10286

Философия Индии

Доклад

Логика и философия

Под древневосточной философией понимают совокупность религиознофилософских систем существовавших в цивилизациях Китая и Индии. Сохранилось достаточное количество письменных источников дающих возможность составить представление о сущности и содержании древневос

Русский

2013-03-24

15.71 KB

2 чел.

Под древневосточной философией понимают совокупность религиозно-философских систем, существовавших в цивилизациях  Китая и Индии. Сохранилось достаточное количество письменных источников, дающих возможность, составить представление о сущности и содержании древневосточного способа философствования. В основе специфики восточной философии лежит своеобразие Востока как типа культуры.

Философия Индии

Цивилизация древней Индии сложилась в результате синтеза культуры местных народов , именно они сыграли выдающуюся роль в становлении философии и религии в Индии.Этот период представлен учениями и школами, появившимися как реакция на элитарность и замкнутость брахманизма. Наиболее значительными из них считаются:йога, веданта, джайнизм и буддизм.

Йога представляет собой систему способов и средств, позволяющих пуруше освободиться от материи и достичь состояния мокши. У европейцес сложился образ йоги как системы психических и физических упражнений. Практика йоги весьма популярна не только в Индии: целиком или в отдельных частях её используют люди во всём мире.

Веданта принадлежит к числу наиболее философски насыщенных учений.

Джайнизм. Оформление этого учения связывают с именем Махавиры Джины. Как и все индийские системы, джайнизм учит, что дух, душа человека несравненно выше его материальной оболочки. Джайны ставят целью достичь состояние мокши, а для этого считают необходимым освободить душу от её телесной закрепощенности.

Буддизм

Буддизм является великой религией и философией Востока и по значению стоит несопоставимо выше джайнизма. Дальнейшая судьба буддизма интересна тем, что он не прижился у себя на родине, а распространился, в основном, по Юго-Восточной Азии и Дальнему Востоку. Появление буддизма тайна, но исследователи полагают, что существовала реальная  личность - Гаутама Шакьямуни(будда), который и положил начало этой религии.

По легенде во время скитаний ему открылись четыре священные истины жизни:

* Страдания правят миром.

* Причиной страданий является сама жизнь с её страстями и желаниями.

* Уйти от страданий можно лишь погрузившись в нирвану.

* Существует путь, посредством которого можно избавиться от страданий и достичь нирваны.

Согласно буддизму, человек воспринимает мир как бы сквозь призму своих ощущений, однако эти ощущения не являются его субъективной данностью, а есть следствие волнения дхарм - частиц мироздания. Буддизм, так же как и предшествующие ему философские системы Индии, выдвигает на первый план карму человека - совокупность его добрых и злых поступков. буддизм через некоторое время выработал две формы:

Хинаяна - узкий путь к спасению. Махаяна - широкий путь к спасению. Возникнув в Индии, буддизм там не прижился но послужил причиной возникновения индуизма - религии и философии современных индусов.

Индуистский период

Буддизм на своей родине встретил сопротивление со стороны учений, более удачно вписавшихся в кастовую систему Индии. В ходе соперничества между буддизмом и брахманизмом, на основе упрощения последнего, в конце первого тысячелетия до нашей эры возник индуизм, превратившийся впоследствии в национальную религию индусов. Общими для всех религиозно-философских систем Индии являются такие черты, как равнодушное отношение к материальному, стремление к более благоприятному перевоплощению после смерти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55674. Натхненна спадщина. З історії розвитку культури м.Сміли Черкаської області 291 KB
  Факти такі. У 19 ст. в містечку існувало дві типографії, в одній із них 1885 року граф Олександр Олексійович Бобринський надрукував своє генеалогічне дерево. 1895 року почала діяти публічна бібліотека при Смілянському народному училищі. На ці ж роки припадає розквіт театру Бобринських.
55675. Використання міжпредметних зв’язків, як один із за 251.5 KB
  Специфіка викладання іноземної мови відкриває широкі можливості у використанні міжпредметних зв’язків з метою підвищення зацікавленості учнів до вивчення іноземної мови. Коли учні вчать іноземну мову, вони мимохідь знайомляться з новою для них країною, з її культурою, історією, літературою, новим способом життя.
55676. Розробка системи уроків геометрії у 9 класі профільної школи з теми: «Геометричні перетворення» 275.5 KB
  При вивченні цієї теми розглядаються деякі конкретні приклади перетворення фігур а також загальне питання руху. Перетворення геометрії є основою для введення подібності фігур. Поняття про перетворення фігур...
55677. Методи накладання покривних (бинтової, косинкової, пращоподібної і пластирної) пов’язок і давлючої бинтової пов’язки 188 KB
  Мета: дати поняття про загальні вимоги щодо накладання покривних пов’язок: бинтової косинкової пращоподібної пластирної та пояснити правила накладання давлючої бинтової пов’язки...
55678. Методи групової роботи при вивченні математики 169 KB
  Групові форми навчання основні відомості та загальні рекомендації Групова форма навчання – це така форма організації навчальних занять за якої певній групі студентів ставиться єдине навчальне завдання для розв’язання якого потрібне об’єднання...
55679. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ОПРАЦЮВАННЯ СТАТЕЙ ПІДРУЧНИКА 116.5 KB
  Завдяки сучасним змінам в освітній системі держави стало актуальним звернення педагогів до проблем застосування активних та інтерактивних методів навчання. Завдяки чисельним публікаціям і системі додаткової освіти у свідомості людей поступово формується думка...
55680. Організація проектної діяльності на уроках біології 307.5 KB
  У ході здійснення проекту школярі навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі виробляється обов’язковість і відповідальність.
55681. Даючи знання – не відбирай здоров'я! 428.5 KB
  Організація оздоровчофізкультурної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час значною мірою зумовлюється потребами суспільства. Мета якої підвищення фізичної підготовленості учнів засобами сучасних фізкультурнооздоровчих систем формування основи...