10436

Значення хімії у створенні нових матеріалів

Доклад

Политология и государственное регулирование

Тема: Значення хімії у створенні нових матеріалів. Навчальна мета: поглибити й розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів; показати можливості застосування нових синтетичних матеріалів з оригінальними властивостями й новими технологіями. ...

Русский

2013-03-26

45.5 KB

4 чел.

Тема: Значення хімії у створенні нових матеріалів.

Навчальна мета: поглибити й розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів; показати можливості застосування нових синтетичних матеріалів з оригінальними властивостями й новими технологіями.

Виховна мета: виховувати наполегливість, працьовитість, самостійність; плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки.

Розвивальна мета: розвивати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати увагу та швидкість мислення, вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, узагальнювати та робити висновки. 

Методи проведення уроку: бесіда, розповідь, узагальнення, систематизація, пояснення.

Навчальне обладнання: зразки матеріалів: металів, кераміки, полімерів.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Структура уроку

  1.  Організаційний етап………………………………………………....2 хв
  2.  Актуалізація опорних знань....……………………………………...6 хв
  3.  Вивчення нового матеріалу………………………………………..25 хв
  4.  Узагальнення і систематизація знань……………………………. ..6 хв
  5.  Домашнє завдання………………………………………………….. 2 хв
  6.  Підбиття підсумків уроку…………………………………………...4 хв

Хід уроку

І. Організаційний етап

   Доброго дня, дорогі діти!

   

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   : На столі я повсякчас,

                          Їжа ж без мене смаку не має,

             Та хто хворі нирки й серце має,

              Мною він не зловживає    (Кухонна сіль Натрій хлорид)

Завдання  № 2:  Я — той, що скелі кам’яні руйнує,

             Бо велика руйнівна сила моя.

             Та коли людина зі смертю в двобої,

             Тоді я — ліки, я рятую їй життя  (Тринітрогліцерол)

Темою нашого сьогоднішнього уроку є вивчення значення хімії у створенні нових матеріалів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

   Матеріал -  речовина або сукупність речовин, що мають певні властивості, які визначають те чи інше їхнє практичне використання.

   За останні роки створена надійна наукова база для цілеспрямованої розробки матеріалів із заданими властивостями. Мета наукових розробок:

  1.  будь-яку речовину зробити матеріалом або його компонентом;

б) на основі однієї речовини створити різноманітні матеріали.

   Так, наприклад, доменні шлаки, які є відходами виробництва, стали сировиною для одержання шлакоцементу і шлакоситалу – міцного твердого матеріалу, який за своїми властивостями й собівартістю здатний конкурувати з будь-яким будівельним матеріалом.

   Однією з найважливіших є проблема одержання чистих і надчистих речовин. Синтез напівпровідникових матеріалів для квантової електроніки зводиться головним чином до одержання надчистих матеріалів. Вони також необхідні для атомної промисловості й інших галузей науки й техніки.

   Властивості надчистих речовин різко відрізняються від від властивостей цих же речовин, що містять домішки, нехай навіть у невеликих кількостях. Наприклад, такі метали надвисокої чистоти, як титан, цирконій, ніобій, є пластичними. Сталь, яку одержують з добре очищених заліза й вугілля, стає набагато міцнішою, ніж звичайно.

   Одержання особливо чистих речовин для органічних речовин і матеріалів є більш трудомістким процесом, ніж для металів і напівпровідників. Досить навіть незначної кількості домішок у мономері, щоб полімерний матеріал скоротив у кілька разів свою довго тривалість, утратив міцність і еластичність.

   Матеріали можуть перебувати в будь-якому агрегатному стані. Застосування матеріалів, що складаються з однієї речовини у різних агрегатних станах, може дуже сильно відрізнятися. Наприклад, азот у рідкому й газоподібному станах – різні матеріали. У першому випадку його використовують як джерело холоду при консервуванні біологічних обєктів або продуктів. У другому – для захисту розплавів металів від окиснення. Домінуючими в технології і техніці є твердо фазні матеріали.

   Особливу групу складають композиційні матеріали, або композити. До композитів можна віднести будь-який матеріал, якщо він складається мінімум з двох фаз – матричного матеріалу й армую чого. Наприклад, залізобетон являє собою сталеву арматуру в матриці з бетону. Він поєднує в собі позитивні якості бетону (міцність) і сталі (здатність до розтягування і стискання).

   Метали необхідні в будь-якій галузі промисловості. У них поєднані фізичні властивості (міцність, пластичність, пружність, твердість) з технологічними (можливість використовувати прийоми кування, зварювання, обробки різальними інструментами). Крім цього, вони мають високу тепло- й електропровідність.

   Серед металевих матеріалів найбільше виробляється сплавів на основі заліза – чавуну і сталі.

