10310

Формування стратегії розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри»

Дипломная

Туризм и рекреация

Розкити сутність понять «дестинація», «екологічна дестинація», «стратегія»; Визначити теоретичні основи формування стратегії розвитку туристичної дестинації; Сформулювати систему оціночних показників для визначення привабливості дестинації; Здійснити комплексний аналіз туристичного потенціалу дестинації «Подільські Товтри»; Визначити передумови для створення стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри»...

Украинкский

2015-01-20

2.55 MB

33 чел.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТСЬКИМИ ДЕСТИНАЦІЯМИ

1.1. Сутність та структура туристської дестинації………………………... 

1.2. Особливості та проблеми формування стратегії розвитку туристської дестинації………………………………………………………………………..

1.3. Природоохоронні території як місце реалізації послуг екологічного туризму……………………………………………………………………..……

Висновки до розділу 1…………………………………………………………. 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НПП «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ»……………………………..

2.1. Організаційно-управлінська характеристика НПП «Подільські Товтри»……………………………………………………………………….....

2.2. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу НПП «Подільські Товтри»………………………………………………………..………………...

2.3. Стратегічна оцінка стану ринку туристських послуг на території НПП «Подільські Товтри» ………………….………………………………………..

Висновки до розділу 2 ………………………………………………………… 

РОЗДІЛ 3.  РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКОЇ ДЕСТИНАЦІЇ «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ»……

3.1. Обгрунтування та основні положення стратегії розвитку туристської дестинації «Подільські Товтри»………………………………………...……..

3.2. Рекомендації щодо реалізації стратегії розвитку туристської дестинації «Подільські Товтри»………………………………………...…..

Висновки до розділу 3………………………………………………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….…………..

ДОДАТКИ…………………………………………………………….………..

ВСТУП

В сучасних умовах туризм є пріоритетним напрямком розвитку для більшості країн та їх регіонів. При цьому стратегічне управління туристськими дестинаціями набуває дедалі більшого значення в системі туризму, оскільки ґрунтується на специфічності туристичного ринку, що в першу чергу є ринком споживача. Аналіз ситуації, що склалася останнім часом, показує, що дестинації, які не мають сформованої та чітко визначеної стратегії, а також сильного бренду значно програють відомим напрямам європейського ринку, що консолідують зусилля кількох країн у просуванні своїх туристичних зон, об’єднаних спільною рисою.

Аналізуючи ситуацію, що склалась в останні роки на вітчизняному туристичному ринку, важко не помітити тісного зв’язку між його кон’юнктурою і загальноекономічним станом країни. Нещодавне поширення політичної та фінансово-економічної кризи в країні суттєво знизило вітчизняний попит на туристичні послуги. Все ж навіть в умовах кризи вітчизняні туристичні дестинації потребують розвитку та вдосконалення усіх їх складових, оскільки саме зараз, коли купівельна спроможність вітчизняних туристів значно знизилась, доцільно заохочувати їх до подорожей власне в межах країни. Відтак існує необхідність створення унікального туристичного продукту досліджуваної дестинації, який найповніше задовольнятиме вимоги споживача і ґрунтуватиметься на регіональних особливостях. Європейський ринок туризму складає близько 500 млн туристів, які потенційно скаладають цільову аудиторію іноземних споживачів, заохочення до відвідування досліджуваної дестинації яких принесе значні доходи від туристичної галузі в Україні, які зараз так не обхідні як на місцях так і в глобальному сенсі.

Вивчення функціонально-територіальної структури туризму обумовило вибір для дослідження дестинації Національний природний парк «Подільські Товтри», створеної за територіальним поділом ресурсів і великою різноманітністю культурно-історичної та природної спадщини. Вибір дестинації обумовлений наявністю значних прогалин в процесі розвитку даної території в якості розвинутої дестинації, здатної заохотити не тільки вітчизняних, а й іноземних туристів. Наявність унікальних природнх та історико-культурних туристичних об’єктів дозволить сформувати та запропонувати туристам новий, абсолютно неповторний та винятковий туристичний продукт.

Національний прродний парк «Подільські Товтри» не є на сьогодні лідером туристичного ринку як туристська дестинація, хоча має наявний для цього потенціал. Тому дослідження сучасного стану та створення на його основі спільної стратегії розвитку та просування території Національного природного парку «Подільські Товтри» як бренду дозволить об’єднати зусилля усіх зацікавлених суб’єктів, створити унікальний туристичний продукт території та здобути додаткові конкурентні переваги. 

Актуальність дослідження даної теми полягає у тому, що туристична дестинація є однією із найважливіших складових у системі туристичного ринку, оскільки туристичні дестинації та їх імідж приваблюють туристів, мотивують прибуття, активізують усю туристичну систему. Тому важливо підтримувати та спонукати розвиток вітчизняних дестинацій.

Сутність туристичних дестинацій, закономірності їхнього розвитку та роль у світовій системі туризму висвітлено в роботах вітчизняних (В. Ф. Данильчук, Л. П. Дядечко, Т. І. Ткаченко та ін.) і закордонних (Р. Батлер, Х. Кім, Н. Лейпер, С. Медлік та ін.) учених. Значний внесок до концептуально-методологічних основ логістики туризму зробили такі науковці, як О.А. Гвозденко, В. Г. Банько, Г. І. Михайличенко, В. Є. Редько, І. Г. Смирнов, в  працях яких головна увага приділялася організації та управлінню окремими туристичними функціями в підприємницьких структурах і виникненню ефекту синергізму, але питання його кількісної оцінки та оптимізації в туристичних дестинаціях залишилися поза увагою.

Метою даної роботи є розробка стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри» для просування її унікального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках. 

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд наступних завдань:

  •  Розкити сутність понять «дестинація», «екологічна дестинація», «стратегія»;
  •  Визначити теоретичні основи формування стратегії розвитку туристичної дестинації; 
  •  Сформулювати систему оціночних показників для визначення привабливості дестинації;
  •  Здійснити комплексний аналіз туристичного потенціалу дестинації «Подільські Товтри»;
  •  Визначити передумови для створення стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри»;
  •  Розробити заходи з реалізації стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри».

Об’єкт дослідження: процес формування та реалізації стратегії розвитку туристської дестинації «Подільські Товтри».

Предмет дослідження: теоретичні, методологічні та прикладні аспекти формування стратегії розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри».

Методи дослідження. З метою розв’язання поставлених завдань у дипломній магістерській роботі використані наступні загальнонаукові методи: аналізу і синтезу (під час проведення аналізу існуючих підходів до визначення особливостей формування та функціонування туристичних дестинацій); структурно-логічний (під час дослідження показників розвитку досліджуваної туристичної дестинації); евристичні методи досліджень (під час формування стратегічних орієнтирів розвитку туристичної дестинації та напрями її реалізації); статистичний та графічний (під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення у найбільш інформативній формі для проведення оцінки привабливості туристичної дестинації).

Наукова новизна. Узагальнено та сформульовано визначення екологічного туризму та екологічної дестинації. Сформульовано систему оціночних показників для визначення привабливості екологічної туристичної дестинації.

Практичне застосування отриманих результатів. Сформульована стратегія розвитку дестинації може використовуватись адміністративними структурами Національного природного парку «Подільські Товтри» для розвитку його як унікальної туристичної дестинації як на вітчизняному так і на міжнародному туристичних ринках.

Публікації. Основні результати дослідження даної теми були представлені на студентській науковій конференції та представлені у науковій статті «Особливості розвитку екологічного туризму в Україні» (див.дод. А).

Структура та обсяг  роботи: дипломна магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи склав 123 сторінки. У тексті роботи розміщено 23 рисунки та 34 таблиці. До роботи додаються 15 додатків.  

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТСЬКИМИ ДЕСТИНАЦІЯМИ

1.1. Сутність та структура туристської дестинації

Закон України «Про туризм» визначає поняття «туризм» як «тимчасовий  виїзд  особи  з  місця  проживання  в оздоровчих,  пізнавальних,  професійно-ділових  чи інших цілях без здійснення  оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає» [1]. Важливим аспектом в процесі дослідження туристичної галузі є власне дослідження місця призначення туристів.  Місцем туристичного призначення може бути будь-яка ділянка, місцевість, регіон або національна територія. На комерційному рівні туристичні місця призначення охоплюють усі зони, котрі відвідуються сезонно або цілий рік певною кількістю людей, мотиви до подорожей яких не обмежуються лише відпочинком. На практиці туристичним місцем призначення є мета подорожі "відвідувача", туриста [15].

У сучасній літературі поширеним стало використання терміну «дестинація», що в перекладі з англійського «destination» означає «місцезнаходження, місце призначення».  В туризмі ж прийнято використовувати термін «туристична дестинація», що був введений у вітчизняну літературу туризмознавства зовсім недавно – у 80-х роках ХХ ст.

В процесі дослідження сутності поняття «туристська дестинація» доцільним є визначення термінології. На сьогоднішній день багато авторів вітчизняного і зарубіжного наукового простору займались дослідженням даної теми і сформували власні погляди на визначення терміну «туристська дестинація». Розглянемо деякі з них.

Вперше туристична дестинація як визначальна компонента системи туризму була розглянута датським вченим Н. Лейпером у 1979 р. та ідентифікувалася як «певна географічна територія, що є привабливою для мандрівників» [36].

Сучасний Оксфордський туристичний словник тлумачить це поняття як «країни, регіони, міста та інші території, які приваблюють туристів, є головними місцями локалізації туристичної діяльності, потоків туристів та їх витрат; місця максимальної концентрації визначних туристичних пам’яток, засобів розміщення, харчування, розваг, інших послуг та економічного, соціального і фізичного впливу туризму» [38].

Європейська Комісія (2000) визначила туристичну дестинацію як «територію, яка окремо ідентифікується і підтримується для туристів як місце відвідування й у межах якої туристичний продукт координується одним чи декількома закладами (влада) або організаціями» [41].

Всесвітня туристична організація запропонувала таке визначення: "дестинація – це фізичний простір, в якому відвідувач проводить не менше однієї доби. Він включає туристичні продукти, такі як послуги та атракції, а також туристичні ресурси в межах однієї доби подорожування. Цей простір має фізичні й адміністративні кордони, які визначають форму його управління, імідж і репутацію, що впливають на його конкурентоспроможність на туристичному ринку" [42].

Т.І. Ткаченко дала туристській дестинації визначення як фізико-географічній території , що має туристично-рекреаційні ресурси (унікальні або специфічні), які є привабливими для подорожан, доступними завдяки наявності необхідної інфраструктури (зручності, послуги), доведені до споживача у формі сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту сучасними засобами маркетингових комунікацій (наявність логотипу, торгової марки тощо) в системі важелів інтегрованого управління суб’єктами господарювання» [28].

Проаналізувавши вищезазначені визначення, можна виділити найбільш важливі складові елементи поняття «туристська дестинація», на основі яких власне зможемо узагальнити та вивести власну інтерпретацію визначення досліджуваного поняття. 

Отже, більшість науковців сфери туризму погоджуються з такими складовими поняття «туристська дестинація» як:

  •  наявність географічної території або простору;
  •  привабливість для туристів;
  •  наявність туристично-рекреаційних ресурсів;
  •  наявність туристичної інфраструктури;
  •  наявність певного туристичного продукту, як результату функціонування дестинації.

Отже, підсумувавши вищезазначене можемо зробити висновок, що туристська дестинація – це туристично-приваблива географічна територія або простір, підкріплена туристично-рекреаційними ресурсами, відповідною інфраструктурою та ринком туристичних послуг, що надає туристам згенерований туристичний продукт.

Дестинації є основними зонами концентрації туристичних потоків. Типізація дестинацій є основою для розробки ефективної системи управління ними. Сьогодні існує багато підходів до визначення типів дестинацій за різними ознаками.  Розглянемо деякі з них.

В.К. Кіптенко пропонує класифікацію дестинацій за їх приймальною здатністю на два типи:

• зони, які можуть прийняти велику кількість туристів, не завдаючи шкоди їх туристичній цінності;

• зони, які можуть прийняти обмежену кількість туристів не вище допустимого рівня для екологічного та естетичного стану довкілля (гірські курорти, морські узбережжя та ін.) [15].

А.І. Головчан класифікує дестинації відповідно до видів ресурсів на наступні типи:

• природно-географічні;

• природно-антропогенні;

• культурно-історичні;

• соціально-економічні [9].

Найбільш повну типізацію дестинацій подає Т.І. Ткаченко, класифікуючи їх за різними ознаками представленими в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 

Класифікація туристських дестинацій [28]

Ознака

Види

За масштабом:

• туристський регіон;

• країна;

• адміністративно-територіальна одиниця країни;

• туристичний об’єкт.

За видом туризму:

• екологічна;

• сільська;

• зелена;

• пізнавальна;

• освітня;

• культурологічна;

• воєнна тощо.

За метою подорожі:

• комплексна;

• дозвіллєва;

• спортивно-оздоровча;

• лікувальна;

• рекреаційно-оздоровча;

• ділова (службова, бізнес, навчання);

• спеціалізована (релігійна, пізнавально-просвітницька та ін.).

За ступенем навантаження:

• слабко навантажена;

• оптимально навантажена;

• максимально навантажена;

• перенавантажена.

В межах туристської дестинації діє ціла система об’єктів туристичної галузі. Тому для більш детального дослідження, дестинацію доцільно розглядати з точки зору системного підходу.  

У 70-х роках XX ст., керуючись загальною теорією систем, датський вчений Н. Лейпер розробив модель системи туризму, компонентами якої визначив туристів, географічні елементи і туристичну інфраструктуру [36]. Туристи, як суб’єкти зазначеної системи, усвідомлюючи потребу у здійсненні подорожі, формують попит на туристичні послуги та необхідність функціонування всієї туристичної системи. Створення туристичної інфраструктури має максимально задовольняти наявні потреби туристів шляхом пропозиції послуг переміщення, розміщення, харчування, розваг тощо.

Географічні елементи представлені: 

- регіоном, в якому формується попит на туристичний продукт, який є місцем початку й закінчення подорожі, де відбуваються основні маркетингові процеси стимулювання попиту; 

- транзитним регіоном, який відвідується туристом, коли місце проживання вже залишено, але до обраної дестинації турист ще не прибув; 

- регіоном, відвідування якого є основною метою подорожі туриста, тобто туристичною дестинацією [36].

Отже, зазначені геопросторові елементи перебувають у тісній взаємодії, лише за умов їх єдності туристична діяльність стає можливою. Проте дестинація являє собою найістотнішу компоненту системи туризму, бо саме в ній стає можливим досягнення мети подорожі, лише на її території розташовані ресурси, що приваблюють туристів, мотивуючи їх подорожі. Тому дестинація активізує всю систему туризму, формуючи та задовольняючи туристський попит одночасно [8].

Для всебічного дослідження туристичної дестинації науковцями було створено модель «чотири А», яка згодом шляхом конкретизації та доповнення, трансформувалася у модель «шість А», яка розкриває склад і призначення компонент дестинації. У моделі, запропонованій вченими з Датської академії туризму О. Йоргенсеном, К. Купером і Д. Флетчером, дестинація розглядається як взаємозв’язок таких елементів: атракції (attractions), доступність (accessibility), зручнсіть (amenities), посередники та допоміжні служби (ancillary services), організація діяльності туристів (activities), наявність підготовленого туристичного продукту (available packages) [17]. Вивчення цих елементів дестинації дозволило їх систематизувати та подати в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Система компонент дестинації (модель шість А) [17]

Назва компоненти

Конкретизація компоненти

Атракції (attractions)

Природні, культурно-історичні, архітектурні та інші туристичні ресурси, що приваблюють туристів, спонукають до здійснення подорожі

Доступність (accessibility)

Наявність налагоджених транспортних і комунікаційних зв’язків як зовнішніх, так і внутрішніх щодо дестинації

Зручності (amenities)

Сукупність підприємств, що пропонують якісні туристичні послуги і товари

Посередники та допоміжні служби (ancillary services)

Рекламні агентства, маркетингові компанії, банки, теле- та радіокомунікації, поштові об’єкти, лікарні

Організація діяльності туристів (activities)

Організація діяльності туристів згідно з метою їх подорожей (відпочинок, рекреація, діловий туризм, конференції та ін.)

Наявність підготовленого туристичного продукту (available packages)

Пропозиція сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту відповідно до попиту туристів

Перші чотири компоненти слід віднести до першого та другого рівнів інфраструктури туризму. Вважається, що перший рівень інфраструктури туризму охоплює виробничі об’єкти (комплекс споруд, приміщень, транспортних та інших комунікацій й економічних систем), що безпосередньо не пов’язані з туристичною діяльністю, але необхідні для надання туристичних послуг (наприклад, засоби зв’язку, енергетика, комунальне господарство, фінанси, страхування тощо). Другий рівень являє собою сукупність структур, які потенційно здатні ефективно функціонувати без туристського попиту, але їх діяльність суттєво розшириться за умови розташування у місцях туристського інтересу (наприклад, підприємства з прокату автомобілів, розміщення, харчування, поштові, спортивні, розважальні та лікувальні заклади). Отже, такі компоненти туристичної дестинації, як «атракції», «доступність», «зручності», «посередники та допоміжні служби» не є специфічними для туристичної діяльності, хоча й роблять її можливою, відсутність туристичної діяльності в місцях їх розташування не поставить під загрозу ефективність їх функціонування [17].

Такі компоненти, як «організація діяльності туристів» і «наявність підготовленого туристичного продукту» відносяться до третього рівня туристичної інфраструктури, який являє собою комплекс підприємств, діяльність яких головним чином орієнтована на створення та задоволення туристського попиту - це туристичні оператори та агенти, виробники окремих туристичних послуг (наприклад, екскурсійні бюро та аматори). Саме ці компоненти є специфічними для туристичної діяльності. Вони перетворюють будь-яку географічну територію з розвиненою економічною системою в туристичну дестинацію [17].

Як бачимо, модель «шість А» базується на системі елементів туристичної дестинації, що перебувають у тісному зв’язку з туристичною діяльністю. Лише за наявності зазначених компонент стає можливою пропозиція якісного комплексного туристичного продукту та максимальне задоволення потреб туристів. 

Оскільки туристична дестинація являє собою систему підприємств, що формують і задовольняють попит на туристичні послуги, то дестинація, з одного боку, є суб’єктом ринкових відносин, бо пропонує та реалізує туристичний продукт, а з іншого - об’єктом управління туризмом. Саме тому в процесі дослідження дестинації важливо її розглядати в якості не тільки об’єкта, а і суб’єкта туристичної діяльності.

Як уже раніше зазначалося, кінцевим результатом функціонування туристської дестинації є туристський продукт. Будь-який туристичний продукт має очевидний предметно орієнтований складник, який має конкретні властивості й характеристики. Крім того, туристичний продукт насамперед ґрунтується на ресурсному потенціалі території, тому має глибоку спільність для всіх споживачів. Така спільність визначається єдиним ресурсним потенціалом, а також наявними об'єктами інфраструктури туризму (рис.1.1.) [15].

Рис. 1.1. Структура туристичного продукту дестинації [15]

Цей факт свідчить: усі підприємства, котрі в межах повної території створюють туристичний продукт, апріорі, ґрунтуються на єдиному базисі, тобто на ресурсному і технологічному потенціалі території, що фактично відображається в туристичній і рекреаційній спеціалізації регіону. Однак продукти і послуги, які ними створюються, незважаючи на наявну спільність, — різноманітні, оскільки вони формуються з урахуванням специфіки підприємств, їхнього розташування, рівня розвитку матеріально-технічної бази, а головне — залежно від особливостей цільового сегменту споживачів (сім'ї з дітьми, пенсіонери, військові тощо), що обслуговується.

Якість регіону як виробника туристичних послуг вимірюється тим, наскільки добре цей регіон може пристосувати свої послуги до потреб споживачів. Якщо якомусь регіону вдається встановити на ринку досить високі ціни на свій продукт, то він може накопичувати достатньо цінностей, щоб добре оплачувати роботу всіх учасників [15].

В процесі створення туристичного продукту дестинації бере участь великий перелік ресурсів наявних на окремій території. Структура таких ресурсів наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Структура територіального туристичного продукту [15]

Сутність дестинації можна формалізувати і представити у вигляді моделі. Вихідними побудови моделі туристської дестинації є: дестинація як суб'єкт господарювання; диференційований туристичний продукт дестинації; умови функціонування суб'єктів туристичного бізнесу в дестинації та діяльність персоналу в них, процес відтворення (виробництва та нарощування обсягів реалізації) туристичного продукту дестинації як певної соціо-еколого-економічної системи; моніторинг, аналіз, оптимізація функціонування і структури системи в умовах невизначеності та при наявності сформульованих цілей, критеріїв; прийняття рішень щодо безлічі можливих стратегій (альтернатив, рішень).

Отже, незважаючи на різноманітність, неповторність і власний імідж, будь-яку дестинацію можна ідентифікувати за наступними ознаками: взаємодоповнення складових елементів, використання туристами та місцевим населенням, неподільність, історико-культурна цінність [29].

1.2. Особливості та проблеми формування стратегії розвитку туристської дестинації

Оскільки туристична дестинація являє собою систему підприємств, що формують і задовольняють попит на туристичні послуги, то дестинація, з одного боку, є суб’єктом ринкових відносин, бо пропонує та реалізує туристичний продукт, а з іншого - об’єктом управління туризмом. Вітчизняними й зарубіжними науковцями туристична дестинація розглядається як об’єкт управління, причому «інтегрованого управління», бо саме воно здатне пов’язати всі компоненти в єдину систему, здатну забезпечити виробництво й реалізацію якісного комплексного туристичного продукту. Інтегроване управління туристичною дестинацією охоплює систему об’єктів, що обслуговують туристів, що відображено на рисунку 1.3.

Рис. 1.3. Інтегроване управління туристською дестинацією [8]

Інтегроване управління туристичною дестинацією спрямовується на вирішення таких завдань: 

  •  збереження та примноження наявного туристичного потенціалу; 
  •  забезпечення необхідних умов для організації обслуговування туристів; 
  •  організація та підтримка економічних зв’язків між підприємствами, задіяних у процесі туристичної діяльності; 
  •  забезпечення якості туристичних послуг, що виробляються [8].

