10484

Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори. Навчальна мета: розглянути основні лабораторні способи добування кисню дати уявлення про реакцію розкладу каталізатор. Виховна мета: виховувати в учнів самостійність вміння виконува

Украинкский

2013-03-27

56 KB

68 чел.

Тема: Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори.

Навчальна мета: розглянути основні лабораторні способи добування кисню,

дати уявлення про реакцію розкладу, каталізатор.

Виховна мета: виховувати в учнів самостійність, вміння виконувати поставлені перед ними завдання, виховувати культуру спілкування.

Розвивальна мета: розвивати навики спостерігати, робити логічні висновки, сприяти розумовому розвитку учнів, розвивати інтерес до вивчення предмета, розвивати асоціативне, образне, творче мислення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форми роботи: розповідь, демонстрація дослідів, робота в групах.

Засоби наочності: прилад для добування газів, гідроген пероксид, манган (ІІ) оксид, калій перманганат, дерев'яна скіпка.

Хід уроку

1. Організаційний етап: перевірка готовності класу до уроку, рапорт про кількість відсутність.

2. Актуалізація опорних знань: (бесіда)

1.Розкажіть про фізичні властивості кисню.

2. Охарактеризуйте Оксисен, як хімічний елемент.

3. Охарактеризуйте кисень, як просту речовину.

4. Розкажіть про поширення Оксисену в природі.

5. Розкажіть про роль кисню в процесах дихання (на основі вивченого з біології).

3. Мотивація навчальної діяльності.

Тема «Прості речовини метали і неметали» є візитною карткою до вивчення складу і властивостей великого царства складних речовин. Серед простих речовин неметалів велике значення має кисень. Сьогодні ми продовжуємо вивчати хімічний елемент Оксисен і просту речовину, яку він утворює – кисень, а саме методи одержання цієї речовини.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Добування кисню в лабораторії.

Постановка проблеми: 

  •  Чи можна добути кисень у лабораторії?
  •  З яких речовин добувають кисень?
  •  Як переконатись, що добутий газ – кисень?

Демонстрація досліду добування кисню розкладом калій перманганату під час нагрівання. У пробірку насипаємо калій перманганат, закриваємо корком з газовідвідною трубкою, поставивши біля отвору жмутик вати. Вмонтовуємо пробірку в лапку штатива біля самого отвору. Кінець газовідвідної трубки опускаємо в чисту пробірку. Нагріваємо кристали калій перманганату, аж до їх розтріскування.

У пробірці збирається кисень, а так як він важчий від повітря, то кисень витісняє з пробірки повітря – це один із способів збирання кисню. Для того, щоб дізнатись про інший спосіб збирання кисню, ви опрацюєте опорний конспект у робочому зошиті (стор.75).

Відбулася реакція:

Для перевірки наявності кисню, в пробірку з газом опускаємо тліючу скіпку. Вона спалахує і горить.

-Який висновок можна зробити?

а)Кисень підтримує горіння.

б)Кисень добувають розкладом калій перманганату або інших оксигеновмісних речовин:

Видозмінимо дослід. Як вихідну речовину для добування кисню візьмемо гідроген пероксид ( ). При нагріванні кисень не виділяється. Покладемо до гідроген пероксиду щіпку манган (IV) оксиду і знову нагріваємо. У пробіркоприймачі збирається кисень.

Фільтруємо реагуючу суміш. Манган (IV) оксид не використався, хоч пришвидшив розклад гідроген пероксиду. Формуємо поняття каталізатора - Каталізатори – це речовини, які пришвидшують хімічні реакції, але самі при цьому не витрачаються. Інші речовини, які також змінюють швидкість реакції, уповільнюють її, але самі при цьому не витрачаються називаються інгібіторами. Пригадайте з історії, яким чином колись у давнину зберігали молоко, щоб воно не прокисало?

  •  Що таке хімічне рівняння? З яких частин воно складається?
  •  Що спільного є у цих двох реакціях?

Формуємо поняття реакцій розкладу - Хімічні реакції, під час яких з однієї речовини утворюються дві або більше нових речовин, називаються реакціями розкладу.

5. Узагальнення і систематизація знань. 

Для закріплення отриманих знань розв’яжемо завдання:

1.Робота в групах: ділимо клас на три групи методом гри «Третій зайвий». Учням роздаємо на картках записані формули трьох речовин, одна з яких зайва. Завдання – записати формулу цієї речовини, дати їй назву обґрунтувати коротко відповідь.

1)                  - проста речовина

2)                - оксигеновмісна речовина

3)                   - складна речовина

Відповідно до того, у кого яка зайва речовина, формуємо групи. Кожна група отримує листок з двома питаннями, на які готує відповідь, а також письмове завдання (додаток).

З кожної групи для презентації своєї роботи викликається по одному учневі.

2.Проведемо гру «Хімічний футбол». Клас ділиться на дві частини, і так же само, як у футболі одні будуть нападаючі (ставитимуть три запитання), інші – захисники (відповідатимуть на ці питання), потім міняються ролями. Рахунок визначається кількістю неправильних відповідей.

3.Робота з зошитом – самостійна робота (стор. 76).

Давайте підсумуємо, що ми сьогодні вивчили?

6. Домашнє завдання:

§12, стор.76 у робочому зошиті

7. Підведення підсумків виставлення оцінок учням.

