10419

Политическое мировоззрение как стержневой элемент политической культуры

Доклад

Политология и государственное регулирование

Политическое мировоззрение как стержневой элемент политической культуры. Тема политическая культура занимает особое место в курсе политологии. Она посвящена проблемам взаимоотношений власти и личности политического поведения субъектов политики. Политическая ку...

Русский

2013-03-26

32 KB

4 чел.

Политическое мировоззрение как стержневой элемент политической культуры.

Тема политическая культура занимает особое место в курсе политологии. Она посвящена проблемам взаимоотношений власти и личности, политического поведения субъектов политики.

Политическая культура — это совокупность позиций, ценностей и образцов поведения субъектов политического процесса. К ней относятся:

- знания о политике;

- оценка политических явлений;

- политические ценности;

- политические настроения;

- признанные в данном обществе образцы политического поведения, которые определяют, как поступать в политической жизни;

- традиции и нормы политической жизни, регулирующие политические отношения.

1. Знания о политике.

Наиболее зримой приметой времени сегодня в российском обществе является политическая активность широких слоев населения. С середины 80-х годов в России начался процесс осмысливания каждым из нас собственного «Я», своего места в обществе, своих потенциальных возможностей воздействия на окружающую

3. Политические ценности.

Что такое политические ценности?

Ценность — это значимость предметов и явлений для человека, его деятельности, удовлетворения его потребностей. В соответствии с системой ценностей у субъекта формируются ценностные ориентации.

Политические ценности — это предпочтительное признание социальными субъектами значимости тех или иных явлений, процессов и норм политической жизни, закрепленное их социальным опытом (например, ценности и подходы к пониманию существа власти, государства, форм правления и т.д.)

Политические ценности направляют и мобилизуют политическую активность людей, вызывают стремление к их претворению в жизнь.

4. Политические настроения,

Это совокупность эмоций и чувств, которые определяют взаимоотношения граждан и власти. Восприятие людьми тех или иных политических явлений и процессов всегда носит эмоционально окрашенный характер. Эта окраска может быть как положительной, так и отрицательной.

Политические настроения, несмотря на изменчивость, играют важную роль как источник политической активности.

5. Образцы политического поведения.

Это приемы, способы и методы политической деятельности, которые рассматриваются как желательные и допустимые в данной политической системе.

6. Традиции и нормы политической жизни.

Политические традиции — это элементы политического наследия, выраженные идеями, нормами, учреждениями, которые переходят от поколения к поколению и включаются в реальные

политические процессы теми своими сторонами, которые соответствуют новым условиям. Благодаря этому в политической истории существуют связь и преемственность.

Политические нормы — это система определенных требований к политической деятельности личности, регулирующие ее социальное поведение. Они устанавливают порядок и границы осуществления определенных действий. Нарушение норм чревато использованием санкций против «нарушителей».

Нормы и ценности политической жизни закрепляются в Конституции и законах государства.

Политическая культура является выражением субъективной стороны политического процесса. Американские политологи Г. Алмонд и Б. Пауэлл отмечают: «Политическая культура служит образцом индивидуальных позиций и ориентаций в  отношении политики, проявляющихся среди членов политической системы. Она субъективна и лежит в основе политических действий».

Большой интерес в данной теме представляет изучение функций политической культуры. Основными функциями политической культуры являются:

1. Нормативная. Она состоит в выработке единообразных правил поведения, упорядочивающих в рамках данной политической системы действия ее элементов. Политические нормы направлены на исключение нежелательных случайностей и неожиданностей политического поведения.

2. Коммуникативная. Она обслуживает отношение субъектов политических отношений. Политическая культура призвана обеспечить между ними взаимопонимание и взаимодействие.

3. Сигнификативная. Эта функция связана с наименованием, обозначением, оценкой явлений и процессов в политике. Благодаря этому все политические действия, институты, обычаи приобретают соответствующее значение, получают оценку, что в немалой степени влияет на политическое поведение.

Важнейшей проблемой данной темы курса является типология политических культур. Существуют различные основания такой типологии. Классической считается типология предложенная Г. Алмондом и С. Вербой. Они выделили три «чистых» типа политических культур:

1. Патриархальная. Ее эквивалентом может быть политическая культура африканских племен. Отличительная черта патриархальной культуры — полное отсутствие у подданных интереса к политике.

2. Подданническая. Она отличается сильной ориентацией на политическую систему и результаты ее деятельности, но слабым стремлением к активному участию в функционировании политической системы.