У контексті сталого розвитку туризму дослідження дестинацій є вирішальним, бо саме в них найбільше відчуваються негативні екологічні наслідки туристичної діяльності. Проте розвиток географічної території як туристичної дестинації дозволяє: 

  •  стимулювати появу та ефективну діяльність туристичних і допоміжних підприємств; 
  •  створювати нові робочі місця; 
  •  сприяти збільшенню податкових надходжень до бюджету [8].

Результати аналізу кількісного та якісного складу ресурсного потенціалу туристичних дестинацій указали на необхідність їх типізації з метою розробки ефективних механізмів управління. Визначальними ознаками визнано види туристичних ресурсів та масштаби діяльності. За видами ресурсів виділено такі типи туристичних дестинацій: природно-географічні, природно-антропогенні, культурно-історичні та соціально-економічні, а за масштабами: мега-, макро-, мезо-та локальні. Розроблена типізація туристичних дестинацій виступає основою теоретико-методичних підходів до створення й розвитку дестинацій не тільки в соціально-економічному, а й у екологічному значенні, а також до визначення життєвого циклу кожного її типу, що дозволить уніфікувати управління всією туристичною інфраструктурою [9].

Такий підхід до управління туристичними дестинаціями повинен бути направленим на вирішення проблем інтенсифікації їх розвитку, а саме, забезпечення збереження кількості та якості явних туристичних ресурсів, упровадження інноваційних технологій у процеси формування, реалізації та надання туристичних послуг, підвищення рівня оновлення основних фондів інфраструктури, а також збільшення пропускної спроможності дестинацій.

Упровадження такого підходу до управління розвитком вітчизняної туристичної дестинації потребує підвищення її привабливості регіональних дестинацій для інвесторів. Першочергове значення для реалізації цього процесу набуває оцінка ринкової привабливості інфраструктурних підприємств туристичних дестинацій, метою якої є створення рейтингу суб’єктів туристичної діяльності за пріоритетністю залучення інвестицій.

Оскільки в сьогоднішніх умовах дестинації як суб’єкту ринкових відносин потрібно бути конкурентоздатною, важливим постало питання стратегічного управління дестинацією, що повинно охоплювати розробку адекватних функціональних стратегій, що визначають ключові механізми впливу на результати її діяльності. Модель стратегічного управління дестинацією, розроблена А.І. Головчан [9], представлена на рис.1.4. 

Рис. 1.4. Модель стратегічного управління туристичною дестинацією на основі механізмів забезпечення її конкурентоздатності [9]

Провідним механізмом виступає управління привабливістю дестинаційного туристичного продукту, величина якого залежить від показників кількості туристів, які її відвідали, та обсягу доходів від реалізації туристичного продукту за певний період часу.

Незважаючи на досягнення в галузі стратегічного управління  багатьох авторів, чимало аспектів стратегічного управління туризму в регіонах залишилися невирішеними. Це стосується, насамперед, формування стратегії розвитку регіональних дестинацій; рішення проблем методичного забезпечення розробки стратегій; обґрунтування механізму розвитку.

Т.І.Ткаченко відзначає, що «питання стратегічного розвитку дестинацій як об'єктів управління розглянуті недостатньо через відсутність теоретичних і методичних підходів і комплексної стратегії» [30]. Традиційні методики стратегічного управління де сформульовані основні положення до формування стратегій, що широко застосовуються в сучасних дослідженнях, наочно відбиті в роботі Г. Мінцберга, у якій описано десять шкіл стратегічного управління [23].

Міжнародна практика управління й стратегічного управління розвитком дестинацій показує, що досягнення високого рівня розвитку багато в чому залежить від здатності органів державної влади вибудувати ефективний механізм прийняття й реалізації рішень, спрямованих на досягнення стратегічної цілі. Тому особливе місце при розробці стратегії розвитку регіональних туристичних дестинацій повинно займати застосування програмно-цільового методу управління, який орієнтований на досягнення кінцевого результату в логіці поетапної дії: формування дерева цілей, розробку адекватної виконуючої програми, реалізації управляючої програми [28].

Процес формування стратегії розвитку регіональних туристичних дестинацій повинен являти собою комплекс формалізованих процедур, спрямованих як на побудову моделі майбутнього, так і на побудову програми переходу з поточного стану до цієї моделі [19]. Формування стратегії розвитку регіональних туристичних дестинацій доцільно почати з визначення місії розвитку регіонального туризму. Місія повинна відображати специфіку регіональної туристичної дестинації та виступати як пріоритетний орієнтир, що відображає спрямованість діяльності. Місія повинна спиратися на ключову ідею розвитку в цілому. 

Місія надає визначення майбутнього стану регіональної туристичної дестинації, визначає дії, можна сформулювати в такий спосіб: 

  •  оцінка рівня розвитку регіональних туристичних дестинацій на теперішній час; 
  •  формування цілей розвитку регіональних туристичних дестинацій, аналіз стратегічних альтернатив, визначення стратегії розвитку; 
  •  реалізація стратегії розвитку регіональних туристичних дестинацій для досягнення основних цілей і завдань [19].

   Ці три етапи визначають логічну послідовність формування і реалізації стратегії розвитку регіональних туристичних дестинацій. Механізмами стратегії розвитку є процеси, які властиві всім сферам і напрямам її діяльності, а саме: 

  •  організаційно-управлінський (з набором концептуальних, програмних, проектних, планових та інших засобів управління);
  •  нормативно-правовий;
  •  фінансово-економічний (з виділенням  інвестиційного);
  •  соціальний механізм;
  •  інформаційно-комунікативний [19].

           Основними інструментами механізму реалізації стратегії розвитку повинні стати: 

  1.  система нормативних правових актів регіонів, які мають логічний зв'язок і співпідпорядкованість і регламентуюче застосування конкретних методів та інструментів державного регулювання. Така система включає кілька рівнів нормативних правових актів. 
  2.  інформаційна, методологічна та інструментальна підтримка підготовки й прийняття управлінських рішень на рівні регіональних органів державної влади; 
  3.  широке застосування елементів стратегічного управління при оптимальному з’єднанні його з методами й формами оперативного (короткострокового) управління [19].

Отже, підсумовуючи вищесказане, треба відзначити, що застосування програмно-цільового методу управління для формування і реалізації стратегії розвитку регіональних туристичних дестинацій, дозволить досягти стратегічних цілей за допомогою механізмів і інструментів реалізації стратегії, а також буде сприяти сталому розвитку.

1.3. Природоохоронні території як місце реалізації послуг екологічного туризму

Екологічний туризм - порівняно нове поняття в туристичній діяльності. Основна причина виникнення екологічного туризму знаходиться у невідрегульованості відносин у системі «суспільство-природа», або в туристичній інтерпретації - «туризм-екологія». Саме орієнтацією на екологічну складову можна пояснити підвищену увагу в останні роки до відвідування місць з незміненим або мало зміненим природним середовищем. Численні опитування туристів свідчать, що серед провідних мотивів туристських подорожей на перший план все більше виступає прагнення людей до спілкування з природою [12].

У найбільш загальному розумінні екологічний туризм, є формою активного відпочинку з екологічно значущим наповненням - особливий інтегруючий напрямок рекреаційної діяльності людей, що будують свої взаємовідносини з природою та іншими людьми на основі взаємної вигоди, взаємоповаги та взаєморозуміння. Туристи отримують від такого спілкування з природою певний фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний запас міцності та здоров'я, а природа при цьому зазнає мінімальних оборотних впливів і втрат, місцеві мешканці отримують соціальні та економічні стимули до збереження природи та традиційного природокористування [12].

Початком формування концепції екотуризму вважають 80-ті роки XX століття, коли вперше з'явилися дослідження на цю тему. За даними WTO термін «екотуризм» активно використовується в індустрії туризму вже понад 10 років. Як відзначає велика кількість дослідників, поняття «екотуризм» довгий час мало невизначені межі й досі лишається дискусійним. Для більш детального визначення термінології проаналізуємо твердження з цього приводу деяких науковців [42].

В сучасній науковій туристичній літературі існує велика кількість трактувань терміну «екологічний туризм». Так, П.О. Масляк визначає екологічний туризм як один із видів туризму, який здійснюється в екологічно збереженому людиною природному середовищі з метою пізнання природи і відпочинку. Він ґрунтується на природних багатствах, любові до природи, бажанні її пізнати з метою захисту і примноження біологічного різноманіття [21].

Міжнародна організація з екотуризму (TIES) визначає його як відповідальну подорож у природні регіони, які зберігають природне довкілля та підтримують добробут місцевого населення [43]. Українська асоціація екологічного і активного туризму, вважає що екологічний туризм - це подорож до природних територій, не змінених або мало змінених діяльністю людини, з відповідальним ставленням до природи і якнайменшим впливом на довкілля [44].

Екологічний туризм поняття більш глибше ніж масовий туризм. Він передбачає не тільки відпочинок в ресторанах, нічних клубах, санаторно-курортних закладах, дорогих готелях, казино чи пляжах, а і перебування на мальовничих краєвидах, унікальних ландшафтах, пам'ятках природи, рідкісних і зникаючих видах рослин і тварин.

Більшість авторів до екологічного туризму зараховує пізнавально-зберігаючу діяльність людей під час туристичних мандрівок лише до стосовно незайманих і незабруднених природних територій. У Всесвітній туристичній організації (ВТО) вважають інакше, зараховуючи до екотуризму не лише мандрівки до недоторканих природних територій з метою споглядання ландшафтів і милування ними, а й ознайомлення з сучасними та історичними цінностями, які трапляються під час подорожі [42]. Проаналізувавши вищенаведені визначення даного поняття можемо узагальнити, що екологічний туризм – це гармонійне поєднання пізнавального туризму на територіях заповідних місцевостей і фізичного відпочинку туристів, за умови збереження ними навколишнього середовища.

Серед науковців фігурують також дискусії з приводу історії виникнення даного терміну. Мають місце твердження, що вперше термін був використаний Т. Міллером у 1978 р. як позначення одного з варіантів життєздатного розвитку туризму [12]. В.В. Храбовченко вважає, що першість у запровадженні терміну «екологічний туризм» належить Бюро міжнародного молодіжного туризму (БММТ) «Супутник» Іркутського обкому ВЛКСМ коли його фахівцями н середині 80-х років були розроблені та запроваджені такі маршрути, як «Екотур по Кругобайкальській залізниці», «Екотур по долині ріки Голоустній» та in. Ці маршрути були першими офіційно названі «маршрутами екологічного туризму» та під такою назвою увійшли до каталогу БММТ «Супутник» ЦК ВЛКСМ [33].

Узагальнюючи думку вищезгаданих науковців, можна виділити три основних складових екотуризму: екоосвітню, природоохоронну та етнотолерантну.

  •  Екоосвітия складова передбачає наявність в екотурі елементів екологічної освіти та просвіти (пізнання природи, отримання туристами нових знань, навичок та вмінь не просто поведінки у природі, а спілкування з нею);
    •  Природоохоронна складова реалізується у відповідній природозберігаючій поведінку групи на маршруті, застосування спеціальних еколого-туристських технологій мінімізації впливу на природне середовище, а також участь туристів й туроператорів у програмах та заходах з захисту навколишнього середовища.
    •  Етнотолерантна (її ще можна назвати етноеко-логічною) виявляється у повазі інтересів місцевих жителів. Це перш за все шанобливе ставлення до місцевого населення, збереження традиційних систем природокористування, повага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в соціально-економічний розвиток даної території [12].

На сьогоднішній день виділяють 4 види екотуризму:

  1.  Науковий туризм. В ході наукових екотурів туристи беруть участь в різного роду дослідженнях природи, ведуть польові спостереження.
  2.  Тури історії природи. Це подорожі, пов'язані з пізнанням навколишньої природи і місцевої культури.
  3.  Пригодницький туризм. Даний вид об'єднує всі подорожі, що пов'язані з активними способами пересування і відпочинку на природі (outdoor), мають своїй на меті здобуття нових відчуттів, вражень, поліпшення туристом фізичної форми і досягнення спортивних результатів.
  4.  Подорожі в природоохоронні території. Висока аттрактівність унікальних і екзотичних природних об'єктів і явищ, що знаходяться на природоохоронних територіях, залучають безліч туристів [12].

Сучасну систему індустрії екологічного туризму складають досить різноманітні спеціалізовані підприємства, організації та заклади:

  •  наукові, науково-дослідні, освітні та туристичні організації (турагенти та туроператори), що створюють, розроблюють і реалізують екотуристський продукт та забезпечують умови для розвитку екологічного туризму;
    •  природоохоронні (національні парки, заповідники, заказники тощо) та природогосподарські (парки, лісопарки, гідропарки тощо) організації - природно-географічні носії засобів виробництва екотуристських послуг;
    •  заклади харчування (ресторани, кав'ярні, бари, їдальні);
    •  заклади, що надають послуги розміщення (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, будинки відпочинку, організовані наметові містечка та стоянки тощо);
    •  транспортні підприємства (автопідприємства, авіаційні підприємства, управління та відомства залізниці, підприємства річкового та морського транспорту, спеціалізовані транспортно-гужові підприємства: кінні заводи, стайні, ферми та іп.);
    •  рекламно-інформаційні туристичні заклади (рекламні агентства, рекламні бюро, інформаційно-туристичні центри тощо);
    •  торгівельні заклади та підприємства;
    •  заклади та підприємства сфери дозвілля в туризмі (кіноконцертні зали, сцени, майданчики тощо);
    •  громадські екологічні та туристські об'єднання, організації, центри тощо;
    •  державні органи координації та регулювання в туризмі місцевого, муніципального, регіонального та національного рівнів [12].

Ключовою складовою індустрії екологічного туризму є природоохоронні території, що і є власне екологічними дестинаціями. Природоохоронна територія — територія, яка охороняється через своє екологічне, культурне або подібне значення. Існує велика кількість таких територій, рівень захисту яких сильно відрізняється та залежить від статусу, встановленого національними законами та міжнародними договорами. Природоохоронна територія, як визначається Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) — територія або акваторія, призначена для захисту і підтримки біологічної різноманітності та природних і пов'язаних із ними культурних ресурсів, захист якої встановлюється законом або іншими засобами [45].

МСОП визначає шість категорій охоронних територій:

  1.  Національний парк — охоронна територія, призначена переважно для захисту екосистеми і екологічного туризму.
  2.  Заповідник суворого режиму (Ia  біосферний заповідник, Ib  дика територія) — територія з найвищим рівнем захисту, що охороняється для збереження екосистеми та наукових досліджень.

3.) Пам'ятка природи — охоронна територія, призначена переважно для збереження специфічних особливостей природи.

4.) Заказник — територія для охорони окремих видів: охоронна територія, призначена переважно для охорони окремих видів, часто з навмисним втручанням в екосистему.

5.) Охоронний рельєф — охоронна територія, призначена переважно для захисту рельєфу/ландшафту та туризму.

6.) Територія контрольованого природовикористання — охоронна територія, призначена переважно для довготермінового економічного використання природної екосистеми [45].

Українське законодавство надає власний перелік та визначення природоохоронним територіям. До складу природно-заповідного фонду, у відповідності до екологічного законодавства України, входять наступні категорії природоохоронних об'єктів і територій: природні заповідники, національні природні парки, заказники загальнодержавного і місцевого значення, регіональні ландшафтні парки, пам'ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, зоологічні парки місцевого значення, ботанічні сади, дендрологічні парки і заповідні урочища [2]. 

Природні заповідники організуються з метою збереження у природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних компонентів з усією сукупністю їх компонентів, дослідження природних процесів і явищ, що відбуваються в них, ефективного використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, координація та проведення наукових досліджень в регіонах.

Національний природний парк є природоохоронною територією, рекреаційною, культурно-освітньою та дослідницькою організацією загальнодержавного значення. Він утворюється з метою збереження, відновлення та ефективного функціонування природних комплексів і територій, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Заказниками об'являються природні території або акваторії з метою збереження і відновлення природних комплексів чи їх окремих компонентів, а також для підтримання загального екологічного балансу. Перш за все вони організуються у межах територій, де зустрічаються рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України. За значенням поділяються на заказники загальнодержавні і місцеві.

Пам 'ятками природи об'являються території або окремі природні об'єкти, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення з метою збереження їх у природному стані [2].

Ботанічні сади організуються з метою збереження, дослідження та збагачення у спеціально створених умовах різноманітних рослин для їх найбільш ефективного господарського використання.

Зоологічні парки організовуються з метою збереження, дослідження у спеціальних умовах дикої фауни, а також для навчально-просвітницької, пізнавальної та науково-дослідної діяльності.

Дендрологічні парки організовуються з метою збереження, дослідження і збагачення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників для їх ефективного наукового, культурного та господарського використання.

Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва об'являються найвідоміші та найцінніші зразки паркового будівництва з метою їх охорони і використання в естетичних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях [2].

Регіональні ландшафтні парки організуються з метою чбереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також для забезпечення умов для організованого відпочинку населення. 

Заповідні урочища — лісові, степові та інші окремі цілісні ландшафти, які мають наукове, природоохоронне та естетичне значення з метою збереження їх у природному стані. 

Більш наглядно різниця між даними видами природоохоронних територій представлена на рисунку 1.5.

Загальнодержавного значення (створюються указом Президента України)

Місцевого значення (створюються місцевою радою)

Мають зонування

Природні заповідники

Біосферні заповідники

Національні природні парки

Регіональні ландшафтні парки

Мають адміністрацію

Не мають зонування

Зоопарки

Ботанічні сади

Дендрологічні парки

Заказники

Пам’ятки природи

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

Заповідні урочища

Не мають адміністрації

Рис. 1.5. Диференціація природоохоронних територій [2]

Виявлення й оцінка екотуристичного потенціалу і доступних екотуристських ресурсів природогоснодарських та природоохоронних територій - одне з найважливіших завдань урбокомпенсаційного природокористування, насамперед, для організації екотуристичної діяльності, визначення екотуристичного потенціалу та створення екотуристського продукту.

Під екотуристичним потенціалом певної природогосподарської чи природохоронної території розуміють сукупність всіх приурочених до неї екотуристських ресурсів - природних і антропогенних об'єктів, явищ, властивостей, засобів, можливостей та умов, придатних для формування екотуристського продукту та здійснення відповідних екологомістких турів, екскурсій, програм тощо [12].

Усю множину елементів, з яких складається екотуристичний потенціал природогосподарських та природоохоронних територій, доцільно розділити на дві підсистеми зображені на рис.1.6.

Рис. 1.6. Складові екотуристичного потенціалу природоохоронних територій[12]

          Підсистему «Природні та антропогенні ландшафти та їх компоненти» складають:

  •  природні ландшафти з їх рекреаційно-туристичними, інтелектуально-пізнавальними, пейзажно-естетичними властивостями та якостями;
  •  антропогенні ландшафти і комплекси з особливою культурно-історичною цінністю (садибно-паркові комплекси, зразки ландшафтної архітектури тощо);
  •  природогосподарські території та акваторії - лісів, лісопарків, парків, гідропарків, а також пам'ятки природи, ботанічні й зоологічні сади, аквапарки, океанаріуми та подібні об'єкти в межах парків, лісопарків та гідропарків;
  •  соціальна складова ландшафту - автохтонне населення (етнос) з притаманним йому архетипом поведінки, формами гостинності та ставленням до відвідувачів, традиційні форми природокористування, мова, традиції, культура, побут, релігія тощо;
  •  природознавчі та історико-краєзнавчі музеї, а також об'єкти, важливі для демонстрації екологічних принципів природокористування, наприклад, екотехнологічні господарства і підприємства, угіддя традиційних форм природокористування, об'єкти культурної спадщини тощо [12].

  Підсистему «Засоби, умови й можливості здійснення екотуризму» формують:

  •  екотехнологічні види транспорту - піший, велосипедний, водний (байдарки, каное, рафти тощо), кінний та інші (па місцевих їздових тваринах), електротранспорт (електромобілі, спеціальні вузькоколійні та мопоколійні залізниці тощо);
  •  екотехнологічні об'єкти розміщення туристів -екокемпіиги, обладнані наметові містечка, приюти, хатинки лісника тощо;
  •  екотехнологічне туристське спорядження (індивідуальне і групове спорядження та витратні матеріали, що не забруднюють природне середовище);
  •  екологічно чисті продукти харчування, насамперед, місцеві;
  •  екологічна сприятливість місцевості, у тому числі в плані забруднення, санітарно-епідеміологічного стану, ризику виникнення стихійних лих, кримінальності, тероризму тощо;
  •  придатність (відповідність) території для різних видів екологічного туризму (ботанічного, зоологічного, спе-леологічного, фітотерапевтичного тощо) та їх доступність;
  •  населення регіону (обслуговуючий персонал, провідники та ін.);
  •  кваліфіковані менеджери екологічного туризму й гіди-природознавці, а також дидактичні, скоосвітні, просвітні, виховні та інші інформаційні та екорекламні матеріали [12].

Проаналізувавши екотуристичпий потенціал певних природогосподарських та природохоронних територій, можна визначити основні види екотуристичної діяльності, що є можливими та доцільними в їх межах, та відповідні екотуристські продукти, послуги, товари. Найбільш поширеними серед них є:

  •  розроблені, обладнані та контрольовані екологічні стежки та маршрути;
  •  екологомісткі інтелектуально-освітиі та консультаційні послуги найрізноманітніших видів;
  •  організований спортивний, пригодницький, зелений сільський, лікувальний і реабілітаційний туризм;
  •  спеціальні екологічні й екокультурні тури;
  •  екскурсійні послуги, у тому числі еколого-природознавчі та історико-культуриі екскурсії;
  •  спеціальні спортивні та культурпо-дозвіллєві заходи та акції (спортивні змагання, ігри, треиінги, збори, фестивалі, конкурси, виставки, ярмарки, аукціони тощо);
  •  контрольоване збирання та заготівля відпочиваючими і туристами грибів, ягід, рослин та інших «дарів природи», фотополювання, некомерційне та спортивне рибальство (включаючи підводне полювання та дайвінг);
  •  продаж екологічно чистих місцевих продуктів харчування та страв національної кухні;
  •  екотехнологічні послуги розміщення і транспортні послуги;
  •  прокат туристського спорядження;
  •  виготовлення і продаж різноманітних сувенірів, насамперед, місцевих промислів;
  •  рекламно-інформаційні послуги, створення та реалізація продукції з екологічною символікою території, у тому числі на поштових марках [12].

