10495

Сучасне формулювання Періодичного закону. Ізотопи (стабільні й радіоактивні)

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Сучасне формулювання Періодичного закону. Ізотопи стабільні й радіоактивні. Навчальна мета: познайомити учнів із сучасним формулюваням періодичного закону, показати яку інформацію несе порядковий номер і масове число, ознайомити учнів із складом ядер атомів, сф...

Украинкский

2013-03-27

44 KB

58 чел.

Тема: Сучасне формулювання Періодичного закону. Ізотопи (стабільні й радіоактивні).

Навчальна мета: познайомити учнів із сучасним формулюваням періодичного закону; показати, яку інформацію несе порядковий номер і масове число; ознайомити учнів із складом ядер атомів; сформувати уміння учнів визначати кількість протонів і нейтронів; дати уявлення про нукліди та ізотопи і розвинути уявлення про хімічний елемент.

Виховна мета: виховувати наполегливість, самостійність, працьовитість; плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки.

Розвивальна мета: забезпечити розвиток розумових здібностей учнів, їхні вміння користуватися прийомами логічного мислення; формувати мислення учнів.

Обладнання та матеріали: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Базові поняття й терміни: атом, молекула, порядковий номер елемента, періодичний закон, протон, нейтрон, електрон, нуклон, нуклід, ізотоп, атомна маса, масове число, нуклjнне число.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: фізика, історія.

Структура уроку

I. Організаційний етап                                                                                      1 хв

II. Актуалізація опорних знань                                                                        5 хв

III. Вивчення нового матеріалу                                                                       20 хв

  1.  Сучасне формулювання періодичного закону.
  2.  Відкриття ядра, протона, нейтрона.
  3.  Протонно-нейтронна теорія будови атома
  4.  Поняття про нукліди й ізотопи; стійкі та нестійкі нукліди.

IV. Закріплення знань                                                                                      10 хв

V. Підбиття підсумків уроку                                                                           2 хв

VI. Домашнє завдання                                                                                      2 хв

Хід уроку:

I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1.  З яких частинок складаються речовини?
  2.  Що ми називаємо молекулою?
  3.  Чи має заряд атом?
  4.  Як формуююється періодичний закон?

III. Вивчення нового матеріалу

  1.  Сучасне формулювання періодичного закону.

Бесіда

1. Який фізичний зміст порядкового номеру?

Розповідь учителя

Знання фізичного змісту порядкового номера дозволяє по-новому розглянути періодичний закон і періодичну систему елементів. На основі сучасних уявлень періодичний закон формулюються так: властивості елементів, а також простих речовин і сполук, утворених ними, перебувають у періодичній залежності від величини заряду ядра атома (порядкового номера елемента).

Бесіда

У чому виявляється подібність і в чому відмінніст сучасного формулювання періодичного закону і формулювання, даного Менделєєвим 1869 року? У чому полягає причина такої відмінності?

2. Відкриття ядра, протона, нейтрона.

Розповідь учителя

Англійським фізиком Е. Резерфордом 1909 року в результаті дослідів із розсіяння α-частинок на атомах було відкрите атомне ядро, а 1920 року був відкритий протон. Нейтрон був відкритий 1932 року Дж. Чедвіком.

3. Протонно-нейтронна теорія будови атома.

Розповідь учителя

1932 рок радянські вчені Д. Д. Іваненко й Є. М. Гапон запропонували протонно-нейтронну теорію будови атома. Протони та нейтрони мають загальну назву – нуклони.

Бесіда

  1.  Відповідно до протонно-нейтронної теорії, з яких частинок складається ядро атома?
  2.  Яку інформацію дає порядковий номер елемента?
  3.  Які частинки в ядрі атома обумовлюють його заряд?
  4.  Де зосереджена основна маса атома?

Розповідь учителя

Виходячи з цього, можна дати більш повне і більш коректне визначення хімічного елемента: хімічний елемент – це різновид атомів з однаковим зарядом ядра.

Загальне число протонів і нейтронів у ядрі визначає масу атома та називається нуклонним числом.

  1.  Поняття про нукліди й ізотопи; стійкі та нестійкі нукліди.

Розповідь учителя

Різні види атомів мають загальну назву – нукліди. Нукліди достатньо характеризувати будь-якими двома з трьох фундаментальних параметрів: А – масове число, Z – заряд ядра, що дорівнює числу протонів, N – число нейтронів у ядрі. Ці параметри пов’язані між собою співвідношенням:

А = Z + N.

У позначенні нуклідів порядковий номер (протонне число) пишуть ліворуч унизу від символу нукліда, а масове (нуклонне) число – ліворуч угорі.

Нукліди з однаковим Z, але різним А і N , називають ізотопами.

Завдання

Розрахувати кількість протонів і нейтронів у ядрах атомів різних нуклідів:

Приклад:      , де 16 – нуклонне число (масове число), 8 – протонне число (заряд ядра); 16 - 8 = 8 – число нейтронів у ядрі.

Бесіда

Як ви гадаєте, чи однаковими будуть фізичні та хімічні властивості ізотопів хімічного елемента?

Розповідь учителя

Звичайно ізотопи різних елементів не мають окремих назв. Єдиним винятком є Гідроген, ізотопи якого позначаються спеціальними хімічними символами і мають особисті назви:

       – протій (Р),      – дейтерій (D),      – тритій (Т).

