10478

Мій перший педагогічний досвід. Роздуми про мій перший урок

Эссе

Педагогика и дидактика

Мій перший педагогічний досвід. Роздуми про мій перший урок. 13.02.2009р. 10клас â€Насичені вуглеводні€. Прийшовши до школи я була дуже рада що мені випала можливість проводити уроки. Перед своїм першим уроком я готувалась два дні заздалегідь. Перше що було у моїй ...

Украинкский

2013-03-27

39 KB

44 чел.

Мій перший педагогічний досвід.

Роздуми про мій перший урок.

 13.02.2009р.; 10-клас; Насичені вуглеводні”.

 Прийшовши до школи, я була дуже рада, що мені випала можливість проводити уроки. Перед своїм першим уроком я готувалась два дні заздалегідь. Перше, що було у моїй підготовці – це складання плану-конспекту уроку. Далі я ретельно вивчила його, склала собі план проведення заняття, для того щоб чітко і зрозуміло викласти матеріал. При підготовці у мене було невелике переживання, виникало запитання: Чи зможу я пояснити матеріал так, щоб всі учні мене зрозуміли?”, “Чи буде їм цікаво мене слухати?”

 Ось і настав день, коли я мала проводити мій перший урок. До школи я прийшла вчасно, навіть трішки раніше, щоб налаштувати себе на робочу обстановку. О 9.45 продзвонив дзвінок на урок і я з вчителем пішла у клас. Я подолала хвилювання. Коли я зайшла в клас всі діти дружно встали та привіталися. Урок я розпочала своєчасно. Відкрила журнал і відмітила відсутніх. Перш ніж перейти до нової теми я перевірила домашнє завдання. Всі питання, які виникали в учнів ми разом розібрали біля дошки. Коли їм стало все зрозуміло, ми перейшли до вивчення нової теми. На дошці я записала тему уроку і план. Далі я почала пояснювати новий матеріал. Я навіть не сподівалася, що зразу знайду спільну мову з учнями. У процесі пояснення матеріалу майже всі учні активно співпрацювали зі мною.

 Дисципліна в класі була зразкова: учні уважно слухали і записували, що мене дуже здивувало. Чим більше часу я була вчителем, тим спокійніше себе почувала і не переживала. Мені було дуже приємно проводити урок, виникало бажання пояснити матеріал учням так, щоб вони в подальшому із задоволенням відвідували мої уроки.

 Після пояснення нового матеріалу, я дала учням на його закріплення декілька вправ, які ми разом виконали на дошці. Після цього підбила підсумки уроку і задала домашнє завдання. Урок закінчився своєчасно. Після закінчення уроку до мене звернулися декілька учнів 10-ого класу, що запитали мене, коли я знову буду проводити у них урок. Я почула від них те, що їм на уроці було комфортно, цікаво і зрозуміло. Коли я вийшла з класу у мене було дуже багато позитивних вражень, але найбільшим – спілкування з дітьми. Вчителька також мене дуже похвалила і сказала, що її дуже здивувало, що учні 10-ого класу так тихенько сиділи і з великим зацікавленням слухали.

 Отже, провівши мій перший урок я була дуже задоволена. Поставлена мета уроку була мною досягнута. На мою думку доброму проведенню свого першого уроку сприяло перш за все те, що я добре знала матеріал, знайшла шляхи налагодження взаєморозуміння між вчителем і учнем.

 У подальшому проведенні уроків я хотіла б, щоб на уроці були активні всі учні класу.

Роздуми про мій перший заліковий урок.

 19.02.2009р.; 8-клас; Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Поняття про періоди і групи. Структура періодичної системи.

 До залікового уроку я готувалася впевнено, так як це вже був мій не перший урок. Спочатку я склала план-конспект уроку. Ретельно вивчила його. Склала план проведення заняття, для того щоб чітко і зрозуміло викласти матеріал. При підготовці у мене зовсім не виникало як хвилювання, так і запитань, які виникали під час підготовки до першого заняття.

 Коли я прийшла на урок діти з великим задоволенням мене зустріли. Я спочатку привіталася, відкрила журнал, відмітила відсутніх. Перш ніж перейти до нової теми я перевірила домашнє завдання. Все що учням було не зрозуміло ми разом розібрали біля дошки. Далі я перейшла до вивчення нової теми. На дошці я записала тему уроку і план проведення заняття і почала пояснювати новий матеріал. Під час його викладу я вела себе впевнено, слідкувала за своєю мовою та дисципліною в класі. Урок проходив у формі колективної роботи, тобто відбувалася співпраця з учнями. При цьому вони активно брали в цьому участь. Учням було дуже цікаво слухати, що було видно по їхніх очах. Коли я це бачила у мене виникало бажання пояснити їм так матеріал, щоб у них було бажання у подальшому з задоволенням відвідувати мої уроки. Після пояснення нового матеріалу ми з учнями виконали декілька завдань на його закріплення. Після цього я підбила підсумки уроку, задала домашнє завдання.

 Коли я вийшла з класу, то я все більше розуміла, що з практикою я досягаю все більших успіхів. Я стала поводити себе більш впевнено і в мене виникало бажання в подальшому проводити уроки і зацікавлювати учнів до вивчення такої науки як хімія.

Роздуми про мої успіхи.