Кожна позиція може бути самостійним екотуристським продуктом, послугою або товаром, а також стати основою для створення нових варіантів екотуристських продуктів, товарів та послуг.

Потенційним джерелом екотуристського продукту є, насамперед, ландшафтно-екологічні ресурси природного середовища. Основною умовою генерації потенційних екотуристичних властивостей природного середовища як ресурсу або джерела ресурсів екотуризму є можливість доступу до них туристів та відпочиваючих.

Зазвичай оцінка туристичного потенціалу дестинацій базується на виявленні рівня туристичної привабливості території. На туристичну привабливість впливає багато факторів різного рівня впливу, що представлені на рисунку 1.7.

Рис. 1.7. Рівні впливу факторів на привабливість туристичної дестинації [25]

Така структура базується на системі та елементному складі компонент та причинно-наслідкового зв'язку між чинниками туристичної привабливості території та результуючою ознакою. Ранжуються рівні впливу чинників на туристичну привабливість з точки зору того, хто зацікавлений підвищувати цей рівень. Чи це буде держава, чи туристичний комплекс, чи інвестор. 

Базуючись на існуючій практиці статистичної звітності та враховуючи структурно-наслідкову схему, вибираємо показники, які характеризують елементи компонент туристичної привабливості території. 

Показниками оцінювання елементів компоненти "природні туристичні ресурси" можуть бути: 

  •  потенціал природних ресурсів за категоріями у межах території; 
  •  освоєнність природних туристичних ресурсів;
  •  рекреаційна місткість у межах певної території [25].

Для елемента "антропогенні туристичні ресурси" можливі такі показники: 

  •  сконцентрованість у межах території культурно-історичних пам'яток; 
  •  необхідний та достатній час для огляду цінностей, щоб порівняти різні території за перспективністю історико-культурного потенціалу для туризму. 

Для елемента компоненти "матеріально-технічна база туризму" властиві такі показники: 

  •  забезпеченість території засобами розміщення туристів для різних категорій туристів; 
  •  кількість ліжко-місць у засобах розміщення туристів; 
  •  завантаженість засобів розміщення туристів; 
  •  прибуток у розрахунку на одне місце у засобах розміщення туристів; 
  •  кількість працівників у засобах розміщення туристів у розрахунку на одну тисячу наданих ліжко-діб; 
  •  середня площа засобів розміщення туристів у розрахунку на одне місце. 

Для елемента компоненти "маркетингова політика" можливі такі показники: 

  •  ціни за послуги у туристичних підприємствах; 
  •  витрати на рекламу [25].

Для елемента "якість довкілля":

  •  показник навантаження, що характеризує розмір антропогенного, техногенного та природного навантаження на компоненти, довкілля (видобуток природних ресурсів; аварійне забруднення довкілля; викиди шкідливих речовин у атмосферу; утилізація промислових токсичних відходів тощо); 
  •  показники стану довкілля, що характеризують кількісні та якісні зміни навколишнього середовища, а також стану здоров'я населення: 
    показники реагування суспільства на зміну навколишнього природного середовища (показники відновлення грунту, лісовідновлення, витрати на охорону довкілля тощо);
     
  •  запаси природних ресурсів, чисельність населених пунктів та динаміка[25]. 

Для компоненти "загальний імідж регіону": 

  •  зростання кількості об'єктів підприємництва; 
  •  кількість економічно активного населення; 
  •  доходи на душу населення; 
  •  кількість скоєних злочинів. 

Ранжування рівнів окремих чинників туристичної привабливості території ще не означає впорядкування вагомості їхнього впливу. Для визначення індивідуального внеску кожної ознаки у загальну оцінку явища необхідно встановити вид та форму функції зв'язку. Для цього можна скористатися множинною кореляцією - побудувати багатофакторну регресійну модель, яка дасть можливість виявити спільний вплив різноманітних факторів, які формують туристичну привабливість території, адже кожен такий чинник може не справляти вагомого впливу на результуючу ознаку, а також визначити найвагоміші чинники туристичної привабливості території і відсіяти неістотні [25].

Отже, при аналізі туристичного потенціалу дестинації доцільно враховувати вищенаведені фактори, та на основі їх оцінки визначати рівень туристичної привабливості дестинації.

Висновки до розділу 1

1. Туристична дестинація являє собою місцевість певного масштабу з конкурентоспроможними туристичними ресурсами і підприємницькою інфраструктурою, в якій створюється й реалізується привабливий для мандрівників туристичний продукт, не завдаючи шкоди туристичним ресурсам і довкіллю. Проаналізувавши підходи до визначення даної дефініції можемо зробити висновок, що туристська дестинація – це туристично-приваблива географічна територія або простір, підкріплена туристично-рекреаційними ресурсами, відповідною інфраструктурою та ринком туристичних послуг, що надає туристам згенерований туристичний продукт. Власне дестинації є основними зонами концентрації туристичних потоків. Якість дестинації як виробника туристичних послуг вимірюється тим, наскільки добре дестинація може пристосувати свої послуги до потреб споживачів. Якщо якомусь регіону вдається встановити на ринку досить високі ціни на свій продукт, то він може накопичувати достатньо цінностей, щоб добре оплачувати роботу всіх учасників.

2. Вітчизняними й зарубіжними науковцями туристична дестинація розглядається як об’єкт управління, причому «інтегрованого управління», бо саме воно здатне пов’язати всі компоненти в єдину систему, здатну забезпечити виробництво й реалізацію якісного комплексного туристичного продукту. Оскільки система управління туристичними дестинаціями охоплює підсистеми, пов’язані з формуванням та обслуговуванням туристських потоків, то оптимізаційну модель стратегічного управління туристичними дестинаціями необхідно досліджувати на основі врахування функціональних стратегій логістичного управління (маркетингової, управлінської, виробничої, екологічної і соціальної) та механізмів забезпечення конкурентоспроможності туристичного продукту.

3. Ключовою складовою індустрії екологічного туризму є природоохоронні території, що і є власне екологічними дестинаціями. За українським законодавством до екологічних дестинацій відносять: природні заповідники, національні природні парки, заказники загальнодержавного і місцевого значення, регіональні ландшафтні парки, пам'ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, зоологічні парки місцевого значення, ботанічні сади, дендрологічні парки і заповідні урочища. Виявлення й оцінка екотуристичного потенціалу і доступних екотуристських ресурсів природогоснодарських та природоохоронних територій - одне з найважливіших завдань урбокомпенсаційного природокористування, насамперед, для організації екотуристичної діяльності, визначення екотуристичного потенціалу та створення екотуристського продукту.

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НПП «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ»

2.1. Організаційно-управлінська характеристика НПП «Подільські Товтри»

Національний природний парк "Подільські Товтри" створено згідно з Указом Президента України від 27 червня 1996 р. №_474/96. 
НПП "Подільські Товтри" є неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, її екологічної мережі, тому охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

НПП "Подільські Товтри" є юридичною особою, яка діє згідно Положення «Про Національни природний парк «Подільські Товтри» (дод.Б), має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, реєстраційний рахунок у відділенні Держказначейства, бланки, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку.

Організаційно-правова діяльність НПП "Подільські Товтри" регламентується Конституцією, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища України", "Про природно-заповідний фонд України", іншими Законами України та нормативно-правовими актами, Проектом організації його території та цим Положенням. НПП "Подільські Товтри" підпорядковується Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, оперативне управління здійснює Державна служба заповідної справи.

НПП "Подільські Товтри" розташований на території Городоцького, Кам'янець-Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області на загальній площі 261316 гектарів (див. карту у дод.В). Розподіл площі території парку за районами Хмельницької області наведений у таблиці 2.1., рисунку 2.1. та дод.Г.      

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються НПП "Подільські Товтри" у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Таблиця 2.1

Розподіл території НПП «Подільські Товтри» за адміністративними районами Хмельницької області

Назва району

Площа, га

Площа, %

Камянець-Подільський р-н

153785,0

58,9

Городоцький р-н

14741,0

5,6

Чемеровецький р-н

92790,0

35,5

Всього

261316,0

100,0

Рис.2.1. Розподіл площі НПП «Подільські Товтри» за адміністративними районами Хмельницької області 

Управління НПП "Подільські Товтри" здійснюється спеціальною адміністрацією, адреса якої: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6.

До складу спеціальної адміністрації входять відповідні наукові підрозділи, служба охорони, господарського та іншого обслуговування.
Очолює адміністрацію директор, який призначається на посаду Міністерством охорони навколишнього природного середовища України у встановленому порядку. Організаційна структура адміністрації парку представлена на рис.2.2. Штатний розпис наведений у
дод. Д.

Рис. 2.2. Організаційна структура адміністрації НПП «Подільські Товтри»

Відразу ж можемо помітити прогалини в організаційній структурі адміністрації НПП «Подільські Товтри». Оскільки досліджуваний природний парк претендує на статус туристичної дестинації, в організаційній структурі повинно бути місце відділу туризму, який би займався просуванням туристичного продукту даної території на ринок туризму України та зарубіжжя.

Адміністрація НПП "Подільські Товтри" розробляє:

  •  структуру, штатний розпис, кошторис витрат, погоджує з Держслужбою заповідної справи і подає на затвердження в установленому порядку;
  •  плани природоохоронних заходів збереження природно-заповідного фонду і подає їх на затвердження Держслужбі заповідної справи.

Для забезпечення виконання основних завдань адміністрація НПП "Подільські Товтри" має право:

  •  створювати основні підрозділи (відділи, лабораторії, природознавчий музей, природоохоронні науково-дослідні дільниці, лісництва тощо) і допоміжні підрозділи (транспорту, зв'язку, інших інженерних мереж, ремонтно-будівельних робіт, комунальних служб)
  •  здійснювати у встановленому порядку будівництво лабораторних, житлових та господарських споруд, доріг, ліній електропередач, телефонного та радіо зв'язку, інших інженерних мереж;
  •  надавати в установленому порядку платні послуги згідно з чинним законодавством;
  •  публікувати результати своїх наукових досліджень або оприлюднювати їх іншим способом, у порядку, встановленому чинним законодавством.

Місцеві органи влади з залученням громадськості в межах своєї компетенції приймають участь в охороні території НПП "Подільські Товтри", сприяють його адміністрації в збереженні природних комплексів та виконанні поставлених перед ним завдань.

Територія НПП «Подільські Товтри» поділяється на окремі зони. Функціональне зонування території НПП "Подільські Товтри" здійснюється на підставі "Проекту організації території національного природного парку "Подільскі Товтри", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів", що розробляється та затверджується в установленому порядку.

З метою збереження, відтворення та використання природних комплексів і об'єктів, територія НПП "Подільські Товтри" поділяється на такі функціональні зони:

  •  заповідна зона;
  •  зона регульованої рекреації;
  •  зона стаціонарної рекреації;
  •  господарська зона.

Розподіл площі НПП «Подільські Товтри» за функціональними зонами наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Розподіл загальної площі парку за функціональними підрозділами

Наза функціональної зони

Площа, га

Площа, %

Заповідна зона

1603,8

0,61

Зона стаціонарної рекреації

11452,2

4,38

Зона регульованої рекреації

173,5

0,07

Господарська зона

248086,5

94,94

Разом

261316,0

100,00

Відсотковий розподіл площі парку представлений на рис.2.3.

Рис.2.3. Відсотковий розподіл площі НПП «Подільські Товтри» за функціональними зонами

З рис. 2.3. можна зробити висновки, що більшість території НПП «Подільські Товтри» займає господарська зона, значно меншу частину території, а саме 4,38% відведено під зону регульованої  рекреації, ще менше – 0,61% займає заповідна зона, і найменше – 0,07% займає зона стаціонарної рекреації.

Згідно з функціональним зонуванням на території НПП "Подільські Товтри" встановлюється диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання його природних ресурсів з виконанням вимог закону "Про природо-заповідний фонд України".

Заповідна зона НПП "Подільські Товтри" - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів; на її території забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить її цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси й об'єкти, а саме:

  •  будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю НПП, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку, стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин поза спеціально встановленими для цього маршрутами, пересування механічних, гужових та інших транспортних засобів;
  •  геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву, гідрологічного та гідрохімічного режимів,
  •  мисливство, рибальство, інтродукція нових видів рослин та тварин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь.

В цій зоні дозволяється:

  •  збір колекційних та інших матеріалів, пов'язаних із веденням наукових досліджень, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи;
  •  виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів внаслідок антропогенного впливу;
  •  здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують природоохоронного режиму, спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед НПП "Подільські Товтри" завдань;

Зона регульованої рекреації НПП "Подільські Товтри" - призначена для короткострокового відпочинку та оздоровлення населення.
В цій зоні забороняється :

  •  рубки головного користування, будівництво промислових, господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних з його діяльністю, розробка корисних копалин, кар'єрів, порушення ґрунтового покриву, промислове рибальство й мисливство, промислова заготівля лікарських рослин;
  •  організація масових спортивних та туристських заходів, розміщення наметових таборів, човнових станцій без погоджені з адміністрацією НПП "Подільські Товтри";
  •  розведення вогнищ поза відведеними для цього місцями, застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу;
  •  інша діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

У зоні регульованої рекреації дозволяється:

  •  проведення санітарних рубок і заходів, пов'язаних із збереженням, відтворенням і ефективним використанням природних комплексів та об'єктів згідно з Проектом організації території НПП "Подільські Товтри";
  •  регульований збір грибів, ягід, плодів дикорослих плодових рослин із дотриманням природоохоронного та лісового законодавства;
  •  обладнання туристських та екологічних стежок, організація природоохоронної пропаганди, короткотривалі туристські екскурсії й відпочинок населення;
  •  регулювання чисельності диких тварин до оптимальної та селекційний відстріл у встановленому порядку;
  •  спортивне полювання у межах визначених та закріплених мисливських угідь у встановленому порядку;
  •  використання природних ресурсів для задоволення потреб працівників НПП "Подільські Товтри" та громадян, які постійно проживають на його території у сінокосах, випасах, городах і паливі, відповідно до встановлених порядку та нормативів.

Зона стаціонарної рекреації НПП "Подільські Товтри" призначена для 
розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об'єктів обслуговування його відвідувачів.

В зоні стаціонарної рекреації створюються туристські, екскурсійні та прогулянкові маршрути (лінійні, кільцеві, радіальні), обладнуються місця для ночівлі (хижі, бівуачні зупинки) для відпочинку та огляду місцевості. Вздовж трас маршрутів створюються природозахисні лінійні коридори шириною до 25 м, які повинні обмежувати вільне пересування відвідувачів поза туристською трасою; в цій зоні по спеціально виділених ділянках дозволяється любительське і спортивне рибальство, утилітарна рекреація (збирання грибів, ягід, фотомисливство тощо) під наглядом відповідних служб парку. В зоні стаціонарної рекреації, враховуючи зарубіжний досвід, можуть створюватися рекреаційно-акваторіальні, туристські та інші комплекси. 

У межах господарської зони НПП "Подільські Товтри" проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання поставлених перед ним завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального його призначення, а також землі інших землевласників і землекористувачів, включені до його складу, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Охорона території НПП "Подільські Товтри" покладається на його службу охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. До складу служби державної охорони входять: директор, головний природознавець, працівники природоохоронних науково-дослідних відділень, працівники служби державної охорони природо-заповідного фонду.

Рекреаційна діяльність проводиться в НПП "Подільські Товтри", в зонах регульованої та стаціонарної рекреації та організовується його спеціальними підрозділами, а також іншими підприємствами, організаціями на підставі угод з його адміністрацією відповідно до чинного законодавства.
НПП "Подільські Товтри", у відповідних зонах згідно з його Проектом організації території, забезпечує організацію рекреаційної інфраструктури, поширює мережу еколого- і науково-пізнавальних маршрутів, рекреаційних зон для створення сприятливих умов для відпочинку, оздоровлення населення та відвідувачів НПП "Подільські Товтри".

НПП "Подільські Товтри" організовує маркетингові дослідження щодо надання платних рекреаційних послуг відповідно до чинного законодавства.

Фінансування НПП "Подільські Товтри" здійснюється відповідно до чинного законодавства за рахунок державного бюджету України.
Для цієї мети можуть також залучатися кошти місцевих бюджетів, благодійних фондів, кошти підприємств, установ, організацій, громадян (в тому числі - валютних) та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

Кошти (в тому числі в валюті) отримані від природоохоронної, наукової, туристично-екскурсійної, рекламно-видавничої, господарської, та іншої діяльності, що не суперечить його цільовому призначенню, є власними коштами НПП "Подільські Товтри" і вилученню не підлягають. Ці кошти використовуються для охорони та відтворення природних комплексів НПП "Подільські Товтри". НПП "Подільські Товтри" звільняється від земельного податку.

Матеріально-технічне забезпечення НПП "Подільські Товтри" здійснюється його адміністрацією відповідно до чинного законодавства.
Для ліквідації наслідків аварій чи стихійного лиха, при яких виникає пряма загроза життю людей, знищенню заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням адміністрації НПП "Подільські Товтри".

2.2. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу НПП «Подільські Товтри»

Рекреаційно-туристичний потенціал НПП «Подільські Товтри» представлений різноманіттям природних та антропогенних ресурсів представлених на рис.2.4.

Рис. 2.4. Перелік груп рекреаційно-туристичних ресурсів НПП «Подільські Товтри»

Розглянемо детальніше кожну групу ресурсів окремо.

Природні ресурси

Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах НПП досягає 401 метрів над рівнем моря. Над оточуючою рівниною ця гряда піднімається на 60 - 65 м. Товтри представляють собою бар'єрний риф міоценового моря, складений мшанковими, мембраннопоровими та черепашковими вапняками. Аналогів в світі немає, але подібні за деякими геологічними структурами скелясті гряди є в Великобританії та США. Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговiй лінії. Ці рифи утворювались протягом середнього i верхнього міоцену. Товтри почали формуватись там, де були скупчення мохуваток, верметусiв, устриць, на яких потім з лiтотамнiй будувались узбережні рифи. Мікроклімат Кам'янецького Придністров'я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра i його притокiв, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких більшість лікарських.

Національний природний парк включає 13,8% земель держлісфонду, 13,1% лісів КСП та інших територій області. В його складі 130 природоохоронних об’єктів ( див. табл.2.3. і дод. Ж).

Унікальні геологічні утворення Товтрського кряжу ділянки малозміненого ландшафту, лікувально-оздоровчі ресурси, історико-культурні цінності - важливі для науки, заслуговують охорони і раціонального рекреаційного та господарського використання.

 Таблиця 2.3

Типи природоохоронних об’єктів на території НПП «Подільські Товтри»

Тип природоохоронного об’єкту

Кількість

Заказники загальнодержавного значення

15

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

4

Ботанічний сад

1

Заказники місцевого значення

19

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

3

Пам’ятки природи місцевого значення

87

Заповідне урочище

1

Разом

130

Усі природоохоронні території, що перебувають у складі Національного природного парку «Подільські Товтри» є унікальними своєю флорою та фауною, більшість з яких є рідкісними не тільки в Україні а й у світі. Найвідоміші із природних пам’яток Національного природного парку «Подільські Товтри» це Бакотська затока, відома тим що саме там розташовувалось на даний момент затоплене село, Смотрицький каньйон, що є візитною карткою даної місцевості та печера «Атлантида», які є Пам’ятками загальнодержавного значення.

В межах природного парку також охороняються цінні природні комплекси, серед яких:

"Кармалюкова гора" - ландшафтний заказник, є однією з визначних пам'яток природи на Поділлі. Заказник представляє собою вкриту лісом гору та 642,0 га лісу, розташованого на Товтрському кряжі. Заказник створено з метою охорони унікальних природних комплексів Товтрського кряжу та рідкісних рослин.

"Панівецька дача" - ботанічний заказник (Кам’янець-Подільський район) створено з метою охорони унікальних, рідкісних для Поділля трав'янистих рослин, грабово-дубових лісів і крутосхилів річки Смотрич.

"Сатанівська дача" - ботанічний заказник (Городоцький район) створено на Товтрському кряжі з метою охорони насаджень буку європейського віком від 100 до 150 років, який вважається особливо зимостійким та посухостійким, має цінність в селекційному та науковому відношенні. На території заказника є багато рослин, занесених до "Червоної Книги України".

"Совий Яр" - ландшафтно-ботанічний заказник (Кам’янець-Подільський район) створено на основі грабових дібров з домішками ясеня та інших порід, рідкісних рослин Поділля, мальовничих районів р. Студениця.

"Циківська дача" - ландшафтний заказник (Кам’янець-Подільський район) є комплексною пам'яткою з характерними для Поділля природними комплексами. В заказнику росте 40 порід дерев, 60 видів трав'янистих рослин, багато з яких занесено "Червоної Книги". В південно-західній частині на 30-35 м над лісом здіймаються дві Товтри, які створюють мальовничі краєвиди.

Товтра "Самовита" - ботанічна пам'ятка природи, де збереглися степові та лучно-степові угрупування рослинності подільських товтр, а також інші заповідні території.

Значне місце серед цінних природних комплексів займають штучно-створені об'єкти - ботанічний сади, парки, лісопарки та ін. Серед них Кам’янець-Подільський ботанічний сад, заснований в 1930 році, міські та присадибні парки.

Екологічні ресурси

Згідно даним науково-дослідних та контролюючих закладів, територія Пiвденно-Західного Поділля, в центрі якого знаходиться Кам`янець-Подільський, не потрапила в слідові зони суцільного зараження радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. З урахуванням цього фактора, дана місцевість може і повинна використовуватись для потреб екологічного туризму, адже саме тут туристи можуть бути захищені від радіоактивного випромінювання.

