10148

Направления развития и важнейшие результаты науки в ХVIII - XIX вв. Формирование дисциплинарной организации науки

Доклад

Логика и философия

Направления развития и важнейшие результаты науки в ХVIII XIX вв. Формирование дисциплинарной организации науки. Наука в своих развитых формах является дисциплинарноорганизованным знанием. Отдельные отрасли и научные дисциплины выступают как относительно автоном

Русский

2013-03-21

30.5 KB

6 чел.

Направления развития и важнейшие результаты науки в ХVIIIXIX вв. Формирование дисциплинарной организации науки.

Наука в своих развитых формах является дисциплинарно-организованным знанием. Отдельные отрасли и научные дисциплины выступают как относительно автономные подсистемы.

Научные дисциплины возникают и развиваются неравномерно. Одни появились раньше, успели пройти длительный путь развития, стать образцами научности, методичности, теоретичности прежде чем сформировались другие дисциплины. При появлении новых дисциплин старые обычно не упраздняются, хотя сфера их применимости может суживаться. Границы между дисциплинами определяются по специфике их объектов, предметов, методов. Наряду с процессами дисциплинарной дифференциации науки происходят и процессы интеграции: научное знание требует смысловой согласованности не только в рамках одной дисциплины, но и на междисциплинарном уровне.

За время, прошедшее с эпохи возникновения экспериментально-математического естествознания, наука перешла от додисциплинарной стадии к стадии дисциплинарно-организованной науки и достигла стадии усиления междисциплинарных связей. Начало каждой стадии связано с глобальной научной революцией, коренным изменением нормативных структур исследования и философских оснований науки .

Первая, додисциплинарная стадия началась вместе с зарождением экспериментально-математического естествознания. В этот период в системе научного знания доминировала механика. Ее принципы распространялись на разнообразные явления природы. Для их объяснения ученые искали механические причины и субстанции, носители сил,

которые детерминируют наблюдаемые явления. Объяснение представляло собой редукцию явления к фундаментальным принципам механики. Таким образом, на первой стадии вся природа охватывалась одной механистической картиной мира.

На второй стадии в конце XVIII– первой половине XIX в. естествознание перешло в состояние дисциплинарно-организованной науки. Механическая картина мира утратила статус общенаучной. Сформировались специфические картины реальности в биологии, химии и других областях знания, нередуцируемые к механике. Вместе с тем дифференцировались дисциплинарные идеалы и нормы исследования. Например, в биологии и геологии появился эволюционный подход, а физика все еще была далека от идеи развития. Однако и в физике появилась теория поля, которая не укладывалась в рамки механических воззрений. В этот период происходило превращение науки в производительную силу, а научных знаний — в особый продукт, имеющий товарную цену и приносящий прибыль при его производственном потреблении. При этом формировалась система прикладных и инженерно-технических наук как посредника между фундаментальными знаниями и производством. Происходила специализация различных сфер научной деятельности и образование научных сообществ, соответствующих этой специализации. Вместе с тем по мере дифференциации научных дисциплин для философской теории познания все более актуальной становилась проблема соотношения разнообразных методов науки, синтеза знаний и классификации наук.

На третьей стадии, которая включает в себя настоящее время, наряду с дисциплинарными исследованиями на передний план стали все более выдвигаться междисциплинарные исследования. Если классическая наука XVII–XIX вв. ориентировалась на изучение все более сужающихся, изолированных фрагментов действительности как предметов той или иной дисциплины, то для современной науки характерны комплексные исследовательские программы, в которых участвуют специалисты разных областей знания. При определении научно-исследовательских приоритетов все большую роль играют не только собственно познавательные цели, но и экономические, социально-политические, гуманистические цели.

Таким образом, с момента зарождения новоевропейской науки ее развитие происходило в направлении от додисциплинарного состояния, через дисциплинарно-организованную науку к междисциплинарной организации науки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41001. Правове регулювання кредитних правовідносин 82 KB
  Характеристика форм та видів кредиту. Принципи за якими здійснюється банківське кредитування. Структура типової форми кредитного договору.
41002. Мистецькі здобутки української культури початку 20 століття 90.5 KB
  Міністерство освіти та науки України Донецький індустріальнопедагогічний технікум Лекція âКультура Київської Русіâ План.Особливості світогляду в епоху Київської Русі.Архітектура Київської Русі.Скульптура Київської Русі.
41003. Українське козацьке бароко 59.5 KB
  Архітектура українського бароко.Українська скульптура періоду бароко.Особливості барокової графіки.В архітектурних стилях XVII – XVIII ст. виявляються урізноманітнення економічного, політичного й культурного життя українського суспільства. Естетичні риси української архітектури яскраво виявлені у будівлях стилю бароко. Українське бароко поширюється у XVIIIст.
41004. Культурологія як наукова дисципліна: об’єкт і предмет 50.5 KB
  Сутність культури визначається у трьох основних її сферах: предмети матеріальної і духовної діяльності людини; субєкти творці і носії культури; національний характер народу менталітет мораль. Творчість від Бога і людини. Захід протиставляє Людину і Природу людина панує над природою може змінити її у відносності до своїх уявлень про досконалість і потреб єдність людини з природою можлива через підлаштування пристосування до людини. Східна культура орієнтується на нерозривність людини і природи на їх єдність на основі...
41005. СУТЬ, РОЛЬ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ 455 KB
  Суть зміст менеджменту та управління Менеджмент як система наукових знань та як мистецтво управління Рівні управління. Методи досліджень Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності Будьяке управління це не тільки управління своїм часом а й управління процесами часу.
41006. М’язова система людини та її вікові особливості 145.5 KB
  Основні поняття теми: мязи посмугований скелетний мяз будова мяза фасція мязові волокна міофібрили актин міозин групи мязів синергісти антагоністи згиначі розгиначі скорочення мязів тонус мязів сила мязів втома мязів рухова активність гіподинамія травматичні пошкодження опорнорухового апарату фізична культура динамічна робота статична робота фізична втома постава фізіологічна постава патологічна постава сколіоз кіфоз лордоз плоскостопість. Посмуговані скелетні мязи це активна частина...
41007. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ОРГАНІЗАЦІЇ 162 KB
  Історія виникнення і розвитку системи управління охороною праці в організації СУОП. Політика в галузі охорони праці. Функціональні обовязки з охорони праці керівників посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
41008. Організація навчально-виховного процесу в педагогічних закладах 96 KB
  Ознайомити студентів з специфікою організації навчальновиховного процесу в педагогічних закладах; системою контролю та оцінювання умінь та навичок студентів особливостями організації та проведення педагогічної практики. Система контролю та оцінювання знань умінь і навичок студентів. Педагогічна практика студентів. Методичні рекомендації з питань організації та проведення педагогічної практики студентів перед випуском і випускних курсів педагогічних інститутів.
41009. Поняття про педагогічні конфлікти: специфіка, функції 154.5 KB
  Природа педагогічного конфлікту має суттєві відмінності порівняно з іншими видами конфліктів зумовлені тим що в конфліктну взаємодію включені дитина і дорослий а не просто дві рівноцінні дорослі людини що мають певний досвід розум волю саморегуляцію і інші якості набуті в ході життя В. Тому велика кількість літератури з питань конфліктів не завжди сприяє педагогічному успіху у вирішенні проблеми педагогічного конфлікту. Більше того необхідність вивчення педагогічних конфліктів диктується гостротою соціальнопсихологічних ситуацій в...