1044
Счётчики. Синхронный счётчик на D-триггерах и К=10
Лабораторная работа
Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы
Синхронный счётчик на D-триггерах и К=10. Синхронный счётчик на JK-триггерах и К=10. Создание субблока счётчика. Счётчик с Ксч=100 на D- и JK- триггерах. Овладение методом синтеза синхронных счетчиков, анализ работоспособности проектируемых схем.
Русский
2013-01-06
341 KB
351 чел.
Минобрнауки России
Федеральное Государственное Бюджетное
образовательное учреждение высшего профессионального образования
“Московский государственный университет
приборостроения и информатики”
Отчёт по лабораторной работе №5
На тему:
«Счётчики»
Содержание
- Формулировка задания
- Синхронный счётчик на JK-триггерах и К=10
- Синхронный счётчик на D-триггерах и К=10
- Создание субблока счётчика
- Счётчик с Ксч=100 на D- и JK- триггерах
- Общий вывод
- Список используемой литературы
1.Формулировка задания
Вариант №11:
1.1 Цель работы: овладеть методом синтеза синхронных счетчиков; приобрести практические навыки анализа работоспособности проектируемых схем.
1.2 Задание:
- Создать и проверить десятичную декаду (0,1,2,3,4,5,6,7,12,13) на JK-триггерах.
- Создать и проверить десятичную декаду (0,1,2,3,4,5,6,7,12,13) на D-триггерах.
- Создать дешифратор для пункта п.1 и п.2.
- Из схем п.1 и п.2 создать субблоки
- Два блока включить последовательно, чтобы получить счётчик с Ксч=100
2. Синхронный счётчик на JK-триггерах и К=10.
Определение №1: Счетчиком называют схему, предназначенную для хранения числа и позволяющую увеличивать (уменьшать) это число на единицу или заданную константу. Счетчик часто имеет цепи предварительной установки заданной величины, в частности нуля. Число разрешенных устойчивых состояний счетчика называют его коэффициентом счета K.
1) Определим число триггеров, необходимых для составления счётчика по формуле n=]logK[.Согласно представленной формуле, необходимо 4 триггера. Таблица переходов одного разряда двоично–десятичного счетчика в коде 2421 представлена колонками 1–8 табл. 2. Для составления функций возбуждения каждого триггера десятичного разряда счетчика на JK–триггерах воспользуемся таблицей входов JK–триггера (табл. 1).
Таблица 1
|
Qt Qt+1 |
J К |
|
0 0 |
0 – |
|
0 1 |
1 – |
|
1 0 |
– 1 |
|
1 1 |
– 0 |
|
Таблица 2 |
||||||||||||||||||
|
Таблица функций возбуждения триггеров счетчика |
||||||||||||||||||
|
Десятичная цифра |
Номер набора |
Выходы триггеров |
Функции возбуждения JK–триггеров |
|||||||||||||||
|
Старые значения |
Новые значения |
Т4 |
Т3 |
Т2 |
Т1 |
|||||||||||||
|
Q4 |
Q3 |
Q2 |
Q1 |
Q4 |
Q3 |
Q2 |
Q1 |
J4 |
K4 |
J3 |
K3 |
J2 |
K2 |
J1 |
K1 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|||
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
1 |
- |
|
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
- |
0 |
- |
1 |
- |
- |
1 |
|
|
2 |
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
- |
0 |
- |
- |
0 |
1 |
- |
|
|
3 |
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
- |
1 |
- |
- |
1 |
- |
1 |
|
|
4 |
4 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
- |
- |
0 |
0 |
- |
1 |
- |
|
|
5 |
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
- |
- |
0 |
1 |
- |
- |
1 |
|
|
6 |
6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
- |
- |
0 |
- |
0 |
1 |
- |
|
|
7 |
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
- |
- |
0 |
- |
1 |
- |
1 |
|
|
8 |
12 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
- |
0 |
- |
0 |
0 |
- |
1 |
- |
|
|
9 |
13 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
- |
1 |
- |
1 |
0 |
- |
- |
1 |
|
Для получения минимальных дизъюнктивных нормальных форм функций возбуждения триггеров занесем эти функции на карты Карно,которые приведены в таблице 3.