Лікувально-оздоровчі

На території НПП знайдені великі запаси мінеральних вод (типу "Нафтуся", "Миргородська", "Мінська" та інші), в більшості в смт. Сатанів, що на сьогоднішній день є відомим бальнеологічним курортом. Дебет таких джерел складає в середньому 60 куб.м. за добу (див. дод. К). Даний курорт за своїм рекреаційним потенціалом не поступається місцем таким відомим курортам як «Моршин», «Миргород» та «Трускавець». Його невелика популярність спричинена абсолютною відсутністю рекламно-маркетингової роботи та сформованого туристичного продукту території.

Історико-культурні та археологічні ресурси

На території Національного природного парку "Подільські Товтри" наявна велика кількість унікальних рукотворних об'єктів, що створили виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального (на території парку розташовано 19 археологічних пам'яток та більше 302 історико-архітектурних пам`яток (див.дод. Л).

Розподіл кількості історико-культурних пам’яток за адміністративними районами, розташованих на території НПП «Подільські Товтри» представлений у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Розподіл історико-культуних об’єктів НПП «Подільські Товтри» за адміністративними районами

Назва адміністративного району

Кількість об’єктів

Кам’янець-Подільський район

  •  в.т.ч.  м. Кам’янець-Подільський

263

200

Чемеровецький район

27

Городоцький район

12

Всього

302

Основним осередком історико-культурних ресурсів на території Національного природного парку «Подільські Товтри» є місто Кам’янецьодільський, адже саме там сконцентрована досить велика кількість важливих об’єктів історико-культурної спадщини України. Це місто є третім в Україні після Києва та Львова за кількістю історико-культурних об’єктів. Найвідоміші з них це: Кам’янець-Подільська фортеця, що є у складі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець»; саме старе місто, в якому кожна будівля несе в собі культурну цінність національного рівня; старий Турецький міст, якому вже декілька сотень років та багато інших.

Для того щоб визначити достатність туристично-рекреаційних ресурсів досліджуваної території, потрібно провести розрахунок рекреаційної ємності території НПП «Подільські Товтри».

Розрахунок рекреаційної ємкості території природного парку проведений на основі розмірів на потужності рекреаційних ресурсів та нормативного навантаження на ландшафт (від 0,5 чол./га на крутосхилах, вкритих лісом до 3,0 чол./га в водороздільних лісах, та 500 чол./га на пляжах) показав, що в межах НПП може одночасно відпочивати понад 162 тис. чоловік (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Рекреаційна ємність території НПП «Подільські Товтри»

Назва рекреаційних територій

Площа, га

Допустиме навантаження на ландшафт, чол./га

Рекреаційна ємність, чол.

Пляжі

150

500,0

75000

Водороздільні ліси

1050

3,0

3150

Ліси на рівнинних територіях

25120

3,0

75360

Помірно круті схили вкриті лісом

4850

1,5

7275

Дуже круті схили вкриті лісом

3650

0,5

1825

Разом

34670

-

162610


         Крім цього, курортологічні та територіальні ресурси можуть задовольнити наступну чисельність відпочиваючих:

  •  курортологічні ресурси 128 тис.чол.,
  •  територіальні ресурси 21,5 тис.чол. одночасно.

         Для більш раціональної оцінки привабливості туристичних ресурсів дестинації зазвичай окрім теоретичного наукового аналізу даних враховується практична оцінка ресурсного потенціалу самих споживачів, тобто туристів. Саме тому для всебічного дослідження туристичного потенціалу Національного природного парку «Подільські Товтри» проаналізуємо рейтинг відвідуваності культурно-історичних і природних об’єктів опираючись на оцінку туристів узагальнену на електронному туристичному ресурсі TripAdvisor [49]. Результати оцінки наведені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Рейтинг найпривабливіших туристичних об’єктів території парку «Подільські Товтри» за версією електронного русурсу TripAdvisor

Рейтинговий номер

Назва

Фото

1

Кам’янець-Подільська фортеця

2

Турецький мінарет

3

Кафедральний собор св.Петра і Павла

4

Смотрицький кань’он

5

Новопланівський міст

6

Бакота – затоплене село

7

Тринітарський костел

8

Башта Стефана Баторія

9

Церква Олександра Невського

10

Свято-Георгієвськй кафедральний собор

Невід’ємною частиною аналізу рекреаційно-туристичного потенціалу дестинації є аналіз стану туристичної  інфраструктури НПП «Подільські Товтри». Саме тому для початку проаналізуємо функціональні зони парку та їх інфраструктуру.

Відповідно до класифікації природоохороннх територій за Законом України «Про природоохоронні території», Національні природні парки поділяються на функціональні зони. На території Національного природного парку виділяють такі функціональні зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. В цих зонах розташовано: 21 стаціонарна рекреаційна установа (санаторії, профілакторії, турбази, будинки відпочинку та інше), близько 160 промислових підприємств, колективні та iндивiдуальнi сільські господарства, які наносять шкоду природі. Тому основним завданням Національного природного парку «Подільські Товтри» є охорона природного різноманіття, створення організованих зон відпочинку та оздоровлення.

Опираючись на функціональне зонування території (згідно з "Законом про природно-заповідний фонд України" [2]) в сфері рекреації визначені такі групи рекреаційних і туристичних закладів:

  •  заклади стаціонарної рекреації - санаторії, профілакторії, будинки відпочинку (лікувальні заклади), готелі, мотелі, кемпінги та ін.;
  •  заклади короткочасної регульованої рекреації - туристичні бази відпочинку, туристичні приюти, будинки рибалки та ін.

На території досліджуваного природного парку представлена широка мережа як закладів стаціонарної рекреації, так і закладів короткочасної регульованої рекреації. Для всебічного дослідження стану інфраструктури Національного природного парку «Подільські Товтри» пропонується проаналізувати розміщення та ємність установ стаціонарної рекреації, серед яких були обрані найбільш вагомі для індустрії рекреації, а саме: санаторії, пансіонати, бази відпочинку та дитячі табори в розрізі районів (див. табл.2.7 та дод.М).

Таблиця 2.7

Система установ та організацій лікування, оздоровлення та відпочинку в межах Національного парку "Подільські Товтри" в 2012-2013 рр.

Тип закладів рекреації

2012р. , місць

2013р., місць

Абсолютне відхилення, од

Темп приросту, %

 Кам’янець-Подільський район

Санаторії

305

305

0

0,0

Пансіонати та бази відпочинку

278

320

42

15,1

Позашкільні табори

575

575

0

0,0

Чемеровецький район

Санаторії

850

850

0

0,0

Пансіонати та бази відпочинку

700

800

100

14,2

Позашкільні табори

100

100

0

0,0

Гоородоцький район

Санаторії

800

800

0

0,0

Пансіонати та бази відпочинку

60

100

40

66,7

Позашкільні табори

170

170

0

0,0

Отже, провівши розрахунки та проаналізувавши динаміку розвитку системи закладів рекреації і оздоровлення можна зробити висновки, що даний тип закладів майже не розвивається, тобто не будуються нові заклади оздоровлення. За аналізований період з’явились тільки додаткові місця в пансіонатах та базах відпочинку по тьох аналізованих районах.  

Проаналізуємо також динаміку закладів розміщення, що надають послуги з тичасового розміщення туристів на території Національного природного парку «Подільські Товтри» (Дод. Н). Результати наведені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Динаміка стану закладів розміщення на території НПП «Подільські Товтри» у розрізі адміністративних районів за 2012-2013 рр.

Тип закладів розміщення

2011р

од

2012р

од

2013р

Од

Абсолютне відхилення, од

Темп приросту, %

Абсолютне відхилення, од

Темп приросту   %

Кам’янець-Подільський район

Готельно-ресторанні комплекси

4

4

6

0

0,0

2

50,0

Садиби зеленого туризму

25

30

32

5

20,0

2

6,7

Готелі

14

16

18

2

14,3

2

12,5

Чемеровецький район

Готельно-ресторанні комплекси

3

4

5

1

33,3

1

25,0

Садиби зеленого туризму

20

24

25

4

20,0

1

4,2

Готелі

4

5

7

1

25,0

2

40,0

Гоородоцький район

Готельно-ресторанні комплекси

5

5

6

0

0,0

1

20,0

Садиби зеленого туризму

45

50

58

5

11,1

8

16,0

Готелі

4

6

8

2

50,0

2

33,3

Разом

124

144

165

20

16,1

21

14,6

Отже, провівши відповідні розрахунки та проаналізувавши динаміку розвитку закладів розміщення можна зробити висновки, що найбільше на території НПП «Подільські Товтри» функціонує садиб зеленого туризму. Так в чемеровецькому районі станом на 2013 рік зареєстровано 58 садиб зеленого туризму, їх кількість зросла на 16% порівняно із 2012 роком. Готелі в основному представлені в Кам’янець-Подільському районі, їх там станом на 2013 рік 18 одиниць, що у порівнянні із 2012 роком зросло на 12,5%. В Чемеровецькому районі зареєстровано 7 готелів станом на 2013 рік, а в Городоцькому 8. В кожному районі представлені готельно-ресторанні комплекси, так в Кам’янець-Подільському районі їх 6, в Чемеровецькому - 5, і в Городоцькому - 6. Отже, можемо відмітити позитивну тенденцію в розвитку системи закладів розміщення на території НПП «Подільські Товтри». Вцілому по території парку кількість закладів розміщення зросла на 14,6 % у 2013 році порівняно із 2012 роком.

Проаналізуємо також популярність готелів, що розташовані на території Національного природного парку «Поділські Товтри», серед туристів, базуючись на їх оцінки в електронному ресурсі TripAdvisor [49] (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Рейтинг 10 найкращих готелів дестинації «Поділські Товтри» за версією електронного ресурсу TripAdvisor

Рейтинговий номер

Назва готелю

Місто

1

Готель «7 днів»

Кам’янець-Подільський

2

Готель «Reikartz»

Кам’янець-Подільський

3

Gala-hotel

Кам’янець-Подільський

4

Готель «Клеопатра»

Кам’янець-Подільський

5

Готель «Гетьман»

Кам’янець-Подільський

6

Готель «Аква Віта»

Смт. Сатанів

7

Готель «Grand Canyon»

Кам’янець-Подільський

8

Готель «У Домінікана»

Кам’янець-Подільський

9

Готель «DeLita

Смт. Сатанів

10

Готель «Ксенія»

Кам’янець-Подільський

Отже, проаналізувавши рейтинг представлений у таблиці 2.9 можна зробити висновки, що найбільш популярні готелі серед туристів сконцентровані у місті Кам’янці-Подільському та смт. Сатанів. Найбільш імовірно, це пов’язано із тим, що у ці місцевості найбільш насичені туристичними ресурсами: місто Кам’янець-Подільський – культурно-історичними, смт. Сатанів – бальнеологічними.

Невід’ємною частиною туристського обслуговування є звичайно ж транспортування. Саме тому неабиякої важливості потребує дослідження транспортної інфраструктури в межах парку «Подільські Товтри»

Зовнішні та внутрішні (внутрішньорайонні) вантажні та пасажирські перевезення на території національного природного парку та поза його межами здійснюється: автомобільним, залізничним та повітряним транспортом. Розглянемо кожен вид детальніше.

Автомобільний транспорт

Ведуче місце в забезпечення пасажирських перевезень в межах парку належить автомобільному транспорту, який використовує мережу автошляхів різного класу.(табл..2.10.)

Основне навантаження випадає на магістральні автошляхи:

  •  Загальнодержавного значення: Васильковичі - Порубне (через Хмельницький, Чернівці); Кам'янець-Подільський - Івано-Франківськ (через Чортків);  Ярмолинці - Кам'янець-Подільський - Стара Ушиця.,
  •  Обласного (регіонального) значення: Могилів-Подільський - Делятин; Ярмолинці - Гусятин; Білогір'я - Стара Ушиця.

Мережа магістральних доріг доповнюється дорогами місцевого значення, які забезпечують, в основному, міжрайонні та внутрішньорайонні зв'язки. Існуюча мережа та густота автошляхів задовольняє туристичні, культурно-побутові, адміністративно-господарські потреби як національного парку, так і інших землекористувачів. Пасажирські перевезення в межах парку здійснюються транспортними засобами загального користування, а також відомчим і індивідуальним транспортом (Дод. П).

Таблиця 2.10

Розподіл автошляхової мережі з народногосподарського значення на території Національного природного парку

Народногосподарське значення доріг

Протяжність, км

Городоцький район

Кам’янець-Подільський район

Чемерівецький район

Загальнодержавного значення

10,0

100,1

109,2

Обласного значення

4,0

8,9

-

Місцевого значення

25,9

447,3

245,8

Внутрішньогосподарські дороги

14,2

692,4

290,1

Залізничний транспорт

Територію національного природного парку перетинає одноколійна залізнична магістраль Хмельницького районі - 46,2 км. В межах Кам'янець-Подільського адміністративного району (в межах природного парку) діють такі залізничні станції та зупинні пункти: Кам'янець-Подільський, Нігин, Гуменці, Кукша, Велика Слобідка.

Об'єм пасажирських перевезень - біля 1,0 млн.чол/рік.
Основні перевезення виконуються від ст. Кам'янець-Подільський на основі 4-х пар поїздів далекого слідування і 7 пар місцевого значення.
Північну частину Чемерівецького району перетинає одноколійна залізнична лінія Ярмолинці - Гусятин протяжністю в межах району 22 км, а на південно-західній окраїні району - залізнична лінія Хмельницький - Кам'янець-Подільський з залізничною станцією Закупне. Об'єм пасажирських перевезень - біля 9,0 тис.чол. за рік 

Повітряний транспорт

В східній частині м. Кам'янець-Подільський розташований аеропорт класу "Д" з двома ґрунтовими злітно-посадочними смугами розмірами 700 60 м і 650 60 м. Аеропорт спроможний приймати літаки типів АН-2, АН-28, АН-24, АН-74, АН-140 та ін., які здатні здійснювати посадки на ґрунтові покриття, а також вертольоти.

М.Кам'янець-Подільський в період достатнього пасажирського потоку мав повітряні сполучення с містами: Миколаїв, Вінниця, Івано-Франківськ, Кіровоград, Луцьк, Одеса, Рівне, Тернопіль, Херсон, Хмельницький, Чернівці. Виконувалось 18-20 рейсів за добу в літній і 10-12 рейсів - в зимній період.

При зростанні пасажирських перевезень міський аеропорт має можливості для їх задоволення, а при необхідності підвищити свої технічні характеристики шляхом реконструкції.

В північному напрямку від смт Чемерівці розташований другий аеропорт з ґрунтовою злітно-посадочною смугою, який розрахований на прийом легких літаків місцевих повітряних ліній.

При значному зростанні туристичного попиту на природні ресурси парку - не виключається можливість розвитку локального вертолітного транспорту.

Зазначені аеропорти можуть використовуватись літаками, які приймають участь в сільськогосподарських роботах, боротьбою із шкідниками лісів та ін.

Основним туристичним центром НПП «Подільські Товтри» є місто Кам’янець-Подільський. В місті функціонує 17 туристичних фірм, туристичний кластер, який під методичним керівництвом управління туризму та зовнішніх зв’язків міськвиконкому забезпечують реалізацію “Програми розвитку туризму в м. Кам’янці-Подільському”, в тому числі пропагують історико-культурну спадщину Старого міста.

Все ж для більш повної оцінки привабливості досліджуваної дестинації потрібно провести багатосторонній порівняльний аналіз, провівши розрахунок спочатку одинчних показників, а потім синтетичних.

Варто зазначити, що туристична привабливість дестинації, є показником відносним, тому для більш наочного та зрозумілого аналізу потенціалу НПП «Подільські Товтри» потрібно порівняти показники потенціалу досліджуваного Національного природного парку із показниками аналогічних парків розташованих на території України. Порівняльну характеристику будемо проводити із Шацьким Національним природним парком та Карпатським Національним природним парком.

Кожен із синтетичних показників розраховується шляхом усереднення значення відносних одиничних показників за формулою (2.1). Значення відносних одиничних показників по кожному парку розраховується шляхом ділення кожного з них на найбільше значення показника по Україні за формулами (2.2), (2.3.).

                                                      (2.1)

де:

Пс – синтетичний показник і-х показників групи;

ПВі –і-й відносний показник групи синтетичних показників;

Стимулюючі відносні показники:

                                                     (2.2)

Дестимулюючі відносні показники (середня ціна туродня):

                                                     (2.3)

де:

ПФі – фактичний показник парку, у натуральному вимірі за і-м показником;

ПФmaxмаксимальний фактичний показник, у натуральному вимірі, серед трьох досліджуваних парків по і-му показнику; 

ПФminмінімальний фактичний показник, у натуральному вимірі, серед трьох досліджуваних парків по і-му показнику;

n – кількість і-х показників у групі синтетичних факторів;

Оцінка туристичної привабливості певної дестинації вимагає попереднього аналізу потенціалу та ресурсів, а також подібних за ресурсами та туристичною спрямованістю дестинацій, для порівняння та можливості зробити певні висновки. Відповідно до цих вимог в основу оцінки туристичної привабливості найбільших Національних природних парків України, на нашу думку, має бути покладено 3 групи синтетичних показників наведених у таблиці 2.11

Таблиця 2.11

Система синтетичних та одиничних показників для визначення рівня туристичної привабливості дестинації «Подільські Товтри»

Синтетичні показники

Одиничні показники

Показники забезпечення туристичними ресурсами парку

- кількість історико-архітектурних ресурсів

- кількість природних ресурсів

- площа парку;

Показники розвитку туристичної діяльності на території парку

- кількість туристичних підприємств;

- кількість відвідувань вітчизняних туристів;

- кількість відвідувань іноземних туристів;

Показники розвитку туристичної інфраструктури на території парку

- кількість закладів розміщення;

- кількість закладів харчування;

- середня вартість туристичних послуг;

Для початку проведемо аналіз показників забезпечення туристичними ресурсами досліджуваних парків. Результати оцінки одиничних показників наведені у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Показники забезпеченості туристичними ресурсами Національних природних парків України

Назва НПП

Площа парку

Кількість природних пам’яток на території парку

Кількість історико-архітектурних ресурсів на території парку

Інтегральна оцінка

НПП «Подільські Товтри»

0,20

0,40

0,40

1,00

Шацький НПП

0,01

0,13

0,06

0,20

Карпатський НПП

0,02

0,13

0,05

0,20

Далі проаналізуємо показники розвитку туристичної діяльності в межах досліджуваних парків. Результати оцінювання наведені в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13

Показники розвитку туристичної діяльності в межах порівнюваних дестинацій

Назва НПП

Кількість туристичних підприємств

Кількість прибуттів вітчизняних туристів

Кількість прибуттів іноземних туристів

Інтегральна оцінка

НПП «Подільські Товтри»

0,3

0,3

0,3

0,9

Шацький НПП

0,2

0,4

0,1

0,7

Карпатський НПП

0,2

0,3

0,1

0,6

Остання группа одиничних показників, оцінка яких необідня для проведення інтегральної оцінки синтетичних показників привабливості досліджуваних Національних парків, характеризує рівень розвиненості інфраструктури території парків (табл.2.14)

Таблиця 2.14

Показники розвитку туристичної інфраструктури в межах територій Національних природних парків України

Назва НПП

Кількість закладів розміщення

Кількість закладів харчування

Середня вартість туристичних послуг

Інтегральна оцінка

НПП «Подільські Товтри»

0,4

0,2

0,2

0,8

Шацький НПП

0,5

0,1

0,3

0,9

Карпатський НПП

0,5

0,1

0,2

0,8

На завершення данного аналізу, проведемо інтегральну оцінку синтетичних показників туристичної привабливості досліджуваних Національних природних парків. Для початку розподілимо показники вагомості кожного із синтетичних показників методом експертних оцінок наступним чином: вагомість показника забезпеченості туристичними ресурсами парку приймемо за 0,4; вагомість показника  розвитку туристичної інфраструктури приймемо за 0,35; і вагомість показника розвитку туристчної діяльності на території парків приймемо за 0,25. Також ранжуємо рівні туристичної привабливості наступним чином:

  •  «Високий» - діапазон 0,7-1,0;
  •  «Середній» - діапазон 0,5-0,7;
  •  «Низький» - діапазон 0,0-0,5.

Результати оцінки наведені в таблиці  2.15.

Таблиця 2.15

Інтегральна оцінка синтетичних показників привабливості регіональних ринків туристичних послуг

Рівень привабливості

Національний природний парк

Показники привабливості за групами

Інтегральна оцінка привабливості

Забезпеченість ресурсами

Розвиток туристичної інфраструктури

Показники розвитку тур діяльності

Високий

Подільські товтри

0,4

0,3

0,2

0,9

Середній

Шацький

0,1

0,3

0,2

0,6

Низький

Карпатський

0,1

0,2

0,2

0,4

Отже, проаналізувавши оцінку наведену в таблиці 2.15, можемо зробити висновки шо серед подібних Національних природних парків України «Подільські Товтри» займає лідируючу позицію, адже рівень туристичної привабливості парку ідентифікується як «Високий».

Для більш достовірної оцінки туристичної привабливості НПП «Подільські Тотври» та виявлення основних проблем його розвитку як дестинації проведемо ще один порівняльний аналіз за наступними показниками:

  •  Територія;
  •  Кількість природних ресурсів;
  •  Кількість історико-культурних ресурсів;
  •  Кількість закладів розміщення;
  •  Кількість туристичних прибуттів за рік.

       Результати збору інформації по вищенаведеним показникам розвитку Національних природних парків України у якості дестинацій наведені у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16

Система абсолютних та відносних показників туристичного потенціалу Національних природних парків України

Показники

Подільські Товтри

Шацький НПП

Карпатський НПП

Середнє значення

1

Територія

Га

261316

22882

51570

111923

%

233

20

46

100

2

Кількість природних ресурсів

Од.

129

36

51

72

%

179

50

71

100

3

Кількість історико-культурних ресурсів

Од.

302

42

38

127

%

237

33

30

100

4

Кількість закладів розміщення

Од

50

69

64

61

%

81

113

104

100

5

Кількість туристичних прибуттів за рік.

