10434

Загальні хімічні властивості металів

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Загальні хімічні властивості металів Навчальна мета: розглянути хімічні властивості металів як простих речовин з позиції знань про окисновідновні реакції сформувати поняття про метали як відновники; сформувати вміння порівнювати хімічну активність металів ск...

Украинкский

2013-03-26

71.5 KB

39 чел.

Тема: Загальні хімічні властивості металів

Навчальна мета: розглянути хімічні властивості металів як простих речовин з позиції знань про окисно-відновні реакції; сформувати поняття про метали як відновники; сформувати вміння порівнювати хімічну активність металів, складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують хімічні властивості металів.

Виховна мета: виховати почуття колективізму, співпереживання за товариша; формувати культуру поведінки, мовлення, записів; удосконалювати вміння поводитися з речовинами, хімічним посудом, дотримуючись правил техніки безпеки.

Розвивальна мета: розвивати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці;розвивати увагу та швидкість мислення, вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, узагальнювати та робити висновки. 

Методи проведення уроку: бесіда, розповідь, демонстрації.

Навчальне обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва;електрохімічний ряд напруг металів; хімічні склянки, штатив із пробірками, вогнетривка плитка; порошкоподібні магній, алюміній, залізо; натрій, кальцій, цинк, мідь; сірка; дистильована вода; розведений розчин хлоридної або сульфатної кислоти.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

  1.  Організаційний етап…………………………………………………1 хв
  2.  Актуалізація опорних знань....……………………………………...5 хв
  3.  Вивчення нового матеріалу………………………………………..30 хв
  4.  Метали як відновники.
  5.  Взаємодія металів з неметалами.
  6.  Взаємодія металів з водою.
  7.  Взаємодія металів з кислотами….
  8.  Закріплення знань…………………………………………………...7 хв
  9.  Підбиття підсумків уроку…………………………………………..1 хв
  10.  Домашнє завдання…………………………………………………..1 хв

Хід уроку

І. Організаційний етап

   Доброго дня, дорогі учні й гості!

   «Шлях до розвитку й, урешті-решт, до щастя, людини пролягає через її працю». Це слова Д.І. Менделєєва. Працею вчений називав не будь-яку роботу, а роботу усвідомлену, потрібну людям. Я буду щасливою побачити саме таку працю. На сьогоднішньому уроці.

   Тема нашого сьогоднішнього уроку – «Загальні хімічні властивості металів». Гаслом нашого уроку є наступний вираз: «Теорія дечого варта, якщо вона доведена на практиці».

   Отже, сьогодні ми повинні вивчити загальні хімічні властивості металів; установити, що саме відбувається з металами під час хімічних реакцій з точки зору окисно-відновних процесів.

   Перш ніж приступити до роботи, перевіримо присутніх і те, як ви засвоїли матеріал минулого уроку, і, як ви виконали домашнє завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

  1.  Які речовини називаються металами?
  2.  Які два поняття характеризує вираз «метали»?
  3.  Який тип хімічного звязку характерний для металів?
  4.  Які типи кристалічної структури металів ви знаєте?

Індивідуальне завдання

   Під час бесіди кілька учнів записують на дошці схеми будови атомів Титану, Ванадію, Хрому, Мангану, а також записують формули оксидів, в яких вони проявляють нижчу і вищу валентність.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Метали як відновники.

   Ви вже знаєте, що в атомах металів на зовнішній електронній оболонці утримується невелике число електронів. Ці електрони порівняно легко відриваються від атомів. Така особливість позначається не лише на фізичних, але й на хімічних властивостях металів. Виходячи з того, що метали можуть тільки віддавати електрони зовнішнього електронного рівня, можна зробити висновок, що в хімічних реакціях метали здатні виявляти лише відновні властивості.

   Основний процес, котрий характеризує хімічні властивості металів, можна записати такою схемою:

Ме0nē → Ме+n

2.  Взаємодія металів з неметалами

Демонстрація

   Взаємодія металів з неметалами (Оксисеном, Сульфуром, галогенами):

  1.   Взаємодія магнію з киснем: на вогнетривку плитку висипається порошок магнію і підпалюється сірником.

   Записуємо рівняння цієї реакції. Один учень працює на дошці, складає електронний баланс, визначає окисник та відновник.

   +2 ┌ 4ē ┐ 0  +2      -2

2Mg + O2 = 2MgO

  0                                     +2

Mg – 2 ē → Mg    2    відновник

  0                                     -2

O2 + 4ē → 2O2       1    окисник

    Ми бачимо, що магній у даній реакції віддав електрони, тому проявляє відновні властивості.

  1.   Взаємодія заліза із сіркою: на вогнетривку плитку кладеться суміш порошкоподібного заліза й тонко розтертої сірки у вигляді конуса. Для ініціювання реакції до вершини конуса підноситься розжарена скляна паличка.

   Знову пропонується учням скласти рівняння реакції та розглянути з погляду окисно-відновних реакцій. Запис реакції один учень може коментувати вголос.

