1009

Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту для студентів денної форми навчання

Другое

Экономическая теория и математическое моделирование

Загальні вимоги щодо змісту та оформлення економічної частини дипломного проекту. Оцінка конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, КМ) Розрахунок інтеґрального показника конкурентоспроможності базового і нового варіантів програмного продукту

Украинкский

2013-01-06

346.5 KB

177 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту для студентів денної форми навчання

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

7.091501 – “КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ І МЕРЕЖІ”

КРЕМЕНЧУК   2010


Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту для студентів денної форми навчання зі спеціальності                      7.091501 – “Комп’ютерні системи і мережі”

Укладачі:  Владислав Олександрович Мосьпан

Інна Іванівна Постіл

Рецензент зав. кафедри “Теоретична та прикладна

економіка” НТУУ “КПІ”,  д.е.н., проф. Г.К. Яловий

Кафедра  “Електронні апарати”

Затверджено методичною радою КДУ імені Михайла Остроградського

Протокол №  ___   від  “___”  ______  2010 р.

Заступник голови методичної ради    ___________   доц. С.А. Сергієнко


З М І С Т

Вступ

1. Загальні вимоги щодо змісту та оформлення економічної частини дипломного проекту

2 Методика проведення економічних розрахунків.

2.1 Аналіз ринку

2.2 Розрахунок трудомісткості програмного продукту (ІС, КМ)

2.3 Визначення чисельності розробників програмного продукту (комп’ютерної системи, мережі)

2.4 Розрахунок собівартості програмного продукту (ПП, ІС, КМ)

2.5 Визначення ціни продукту (комп’ютерної  системи, мережі)

2.5.1 Розрахунок договірної ціни програмного продукту (ІС, КМ)

2.5.2 Розрахунок ціни програмного продукту за методом лімітних цін

2.5.3 Розрахунок ціни програмного продукту на основі роялті

2.5.4 Розрахунок ціни програмного продукту на тиражування

2.6 Оцінка конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, КМ)

2.6.1 Визначення основних параметрів базового і нового варіантів програмного продукту(ІС, КМ)

2.6.2 Конструювання еталону конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, КМ)

2.6.3 Розрахунок інтеґрального показника конкурентоспроможності базового і нового варіантів програмного продукту

2.6.4 Визначення ефективності нового програмного продукту (ІС, КМ)

2.7 Моделювання конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, КМ)

Список літератури.

Додаток А Приклад висновків до економічної частини дипломного проекту.

Додаток Б  Параметри комп’ютерних мереж, інформаційних систем і програмних продуктів


ВСТУП

Дипломний проект є першою самостійною роботою майбутнього спеціаліста – фахівця–інженера. Економічна частина проекту є логічним завершенням засвоєного студентами курсу “Економічне обґрунтування науково–технічних рішень”. Тому при її виконанні необхідно намагатися, щоб технічне рішення (параметри проектованих програмних продуктів – ПП, інформаційних систем – ІС та комп’ютерних мереж – КМ) було досягнуте за умов найменших витрат на розробку, видання, установлення та експлуатацію чи користування, а техніко–економічні показники розробки повинні бути на рівні національних та світових досягнень або переважати їх значення.

Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту розроблено з метою допомоги студентам спеціальності                              7.091501 – “Комп’ютерні системи і мережі” в процесі самостійного вирішення економічних та організаційних питань стосовно проектування різноманітних програмних продуктів (ПП), інформаційних систем (ІС) та комп’ютерних              мереж (КМ).

Виконання економічної частини дипломного проекту базується також і на знаннях, набутих студентами під час вивчення циклів конструкторських, технологічних та фундаментальних дисциплін.

  1.  
    ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ

ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Зміст і обсяг економічної частини дипломного проекту конкретизується керівником і консультантом з економічного розділу відповідно до теми дипломного проекту.

Рекомендований обсяг економічної частини повинен становити                           12 – 15 сторінок.

У загальному вигляді структура економічної частини, а також перелік питань, які повинні бути розглянуті, наступні:

Економічна частина (1 варіант)

1 Вартісний аналіз

1.1 Розрахунок повної собівартості програмного продукту – ПП (інформаційної системи – ІС, комп’ютерної мережі – КМ)

1.2 Калькуляція собівартості ПП (ІС, КМ)

2 Визначення ціни ПП (ІС, КМ) на основі вартості його розробки

3 Оцінка конкурентоспроможності ПП (ІС, КМ)

4 Моделювання конкурентоспроможності розробленого ПП (ІС, КМ) та його аналогу

Економічна частина (2 варіант)

1 Аналіз ринку

2 Оцінка конкурентоспроможності ПП (ІС, КМ)

2.1 Визначення техніко–економічних параметрів ПП (ІС, КМ)

2.2 Конструювання еталону конкурентоспроможності ПП (ІС, КМ)

2.3 Розрахунок інтеґрального показника конкурентоспроможності

2.4 Визначення ефективності нового варіанту ПП (ІС, КМ) порівняно з базовим

3 Моделювання конкурентоспроможності розробленого ПП (ІС, КМ) та його аналогу

Економічна частина (3 варіант)

1 Вартісний аналіз

1.1 Розрахунок трудомісткості програмного продукту – ПП (інформаційної системи – ІС, комп’ютерної мережі – КМ)

1.2 Розрахунок і калькуляція собівартості ПП (ІС, КМ)

2 Визначення ціни ПП (ІС, КМ)

2.1 Розрахунок договірної ціни ПП (ІС, КМ)

2.2 Розрахунок ціни ПП (ІС, КМ) за методом лімітних цін

2.3 Розрахунок ціни ПП (ІС, КМ) на основі роялті

2.4 Розрахунок ціни ПП (ІС, КМ) на тиражування

3 Оцінка конкурентоспроможності ПП (ІС, КМ)

4 Моделювання конкурентоспроможності розробленого ПП (ІС, КМ) та його аналогу

Студенту (розробнику дипломного проекту) пропонується самостійно обрати необхідний напрям (варіант) економічних розрахунків, що доведе необхідність нової розробки та її ефективність (конкурентоспроможність) порівняно з існуючим аналогом на ринку.