осіб

130

160

110

133

%

98

120

83

100

 

Рис. 2.5. Порівняльна характеристика показників туристичного потенціалу Національних природних парків України з їх усередненими значеннями

Аналіз вищенаведеної діаграми дозволяє виявити основні проблеми НПП «Подільські Товтри», а саме недостатня кількість закладів розміщення і, як наслідок, невелика кількість туристичних прибуттів. Проте, показники, що характеризують якість туристичного потенціалу зашкалюють порівняно із середньозваженими значеннями та порівнюваними парками. Так, наприклад, показники площі території парку, кількості природних та історико-культурних об’єктів, розміщених на території Національного природного парку «Подільькі Товтри», значно переважає ті ж самі показники Шацького та Карпатського Національних природних парків. Ці показники перевищують середньозважене значення вдвічі, тому досліджуваний парк має великі перспективи розвитку. Це говорить про те, що в НПП «Подільські Товтри» є досить потужний туристичний потенціал та перспективи, оскільки парк є унікальним, проте при розробці стратегії розвитку необхідно врахувати виявлені проблеми.

2.3. Стратегічна оцінка ринку туристичних послуг на території НПП «Подільські Товтри»

Для того щоб дослідити стан туристичної галузі на території НПП «Подільські Товтри» проаналізуємо зайнятість населення у галузях народного господарства, представлених в даному регіоні (дод. Р).

Таблиця 2.17

Орієнтовна зайнятість у галузях народного господарства

Назва галузей

2012 рік

2013 рік

Тис.чол

%

Тис.чол

%

Промисловість

20,8

32,2

21,0

29,6

Сільське господарство

24,0

37,3

24,0

33,8

Торгівля і громадське харчування

3,4

5,3

3,5

4,9

Транспорт і зв’язок

2,5

3,9

2,5

3,5

Будівництво

2,3

3,6

2,5

3,5

Побутове обслуговування

0,3

0,4

0,5

0,7

Рекреаційне господарство

1,1

1,7

6,3

8,9

Інші галузі

10,0

15,5

10,7

15,1

Разом

64,3

100,0

71,0

100,0

Отже, проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2.8. можемо зробити висновки, що збільшується кількість зайнятих в галузі рекреаційного господарства, а отже збільшується кількість підприємств, що надають рекреаційно-туристчні послуги. Ця тенденція свідчить про позитивну динаміку туристичних потоків в межах досліджуваної дестнації, та про стрімкий розвиток туристичної галузі, що в 2013 році порівняно із 2012 переважає над сільським господарством і промисловістю.

Також, для більш глибокого аналізу рекреаціно-туристичного потенціалу Національного природного парку «Подільські Товтри» проаналізуємо структуру туристичних підприємств, та номенклатуру послуг, що надаються туристам на його території в розрізі адміністративних районів.

Таблиця 2.18

Динаміка розвитку туристичних підприємств на території НПП «Подільські Товтри» протягом 2012-2013 рр.

Район

2012 рік

2013 рік

Абсолютне відхилення

Темп приросту

Тип підпр-ва

Тип підпр-ва

Тип підпр-ва

Тип підпр-ва

Туристична фірма

Екскурсійне бюро

Туристична фірма

Екскурсійне бюро

Туристична фірма

Екскурсійне бюро

Туристична фірма

Екскурсійне бюро

Кам’янець-Подільський

25

12

27

13

2

1

11,7

8,3

Чемеровецький

3

4

3

4

0

0

0,0

0,0

Городоцький

5

6

5

7

1

2

20,0

16,7

Отже, проаналізувавши стан та кількість зареєстрованих туристичних підприємств на території НПП «Подільські Товтри», можна зробити висновки, що екскурсійні бюро на даній території не поступаються кількості туристичних фірм. Найбільше їх представлено в Кам’янець-Подільському районі – станом на 2013 рік там зареєстровано 27 туристичних фірм і 13 екскурсійних бюро. Це обумовлено необхідністю проведення одноденних екскурсій в історико-культурному заповіднику «Кам’янець».

Спектр послуг на туристичному ринку Національного природного парку «Подільські Товтри» в основному представлений туристичними маршрутами його територією та екскурсіями основними визначними місцями території. Надавачі послуг, що провадять свою діяльність на території досліджуваного парку пропонують широкий спектр короткочасних та довготривалих маршрутів та турів. В основному пропонується активний відпочинок (водні види спорту, піші, велосипедні та кінні маршрути, спелеотуризм, тощо) та пасивний відпочинок на узбережжі річки Дністер. Узагальнена структура маршрутів та турів, наявних на території НПП «Подільські Товтри» представлена у табл.2.19.

Таблиця 2.19

Структура туристичних маршрутів та турів представлених на терторії НПП «Подільські Товтри»

Тип маршруту

Кількість

Приклади

Автобусні екскурсії,

в тому числі:

11

-історичні

4

"По історичних місцях Поділля", "Стежками Устима Кармалюка", "Історичні імена", "Шляхами козацької слави"

-археологічні

2

"Археологічні пам'ятки Хмельниччини", "давньоруські городища Поділля"

-природні

5

"Зелені перлини Поділля", "Печери", "Товтри"

Пішохідні екскурсії,

в тому числі:

4

-архітектурні

2

"Фортеці і хамки Поділля", "Архітектурні пам'ятки Поділля"

-релігієзнавчі

2

"Монастирі Поділля", "Пам'ятки католицької та православної віри"

Кінні маршрути

4

Прогулянки, походи

Водні сплави

6

На байдарках, каное, катамарани, прогулянкові човни

Велосипедні маршрути

4

Одноденні, 3-денні

Отже, можемо зробити висновки, що на території НПП «Подільські Товтри» представлений широкий спектр туристичних послуг та маршрутів, як культурно-пізнавальної спрямованості так і активні види туризму, це спричинено наявністю багатого рекреаційно-туристичного потенціалу парку.

Основним індикатором популярності дестинації серед вітчизняних та іноземних туристів є аналіз динаміки відвідувань даної території туристами (див. табл.2.20. і дод. С).

Таблиця 2.20

Динаміка туристичних відвідувань НПП «Подільські Товтри» протягом 2011-2013 рр.

Відвідування

2011 (ос.)

2012

(ос.)

2013

(ос.)

Абсолютне відхилення

(ос.)

Темп приросту %

Абсолютне відхилення

(ос.)

Темп приросту %

Вітчизняні туристи

160600

175023

119701

14423

9

-55322

-32

Іноземні туристи

13018

18083

11216

5065

39

-6867

-38

Всього

173618

193106

130917

19488

11

-62189

-32

Отже, аналізуючи динаміку представлену у таблиці 2.20 можемо помітити негативну тенденцію у структурі відвідувань туристами терторії НПП «Подільські Товтри». У 2012 році прослідковується стрімкий підйом кількості туристичних прибуттів: всього у 2012 році прибуло туристів на 11% більше порівняно із 2011 роком, при чому кількість іноземних туристів з них зроста аж на 39%. Найбільш імовірно це спричинено проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Проте у 2013 помітний стрімкий спад кількості туристів, що прибували з різними цілями до території НПП «Подільські Товтри». Така тенденція може бути спричинено падінням попиту турстів на вітчизняний турстичний продукт, та все більшою зацікавленістю подорожами за кордон.  

Більшість вітчизняних та світових дестинацій мають спільну проблему – сезонність. Сезонність попиту на туристичний продукт дестинації спричинює нестабільність надходжень коштів від туристичного збору та ряд інших проблем, що негативно впливають на розвиток дестинації. Для того аби виявити чи стосується ця проблема досліджуваної дестинації, проаналізуємо динаміку туристичних відвідувань впродовж 2011-2013 років у розрізі місяців (дод.С).

Рис. 2.6.  Динаміка туристичних прибуттів впродовж 2011-2013 років у розрізі місяців

Аналізуючи динаміку наведену вище, пожна відмітити що серед туристичних прибуттів до НПП «Подільські Товтри» чітко прослідковується тенденція до сезонності, оскільки найбільші туристичні потоки зафіксовані у травні, це спричинено початком туристичного сезону в данному регіоні, та масовістю екскурсій серед таких груп туристів як школярі та студенти. Досить велика кількість відвідувань помітна у літні місяці, що імовірніше за все пов'язане із масовим пляжним відпочинком на узбережжі річки Дністер, що протікає у південній частині парку, а також із високою популярністю екологічного та сільського туризму в данному регіоні. Також з діаграми помітно, що в жовтні туристичні потоки перевищують навіть деякі літні місяці, що спричинено проведенням декількох фестивалів в цей період в основному центрі НПП «Подільські Товтри» - місті Кам'янець Подільський.

За даними, представленими Кам'янець-Подільською міською радою, завантаженість закладів розміщення, що розташовані на території Національного природного парку «Подільські Товтри» впродовж туристичного сезону, а саме з травня по жовтень складає 25-30%, а взимку 10-15%.

Також для багатостороннього аналізу досліджуваної дестинації необхідно проаналізувати динаміку надходжень до бюджету районів від туристичного збору наведений у табл. 2.21 та у дод. С.

Таблиця 2.21

Динаміка надходжень туристичного збору на території НПП «Подільські Товтри» протягом 2011-2013 рр.

Показник

2011 (грн)

2012

(грн)

2013

(грн)

Абс. Відхил

(грн)

(2012-2011)

Т.прир %

(2012-2011)

Абс. Відхил

(грн) (2013-2012)

Т.прир

% (2013-2012)

Сума надходжень туристичного збору

62236

78515

80303

16279

26

1788

2

Отже, не зважаючи на негативну тенденцію у кількості прибуттів туристів до НПП «Подільські Товтри» все ж сума надходжень від туристичного збору поступово зростає, імовірно це пов'язано із зростанням цін на готельні послуги. Так у 2012 році порівняно із 2011 роком сума туристчного збору зросла на 26 %, а у 2013 році порівняно із 2012, хоч не значно але зросла, вцілому на 2 %.  

Для більш детальної оцінки стану туристичної галузі на терторії НПП «Подільські Товтри» було проведено маркетингове дослідження у вигляді анонімного опитування резидентів Хмельницької області. На рис.2.7. представлена анкета, що використовувалась для опитування.

Вибірка склала 80 осіб. Результати опитування дозволили оцінити наступні характеристики:

  1.  Загальна обізнаність населення про унікальність НПП «Подільські Товтри» склала 60% опитуваних
  2.  Лише 30% опитуваних відвідували НПП «Подільські Товтри».

Рис. 2.7. Анкета соціологічного опитування

  1.  За цілями відвідування території Національного природного парку «Подільські Товтри» результати опитування  розподілилась наступним чином – результати представлені на рис.2.8.

Рис. 2.8. Розподіл опитуваних за цілями відвідування

4.Серед основних проблем, що гальмують розвиток туризму на території Національного природного парку «Подільські Товтри» на думку опитуваних є неякісне дорожнє покриття, поганий сервіс та застаріла інфраструктура. У відсотковому відношенні результати представлені на рис. 2.9.

Рис.2.9. Проблеми, що гальмують розвиток НПП «Подільські Товтри» як туристичної дестинації

5.За результатами опитування було виявлено, що найбільш перспективнми видами туризму на території НПП «Подільські Товтри» є вело туризм, водні види туризму, лікувально-оздоровчий, сільськй туризм, культурно-пізнавальний, екологічний.

Отже, проаналізувавши результати опитування, можна зробити висновки, що основними напрямками розвитку НПП «Подільські Товтри» як туристичної дестинації є:

  •  Реклама та брендинг туристичної дестинації;
  •  Вдосконалення туристичної інфраструктури парку;
  •  Розшрення номенклатури туристичних послуг;
  •  Налагодження зручних транспортних зв’язків.

Вцілому, проаналізувавши різні аспекти турстичного потенціалу Національного природного парку «Подільські Товтри» можна зробити висновки, щодо можливості вважати даний парк дестинацією. Відповідно до моделі «Шість А», представленій у розділі 1.1, запропонованій вченими з Датської академії туризму О. Йоргенсеном, К. Купером і Д. Флетчером, Національний природний парк «Поділські Товтри» відповідає п’яти пунктам зазначеним у моделі, а саме:

  •  Наявність природних, культурно-історичних, архітектурних та інших туристичних ресурсів;
  •  Наявність транспортного сполучення із дестинацією;
  •  Наявність підприємств, що пропонують якісні туристичні послуги і товари;
  •  Наявність допоміжних підприємств (банки, страхові компанії, лікарні тощо);
  •  Організація діяльності туристів згідно з метою їх подорожей.

Потенціал досліджуваного парку не відповідає лише останньому пункту, тобто відсутня пропозиція сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту відповідно до попиту туристів. Вирішення цієї проблеми повинно постати основою стратегії розвитку досліджуваного парку, для того щоб він на ринку вітчизняних та міжнародних туристичних послуг міг вважатись туристичною дестинацією.

Висновки до розділу 2

  1.  Національний природний парк "Подільські Товтри" створено у 1996 році. Відтак НПП "Подільські Товтри" є неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, її екологічної мережі, тому охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. НПП "Подільські Товтри" розташований на території Городоцького, Кам'янець-Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області на загальній площі 261316 гектарів, яка поділяється на такі функціональні зони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона. Управління Національним природним парком «Подільські Товтри» здійснює спеціальна Адміністрація, що знаходиться у місті Кам’янець-Подільський. 
  2.  Туристично-рекреаційний потенціал Національного природного парку «Подільські Товтри» представлений широкою варіативністю ресурсів, серед них наступні: історико-культурні, природні, екологічні, водні, подієві, релігійні, лікувально-оздоровчі, археологічні та багато інших. Так як НПП «Подільські Товтри» - це екологічна дестинація, найбільше тут зосереджено природних об’єктів, їх тут налічується 130. Найвідоміші із них: Бакотська затока, відома тим, що саме там розташовувалось, на даний момент затоплене, село, Смотрицький каньйон, що є візитною карткою даної місцевості та печера «Атлантида», яка є пам’яткою загальнодержавного значення.  При порівняльному аналізі рекреаційно-туристичного потенціалу із іншими національними парками України, було виявлено що саме площа території парку та кількість природних і історико-культурних об’єктів удвічі перевищує середнє значення по Україні серед НПП. Проте показники інфраструктури та відвідуваності парку показали незадовільний результат. Саме ці проблеми і необхідно враховувати при розробці стратегії розвитку даної дестинації.
  3.  Спектр послуг на даному туристичному ринку в основному представлений туристичними маршрутами та екскурсіями. За видами їх можна поділити на наступні: автобусні екскурсії, піші та велосипедні маршрути, кінні прогулянки, водні сплави тощо. На території Національного природного парку «Подільські Товтри» відчутно помітна сезонність, оскільки під час дослідження був явно помітний туристичний сезон з травня по жовтень. Відтак і різна завантаженість закладів розміщення: в сезон 20-30%, а в інші місяці 10-15%. Щороку парк відвідує близько 130 тисяч відвідувачів, з них близько 10 тисяч іноземці, в основному громадяни Польщі, Білорусії, Росії, Литви, Латвії, Угорщини, Молдови та інших країн близького зарубіжжя.  Але все ж тут досі відсутня пропозиція сформованого та підготовленого до продажу туристичного продукту відповідно до попиту туристів.

РОЗДІЛ 3

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКОЇ ДЕСТИНАЦІЇ «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ»

3.1. Обгрунтування та основні положення стратегії розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри»

З метою найбільш раціонального формування основних положень стратегії розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри» для початку визначимося з проблемами які перешкоджають розвитку туризму в данному регіоні. Серед них можна виділити наступні:

  •  велика кількість об’єктів, що належать до пам’яток архітектури, потребують ремонту та реставрації;
  •   низький рівень соціально-побутової та соціально-культурної інфраструктури міста;  
  •  недосконала маркетингова політика ;
  •  відсутність сформованого бренду.

Основною слабкою стороною дестинації «Подільські Товтри» є відсутність чіткої артикульованої автентичності дестинації і її туристичного бренду, у той час, як інші обмеження, що стосуються розвитку туризму, пов'язані з недостатньою кваліфікованою робочою силою та старінням населення, низьким рівнем інвестицій у регіон, відсутністю територіального планування і поточною відсутністю міжнародних транспортних коридорів. Нестабільність курсу національної валюти, відтік кваліфікованої робочої сили, обмеженість фінансових ресурсів, що виділяються на розвиток туризму, висока залежність економіки від енергетики і сільського господарства, у зв’язку із структурним дисбалансом та адміністративними обмеженнями для розвитку приватного сектора, становлять основні ризики для розвитку туризму на території дестинації.

Стратегія розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри» забезпечує системний та комплексний підхід з метою ефективного використання наявного потенціалу для подолання проблем, що перешкоджають її розвитку. У ній визначено цілі розвитку і забезпечуються принципи їх досягнення для зваженого розвитку, сталого економічного зростання і суспільного добробуту.

Стратегія розвитку дестинації «Поділські Товтри» націлена на використання основних можливостей, наявних на її території, а також враховує оптимальні способи сприяння сталості – соціальну інтеграцію, доступність і захист довкілля з урахуванням збереження природних, культурних та історичних ресурсів і надбань.

Вцілому ж стратегія розвитку дестинації буде розрахована на виконання орієнтовно протягом 2015-2020 років, адже за 5 років цілком реально втілити у життя зазначені у стратегії ідеї та виконати поставлені завдання.

Формування стратегії розвитку дестинації перш за все потребує проведення всестороннього узагальнюючого аналізу переваг та недоліків досліджуваної дестинації. Одним із видів такого аналізу є SWOT-аналіз, який передбачає аналітичне узагальнення сильних та слабких сторін дестинації, а також її можливостей та загроз (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

SWOT-аналіз дестнації «Подільські Товтри»

 

Сильні сторонни

Слабкі сторони

  •  Наявність унікальних природних туристичних ресурсів;
  •  Наявність великої кількості історико-культурних ресурсів;
  •  Порівняно невелика вартість відпочинку туристів;
  •  Відсутність сформованного туристичного продукту дестинації;
  •  Відсутність сформованного бренду дестинації;
  •  Слабко розвинена інфраструктура;

Можливості

Загрози

  •  Розвиток дестинації як економ-варіанту відпочинку для вітчизняних туристів;
  •  Поява іноземних інвесторів;
  •  Залучення іноземних туристів;
  •  Політична нестабільність в країні;
  •  Скачки курсу валют;
  •  Зниження купівельної спроможності громадян;

Отже, основними цільовими аудиторіями для реалізації туристичного продукту дестинації «Подільські Товтри» є вітчизняні та іноземні туристи. Звісно ж потреби вітчизняних і іноземних туристів дещо відрізняються, відповідно і туристичний продукт для різних груп споживачів повинен бути диференційованим. Розглянемо можливі відмінності між потребами вітчизняних та іноземних споживачів туристичного продукту даної території та орієнтовну пропозицію видів туризму (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2

Ідентифікація потреб груп споживачів територіального туристичного продукту дестинації «Подільські Товтри»

Група споживачів

Потреби

Орієнтовна пропозиція

Вітчизняні туристи

  •  Наявність природних та історко-культурних атракцій;
  •  Наявність закладів розміщення економ-класу;
  •  Транспортна доступність атракцій;
  •  Можливість якісного відпочинку за невеликі кошти;
  •  Одноденні екскурсії історико-культурними пам’ятками дестинації;
  •  Тривалий відпочинок в садибах зеленого туризму;
  •  Тривалий відпочинок на туристичних базах на березі річки Дністер;
  •  Спелеотуризм;
  •  Вело- та пішохідний туризм екологічними стежками;

Іноземні туристи

  •  Наявність умов для комфортного відпочинку;
  •  Наявність ресурсів для активно та екстремального відпочинку;
  •  Наявність розвиненої інфраструктури;
  •  Транспортна доступність атракцій;
  •  Культурно-пізнавальні тури історико-культурними пам’ятками дестинації;
  •  Екстремальні тури незвіданою територією парку;
  •  Активні види туризму, пов’язані із водними видами спорту;
  •  Піші походи, вело походи та кінні походи територією парку;
  •  Зелений туризм; 
  •  Спелеотуризм;

Отже, можемо виділити наступні види туризму на яких потрібно зосередитись при формуванні стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри»: активні види туризму (піші походи, вело туризм, водні види туризму, кінні прогулянки, тощо); культурно-пізнавальний туризм; зелений туризм; екологічний туризм; спелеотуризм; пригодницький туризм.

Відповідно до вищезазначених видів туризму розглянемо орієнтовну карту схему місць їх реалізації (рис.3.1).

Рис. 3.1. Орієнтовні місця реалізації пропонованих видів туризму

Пріоритетними завданнями стратегії є формування конкурентоспроможного туристичного продукту дестинації «Подільські Товтри», формування широкої мережі туристичних маршрутів; сприяння розвитку туристичної інфраструктури; інформаційне забезпечення розробки нових і розвитку наявних конкурентоздатних туристичних продуктів, популяризації дестинації «Подільські Товтри».

Стратегія покликана стати концептуальною базою довгострокового розвитку туризму на території Національного природного парку «Подільські Товтри» як високорентабельної галузі економіки, підвищити рівень туристичної інфраструктури. 

Основною метою стратегії розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри» є формування конкурентоспроможного як на національному, так і міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців Хмельницької області та її гостей, шляхом збереження унікального природного і історико-архітектурного середовища.  Також створення сучасного культурно-туристичного центру шляхом здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі на території НПП «Подільські Товтри»; створення та розвиток матеріально-технічної бази і сучасної інфраструктури туризму, сприятливих умов для залучення інвестицій, ефективного використання природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності; підвищення якості та асортименту туристичних послуг, розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів, здійснення системної рекламно-інформаційної діяльності, підтримку в’їзного та внутрішнього туризму, поліпшення кадрового забезпечення галузі. Стратегія розвитку покликана сприяти сталому розвитку туризму дестинації «Подільські Товтри» впродовж 2015-2020 років. Із поставленої генеральної мети стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри» виділимо 2 основні стратегічні цілі представлені на рисунку 3.2.