Таблица 3
|
J1 |
K1 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
1 |
- |
- |
1 |
00 |
– |
1 |
1 |
– |
||
|
01 |
1 |
- |
- |
1 |
01 |
- |
1 |
1 |
- |
||
|
11 |
1 |
- |
* |
* |
11 |
– |
1 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
|
J2 |
K2 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
1 |
- |
- |
00 |
- |
- |
1 |
0 |
||
|
01 |
0 |
1 |
- |
- |
01 |
- |
- |
1 |
0 |
||
|
11 |
0 |
0 |
* |
* |
11 |
- |
- |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
|
J3 |
K3 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
0 |
1 |
0 |
00 |
- |
- |
- |
- |
||
|
01 |
- |
- |
- |
- |
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
11 |
- |
- |
* |
* |
11 |
0 |
1 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
Таблица 3(продолжение)
|
J4 |
K4 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
00 |
- |
- |
- |
- |
||
|
01 |
0 |
0 |
1 |
0 |
01 |
- |
- |
- |
- |
||
|
11 |
- |
- |
* |
* |
11 |
0 |
1 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
После минимизации функций, получим формулы функций J1-J4,K1-K4:
2) На основе полученных функций составим схему счетчика на JK-триггерах
Рисунок 1 «Счетчик на JK-триггерах»
Рисунок 2 «Временная диаграмма счётчика на JK-триггерах»
3.Синхронный счётчик на D-триггерах и К=10.
1)На основе синтеза, приведенный в пункте 2. «Синхронный счётчик на JK-триггерах и К=10» ,спроектируем заданный счётчик на D-триггерах. Число триггеров остаётся тем же. Запишем таблицу переходов D-триггера(табл. 4)
Таблица 4
|
Qt Qt+1 |
D |
||||||||||||||||
|
0 0 |
0 |
||||||||||||||||
|
0 1 |
1 |
||||||||||||||||
|
1 0 |
0 |
||||||||||||||||
|
1 1 |
1 |
||||||||||||||||
|
Таблица 5 |
|||||||||||||||||
|
Таблица функций возбуждения триггеров счетчика |
|||||||||||||||||
|
Десятичная цифра |
Номер набора |
Выходы триггеров |
Функции возбуждения D–триггеров |
||||||||||||||
|
Старые значения |
Новые значения |
Т4 |
Т3 |
Т2 |
Т1 |
||||||||||||
|
Q4 |
Q3 |
Q2 |
Q1 |
Q4 |
Q3 |
Q2 |
Q1 |
D4 |
D3 |
D2 |
D1 |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||||||
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
||||
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||||
|
2 |
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
||||
|
3 |
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
||||
|
4 |
4 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
||||
|
5 |
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
||||
|
6 |
6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
||||
|
7 |
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
||||
|
8 |
12 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
||||
|
9 |
13 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||||
2)Согласно таблице 5 составим карты Карно и минимизируем функции D1-D4
Таблица 6
|
Счетчик на D–триггерах |
||||||||||||
|
D1 |
D2 |
|||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|||
|
00 |
1 |
0 |
0 |
1 |
00 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|||
|
01 |
1 |
0 |
0 |
1 |
01 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|||
|
11 |
1 |
0 |
* |
* |
11 |
0 |
0 |
* |
* |
|||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
|||
|
D3 |
D4 |
|||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|||
|
00 |
0 |
0 |
1 |
0 |
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|||
|
01 |
1 |
1 |
1 |
1 |
01 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|||
|
11 |
1 |
0 |
* |
* |
11 |
1 |
0 |
* |
* |
|||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
|||
3) На основе полученных формул составим схему счётчика
Рисунок 3 «Счётчик на D-триггерах»
Рисунок 4 «Временная диаграмма счётчика на D-триггерах»
4.Дешифратор десятичного кода DC 4→10.
Данный дешифратор получается неполным, так как у него 4 входа и 10 выходов (у полного дешифратора при четырех входах будет 24 = 16 выходов). Учет того, что в коде используются не все 16 возможных наборов, а только 10, позволяет упростить схему дешифратора. Составим таблицу истинности для данного дешифратора.