Структура та перелік питань економічної частини дипломного проекту, обрані студентом, також повинні бути узгоджені з керівником дипломного проекту та консультантом економічної частини проекту.

На основі проведених економічних розрахунків, повинні бути зроблені остаточні ВИСНОВКИ про доцільність реалізації проекту, приблизний зміст яких наведено у додатку А.

Деякі рисунки і таблиці за погодженням з керівником проекту виносять на презентацію (демонстраційний плакат).


2  МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ

2.1  Аналіз ринку

Потрібно навести характеристику виробу (програмного продукту, інформаційної системи, комп’ютерної мережі), ринку збуту, конкурентів. Характеризуючи виріб, що проектується, необхідно висвітлити наступні питання:

  1.  Основні техніко–економічні та експлуатаційні характеристики нового виробу.
  2.  Чи є виріб, який пропонується, зовсім новим або є модифікацією виробів, що вже існують на ринку?
  3.  Які потреби замовників (покупців) повинен задовольнити пропонований виріб?
  4.  Хто є потенційним замовником (покупцем) виробу?
  5.  На яких ринках буде реалізовуватись даний виріб?
  6.  Який очікується попит на даний виріб?
  7.  Яким методам продажу виробу слід віддати перевагу?
  8.  Організація сервісного обслуговування (допродажного та післяпродажного).
  9.  Які можливі обсяги продажу виробу?
  10.   Хто є головними конкурентами на ринку аналогічної продукції?
  11.   Що являє собою продукція конкурентів: основні техніко–економічні та споживчі показники, дизайн, упаковка тощо?
  12.   Який рівень цін на продукцію конкурентів?

Найсуттєвішими ознаками конкурентних переваг уважають:

  •  якість виробу та його надійність;
  •  можливість і гарантія вчасного та кваліфікованого сервісного обслуговування;
  •  цінова політика (знижки, бонуси).

Здійснюючи аналіз ринку, необхідно також оцінити можливий життєвий цикл нового виробу.

Усе це, узяте разом, забезпечує прийняття рішення про доцільність виготовлення нового (модернізованого) виробу.

2.2  Розрахунок трудомісткості програмного продукту (інформаційної системи, комп’ютерної мережі)

Детальний розрахунок трудомісткості програмного продукту (ПП), комп’ютерної системи чи мережі наведено в [7]:

Загальну трудомісткість можна визначити за формулою:

,         (2.1)

де Тзаг. – загальна трудомісткість, людино–дні;

Nчас – норма часу, людино–дні (у середньому: 61 – 83 людино–дні);

kскл. – поправковий коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації (складає 1,08);

kм. – поправковий коефіцієнт використання мови певного рівня складності (мова високого рівня дорівнює 1);

kстанд. – коефіцієнт використання стандартних програм (приблизно               складає  0,7);

kстанд.ПП  – коефіцієнт розробки стандартного ПП (1,2 – 1,6).

Розробляючи ПП, використовуються стандартні модулі і/або пакети прикладних програм, чи типові програми, тому норму часу коригують за допомогою коефіцієнта .

2.3 Визначення чисельності розробників програмного продукту (інформаційної системи, комп’ютерної мережі)

Потрібна чисельність працівників, необхідних для розробки ПП (системи, мережі) визначається згідно з формулою:

,           (2.2)

де – необхідна чисельність розробників ПП, людини;

– загальна трудомісткість, людино–дні;

– річний фонд робочого часу (трудовим законодавством установлено на 2012 р.:  день –даний показник щорічно змінюється), днів;

– запланований строк розробки, місяці.

2.4  Розрахунок собівартості програмного продукту (ПП, ІС, КМ)

Фактична або повна собівартість ПП визначається в процесі проведення калькуляції собівартості та є сумою виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.

Виробнича собівартість розраховується за допомогою визначення поточних витрат на його розробку (або функціонально–необхідних витрат на створення ПП –) і визначається за формулою:

,     (2.3)

де  – заробітна плата розробників ПП, грн;

– відрахування на соціальне страхування, грн;

– вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП, грн;

– загальновиробничі (накладні) витрати (витрати на оплату праці управлінського персоналу, оплату службових відряджень, консультаційно–інформаційні витрати, ремонт і технічне обслуговування інших основних фондів, окрім ПК, оренда приміщення тощо);

– вартість матеріалів, комплектуючих, грн.

До заробітної плати розробників ПП () належать витрати на виплату основної та додаткової зарплати виконавців, обчислені згідно із системою оплати праці, прийнятими в організації, включаючи будь–які види матеріальних та грошових доплат. Визначається за формулою:

           (2.4)

Основна заробітна плата розробників ПП:

         ,           (2.5)

де – денна зарплата програміста, грн;

– загальна трудомісткість розробки ПП (комп’ютерної системи), людино–дні (методика розрахунку загальної трудомісткості – у п.п. 2.2).

Денну заробітну плату визначають, виходячи з місячних окладів:

               (2.6)

де  – місячний оклад розробника ПП, грн;

– річний фонд робочого часу, днів; (трудовим законодавством встановлено на 2012 р.:  251 день –даний показник щорічно змінюється).

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення тощо) розраховується згідно з нормативом, який установлює підприємство і який складає 10 – 40 % від основної зарплати. Витрати на додаткову заробітну плату визначаються за формулою:

,          (2.7)

де  – нормативний коефіцієнт додаткової заробітної плати ();

– витрати на основну заробітну плату, грн.