   З металевих матеріалів найчастіше застосовують сплави, однак знаходять застосування й чисті метали. Так, з алюмінію роблять теплообмінники, мішалки, різний посуд, резервуари, дроти; з міді – теплообмінники для охолодження рідин, дроти і т. д.; з молібдену – нагрівачі й високотемпературні печі; з нікелю – реактори колонного типу або ємності для роботи в агресивному середовищі і т.д.

   Серед неметалічних матеріалів найбільшого поширення одержали органічні неметалічні матеріали, зокрема синтетичні полімери. Особливого значення набули термопластичні полімери, тому що їх можна обробляти способом лиття, під тиском, легко формувати і пресувати. Зокрема йдеться про поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол та ін. Від металевих матеріалів вони відрізняються тим, що мають високі діелектричні й теплоізоляційні властивості, легко обробляються, здатні поглинати й гасити вібрацію, є легкими.

Закріплення знань

   Бесіда

  1.  Які два поняття характеризує вираз «метали»?
    1.  Що таке елементи-метали з точки зору будови атомів?
    2.  Чому в парних


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28876. Внешняя политика России XVI–XVII веков. 28 KB
  Внешняя политика России XVIXVII веков. позволили России проводить активную внешнюю политику. предопределило включение в состав России всего Среднего Поволжья с его многонациональным населением. В1556 году русскими войсками была взята Астрахань и к России присоединились нижневолжские земли.
28877. Пётр I Вели́кий 33.5 KB
  Одним из главных достижений Петра стало решение поставленной в XVI веке задачи: расширение территорий России в Прибалтийском регионе после победы в Великой Северной войне что позволило ему принять в 1721 году титул первого императора Российской империи. Военная реформа Петра I и реформы органов управления. Военная реформа была первоочередным преобразовательным делом Петра. Заслугой Петра является создание регулярной российской армии.
28878. Внешняя политика Петра I. Провозглашение России империей 31.5 KB
  Провозглашение России империей. Разрешение этих задач было необходимо для обеспечения внешней безопасности России на юге и на западе. Ее преобладание тяжело сказывалось на государствах близких к Балтийскому морю: на Дании Польше России. У России Ингрию и Карелию.
28879. Эпоха дворцовых переворотов и укрепление позиций дворянства 31.5 KB
  В отечественной истории являлось эпохой дворцовых переворотов напрямую связанных с реформами Петра I. Меньшиков Толстой и другие под прикрытием гвардии добилась провозглашения вдовы Петра Екатерины I 1725 1727 гг. В период царствования малолетнего Петра II 17271730 гг. На трон была провозглашена племянница Петра I вдовствующая герцогиня Курляндская Анна Ивановна 17301740 гг.
28880. Внутренняя политика эпохи «просвещенного абсолютизма» Екатерины II 29 KB
  Созыв Комиссии был обусловлен необходимостью кодификации законов т. В дебатах депутатов Уложенной комиссии находит выражение острая борьба трех основных направлений по проблемам модернизации общественного устройства России: консерваторов умеренных и реформаторов. Третья наиболее последовательная и радикальная группа не имея возможности выступать открыто сформировалась за пределами Уложенной комиссии. под предлогом начавшейся русскотурецкой войны Екатерина прервала заседания Комиссии чтобы больше их не возобновлять.
28881. Внешняя политика России во второй половине XVIII века 27.5 KB
  Внешняя политика России во второй половине XVIII века. была приведена чрезвычайно энергично со стороны России. В ответ на попытки Турции вернуть отошедшие к России территории русские войска в 178З г. к России отошло побережье Черного моря от Южного Буга до Днестра.
28882. Основные тенденции мирового развития в первой половине XIX века 23.5 KB
  Основные тенденции мирового развития в первой половине XIX века: 1 Мир развивался под влиянием промышленной революции; Промышленная революция переход от ручного труда к машинному. Причины пром. Новшества пром. промть автоматич.
28883. Попытки модернизации государственного строя в России в первой половине XIX в. 34.5 KB
  Попытки модернизации государственного строя в России в первой половине XIX в. который одним из первых в России осознал необходимость реформ. Сперанского автора всеобъемлющей системы обновления государственного управления в России. Сперанский завершил разработку Введения к уложению государственных законов предполагавшего превращение России из самодержавного государства в конституционное имеющее законодательные преграды на пути возрождения деспотизма.
28884. Внешняя политика России в первой половине XIX в. 30.5 KB
  Внешняя политика России в первой половине XIX в. Успешной для России была война со Швецией 1808 1809 гг. по итогам которой России отходила вся территория Финляндии и Аландские острова. В соответствии с заключительным актом конгресса к России отошла большая часть герцогства Варшавского Познань была отдана Пруссии Галиция Австрии.