10342

Теоретические основы, структура и функции процесса обучения. Закономерности и принципы обучения. Обучение как преподавание и как учение

Доклад

Педагогика и дидактика

Теоретические основы структура и функции процесса обучения. Закономерности и принципы обучения. Обучение как преподавание и как учение. Деятельность учителя в учебном процессе. Педагогические способности и их характеристика Н.В. Кузьмина А.К. Маркова. Технология проек

Русский

2013-03-25

75 KB

86 чел.

Теоретические основы, структура и функции процесса обучения. Закономерности и принципы обучения. Обучение как преподавание и как учение. Деятельность учителя в учебном процессе. Педагогические способности и их характеристика (Н.В. Кузьмина, А.К. Маркова). Технология проектной деятельности учителя.

Обучение – целенаправленный и управляемый процесс взаимодействия педагога и учащихся, направленный на усвоение научных знаний и способов деятельности.

Обучение – двусторонний, целенаправленный, организованный и планомерный процесс взаимодействия учителя и ученика с целью формирования последующих знаний, умений, навыков и мировоззрения учащихся.

Теоретической основой процесса обучения является теория познания (гносеология): мир реален и познаваем. В основе познания лежат различные философские методы: Бэкон – индукция (движение знания от частного к общему), Декарт – дедукция (от общего к частному).

Движущая сила процесса обучения – разрешение противоречий между:

  •  познавательными практическими задачами и достигнутым уровнем умственного развития учащихся;
  •  потребностью в овладении знаниями и неудовлетворённостью имеющимися;
  •  знаниями и их практическим применением.

Дидактика опирается на данные психологии обучения, которая занимается изучением психической деятельности учащихся, выявлением своеобразия этой деятельности в зависимости от возраста и индивидуальных особенностей учащихся.

Структура процесса обучения

Преподавание – деятельность учителя

Учение – деятельность ученика

Передача информации

Освоение, закрепление и применение ЗУНов

Организация учебно-познавательной деятельности учителя

Самостимулирование поиска, решения учебных заданий, самооценка достижений

Оказание помощи при затруднениях в процессе учения

Осознание личного смысла и социальной значимости культурных ценностей и человеческого опыта

Стимулирование интереса

Оценка учебных достижений

Функции процесса обучения:

  •  Образовательная (обучающая): усвоение научных знаний (факты, понятия, законы, закономерности, теории), формирование общеучебных и специальных умений и навыков (работа с книгой, владение письмом, рациональные способы чтения).
  •  Воспитывающая: формирование основ научного мировоззрения, способов поведения и деятельности в обществе, системы отношений, совокупности качеств личности.
  •  Развивающая: вовлечение ребенка в различные виды деятельности, развивающие эмоции, волю, мотивы деятельности и все сферы личности – эмоциональную, интеллектуальную, духовную, физическую.

Эти функции находятся в сложно переплетающихся связях.

Закономерности обучения – объективные, существенные, устойчивые повторяющиеся связи между составными частями процесса обучения.

Выделяют внешние и внутренние закономерности процесса обучения. Внешние характеризуют зависимость обучения от социально-экономической, политической ситуации, потребностей общества, уровня образования.

Внутренние закономерности:

  •  обучающая деятельность преподавателя носит воспитательный характер;
  •  зависимость между взаимодействием учителя и ученика и результатами обучения;
  •  задачная структура (движение от незнания к знанию, знание – умение, умение – навык), прочность усвоения зависит от прямого и отсроченного повторения изученного, от его включенности в новый материал.

Принципы обучения – основные требования, предъявляемые к процессу обучения.

В основу современной системы дидактических принципов положены подходы, отраженные в работах Ю.К. Бабанского, В.И. Загвязинского, М.Н. Скаткина и др.:

  •  наглядность: основана на привлечении органов чувств (зрение, слух, осязание и т.д.);
  •  сознательность, творческая активность и самостоятельность;
  •  систематичность и последовательность в овладении знаниями;
  •  доступность: учет особенностей развития учащихся;
  •  прочность результатов обучения и развитие познавательных сил учащихся;
  •  научность содержания и методов учебного процесса;
  •  связь обучения с жизнью (использование знаний на практике);
  •  культуросообразность: обращение к традициям и культуре в истории.

