10092

Промислово-фінансова група (ПФГ)

Реферат

Экономическая теория и математическое моделирование

Промисловофінансова група ПФГ обєднання до якого можуть входити промислові підприємства сільськогосподарські підприємства банки наукові і проектні установи інші установи і організації всіх форм власності що мають на меті отримання прибутку і яке створюєть...

Украинкский

2013-03-21

124.45 KB

2 чел.

Промислово-фінансова група (ПФГ) - об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи і організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Характерні риси: 

+ •   господарська організація корпоративного типу;

+ •   добровільність створення, але на підставі рішення Уряду України;

+ •   вимоги до учасниківнаявність статусу юридичної особи;

- •   належність   ПФГ   до   господарських   організацій,   які   здійснюють управління діяльністю (координацію діяльності) їх учасників і є вторинними структурами;

+ •   відсутність (як основної) мети отримання прибутку;

+ •   різний склад учасників (підприємства та інші господарські організації певної або різних галузей народного господарства);

+ •   тяжіння   до   монополізму,   що   зумовлює   необхідність   погодження питання створення ПФГ з Антимонопольним комітетом та здійснення цим органом контролю за діяльністю ПФГ;

! + •   відсутність статусу юридичної особи;

! + мета створенняреалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції;

+ • заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;

+ • обов'язкова участь у ПФГ банку і водночас вимога участі лише одного банку в ПФГ;

• наявність певних умов для створення ПФГ:

а) мети створення;

б) укладення між майбутніми учасниками ПФГ генеральної угоди про
сумісну діяльність
;

в) подання уповноваженої особи ініціатора (ініціаторів) створення ПФГ передбаченого законом пакету документів і узгодження питання створення ПФГ з певними державними органами (Мінекономіки, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом тощо);

+ г) мінімального розміру розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентного сумі в 100 млн дол. США, починаючи з другого року після створення ПФГ;

+ • тимчасовість діяльності ПФГ (створення на певний строк);

+ • обов'язковість укладення генеральної угоди про сумісну діяльність між головним підприємством та іншими учасниками ПФГ, що регулює відносини між ними (всередині ПФГ);

• відсутність спеціально створених органів управління, функції яких, у тому числі і здійснення представництва ПФГ у відносинах з третіми особами, покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги (виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплата податків в Україні і обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств в сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) бути головним підприємством ПФГ;

+особливий порядок реєстрації для ПФГ, який здійснюється Мінекономіки;

• вихід головного підприємства або іншого учасника ПФГ, що здійснюється прийняттям постанови Кабінету Міністрів і обов'язково тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію в Мінекономіки;

• діють на підставі Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні", постанови Кабінету Міністрів України про створення відповідної ПФГ, генеральної угоди про сумісну діяльність між головним підприємством та іншими учасниками ПФГ.

Порівняльна характеристика правового становища господарського об'єднання відповідно до ст. З Закону України "Про підприємства в Україні" і промислово-фінансової групи згідно із Законом України "Про промислово-фінансові групи в Україні"

Спільні риси:

господарські організації корпоративного типу;

добровільність створення;

вимоги до учасниківнаявність статусу юридичної особи;

належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю (координацію діяльності) їх учасників і є вторинними структурами;

відсутність мети отримання прибутку;

мета створеннякоординація діяльності учасників і об'єднання їх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);

різний склад учасників (підприємства та інші господарські організації певної або різних галузей народного господарства);

тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення господарського об'єднання і ПФГ та здійснення цим органом контролю за їх діяльністю.