Додаток

 

I група

Питання:

- До складу яких природних речовин входить хімічний елемент Оксисен?

- Як можна добути кисень в лабораторних умовах?

Письмові завдання:

1.Розставити коефіцієнти в рівняннях реакцій, відмітити реакції розкладу:

2.Яку масову частку становить Оксисен у складі перманганату калію ( )?

ІІ група

Питання:

- Що таке каталізатори, і яке їх значення у хімічних реакціях?

- Які реакції називають реакціями розкладу?

Письмові завдання:

1. Розставити коефіцієнти в рівняннях реакцій, відмітити реакції розкладу:

2.Яка маса кисню необхідна для спалювання 3,1 г фосфору, якщо при цьому утворюється 4,6 г фосфор (V) оксиду? (закон збереження маси речовини)

ІІІ група

Питання:

- В одній колбі міститься кисень, в другій – повітря. Як дізнатись, в якій міститься кисень?

- Назвіть способи збирання кисню

Письмові завдання: 

1. Розставити коефіцієнти в рівняннях реакцій, відмітити реакції розкладу:

2.Знайти масові відношення елементів у молекулі гідроген пероксиду ( )


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76621. Первая Российская революция 1905-1907 годах 37.5 KB
  Царизм объявил об учреждении законосовещательной Государственной Думы Булыгинской по имени министра внутренних дел А. Не останавливая предназначенных выборов в Государственную думу привлечь теперь же к участию в Думе в мере возможности соответствующей кратности остающегося до созыва Думы срока те классы населения которые ныне совсем лишены избирательных прав предоставив за сим дальнейшее развитие начала общего избирательною права вновь установленному законодательному порядку и 3. Установить как незыблемое правило чтобы никакой...
76622. Политическое и экономическое развитие после первой революции 36 KB
  Столыпина ставшего в день роспуска Первой Государственной Думы Председателем Совета Министров. Председателем Думы являлся кадет Ф. Председателями III Государственной Думы являлись Н. Были отклонены законопроекты о расширении бюджетных прав Думы введении земских учреждений в западных губерниях местного самоуправления о старообрядческих общинах об усовершенствовании судопроизводства и др.
76623. Россия в первой мировой войне 27.5 KB
  Между Австрией и Сербией разгорелся международный конфликт в котором Россия стала поддерживать Сербию а Германия приняла сторону Австро-Венгрии. Германия объявила войну России как ответный шаг на начавшуюся мобилизацию российских войск. Германия сконцентрировав основные силы на Восточном фронте провела весенне-летнее наступление в результате которого Россия потеряла все завоевания 1914 г.
76624. Февральская буржуазно-демократическая революция 31 KB
  Поскольку революция 1905-1907 гг. не решила экономических, политических и классовых противоречий в стране, то она явилась предпосылкой февральской революции 1917 года. Участие царской России в первой мировой войне показало неспособность ее экономики на выполнение военных задач.
76625. Октябрь 1917 г. Установление власти большевиков 37.5 KB
  Установление власти большевиков Причины октябрьской революции 1917 года: усталость от войны; промышленность и сельское хозяйство страны оказались на грани полного развала; катастрофический финансовый кризис; нерешенность аграрного вопроса и обнищание крестьян; оттягивание социальноэкономических реформ; противоречия Двоевластия стали предпосылкой для смены власти. Двоевластие окончилось победой буржуазии. Главной целью октябрьской революции было завоевание власти Советами. ВРК объявил о свержении Временного правительства и передаче...
76626. Гражданская война в России. «Военный Коммунизм» 38.5 KB
  Официально началом войны считаются бои в Петрограде ставшие началом Октябрьской революции то есть октябрь 1917 г. Есть также версии относящие начало войны к началу Февральской революции 1917 г. По поводу окончания войны также нет единодушного мнения: одни ученые и их большинство считают концом войны взятие Владивостока то есть октябрь 1922 г. Причины войны.
76627. Новая экономическая политика (Нэп) 31.5 KB
  По мнению Ленина сущность НЭПа была в налаживании союза между рабочими и крестьянами. Ленин сделал правильный тактический ход попытавшись с помощью НЭПа выйти из кризиса и проскочив опасный период похоронить эту политику. В политику НЭПа были введены и опробованы элементы долгосрочного планирования. Это явилось причиной отказа от политики НЭПа и его свертывания в сельском хозяйстве затем в промышленности а в 30е годы в торговле.
76628. Формирование тоталитарного режима в СССР в 1930-е годы 27 KB
  Во главе небольшой группы политической элиты находится харизматичный лидер любое его слово воспринимается элитой и нацией почти как божественное откровение. не было единства внутри политической элиты существовали оппозиции авторитет нового вождя И. Однако Конституция стала лишь идеологическим прикрытием тоталитарной политической системы.
76629. Форсированная индустриализация в СССР в 1930-е годы 33.5 KB
  Однако Советское государство продолжало отставать от ведущих мировых держав по основным промышленным показателям поэтому основными стали проблемы модернизации промышленности – эта экономическая политика получила название социалистическая индустриализация. Главными особенностями первой пятилетки 1928-–1932 были высокие темпы сжатые сроки акцент на строительство предприятий тяжелой промышленности использование внутренних источников накопления перекачка средств из деревни займы у населения и др. В годы второй пятилетки 1933–-1937...