Учитель – человек, имеющий специальную подготовку и профессионально занимающийся педагогической деятельностью.

Важнейшая особенность деятельности педагога – управление деятельностью учащихся. Структура преподавания определяется основными звеньями управленческого цикла и включает в себя:

  1.  Анализ ситуации и целей учебной деятельности.
  2.  Планирование учебного процесса.
  3.  Отбор, систематизация, структурирование учебной информации и предъявление ее учащимся в виде педагогических задач.
  4.  Организация и руководство восприятием, осознанием и овладением учащимися необходимой информацией.
  5.  Контроль и корректировка хода процесса обучения.
  6.  Заключительный анализ, определение адекватности полученных результатов намеченным целям. Если процесс обучения построен верно и знания приобретают личностный смысл, то у учащихся появляется интерес, а это стимул к самостоятельной активной деятельности.

Педагогические способности – индивидуальные психологические свойства, которые помогают успешному овладению данным видом деятельности.

Кузьмина Н.В. выделяет два уровня педагогических способностей:

  •  перцептивно-рефлексивные. Включают три вида чувствительности: чувство объекта, связанное с эмпатией чувство меры или такта и чувство причастности. Эти проявления чувствительности лежат в основе педагогической интуиции;
  •  проективные. Включают гностические (быстрое и творческое овладение методами обучения, изобретательность способов обучения); проектировочные (мысленное моделирование учебно-воспитательного процесса); конструктивные (создание творческой рабочей атмосферы); коммуникативные (установление контакта, педагогически целесообразных отношений); организаторские (избирательная чувствительность к способам организации учебного процесса).

Педагогические способности предполагают высокий уровень развития общих способностей (наблюдательности, воображения, такта, распределения внимания, мышления).

Учитывая современные требования к педагогической практике, выделяют следующие способности, необходимые учителю для успешной профессиональной педагогической деятельности:

  •  организаторские – умение учителя сплотить учащихся, занять их, разделить обязанности, спланировать работу, подвести итоги сделанному и т.д.;
  •  дидактические – умение подобрать и подготовить материал, наглядно, доступно, ясно, выразительно, убедительно и последовательно изложить учебный материал, стимулировать развитие познавательных интересов и т.д.;
  •  перцептивные, проявляющиеся в умении проникать в духовный мир воспитуемых, объективно оценивать их эмоциональное состояние, выявлять особенности психики;
  •  коммуникативные способности проявляются в умении учителя устанавливать педагогически целесообразные отношения с учащимися, их родителями, коллегами;
  •  суггестивные способности заключаются в эмоциональном влиянии на обучающихся;
  •  исследовательские, проявляющиеся в умении познать и объективно оценить педагогические ситуации и процессы;
  •  научно-познавательные, сводящиеся к способности усвоения научных знаний в выбранной отрасли.

Проектная деятельность – конструирование модели предстоящей деятельности, выбор способов и средств, позволяющих в заданных условиях и в установленное время достичь цели, выделение конкретных этапов достижения цели, формирование для каждого из них частных задач, определение видов и форм оценки полученных результатов.

Проектирование педагогических процессов – сложная многоступенчатая деятельность. Выделяют три этапа (ступени) проектирования.

Педагогическое моделирование (создание модели) – разработка целей (общей идеи) педагогической деятельности и основных путей их достижения.

Педагогическое проектирование (создание проекта) – дальнейшая разработка созданной модели и доведение ее до уровня практического использования.