Відмінні риси: 

! наявність у господарського  об'єднання  статусу юридичної особи  і відсутність такого статусу у ПФГ;

наявність у ПФГ мети реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництва кінцевої продукції, що необов'язково для добровільних господарських об'єднань;

! + заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг (щодо господарського об'єднання закон таких обмежень не встановлює);

! + обов'язкова участь у ПФГ банку і водночас вимога участі лише одного банку в ПФГ (щодо господарського об'єднання таких обмежень і вимог не встановлюється);

наявність певних (непритаманних господарському об'єднанню) умов створення ПФГ:

а) мети реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництва кінцевої продукції;

б) укладення між майбутніми учасниками ПФГ генеральної угоди про сумісну діяльність;

в) подання уповноваженою особою ініціатора (ініціаторів) створення ПФГ передбаченого законом пакету документів і узгодження питання створення ПФГ з певними державними органами (Мінекономіки, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом тощо);

г) мінімального розміру розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентного сумі в 100 млн дол. США, починаючи з другого року після створення ПФГ;

тимчасовість діяльності ПФГ, в той час як господарські об'єднання можуть створюватися як на певний строк, так і без визначення терміну діяльності;

обов'язковість укладення генеральної угоди про сумісну діяльність між головним підприємством та іншими учасниками ПФГ;

що регулює відносини між ними; в частині господарського об'єднання  (концерні, консорціумі) таку функцію (нарівні з іншими) виконує статут, а в інших (асоціації, корпорації) — договір;

+ створення господарського об'єднання на добровільних засадах за рішенням самих учасників, а ПФГза рішенням Уряду України;

ґрунтовне регулювання на законодавчому рівні порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації ПФГ на відміну від господарського об'єднання, внутрішня організація яких, порядок управління, представництва тощо визначаються самими учасниками в установчих документах;

здійснення представництва ПФГ його головним підприємством, а об'єднанням чи його головним підприємством, чи створеним учасниками виконавчим органом господарського об'єднання (ці питання регулюються установчими документами господарського об'єднання);

встановлення законом до головного підприємства ПФГ певних вимог: виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплати податків в Україні і обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) бути головним підприємством ПФГ, у той час як питання представництва господарського об'єднання вирішуються на локальному рівні (тобто самими учасниками господарського об'єднання);

особливий порядок реєстрації для ПФГ, який здійснюється Мінекономіки; господарське об'єднання реєструються в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку;

+ здійснення виходу головного підприємства або іншого учасника ПФГ прийняттям постанови Кабінету Міністрів України, а вихід учасника з господарського об'єднаннявнесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації;

вихід або виключення з ПФГ головного підприємства обов'язково тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію в Міністерстві економіки;

у разі виходу або виключення одного з учасників (у тому числі і головного підприємства) з господарського об'єднання необхідно внести відповідні зміни до установчих документів і до відомостей державної реєстрації господарського об'єднання;

Господарські об'єднання можуть створюватися за галузевою, територіальною ознаками, або залежно від ступеня централізації функцій управління діяльністю їх учасників (асоціації, корпорації, концерни) та за іншими ознаками; для ПФГ такого розмаїття форм і видів закон не передбачає;

Господарські об'єднання діють на підставі договору та/або статуту і відповідно до положень ст.3 Закону України "Про підприємства в Україні", а ПФГна підставі Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні", постанови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ, генеральної угоди про сумісну діяльність між головним підприємством та іншими учасниками ПФГ.

ФИНАНСОВО-ПРОМЫШЛЕННЫЕ ГРУППЫ УКРАИНЫ

ФПГ - объединение промышленного, банковского, страхового, торгового капитала, а также интеллектуального потенциала предприятия и организаций.

В пользу крупнейших финансово-промышленных групп Украины сейчас производится передел украинской собственности.

1. Компания "Систем капитал менеджмент" (СКМ). Собственник - Ринат Ахметов (90% акций), президент футбольного клуба "Шахтер" (Донецк). СКМ владеет контрольными пакетами акций ведущих предприятий горнометаллургического и машиностроительного комплекса Украины. В их числе "Криворожсталь", "Азовсталь", Авдеевский коксохимический завод, Харцызский трубный завод, "Азовмаш". Возможные направления развития компании в будущем - участие в приватизации предприятий "Укррудпрома", энергетических и угольных компаний, транспортных коммуникаций (железные дороги, порты). Группа, возможно, будет одним из претендентов на приватизацию компании "Укртелеком".