3. Активистская (культура участия), в которой граждане активно заинтересованы не только в том, что им дает политическая система, но также и в том, что они могут играть активную роль в этой системе.

Из смешения «чистых» типов возникают еще три типа политических культур: патриархально-подданническая, подданическо- активистская и патриархально-активистская. Именно смешанные типы преобладают в истории.

Для современных западных демократий характерна  «гражданская культура», которая содержит в себе элементы всех типов политических культур с преобладанием активистской.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83584. Міжнародна організація цивільної авіації 36.37 KB
  Міжнародна організація цивільної авіації ІКАО була створена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.: забезпечувати безпечний і впорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі; заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден у мирних цілях; заохочувати розвиток повітряних трас аеропортів і аеронавігаційних засобів для міжнародної цивільної авіації; задовольняти потреби народів світу у безпечному регулярному ефективному й економічному повітряному транспорті; запобігати...
83585. Правовий режим повітряного простору. Свобода повітря 37.43 KB
  Згідно з принципом свободи польотів у міжнародному повітряному просторі повітряні судна підпорядковуються в даній сфері юрисдикції держави прапору держави реєстрації Порядок реєстрації повітряних суден визначається внутрішнім правом. Держави зобов\'язані здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в них повітряних суден вимогам безпеки польотів та за дотриманням ними міжнародних норм. Юрисдикція держави у власному повітряному просторі визначається її територіальним верховенством. Повітряний простір є частиною території держави.
83586. Боротьба з актами незаконного втручання у діяльність цивільної авіації 32.4 KB
  містить цілий ряд статей що відносяться до повітряного піратства під яким розуміють будьякий неправомірний акт насильства затримання що здійснюється в особистих цілях екіпажем або пасажирами приватного літального апарату. У міжнародному просторі урядові судна будьякої держави можуть захопити піратський літальний апарат заарештувати осіб що захопили його та віддати суду своєї держави. Будьяка держава зобов’язана або судити або видавати осіб що скоїли їх.
83587. Поняття і принципи міжнародного космічного права 35.11 KB
  Його основними джерелами є: Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. Принципи міжнародного космічного права закріплені у Договорі про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. До них відносяться: дослідження та використання космосу на благо всього людства; рівне право всіх держав на дослідження та...
83588. Правовий режим космічного простору і небесних тіл 35.9 KB
  Розмежування повітряного простору держав на який поширюється їх суверенітет та відкритого космічного простору проходить на висоті 100110 км над рівнем Світового океану. Основоположною особливістю сучасного правового статусу космічного простору та небесних тіл є їх міжнародноправова кваліфікація як надбання всього людства. встановлює що ніяка частина космічного простору включаючи небесні тіла не підлягає національному привласненню ані шляхом проголошення над ними суверенітету ані шляхом використання або окупації; ані будьякими...
83589. Правовий режим космічних обєктів і екіпажів 37.05 KB
  Згідно з Конвенцією про реєстрацію об\'єктів що запускаються В космічний простір 1975 р. держава що здійснює такий запуск реєструє космічний об\'єкт у національному реєстрі. Кожна запускаюча держава представляє Генеральному секретарю ООН у найкоротший строк необхідну інформацію про кожний космічний об\'єкт занесений в її реєстр.
83590. Відповідальність у міжнародному космічному праві 35.62 KB
  Держави несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі включаючи Місяць та інші небесні тіла незалежно від того чи здійснюється вона урядовими органами або неурядовими юридичними особами. У випадку діяльності в космічному просторі включаючи Місяць та інші небесні тіла міжнародної організації відповідальність за виконання Договору про космос несуть разом з міжнародною організацією також і держави що беруть у ній участь. Держава що здійснює або організує запуск об\\\'єкта в космос а також кожна...
83591. Поняття і принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права 37.61 KB
  Сучасна практика свідчить, що основну частину МЕП складають норми, що регулюють міждержавні економічні відносини. Так, норми, спрямовані на регулювання правовідносин за участю фізичних та юридичних осіб, переважно регулюють відповідні...
83592. Сучасна система міжнародних економічних організацій 39.05 KB
  На універсальному рівні основними організаціями є ООН її спеціалізовані установи і СОТ. Незважаючи на важливу роль ООН в регулюванні міжнародних економічних відносиносновну роботу з розробки універсальних стандартів в галузі МЕП сьогодні здійснюють МВФ Група Світового банку та СОТ. СОТ була створена в 1994 р. Установчим документом СОТ є Марракешська угода про заснування СОТ 1994 р.