До витрат на сплату єдиного соціального внеску (СЄСВ) належать витрати, що здійснюються у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України (тобто це нарахування від суми основної та додаткової зарплати, які беруться з підприємства; згідно з нормативами, діючими на 1.01.2012 р., і які складають 36,76%.

Витрати на сплату єдиного соціального внеску визначаються за формулою:

,                   (2.8)

де  – коефіцієнт витрат на сплату ЄСВ ();

Заробітну плату розробників ПП () можна також визначити з урахуванням того, що програміст може отримувати погодинну зарплату:

,         (2.9)

де – величина погодинної заробітної плати програміста, грн;

– трудомісткість розробки ПП (інформаційної системи), людино–дні.

– норматив додаткової заробітної плати, %.

Вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП () визначається:

,         (2.10)

де – тривалість машинного часу (сума часу машинних і машинно–ручних операцій), необхідного для розробки ПП, грн. (Ркомп.х0,15+Тзаг.хСелектроен.);

– собівартість однієї машино–години роботи ПК при використанні власного ПП і величина орендної плати за 1 год роботи ПК за умови, що машина орендується.

Собівартість однієї машино–години роботи ПК:

,          (2.12)

де – річні експлуатаційні поточні витрати на обслуговування ПК (грн), які охоплюють:

  •  основну та додаткову ЗП спеціаліста (інженера–електронника), який обслуговує машину з урахуванням його зайнятості на обслуговування ПК, грн;
  •  витрати на сплату ЄСВ ( = 36,76 % від фонду оплати праці), грн;
  •  амортизаційні відрахування (), які розраховуються із залишкової вартості ПК і норми амортизаційних відрахувань (згідно з нормами складає               15 % від балансової вартості ПК, ), грн;
  •  витрати на ремонт та профілактику ПК (), грн;
  •  витрати на оплату електроенергії, які визначаються як добуток тарифу за            1 кВт–г електроенергії на обсяг потужності, що споживається ПК і на ефективний годинний фонд часу роботи ПК за рік (тариф за 1 кВт–г електроенергії в березні 2012 р.: 1,162 грн – даний показник змінюється зі зміною індексу цін), грн.

Основна ЗП інженера–електронника:

СЗпосн. ел.=(Сок.*ni)заг.,       (2.13)

де  – місячний оклад інженера–електронника, грн;

– кількість одиниць ПК, що використовуються для розробки ПП.

,                  (2.14)

де – коефіцієнт поточного ремонту та обслуговування ПК (залежить            від );

– середньостатистичний норматив витрат на поточний ремонт і обслуговування ПК ();

;

– ціна ПК, грн;

– ефективний годинний фонд часу роботи ПК за рік; (визначається, виходячи з календарного річного фонду часу, зменшеного з урахуванням вихідних, святкових днів і добового режиму роботи ПК з урахуванням поточного ремонту), годин:

                 (2.15)

де – кількість робочих днів за рік,

– номінальна кількість годин цілодобової роботи обладнання, ();

– число годин на добу для поточного ремонту та обслуговування ПК:

=251*6,8=...

Експлуатаційні витрати поділяють на виробничі й адміністративні витрати.

Загальновиробничі (накладні) витрати (): диски, картриджі, папір для роздрукування тощо.

Ураховуючи, що собівартість ПП визначається в умовах обмеженої інформації щодо технології розробки, до загальновиробничих витрат можуть належати також витрати на:

  •  освоєння нової розробки;
  •  відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення;
  •  утримання та експлуатацію устаткування.

При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив досягає 50 – 150 % від основної З/П. Загальновиробничі (накладні) витрати визначаються за формулою:

,         (2.16)

де  – коефіцієнт загальновиробничих (накладних) витрат ().

Вартість витратних матеріалів, комплектуючих () рекомендовано взяти в розмірі 4 % від фонду заробітної плати ().

У випадку, якщо розробляється комп’ютерна мережа (інформаційна система), необхідно провести окремий розрахунок вартості витратних матеріалів, комплектуючих та програмного забезпечення, необхідних для функціонування мережі (системи). Всі необхідні матеріали та програмні засоби необхідно звести до таблиць (2.1 та 2.2).

Таблиця 2.1 – Вартість комплектуючих

№ п\п

Назва

Виробник (модель)

Кількість

од.

Ціна, грн/од.

Загальна ціна, грн

1.

Робочі станції

Intel Pentium, ASUS P5QPL-AM, DDR2 Hynix, GeForce 8500GT, SAMSUNG 18,5

3

2995,80

8987,40

2.

Робочі станції

Intel Pentium, ASUS P5QPL-AM, SAMSUNG 160GB, DDR2 KINGMAX, GeForce 8500GT, SAMSUNG 18,5 '

5

3075

15375

3.

Робочі станції

Intel Celeron, ASUS P5G41-M LX, Seagate-Maxtor 80GB, DDR2 Hynix, ASUS Radeon, SAMSUNG 18,5 '

10

2711,70

27117

4.

Робочі станції

Intel Celeron, ASUS P5G41-M LX, DDR2 Hynix, ASUS Radeon, SAMSUNG 18,5 '

6

2634,60

15807,60

5.

Маршрутизатори

D-Link DES-3010FL

2

1128,57

2257,14

6.

Комутатор

D-Link DES-1018DG

3

650

1950

7.

Сервер

Team Server 5500A

3

9632,60

28897,80

8.

Принтер

CANON PIXMA iP1900

4

340,80

1363,20

9.

Лінії зв’язку

Оптоволокно

FinMark UTxxx-SM-08

5050

9,45

47722,50

10.

Лінії зв’язку

UTP Категорії 5e

900 м

0,96

864

Сума

150341,64

Таблиця 2.2 – Вартість програмних засобів

№ п\п

Назва

Виробник (модель)

Кількість

Ціна,

грн

Загальна

ціна, грн

1.

