10419

Политическое мировоззрение как стержневой элемент политической культуры

Доклад

Политология и государственное регулирование

Политическое мировоззрение как стержневой элемент политической культуры. Тема политическая культура занимает особое место в курсе политологии. Она посвящена проблемам взаимоотношений власти и личности политического поведения субъектов политики. Политическая ку...

Русский

2013-03-26

32 KB

4 чел.

Политическое мировоззрение как стержневой элемент политической культуры.

Тема политическая культура занимает особое место в курсе политологии. Она посвящена проблемам взаимоотношений власти и личности, политического поведения субъектов политики.

Политическая культура — это совокупность позиций, ценностей и образцов поведения субъектов политического процесса. К ней относятся:

- знания о политике;

- оценка политических явлений;

- политические ценности;

- политические настроения;

- признанные в данном обществе образцы политического поведения, которые определяют, как поступать в политической жизни;

- традиции и нормы политической жизни, регулирующие политические отношения.

1. Знания о политике.

Наиболее зримой приметой времени сегодня в российском обществе является политическая активность широких слоев населения. С середины 80-х годов в России начался процесс осмысливания каждым из нас собственного «Я», своего места в обществе, своих потенциальных возможностей воздействия на окружающую

3. Политические ценности.

Что такое политические ценности?

Ценность — это значимость предметов и явлений для человека, его деятельности, удовлетворения его потребностей. В соответствии с системой ценностей у субъекта формируются ценностные ориентации.

Политические ценности — это предпочтительное признание социальными субъектами значимости тех или иных явлений, процессов и норм политической жизни, закрепленное их социальным опытом (например, ценности и подходы к пониманию существа власти, государства, форм правления и т.д.)

Политические ценности направляют и мобилизуют политическую активность людей, вызывают стремление к их претворению в жизнь.

4. Политические настроения,

Это совокупность эмоций и чувств, которые определяют взаимоотношения граждан и власти. Восприятие людьми тех или иных политических явлений и процессов всегда носит эмоционально окрашенный характер. Эта окраска может быть как положительной, так и отрицательной.

Политические настроения, несмотря на изменчивость, играют важную роль как источник политической активности.

5. Образцы политического поведения.

Это приемы, способы и методы политической деятельности, которые рассматриваются как желательные и допустимые в данной политической системе.

6. Традиции и нормы политической жизни.

Политические традиции — это элементы политического наследия, выраженные идеями, нормами, учреждениями, которые переходят от поколения к поколению и включаются в реальные

политические процессы теми своими сторонами, которые соответствуют новым условиям. Благодаря этому в политической истории существуют связь и преемственность.

Политические нормы — это система определенных требований к политической деятельности личности, регулирующие ее социальное поведение. Они устанавливают порядок и границы осуществления определенных действий. Нарушение норм чревато использованием санкций против «нарушителей».

Нормы и ценности политической жизни закрепляются в Конституции и законах государства.

Политическая культура является выражением субъективной стороны политического процесса. Американские политологи Г. Алмонд и Б. Пауэлл отмечают: «Политическая культура служит образцом индивидуальных позиций и ориентаций в  отношении политики, проявляющихся среди членов политической системы. Она субъективна и лежит в основе политических действий».

Большой интерес в данной теме представляет изучение функций политической культуры. Основными функциями политической культуры являются:

1. Нормативная. Она состоит в выработке единообразных правил поведения, упорядочивающих в рамках данной политической системы действия ее элементов. Политические нормы направлены на исключение нежелательных случайностей и неожиданностей политического поведения.

2. Коммуникативная. Она обслуживает отношение субъектов политических отношений. Политическая культура призвана обеспечить между ними взаимопонимание и взаимодействие.

3. Сигнификативная. Эта функция связана с наименованием, обозначением, оценкой явлений и процессов в политике. Благодаря этому все политические действия, институты, обычаи приобретают соответствующее значение, получают оценку, что в немалой степени влияет на политическое поведение.

Важнейшей проблемой данной темы курса является типология политических культур. Существуют различные основания такой типологии. Классической считается типология предложенная Г. Алмондом и С. Вербой. Они выделили три «чистых» типа политических культур:

1. Патриархальная. Ее эквивалентом может быть политическая культура африканских племен. Отличительная черта патриархальной культуры — полное отсутствие у подданных интереса к политике.

2. Подданническая. Она отличается сильной ориентацией на политическую систему и результаты ее деятельности, но слабым стремлением к активному участию в функционировании политической системы.

3. Активистская (культура участия), в которой граждане активно заинтересованы не только в том, что им дает политическая система, но также и в том, что они могут играть активную роль в этой системе.

Из смешения «чистых» типов возникают еще три типа политических культур: патриархально-подданническая, подданическо- активистская и патриархально-активистская. Именно смешанные типы преобладают в истории.

Для современных западных демократий характерна  «гражданская культура», которая содержит в себе элементы всех типов политических культур с преобладанием активистской.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
80971. Планування роботи із контурною картою при вивченні теми: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас) 37.85 KB
  Розглядаючи тему: Великі географічні відкриття доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів островів і континентів здійснення першої навколосвітньої морської подорожі колонізації заморських територій кінець XVсеред. Нові географічні відкриття зумовлювалися насамперед бурхливим розвитком продуктивних сил прагненням європейців задовольнити зрослі потреби в дорогоцінних металах і прянощах відповідно пошуками морських шляхів до Китаю та Індії. Великі географічні відкриття стали можливими завдяки значному...
80972. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії 38.89 KB
  В учнівських диктантах було відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу що є в учнів даного класу 9віку0. Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів то в своїй роботі у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії перш за все беру до уваги що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки виходячи з їх віку.
80973. Дайте оцінку сучасним вимогам до уроків історії 39.52 KB
  Розуміння і виконання вчителем сучасних вимог до уроку які визначаються соціальним замовленням. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової національної регіональної та локальної історії. Творчою емоційної атмосфери заснованої на інтерес учнів до змісту уроку та видами навчальної роботи...
80974. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії 32.33 KB
  Наприклад: 1 Складіть максимальну кількість речень з одними і тими самими словами але різних за смислом: лицаріхрестоносці кривава битва князівські дружини діагностика вербальної уяви.Порівняйте два зображення на історичну тему і знайдіть відмінності діагностика довільної уваги. По деталі здогадайтеся що це за споруда і назвіть її діагностика образної уяви. На основі аналітичного опису намалюйте предмет про який іде мова діагностика репродуктивної та творчої уяви.