 Під час проходження педагогічної практики, яка тривала 6 тижнів, перших три дні я відвідувала уроки хімії, а потім отримала можливість самостійно їх проводити. При проведенні уроків я використовувала різні форми і методи навчання, урізноманітнювала типи уроків: урок засвоєння нового матеріалу, урок узагальнення та систематизації знань, урок перевірки і корекції знань, навиків і вмінь (або контролю), комбінований урок, урок-гра.

 Уроки я проводила з великим задоволенням. Перед педагогічною практикою у мене було велике бажання бути педагогом. Прийшовши до школи це бажання стало ще більшим. Вчителька була дуже задоволена тим, як я проводила уроки. З кожним днем моя педагогічна майстерність вдосконалювалася.

Реалізація міжпредметних зв’язків.

 25.02.2009.; 11клас; “Хімія та екологія”.

 У даній темі використовувались міжпредметні зв’язки з:

1) природознавством та географією: корисні копалини; види зв’язку; види промисловості; геологічні явища; види господарств;

2) біологією: дія бактерій; біологічна дія хімічних елементів; флора і фауна;

3) ОБЖ: правила поводження людини у природному середовищі та екстремальних ситуаціях.

4) фізикою: фізичні явища; нетрадиційні способи добування енергії.

 13.03.2009р.; 9 клас; Корозія металів і способи захисту від корозії”.

 У даній темі використовувались міжпредметні зв’язки з:

1) фізикою: процес електролізу та його характеристики;

2) природознавством: мінерали; розчини; атмосферні явища;

3) трудовим навчанням: фізичні властивості металів; склад сплавів.

 18.03.2009р.; 7 клас; Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості”.

 У даній темі використовувались міжпредметні зв’язки з:

1) географією: склад атмосфери, біосфери, тропосфери, гідросфери;

2) біологією: фізіологічна дія;

3) математикою: складання формул речовин за валентністю використовуючи НСК; хімічні рівняння аналогічні алгебраїчним.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25639. Кора большого мозга 56 KB
  Наиболее поверхностного и глубокого слоев коры. Для коры характерно расположение клеток и волокон слоями. Цитоархитектоника коры большого мозга.
25640. Костные ткани 38 KB
  В костной ткани обнаружено более 30 микроэлементов медь стронций цинк барий магний и др. Органическое вещество матрикс костной ткани представлено белками коллагенового типа и липидами. Морфофункциональные свойства костной ткани меняются в зависимости от возраста мышечной деятельности условий питания а также под влиянием деятельности желез внутренней секреции иннервации и др.
25641. Костный мозг 45.5 KB
  В данный период костный мозг накапливает стволовые клетки а клетки стромы с остеогенными потенциями создают микросреду необходимую для дифференцировки стволовых кроветворных клеток. У зародыша 36 нед развития в костном мозге диафиза трубчатых костей обнаруживаются жировые клетки. Он содержит стволовые кроветворные клетки СКК и диффероны гемопоэтических клеток эритроидного гранулоцитарного и мегакариоцитарного ряда а также предшественники В и Тлимфоцитов.
25642. Гистологическое строение трубчатой кости как органа 36 KB
  Компактное вещество образующее диафиз кости состоит из костных пластинок толщина которых колеблется от 4 до 1215мкм. Наружные общие генеральные пластинки не образуют полных колец вокруг диафиза кости перекрываются на поверхности следующими слоями пластинок. Внутренние общие пластинки хорошо развиты только там где компактное вещество кости непосредственно граничит с костномозговой полостью.
25643. МЫШЕЧНЫЕ ТКАНИ 27 KB
  В соответствии с морфофункциональным принципом в зависимости от структуры органелл сокращения мышечные ткани подразделяют на две подгруппы. 1 подгруппа поперечнополосатые исчерченные мышечные ткани. Исчерченные мышечные ткани сокращаются быстрее чем гладкие.
25644. Надпочечники 49.5 KB
  В корковом веществе надпочечников образуется комплекс стероидных гормонов которые регулируют обмен углеводов состав ионов во внутренней среде организма и половые функции глюкокортикоиды минералокортикоиды половые гормоны. Ацидофильные клетки становятся зачатком первичной фетальной коры будущих надпочечников. На 10й неделе внутриутробного периода первичная кора окружается снаружи мелкими базофильными клетками происходящими тоже из целомического эпителия которые дают начало дефинитивной коре надпочечников. Мозговая часть...
25645. Нейроглия 33.5 KB
  Клетки глии ЦНС делятся на макроглию глиоциты и микроглию. Эти клетки цилиндрической формы. Базальная поверхность большинства эпендимоцитов ровная но некоторые клетки имеют длинный отросток идущий глубоко в нервную ткань и почти лишены ресничек.
25646. Нейрон. НЕРВНАЯ ТКАНЬ 43 KB
  Нервные клетки нейроны нейроциты основные структурные компоненты нервной ткани выполняющие специфическую функцию. Нейроны. Нейроны нейроциты специализированные клетки нервной системы ответственные за рецепцию обработку процессинг стимулов проведение импульса и влияние на другие нейроны мышечные или секреторные клетки. Нейроны выделяют нейромедиаторы и другие вещества передающие информацию.
25647. Нервные волокна 32.5 KB
  По строению оболочек различают миелиновые и безмиелиновые нервные волокна. Безмиелиновые нервные волокна находятся преимущественно в составе вегетативной нервной системы. В нервных волокнах внутренних органов как правило в таком тяже имеется не один а несколько 1020 осевых цилиндров принадлежащих различным нейронам.