10495

Сучасне формулювання Періодичного закону. Ізотопи (стабільні й радіоактивні)

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Сучасне формулювання Періодичного закону. Ізотопи стабільні й радіоактивні. Навчальна мета: познайомити учнів із сучасним формулюваням періодичного закону, показати яку інформацію несе порядковий номер і масове число, ознайомити учнів із складом ядер атомів, сф...

Украинкский

2013-03-27

44 KB

60 чел.

Тема: Сучасне формулювання Періодичного закону. Ізотопи (стабільні й радіоактивні).

Навчальна мета: познайомити учнів із сучасним формулюваням періодичного закону; показати, яку інформацію несе порядковий номер і масове число; ознайомити учнів із складом ядер атомів; сформувати уміння учнів визначати кількість протонів і нейтронів; дати уявлення про нукліди та ізотопи і розвинути уявлення про хімічний елемент.

Виховна мета: виховувати наполегливість, самостійність, працьовитість; плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки.

Розвивальна мета: забезпечити розвиток розумових здібностей учнів, їхні вміння користуватися прийомами логічного мислення; формувати мислення учнів.

Обладнання та матеріали: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Базові поняття й терміни: атом, молекула, порядковий номер елемента, періодичний закон, протон, нейтрон, електрон, нуклон, нуклід, ізотоп, атомна маса, масове число, нуклjнне число.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: фізика, історія.

Структура уроку

I. Організаційний етап                                                                                      1 хв

II. Актуалізація опорних знань                                                                        5 хв

III. Вивчення нового матеріалу                                                                       20 хв

  1.  Сучасне формулювання періодичного закону.
  2.  Відкриття ядра, протона, нейтрона.
  3.  Протонно-нейтронна теорія будови атома
  4.  Поняття про нукліди й ізотопи; стійкі та нестійкі нукліди.

IV. Закріплення знань                                                                                      10 хв

V. Підбиття підсумків уроку                                                                           2 хв

VI. Домашнє завдання                                                                                      2 хв

Хід уроку:

I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1.  З яких частинок складаються речовини?
  2.  Що ми називаємо молекулою?
  3.  Чи має заряд атом?
  4.  Як формуююється періодичний закон?

III. Вивчення нового матеріалу

  1.  Сучасне формулювання періодичного закону.

Бесіда

1. Який фізичний зміст порядкового номеру?

Розповідь учителя

Знання фізичного змісту порядкового номера дозволяє по-новому розглянути періодичний закон і періодичну систему елементів. На основі сучасних уявлень періодичний закон формулюються так: властивості елементів, а також простих речовин і сполук, утворених ними, перебувають у періодичній залежності від величини заряду ядра атома (порядкового номера елемента).

Бесіда

У чому виявляється подібність і в чому відмінніст сучасного формулювання періодичного закону і формулювання, даного Менделєєвим 1869 року? У чому полягає причина такої відмінності?

2. Відкриття ядра, протона, нейтрона.

Розповідь учителя

Англійським фізиком Е. Резерфордом 1909 року в результаті дослідів із розсіяння α-частинок на атомах було відкрите атомне ядро, а 1920 року був відкритий протон. Нейтрон був відкритий 1932 року Дж. Чедвіком.

3. Протонно-нейтронна теорія будови атома.

Розповідь учителя

1932 рок радянські вчені Д. Д. Іваненко й Є. М. Гапон запропонували протонно-нейтронну теорію будови атома. Протони та нейтрони мають загальну назву – нуклони.

Бесіда

  1.  Відповідно до протонно-нейтронної теорії, з яких частинок складається ядро атома?
  2.  Яку інформацію дає порядковий номер елемента?
  3.  Які частинки в ядрі атома обумовлюють його заряд?
  4.  Де зосереджена основна маса атома?

Розповідь учителя

Виходячи з цього, можна дати більш повне і більш коректне визначення хімічного елемента: хімічний елемент – це різновид атомів з однаковим зарядом ядра.

Загальне число протонів і нейтронів у ядрі визначає масу атома та називається нуклонним числом.

  1.  Поняття про нукліди й ізотопи; стійкі та нестійкі нукліди.

Розповідь учителя

Різні види атомів мають загальну назву – нукліди. Нукліди достатньо характеризувати будь-якими двома з трьох фундаментальних параметрів: А – масове число, Z – заряд ядра, що дорівнює числу протонів, N – число нейтронів у ядрі. Ці параметри пов’язані між собою співвідношенням:

А = Z + N.

