10352

Методы обучения, активизирующие познавательную деятельность учащихся. Технология организации дидактических игр, групповых дискуссий, учебных диспутов

Доклад

Педагогика и дидактика

Методы обучения активизирующие познавательную деятельность учащихся. Технология организации дидактических игр групповых дискуссий учебных диспутов. Психологопедагогические снования выбора учителем методов обучения. Под активизацией учебной деятельности понимае...

Русский

2013-03-25

57.5 KB

28 чел.

Методы обучения, активизирующие познавательную деятельность учащихся. Технология организации дидактических игр, групповых дискуссий, учебных диспутов. Психолого-педагогические снования выбора учителем методов обучения.

Под активизацией учебной деятельности понимается целенаправленная деятельность преподавателя, направленная на разработку и использование таких форм, содержания, методов и средств обучения, которые способствуют повышению интереса, самостоятельности, творческой активности учащихся в усвоении знаний, формировании умений, навыков их практического применения.

Метод обучения – способ совместной деятельности учителя и ученика в учебном процессе, направленный на решение дидактических, воспитательных и развивающих задач.

Среди методов, активизирующих познавательную деятельность учащихся, выделяются дидактические игры, групповые дискуссии, учебные диспуты.

Познавательная (дидактическая) игра – специально созданная ситуация, моделирующая реальность, в которой каждый ученик и команда в целом объединены решением главной задачи.

Главное назначение дидактических игр – стимулирование познавательного интереса (игры-путешествия, электронные викторины, игры с тематическими наборами и др.).

Основные структурные элементы:

  •  моделируемый объект учебной деятельности;
  •  совместная деятельность участников игры;
  •  правила игры;
  •  принятие решения в изменяющихся условиях;
  •  эффективность применяемого решения.

Цикл дидактической игры представляет собой непрерывную последовательность учебных действий в процессе решения задач. Этот процесс условно разделяют на следующие этапы:

  1.  этап подготовки (целеполагание, анализ исходной ситуации, планирование);
  2.  этап проведения (в соответствии с выбранной целью, содержанием, формой выбираются технологии и время реализации проекта);
  3.  этап анализа и обобщения (подводятся итоги, выявляется соответствие целей результатам, рассматривается дальнейшая деятельность в соответствии с полученными результатами).

Дидактические игры содержат в себе большие потенциальные возможности активизации процесса обучения, но должны использоваться как фактор, обобщающий широкий арсенал традиционных методов, а не как их заменитель.

Пример дидактической игры: дается некая территория с населенными пунктами и природными условиями, ископаемыми, с хозяйственными и другими объектами. Требуется обосновать размещение новых промышленных объектов и спрогнозировать их развитие. Достоинства: изучаемый материал делается личностно значимым для ученика, формирует отношение к материалу, стимулирует творческое мышление, создает повышенную мотивацию к учению, формирует коммуникативные качества. Но требует больших затрат учителя по разработке; часто игровой азарт победить заслоняет для ученика познавательные цели.

Групповая дискуссия – обмен взглядами по конкретной проблеме. Главное ее назначение – стимулирование познавательного интереса, вовлечение в активное обсуждение разных научных точек зрения по той или иной проблеме, побуждение их к осмыслению различных подходов, к аргументации чужой и своей позиции. Условием эффективности дискуссии является предварительная обстоятельная подготовка учащихся как в содержательном, так и в формальном плане и наличие по меньшей мере двух противоположных мнений. Содержательная подготовка заключается в накоплении необходимых знаний по теме предстоящей дискуссии, а формальная в выборе изложения этих знаний.

Учебная дискуссия предполагает наличие у учащихся умения ясно и точно формулировать свои мысли, строить систему аргументированных доказательств; учит их мыслить, спорить, доказывать свою правоту. Учитель должен демонстрировать образец такого стиля аргументации.

Метод групповой дискуссии наиболее эффективен в старшем звене школы. Хорошо проведенная дискуссия имеет большую обучающую и воспитательную ценность: учит более глубокому пониманию проблемы, умению защищать свою позицию, считаться с мнением других.

В отличие от дискуссии, где должно быть принято устоявшееся и принимаемое научными авторитетами решение, учебный диспут не требует определенных и окончательных решений. Метод диспута основан на том, что знания, добытые в ходе столкновения мнений, различных точек зрения, всегда отличаются высокой мерой обобщенности, стойкости и гибкости. Диспут дает возможность анализировать понятия и доводы, защищать свои взгляды, убеждать в них других людей; учит мужеству отказаться от ложной точки зрения во имя истины.

Этот метод эффективен в старших классах. Намеченные к обсуждению вопросы должны содержать жизненно важную, значимую для школьников проблему. Тему могут подсказать сами ученики. Диспут требует тщательной подготовки как педагога, так и учащихся. Вопросы готовятся заранее. Педагог не должен торопиться опровергать ошибочные суждения, грубо вмешиваться в спор, навязывать свою точку зрения. Он должен быть деликатным и терпеливым.