Рис.3.2. Стратегічні цілі розвитку дестинації «Подільські Товтри»

Вибір наведених вище стратегічних цілей ґрунтувався на регіональних порівняльних перевагах і дієвому використанні визначених можливостей розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри» з метою скорочення слабких сторін і проблем розвитку, а також пом’якшення ризиків.

Для досягнення поставлених стратегічних цілей розвитку дестинації «Подільські Товтри» необхідно виконати ряд стратегічних завдань, таких як:

  •  забезпечення раціонального  та гармонійного використання об'єктів природної і  культурної  спадщини Національного природного парку «Подільські Товтри»;
  •  створення оптимальних умов для життєдіяльності населення,  що
    проживає на території НПП;
  •  зупинення негативних екологічних та експлуатаційних процесів,
    їх впливу на  технічний  стан  будівель  та  споруд  на  території
    НПП;
  •  ефективного захисту,    консервації,   реставрації   пам'яток
    архітектури та регенерації історичного середовища;
  •  створення сучасної  соціальної  туристичної  та   транспортної
    інфраструктури.

Регіональний туристичний потенціал потребує посилення, щоб туристична дестинація «Поділські Товтри» змогла стати частиною мережі міжнародного туризму. Необхідні заходи з інституційної підтримки, розвитку якості, стандартизації та сертифікації послуг, створення мереж та ділових зв'язків між регіональними суб'єктами та із зарубіжними країнами, розробки продуктів і популяризації туристичної пропозиції та самого Національного природного парку як цікавого туристичного місця.

Інституційна підтримка розвитку туризму має включати створення Регіонального центру розвитку туризму, при адміністрації Національного природного парку «Поділські Товтри» та туристичних інформаційних центрів в окремих населених пунктах.

Навчання та заходи із створення потенціалу для туристичних операторів, місцевих громад і населення будуть сприяти збільшенню масштабів наявних туристичних продуктів і підвищенню якості послуг. Створення регіональних туристичних кластерів та мережі сільського туризму може сприяти консолідації та кращому включенню регіональних туристичних пропозицій у ринок туристичних послуг України.

Кілька заходів буде спрямовано на вдосконалення існуючих та розробку нових туристичних об'єктів, які також потребують модернізації комунального господарства та інфраструктури доступу до них. Рекламні заходи буде зосереджено на покращенні оглядовості, маркуванні туристичних маршрутів, створенні відповідних інформаційних об'єктів, брендингу та туристичному маркуванні найбільш цікавих місць і презентації туристичної пропозиції області через регіональний туристичний веб-портал.

Успішне здійснення програми з розвитку туризму призведе до досягнення таких результатів:

  •  створення регіональних установ для підтримки туризму;
  •  збільшення кількості нових і вдосконалених туристичних продуктів, у тому числі етнічних і культурних виставок і заходів;
  •  покращення можливостей туроператорів, місцевих громад і населення;
  •  покращення взаємодії регіональних туроператорів на основі ініціативи кластерів;
  •  створення мережі сільського туризму;
  •  інвентаризація і розробка історичних, культурних та рекреаційних туристичних маршрутів;
  •  покращена оглядовість та доступність інформації про регіональні туристичні місця;
  •  брендинг і маркування регіональних туристичних об'єктів;
  •  покращення пропозиції і розроблення нових туристичних продуктів; покращення оглядовості регіонального туризму в рамках регіональних рекламних заходів, таких як веб-сайт та туристична карта дестинації.

Головним контролюючим і відповідальним за реалізацію стратегії суб’єктом буде Регіональний центр розвитку туризму при Адміністрації Національного природного парку «Поділські Товтри», що повинен бути створений за умовами даної стратегії розвитку.

Інші суб’єкти реалізації стратегії представлені наступними організаціями:

- Міністерство культури України;

- Державна служба з питань національної культурної спадщини;

- Державний комітет України з будівництва та архітектури;

- Міністерство екології та природних ресурсів України;

- Кам’янець-Подільська міська рада й державна адміністрація;

- Городоцька районна рада та державна адміністрація;

- Чемеровецька районна рада та державна адміністрація;

- Національний історико-архітектурний заповідник ”Кам’янець”;

- Адміністрація Національного природнього парку “Подільські Товтри“;

-Дністровська регіональна державна інспекція екології та природніх ресурсів;

- Постачальники туристичних послуг;

- Приватні інвестори;

Отже, відповідно до засад стратегії розвитку туристичної дестинації «Подільські Товтри», шляхом узгодженої та цілеспрямованої роботи усіх вищеперерахованих органів та організацій, будуть виконані стратегічні та оперативні цілі впродовж наступних п’яти років.

  1.  Рекомендації щодо реалізації стратегії розвитку турстичної дестинації «Подільські Товтри»

 Успіх реалізації та сталості результатів кожної стратегії розвитку туристичної дестинації базований на розумному врахуванні державних (регіональних) і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання державного і приватного фінансування з коштами інвесторів. Участь приватних осіб, інвесторів, місцевих органів влади, інститутів, навчальних закладів, неурядових організацій тощо необхідна для створення достатнього кола зацікавлених сторін, що беруть участь та підтримують реалізацію стратегії і є вкрай важливою для успішності стратегії .

Запорукою успішної реалізації стратегії розвитку полягає у раціональному розподіленні обов’язків між користувачами даної стратегії.

Для початку визначимось із профілем роботи основних адміністративних органів, яким підпорядковується досліджувана дестинація, табл.3.2.

Таблиця 3.2.

Профіль роботи організацій, відповідальних за реалізацію стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри»

Профіль роботи

Організації

Природоохоронна діяльність

  •  Адміністрація Національного природного парку “Подільські Товтри”;
  •  Дністровською державною регіональною інспекцією екології та природних ресурсів;
  •  Міністерство екології та природних ресурсів України.

Пам’яткоохоронна діяльність

  •  Дирекція Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець”;
  •  Міністерством культури України;

Адміністративна діяльність

  •  Кам’янець-Подільська міська рада та державна адміністрація;
  •  Чемеровецька районна рада та державна адміністрація;
  •  Городоцька районна рада та державна адміністрація;

Діяльність з надання туристичних послуг та фінансування

  •  Туристичні підприємства, що функціонують на території дестинації;
  •   приватні інвестори.

Хід реалізації стратегії буде відбуватись у три етапи, кожен з який передбачає виконання певних завдань:

Етап 1. Створення передумов 2015-2016рр.

Етап 2. Стабільний розвиток 2017-2019рр.

Етап 3. Створення нових можливостей 2019-2020рр.

В рамках стратегії було розроблено 7 тактичних завдань, які необхідно виконати  для досягення стратегічних цілей, поставлених в розділі 3.1. Кожне завдання буде виконане тільки за умови виконання оперативних завдань, поставлених в межах груп тактичних завдань. Розглянемо дещо детальніше кожну групу завдань.

Перша група завдань передбачає відтворення та раціональне використання туристичних ресурсів. Основні задачі представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Пропозиції щодо відтворення та раціонального використання туристичних ресурсів дестинації «Подільські Товтри»

Оперативні завдання

Конкретизація завдань

1

Інвентаризація та паспортизація наявних туристичних ресурсів;

Створення бази даних туристичних об’єктів. Підготовка аналітичних матеріалів щодо визначення варіантів змістовного наповнення.

2

аудит стану наявних туристичних ресурсів

Формування системи моніторингу стану туристично-рекреаційних ресурсів. Створення контролюючої комісії, склад якої формується із працівників служб контролюючих діяльність НПП «Подільські Товтри» безпосередньо перед початком перевірок.

3

охорона природних та історико-культурних ресурсів

Чітка регламентація прав, обов’язків та відповідальності працівників служби охорони НПП «Подільські Товтри». Забезпечення служби усім необхідним інвентарем. Проведення сигналізації до об’єктів, що несуть у собі історико-культурну чи природну цінність.

Заходи щодо інвентаризації та паспортизації наявних туристичних ресурсів. Для реалізації поставленої цілі необхідно створити базу даних для планування та впровадження заходів, спрямованих наоптимальне використання історичного, культурного та рекреаційного туристичного потенціалу дестинації. Надати підтримку надавачам туристичних послуг, які користуються історичними, культурними та рекреаційними туристичними ресурсами. Покращити туристичну пропозицію (продукти та послуги), спираючись на історичні, культурні та рекреаційні туристичні ресурси регіону.

Інвентаризація регіональних історичних, культурних та рекреаційних туристичних ресурсів, є базою для використання регіонального туристичного потенціалу і реалізації багатьох майбутніх проектів і заходів, пов'язаних з туризмом. Виконання обов'язків візьмуть на себе відділи культури та туризму районних адміністрацій, державні і місцеві туристичні агенції і туристичні організації, водночас, постачальники туристичних послуг у галузі історичного, культурного та рекреаційного туризму повинні також брати участь у фінансуванні підготовки інвентаризації.

Необхідно зібрати, обробити та забезпечити доступність відповідної інформації усім суб’єктам туристичного ринку. Зацікавлені сторони мають розробити та погодити механізми регулярного оновлення, підтримки та публікування інформації з бази даних.

Аудит стану наявних туристичних ресурсів полягає у систематичній перевірці об’єктів культурної спадщини. Основні кретерії оцінки стану збереженості туристичних ресурсів:

  •  стабільність показників в Кадастрі природно-заповідного фонду і Кадастрі культурної спадщини;
  •  стан збереження пам’яток архітектури (експозиційних) і етапів їх адаптації для інфраструктури туризму, обсяги виконання відповідних робіт;
  •  наявність пам’яток архітектури, будівель, що потребують ремонту та реставрації;
  •  стан збереження і впорядкованості садибної житлової забудови, наявність дизгармонуючих споруд, інженерних комунікацій, обсяги виконання відповідних робіт;
  •  благоустрій території, технічний стан вулиць, містків через річку, стан комунікацій, освітлення території, наявність малих архітектурних форм;
  •  наявність самосійної рослинності;
  •  санітарний стан території;
  •  наявність рекламно-інформаційної друкованої та іншої продукції;
  •  ступінь зменшення факторів, що негативно впливають на об’єкт;

Охорона пам’яток культурно-історичної та природної спадщини повинна здійснюватись постійно і неперервно. Відповідальні за це органи несуть відповідальність за стан збереженості туристичних ресурсів. Зі своєї сторони відповідальна Адміністрація НПП «Подільські Товтри» повинна забезпечити найбільш цінні природні та історико-культурні об’єкти сигналізацією.

Таблиця 3.4

Напрями вдосконалення якості туристичних послуг

Оперативні завдання

Конкретизація завдань

1

Вдосконалення якості екскурсійних послуг;

Впровадження системи акредитації екскурсоводів. Проведення конкурсів: щодо визначення переможців за номінаціями діяльності у туристичній галузі.

2

Вдосконалення сервісного обслуговування туристичної галузі

Впровадження єдиної системи оцінки закладів що надають туристичні послуги за відповідністю певним критеріям. Подальше систематичне підтвердження отриманої оцінки шляхом повторних, непланових перевірок.

Покращення роботи ринку екскурсійних послуг дестинації передбачає проведення систематичної акредитації суб’єктів, що надають екскурсійні послуги. В залежності від рівня професіоналізму та стажу екскурсовода, після оцінки його роботи нагороджувати рангом 1,2 або 3 (рис.3.3.).

Рис. 3.3. Макет значків для акредитованих екскурсоводів

Ранжування відбувається відповідно до відповідності наступним вимогам:

  •  Володіння інформацією;
  •  Майстерність викладення матеріалу;
  •  Толерантність та привітність;
  •  Комунікабельність та відкритість;
  •  Володіння додатковою туристичною інформацією;
  •  Профільна вища освіта;
  •  Наявність позитивних відгуків на інтернет-порталі TripAdvisor;

За відповідність 3-м пунктам екскурсоводу надається зірка з рангом І, за відповідність 5-ти пунктам – ІІ, за відповідність 7-ми пунктам – ІІІ.

Вдосконалення сервісного обслуговування туристичної галузі. Зважаючи на те що сфера туризму є пріоритетною галуззю досліджуваних районів, що входять до складу НПП «Подільські Товтри» доцільним є створення спеціальної ревізійної комісії, завдання якої полягало би у неперервному, систематичному контролінгу закладів туристичної інфраструктури. Відповідно до розроблених стандартів обслуговування даною комісією, кожен заклад при першій перевірці отримував би за аналогією до «зірок Мішлена» одну, дві або три зірки за відповідністю критеріям представлених на рисунку 3.4.

Для закладів харчування:

Для закладів розміщення

  •  інтер’єр;
  •  чистота;
  •  сервіс;
  •  їжа;
  •  інтер’єр;
  •  чистота;
  •  сервіс;
  •  рум-сервіс;

Рис. 3.4. Критерії перевірки постачальників туристичних послуг

Надалі при наступних систематичних перевірках кожне підприємство даної сфери мало би змогу підтвердити, підвищити, понизити або взагалі втратити свою відзнаку.

Таблиця 3.5

Заходи з кадрового забезпечення туристичної галузі

Оперативні завдання

Конкретизація завдань

1

підвищення професійного рівня працівників туристичної галузі

Проведення семінарів, тренінгів для працівників туристичної галузі дестинації. Співпраця з вищими навчальними закладами з питань підготовки професійних кадрів для туристичної галузі (екскурсоводи, гіди – перекладачі)

2

організація умов для додаткової зайнятості населення

Створення на місцях сприятливих адміністративно-організаційних умов для заохочення населення до надання послуг у сфері туризму.

3

залучення молодих ініціативних спеціалістів

Співпраця з вищими навчальними закладами з питань підготовки професійних кадрів для туристичної галузі (екскурсоводи, гіди – перекладачі, інструктори). Проведення тематичних стажувань випускників спеціальностей туристичного спрямування.

Підвищення професійного рівня працівників туристичної галузі та обмін досвідом. Нові та вдосконалені туристичні продукти та мінливий попит вимогливого ринкузумовлюють необхідність вжиття заходів з розбудови спроможності усіхзацікавлених учасників туристичної галузі. Необхідно проаналізувати потребу у навчанні і виявити прогалини між поточним рівнем знань і рівнем, необхідним для успішного маркетування нових і вдосконалених продуктів. На підставі здійсненого аналізу буде розроблено навчальний план та проведено відповідні тренінги.

До цільової групи слухачів тренінгів увійдуть працівники готельних та ресторанних закладів міст, Кам’янець-Подільський, Городок, Чемерівці, селища Сатанів, потенційні власники закладів сільського туризму, музейні працівники, а також викладачі вищих навчальних закладів: Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Хмельницького національного університету, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та технікуму готельного бізнесу.

При розробці і проведенні тренінгів повинні бути використані інтерактивні методи навчання, які забезпечать ефективну передачу знань. До них належать: презентації, семінари, вивчення кращого досвіду, практичні вправи та інші завдання. Навчання здійснюватиметься у зручний для слухачів час, без відриву від професійної діяльності учасників. Тренінги для представників туристичних операторів буде підготовлено та проведено з використанням інтерактивних методів навчання з метою забезпечення ефективної передачі ноу-хау.

Основною умовою для додаткової зайнятості населення є надання пільг при оподаткуванні підприємств галузі туризму. Іншими словами, на місцевому рівні адміністративним органам потрібно прийняти рішення про спрощення оподаткування підприємств галузі туризму.

Залучати молодих спеціалістів галузі туризму необхідно шляхом ініціації і прийняття активної участі у ярмарках вакансій на базі Кам’янець-Подільського Національного педагогічного університету ім..Огієнка.

Таблиця 3.6

Пропозиції з розвитку туристичної інфраструктури

Оперативні завдання

Конкертизація завдань

1

Створення туристичних об’єктів на базі пам’яток культурної спадщини

Використання об’єктів культурної спадщини (пам’яток сакральної архітектури, палацово-паркових комплексів, замків, фортець, пам’яток природи) у туристичній сфері та перетворення їх на конкурентоспроможну туристичну атракцію.  

2

Вдосконалення та розширення наявної туристичної інфраструктури

Створення туристичної та рекреаційної інфраструктури на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (туристично-інформаційні пункти і центри, прокладання та облаштування екологічних стежок та місць відпочинку)

3

модернізація дорожньої інфраструктури та прилеглих до туристичних об’єктів територій

Облаштування місць для стоянок і короткочасних зупинок туристично-екскурсійних автобусів, автотуристів. Облаштування місць для стоянок і короткочасних зупинок на водних маршрутах, будівництво причалів для катамаранів і човнів.

Створення туристичних об’єктів на базі пам’яток культурної спадщини. Основні потенційні можливості розвитку історичного, культурного та рекреаційного туризму дестинації пов’язані з її історичним, архітектурним спадком та історичними об'єктами та мальовничою природою.

Існує ряд об’єктів та місць, які досі не використовувалися як туристичні. Для того, щоб підготувати та реалізувати плани оптимального використання туристичного потенціалу дестинації важливо скласти опис цікавих та привабливих історичних, культурних та рекреаційних ресурсів і на його основі планувати заходи з оптимізації використання туристичного потенціалу області.

Туристичні об’єкти повинні бути добре помітними і відкритими для відвідувачів протягом доби. Завдяки цьому стане можливим проведення різних заходів та екскурсій у вечірній час. Тому потрібно встановити необхідне освітлювальне обладнання на визначених туристичних об’єктах. Крім того, цей проект сприятиме попередженню пошкодження об’єктів у нічний час.

Встановлення освітлювального обладнання повинно проводитися, у першу чергу, на основних туристичних пам’ятках території дестинації «Подільські Товтри», таких як Руська брама (м. Кам’янець-Подільський), Смотрицький каньйон у Кам’янці-Подільському, тощо.

Має бути проведено аналіз для обґрунтування детального плану освітлення кожного з перелічених об’єктів. На підставі детального технічного опису буде проведено тендерну процедуру й освітлення відповідних об’єктів. Довговічність встановленого обладнання має бути забезпечено шляхом визначення відповідальних за обслуговування і поточний ремонт обладнання, їх фінансування.

Громадськість та зацікавлені сторони повинні бути поінформовані про покращення інфраструктури об’єктів і нові можливості проведення туристичних заходів.

Вдосконалення та розширення наявної туристичної інфраструктури. В наш час набуває розвитку зелений туризм, який крім традиційних ресурсів використовує житловий фонд населення. Наявні природнокліматичні, історико-культурні, містобудівельні ресурси і умови сприяють розвитку зеленого туризму.

Але забезпеченість житловим фондом населення дуже низька і складає у цілому по парку 18,8 кв.м загальної площі, в т.ч.:

  •  Городоцький район - 18,3 кв.м,
  •  Кам'янець-Подільський - 21,2, 
  •  в т.ч. м. Кам'янець-Подільський - 15,6
  •  Чемерівецький - 22,1,

.Для забезпечення розвитку зеленого туризму необхідно житлову забезпеченість підняти до 34,0 кв.м/чол., в тому числі:

  •  На постійного жителя - 25,6 кв.м;
  •  на 1 туриста - 9,0 кв.м житлової площі.

При цьому якість житла повинна бути на порядки вища за існуючу, рівень інженерно-технічного обладнання та культурно-побутового обслуговування - на сучасному рівні.

Враховуючи вищенаведене і оцінюючи реальну можливість створення рекреаційної мережі в межах парку пропонується за період розрахункового строку збільшити ємність установ стаціонарної рекреації з 2,3 тис. місць до 15,9 тис. місць. З них цілорічних з 0,6 тис. місць до 4,1 тис. місць. При цьому територія установ зросте з 173,5 га до 324,1 га.

Потреба в чисельності обслуговуючого персоналу буде становити 50761 чол. (у т.ч. існуючого 1175 чол.).

Модернізація дорожньої інфраструктури та прилеглих до туристичних об’єктів територій. На туристських маршрутах передбачається розміщення ряду стоянок та майданчиків короткочасного (1,5-3-годинного) та багатоденного (1-3-денного) відпочинку. Вказаними об'єктами зможуть користуватись туристи з путівками та самодіяльні туристи.

Згідно стратегії планується створення та забезпечення функціонування на автомобільних шляхах дестинації системи надання оперативної технічної та інших видів допомоги (безпека туристів, послуги: зв’язку, банківські, медичні, автосервіс). Також створення та забезпечення функціонування на автомобільних шляхах та туристичних маршрутах  закладів із надання санітарно-гігієнічних послуг (послуги побу-тового обслуговування, громадські туалети, душові, утилізація сміття та відходів)    

          Таблиця 3.7

Заходи з популяризації дестинації «Подільські Товтри»

Оперативні завдання

Конкретизація завдань

1

Брендинг дестинації

Сворення єдиного, конкурентоспроможного, впізнаваного бренду дестинації «Подільські Товтри» та подальша його підтримка.  

2

Інформаційно-рекламна діяльність

Проведення активної рекламно-маркетингової діяльності, їз застосуванням усіх засад туристичного маркетингу дестинацій та рекламних засобів, для досягнення популярності дестинації «Подільські Товтри»

3

інформаційна підтримка туристів безпосередньо на території парку

Розробка та реалізація системи інформаційно-вказівних об’єктів на території дестинації «Подільські Товтри» для забезпечення інформаційної підтримки туристів безпосередньо на території дестинації.

Брендинг дестинації «Подільські Товтри». В Україні, у зв’язку із невеликою популярністю внутрішнього туризму, винкла необхідність популяризації таких туристичних центрів як НПП «Подільські Товтри». Саме тому основними векторами у діяльності з популяризації дестинації є: брендинг дестинації; поширення інформаційно-рекламного матеріалу та інформаційна підтримка туристів безпосередньо на території парку.

На жаль Національний природний парк «Подільські Товтри» не є загальновизнаною туристичною дестинацією, і лише деякі з її туристичних принад відомі широкому загалу. Туристичні продукти, для створення яких дестинація має великий потенціал (завдяки мальовничій природі, мінеральним водам, історичній та культурні спадщині, оздоровчо-лікувальним закладам), ще мають бути представлені туристам. Створення туристичного логотипу дестнації дозволить вивільнити існуючий туристичний потенціал, привабити туристів до регіону, створити нові постійні робочі місця та забезпечити сталий дохід туристичної галузі.