У позначенні нуклідів порядковий номер (протонне число) пишуть ліворуч унизу від символу нукліда, а масове (нуклонне) число – ліворуч угорі.

Нукліди з однаковим Z, але різним А і N , називають ізотопами.

Завдання

Розрахувати кількість протонів і нейтронів у ядрах атомів різних нуклідів:

Приклад:      , де 16 – нуклонне число (масове число), 8 – протонне число (заряд ядра); 16 - 8 = 8 – число нейтронів у ядрі.

Бесіда

Як ви гадаєте, чи однаковими будуть фізичні та хімічні властивості ізотопів хімічного елемента?

Розповідь учителя

Звичайно ізотопи різних елементів не мають окремих назв. Єдиним винятком є Гідроген, ізотопи якого позначаються спеціальними хімічними символами і мають особисті назви:

       – протій (Р),      – дейтерій (D),      – тритій (Т).

Завдання

Визначте кількість протонів, нейтронів і електронів у ізотопів Гідрогену. У чому відмінність і в чому подібність атомів протію, дейтерію і тритію? Чи можна назвати атоми протію, дейтерію і тритію атомами одного елемента?

Розповідь учителя

Нукліди бувають стійкими та нестікими (радіоактивними). Більшість хімічних елементів зустрічаються у вигляді суміші нуклідів. Однак при визначенні атомної маси експериментальними методами використовується природна суміш ізотопів, яка складається з різних нуклідів, тому експериментальне значення атомної маси є середнє арифметичне атомних мас різних нуклідів (з урахуванням їхніх часток в природній суміші).

IV. Закріплення знань

Завдання

  1.  Масове число атома певного елемента дорівнює 181, в електронній оболонці атома міститься 73 електрон. Вказати число протонів і нейтронів у ядрі атома та назву елемента.
  2.  Природний Галій складається з нуклідів з масовими числами 69 і 71. У якому кількісному співвідношенні знаходяться між собою числа атомів цих нуклідів, якщо середня атомна маса Галію дорівнює 69,72?

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Вивчити § 22, § 23. Виконати вправи: 1-7.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2095. Элементарный щелевой излучатель 56.25 KB
  Данная излучающая система представляет собой бесконечную металлическую плоскость. Для возбуждения в щели переменного магнитного тока могут быть использованы различные способы.
2096. Элементарный излучатель Гюйгенса 85.15 KB
  Может быть представлен в виде воображаемой плоской площадки в диэлектрической среде без потерь, в том числе в свободном пространстве, размеры площадки много меньше длины волны.
2097. Передающие антенны и их параметры. 561.44 KB
  Группа определяющая электродинамический режим антенны, геометрические размеры и форма поверхностей и проводов, по которым текут электрические токи, частота колебаний и распределение токов, электродинамические параметры материалов антенны и окружающей среды.
2098. Мощность излучения антенн 281.36 KB
  Входное сопротивление передающей антенны определяется отношением напряжения к току на ее входных клеммах и характеризует антенну как нагрузку для генератора.
2099. Коэффициент согласования передающей антенны 25.36 KB
  Генератор нагружен на согласованную с ним линию без потерь, то при включении на конце линии нагрузки с сопротивлением, равным волновому, вся мощность от генератора будет поглощена этим сопротивлением.
2100. Электрическая прочность и высотность антенн 16.38 KB
  Электрическая прочность антенны характеризуется наибольшей мощностью или наибольшим напряжением в антенне, при которых еще не происходит электрический пробой диэлектриков конструкции антенны или окружающего антенну воздуха.
2101. Действующая длина передающей антенны 150.62 KB
  Выражение для напряжённости электрического поля в дальней зоне антенны с любым распределением тока вдоль ее оси может быть записано в таком же виде, как и для диполя Герца, имеющего равномерное распределение тока.
2102. Коэффициент направленного действия и коэффициент усиления передающей антенны 24.31 KB
  КНД передающей антенны определяется сравнением данной антенны с некоторой эталонной антенной, направленные свойства которой хорошо известны. В качестве эталонных широко используются: совершенно ненаправленный (изотропный) излучатель, диполь Герца, полуволновой вибратор.
2103. Поляризационные характеристики передающей антенны 144.83 KB
  Поляризация передающей антенны определяется по поляризации ее поля излучения, как правило, по электрическому вектору, который, в общем случае, с течением времени изменяет как свою величину, так и направление в каждой точке пространства.