Серверна операційна система

Linux 2.6

безкоштовна

1

безкоштовна

2.

Операційна система робочих станцій

Windows XP Professional

1158,84

1

1158,84

3.

1С–бухгалтерія

ver.8

5

4320

4.

Зовнішній Firewall

Kerio WinRоutе Firеwаll

561,40

1

561,40

5.

Антивірус

Dr.Web на 12 місяців

217,40 грн

1

217,40

Сума

6257,64

Окрім вказаних поточних витрат на розробку ПП, собівартість розробки та реалізації ПП передбачає визначення:

  •   адміністративних витрат (організаційні витрати, витрати на службові відрядження, страхування, амортизацію, опалення, освітлення, водопостачання, охорону; винагорода за професійні послуги: юридичні, аудиторські; витрати на зв’язок; витрати за послуги банку);
  •   витрат на збут (на рекламу та дослідження ринку: маркетинґ; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне сервісне обслуговування; комісійні витрати; витрати, пов’язані з безпосереднім постачанням: страхування, амортизація, охорона);
  •   повної (фактичної) собівартості (у грошовому виразі індивідуальні витрати певного розробника ПП у даних умовах).

Повна собівартість формується в процесі щоденного оперативно–технічного та бухгалтерського обліку витрат на розробку ПП, виконання робіт і забезпечення всіма матеріально–технічними, трудовими ресурсами.

Адміністративні витрати. Ці витрати належать до собівартості ПП пропорційно основній З/П і складають 100 – 200 % від основної З/П. Адміністративні витрати визначаються за формулою:

,         (2.17)

де  – коефіцієнт адміністративних витрат ().

Витрати на збут. Витрати за цією статтею складають 2,5 – 5 % від виробничої собівартості. Витрати на збут визначаються за формулою:

,         (2.18)

де  – коефіцієнт витрат на збут ().

– виробнича собівартість, грн (табл. 2.3 –7–й пункт).

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості ПП установлюються підприємством. Сума за всіма наведеними вище статтями становить повну собівартість продукції.

Також потрібно встановити частку кожного елемента витрат (питому вагу) в загальній сумі собівартості продукції. Питома вага – величина, що чисельно дорівнює відношенню окремого елемента статті витрат до загальної суми повної собівартості (у відсотках).

Результати виконаних розрахунків заносять до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Калькуляція собівартості ПП

статті

Статті витрат

Сума,

грн

Питома вага,

%

1

Основна заробітна плата

2

Додаткова заробітна плата

3

Витрати на сплату єдиного соціального внеску

4

Вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП

5

Загальновиробничі (накладні) витрати

6

Вартість витратних матеріалів, комплектуючих

7

Виробнича собівартість ()

1+…+6

8

Адміністративні витрати

9

Витрати на збут

10

Повна (фактична) собівартість ()

7+8+9

100


2.5  Визначення ціни програмного продукту (комп’ютерної системи, мережі) на основі вартості його розробки

2.5.1  Розрахунок договірної ціни програмного продукту (ІС, КМ)

Ціна ПП () формується на основі економічно обґрунтованої собівартості його розробки, норми рентабельності, прибутку (певного відсотку торговельної надбавки) та податку на додану вартість (ПДВ):

,       (2.19)

або         (2.20)

де  – собівартість або поточні витрати на розробку ПП (системи, мережі), грн;

– нормативний рівень рентабельності, (дорівнює 15 %, коефіцієнт складає 0,15), грн;

– торговельна надбавка (), грн.

Приклад нарахування коефіцієнтів до собівартості. Припустимо, що собівартість ПП становить 20 000 грн, торговельну надбавку візьмемо в розмірі 5 % від собівартості. Тоді:

До ціни ПП (системи, мережі) входить ПДВ (20 %), проте, якщо розробник є приватною особою, він не є платником податку на додану вартість. Тому, у цьому випадку ПДВ не нараховується.

2.5.2  Розрахунок ціни програмного продукту за методом лімітних цін

Серед різних методів ціноутворення, на ранніх стадіях проектування, досить поширеним є метод лімітних цін. При цьому визначається нижня та верхня межі ціни.

Нижня межа ціни () захищає інтереси розробника або постачальника ПП і передбачає, що ціна повинна покрити витрати, пов’язані з розробкою та реалізацією ПП (системи, мережі), і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має фірма при виробництві вже освоєного ПП. Нижня межа ціни () визначається за формулою:

,         (2.21)

де – оптова ціна фірми, грн;

– податок на додану вартість, % (станом на 2010 р. ПДВ = 20 %).

,         (2.22)

де  – повна собівартість ПП, грн;

– нормативний рівень рентабельності, (становить 15 %).

Верхня межа ціни () захищає інтереси замовника продукту і характеризується тією ціною, яку замовник готовий сплатити за продукт з кращою споживчою якістю.

Верхня межа ціни () визначається за формулою:

,         (2.23)

де – ціна базового ПП, грн;

– рівень якості нового ПП відносно базового.

За наявності кількісної характеристики властивостей об’єкта узагальнюючий показник рівня якості – коефіцієнт технічного рівня визначається за формулою:

,          (2.24)

де  – коефіцієнт вагомості і–го параметра якості j–го варіанта в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості;

qi – відносний (одиничний) і–й показник якості.

Параметри для проведення розрахунків студенти обирають самостійно, проте в Додатку Б наведено їх перелік.

Обов’язкова умова: .

Відносні (одиничні) показники якості за будь–яким параметром qі визначаються за формулами:

,           (2.25)

або:     ,          (2.26)

де , – числові значення і–го параметра відповідно нового та базового виробів.

Формула 2.25 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра призводить до покращення якості виробу (наприклад, продуктивність виробу), а формула 2.26 – коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується (наприклад, маса, споживча потужність).