Педагогическое конструирование – это дальнейшая детализация созданного проекта, приближающая его для использования в конкретных условиях реальными участниками воспитательных отношений.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83535. Персонал консульської установи. Консульський корпус 33.02 KB
  На відміну від дипломатичних представництву склад консульських установ входять не три а дві категорії членів персоналу консульські посадові особи та співробітники консульської установи. До категорії консульських посадових осіб входять всі особи на яких покладено виконання консульських функції. Сукупність іноземних консульських представників у межах консульського округу в якому вони виконують свої функції називається консульським корпусом. У вузькому сенсі консульський корпус складається з глав консульських установ.
83536. Консульські імунітети та привілеї 34.97 KB
  В консульському праві як і в дипломатичному розрізняють дві категорії привілеїв та імунітетів: а привілеї та імунітети консульських установ; 6 привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ. Найсуттєвішими в першій категорії є: недоторканність консульських приміщень; звільнення консульських приміщень від податків; недоторканність консульського архіву та документів; свобода зносин; безперешкодні зносини і контакти з громадянами держави що представляється. Другу категорію консульських...
83537. Право спеціальних місій 37.02 KB
  Функції спеціальної місії визначаються за взаємною згодою між державою що посилає і приймаючою державою. Для направлення або прийняття спеціальної місії не є необхідною наявність дипломатичних або консульських відносин між державами. За деякими виключеннями держава що посилає може на свій розсуд призначити членів спеціальної місії повідомивши попередньо приймаючій державі всю необхідну інформацію про чисельність і шал спеціальної місії і зокрема повідомивши про прізвища і посади осіб яких вона має намір призначити.
83538. Дипломатичне право міжнародних організацій 36.09 KB
  Як показує практика багатостороння дипломатія відбувається головним чином в рамках міжнародних організацій при яких держави засновують свої постійні представництва які користуються такими ж привілеями та імунітетами що і члени делегацій державчленів організації. Вона охоплює чотири сфери діяльності держав в їх відносинах з міжнародними організаціями і в рамках міжнародних конференцій а саме постійні представництва держав при міжнародних організаціях місії постійних спостерігачів при міжнародних організаціях делегації держав в органах і...
83539. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів 36.24 KB
  Міжнародне морське право являє собою систему міжнародноправових принципів і норм що визначають правовий режим морських просторів і регулюють відносини між державами та іншими суб\'єктами міжнародного права з приводу їх діяльності з дослідження та використання просторів Світового океану та його ресурсів. Міжнародне морське право відноситься до однієї з найбільш старих галузей міжнародного права і спочатку склалося у формі звичаєвих норм. Кодифікація морського права була проведена в XX ст.
83540. Внутрішні морські води та їх правовий режим 36.63 KB
  Внутрішні морські води це води розташовані в сторону берега від вихідної базисної лінії територіального моря. До складу внутрішніх морських вод входять: води заток бухт лиманів історичні затоки води морських портів а також води розташовані в сторону берега від вихідних ліній прийнятих для обчисленні ширини територіального моря. Води затоки відносяться до внутрішніх морських вод якщо її берега належать одній державі ширина природного входу до затоки не перевищує 24 морських миль Якщо відстань між пунктами природного входу до...
83541. Режим морських портів 36.21 KB
  Прибережна держава самостійно вирішує питання про характер порту зокрема його закритість або відкритість для міжнародного судноплавства. Прибережна держава не повинна проте відмовляти у дозволі на вхід до закритого порту судну яке знаходиться в небезпеці у випадку аварії або штормової погоди судну що зазнає лихо. З метою забезпечення власної безпеки прибережна держава може. Прибережна держава зазвичай не втручається у відносини між капітаном екіпажем та пасажирами.
83542. Правовий режим архіпелажних вод 38.18 KB
  Суверенна влада прибережної держави обмежена правом безперешкодного проходу та правом архіпелажного проходу морськими коридорами що надається іноземним морським та повітряним суднам в архіпелажних водах ст. Архіпелажний прохід морськими коридорами означає що усі судна і літальні апарати користуються правом архіпелажного проходу такими морськими коридорами і прольоту по таким повітряним коридорам з ціллю безперервного і швидкого транзиту через архіпелажні води з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони до іншої частини...
83543. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод 37.22 KB
  Правовий режим територіальних вод Територіальне море це пояс морських вод шириною до 12 морських миль що розташований між берегом чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави та відкритим морем або водами спеціальних зон. Територіальне море як й внутрішні морські води є частиною території прибережної держави. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід...