10132

Образ науки в философии И.Канта

Доклад

Логика и философия

Образ науки в философии И.Канта. И. Кант поставил проблему общей природы научного знания. Наука рассматривается изнутри с точки зрения логики развертывания мысли и сформулирована фундаментальная проблема: научное знание обладает всеобщностью и необходимостью эт

Русский

2013-03-21

33.5 KB

24 чел.

Образ науки в философии И.Канта.

И. Кант поставил проблему общей природы научного знания. Наука рассматривается «изнутри», с точки зрения логики развертывания мысли, и сформулирована фундаментальная проблема: научное знание обладает всеобщностью и необходимостью (это и есть первые и главные черты его образа науки), но основания этих качеств неясны, более того, в явном движении научного познания таких оснований нет. 

Кант здесь говорит, конечно, о скачке индукции, но не только: это вообще скачок синтеза, переход к новому знанию, не до конца обеспеченному старым знанием. Кант пишет, поясняя вопрос «Как возможны синтетические положения a priori?» - «… Как могу я, если мне дано известное понятие, выйти за его пределы и связать с ним другое, в нем нисколько не заключавшееся, и при том так, как будто бы оно необходимо к нему принадлежало?» Кант объясняет возможность такого перехода через наличие априорных категорий рассудка – некоторых важных понятий, организовывающих наше познание, которые не происходят из опыта, а присущи нам изначально и являются основанием приобретения и интерпретации опыта. Например: причина и следствие. Именно такие понятия вносят в знание всеобщность и необходимость.

Кант выявил особенность всякого познания, которая особо значима и особо развита (в этом тоже специфика) в науке: познание не только воспроизведение реальности, это ее создание новой реальности.

Ни одна наука не изучает непосредственно действительный мир; все начинают с конструирования мира абстракций определенного плана и работают в нем. Именно это выражают понятия типа «физическая реальность». Предшественников Канта указать можно (например, Декарт в «Трактате о свете»: «Я не намерен подробно объяснять вещи, имеющиеся в настоящем мире, а просто хочу придумать такой, в котором все было бы понятно самым грубым умам». Но Кант придал этому принципу вид всеобщего правила и существенной черты образа науки.

Кант разграничил типы наук (до него – только типы знания, наука рассматривалась в целом): математика и естествознание строятся разными способами.

Наконец, Кант поставил проблему границ науки. Душа, космос и Бог недоступны для синтеза априорных оснований с данными опыта и, следовательно, рациональному познанию.

Вывод Канта: не все может и должно изучаться научно.

Факт, что  наука  есть  разрушительница фиктивного всезнания (что научное знание одновременно является  безжалостным  осознанием  границ познавательных   достоверностей)   и   что  условием  сохранения  этой интеллектуальной  честности  является  нравственная  самостоятельность людей,  к  которым  наука  обращена,  был  глубоко  понят  в философии Иммануила  Канта.  Кант   как-то   назвал   свое   учение   «подлинным просвещением». Его суть (в отличие от «просвещения наивного») он видел в том,  чтобы не только вырвать человека  из-под  власти  традиционных суеверных надежд на силу теоретического разума, от веры в разрешимость рассудком любой проблемы,  вырастающей из  обстоятельств  человеческой жизни.  И  прежде  всего  Кант  требовал,  чтобы «теоретический разум» (разум,  каким он реализуется в науке) сам не давал  повода  для  этих надежд и этой веры.

Кантовское учение о границах теоретического разума (в отличие  от скептического   агностицизма   Д.Юма)   было   направлено   не  против исследовательской  дерзости  ученого,  а  против  его   необоснованных претензий на пророчества и руководство личными решениями людей. Вопрос о   границах   достоверного   знания   был   для   Канта   не   только методологической,  но  и  этической  проблемой  (проблемой «дисциплины разума»,  которая удерживала  бы  науку  и  ученых  от  сциентистского самомнения).  «Что  темперамент,  а  также  талант...-  писал  Кант  в «Критике  чистого  разума»,-  нуждаются  в  некоторых   отношениях   в дисциплине,  с  этим  всякий легко согласится.  Но мысль ,  что разум, который,  собственно,  обязан  предписывать  свою  дисциплину,  может, конечно  показаться  странной;  и  в  самом деле он до сих пор избегал такого унижения именно потому,  что,  видя торжественность и серьезную осанку,   с   какой   он   выступает,  никто  не  подозревал,  что  он легкомысленно играет порождениями воображения вместо понятий и словами вместо вещей». (*)

Сам Кант,  однако,   формулировал   основное   содержание   своей философии несколько иначе. «Я должен был устранить знание, - писал он, - чтобы получить место для веры».