Значення відносного показника якості повинно бути більше одиниці – при покращенні і–го показника якості та менше одиниці – при його погіршенні.

Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра  проводиться за наступними формулами:

,          (2.27)

,          (2.28)

де  – вагомість і–го параметра за результатами оцінок усіх експертів; визначається як сума коефіцієнтів переваги () даних усіма експертами                  за і–тим параметром.

Детальну методику визначення коефіцієнта технічного рівня наведено в методичних вказівках щодо виконання розрахункової роботи [7].

Відносні оцінки вагомості () розраховують декілька разів, доки наступне значення буде незначно відрізнятися від попереднього (менше 5 %).

Відносну оцінку, отриману на останній ітерації розрахунків, беруть за коефіцієнт вагомості () і–го параметра. За абсолютним значенням  судять про вагомість (пріоритетність) певного параметра виробу.

Наприкінці розрахунків, маючи коефіцієнти вагомості  та відносні показники якості , визначаємо коефіцієнт технічного рівня (формула 2.24).

Договірна ціна  може бути встановлена за домовленістю між розробником або постачальником і замовником в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами;  повинна відповідати наступній умові:

        (2.29)

2.5.3  Розрахунок ціни програмного продукту на основі роялті

Даний підхід застосовується, якщо ціна ПП відшкодовується власникові не відразу, а в міру отримання замовником (користувачем) додаткового доходу. Тоді ціна даного ПП складається із щорічних відрахувань з доходу замовників (користувачів) протягом періоду дії угоди, тобто роялті (згідно з міжнародним та українським законодавством: це плата за використання промислової власності).

Для програмних розробок роялті складає 3 – 5 %.

Розрахунок роялті у відсотках від вартості продажу ліцензійної продукції можливий за формулою:

,          (2.30)

де  – ставка роялті у відсотках від вартості чистого продажу (прибутку);

– річна сума роялті, грн;

– річна вартість чистого продажу за вирахуванням непрямих податків, зборів та мита, грн.

Реалізовуючи ПП з виключним правом використання, установлюється націнка до базової роялті в розмірі від 25 до 50 %.

Ставка роялті є одним із двох чинників суми роялті або ціни, яку отримає розробник ПП у результаті продажу його на ринку. Другий чинник пов’язаний з періодом сплати роялті.

Період сплати роялті на практиці складає від 5 до 10 років. Строк сплати буде більшим, якщо замовникові пропонується виключне право на використання ПП або якщо продукція запатентована, а це перешкоджає її вільному розповсюдженню на підприємствах конкурентів.

2.5.4  Розрахунок ціни програмного продукту на тиражування

При встановленні ціни на тиражований ПП слід обмежити частку собівартості та встановити прибуток з одного екземпляра ПП з урахуванням витрат на його розробку та створення необхідного тиражу. Реґулювання частки собівартості та частки прибутку, що припадає на ціну одного екземпляра тиражованого ПП, можна отримати наступним чином.

Нехай протягом деякого періоду часу  вихідні умови залишаються незмінними, ПП тиражується в екземплярах, витрати на розробку складають , прибуток від продажу ПП: . Тоді ціна одного екземпляра тиражованого ПП визначається за формулою 2.31

,       (2.31)

де  – витрати на копіювання, супроводження та маркетинг (витрати на маркетинг можуть належати до всього тиражу, тоді в ціні враховується  від загальних на нього витрат), грн;

– величина торгової націнки (для отримання прибутку) від реалізації одного екземпляра тиражу, грн.

2.6  Оцінка конкурентоспроможності ПП (ІС, КМ)

2.6.1 Визначення основних параметрів базового і нового                           варіантів ПП (ІС, КМ)

У процесі дослідження виділяються основні технічні та економічні параметри базового та нового варіантів ПП. Також наводяться додаткові функції нового ПП (табл. 2.4 Приклад).

Таблиця 2.4 – Характеристика основних техніко–економічних параметрів базового та нового варіантів ПП (Приклад)

№ П\П

Назва параметру

Одиниця виміру

Варіант

Характерис–тика

параметра

нового варіанта відносно базового

(↑, ↓ чи =)

базовий

(аналог)

новий

1.

Вартість ПП

грн

19700 (10)

18290,6 (9)

2.

Простота та зручність інтерфейсу

бали

4

5

3.

Кількість функцій ПП

шт.

3

3

=

4.

Вага ПП

мбайт

25 (10)

10 (4)

5.

Час виконання запиту

мкс

16 (10)

14 (9)

6.

Можливість нарощування функціональних характеристик

бали

3

4

7.

Час вiдновлення системи пiсля збою

сек

40 (10)

30 (8)

8.

Кiлькiсть людей, необхiдних для обслуговування

чол.

3

4

Виходячи з отриманих результатів, розробка є кращою відносно базового варіанта за шістьма наступними параметрами:

1 – вартість ПП;

2 – простота та зручність інтерфейсу;

4 – вага ПП;

5 – час виконання запиту;

6 – можливість нарощування функціональних характеристик;

7 – час відновлення системи після збою.

За одним параметром новий і базовий варіанти ПП є ідентичними                             (3 – кількість функцій ПП), а за параметром (8 – кількість людей, необхідних для обслуговування) новий варіант продукту поступається базовому.

Слід зазначити соціальний ефект запропонованого програмного продукту, отриманий в результаті появи додаткових функцій та зручності інтерфейсу.

2.6.2 Конструювання еталону конкурентоспроможності ПП (ІС, КМ)

Еталоном є точка багатовимірного простору (вектор), що утворена за таким правилом: серед показників–стимуляторів (здійснюється позитивний вплив на конкурентоспроможність) відбираємо дані з максимальним значенням, а серед показників де–стимуляторів (чинить негативний плив на конкурентоспроможність) відбираємо дані з мінімальним значенням. Визначення еталонного значення наведено в табл. 2.5 (колонки 3, 4).

