10435

Значення хімії у створенні нових матеріалів, розвязання сировинної та енергетичної проблем

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Значення хімії у створенні нових матеріалів розвязання сировинної та енергетичної проблем. Навчальна мета: поглибити й розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів; показати можливості застосування нових синтетичних матеріалів з оригін...

Украинкский

2013-03-26

53 KB

5 чел.

Тема: Значення хімії у створенні нових матеріалів, розвязання сировинної та енергетичної проблем.

Навчальна мета: поглибити й розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів; показати можливості застосування нових синтетичних матеріалів з оригінальними властивостями й новими технологіями;ознайомити учнів з енергетичними проблемами, зі способами їхнього вирішення, з альтернативними джерелами енергії.

Виховна мета: виховувати наполегливість, працьовитість, самостійність; плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки.

Розвивальна мета: розвивати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати увагу та швидкість мислення, вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, узагальнювати та робити висновки. 

Методи проведення уроку: бесіда, розповідь, узагальнення, систематизація, пояснення.

Навчальне обладнання: зразки матеріалів: металів, кераміки, полімерів.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Структура уроку

  1.  Організаційний етап………………………………………………....2 хв
  2.  Актуалізація опорних знань....……………………………………...6 хв
  3.  Вивчення нового матеріалу………………………………………..25 хв
  4.  Узагальнення і систематизація знань……………………………. ..6 хв
  5.  Домашнє завдання………………………………………………….. 2 хв
  6.  Підбиття підсумків уроку…………………………………………...4 хв

Хід уроку

І. Організаційний етап

   Доброго дня, дорогі діти!

   В одному із своїх творів Пантелеймон куліш писав:

  «Знаходимо в землі срібляні жили

   І золото, знайшовши, очищаєм.

   З землі копать залізо ми умієм

   Із каменю червону мідь топити».

   Неважко здогадатись, що сьогодні ми з вами будемо продовжувати знайомство із металами.

   Перед тим як приступити до вивчення нашої сьогоднішньої теми, перевіримо присутніх, а також те, як ви засвоїли матеріал попередніх тем.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   : На столі я повсякчас,

                          Їжа ж без мене смаку не має,

             Та хто хворі нирки й серце має,

              Мною він не зловживає    (Кухонна сіль Натрій хлорид)

Завдання  № 2:  Я — той, що скелі кам’яні руйнує,

             Бо велика руйнівна сила моя.

             Та коли людина зі смертю в двобої,

             Тоді я — ліки, я рятую їй життя  (Тринітрогліцерол)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

   Темою нашого сьогоднішнього уроку є вивчення місця знаходження металів в природі, а також загальні способи їх добування.

   1. Поширення металів у природі у вигляді простих речовин і сполук.

   Для практичного користування людству потрібні чисті метали. У природі ж, у самородному вигляді зустрічаються тільки деякі метали, що у витискувальному ряді стоять після водню (золото Au, платина Pt, іноді срібло Ag, ртуть Hg, мідьCu). Щоб добути метали у вільному стані, необхідно знати природні сполуки, до складу яких вони входять і способи їх добування. Такі природні сполуки називають мінералами. Наприклад, Ферум міститься в мінералах магнетиті Fe3O4, гематиті Fe2O3 та ін.

2. Загальні способи добування металів.

Демонстрація

   Демонстрація учням металів з колекції «Метали і сплави».

   Перш ніж перейти до вивчення фізичних властивостей металів, пригадайте, які із них ви знаєте з фізики, а як із повсякденного життя(агрегатний стан, забарвлення, металічний блиск, електрична провідність, теплопровідність, температура плавлення, пластичність, розчинність з утворенням сплаву, густина).

   Отже, метали мають подібні фізичні властивості, за якими їх відрізняють від неметалів, і однаковий агрегатний стан. Так, за стандартних умов всі метали (за винятком ртуті) – тверді кристалічні речовини.

   Блиск. Для більшості металів характерним є металічний блиск. У вигляді порошку метали тьмяніють, за винятком магнію та алюмінію. Саме тому алюмінієвий порошок використовують для виготовлення «срібної» фарби.