Розробка туристичного бренду – довготривалий і складний процес, а створення туристичних логотипу є одним з перших кроків до його формування. Спершу, необхідно здійснити оцінку туристичних об’єктів, продуктів чи послуг, які мають найвищий брендинговий потенціал, враховуючи попит на туристичну пропозицію в межах дестинації та за її межами. Саме такі об’єкти повинні бути зображені на логотипі дестинації.

Брендинг дестинації полягає у розроблені чіткого образу дестинації який би асоціювався з нею у потенційних туристів. Одним із елементів бренду є зорова асоціація із дестинацією, тобто логотип. Логотип НПП «Подільські Товтри» потребує оновлення аби краще сприйматись сучасним туристом. Приклад провідних туристичних країн та дестинацій показує наскільки важливе місце у запам’ятовуванні бренду туристами відіграє вдало розроблений логотип із акцентом на основних туристичних цінностях території. Також за прикладом таких країн я Польща, Туреччна, ОАЕ можна зробити висновок, що логотип необхідно змінювати та оновлювати періодично раз в 4-5 років. Зважаючи на всі рекомендації з туристичного брендингу, пропонується оновити логотип НПП «Подільські Товтри» до наступного вигляду (рис.3.5).

Рис. 3.5. Пропозиція зі зміни логотипу туристичної дестинації «Подільські Тотвтри»

Ретельно спланована рекламна кампанія повинна поєднуватися із заходами, спрямованими на покращення та пристосування туристичної пропозиції стосовно обраних об’єктів. Наступна низка заходів передбачатиме виробництво туристичних марок та просування обраних об’єктів як членів мережі туристичних марок. Для цього будуть підготовлені та опубліковані у засобах масової інформації рекламні повідомлення для цільової аудиторії – потенційних відвідувачів. Необхідно забезпечити зворотній зв'язок із цільовою аудиторією, з якого будуть вноситись корективи до туристичної пропозиції.

Відділи культури та туризму районних адміністрацій, туристичні організації і оператори регіональних туристичних об’єктів повинні бути залучені до реалізації проекту, спрямованого на відбір і брендинг регіональних туристичних можливостей з розробкою туристичного логотипу для вибраних об’єктів. Створення регіональних туристичних брендів і популяризація окремих туристичних об'єктів в Україні і за її межами – це діяльність, яка має здійснюватися за фінансової підтримки регіональних надавачів туристичних послуг, пов’язаних з обраними об’єктами.

Далі брендинг дестинації «Подільські Товтри» повинен полягати у організації участі у міжнародних, вітчиз-няних, туристичних виставкових та презентаційних заходах.

Організація регіональних виставок, конференцій, фестивалів, семінарів та інших заходів. Підтримка туристичного іміджу області, шляхом проведення рекламних турів для представників туристичних компаній, засобів масової інформації та інших зацікавлених організацій

Рекламно-інформаційна діяльність. Для заохочення більшої кількості туристів рекомендується випускати щорічні каталоги з переліком закладів розміщення, цінами, акціями та спеціальними пропозиціями. Також додатково каталог із переліком турів та маршрутів за видами туризму. Сучасні тенденції туристичного бізнесу вимагають створення он-лайн ресурсу із віртуальним 3D-туром атракціями (рис.3.6).

 

Рис.3.6. Макет віртуального 3D ресурсу дестинації

«Подільські Товтри»

Туристична карта дестинації «Подільські Товтри» представлена у дод. Т. Також одним із завдань для досягнення поставленої цілі є замовлення та придбання поліграфічної рекламно-презентаційної продукції.

Важливим етапом буде створення туристично-інформаційного центру дестинації «Подільські Товтри», функцією якого буде популяризація та аналіз діяльності, пов’язаної з туризмом, що забезпечить управління туристичною пропозицією дестинації «Подільські Товтри».

Окрім сприяння розвитку туристичного потенціалу дестинації, туристично-інформаційний центр здійснюватиме аналіз ефективності різних ініціатив у сфері розвитку туризму, а саме: збір даних та інформації про курорти, заклади громадського харчування, події, туристичні продукти і маршрути, природні ресурси і потужності тощо, у співпраці з постачальниками туристичних послуг, готелями, ресторанами, перевізниками та іншими учасниками туристичного сектора (наприклад, ремісниками, виробниками продуктів харчування тощо).

Основні зацікавлені сторони повинні погодити механізм управління та фінансування центру, створивши таким чином основу для стабільного функціонування ТІЦ.

Повинні бути створені такі структурні підрозділи ТІЦ: віртуальний у м. Хмельницький та реальні у селищі Сатанів та м. Кам’янець-Подільський.

Зацікавлені сторони повинні налагодити систему обміну інформацією з усіма місцевостями, які мають туристичні пропозиції, а також співпрацю з місцевими органами влади і туристичними операторами. Також необхідно розробити належне програмне забезпечення для збору і обробки інформації, а персонал центру має пройти відповідну професійну підготовку. Можливості ТІЦ можуть бути поступово розширені, наприклад, шляхом запровадження он-лайн бронювання та інших туристичних послуг. Туристично-інформаційний центр повинен функціонувати у тісній співпраці з Регіональним центром розвитку туризму.

Також потрібно розробити та забезпечити просування туристичної пропозиції дестинації шляхом встановлення механізму об’єднання (створення кластерів) привабливих туристичних об’єктів та зацікавлених туроператорів з метою накопичення достатньої кількості туристичних пропозицій в області, використання та просування її туристичного потенціалу. Необхідно зміцнити та прорекламувати туристичну пропозицію дестинації, а також збільшити кількість операторів у галузі туризму та досягти синергії у використанні туристичної пропозиції та потенціалу дестинації.

Для того, щоб належним чином скористатися туристичним потенціалом дестинації, необхідно зміцнити та ще більше розвинути її туристичну пропозицію. Завдяки створенню туристичного кластера дестинації «Подільські Товтри» існуючі туристичні оператори одержать необхідну підтримку для налагодження партнерства між ключовими суб’єктами сфери туризму і укладення угод з туристичними операторами і агенціями, обміну ідеями, розширення туристичної бази ефективнішої промоції туристичної пропозиції дестинації.

Таким чином, кластер повинен зібрати пропозиції історичного, культурного і сільського туризму та забезпечити ефект синергії впроваджених ініціатив. Крім об’єднання існуючих туристичних операторів у мережу, проект зосереджено на розбудові регіонального туристичного профілю, розвиткові спроможності операторів і залученні інвестицій у сферу туризму.

Інформаційна підтримка туристів безпосередньо на території НПП «Подільські Товтри» буде представлена переважно інформаційно-туристичними центрами розташованих неподалік вокзалів та в центрі міст що відносяться до території НПП «Подільські Товтри», а також інформаційними стендами та картами розташованих на найбільш поширених  туристичних маршрутах та стежках (рис.3.7).

Рис.3.7. Інформаційна карта велосипедного маршруту

Також буде проводитись встановлення інформаційних щитів для розташування туристичних об’єктів, із правилами безпечного поводження та номером виклику рятувальної служби, знакування (маркування туристичних водних та пішохідних маршрутів).

На підставі створеної бази даних історичних, культурних та рекреаційних об’єктів та інформації про важливі туристичні напрямки дестинації, постачальники туристичних послуг спільно з установами організаціями, які підтримують розвиток туризму, повинні встановити знаки, що позначають важливі туристичні маршрути, пам’ятки та об’єкти і вказують, як до них дістатися. Знаки повинні бути розміщені у помітних місцях, біля доріг, враховуючи, що вони мають бути зрозумілими й для іноземних туристів та розробленими у відповідності до вимог туристичного маркування ЄС (містити інформацію українською та англійською мовами). Знаки повинні мати привабливий дизайн і бути виготовлені із тривкого матеріалу. Перед встановленням знаків у відповідних місцях, наприклад, біля доріг, слід отримати дозволи відповідних установ. Повинні бути проведені тендери на розробку та виготовлення знаків. Знаки мають бути встановлені на основних автошляхах, які ведуть до Хмельницької області з міст Чернівці, Вінниця, Рівне та Тернопіль. Також знаки мають бути встановлені безпосередньо перед туристичним об’єктом (приблизно за 0,5 км від об’єкту).

Окрім знаків, у рамках загальної концепції має бути створено модель інформаційного стенду. Інформаційні стенди, що будуть встановлені на туристичних об’єктах, міститимуть інформацію не лише про сам об’єкт, але й про туристичні пам’ятки, які знаходяться неподалік, та туристичні маршрути, які могли б зацікавити відвідувачів.

Для цього необхідно розробити стандартний зразок інформаційного стенду, узгодити місця, в яких будуть встановлені інфостенди, та визначити інформаційне наповнення кожного з них. Інформаційні стенди також мають бути розроблені відповідно до стандартів ЄС, інформація має надаватися українською і англійською мовами. Для того, щоб забезпечити довговічність системи маркування, зацікавлені сторони повинні розробити та узгодити між собою процедури утримання інформаційних стендів та знаків.

Таблиця 3.8

Рекомендації щодо розвитку та підтримки видів туризму на території дестинації

Оперативні завдання

Конкретизація завдань

1

Диверсифікація видів туризму на території дестинації

Створеня умов для реалізації різних видів туризму, шляхом раціонального використання усіх можливих туристичних ресурсів та розробки нових туристичних продуктів.

2

підтримка пріорітетних для парку видів туризму

Створення сприятливих умов для подальшого розвитку пріоритетних видів туризму для Національного природного парку «Подільські Товтри», а саме екологічного, зеленого та культурно-пізнавального.

3

розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів території дестинації

Реконструкція існуючих та створення нових туристично-екскурсійних маршрутів на території дестинації, для можливості реалізації там нових для даного парку видів туризму таких як вело туризм.

4

Підтримка активних видів туризму

Сприяння у проведенні туристично-спортивних заходів (зльоти, змагання, походи, експедиції) із обов’язковим дотриманням правил техніки безпеки. Популяризація здорового способу життя та активних видів відпочинку.

Завдання диверсифікації видів туризму на території дестинації «Подільські Товтри» передбачає розширити та покращити туристичну пропозицію області шляхом розробки нових та вдосконалення вже існуючих туристичних продуктів.

Хмельницька область має значний потенціал для розвитку туризму завдяки мальовничим краєвидам, мінеральним водам, історичній та архітектурній спадщині та санаторно-лікувальним закладам. Проте, щоб скористатися цим потенціалом, наявні ресурси потрібно перетворити на туристичні продукти. Саме тому необхідно розробити нові туристичні продукти і вдосконалити вже існуючі, враховуючи вимоги мінливого ринку туристичних послуг. Результатом стратегії має стати більш ефективне використання туристичних можливостей та вдосконалення туристичної пропозиції дестинації.

Слід зібрати інформацію про привабливі місця, туристичні об’єкти та постачальників послуг для розробки плану вдосконалення існуючих і створення нових туристичних продуктів. План повинен містити опис пропонованих заходів, потенційних виконавців та кошти, необхідні для оптимізації використання визначених місцевостей та об’єктів. Впровадження плану має мобілізувати ресурси установ, які відповідають за розвиток туризму, надавачів туристичних послуг і туристичних операторів. Нові та вдосконалені туристичні продукти повинні стати частиною звичної пропозиції надавачів послуг та туристичних операторів і отримати необхідну рекламу.

З метою ефективного використання туристсько-рекреаційного потенціалу природного парку, всебічного задоволення потреб населення з туристичних послугах основна увага в проекті надається розвитку таких основних форм туризму: маршрутно-пізнавальному, оздоровчому, подієвому, спеціалізованому (мисливство, рибальство, спелеотуризм, кінні прогулянки та ін.).

Фольклорні та культурні виставки і події можуть стати важливою частиною туристичної пропозиції дестинації «Подільські Товтри», особливо у сільських районах із міцними народними, фольклорними та ремісничими традиціями. Етнічні та культурні виставки мають бути виважено відібрані та включені до загальної туристичної пропозиції. Водночас, такі виставки повинні сприяти популяризації не лише туристичної пропозиції, а й національної кухні та ремесел.

Також можливо поліпшити туристичну діяльність на території дестинації завдяки відновленню території довкола історичних об‘єктів та створити майстерні народних промислів у селищі Сатанів. Історична спадщина складає значну частку туристичного потенціалу дестинації «Подільські Товтри». Церкви та фортеці є невідомою частиною цієї спадщини. Туристи часто відвідують ці пам’ятки. Тому відновлення території довкола церкви, синагоги, залишків фортеці і заснування майстерні народних промислів у селищі Сатанів має створити ще одне привабливе для туристів місце.

Наступним кроком стане створення майстерні народних промислів, для чого необхідно визначити найбільш цікаві для туристів народні ремесла для внесення до туристичної пропозиції, розробити план створення майстерні та залучення зацікавлених сторін, таких як ремісники та працівники туристичної сфери. 

Перспективним та відносно простим з точки зору реалізації, за умови відсутності інфраструктури, виступає один із видів екотуризму – пригодницький або екстремальний туризм. Така форма передбачає певні фізичні та емоційні навантаження учасників при подоланні природних перешкод. Здійснення таких заходів на добровільних засадах відповідно до встановлених норм визначаються як спортивний туризм. При цьому на відміну від спортивного туризму учасники не здійснюють попередніх тренувань для подолання природних перешкод. В табл.3.9. представлена коротка характеристика можливих місць реалізації пригодницького туризму.

Таблиця 3.9

Характеристика мисливських угідь на території дестинації «Подільські Товтри»

Назва мисливських угідь

Площа (га)

Місцерозташування

«Княжпільський», ур. «Княжпільська дача»

822

Подільське лісництво Кам’нець-Подільського держлісу

«Совиний яр», ур. «Панівецька дача»

836

Подільське лісництво Кам’нець-Подільського держлісу

«Панівецький», ур. «Панівецька дача»

923

Панівецьке лісництво Кам’нець-Подільського держлісу

«Кармелюкова гора», ур. «Маківська дача»

2002

Маківське лісництво Кам’нець-Подільського держлісу

Територія НПП «Подільські Товтри» має найкращий потенціал для розвитку таких його видів як пішохідний туризм з елементами скелелазіння, водний та спелеотуризм. Пішохідний туризм у класичному спортивному розумінні передбачає подолання значних відстаней, з набором та втратою висоти під час проходження маршруту, а також подолання природних перешкод з використанням спеціального спорядження. Комерційний варіант зосереджує увагу лише на найбільш цікавих ділянках маршруту. Тривалість переходів при цьому значно коротша, а в деяких випадках може зводитися лише до спроб подолання однієї природної перешкоди групою (наприклад здійснення скельного спуску та підйому).

Розчленованість форм рельєфу території НПП “Подільські Товтри” створює умови близькі до гірських за мальовничістю ландшафтів та складністю подолання природних перешкод. Однак зручність під’їзду за рахунок сформованої транспортної мережі та можливість швидкої ліквідації аварійних ситуацій дозволяє здійснювати піші мандрівки з використанням елементів гірського туризму малопідготовленим туристам, а також дітям протягом усього року.

Для лімітування антропогенного навантаження необхідно організувати систему екологічних стежок. Якісний стан ландшафтів у межах екологічних стежок буде виступати фактором привабливості їх до залучення у структуру туристичного комплексу. Це у свою чергу буде сприяти контролю екоситуації на маршрутах екостежок та відсутності антропогенного навантаження, зумовленого туристичною діяльністю, на решті території.

Перспективними територіями для організації екологічних стежок і розвитку пішохідного пригодницького туризму виступають заліснені горбогірні товтрові гряди та каньйоноподібні долини річок. Відповідно найцікавіші об’єкти будуть зосереджуватися у місцях їх перетинів. За таким принципом доцільно виділити наступні центри пішохідного туризму:

1. Сатанівський центр. Формується на перетині товтрової гряди і долини р. Збруч. Характеризується наявністю значних лісовкритих площ, де переважає природна рослинність (сатанівський та іванковецький заказники, загальною площею понад 3000га.), порівняно слабкою рельєфною розчленованістю та сформованістю санаторнорекреаційної інфраструктури. Входить до природоохоронної та стаціонарно рекреаційної зон НПП «Подільські Товтри». Територія перспективна для організації не складних, тривалістю від 1 до 3 днів піших маршрутів. Екстремальною умовою буде виступати можливість самостійного орієнтування на місцевості.

2. Нігинський центр. Формується на перетині товтрової гряди і долини р.Смотрич. Особливості мозаїчності ландшафтних урочищ, різних типів рослинних угрупувань та рельєфної розчленованості території визначають високу її естетичну привабливість. Тут наявні скелясті ділянки каньйону річки висотою понад 20м, цікаві карстові утворення (печери), значні лісові масиви, та порожисте русло р.Смотрич. Ці чинники зумовлююсь щорічне проведення, у межах центру, обласних і всеукраїнських дитячих змагань зі спортивного туризму. Стихійна рекреація на території проявляється відносно слабо через відсутність зручних під’їзних шляхів. Природні умови центру дозволяють проводити триденні піші мандрівки з елементами орієнтування на місцевості, використання техніки скельного підйому та подолання водної перешкоди.

3. Приворотський центр. Утворюється на перетині товтрової гряди і долини р. Мукші на околиці с. Привороття. Природними ресурсами, що сприяють розвитку галузі пригодницького туризму, тут виступають окремі горби та грядові ділянки зі значною відносною висотою; значні масиви хвойного та широколистяного лісу. Дана територія розміщена в зоні стаціонарної рекреації НПП, а близькість розташування м. Кам’янця-Подільського і наявність під’їзних шляхів у хорошому стані зумовлює розвиток стихійної рекреації. За умови прокладення в межах центру екологічної стежки, тут можна здійснювати 1-2 денні пішохідні маршрути, з елементами орієнтування на місцевості.

4. Сурженецький центр. Розміщений на перетині товтрової гряди і долини р.Тернави на околиці с.Суржинці. Наявність широкої вирівняної заплави річки, зручність під’їзного шляху а також близькість розташування м. Кам’янця-Подільського сприяють розвитку стихійної рекреації. За умови здійснення заходів з очищення території та контролю рекреаційної діяльності, територія може успішно використовуватися для проведення 1-3 денних піших походів з елементами орієнтування на місцевості та використання техніки скелелазіння.

5. Совий яр. Територія є ландшафтним заказником загальнодержавного значення площею 827га. Завдяки особливостям рельєфу та природоохоронному статусу місцеві геосистеми зазнали меншого антропогенного впливу у порівнянні з іншими центрами. Збереженість природних умов при умові організації екологічних стежок дозволяє розвивати пішохідний пригодницький туризму з провідним напрямком – орієнтування на місцевості.

6. Панівецький центр. Сформований у долині р Смотрич поза товтровою грядою. На території розміщений ботанічний заказник загальнодержавного значення “Панівецька дача” площею 923га. Місцевість використовується для проведення змагань зі спортивного орієнтування. Деякий прояв тут має стихійна рекреація. У межах центру доцільно розвивати піший пригодницький туризм з елементами орієнтування на місцевості та використання техніки скелелазіння.

Водний туризм передбачає подолання визначеного маршруту, що прокладений по відповідному водному об’єкту за допомогою плавзасобу, яким може бути байдарка, каяк, катамаран, надувний човен, пліт. Для розвитку пригодницького водного туризму найбільш доцільно використовувати байдарки та катамарани, оскільки вони прості в управлінні, мають високу маневреність та безпечні у експлуатації. Крім цього екскурсоводу на даних плавзасобах досить легко контролювати дії учасників походу.

Ресурсний потенціал для розвитку водного пригодницького туризму є дещо бідніший порівняно з пішохідним. Лімітуючими факторами виступають: невелика кількість водних об’єктів де можна організувати туристичні маршрути (3 річки), сезонний характер діяльності та наявність гребель де необхідно обносити плавзасоби.

Найкращі природні умови для організації сплавів, серед водних об’єктів НПП “Подільські Товтри”, характерні для р. Збруч. Тут технічні можливості організації сплавів добре поєднуються з високою концентрацією цікавих природних та історико архітектурних об’єктів, що добре оглядаються з русла.

Дещо гірші природні умови порівняно зі Збручем властиві для річки Смотрич. Тут поряд із значно коротшим маршрутним відрізком спостерігається висока залежність від сезонного рівня води, оскільки у літній період рівень він є недостатнім для проходження плавзасобів. Однак за концентрацією туристичних об’єктів доступних для огляду з русла та динамікою руху описані річки мають схожі показники. Дністер, при відсутності природних і техногенних перешкод для руху туристичних плавзасобів, та маючи значну за довжиною ділянку маршруту в межах НПП усе ж мало перспективний для організації водних подорожей через відсутність течії.

Спелеотуризм має значний потенціал розвитку завдяки прояву карстових процесів та утворенню підземних порожнин у межах НПП «Подільські Товтри». При цьому основна концентрація спелеологічних об’єктів перспективних для організації туристичних заходів тяжіє до Товтрового кряжу та південно західної частини території парку у долині р. Збруч між селами Чорнокозинці та Завалля.

Протяжність печер у межах товтр зазвичай невелика і досягає 10-20 м. доступних для проходження ходів. Найбільшу протяжність ходів серед них має печера “Городище”, що розміщена на околиці с. Залуччя (загальні характеристики окремих спелеологічних об’єктів представлені в таблиці 3.10). Поряд зі згаданим об’єктом розміщені ще дві, невеликі за протяжністю ходів, печери. Нерегульоване відвідування цих печер зумовлює накопичення тут великої кількості сміття та окремі нещасні випадки. Саме тому необхідно організувати суворий контроль відвідування печер.

Таблиця 3.10

Загальні характеристики окремих спелеологічних об’єктів у межах НПП “Подільські Товтри”

Назва

об'єкта

Місце розміщення

Загальна довжина досліджених ходів

Наявність натічних та

кристалічних утворень

Режим

Відвідування

«Атлантида»

Гіпсовий кар’єр на околиці

с.Завалля

Близько 5 км.

+

Регульований

«Киянка-малишка»

Гіпсовий кар’єр на околиці

с.Завалля

250м.

+

Нерегульований

«Городище»

Лівий скелястий берег

р.Смотрич на околиці с. Завалля

60м.