Завдання

Визначте кількість протонів, нейтронів і електронів у ізотопів Гідрогену. У чому відмінність і в чому подібність атомів протію, дейтерію і тритію? Чи можна назвати атоми протію, дейтерію і тритію атомами одного елемента?

Розповідь учителя

Нукліди бувають стійкими та нестікими (радіоактивними). Більшість хімічних елементів зустрічаються у вигляді суміші нуклідів. Однак при визначенні атомної маси експериментальними методами використовується природна суміш ізотопів, яка складається з різних нуклідів, тому експериментальне значення атомної маси є середнє арифметичне атомних мас різних нуклідів (з урахуванням їхніх часток в природній суміші).

IV. Закріплення знань

Завдання

  1.  Масове число атома певного елемента дорівнює 181, в електронній оболонці атома міститься 73 електрон. Вказати число протонів і нейтронів у ядрі атома та назву елемента.
  2.  Природний Галій складається з нуклідів з масовими числами 69 і 71. У якому кількісному співвідношенні знаходяться між собою числа атомів цих нуклідів, якщо середня атомна маса Галію дорівнює 69,72?

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Вивчити § 22, § 23. Виконати вправи: 1-7.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20535. Обработка файла данных 23.5 KB
  Данные по машинам автобазы: номер марка план перевозок факт. Макет исходных данных номер марка план факт о 367 нр ГАЗ 105 100 л 577 ор ЗИЛ 185 185 н 705 ар КамАЗ 220 220 в 368 еу ЛИАЗ 343 340 а 859 ср МАЗ 368 368 у 364 ар УАЗ 373 373 м 290 ао КамАЗ 288 287 н 390 ал ГАЗ 100 99 Алгоритм программы Программа по разработанному алгоритму Командный файл Обработка файла данных CLEAR {Очистка экрана} SET TALK OFF {Команда запрета выполнения отдельных команд} USE Imfd...
20536. Изучение принципов микропрограммного управления 23 KB
  Владимир 2000 Цель работы: Изучение принципов построения микропрограммного устройства управления. Развитие методов параллельной обработки данных и параллельного программирования показало что сложные алгоритмы могут быть эффективно реализованы при микропрограммном управлении что обусловило применение принципов микропрограммного управления в ЭВМ высокой производительности. Микропрограммный принцип управления обеспечивает реализацию одной машинной команды путем выполнения микрокоманд записанных в постоянной памяти.
20537. КЭШ память с прямым распределением 32 KB
  Владимир 2000 Цель работы: Изучение принципа построения кэшпамяти с пря мым распределением. Введение Кэшпамять это быстродействующая память расположенная между центральным процессором и основной памятью. В больших универсальных ЭВМ основная память которых имеет емкость порядка 3264 Мбайт обычно используется кэшпамять емкость 64256 Кбайт т.
20539. Уравнение Беллмана для непрерывных процессов 92.5 KB
  Разобьем этот интервал на 2 интервала Рис Где бесконечно малая величена Запишем уравнение 3 на этих 2х отрезках Используя принцип оптимальности: 4 Обозначим через Подставив в 4 Поскольку значение от выбора управления не зависит то ее можем внести под знак минимума и тогда выражение 5 Разделим каждое слагаемое этого уровня на Перейдем к приделу при На основании теоремы о среднем значении интеграла на бесконечно малом отрезке времени Пояснение Рисунок Тогда 5а 6 полная производная этой функции. Вместо Полученное...
20540. Многокритериальные задачи теории принятия решений 31.5 KB
  Проблему решения оптимизационных задач с учетом множества показателей эффективности называют проблемой решения многокритериальных задач или проблемой векторной оптимизации. Формулировка проблемы оптимизации по векторному критерию была в первые сформулирована Вильфредо Парето 1896г. Таким образом проблема векторной оптимизации – это проблема принятия компромиссного решения. В настоящие время можно выделить 4 подхода к основной проблеме векторной оптимизации: т.
20541. Множество решений, оптимальных по Парето 153 KB
  Пусть задача принятия решения состоит в максимизации двух противоречивых и не сводимых друг к другу. Кривая АВ определяет для рассматриваемого примера область Парето которая характеризуется тем свойством что любое принадлежащий этой области решения нельзя улучшить одновременно по всем скалярным критерием. Действительно выбрав произвольно точку М в допустимой области решения не лежащую на кривой АВ не трудно убедится что определяемая ее решению можно улучшить по критерию в точке и максимум в точке достигает максимума. Из сказанного...
20542. Основная задача управления 36.5 KB
  Пусть компоненты управления u представляют собой кусочнонепрерывные функции времени с конечным числом точек разрыва или параметрами. Значение вектора управления u принадлежат заданой допустимой области U uU границы которой могут быть функции времени. Задача определения управления гарантирующего выполнения ограничения1 является типичной задачей управления которую назовем ОЗУосновная задача управления.
20543. Геометрическая интерпретация ОЗУ 323.5 KB
  Пусть вектор управления U и вектор функционала J имеет по две компоненты: U=U1 U2; J=J1 J2 Управление принимает свои значения из области U а функционалы J из прямоугольника a1≤J1≤A2; a2≤J2≤A1 Задавая различные управления U1U2 из области U и используя уравнение процесса получим на плоскости функционалов некоторую область В. область U отображается в область В. Пересечение областей А и В это есть область выполнения ограничений при допустимых управлениях U. При заданной области допустимых управлений U реализуется область Au= А∩В...