2.6.3 Розрахунок інтеґрального показника конкурентоспроможності базового і нового варіантів ПП (ІС, КМ)

Інтеґральний показник конкурентоспроможності відносно еталона () визначається за формулою 2.32:

,        (2.32)

де  – величини за і–тим параметром відповідно базового, нового варіанта ПП та еталона.

Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.5 (колонки 5, 6).

Проведені розрахунки будуть свідчити про те, що базовий та новий ПП може переважати еталон за параметрами. Результатом буде одна із наступних умов: якщо , то базовий ПП перевищує новий зразок за конкурентоспроможністю, якщо , то поступається йому, а при , новий ПП знаходиться на одному рівні з базовим.

Таким чином, базовий ПП переважає за еталон параметрами на “– 5,6”, а новий – на “5,67”. Тобто новий ПП є безперечно конкурентоспроможним порівняно з базовим.

2.6.4 Визначення ефективності нового ПП (ІС, КМ) порівняно з базовим

Загальна ефективність виробництва нового ПП порівняно з базовим визначається за формулою 2.33:

       (2.33)

,        (2.34)

де  – величини за і–тим параметром відповідно нового та базового варіанту ПП.

Проте, якщо серед параметрів є такі, для яких максимальне значення є найбільш ефективним, то рівняння  набуває наступного вигляду:

,          (2.35)

Для розрахунку загальної ефективності визначимо відносне значення параметрів нового ПП відносно базового (табл. 2.5, колонка 7).

Розраховуємо ефективність окремого параметра нового ПП за формулами 2.33 і 2.34, результати розрахунків заносимо до таблиці 2.5 (колонки 8, 9):

1–й параметр: оскільки в новому продукті вдалось зменшити його загальну вартість, виграш від цього склав: 1 – 0,93 = 0,07.

2–й параметр: вдалося покращити інтерфейс (вдосконалення призвело до спрощення та зручності користування), тому виграш нового продукту складає: 1,25 – 1 = 0,25.

3–й параметр: кількість функцій розробленого ПП є такою ж, як і в аналога, тобто лишилась незмінною (1 –1 = 0).

4–й параметр: за рахунок скорочення ваги розробленого ПП отримали виграш в розмірі:                            (1 – 0,4= 0,6).

5–й параметр: вдосконалення ПП дозволило покращити (скоротити) час виконання запиту на 0,5 (1– 0,88 = 0,12).

6–й параметр: вдалось підвищити можливість нарощення функціональних характеристик, виграш склав 1,33 – 1 = 0,33.

7–й параметр: вдосконалення також дозволило скоротити час відновлення системи у випадку збою в роботі комп’ютера, тому виграш склав: 1 – 0,75 = 0,25

8–й параметр: незважаючи на проведені вдосконалення, не вдалось зменшити кількість людей, необхідних для обслуговування і, тому програш складає: 1 – 1,33 = –0,33.

Таблиця 2.5 – Визначення параметрів конкурентоспроможності ПП та

показника його ефективності (Приклад)

п/п

Назва параметра

Еталонне значення

Варіант

  

 

 

max або min

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

Вартість ПП

min

18290,6

–1,08

+1

0,93

0,07

2.

Простота та зручність інтерфейсу

max

5

–0,8

+1

1,25

0,25

3.

Кількість функцій системи

max

3

+1

+1

1

0

4.

Вага ПП

min

10

– 2,5

+1

0,4

0,6

5.

Час виконання запиту

min

14

–1,14

+1

0,88

0,12

6.

Можливість нарощування функціональних характеристик

max

4

–0,75

+1

1,33

0,33

7.

Час вiдновлення системи пiсля збою

min

30

–1,33

+1

0,75

0,25

8.

Кiлькiсть людей, необхiдних для обслуговування

min

3

+1

–1,33

1,33

–0,33

УСЬОГО

–5,6

5,67

1,29

Відповідно до цього, загальна економічна ефективність складе:

.

Таким чином, ефективність виробництва нового (розробленого) програмного продукту відносно базового (аналогу) складає 1,29 або в відсотковому виразі: 101,29 %.

  1.  Моделювання конкурентоспроможності розробленого програмного продукту (ІС, КМ) та його аналогу

Моделювання оцінки конкурентоспроможності нового виробу (ПП, ІС, КМ) базується на побудові номограми для порівняння параметрів конкурентоспроможності. Відповідно, кожній із восьми осей з використанням певного масштабу виміру відмічаються точки, що відповідають певним значенням параметрів, наведені в таблиці 2.4. Лінія, що проходить через них, утворює багатокутник, таким чином отримуємо номограму для порівняння параметрів конкурентоспроможності базового та нового варіантів ПП (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Номограма для порівняння параметрів конкурентоспроможності базового та нового варіантів ПП (Приклад)


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Законодавча й нормативна

  1.  Господарський кодекс України – http://zakon.nau.ua.
    1.  Закон України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97.          № 283 – 97 / ВР – http://zakon.nau.ua.
    2.  Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” – http://zakon.nau.ua.
    3.  Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково–дослідних та дослідно–конструкторських робіт – http://zakon.nau.ua.