Таблица 7
|
№ |
Q4 |
Q3 |
Q2 |
Q1 |
Y0 |
Y1 |
Y2 |
Y3 |
Y4 |
Y5 |
Y6 |
Y7 |
Y8 |
Y9 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
4 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
8 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
9 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
Минимизируем функции y0-y9 ,используя карты Карно.
|
Таблица 7.1 |
Таблица 7.2 |
||||||||||
|
Карта Карно Y0 |
Карта Карно Y1 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
1 |
0 |
0 |
0 |
00 |
0 |
1 |
0 |
0 |
||
|
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
11 |
0 |
0 |
* |
* |
11 |
0 |
0 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
|
Таблица 7.3 |
Таблица 7.4 |
||||||||||
|
Карта Карно Y2 |
Карта Карно Y3 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
0 |
0 |
1 |
00 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||
|
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
11 |
0 |
0 |
* |
* |
11 |
0 |
0 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
|
Таблица 7.5 |
Таблица 7.6 |
||||||||||
|
Карта Карно Y4 |
Карта Карно Y5 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
01 |
1 |
0 |
0 |
0 |
01 |
0 |
1 |
0 |
0 |
||
|
11 |
0 |
0 |
* |
* |
11 |
0 |
0 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
|
Таблица 7.7 |
Таблица 7.8 |
||||||||||
|
Карта Карно Y6 |
Карта Карно Y7 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
01 |
0 |
0 |
0 |
1 |
01 |
0 |
0 |
1 |
0 |
||
|
11 |
0 |
0 |
* |
* |
11 |
0 |
0 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
|
Таблица 7.9 |
Таблица 7.10 |
||||||||||
|
Карта Карно Y8 |
Карта Карно Y9 |
||||||||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
||
|
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
||
|
11 |
1 |
0 |
* |
* |
11 |
0 |
1 |
* |
* |
||
|
10 |
* |
* |
* |
* |
10 |
* |
* |
* |
* |
||
В результате минимизации получаем
;;;;;;;;;
Составим схему дешифратора с помощью минимизированных функций:
Рисунок 5 «Дешифратор DC 4→10»
Рисунок 6 «Временная диаграмма дешифратора»
Сложность схемы С=61,Время формирования сигнала T=4tз
4.Создание субблока счётчика.
В каждом десятичном разряде при переходе из состояния 9 в состояние 0 необходимо вырабатывать сигнал переноса в следующий разряд (для возможности каскадирования счётчиков).Для этого, объединим конституенту единицы 13-ого набора с запрещенными комбинациями счётчика(в таблице 8 приведён пример для JK-триггера, пример для D-триггера аналогичен):
|
Таблица 8 |
||||
|
Q2Q1 Q4Q3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
11 |
0 |
1 |
* |
* |
|
10 |
* |
* |
* |
* |
Полученная схема с переносом представлена на рисунке 1.
Для того, чтобы создать субблок в среде Electronics Workbench , необходимо:
1.Выделить схему, которую вы хотите объединить в субблок (схема не должна содержать такие блоки, как Word Generator и Logic Analyzer)
2.На панели меню ,в разделе Circuit воспользоваться функцией Create Subcircuit
3.В появившемся меню необходимо дать название субблоку и нажать на кнопку Copy from Circuit.
4.Полученный субблок можно использовать для дальнейшего проектирования
Рисунок 7 «Субблок счётчика»
На рис.7 представлен субблок счётчика, где С – вход для синхросигнала, R’ – вход для установки нуля, S’ – вход для установки единицы.Q1-Q4 – информационные выходы, Ci – переход.
5.Счётчик с Ксч=100 на D- и JK- триггерах.
Чтобы увеличить Ксч счётчика необходимо совместить вход для синхросигнала второго счётчика с выходом переноса первого счётчика. Полученная схема представлена на рисунке 8:
Рисунок 8 «Счётчик Ксч=100»
Рисунок 9 «Временная диаграмма Ксч=100»
6.Общий вывод:
После выполнения данной лабораторной работы, я овладел методом синтеза синхронных счетчиков; приобрел практические навыки анализа работоспособности проектируемых схем, а также навыки построения дешифраторов десятичного кода.
7.Список используемой литературы
- Лекции по курсу «Схемотехника»,Федоров В.Н.