   Забарвлення. Більшість металів мають сріблясто-біле забарвлення (алюміній, срібло, нікель) або сріблясто-сіре (залізо, свинець). Винятком є золото – метал жовтого кольору і мідь – рожево-червоного. За забарвленням метали умовно поділяють на чорні і кольорові. До чорних металів найчастіше відносять залізо та його сплави (чавун, сталь). Усі інші метали називають кольоровими.

   Електрична провідність. Це найважливіша властивість металів. Вона зумовлена наявністю рухливих електронів у кристалічних ґратках металів. За стандартних умов найкращу електричну провідність має срібло, на другому місці – мідь, далі - алюміній.

   Температура плавлення. У металів вона змінюється і великих інтервалах: найвища – у вольфраму (3380°С), найнижча – у ртуті (- 30°С). Температура плавлення інших металів лежить у цих межах. Зазвичай метали з температурою плавлення нижче 1000°С (ртуть, натрій, магній, алюміній) називають легкоплавкими, понад 1000°С (мідь, залізо, хром, титан, молібден) – тугоплавкими.

   Твердість. Метали мають різну твердість, її порівнюють із твердістю алмазу. Найтвердішими з металів є хром і вольфрам. Мякими  є лужні метали.

   Пластичність. Метали більшою або меншою мірою пластичні, їх можна кувати. Найеластичнішим металом є золото. З нього можна викувати фольгу (тонкий лист) завтовшки 0,0001 мм, що у 500 разів тонше людської волосини! А от стихій Sb – дуже крихкий метал, його можна розтерти на порошок у порцеляновій ступці.

   Розчинність. Усі метали не розчинні у воді, але розчиняються один в одному у розплавах. Твердий розчин одного металу в іншому називають сплавом.

   Густина. За густиною метали поділяють на легкі (густина менша 5 г/см3) і важкі (густина понад 5 г/см3). Типові легкі метали – літій, натрій, магній, алюміній. До важких металів належить цинк, залізо, мідь, свинець, ртуть, золото. Найважчим із металів є осмій (22,6 г/см3).

Бесіда.

   Чим можна пояснити наявність загальних фізичних властивостей металів?

   Хід обговорення запитання спрямовується на припущення про особливу будову металів. По-перше, наявність таких властивостей, як електропровідність і теплопровідність, указує на значну рухливість електронів у металах; по-друге, атоми металів на зовнішньому електронному рівні мають невелику кількість електронів, які слабко взаємодіють з ядром, атом може легко їх віддавати.

   Присутністю вільних електронів і їхнім рухом по всьому об’єму металу пояснюються електропровідність і теплопровідність металів, характерний металічний блиск. Виникає запитання: як у металах зявляються вільні електрони і які сили утримують атоми металу в простій речовині? Це досягається утворенням у простій речовині особливого типу звязку – металічного.

3. Металічний зв’язок

   Це особливий тип хімічного зв’язку, властивий лише металам та їхнім сплавам. Суть його полягає в тому, що атоми металів постійно віддають електрони, які переміщуються по всій масі шматка металу.

   Атоми металів, що віддали електрони, стають позитивно зарядженими йонами. Останні притягають до себе електрони, які вільно рухаються. Одночасно інші атоми металу також віддають електрони. Отже, всередині шматка металу постійно циркулює так званий електронний газ, який міцно звязує між собою всі атоми металу. Електрони стають мовби усуспільненими одночасно всіма атомами металу. Такий особливий тип хімічного зв’язку між атомами металів зумовлює як фізичні, так і хімічні властивості металів.

   4. Металічні решітки

   У металічних тілах йони розміщуються шарами в певному порядку один відносно одного, утворюючи певний тип кристалічної ґратки. Відомо три основні типи кристалічної структури металів:

  1.  Кубічна обємно-центрована (літій, натрій, калій, хром, ванадій, вольфрам).
  2.  Кубічна гранецентрована (алюміній, кальцій, золото, срібло, мідь).
  3.  Гексагональна (берилій, магній, цинк, кадмій, кобальт).