Основна

  1.  Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Атака, 2002. – 480 с.
    1.  Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В. З. Бурчевський,               М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с. –  http://studentbooks.com.ua/content/view/173/39/1/0/
    2.  Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. – К.: КНЕУ,       2001. – 240 с.
    3.  Кириленко В.В. Економіка: Навч. посіб. / Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193 с. – http://buklib.net/component/option,com_jbook/Itemid,36/catid,67/
    4.  Кучеренко В.Р., Карпов В.А., Маркітан О.С. Бізнес–планування фірми: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 423 с.
    5.   Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт–М, 2001. – 224 с.
    6.   Методичні вказівки щодо виконання розрахункової роботи з навчальної дисципліни “Економічне обґрунтування науково–технічних рішень” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 7.091501 – “Комп’ютерні системи і мережі”: В.О. Мосьпан, І.І. Постіл. – Кременчук, 2009. – 44 с.
    7.   Сумець О.М., Сомова О.Е., Пєліхов Є.Ф. Оцінка конкурентоспроможності сучасного промислового підприємства: Навч.–практ. посіб. – К.: Професіонал, 2007. – 208 с.
    8.   Управление качеством. Учебник / С.Д. Ильенкова, Н.Д. Ильенкова,                С.Ю. Ягудин и др.; Под ред. доктора экон. наук, проф. С.Д. Ильенковой. – М.: ЮНИТИ. – 204 с. – http://bookz.com.ua.
    9.   Управління проектами: Підручник. – http://bookz.com.ua.
    10.   Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / Л.В. Кузьменко, В.В. Кузьмін,    В.М. Шаповалова. – Херсон, 2003. – http://bookz.com.ua.
    11.   Методичні вказівки до виконання організаційно–економічного розділу дипломних проектів та курсових робіт з дисципліни “Економіка і організація виробництва” (для студентів факультету електроніки, НТУУ “КПІ”):                  Г.К. Яловий, В.П. Пашин, В.С. Сичов. – К.: НТУУ “КПІ”, 2003. – 99 с. 
    12.   Ясинський В.Р., Гайдей О.О. Бізнес–планування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 232 с.

Додаткова

  1.   Безугла В.О., Постіл І.І. Мікроекономіка: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.
    1.   Ильенкова С.Д. Инновационный менеджмент: Учебник / Под ред.                       С. Д. Ильенковой, – М.: Юнити, 1997 –312 с. – http://bookz.com.ua.
    2.   Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія. – Х.: Видавничий дім “ІНЖЕК”, 2003. – 328 с.
    3.   Реєстрація товарного знаку, логотипу, торговельної марки. Винаходи, патенти: http://patent.km.ua/
    4.   Управління проектами: Підручник. – http://bookz.com.ua.
    5.   Финансы: Учеб. пособие / В.В. Глущенко, В.Н. Чехунов. – Харьков,                Изд–во Ун–та внутр. дел, 2000. – 160 с. http://vuzlib.net.


          Додаток А

Приклад висновків до економічної частини дипломного проекту

В економічній частині дипломного проекту обґрунтовано доцільність розробки нового програмного продукту, розраховано його собівартість (20 000 грн), визначено договірну (ринкову) ціну: 28 800 грн. Розрахували, що період, протягом якого можливо здійснити розробку програмного продукту та запровадити його в дію, – цей період складає               65 днів.

Проаналізувавши основні техніко–економічні характеристики нового ПП та аналогу, виявили, що за кількістю наявних функції розроблений ПП рівний аналогу, за шістьма параметрами розроблений ПП переважає аналог, це: вартість ПП, простота та зручність інтерфейсу, вага ПП, час виконання запиту, можливість нарощування функціональних характеристик та час вiдновлення системи пiсля збою. Проте, кiлькiсть людей, необхiдних для обслуговування усього процесу за допомогою розробленого ПП, є більшою за аналог. Незважаючи на це, розроблений ПП запропоновано замовнику з кращими якісними характеристиками, про що свідчить інтегральний показник конкурентоспроможності (5,67) та його ефективність, яка складає 101,29 %.

При виконанні економічної частини, зробивши всі необхідні розрахунки, встановлено, що технологія розробки програмного продукту відповідає оптимальному рівню витрат, і, в кінцевому підсумку, розроблений продукт є економічно доцільним та конкурентоспроможним для впровадження в технічному відділі підприємства.


          Додаток Б

Параметри комп’ютерних мереж, інформаційних систем і програмних продуктів

Для комп’ютерної мережі

Для інформаційної системи

Для програмного продукту

  •  захист мережі;
    •  продуктивність;
      •  надійність;
        •  рівень обробки інформації;
        •  чіткий зв’язок складових елементів системи;
        •  підтримка в актуальному стані базу даних клієнтів зони;
        •  формування                Web–додатків;
        •  працездатність каналів зв’язку;
        •  пропускна здатність внутрішньої ширини маршрутизаторів;
        •  динамічна організація резервних та обхідних каналів зв’язку;
        •  довжина пакетів, заторів і втрат пакетів на комутаторах;
        •  електроавтономність;
        •  безпека без провідникової локальної мережі;
        •  швидкість завантаження електронних ресурсів;
        •  спосіб доступу до Інтернету;
        •  тощо
  •  рівень безпеки;
  •  безперебійний режим обробки операцій;
  •  безперебійний режим роботи у випадку збою комп’ютерної техніки (обладнання);
  •  можливість розмежування доступу до ІС;
  •  можливість автоматичного архівування даних та виведення з архіву;
  •  реєстрація та ідентифікація оператора ІС;
  •  можливість роботи ІС в режимі трансакцій (тобто відтворення початкового стану операційної системи до збою);
  •  збереження конфіденційності інформації, що зберігається в ІС;
  •  збереження інформації та відновлення роботи системи;
  •  криптографічний захист інформації в системі;
  •  наявність ліцензії Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та сертифікату ДСТС ЗІ СБУ на засоби криптографічного захисту інформації;
  •  тощо
  •  забезпечення CD, DVD та іншими інформаційними носіями з офіційними дистрибутивами продукту (інсталяційними файлами);
  •  час оновлення системи наявність ліцензії;
  •  надання замовнику кодів
  •  можливість нарощування функціональних характеристик;
  •  адаптація щодо змін нормативно–правової бази;
  •  наявність якісної супроводжуючої документації;
  •  простота та зручність інтерфейсу;
  •  інтегрованість (взаємодія) з іншими ПП;
  •  можливість роздрукування інформації;
  •  інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп’ютером;
  •  адаптивність до змін постановки завдань;
  •  гнучкість процесів обробки даних;
  •  супутній сервіс (Інтернет–підтримка, консультації на місці, оновлення продукту, налаштування тощо);
  •  тощо


Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту для студентів денної форми навчання зі спеціальності                      7.091501 – “Комп’ютерні системи і мережі”

Укладачі:  Владислав Олександрович Мосьпан

Інна Іванівна Постіл

Відповідальний за випуск  Олексій Олексійович Юрко

Підп. до др. _____________. Формат 60*84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ________. Наклад ________ прим. Зам. № _______. Безкоштовно.

