10333

Философские, психологические и педагогические проблемы духовного развития личности, ее мировоззрения, формирование личностного смысла научных и этических знаний

Доклад

Педагогика и дидактика

Философские психологические и педагогические проблемы духовного развития личности ее мировоззрения формирование личностного смысла научных и этических знаний. Ступени духовного роста человека. Духовное развитие личности ребенка в учебновоспитательном процессе в

Русский

2013-03-25

36.5 KB

25 чел.

Философские, психологические и педагогические проблемы духовного развития личности, ее мировоззрения, формирование личностного смысла научных и этических знаний. Ступени духовного роста человека.

Духовное развитие личности ребенка в учебно-воспитательном процессе возможно через формирование у него мировоззрения.

Мировоззрение – это система философских, научных, социально-политических, нравственных, эстетических взглядов и убеждений человека, которые отражают представление человека о мире и природе и определяют направление его деятельности. Как правило, это результат воспитания.

С точки зрения философии, мировоззрение есть наиболее общая, высшая форма общественного сознания.

С точки зрения психологии, мировоззрение – это целостно-психологическое образование, ядром которого являются взгляды и убеждения, которые органически связаны с развитой способностью творческого мышления, проявления высоких интеллектуальных чувств, сознательной целеустремленной воли.

Функции мировоззрения:

  1.  просветительская (филос.) – делает понятным мир природы и общества человеку, обогащает методологией, совокупностью исходных философских принципов и методов познания действительности, обогащает системой духовно-ценностных ориентаций;
  2.  развивающая (психол.) – внутренняя духовная работа по усвоению содержания мировоззрения включает активную деятельность мышления;
  3.  организационная (психол.) – мировоззрение – это исходная позиция в практической деятельности людей;
  4.  воспитательная (психол.) – принятые взгляды и убеждения требуют от человека формирования у себя определенных морально-волевых качеств и эстетического отношения к действительности (чувство гуманизма, ответственности, долга, эстетические идеалы общественной и личной жизни).

Элементы мировоззрения:

  1.  мироощущение (спектр эмоций);
  2.  миропонимание (элемент анализа);
  •  жизнеповседневное;
  •  теоретическое.

Структура мировоззрения:

  1.  взгляды - суждения, умозаключения человека, связанные с истолкованием природных и общественных явлений, выражение своего отношения к ним;
  2.  убеждения - совокупность глубоко осмысленных и эмоционально пережитых идей, относящихся к политике, идеологии, нравственности, искусству, которые определяют твердость жизненных позиций личности, характер ее деятельности и поведения;
  3.  идеалы - осознание высшего совершенства, то, что становится целью деятельности личности, ее жизненным устремлениям.

Условия формирования мировоззрения:

  1.  обеспечение глубокой научной доказательности, убедительности, непротиворечивости всех теоретических выводов;
  2.  соблюдение принципы историзма;
  3.  развитие познавательной активности;
  4.  тесная связь обучения с жизнью;
  5.  возбуждения эмоционального отношения учащихся к изучаемому материалу;
  6.  вовлечение учащихся в общественную и трудовую деятельность;
  7.  учет возрастных и индивидуальных особенностей.

Средствами формирования мировоззрения являются процесс обучения, внеурочная деятельность, самостоятельная работа учащихся. Усвоение мировоззренческих аспектов знания обеспечивается отбором содержания, методами преподавания, выделением фундаментальных идей в каждой области знания и деятельности, межпредметными связями, созданием интегративных уроков.

Т.о., мировоззренческие убеждения становятся духовной основой социальной активности школьника.

Центральное место в формировании мировоззрения детей в процессе воспитания нравственно-этических чувств занимают предметы: литература, музыка, театр, кино. Особое значение для формирования мировоззрения как совокупности взглядов, убеждений, чувств, воли имеют предметы гуманитарного цикла.

Глубина анализа и степень мировоззренческих обобщений не могут быть одинаковыми на разных этапах обучения и развития.

В начальных классах есть возможность раскрыть идеи, дающие знание общих законов природы и общества (сезонные изменения в жизни природы, материальное единство мира, его постоянное развитие).

В подростковом возрасте – интенсивное формирование личности. Существуют благоприятные условия для овладения диалектико-материалистической концепцией мира. Учащиеся анализируют предметы и явления природы, реальной действительности, находят черты сходства и различия, взаимную связь, закономерности, приходят к самостоятельным выводам. Подросток стремится к самоутверждению, ищет свое место в мире. Однако, для этого возраста характерны неустойчивость суждений и взглядов, неадекватная самооценка, чрезмерная склонность к раздражению. В этот период важно научить подростка самостоятельности и обоснованной оценке явлений.

