10435

Значення хімії у створенні нових матеріалів, розвязання сировинної та енергетичної проблем

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Значення хімії у створенні нових матеріалів розвязання сировинної та енергетичної проблем. Навчальна мета: поглибити й розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів; показати можливості застосування нових синтетичних матеріалів з оригін...

Украинкский

2013-03-26

53 KB

5 чел.

Тема: Значення хімії у створенні нових матеріалів, розвязання сировинної та енергетичної проблем.

Навчальна мета: поглибити й розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів; показати можливості застосування нових синтетичних матеріалів з оригінальними властивостями й новими технологіями;ознайомити учнів з енергетичними проблемами, зі способами їхнього вирішення, з альтернативними джерелами енергії.

Виховна мета: виховувати наполегливість, працьовитість, самостійність; плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки.

Розвивальна мета: розвивати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати увагу та швидкість мислення, вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, узагальнювати та робити висновки. 

Методи проведення уроку: бесіда, розповідь, узагальнення, систематизація, пояснення.

Навчальне обладнання: зразки матеріалів: металів, кераміки, полімерів.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Структура уроку

  1.  Організаційний етап………………………………………………....2 хв
  2.  Актуалізація опорних знань....……………………………………...6 хв
  3.  Вивчення нового матеріалу………………………………………..25 хв
  4.  Узагальнення і систематизація знань……………………………. ..6 хв
  5.  Домашнє завдання………………………………………………….. 2 хв
  6.  Підбиття підсумків уроку…………………………………………...4 хв

Хід уроку

І. Організаційний етап

   Доброго дня, дорогі діти!

   В одному із своїх творів Пантелеймон куліш писав:

  «Знаходимо в землі срібляні жили

   І золото, знайшовши, очищаєм.

   З землі копать залізо ми умієм

   Із каменю червону мідь топити».

   Неважко здогадатись, що сьогодні ми з вами будемо продовжувати знайомство із металами.

   Перед тим як приступити до вивчення нашої сьогоднішньої теми, перевіримо присутніх, а також те, як ви засвоїли матеріал попередніх тем.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   : На столі я повсякчас,

                          Їжа ж без мене смаку не має,

             Та хто хворі нирки й серце має,

              Мною він не зловживає    (Кухонна сіль Натрій хлорид)

Завдання  № 2:  Я — той, що скелі кам’яні руйнує,

             Бо велика руйнівна сила моя.

             Та коли людина зі смертю в двобої,

             Тоді я — ліки, я рятую їй життя  (Тринітрогліцерол)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

   Темою нашого сьогоднішнього уроку є вивчення місця знаходження металів в природі, а також загальні способи їх добування.

   1. Поширення металів у природі у вигляді простих речовин і сполук.

   Для практичного користування людству потрібні чисті метали. У природі ж, у самородному вигляді зустрічаються тільки деякі метали, що у витискувальному ряді стоять після водню (золото Au, платина Pt, іноді срібло Ag, ртуть Hg, мідьCu). Щоб добути метали у вільному стані, необхідно знати природні сполуки, до складу яких вони входять і способи їх добування. Такі природні сполуки називають мінералами. Наприклад, Ферум міститься в мінералах магнетиті Fe3O4, гематиті Fe2O3 та ін.

2. Загальні способи добування металів.

Демонстрація

   Демонстрація учням металів з колекції «Метали і сплави».

   Перш ніж перейти до вивчення фізичних властивостей металів, пригадайте, які із них ви знаєте з фізики, а як із повсякденного життя(агрегатний стан, забарвлення, металічний блиск, електрична провідність, теплопровідність, температура плавлення, пластичність, розчинність з утворенням сплаву, густина).

   Отже, метали мають подібні фізичні властивості, за якими їх відрізняють від неметалів, і однаковий агрегатний стан. Так, за стандартних умов всі метали (за винятком ртуті) – тверді кристалічні речовини.

   Блиск. Для більшості металів характерним є металічний блиск. У вигляді порошку метали тьмяніють, за винятком магнію та алюмінію. Саме тому алюмінієвий порошок використовують для виготовлення «срібної» фарби.

   Забарвлення. Більшість металів мають сріблясто-біле забарвлення (алюміній, срібло, нікель) або сріблясто-сіре (залізо, свинець). Винятком є золото – метал жовтого кольору і мідь – рожево-червоного. За забарвленням метали умовно поділяють на чорні і кольорові. До чорних металів найчастіше відносять залізо та його сплави (чавун, сталь). Усі інші метали називають кольоровими.

   Електрична провідність. Це найважливіша властивість металів. Вона зумовлена наявністю рухливих електронів у кристалічних ґратках металів. За стандартних умов найкращу електричну провідність має срібло, на другому місці – мідь, далі - алюміній.

   Температура плавлення. У металів вона змінюється і великих інтервалах: найвища – у вольфраму (3380°С), найнижча – у ртуті (- 30°С). Температура плавлення інших металів лежить у цих межах. Зазвичай метали з температурою плавлення нижче 1000°С (ртуть, натрій, магній, алюміній) називають легкоплавкими, понад 1000°С (мідь, залізо, хром, титан, молібден) – тугоплавкими.