2. Киевская группа (официального названия нет). Группа компаний, подконтрольных главе администрации президента Виктору Медведчуку и президенту Федерации футбола Украины Григорию Суркису. Наиболее мощное направление бизнеса - энергетика, медиа (группа контролирует два крупнейших телеканала страны) и земельный рынок. Если политическая ситуация на Украине будет складываться для этой группы благоприятным образом, именно она станет основным игроком на данных рынках.

3. Корпорация "Интерпайп". Собственник - Виктор Пинчук, зять президент Украины Леонида Кучмы. Компания занимает лидирующие позиции на украинском рынке труб, владея Никопольским заводом ферросплавов, является одним из лидеров мирового трубного рынка. Совместно с СКМ "Интерпайп" участвовала в приватизации "Криворожстали" на правах младшего партнера в созданном под приватизацию консорциуме. Основные направления возможной экспансии - энергетика, транспортная инфраструктура, участие в приватизации предприятий "Укррудпрома".

4. Группа Приватбанка. Собственник - Игорь Коломойский, почетный президент футбольного клуба "Днепр" (Днепропетровск). Контролирует ряд ГОКов, металлургический комбинат, производителей ферросплавов, через компанию "Сентоза" является крупнейшим игроком на украинском рынке нефтепродуктов, владеет 40% акций крупнейшей украинской нефтедобывающей компании "Укрнефть" и пакетами акций ряда НПЗ. Наиболее вероятные направления экспансии - участие в приватизации предприятий "Укррудпрома", телекоммуникационная сфера, расширение присутствия на нефтяном рынке (в частности, приватизация "Укрнефти").

5. Корпорация "Индустриальный союз Донбасса". Среди совладельцев -  Сергей Тарута, президент Футбольного клуба "Металлург" (Донецк"), Виталии Гайдук, бывший вице-премьер Украины. Один из крупнейших игроков па металлургическом рынке Восточной  Европы. Владеет двумя металлургическими комбинатами на Украине и крупным венгерским металлургическим предприятием "Дунафер". Возможные направления экспансии - скупка металлургических активов в странах Восточной Европы, участие в приватизации. предприятий ''Укррудпрома ".

6. Группа Укрсиббанка. Собственник - Александр Ярославский, почетный президент футбольного клуба "Металлист" (Харьков). Владеет пакетами акций в ряде крупных предприятий ГМК Украины, занимает одно из ведущих положений на рынке удобрений. В числе ближайших вероятных приобретений - Одесский припортовый завод (один из крупнейших в СНГ производителей аммиака и азотных удобрений, в комплекс завода входят аммиакопровод и порт по перевалке аммиака), а ташке акции предприятий, входящих в "Укррудпром".

Донецкая ФПГ ("дончане")

"донецкий клан"

Представляет собой конгломерат структур, тесно координирующих между собой свою деятельность и имеющих общее донецкое происхождение.

Костяк этого конгломерата составляют компании, которые начинали как крупные трейдеры на рынке угля, стали и газа, а сейчас больше известны как компании-акционеры ведущих донецких предприятий. Среди них выделяется так называемый "пул ИСД" (сам "Индустриальный союз Донбасса" и его дочерние структуры - "Донецкий индустриальный союз", "Регион", акционер ИСД - ЗАО "Визави", швейцарская компания "Леман Комодитес"), а также другие компании, наиболее крупные из которых - АРС (руководитель Игорь Гуменюк), "Эмброл-Украина", ДАНКО (Сергей Момот), "Люкс" и пр. Финансовые потоки группы проходят через "Донгорбанк". Кроме того, ИСД через торговый дом "Азовсталь" владеет блокирующим пакетом акций Первого украинского международного банка, а представители некоторых из названных выше структур являются акционерами крупной украинской страховой компании АСКА.

Юридическая связь между всеми этими структурами до сих пор малопонятна. Однозначно можно сказать лишь, что в "пуле ИСД" ключевыми фигурами является Виталий Гайдук и председатель правления корпорации Сергей Тарута, а во всех прочих компаниях - Ринат Ахметов. Сам "Индустриальный союз Донбасса" имеет своим основным акционером ЗАО "Визави", акции которого, в свою очередь, принадлежат двум физическим лицам (одному - 49%, другому - 51%). Кто эти лица, точно неизвестно.

Также можно лишь догадываться о реальном влиянии Ахметова на деятельность конгломерата, включая ИСД. Очевидно, что все вышеназванные донецкие структуры ведут себя в бизнесе более чем автономно, однако также очевидно, что голос Ахметова для них, мягко говоря, не самый последний, а по многим вопросам решающий. Наиболее удачное, на наш взгляд, определение было дано в одном из форумов на сайте болельщиков донецкого "Шахтера" "Террикон", где Ахметова сравнили со "спикером парламента". Рината Ахметова действительно можно сравнить со  спикером в парламентской, а не президентской республике. Тo есть фактически с первым человеком в государстве, от которого зависит почти все (в том числе и премьер, избираемый и снимаемый парламентским большинством).

К настоящему времени "дончане" контролирует большую часть крупных промышленных  предприятий  региона.   В  том  числе металлургические  предприятия: "Азвосталь", Енакиевский металлургический завод, Алчевский металлургический комбинат (частично), Краматорский металлургический завод, Макеевский меткомбинат (до последнего времени основным партнером предприятия выступала компания "Данко"), а также Керченский металлургический завод. Все вместе эти предприятия производят более 10 млн. тонн стали в год, а их годовой оборот составляет 5,1 млрд.$ (в 2000 году).

"Дончанам" принадлежит также Камыш-Бурунский железорудный комбинат, и представители группы сейчас ведут борьбу за овладение рядом других украинских железорудных и "марганцевых" ГОКов.

Кроме того, "Индустриальный союз Донбасса" не так давно купил Харцызский трубный завод - монополиста на рынке СНГ по производству труб большого диаметра, являющегося основным поставщиком "Газпрома". Их коксохимических предприятий группа владеет крупнейшим по мощности в Европе Авдеевским коксохимзаводом, Алчевским КХЗ, а также пакетами акций "Донецкокса" и "Маркохима".

Плюс к тому группа контролирует большую часть украинских шахт, добывающих коксующийся уголь и, таким образом, полностью замыкает на себя технологическую цепочку   "уголь - кокс - металл".

Отметим, что "Индустриальный союз Донбасса" является также крупным газотрейдером, поставляющим на промышленные предприятия региона газ, покупаемьй у компании "Итера", в Туркменистане и Узбекистане.

"Дончане" занимают лидирующие позиции в Украине и в СНГ по выпуску горношахтного оборудования, объединив в корпорацию "Укруглемаш" шесть заводов Донецкой и Луганской областей, а также два российских предприятия.

Кроме того, корпорация ИСД владеет блокирующим пакетом акций одного из крупнейших машиностроительных предприятий бывшего Союза - мариупольским концерном "Азовмаш" (ведущий производитель цистерн и металлургического оборудования в СНГ).

Активно действует группа и на рынке пищевой продукции. Компания "Киев-конти", например, один из крупнейших производителей кондитерских изделий в Украине. Структуры,  близкие к "Киев-конти", контролируют Донецкий пивзавод (торговая марка "Сармат", 4-е место в "пивном" рейтинге страны), а также знаменитый Артемовский завод шампанских вин.

Плюс к тому в ведении группы находится и концерн "Донбасс ликероводка", объединяющий несколько ликероводочных заводов региона.

На рынке связи группа представлена компанией DCC - оператором сотовой связи.

Из СМИ "дончане" контролируют большую часть медиа своего региона, а аткже издательский дом "Сегодня" в Киеве.

Наконец, сейчас "дончане" осуществляют масштабный проект в энергетике региона по созданию первого в СНГ вертикально-интегрированного угольно-энергетического холдинга, включающего в себя шахты, добывающие энергетический уголь, тепловые электростанции и энергораспределительные сети.

Первые шаги уже сделаны: в течение 2000-2001 годов донецкие компании "Техремпоставка" и "Сервис-инвест" выкупили за долги соответственно три ТЭС и часть сетей распределительной компании "Донецкоблэнерго". Сейчас ведутся переговоры с Киевом, дабы объединить все эти приобретения  в рамках единой топливно-энергетической компании.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34623. Споры вокруг творчества Гоголя в критике 30 – 40-х гг 27 KB
  Аксаков и Белинский. Бел в ЛМ 1834 г. В 1839 Бел пишет статью Горе от ума где большая часть посвящена Ревизору в которой пытается навязать читателю примирение с действительностью. МД Бел много сделал для того чтобы рукопись вышла в печать.
34624. Цикл статей Белинского «Сочинения Пушкина» 24.5 KB
  Цикл статей Белинского Сочинения Пушкина С 1843 г. В грусти наиболее национальная черта поэзии Пушкина. Пушкина сотворила натура и история 1 2 3 статьи – монографический обзор литературы 19 века: Ломоносов Державин Жуковский. С 4 статьи в строго хронологическом порядке исследует творчество Пушкина.
34625. Писатели НШ в оценке критики 40-х гг 22.5 KB
  Началась полемика. Эта полемика продолжалась и в обзорах Белинского. Полемика не привела к победе западников над с ф но она дала импульс к развитию критического реализма.
34626. Неославянофильство и почвенничество в критике 50 – 60-х гг 29 KB
  Основные идеи неославянофильства и почвенничества: идеализация общинного национального сознания соборность русского народа в силу климата географического положения соборность смиренномудрие национальный характер сохраняется не только в крестьянстве но и в купечестве. Размышляет что такое СОБОРНОСТЬ. Разводит понятия СОБОРНОСТЬ и КОЛЛЕКТИВ. Соборность не уничтожает индивидуальность народа.
34627. Философские искания Белинского. Основные периоды критической деятельности 35.5 KB
  Философские искания Белинского. В отношении к Белинскому всегда были крайности любви и ненависти. После смерти Белинского его имя запретили упоминать в печати. Пыпин в монографии Белинский.
34628. Основные положения эстетического кодекса Белинского 29.5 KB
  Художники все понимают. Великий художник мыслит не образами внешнего мира а категориями внутренней красоты. Художник – медиум; он передатчик воли абсолютной разумной силы. Отсюда он выделяет у художника такие категории как естественность правдивость верность действительности.
34629. Теория «реальной» поэзии в эстетике Белинского 30 KB
  Теория реальной поэзии в эстетике Белинского. Бел к середине 30х гг. Бел полностью сбрасывал со щитов самого человека. Белинский о народности и национальной самобытности русской литературы.
34630. Белинский о народности и национальной самобытности русской литературы 23.5 KB
  Белинский о народности и национальной самобытности русской литературы. Бел не признавал космополитическое безоценочное искусство. Ошибка Белинского: Этот характер сохраняется только в низших слоях общества. все больше и больше Бел начинает понимать народность как служение определенной части общества то есть склоняется к простонародности доступности произведения для широких слоев.
34631. Относиться к содержательной теории мотивации 29.37 KB
  Основные значения термина менеджмент с различных сторон: Как процесс управления. Менеджмент – совокупность принципов методов средств и форм и форм управления коммерческим производством прежде всего в масштабах фирмы. Осуществляемых на основе постоянного внедрения новых принципов форм структур и методов управления в целях повышения эффективности производства.