Видавничий відділ КДУ імені Михайла Остроградського

39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33184. Расчет порога рентабельности, запаса финансовой прочности, производственный леверидж 22.1 KB
  Рн объем реализации в натуральном выражении. ПРд порог рентабельности в денежном выражении. ПРн порог рентабельности в натуральном выражении. Формула расчета порога рентабельности в денежном выражении: ПРд = ВЗпост В Зпер Формула расчета порога рентабельности в натуральном выражении в штуках продукции или товара: ПРн = Зпост Ц ЗСпер Насколько далеко предприятие от точки безубыточности показывает запас финансовой прочности.
33185. Экономическое содержание оборотного капитала. Структура оборотных активов организации и источники их финансирования 16.37 KB
  Иными словами это средства фирмы вложенные в текущие активы оборотные средства. Оборотные средства это денежные средства авансируемые для образования оборотных производственных фондов и фондов обращения с целью обеспечения непрерывного процесса производства и реализации продукции. В состав оборотных средств входят: запасы товарноматериальных ценностей дебиторская задолженность средства в расчетах денежные средства. Кроме разделения по составу оборотные средства можно классифицировать: по месту и роли в процессе воспроизводства...
33186. Определение потребности в оборотном капитале организации и эффективность его использования 21.76 KB
  66 Эффективное использование оборотных средств во многом зависит от правильного определения потребности в них. Это обусловливает необходимость формирования оборотных средств в определенном размере. Выяснение потребности организации в финансовых ресурсах для создания конкретных видов запасов осуществляется посредством нормирования оборотных средств. Нормирование оборотных средств осуществляется на каждом предприятии в строгом соответствии со сметами затрат на производство и непроизводственные нужды и бизнеспланом отражающим все стороны...
33187. Сущность, содержание, принципы, предмет и метод бухгалтерского учета 17.45 KB
  67 Бухгалтерский учет представляет собой упорядоченную систему сбора регистрации и обобщения информации в денежном выражении об имуществе обязательствах организаций и их движении путем сплошного непрерывного и документального учета всех хозяйственных операций. Принципы бухгалтерского учета используемые в российской учетной практике: 1 бухгалтерский учет имущества обязательств и хозяйственных операций осуществляется способом двойной записи в соответствии с Планом счетов бухгалтерского учета финансовохозяйственной деятельности...
33188. Сущность аудита и его задачи. Постулаты аудита. Классификация видов аудита 15.83 KB
  Постулаты аудита. Классификация видов аудита.68 Аудит предпринимательская деятельность аудиторов аудиторских организаций по осуществлению независимых проверок бухгалтерской отчетности платежнорасчетной документации налоговых декларации и других финансовых обязательств и требований экономических субъектов с целью установления достоверности их бухгалтерской отчетности и соответствия совершенных ими финансовых и хозяйственных операций нормативным актам действующим в Российской Федерации.
33189. Финансовая аренда (лизинг). Виды лизинга. Преимущества лизинга. Схемы расчета лизинговых платежей 15.32 KB
  Финансовый лизинг характеризуется длительным сроком контракта от 5 до 10 лет и амортизацией всей или большей части стоимости оборудования. Возвратный лизинг заключается в продаже собственником промышленным предприятием оборудования лизинговой компании с одновременным заключением договора лизинга на это оборудование в качестве пользователя. В результате первоначальный собственник получает от лизинговой компании полную стоимость оборудования сохраняет за собой право владения и периодически платит за пользование оборудованием. Лизинг это...
33190. Понятие инвестиционного портфеля. Типы портфеля, принципы и этапы формирования, стратегия управления 14.84 KB
  90 Инвестиционный портфель совокупность ценных бумаг приобретенных инвесторами. Существует три типа портфеля ценных бумаг: рискованный портфель консервативный портфель и комбинированный портфель. Рискованный портфель формируется из рискованных ценных бумаг доля которых в портфеле составляет 70. Комбинированный портфель формируется из надежных ценных бумаг приобретаемых на отностительно большой период времени и из рискованных с повышенным доходом состав которых все время обновляется.
33191. ВАЛЮТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ И ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА 790.1 KB
  Развитие международных валютных отношений обусловлено ростом производительных сил созданием мирового рынка углублением международного разделения труда МРТ формированием мировой системы хозяйства интернационализацией и глобализацией хозяйственных связей. Различаются национальная мировая международная региональная валютные системы. Исторически вначале возникли национальные валютные системы закрепленные национальным законодательством с учетом норм международного права. Национальная валютная система является составной частью денежной...
33192. Сущность страхования. Классификация видов страхования. Формы страхования 13.43 KB
  41 Страхование это отношение по защите имущественных интересов хозяйствующих субъектов и граждан при наступлении определенных событий страховых случаев за счет денежных фондов формируемых из уплачиваемых ими страховых взносов страховых премий. К таким имущественным интересам относятся интересы связанные: с жизнью здоровьем трудоспособностью и пенсионным обеспечением страхователя или застрахованного лица личное страхование; с владением пользованием распоряжением имуществом имущественное страхование;...