Иммануил Кант является основателем философского критицизма, представляющего главную поворотную точку в истории человеческой мысли, по отношению к которой (по мнению В.С. Соловьёва [1]): “все развитие философии если не по содержанию, то по отношению мысли к этому содержанию, должно быть разделено на два периода: докритический (докантовский) и послекритический (послекантовский). Согласно его собственному сравнению (с Коперником) [2], Кант не открыл для ума новых миров, но поставил самый ум на такую точку зрения, с которой все прежнее представилось ему в ином и более истинном виде.

Настоящим философским открытием учёного принято считать по тем временам абсолютно оригинальную постановку основного вопроса философии - о том, каким образом мы можем познавать находящиеся вне нас и независимые от нас явления или вещи. Именно, согласно Канту, наш ум может познавать предметы потому, что всё познаваемое в них создаётся самим умом, по присущим ему правилам или законам; другими словами, познание возможно потому, что мы познаём не вещи сами по себе, а их отображение в нашем сознании, обусловленные не чем-либо внешним, а формами и категориями нашей собственной умственной деятельности.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47993. Психологія спілкування 739 KB
  Навчальна дисципліна Психологія спілкування є складовою психологопедагогічного циклу підготовки фахівців з економіки як до викладацької так і до професійноспеціалізованої діяльності. Вивчення студентами дисципліни Психологія спілкування передбачає оволодіння теоретичними положеннями в галузі основ спілкування психології особистості і групи засад навчального і фахового спілкування; спрямоване на підготовку фахівців як для викладацької діяльності так і для керування колективом робітників а також щодо високоякісного виконання іншої...
47994. Кримінальний процес 3.55 MB
  У сфері боротьби зі злочинністю застосовуються різні засоби – економічні, соціально-політичні, правові. Серед останніх особливе місце займають кримінально-правові та кримінально-процесуальні засоби
47995. Конспект лекцій з кримінального процесу 317 KB
  Розрізняють три історичні форми кримінального процесу: 1 Змагальний або обвинувальний коли порушення справи весь її хід визначається діями обвинувача. Відповідно у цій формі процес поділяється на дві частини: розслідування і розгляд справи. Порушення кримінальної справи. Попередній розгляд справи суддею.
47996. ПР-жанри та ПР-технології 617 KB
  І хоча в командах кандидатів багато працювали за гроші або за іншу плату наприклад студенти таким чином намагалися домогтися прихильності викладачів все ж безоплатна допомога своїм кандидатам превалювала. Приклад сформованої практики зв'язків з громадськістю дають виборчі кампанії США які схожі на добре поставлену виставу: численна аудиторія американців абсолютно різного віку та расової приналежності скандує ім'я кандидата піднімаючи над головою прапори та вигукуючи гасла часом супроводжуючи це й піснями. Політична реклама може мати...
47997. Сутність маркетингу та його сучасна концепція. Системи та характеристики сучасного маркетингу 531 KB
  Маркетинг почали трактувати як концепцію управління орієнтовану на умови ринку що змінюються. Основні особливості маркетингу на даному етапі: системний комплексний підхід до вирішення завдань що стоять перед підприємствами; орієнтація на довгостроковий комерційний успіх; глобалізація даної концепції; високі темпи розвитку інфраструктури маркетингу; удосконалення інструментарію маркетингу; зміщення зусиль в маркетингу в сторону мякихâ факторів успіху; вивчення попиту...
47998. Соціологія та соціологічні теорії 219.5 KB
  Тобто людина не існує в одномірному просторі аналізує можливі альтернативи. Тобто будьяка людина є громадянином. Побачивши що всі тварини дбайливо всім забезпечені а людина гола і не взута без ложа і без зброї Прометей краде премудре вміння Гефеста і Афіни. Людина недостатня істота бо їй бракує надійної системи інстинктів що забезпечує автоматизм поведінкових реакцій як це здійснюється у тварин.
47999. Основи класичної фотографії 269.5 KB
  Після смерті Ньепса 1837 року відкрив надійний спосіб прояву і закріплення прихованого зображення на светлочутливій до світла срібній пластинці. На сучасному етапі розвитку фотографія з технічного способу фіксації зображення об'єктів зйомки перетворилася на спосіб створення справжніх витворів мистецтва і отримала широке застосування як спосіб наукового дослідження у всіх галузях науки і техніки. Після припинення дії світла результат його дії зберігається у вигляді так званого прихованого зображення.Можливість отримання геометрично точного...
48000. Основи метрології 1.46 MB
  Метрологією metron міра і logos поняття вчення називають науку про вимірювання фізичних величин і про способи забезпечення єдиності і необхідної точності цих вимірювань. Лансберг у передмові до першого тому âЕлементарного підручника фізикиâ писав що будьяка властивість яка вводиться у фізиці дістає конкретний зміст тільки тоді коли з нею повязується прийом спостереження й вимірювання без якого ця властивість не може застосовуватися в дослідженні реальних фізичних явищ. Отже вимірювання роблять властивості фізичних обєктів такими що до...