На основе изучения и обобщения практического опыта учителей сложились определенные подходы к выбору методов обучения в зависимости от различного сочетания конкретных обстоятельств и условий протекания учебно-воспитательного процесса.

На выбор методов обучения влияют:

  •  общие цели образования, обучения, воспитания и развития учащихся;
  •  предмет и конкретное содержание урока, сложность материала;
  •  возрастные особенности учащихся, уровень их реальных познавательных возможностей;
  •  уровень подготовленности учащихся (образованность, воспитанность, развитие);
  •  уровень сформированности учебных умений, навыков;
  •  уровень мотивации обучения, активность, интерес;
  •  отводимое на изучение материала время;
  •  особенности материально-технической базы учебного заведения;
  •  взаимоотношения между учителем и учащимися;
  •  возможности и особенности учителя, уровень теоретической и практической подготовленности, методического мастерства, его личных качеств.

При использовании комплекса названных обстоятельств и условий учитель принимает ряд решений о выборе оптимальных методов обучения в конкретной ситуации.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29751. Поняття про педагогічну діяльність, завдання професійної освіти 18.4 KB
  Одним із завдань навчання є підготовка юної особистості до професійного вибору на основі певних знань і навичок.Фактори ефективності уроку виробничого навчання Викладачів і майстрів дотримуватися слідуючих положень правил: високого рівня навчання; систематичності і послідовності навчання; наглядності навчання; доступності навчання; навчання на виробничій практиці; активності і свідомості учнів у навчанні; твердості знань умінь і навиків.
29752. Критерії оптимізації процесу навчання 18.29 KB
  До критеріїв оптимізації процесу навчання належать: а ефективність процесу навчання результат успішності навчання учнів а також їх вихованості і розвитку; б якість навчання ступінь відповідності результатів навчання вимогам всього комплексу цілей і завдань навчання ступінь відповідності результатів максимальним можливостям кожного школяра в певний період розвитку; в оптимальність витрат часу та зусиль учнів та учителів відповідність діючим гігієнічним нормам. Вибір певної структури процесу навчання завжди повязаний з прийняттям...
29753. Принцип індивідуальне навчання 18.64 KB
  Один учень взаємодіє лише із засобами навчання книги компютер. Загальні принципи: Індивідуалізація є стратегія процесу навчання; Індивідуалізація являється необхідним фактором формування особистості; Використання індивідуалізованого навчання з усіх предметів які вивчаються; Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності; Навчання в індивідуальному стилі і темпі; Передумовою Індивідуалізації навчання являється вивчення особливостей учнів які в першу чергу слід враховувати при індивідуалізації навчальної...
29754. Організація робочих місць учнів у навчальній майстерні 19.38 KB
  В навчальних майстернях обладнуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування та робоче місце вчителя у відповідності до вимог ергономіки. У навчальних майстернях обладнуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування робоче місце вчителя. Конструкція й організація робочих місць повинні забезпечувати можливість виконання робіт у повній відповідності з навчальними програмами а також враховувати відмінності антропометричних даних учнів вимоги ергономіки наукової організації праці та технічної...
29755. Стандарт освіти та його структура 77.91 KB
  Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети навчальнопізнавальної діяльності актуалізація опорних знань і умінь. Готовність учнів до активної навчальнопізнавальної діяльності на основі опорних знань. Засвоєння нових знань і способів дій. Забезпечення сприйняття осмислення і первинного запам'ятовування знань і способів дій зв'язків і стосунків в об'єкті вивчення.
29756. Алгоритм підготовки викладача до уроку теоретичного навчання 18.07 KB
  Попередня підготовка до уроку: вивчення навчальної програми;змісту самої програми усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і завдань які вирішує кожна тема. Послідовність безпосередньої підготовки до уроку: 1.Формулювання мети і завдань уроку.
29757. Методика вивчення навчальних досягнень учнів 17.77 KB
  Запровадження 12бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань. Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття обєкта вивчення забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Оцінюючи навчальні досягнення учнів враховують: характер відповіді учня: елементарна фрагментарна неповна повна логічна доказова...
29758. Методи створення і використання навчальних матеріалів 19.26 KB
  Засоби навчання: Технічні засоби навчання обладнання й апаратура що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності. При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань які повинні засвоїти учні уявлення факти закони гіпотези необхідність демонстрування предмета явища або їх зображення. Якщо умовно представити коло де розташовані різні предмети в...
29759. Засоби педагогічної діяльності 18.48 KB
  Засоби навчання це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники навчальні посібники дидактичні матеріали технічні засоби ТЗН обладнання станки навчальні кабінети лабораторії ЕОМ ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти виробництво споруди. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції мети змісту методів і умов навчального...