- лабораторный практикум по курсу «Схемотехника ЭВМ»: Учебно–методическое пособие по выполнению лабораторных работ М.: МГУПИ, 2012. Федоров В.Н.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
| 52164. | Зелений агресор – амброзія полинолиста | 100 KB | |
| Цілі: На прикладі амброзії полинолистої показати роль рослин в екосистемах. Тип уроку: практична робота з елементами бесіди Обладнання: гербарій амброзії полинолистої мультимедійна презентація робочий зошит Організаційний момент Мотивація навчальної діяльності Учитель. На мультимедійній дошці зявляється слайд з зображенням амброзії полинолистої Як ви здогадалися це амброзія полинолиста.Розглянути слайд презентації та гербарний екземпляр амброзії полинолистої. | |||
| 52165. | Північна Америка. Загальні відомості, особливості фізико-географічного положення, Історія відкриття та освоєння Північної Америки | 46 KB | |
| Тема уроку: Північна Америка. Обладнання: атласи контурні карти стінні карти Північна Америка Карта півкуль підручник слайди для мультимедійної дошки. Отже ми починаємо вивчати материк Північна Америка. Розповідь вчителя За своєю площею 204 млн км2а з островами 244 млн км2 Північна Америка посідає третє місце серед континентів планети. | |||
| 52166. | ПІВНІЧНА АМЕРИКА | 67 KB | |
| Завдання етапу: Назвіть і покажіть на карті крайні точки материка. За яким планом вивчають материк Розкажіть план характеристики географічного положення материка та поясніть чому опис материка починається з характеристики його географічного положення 4.Опишіть географічне положення материка.Яка площа Північної Америки Порівняйте з іншими материками. | |||
| 52167. | Населення та політична карта Північної Америки. Українська діаспора | 69.5 KB | |
| Міхелі фізична карта світу політична карта світу атласи таблиці картини про США та Канаду. Найбільші країни це США Канада Мексика а також на крайньому півдні та островах Карибського моря багато дрібних за площею держав та залежних територій.197 Виписати країни та їх столиці учні виписують к стовпчик за зразком США Вашингтон Канада Оттава... | |||
| 52168. | Геологічна будова та рельєф Північної Америки. Корисні копалини | 50 KB | |
| Мета: сформувати нові поняття; дати знання про особливості будови земної кори Північної Америки та залежність рельєфу від геологічної будови материки; сформувати знання про вплив на рельєф материка ендогенних і екзогенних сил; закріпити знання про зв'язок між складом гірських порід і розміщенням родовищ... | |||
| 52169. | Геологічна будова та рельєф Північної Америки. Корисні копалини | 310.5 KB | |
| Мета: сформувати нові поняття; дати знання про особливості будові земної кори Північної Америки та залежність рельєфу від геологічної будови материка; ; сформувати знання про впив на рельєф материка ендогенних та екзогенних сил; закріпити знання про зв`язок між складом гірських пород і розміщення родовищ корисних копалин; продовжувати формування навичок аналізу тематичних карт; розвивати увагу спостередливість творчі здібності. Обладнання: фізична карта Північної Америки атлас підручник. Географічне положення Північної Америки. | |||
| 52170. | Население и политическая карта Северной Америки | 121.5 KB | |
| Цель: дать характеристику населения Северной Америки численность неравномерность размещения по территории расовый состав и политической карты материка. Прерии Северной Америки расположены: а в Кордильерах; б на Великих и Центральных равнинах; в на побережье Атлантического океана; г на севере материка. Какие факторы нарушают зональность природы материка а морские течения; б рельеф; в изрезанность береговой линии. Кем и в каком году была открыта Америка Колонизация материка изменила состав населения. | |||
| 52171. | Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття та освоєння материка | 31 KB | |
| Історія відкриття та освоєння материка. Практична робота №8 продовження Мета: cформувати в учнів знання про основні риси географічного положення материка удосконалювати роботу з картами; розвивати пізнавальний інтерес вміння працювати в колективі аналізувати робити висновки; виховувати культуру спілкування самостійність розширювати кругозір дітей щодо історії відкриття та освоєння материка. Колумба план вивчення материка відео... | |||
| 52172. | Нові індустріальні країни Латинської Америки | 667.5 KB | |
| Мета: узагальнення і систематизація знань по темі: Латинська Америка методом формування географічного мислення і творчих здібностей шляхом розвитку умінь самостійно працювати з географічним матеріалом; вирішення проблеми відторгнутих в класному колективі підвищення їх соціального статусу методом зацікавленості особи в участі в ігрових видах діяльності; виховання пізнавального інтересу пошани до народів інших країн самостійності і цивільної... | |||
