ID: 10483

Название работы: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули, електронні та структурні формули, кратні звязки

Категория: Конспект урока

Предметная область: Химия и фармакология

Описание: Тема: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули електронні та структурні формули кратні звязки. Гомологи етилену. Ізомерія карбонового скелету і положення кратного звязку. Номенклатура алкенів. Мета: навчальна: сформуват...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-03-27

Размер файла: 64.5 KB

Работу скачали: 19 чел.

Тема: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули, електронні та структурні формули, кратні зв’язки. Гомологи етилену. Ізомерія карбонового скелету і положення кратного зв’язку. Номенклатура алкенів.

Мета:

навчальна: сформувати поняття про новий гомологічний ряд – алкени; ознайомити з природою кратних з’язків, з новим видом ізомерії – за положенням кратних зв’язків; продовжувати розвивати уміння складати структурні формули за назвами речовин і давати назви речовинам відповідно до їх структурних формул на прикладі алкенів.

виховна:

•  виховувати наполегливість, працьовитість, самостійність, вміння вчитися;
•  зацікавити до вивчення хімії, як цікавої теоретичної, експериментальної та прикладної науки.

розвивальна: розвивати вміння бачити причинно-наслідкові зв’язки; забезпечити розвиток розумових здібностей учнів, формування інтелектуальних умінь, а саме: формування вмінь логічно розмірковувати, порівнювати й узагальнювати, висловлювати припущення, доводити й заперечувати, встановлювати нові зв’язки між знаннями, переносити нові знання й уміння в нові ситуації.

Обладнання і матеріали: кулестрижнева модель молекули етилену; суміш етанолу із сульфатною кислотою, розчин калій перманганату, пробірки з газовідвідною трубкою, штатив, нагрівальний прилад, пісок.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

1.  Організаційний етап……………………………………………...1–2 хв.
2.  Актуалізація і корекція опорних знань………………………….10 хв.
3.  Мотивація навчальної діяльності………………………………..2 хв.
4.  Вивчення нового матеріалу…………………………………...…20хв.
   1.  Етилен: склад і будова.
   2.  Гомологічний ряд алкенів, їх номенклатура.
   3.  Ізомерія алкенів.
5.  Узагальненя та систематизація знань учнів…………………….10 хв.
6.  Домашнє завдання………………………………………………..1–2 хв.
7.  Підбиття підсумків уроку……………………………………..…1–2 хв.

Хід уроку:

    І. Організаційний етап.

    II. Актуалізація і корекція опорних знань.

 Бесіда

1.  Чому вивчені вуглеводні належали до ряду насичених вуглеводнів?
2.  Чи реагували насичені вуглеводні з розчинами калій перманганату?

 Демонстрація

 Одержання етилену і знебарвлення розчинів калій перманганату.

 Етилен можна одержати із суміші етанолу і сульфатної кислоти.

 Суміш етанолу, сульфатної кислоти, піску (для рівномірного кипіння) обережно нагрівають, попередньо закривши отвір пробібки пробкою з газовідвідною трубкою. Інший кінець газовідвідної трубки опускають у розчин калій перманганату. Розчин знебарвлюється.

 Бесіда

 Згадайте, як відносяться до розчину калій перманганату алкани. Чи належить етилен до насичених вуглеводнів?

    III. Мотивація навчальної діяльності.

 Різноманітність вуглеводнів пояснюється тим, що існують вуглеводні, які містять менше атомів Гідрогену, ніж необхідно для насичення чотиривалентності Карбону. Це ненасичені вуглеводні.

    IV. Вивчення нового матеріалу.

 1. Етилен: склад і будова.

 Етилен є одним із представників ненасичених вуглеводнів.

 Чому етилен вступає в реакцію із калій перманганатом? Щоб відповісти на це запитання, слід розглянути будову молекули етилену.

 Брутто-формула етилену C2H4. Вона не відповідає загальній формулі насичених вуглеводнів, отже, молекула етилену має іншу будову: зв’язок між атомами Карбону в ній не одинарний, а подвійний. Етилен належить до гомологічного ряду, представники якого називаються алкенами, а також ненасиченими вуглеводнями ряду етилену.

 У етилену, так як і в усіх сполуках з подвійними зв’язками атом вуглецю має три однакові σ–зв’язки, які утворюються з одного s–електрона і двох p–електронів. Тобто, переважає sp2–гібридизація. А треті p–електрони обох атомів карбону утворюють π – зв’язок. Ці електрони називають π – електронами.

 Отже, подвійний зв’язок складається з одного σ–зв’язку і з одного π – зв’язку. π – зв’язок є слабшим і у хімічних реакціях розривається легше, ніж σ–зв’язок. Тоді для етилену будуть характерними реакції, які протікають з розривом зв’язку і приєднанням атомів за місцем розриву, тобто реакції приєднання. Механізм знебарвлення розчину калій перманганату пояснюється наявністю подвійних (кратних) зв’язків у молекулі C2H4.

 Електронна і структурна формули етилену:

              H     H                                      

       H     C     C     H      

 

       

 2. Гомологічний ряд алкенів, їх номенклатура.

 Вуглеводні, що мають подвійний зв’язок ( як у молекули етену) утворюють гомологічний ряд алкенів. Назви алкенів походять від назв відповідних алканів із заміною суфікса -ан- на -ен-. Суфікс -ен- указує на наявність у молекулі подвійного зв’язку.

Гомологічний ряд алкенів у порівнянні з гомологічним рядом алканів

Назва алкану	Формула алкану	Назва алкену	Формула алкену
Етан	C2H6	Етен (стара збережена назва – етилен )	C2H4
Пропан	C3H8	Пропен	C3H6
Бутан	C4H10	Бутен	C4H8

  Завдання:

1.  Продовжити гомологічний ряд алкенів до 6 гомолога.
2.  Вивести загальну формулу алкенів.

( загальна формула алкенів CnH2n ).

1.  Чому гомологічний ряд починається з етену?

 3. Ізомерія алкенів.

 Одним із основних видів ізомерії алкенів є структурна ізомерія. Її поділяють:

1.  розгалуження карбонового скелету;

 Наприклад:

             1–гексен

 Положення кратного зв’язку вказується цифрою напочатку назви вуглеводню.

    4-метил-1-пентен

      3,3-диметил-1-бутен

 Першим у карбоновому ланцюгу буде той атом карбону, до якого ближче кратний зв’язок, а не насичений радикал.

1.  положення подвійного зв’язку:

             2–гексен

             3–гексен

 Також виділяють:

1) міжкласову ізомерію; 

 Наприклад:

             1–пентен

                

           циклопентан

 Алкени ізомерні циклоалканам.

2) просторову ізомерію.

              

             цис-2-бутен

              

           транс-2-бутен

 Що нового з’явилося у алкенів порівняно з насиченими вуглеводнями?

    V. Узагальненя та систематизація знань учнів.

  Завдання:

1.  Які вуглеводні називаються ненасиченими?
2.  Як за складом і будовою алкани відрізняються від алкенів?
3.  Назвіть такі вуглеводні:

1.  Напишіть структурні формули для речовин: 

 а) 4-метил-2-пентен;

 б) 2-метил-2-бутен;

 в) 2,4-диметил-2-гексен;

 г) 3-етил-4,4-диметил-2-гептен.

1.  Напишіть формули:

 а) двох гомологів гексену;

 б) двох ізомерів гексену.

Назвіть їх.

1.  Напишіть ізомери пентену.

    VI. Домашнє завдання.

 Вивчити § 31, виконати завдання 185, 192 ст.138, написати формули всіх можливих ізомерів октену.

    VII. Підбиття підсумків уроку.