10434

Загальні хімічні властивості металів

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Загальні хімічні властивості металів Навчальна мета: розглянути хімічні властивості металів як простих речовин з позиції знань про окисновідновні реакції сформувати поняття про метали як відновники; сформувати вміння порівнювати хімічну активність металів ск...

Украинкский

2013-03-26

71.5 KB

40 чел.

Тема: Загальні хімічні властивості металів

Навчальна мета: розглянути хімічні властивості металів як простих речовин з позиції знань про окисно-відновні реакції; сформувати поняття про метали як відновники; сформувати вміння порівнювати хімічну активність металів, складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують хімічні властивості металів.

Виховна мета: виховати почуття колективізму, співпереживання за товариша; формувати культуру поведінки, мовлення, записів; удосконалювати вміння поводитися з речовинами, хімічним посудом, дотримуючись правил техніки безпеки.

Розвивальна мета: розвивати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці;розвивати увагу та швидкість мислення, вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, узагальнювати та робити висновки. 

Методи проведення уроку: бесіда, розповідь, демонстрації.

Навчальне обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва;електрохімічний ряд напруг металів; хімічні склянки, штатив із пробірками, вогнетривка плитка; порошкоподібні магній, алюміній, залізо; натрій, кальцій, цинк, мідь; сірка; дистильована вода; розведений розчин хлоридної або сульфатної кислоти.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

  1.  Організаційний етап…………………………………………………1 хв
  2.  Актуалізація опорних знань....……………………………………...5 хв
  3.  Вивчення нового матеріалу………………………………………..30 хв
  4.  Метали як відновники.
  5.  Взаємодія металів з неметалами.
  6.  Взаємодія металів з водою.
  7.  Взаємодія металів з кислотами….
  8.  Закріплення знань…………………………………………………...7 хв
  9.  Підбиття підсумків уроку…………………………………………..1 хв
  10.  Домашнє завдання…………………………………………………..1 хв

Хід уроку

І. Організаційний етап

   Доброго дня, дорогі учні й гості!

   «Шлях до розвитку й, урешті-решт, до щастя, людини пролягає через її працю». Це слова Д.І. Менделєєва. Працею вчений називав не будь-яку роботу, а роботу усвідомлену, потрібну людям. Я буду щасливою побачити саме таку працю. На сьогоднішньому уроці.

   Тема нашого сьогоднішнього уроку – «Загальні хімічні властивості металів». Гаслом нашого уроку є наступний вираз: «Теорія дечого варта, якщо вона доведена на практиці».

   Отже, сьогодні ми повинні вивчити загальні хімічні властивості металів; установити, що саме відбувається з металами під час хімічних реакцій з точки зору окисно-відновних процесів.

   Перш ніж приступити до роботи, перевіримо присутніх і те, як ви засвоїли матеріал минулого уроку, і, як ви виконали домашнє завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

  1.  Які речовини називаються металами?
  2.  Які два поняття характеризує вираз «метали»?
  3.  Який тип хімічного звязку характерний для металів?
  4.  Які типи кристалічної структури металів ви знаєте?

Індивідуальне завдання

   Під час бесіди кілька учнів записують на дошці схеми будови атомів Титану, Ванадію, Хрому, Мангану, а також записують формули оксидів, в яких вони проявляють нижчу і вищу валентність.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Метали як відновники.

   Ви вже знаєте, що в атомах металів на зовнішній електронній оболонці утримується невелике число електронів. Ці електрони порівняно легко відриваються від атомів. Така особливість позначається не лише на фізичних, але й на хімічних властивостях металів. Виходячи з того, що метали можуть тільки віддавати електрони зовнішнього електронного рівня, можна зробити висновок, що в хімічних реакціях метали здатні виявляти лише відновні властивості.

   Основний процес, котрий характеризує хімічні властивості металів, можна записати такою схемою:

Ме0nē → Ме+n

2.  Взаємодія металів з неметалами

Демонстрація

   Взаємодія металів з неметалами (Оксисеном, Сульфуром, галогенами):

  1.   Взаємодія магнію з киснем: на вогнетривку плитку висипається порошок магнію і підпалюється сірником.

   Записуємо рівняння цієї реакції. Один учень працює на дошці, складає електронний баланс, визначає окисник та відновник.