 0 ┌  2 ē  ┐ 0          +2    -2

Fe + S = FeS

 0                              +2

Fe - 2ē → Fe   1   відновник

0                              -2

S + 2ē → S      1   окисник

    Ми бачимо, що залізо у даній реакції віддав електрони, тому також проявляє відновні властивості.

   Підводимо підсумки експериментів.

  •  З якими неметалами реагують метали?
  •  Окисниками чи відновниками виступають метали у реакціях із неметалами? Чому?

   3. Взаємодія металів з водою

   Одні метали легко вступають у реакцію з водою, інші реагують з водою лише при нагріванні. Є група металів, які з водою не взаємодіють.

 Демонстрація

  1.   Взаємодія лужних металів з водою: у хімічні склянки наливається вода і опускаються невеликі шматочки лужних металів. При проведені демонстрації нагадуємо учням, що лужні метали мають дуже високу активність, через що їх потрібно зберігати під шаром інертної рідини.
  2.   Взаємодія лужноземельних металів з водою: у хімічні склянки наливається вода і опускаються невеликі шматочки магнію і кальцію.
  3.   Взаємодія неактивних металів з водою: у хімічну склянку з водою опускається шматочок міді. Звертаємо увагу на відсутність реакції.

   При взаємодії металів з водою виділяється водень, отже, ті метали, що вступають у реакцію з водою, відновлюють Гідроген з води. При взаємодії лужних і деяких лужноземельних металів з водою утворюються Гідроген і гідроксиди відповідних металів. Інші метали при взаємодії з водою утворюють водень і оксиди металів.

   Робота з таблицею.

   Для наочності заповнюємо таблицю

Взаємодія металів з водою

Метали

Хімічні процеси при реакції з водою

Продукти реакції

Лужні метали, а також Са і Ва

Ме0+НОН→Ме+n(ОН)n+ Н2

Н2 і Ме(ОН)n

Mg, Al, Mn, Zn, Cr, Fe, Ni, Pb

Ме0+НОН→Ме+nO-2 + H2

H2 i MeO

Cu, Ag, Au

З водою не взаємодіють

   Записуємо рівняння конкретних хімічних реакцій, наприклад, взаємодії натрію з водою, кальцію з водою і міді з водою, позначаючи в кожній з них окисник та відновник.

     0   ┌       ┐+1                     +1                          0

2Na + 2H2O = 2NaOH + H2

Na0 - 1ē → Nа+1       2   відновник

2H+ + 2ē → H20       1   окисник

 0  ┌        ┐+1                +2                                 0

Са + 2Н2О = Са(ОН)2 + Н2

Са0 - 2ē → Са+2        2    відновник

+ +2ē → Н20         2    окисник

Cu + H2O ≠

4. Взаємодія металів з кислотами

   Демонстрація

  1.   Взаємодія активних металів з кислотами: у пробірку з розчином хлоридної кислоти поміщаються гранули цинку.
  2.   Взаємодія неактивних металів з кислотами: у пробірку з розчином хлоридної кислоти поміщається дріт міді.

Записуємо рівняння відповідних реакцій.

  0                 +1                  +2                        0

Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2

Zn0 - 2ē → Zn+2          1   відновник

2H+1 + 2ē → H20         1   окисник

Сu + HCl

   Хімічні властивості усіх металів подібні, але з одними і тими самими реагентами метали реагують з різною активністю. Хімічна активність металів залежить від того, як легко атоми металів віддають електрони зовнішнього електронного рівня. За допомогою численних досліджень було складено електрохімічний ряд напруг металів, в якому метали розташовані в порядку зменшення їхньої активності.

IV. Закріплення знань

Завдання

Закінчити рівняння реакції, зазначити окисник і відновник:

  1.  Na + S → …;
  2.  K + H2O → …;
  3.  Ag + HCl → … .

V. Підбиття підсумків уроку

Підсумовуючи вивчене, зазначимо:

  •  метали взаємодіють із неметалами;
  •  метали взаємодіють з водою: найактивніші утворюють луги та водень; менш активні – оксид металу та водень;
  •  метали, що у витиску вальному ряді стоять до водню, реагують із розбавленими кислотами з утворенням солей та виділенням води;
  •  прості речовини метали є відновниками.