-

Нерегульований

1. Атлантида – трирівнева горизонтальна печера з регульованим доступом. Значна кількість натічних та кристалічних утворень, а також догляд за її станом формують естетичну привабливість об’єкта;

2. Киянка-Малишка – трирівнева горизонтальна печера зі відкритим доступом. Має високий туристичний потенціал, однак потребує заходів з прибирання сміття та контролю відвідування.

Результати досліджень карстових процесів та особливостей залягання гірських порід, одержані учасниками спелеоклубу «Атлантида» дозволяють стверджувати, що в найближчому майбутньому в даному районі можливе відкриття нових печер.

У окремих випадках територія може поєднувати кілька об’єктів, які є ресурсами для різних напрямків пригодницького туризму. До таких територій у межах національного парку можна зокрема віднести місцевість між селами Черче, Залуччя та Нігин. Тут зосереджені ресурси для розвитку пішохідного (Нігинський центр) та спелеологічного (печера “Городище”, та кілька менших печер) видів пригодницького туризму. Крім того через територію протікає р. Смотрич, яка характеризується на даній ділянці доброю проходимістю для туристичних плавзасобів. Описані умови дозволяють території виконувати кілька туристичних функцій. Відповідно туристичний інтерес до неї і тривалість перебування туристів у її межах будуть значно вищими ніж в аналогічній що має лише один тип ресурсів (навіть якщо ті представлені у більшій кількості). Отже, на відміну від туристичного центру, де можлива організація послуг лише з одного виду пригодницького туризму така територія виконує роль туристичного вузла.

Як вже згадувалося вище, у межах багатофункціональної, в туристичному розумінні, території тривалість перебування туристів значно зросте тому виникає потреба в організації ночівлі. Це у свою чергу буде сприяти розвитку сільського (зеленого) туризму та організації кемпінгу. У перспективі з розвитком інфраструктури тут можливе будівництво невеликого готелю. Саме тому при організації послуг пригодницького туризму та формуванні туристично-рекреаційного комплексу території з ознаками туристичного вузла повинні освоюватись у першу чергу.

Аналіз об’єктів туристичного комплексу у межах НПП “Подільські Товтри” показує, що вони зазвичай поєднуються у територіальному розміщені із природоохоронними об’єктами. Відповідно виникає проблема антропогенного впливу на природні ландшафти та пошуку напрямків його зниження. Пригодницький туризм з умови створення системи екологічних стежок, спеціально обладнаних місць для розпалювання вогнищ та організації наметових містечок буде значно менше впливати на перетворення природних ландшафтів у порівнянні з такими видами природокористування як лісове господарство чи пасовищне скотарство, що часто поширені у межах природоохоронних об’єктах (до рангу заказника).

Крім того вимоги до естетичної привабливості території та її збереження сприятимуть обмеженню стихійної рекреації та браконьєрства у всіх проявах. Таким чином інтеграція туристичної та природоохоронної діяльності у межах НПП “Подільські Товтри” буде ефективною як з економічних позицій, так і з природоохоронних.

Підтримка пріоритетних для парку видів туризму. Пріоритетним для парку слід вважати розвиток внутрішнього туризму (в межах України і в межах національного парку), ресурси якого дозволяють створити туристичні маршрути з використанням природних заповідників Совий Яр, Княжпільська дача, Парків-пам'яток, карстової печери "Антлатида", Бакатського печерного монастиря, курорту Сатанів та інших пам'яток культури, мальовничих річок та заплав, а також "Шляхами козацької слави", значна частина об'єктів якого розташована в межах національного природного парку.

Природні умови національного парку створюють пріоритетний розвиток оздоровчого та спортивного туризму з організацією мережі готелів, мотелів туристичних таборів, стоянок, притулків та інших закладів.
Історико-культурні об'єкти та природні ресурси національного парку уможливлюють розвиток міжнародного спортивного, пізнавального, ностальгічного та ін
ших видів туризму.

Розвиток мережі сільського туризму є ключовим завданням з покращення пропозиції сільського туризму, встановлюючи рамки співробітництва між надавачами туристичних послуг у галузі сільського туризму та установ і організацій, що надають підтримку. Співпраця між надавачами послуг з сільського туризму та установами організаціями, які сприяють розвитку сільського туризму, може позитивно вплинути на збільшення привабливості пропозиції сільського туризму, якщо пропоновані послуги будуть об’єднані у пакети, цікаві для внутрішніх та іноземних туристів, а самі послуги вдосконалені. Мережа сільського туризму має сприяти обміну досвідом та поєднанню ресурсів і потужностей у координуванні зусиль, спрямованих на розробку нових туристичних продуктів та послуг. Також деякі ініціативи, наприклад, що стосуються просування послуг, можуть бути спільно підготовлені, профінансовані та впроваджені. Мережа відіграватиме важливу роль у координуванні розбудови спроможності та проведення промоутерських заходів, які здійснюватимуться спільно надавачами послуг з сільського туризму та відповідними установами й організаціями, які підтримують сільський туризм.

Розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів території дестинації. На підставі створеної бази даних історичних, культурних та рекреаційних туристичних об’єктів надавачі туристичних послуг спільно з організаціями, відповідальними за розвиток туризму, мають вжити заходів з розробки історичних, культурних та рекреаційних маршрутів. Визначаючи туристичні маршрути для різних цільових груп, слід врахувати їх географічну близькість та особливості, розвиненість транспортного сполучення між різними туристичними об’єктами.

Створення туристичних маршрутів підвищить привабливість загальної туристичної пропозиції дестинації, особливо для іноземних туристів. Необхідно використати історичні, культурні та рекреаційні ресурси з метою досягнення комплексного, синергетичного ефекту на рівні дестинації.

Підготовлену інвентаризацію туристичних об'єктів необхідно також використати як основу для реалізації проекту, спрямованого на розвиток історичних, культурних та рекреаційних туристичних маршрутів, відповідальність за реалізацію якого нестимуть відділи культури та туризму районних адміністрацій, туристичні організації та оператори в галузі історичного, культурного та курортного туризму.

Таблиця 3.11

Пропозиція з міжнародної співпраці

Оперативні завдання

Конкретизація завдань

1

участь у міжнародних програмах розвитку туризму

Моніторинг наявних міжнародних програм розвитку туризму та активна участь в них.

2

співпраця із країнами близького і дальнього зарубіжжя у сфері туризму;

Налагодження контактів з країнами близького зарубіжжя та співпраця у сфері туризму.

3

запозичення досвіду  країн з розвиненою туристичною сферою

Створення умов для обміну досвідом фахівців сфери туризму дестинації із колегами з країн з розвиненою туристичною сферою.

Участь у міжнародних програмах розвитку туризму. Для початку рекомендується провадти співпрацю з такими країнами як Угорщина, Польща, Румунія, Литва, Латвія, Чехія. Також рекомендується організувати на території НПП "Подільські Товтри" вільну економічну зону, що створить сприятливі умови для подальшого розвитку Національного парку. Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсів та рекреаційні можливості парку можуть бути основою для створення розвинутої мережі міжнародного туризму, мисливства та рибальства.

Рис.3.8. Напрямки міжнародної співпраці дестинації «Подільські Товтри»

Немаловажливим елементом у процесі реалізації стратегії розвитку є розроблення календарного плану виконання основних завдань стратегії. Детальний поетапний календарний план реалізації стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри» представлений у дод. Ф.

Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що досягнення поставлених стратегічних цілий, а саме популяризація дестинації та диверсифікація видів туризму, можливе лише за умови наполегливої та злагодженої роботи усіх суб’єктів реалізації даної стратегії. Все ж ключовими завданнями є робота з персоналом, вдосконалення якості туристичних послуг та розвиток місцевої інфраструктури, брендинг дестинації «Подільські Товтри» та створення умов для здійснення пріоритетних видів туризму.

Висновки до розділу 3

  1.  Основною слабкою стороною дестинації «Подільські Товтри» є відсутність чіткої артикульованої автентичності дестинації і її туристичного бренду. Саме тому основною метою стратегії розвитку даної дестинації є формування конкурентоспроможного як на національному, так і міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців Хмельницької області та її гостей, шляхом збереження унікального природного і історико-архітектурного середовища. Головним контролюючим і відповідальним за реалізацію стратегії суб’єктом буде Регіональний центр розвитку туризму при Адміністрації Національного природного парку «Поділські Товтри», що повинен бути створений за умовами даної стратегії розвитку. Регіональний туристичний потенціал потребує посилення, щоб туристична дестинація «Поділські Товтри» змогла стати частиною мережі міжнародного туризму. Необхідні заходи з інституційної підтримки, розвитку якості, стандартизації та сертифікації послуг, створення мереж та ділових зв'язків між регіональними суб'єктами та із зарубіжними країнами, розробки продуктів і популяризації туристичної пропозиції та самого Національного природного парку як цікавого туристичного місця.
  2.  В рамках стратегії було розроблено 7 тактичних завдань, які необхідно виконати  для досягення двох основних стратегічних цілей, а саме: популяризація дестинації «Подільські Товтри» і диверсифікація видів туризму на її території. Кожне завдання буде виконане тільки за умови виконання оперативних завдань, поставлених в межах груп тактичних завдань. Розроблений календарний план реалізації даної стратегії сприятиме більш злагодженому та вчасному виконання поставлених завдань суб’єктами реалізації даної стратегії. Також був проведений розподіл відповідальних за виконання стратегії суб’єктів за основними стратегічними напрямками та сферами діяльності. За умови узгодженої діяльності цих суб’єктів стане можливим досягнення поставлених стратегічних цілей.

ВИСНОВКИ

1.Туристична галузь - важливий стратегічний ресурс економічного розвитку країни. Усвідомлення цього створить необхідні можливості пріоритизації туризму для забезпечення економічного зростання України. Разом з тим, виникає необхідність враховувати проблеми розвитку туристичних дестинацій в Україні, адже саме вони є основними зонами концентрації туристичних потоків. Проаналізувавш підходи до визначення поняття «туристська дестинація», робимо висновки, що  це туристично-приваблива географічна територія або простір, підкріплена туристично-рекреаційними ресурсами, відповідною інфраструктурою та ринком туристичних послуг, що надає туристам згенерований туристичний продукт. Незважаючи на різноманітність, неповторність і власний імідж, будь-яку дестинацію можна ідентифікувати за наступними ознаками:

  •  Взаємодоповнення складових елементів;
  •  Використання туристами та місцевим населенням;
  •  Неподільність;
  •  Історико-культурна цінність.

Дестинації, таким чином, являють собою культурні цінності, вони неподільні, оскільки туристичний продукт виробляють там, де і споживають; їх використовують не тільки туристи, але і місцеве населення; різні елементи дестинацій взаємодоповнюють один одного.

2.Туристична дестинація «Подільські Товтри» як і більшість українських дестинацій має неповторний, унікальний туристичний потенціал, який ще поки що повністю не розкритий та не представлений належним чином на вітчизняному та міжнародному ринках. Основними проблемами з якими зіткнулися під час комплексного аналізу туристично-рекреаційного потенціалу даної території є відсутність належної інфраструктури та сервісного обслуговування туристів, і, як наслідок, відсутність сформованого туристичного продукту дестинації, здатного задовольнити потреби вітчизняних і іноземних туристів.  

3.З огляду на специфічний характер даної дестинації, як природоохоронної території, значна увага тут повинна приділятись її охороні. Місцеві органи влади з залученням громадськості в межах своєї компетенції приймають участь в охороні території НПП "Подільські Товтри", сприяють його адміністрації в збереженні природних комплексів та виконанні поставлених перед ним завдань. Згідно з функціональним зонуванням на території НПП "Подільські Товтри" встановлюється диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання його природних ресурсів з виконанням вимог закону "Про природо-заповідний фонд України".

4.Порівняльний аналіз даної дестинації із іншими аналогічними, що розташовані на території України, підтверджує, що саме наявність унікальних природних та історико-культурних об’єктів є її сильною стороною. Туристично-рекреаційний потенціал Національного природного парку «Подільські Товтри» представлений широкою варіативністю ресурсів, серед них наступні: історико-культурні, природні, екологічні, водні, подієві, релігійні, лікувально-оздоровчі, археологічні та багато інших. Так як НПП «Подільські Товтри» - це екологічна дестинація, найбільше тут зосереджено природних об’єктів, їх тут налічується 130. Найвідоміші із них: Бакотська затока, відома тим, що саме там розташовувалось, на даний момент затоплене, село, Смотрицький каньйон, що є візитною карткою даної місцевості та печера «Атлантида», яка є пам’яткою загальнодержавного значення.  

5.Виходячи з проведеного аналізу основною метою стратегії розвитку даної дестинації є формування конкурентоспроможного як на національному, так і міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців Хмельницької області та її гостей, шляхом збереження унікального природного і історико-архітектурного середовища. 

6.При правильному розподілі ресурсів, а також узгодженій співпраці усіх зацікавлених у розвитку даної дестинації суб’єктів, стає цілком можливим досягнення намічених стратегічних цілей, в саме: популяризація дестинації «Подільські Товтри» та диверсифікація видів туризму на її території. Для досягнення цих цілей розроблено 7 груп тактичних завдань, кожна з яких містить в собі ряд оперативних. Реалізація даної стратегії, дозволить дестинації «Подільські Тотври» у найближчі роки представити широкому колу вітчизняних та іноземних споживачів унікальний туристичний продукт, здатний задовольнити  потреби найвибагливіших споживачів та вийти на міжнародний ринок туристичних послуг у якості сформованого бренду підкріпленого значним, потужним потенціалом.

7. Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що досягнення поставлених стратегічних цілий, а саме популяризація дестинації та диверсифікація видів туризму, можливе лише за умови наполегливої та злагодженої роботи усіх суб’єктів реалізації даної стратегії. Все ж ключовими завданнями є робота з персоналом, вдосконалення якості туристичних послуг та розвиток місцевої інфраструктури, брендинг дестинації «Подільські Товтри» та створення умов для здійснення пріоритетних видів туризму. Міжнародна співпраця сприятиме якнайшвидшому вдосконаленню усіх компонентів туристського продукту дестинації «Подільські Товтри» та виправленню недоліків, шляхом запозичення досвіду у туристично-розвинутих країн.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Про туризм: Закон України від 18.11.2003.№1282-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр.
  2.  Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 № 2456-XII. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12.
  3.  Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: Закон України  від 17.05.2000 4731-VI. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1989.
  4.  Про створення національного природного парку "Подільські Товтри: Указ Президента України від 27.06.1996 №474/96. [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/474/96.
  5.  Про  надання  Кам'янець-Подільському  державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного: Указ Президента України від 30.04.1998396. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/396/98.
  6.  Алейникова Г. М. Оценка факторов, влияющих на развитие туристических дестинаций / Г. М. Алейникова, А. И. Головчан // Стан і перспективи розвитку туризму у світі та Україні напередодні чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012» : матеріали Сьомої всеукр. наук.-практ. конф., Святогірськ, 26–28 вересня 2008 р. ДІТБ. – 2008. – С. 93-98.
  7.  Гетьман В.І. Екотуризм у національних парках // Екологічний вісник. - 2002. - № 7-8.
  8.  Головчан А.І. Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності туристичних дестинацій та управління ними / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2009_27/24.pdf.
  9.  Головчан А.І. Дослідження ефективності сучасної системи туристичних дестинацій в Україні / А.І. Головчан // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (економічна серія): зб. наук. пр. – Харків: ХНУ, 2010. – №9. – С. 188-195.
  10.  Головчан А. І. Теоретико-методичні підходи до оптимізації розвитку туризму в дестинаціях / А.І. Головчан // Вісник ДІТБ. – 2011. – № 15.
  11.  Горохов А. Ф. Комплексный подход к формированию маркетинговой стратегии развития туристической дестинации: автореф. дис. на соискание уч. ступени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (маркетинг)» / А. Ф. Горохов. – СПб., 2007. – 17 с.
  12.  Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.
  13.  Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навч. пос. / Л.П. Дядечко. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – 224 с.
  14.  Зорин А. И. Концептуальное дидактическое проектирование туристических дестинацій: учеб.-метод. пособие. – М.: Советский спорт, 2012.
  15.  Кіптенко В. К. Менеджмент туризму : Підручник. – К.: Знання, 2010.
  16.  Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов/Пер. с англ. под ред. Р.Б. Ноздревой. — М.: ЮНИТИ, 1998. - 787 с
  17.  Купер К. Экономика туризма: теория и практика: учеб. пособ./ [и др.]. - СПб.: Омега, 1998. – 200 с.
  18.  Леонтьєва Ю. Ю. Оцінка ресурсів категорії "атракція" регіональних дестинацій України // Економіка і регіон. – 2009. – №3 (22). – С. 20-25.
  19.  Леонт’єва Ю.Ю. Формування та реалізація стратегії розвитку регіональної туристичної дестинації: Автореф. дис. ... канд. екон. наук / ХНАГХ. – Х., 2010. – 24 с.
  20.  Любіцева О. О., Третьяков О. В. Типізація дестинацій // Географія та туризм: зб. наук. пр. – К., 2012. –Вип. 17. – С. 3-9.
  21.  Масляк П.О. Рекреаційна географія. Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 343 с.
  22.  Машкович Е.А. Оценка понятия «туристская дестинация» в контексте современной туристики / Е.А. Машкович // Известия Иркутской государственной экономической академии. – 2007. - №6 (56). – С. 89 – 92.
  23.  Минцберг Г., Альстрэнд Б., Дж. Лэмпел. Школы стратегий. Стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента. – СПб.: Питер, 2001. – 336 с.
  24.  Морозов М.А. Дестинация – важнейший элемент туризма / М.А. Морозов, О.Д.Коль//Туризм: практика, проблемы, перспективы. – 1998. - №1.
  25.  Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території Монографія. - Львів: Новий Світ-2000, 2012. - 176 с.
  26.  Попов А.В.. Категориальный статус и проблемное поле маркетинга и брендинга территорий, 2010. Опубліковано в: Ars administrandi (Искусство управления), Научный журнал 2010 - №3.
  27.  Соскін О.І. Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України / За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2011. – 80 с.
  28.  Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу. Монографія / - 2-ге вид., випр. та доповн. - К. : Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2009. - 463 с.
  29.  Ткаченко Т.І. Територіально сфокусований розвиток суб’єктів туристичного бізнесу/ Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 81. - С.56-64.
  30.  Ткаченко Т.І. Стратегічне управління розвитком суб’єктів господарювання в сфері туризму/ Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. – 2006. - №79. - C.60-64.
  31.  Тонкошкур М.В. Основні принципи визначення туристичного потенціалу регіонів України / М.В. Тонкошкур // Коммунальное хазяйство городов. Научно-технический сборник. – 2009. - №87. – С.446 – 450.
  32.  Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курорти : навч. посіб. / Н.В. Фоменко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
  33.  Храбовченко В.В. Экологический туризм. Учеб.-метод. пособие. — М.: Финансы и статистика, 2004.
  34.  Aaker, D. (1996). Building strong brands. New York: Free Press.
  35.  Buhalis,D. ‘Marketing the Competitive Destination of the Future’, Tourism Management, (2000).- 101 p.
  36.  Leiper N. The framework of tourism / N. Leiper // Annals of Tourism Research.- 1979. - № 6. – P. 390 - 407.
  37.  Medlik S. Dictionary of Travel, Tourism and Hospitality. – S. Medlik. – 3-d ed. – Elsevier Science, 2003
  38.  Oxford English Dictionary, Clarendon Press, 1989, twenty volumes, hardcover, ISBN 0-19-861186-2. Режим доступу:  http://oxforddictionaries.com
  39.  Pearce P.L. Tourist Behaviour. Themes and conceptual schemes. – Clevedon: Channel View Publications, 2008. – 241 p.
  40.  The emotional impact of color logos. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.createwanderlust.com
  41.  Офіційний сайт Європейської комісії. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ec.europa.eu/
  42.  Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.unwto.org/.
  43.  Офіційний сайт Всесвітньої екологічної організації. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ecotourism.org/
  44.  Офіційний сайт Української асоціації активного та екологічного туризму. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uaeta.org/
  45.  Офіційний сайт Міжнародного союзу охорони природи. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.iucn.org/.
  46.  Офіційний сайт Адміністрації НПП «Подільські товтри». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.tovtry.km.ua/ua/;
  47.  Офіційний сайт Шацького Національного природного парку. [Електронний ресурс]. Режим доступу:www.shatsk.info/park.html
  48.  Офіційний сайт Карпатського Національного природного парку. [Електронний ресурс]. Режим доступу:  cnnp.if.ua.
  49.  TripAdvisor.  [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.tripadvisor.ru.

Засоби, умови та можливості здійснення екотуризму

Природні та антропогенні ландшафти та їх компоненти

Екотуристичний потенціал

природоохоронних територій

Генеральний

директор

Відділ охорони, використання природних ресурсів

Відділ

рекреації

Природоохоронні науково-дослідні дільниці

Приррдознавчий музей

Лабораторії

Відділ науки

Планово-економічний відділ

Відділ транспорту

Відділ зв'язку

Відділ ремонтно-будівельних робіт

Бухгалтерія

Комунальна служба

Відділ виробництва екологічно чистої сільгосппродукції

Природні

Археологічні

Історико-культурні

Лікувально-оздоровчі

Екологічні

Релігійні

Подієві

Рекреаційно-туристичні ресурси НПП «Подільські Товтри»

Популяризація дестинації

Сворення єдиного, конкурентоспроможного, впізнаваного бренду дестинації «Подільські Товтри» та подальша його підтримка.  

Диверсифікація видів туризму

Створеня умов для реалізації різних видів туризму, шляхом раціонального використання усіх можливих туристичних ресурсів та розробки нових туристичних продуктів.

Стратегічні цілі розвитку дестинації

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74773. Колебания, виды колебаний, характеристики, энергия колебания. Гармонические колебания. Примеры (маятники) 97.5 KB
  Колебательные процессы широко распространены в природе и технике например качание маятника часов переменный электрический ток и т. При колебательном движении маятника изменяется координата его центра масс в случае переменного тока колеблются напряжение и ток в цепи.