   +2 ┌ 4ē ┐ 0  +2      -2

2Mg + O2 = 2MgO

  0                                     +2

Mg – 2 ē → Mg    2    відновник

  0                                     -2

O2 + 4ē → 2O2       1    окисник

    Ми бачимо, що магній у даній реакції віддав електрони, тому проявляє відновні властивості.

  1.   Взаємодія заліза із сіркою: на вогнетривку плитку кладеться суміш порошкоподібного заліза й тонко розтертої сірки у вигляді конуса. Для ініціювання реакції до вершини конуса підноситься розжарена скляна паличка.

   Знову пропонується учням скласти рівняння реакції та розглянути з погляду окисно-відновних реакцій. Запис реакції один учень може коментувати вголос.

 0 ┌  2 ē  ┐ 0          +2    -2

Fe + S = FeS

 0                              +2

Fe - 2ē → Fe   1   відновник

0                              -2

S + 2ē → S      1   окисник

    Ми бачимо, що залізо у даній реакції віддав електрони, тому також проявляє відновні властивості.

   Підводимо підсумки експериментів.

  •  З якими неметалами реагують метали?
  •  Окисниками чи відновниками виступають метали у реакціях із неметалами? Чому?

   3. Взаємодія металів з водою

   Одні метали легко вступають у реакцію з водою, інші реагують з водою лише при нагріванні. Є група металів, які з водою не взаємодіють.

 Демонстрація

  1.   Взаємодія лужних металів з водою: у хімічні склянки наливається вода і опускаються невеликі шматочки лужних металів. При проведені демонстрації нагадуємо учням, що лужні метали мають дуже високу активність, через що їх потрібно зберігати під шаром інертної рідини.
  2.   Взаємодія лужноземельних металів з водою: у хімічні склянки наливається вода і опускаються невеликі шматочки магнію і кальцію.
  3.   Взаємодія неактивних металів з водою: у хімічну склянку з водою опускається шматочок міді. Звертаємо увагу на відсутність реакції.

   При взаємодії металів з водою виділяється водень, отже, ті метали, що вступають у реакцію з водою, відновлюють Гідроген з води. При взаємодії лужних і деяких лужноземельних металів з водою утворюються Гідроген і гідроксиди відповідних металів. Інші метали при взаємодії з водою утворюють водень і оксиди металів.

   Робота з таблицею.

   Для наочності заповнюємо таблицю

Взаємодія металів з водою

Метали

Хімічні процеси при реакції з водою

Продукти реакції

Лужні метали, а також Са і Ва

Ме0+НОН→Ме+n(ОН)n+ Н2

Н2 і Ме(ОН)n

Mg, Al, Mn, Zn, Cr, Fe, Ni, Pb

Ме0+НОН→Ме+nO-2 + H2

H2 i MeO

Cu, Ag, Au

З водою не взаємодіють

   Записуємо рівняння конкретних хімічних реакцій, наприклад, взаємодії натрію з водою, кальцію з водою і міді з водою, позначаючи в кожній з них окисник та відновник.

     0   ┌       ┐+1                     +1                          0

2Na + 2H2O = 2NaOH + H2

Na0 - 1ē → Nа+1       2   відновник

2H+ + 2ē → H20       1   окисник

 0  ┌        ┐+1                +2                                 0

Са + 2Н2О = Са(ОН)2 + Н2

Са0 - 2ē → Са+2        2    відновник

+ +2ē → Н20         2    окисник

Cu + H2O ≠

4. Взаємодія металів з кислотами

   Демонстрація

  1.   Взаємодія активних металів з кислотами: у пробірку з розчином хлоридної кислоти поміщаються гранули цинку.
  2.   Взаємодія неактивних металів з кислотами: у пробірку з розчином хлоридної кислоти поміщається дріт міді.

Записуємо рівняння відповідних реакцій.

  0                 +1                  +2                        0

Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2

Zn0 - 2ē → Zn+2          1   відновник

2H+1 + 2ē → H20         1   окисник

Сu + HCl

   Хімічні властивості усіх металів подібні, але з одними і тими самими реагентами метали реагують з різною активністю. Хімічна активність металів залежить від того, як легко атоми металів віддають електрони зовнішнього електронного рівня. За допомогою численних досліджень було складено електрохімічний ряд напруг металів, в якому метали розташовані в порядку зменшення їхньої активності.