  1.  Домашнє завдання

   §23. Завдання 1, 2 на с.84 і 1, 2 на с.85 у робочому зошиті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34571. ПРИНЯТИЕ ХРИСТИАНСТВА НА РУСИ 17.8 KB
  ПРИНЯТИЕ ХРИСТИАНСТВА НА РУСИ Составитель: Ю. Подобная аргументация практически не нуждается в анализе реальных земных причин крещения Руси. Эти отношения обусловили лучший результат византийских миссионеров сумевших подготовить для православия на Руси более богатую почву. На Руси латынь была неизвестна а греческий язык был знаком многим купцам и части феодальной верхушки что также предопределило выбор веры Владимира.
34572. РУССКИЕ ЗЕМЛИ В ПЕРИОД ФЕОДАЛЬНОЙ РАЗДРОБЛЕННОСТИ (конец XI – XII вв.) 19.67 KB
  РУССКИЕ ЗЕМЛИ В ПЕРИОД ФЕОДАЛЬНОЙ РАЗДРОБЛЕННОСТИ конец XI XII вв. Русь вступает в период феодальной раздробленности. Тенденция к феодальной раздробленности проявилась еще в XI в. но условно принято считать началом раздробленности Киевской Руси смерть князя Мстислава Владимировича в 1132 г.
34573. ФОРМИРОВАНИЕ РУССКОГО ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ГОСУДАРСТВА: ЭТАПЫ, ОСОБЕННОСТИ 19.82 KB
  ФОРМИРОВАНИЕ РУССКОГО ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ГОСУДАРСТВА: ЭТАПЫ ОСОБЕННОСТИ Политическое объединение русских земель было драматичным и длительным процессом проходившим на протяжении более двух веков. Торговые связи московских купцов суконников и сурожан протянулись далеко за пределы русских земель. удалось увеличить территорию своего княжества почти вдвое захват Коломны присоединение Можайска и Переяславльских земель. Хан Узбек передал Калите право сбора дани со всех русских земель и доставки ее в Орду что привело к ликвидации системы...
34574. СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ И ПОЛИТИЧЕСКИЙ СТРОЙ РОССИЙСКОГО ЕДИНОГО ГОСУДАРСТВА (вторая половина XV – середина XVI вв.) 20.36 KB
  СОЦИАЛЬНОЭКОНОМИЧЕСКИЙ И ПОЛИТИЧЕСКИЙ СТРОЙ РОССИЙСКОГО ЕДИНОГО ГОСУДАРСТВА вторая половина XV середина XVI вв. Основную массу жителей Московского государства составляли крестьяне. Лошадь использовалась в поле и на различных отработках в пользу государства и феодала. В условиях аграрного строя крестьянский двор являлся главной единицей обложения налогами платежами оброками и повинностями со стороны государства владельцев вотчин и поместий.
34575. ПРАВЛЕНИЕ ИВАНА IV ГРОЗНОГО. УКРЕПЛЕНИЕ ДЕСПОТИЧЕСКОГО САМОДЕРЖАВИЯ 24.36 KB
  Новый титул царь не только резко подчеркивал суверенность российского монарха во внешних сношениях особенно с ордынскими ханствами ханов на Руси называли царями но и четче чем прежде отделял государя от его подданных. На нем присутствовали помимо высших церковных чинов сам царь князья бояре и думные дьяки. Избранная рада проводила реформы рассчитанные на длительный период а царь стремился к немедленному результату. Властолюбивый царь не мог долго терпеть рядом с собой умных и властных советников.
34576. СМУТНОЕ ВРЕМЯ: КРИЗИС ВЛАСТИ, ОБОСТРЕНИЕ СОЦИАЛЬНОЙ БОРЬБЫ (начало XVII в.) 22.54 KB
  Некоторые историки связывают возможности стабилизации с именем Лжедмитрия I. Низы вливались в отряды Лжедмитрия I. Вряд ли царствование Лжедмитрия можно считать альтернативой такой лидер не мог увлечь российское общество не был способен реформировать его. Во время правления Василия Шуйского и Лжедмитрия II гражданская война достигла своего пика.
34577. КРЕПОСТНОЕ ПРАВО В РОССИИ: ЭТАПЫ СТАНОВЛЕНИЯ, СУЩНОСТЬ, СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ (XV – XV III вв.) 17.29 KB
  Отличительной чертой крепостного права как формы феодальной зависимости крестьян является прикрепление их к земле и подчинение административной и судебной власти феодала. Процесс закрепощения крестьян в России начинался в конце XV в. Основным источником доходов помещиков становится земля а вернее труд крестьян на их землях. крестьяне имели право свободного перехода от одного владельца к другому и часто этим правом пользовались.
34578. ВНЕШНЯЯ И ВНУТРЕННЯЯ ПОЛИТИКА ПЕРВЫХ РОМАНОВЫХ 20.78 KB
  собрался Земский собор для решения вопроса о власти. Земский собор 1613 г. Заседания чаще всего шли в Успенском соборе Кремля. Земский собор отсек европейских кандидатов приняв решение о том что царем должен быть человек из российских земель.
34579. ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ПЕТРА I. ОФОРМЛЕНИЕ АБСОЛЮТИЗМА 24.13 KB
  Гридунова Петр I вошел в историю России как царьреформатор благодаря кардинальным преобразованиям в различных сферах общественной жизни в том числе государственного управления экономики культуры. началась реформа госаппарата. Создание нового полноценного государственного аппарата было бы невозможно если бы реформа не коснулась низшего звена управления местного аппарата. РЕФОРМА В АРМИИ.