   Твердість. Метали мають різну твердість, її порівнюють із твердістю алмазу. Найтвердішими з металів є хром і вольфрам. Мякими  є лужні метали.

   Пластичність. Метали більшою або меншою мірою пластичні, їх можна кувати. Найеластичнішим металом є золото. З нього можна викувати фольгу (тонкий лист) завтовшки 0,0001 мм, що у 500 разів тонше людської волосини! А от стихій Sb – дуже крихкий метал, його можна розтерти на порошок у порцеляновій ступці.

   Розчинність. Усі метали не розчинні у воді, але розчиняються один в одному у розплавах. Твердий розчин одного металу в іншому називають сплавом.

   Густина. За густиною метали поділяють на легкі (густина менша 5 г/см3) і важкі (густина понад 5 г/см3). Типові легкі метали – літій, натрій, магній, алюміній. До важких металів належить цинк, залізо, мідь, свинець, ртуть, золото. Найважчим із металів є осмій (22,6 г/см3).

Бесіда.

   Чим можна пояснити наявність загальних фізичних властивостей металів?

   Хід обговорення запитання спрямовується на припущення про особливу будову металів. По-перше, наявність таких властивостей, як електропровідність і теплопровідність, указує на значну рухливість електронів у металах; по-друге, атоми металів на зовнішньому електронному рівні мають невелику кількість електронів, які слабко взаємодіють з ядром, атом може легко їх віддавати.

   Присутністю вільних електронів і їхнім рухом по всьому об’єму металу пояснюються електропровідність і теплопровідність металів, характерний металічний блиск. Виникає запитання: як у металах зявляються вільні електрони і які сили утримують атоми металу в простій речовині? Це досягається утворенням у простій речовині особливого типу звязку – металічного.

3. Металічний зв’язок

   Це особливий тип хімічного зв’язку, властивий лише металам та їхнім сплавам. Суть його полягає в тому, що атоми металів постійно віддають електрони, які переміщуються по всій масі шматка металу.

   Атоми металів, що віддали електрони, стають позитивно зарядженими йонами. Останні притягають до себе електрони, які вільно рухаються. Одночасно інші атоми металу також віддають електрони. Отже, всередині шматка металу постійно циркулює так званий електронний газ, який міцно звязує між собою всі атоми металу. Електрони стають мовби усуспільненими одночасно всіма атомами металу. Такий особливий тип хімічного зв’язку між атомами металів зумовлює як фізичні, так і хімічні властивості металів.

   4. Металічні решітки

   У металічних тілах йони розміщуються шарами в певному порядку один відносно одного, утворюючи певний тип кристалічної ґратки. Відомо три основні типи кристалічної структури металів:

  1.  Кубічна обємно-центрована (літій, натрій, калій, хром, ванадій, вольфрам).
  2.  Кубічна гранецентрована (алюміній, кальцій, золото, срібло, мідь).
  3.  Гексагональна (берилій, магній, цинк, кадмій, кобальт).

  1.  Закріплення знань

   Бесіда

  1.  Які два поняття характеризує вираз «метали»?
    1.  Що таке елементи-метали з точки зору будови атомів?
    2.  Чому в парних


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55128. АКЦИЗЫ 100.5 KB
  Налогообложение подакцизных товаров за исключением автомобильного бензина и дизельного топлива осуществляется по следующим налоговым ставкам...
55130. Современная банковско-кредитная система. Центральный банк и его функции 20.93 KB
  ентральный Банк Российской Федерации является мощнейшим центром кредитной системы нашей страны. Он создан на базе бывшего Государственного банка СССР, который располагал широкой сетью филиалов. Ныне является главным банком страны
55132. Складання презентації для пояснення нового матеріалу 86 KB
  Зміст містить елементи науковості Ілюстрації графічні музичні відео в певних випадках не відповідають тексту Є орфографічні пунктуаційні стилистичні помилки Набори числових даних частіше за все проілюстровані графіками та діаграмами...
55133. Складання структурно-змістовного планування теми 67 KB
  Нові поняття і терміни, що формують науковий світогляд школярів та нові технологічні дії, що формують систему інформаційно-технологічних знань та вмінь;
55134. Эффективность денежно-кредитной политики. Проблема сочетания денежно-кредитной и фискальной политик 18.94 KB
  Опыт проведения кредитно-денежной политики в различных странах позволил выявить ее сильные и слабые стороны, а также факторы повышения ее эффективности.
55135. Механизм денежно-кредитной политики и ее воздействие на макроэкономические цели 19.34 KB
  Денежно-кредитная (монетарная) политика — это политика государства, воздействующая на количество денег в обращении с целью обеспечения стабильности цен, полной занятости населения и роста реального объема производства. Осуществляет монетарную политику Центральный банк.
55136. Денежно-кредитная политика. Виды денежно-кредитной политики 22.44 KB
  Денежно-кредитная политика – совокупность мероприятий в области денежного обращения и кредита, направленных на регулирование экономического роста, сдерживание инфляции, обеспечение занятости и выравнивание платежного баланса. Она служит одним из важнейших методов вмешательства государства в процесс воспроизводства.