IV. Закріплення знань

Завдання

Закінчити рівняння реакції, зазначити окисник і відновник:

  1.  Na + S → …;
  2.  K + H2O → …;
  3.  Ag + HCl → … .

V. Підбиття підсумків уроку

Підсумовуючи вивчене, зазначимо:

  •  метали взаємодіють із неметалами;
  •  метали взаємодіють з водою: найактивніші утворюють луги та водень; менш активні – оксид металу та водень;
  •  метали, що у витиску вальному ряді стоять до водню, реагують із розбавленими кислотами з утворенням солей та виділенням води;
  •  прості речовини метали є відновниками.

  1.  Домашнє завдання

   §23. Завдання 1, 2 на с.84 і 1, 2 на с.85 у робочому зошиті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32890. Философия Нового времени в Европе. Дж. Бруно. Декарт. Ф. Бэкон. Гоббс. Д. Локк. Французский атеизм и материализм 49.04 KB
  Ее особенность ориентация главным образом на науку Поэтому на передний план выдвигаются теперь вопросы познания. Расхождения в оценке роли этих форм познания породили основные направления новоевропейской философии: 1 Эмпиризм направление в философии считающее основным источником познания чувственный опыт Особая форма сенсуализм выводящий все знания из ощущений Представители Ф.Лейбниц; Основные отличия: 1 Связан с реализмом 2 Признает врожденные идеи как основу истинного познания 3 Категория субстанции одна из основных;...
32891. Классическая немецкая философия. Кант, Фихте, Шеллинг, Гегель 40.14 KB
  Классическая немецкая философия. Немецкая философия конца XVIII первой половины XIX века есть завершение традиции классической европейской философии в целом. Философия состоит из 3х частей: 1. Философия природы Превращение абсолютной идеи в предметы и явления природы 3.
32892. Философия Маркса и Энгельса 29.6 KB
  В теории познания Маркс вводит понятия практики основы познания цель познания объект познания.
32893. Русская философия: Киреевский, Хомяков, Герцен, Чернышевский, Леонтьев, Данилевский, Ленин, Флоренский 49.93 KB
  Русская философия: Киреевский Хомяков Герцен Чернышевский Леонтьев Данилевский Ленин Флоренский. Русская философия феномен мировой философской мысли. Ее феноменальность заключается в том что русская философия развивалась исключительно автономно самостоятельно независимо от европейской и мировой философии. Основные направления: Декабристская философия; Философия западников и славянофилов; Философия Чаадаева; Консервативная религиозная и монархическая философия; Философия системы писателей Ф.
32894. Материализм и идеализм. Агностицизм. Материя и движение. Изменение и покой. Определения. Формальная логика. Диалектика и метафизика 46.51 KB
  Материя и движение. Движение Любое изменение вообще начиная с пространственного перемещения предметов и заканчивая человеческим мышлением. Движение есть атрибут материи неотъемлемое свойство любого материального объекта. Движение в чистом виде существует только в мышлении в реальности же существует только движущиеся материальные объекты.
32895. Проблема познания. Ступени познания: чувственное и рациональное, эмпирическое и теоретическое. Сенсуализм и рационализм. Проблема истины. Агностицизм 44.86 KB
  Проблема познания. Ступени познания: чувственное и рациональное эмпирическое и теоретическое. Субъект познания тот кто познает; Объект познания то что познается. Чувственное познание Самая простая и исходная форма познания.
32896. Сознание и человек. Гилозоизм, панпсихизм. Редукционизм, физикализм, механицизм 35.52 KB
  Гилозоизм учение о всеобщей одушевленности материи. Отрицает границу между живым и неживым и считает жизнь неотъемлемым свойством материи. Редукционизм высшие формы материи могут быть полностью объяснены на основе закономерностей свойственных низшим формам т. Механицизм теория в соответствии с которой все явления полностью объяснимы на основе механических принципов; идея что каждое явление представляет собой результат существования материи находящейся в движении и может быть объяснено на основе законов...
32897. Декарт (1596-1650) 11.6 KB
  Первое правило метода гласит что истинным является все то что воспринимается в ясном и отчетливом виде и не дает повода к сомнениям то есть самоочевидно. Второе правило метода предлагает делить каждую сложную вещь ради успеха ее изучения на более простые составляющие. Третье правило метода утверждает: в познании мыслью следует идти от простейших то есть элементарных и наиболее доступных для нас вещей к вещам более сложным. Четвертое правило декартовского метода ориентирует на достижение полноты знания.