  1.  Закріплення знань

   Бесіда

  1.  Які два поняття характеризує вираз «метали»?
    1.  Що таке елементи-метали з точки зору будови атомів?
    2.  Чому в парних


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76545. Методика изучения раздела «фонетика, графика, орфоэпия». Цели, содержание, методы обучения 31 KB
  Необходимо при изучении словообразования: буквы имеющие два один звук. Цель изучения: осознаное усвоение звуковой системы языка; знакомство с орфоэпическими нормами СРЛЯ; формирование орфографических навыков.Задачи:Формирование основных фонетических понятий: звук слог ударение интонация; ать представление о русской графике как науке устанавливающей общие принципы передачи звучащей речи на письме; Развивать фонематический слух учащегося и на этой основе формировать орфографическую грамотность школьника; Закрепить умение обозначить звуки...
76546. Методика обучения лексике и фразеологии. Цели, содержание, методы обучения 34 KB
  Цель формирование представлений о лексико фразеологической системе русского языка; знакомство со лексическим и нормами русского литературного языка; обогащение словарного запаса учащихся; Задачи: формирование основных лексических понятий знакомство с разными способами пополнения словарного запаса научить школьников определять роль лексических и фразеологических единиц речи сформировать умение школьников использовать лексику и фразеологизмы в соответствии с лексич значением научить пользоваться разными видами словарей В начальной школе...
76547. Обзор лингвистических терминов по морфемике и словообразованию 27.5 KB
  Морфема служит для образования новых слов или форм слова и может воспроизводиться в составе слова. Выделить в составе слова его значимые части то есть морфемы корень приставка суффикс окончание В 56 классах школьники знакомится с морфемой и словообр системой как с элементами системы языка. На первых же уроках по изучению морфемики учащиеся учатся различать два понятия словообразование и словоизменение Корень слова основная морфема в которой заключено основное лексическое значение слова. Окончание флексия значимая часть слова изменяемая...
76549. Методика изучения раздела «Состав слова и словообразование». Цели, задачи, методы обучения 31 KB
  Методика изучения раздела Состав слова и словообразование. ЛЕКЦИИ: В процессе изучения морфемики и словообразования формируются след уменияученик научится: делить слова на морфемы на основе смыслового грам и словообр анализа слова различать способы словообразования анализировать и самостоятельно составлять словообр пары и словообр цепочки применять знания и умения по морфемики и словообр в практике правописания Чему сможет научиться: характеризовать словообр цепочки и словообр гнезда устанавливать смысловой и структурной связи...
76550. Методика обучения морфологии. Цели, задачи, методы обучения 30 KB
  В школьной практике изучается морфология на синт основе то есть главное внимание уделяется условию и характеру употребления словоформ в разных стилях и жанрах речи формированию умения школьников целесообразно использовать слова разных частей речи в построении связанного высказывания. Все словоформы русского языка систематизированы и объединены в части речи которые в школе рассматриваются с точки зрения структурно семантического принципа значения формы и функции слова. Цели: формирование понятия морф система русского языка обогащение...
76551. Методика обучения синтаксису. Цели, задачи, методы обучения 30.5 KB
  Основными единицами являются словосочетание и предложения. Изучение начинается в 5 классе когда рассматривают словосочетание и предложения в пропедовтическом вводный курс курсе: Словосочетание: Обладает номинативной функцией но в отличии от слова характеризует предмет или явление более развернуто. Предложение: школьники знакомится с понятием грамматическая основа предложения однородными членами предложения с постановкой знаков препинания в однородных. Главные члены предложения.
76552. Методика обучения орфографии 34.5 KB
  Методика обучения орфографии. Принципы обучения орфографии: Морфологический принцип во всех словах морфемы пишутся одинаково независимо от их произношения. Целью обучения орфографии в школе является формирование относительной грамотности учащихся т. Содержание обучения орфографии составляет орфографическая теория или орфографические понятия и орфографические умения.