В юношеском возрасте школьники достигают физической и духовной зрелости, готовности к усвоению научного мировоззрения во всем его объеме и полноте. Философская направленность мышления, познавательное отношение к действительности создают прочную основу для формирования твердых взглядов и убеждений, принципов поведения и деятельности. В этом активно участвует главное новообразование ранней юности – самосознание личности, обусловленное ее самооценкой и уровнем притязаний, идеалами, ценностями, жизненными планами. С новых мировоззренческих позиций происходит принятие и усвоение личностью системы ценностей, целей, эталонов, норм и стандартов. Однако социальное и идейно-нравственное созревание юношей и девушек нередко отстает от их интеллектуального и физического развития. Это порождает у некоторых из них неуверенность, обывательские настроения, пассивность. Задача учителя – вооружить учащихся знанием диалектики общественного развития, расширять и обогащать их общественный опыт, помогать в сложных ситуациях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84568. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень і фактори, від яких вона залежить 56 KB
  Обмін газів О2 та СО2 між альвеолярним повітрям та кровю проходить тільки пасивно за механізмом дифузії. Дифузія газів в легенях підкоряється закону Фіка: обєм дифузії газу V прямо пропорційний площі дифузії S коефіцієнту дифузії К градієнту тиску газу по обидві сторони альвеолокапілярної мембрани Р1 Р2 і обернено пропорційний товщині цієї мембрани L: Площа дифузії в легенях S це площа альвеол які вентилюються та кровопостачаються. Збільшення площі дифузії може зумовити збільшення глибини дихання і обємної швидкості...
84569. Транспорт кисню кров’ю. Киснева ємкість крові 36.49 KB
  Киснева ємкість крові. Розчинений у плазмі крові. в 1л крові розчиняється 3 мл кисню. Виходячи з цього розраховують кисневу ємкість крові максимальну кількість О2 котру може звязати 1л крові.
84570. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що впливають на її хід 49.75 KB
  Це означає що зниження тиску кисню в альвеолах до 60 мм.ст мало вплине на транспорт кисню кровю хоча напруження кисню в плазмі буде знижуватися пропорційно зниженню тиску О2 в альвеолах. супроводжується значним зниженням HbO2 в крові він активно дисоціює з утворенням гемоглобіну та вільного кисню. І що активніше функціонує тканина тим нижчий в ній рівень О2 посилена дисоціація HbO2 з вивільненням молекулярного кисню котрий утилізується тканинами.
84571. Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу 43.36 KB
  Вуглекислий газ транспортується наступними шляхами: Розчинений у плазмі крові близько 25 мл л. У вигляді солей вугільної кислоти букарбонати каліі та натрію плазми крові 510 мл л. Але бікарбонатні йони утворюються в значній концентрації і тому за градієнтом концентрації в обмін на йони хлору надходять у плазму крові. Дифузія газів в тканинах підкоряється загальним законам обєм дифузії прямопропорційний площі дифузії градієнту напруження газів в крові та тканинах.
84572. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту 42.27 KB
  В дихальних шляхах повітря: зігрівається; зволожується тому повітря в легенях насичене водяними парами на 100 незалежно від вологості атмосферного повітря; очищується завдяки наявності війчастого епітелію та бокалоподібних клітин які секретують слиз рух війок забезпечує проходження слизу і осівших на поверхні дихальних шляхів чужорідних частинок мікроорганізмів в напрямку гортані та глотки де вони проковтуються або відхаркуються частина осівших на поверхні дихальних шляхів мікроорганізмів і частинок знешкоджуються макрофагами....
84573. Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання 44.62 KB
  Особливістю дорсального ядра є наявність в ньому тільки інспіраторних нейронів які збуджуються безпосередньо перед вдихом та під час вдиху інспіраторні нейрони або нейрони вдиху. Збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра забезпечує скорочення мязів спокійного вдиху вдих гальмування інспіраторних нейронів дорсального ядра розслаблення мязів пасивний видих. Еферентні звязки нейронів дорсального ядра інспіраторних здійснюються таким чином: від цих нейронів по ретикулоспінальних шляхах інформація передається до мотонейронів...
84574. Механізм першого вдиху новонародженої дитини 38.86 KB
  Після перерізки пуповини в крові дитини накопичується вуглекислота знижується рН крові та знижується парціальний тиск кисню стимуляція центральних та периферичних хеморецепторів збудження дихального центру збудження інспіраторних нейронів скорочення мязів вдиху. Після народження дитини треба зняти рефлекс пірнальника котрий блокує настання вдиху через наявність рідини в дихальних шляхах.
84575. Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання 44.12 KB
  Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання. Варто відзначити що до рецепторів які знаходяться в легенях та в дихальних шляхах і які беруть участь в регуляції дихання відносяться: ірритантні рецептори легень які реагують на дію їдких газів пилу тютюнового диму холодного повітря і при збудженні зумовлюють звуження бронхів і гіпервентиляцію; юкстакапілярні рецептори що розміщуються поблизу капілярів легень і реагують на зміну механічних властивостей...
84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього звязку.