10506

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання Н2, Gal, НGal, полімеризація. Правило Марковнікова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком

Конспект урока

Химия и фармакология

Тема: Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення приєднання Н2 Gal НGal полімеризація. Правило Марковнікова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком. Навчальна мета: ознайомити з хімічними властивостями алкенів; розкрити механізм реакції приєднан...

Русский

2013-03-27

38.5 KB

62 чел.

Тема: Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання Н2, Gal, НGal, полімеризація. Правило Марковнікова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.

Навчальна мета: ознайомити з хімічними властивостями алкенів; розкрити механізм реакції приєднання до алкенів за допомогою правила Марковнікова; показати, що реакції приєднання є характерними для алкенів; розглянути якісну реакцію на ці вуглеводні; удосконалити уміння складати рівняння хімічних рекцій за участі органічних речовин на прикладі етилену.

Виховна мета: виховувати наполегливість, самостійність,працьовитість; плекати в учнів інтерес до вивчення хімії як цікавої теоретичної, експериментальної і прикладної науки.

Розвивальна мета: продовжувати розвивати уміння складати рівняння хімічних реакцій за участі органічних речовин; забезпечити розвиток розумових здібностей учнів, їхні вміння користуватися прийомами логічного мислення; формувати мислення учнів.

Обладнання та матеріали: бромна вода, розчин пеманганату калію, кальцій карбід і вода, штатив із пробірками, газовідвідна трубка.

Базові поняття й терміни: окиснення, реакції приєднання, якісна реакція на ненасичені вуглеводні, кратні зв’язки, гідрування.

Вид заняття: комбінований

Міжпредметні зв’язки: фізика.

Структура уроку:

Організаційна частина                                                                           1 хв

Перевірка домашнього завдання                                                          4 хв

Актуалізація опорних знань                                                                  5 хв

Пояснення нового матеріалу                                                                 20 хв

Хімічні властивості:

Реакція окиснення

Реакція гідрування

Реакція галогенування

Реакція з галогеноводнями

Реакція полімеризації

Закріплення  і узагальнення знань                                                        7 хв

Підсумки уроку                                                                                       2 хв

Повідомлення домашнього завдання                                                    1 хв

Хід уроку:

I. Організаційна частина

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

У чому полягає особливість будови етиленових вуглеводнів?

Які типи реакцій характерні для етиленових вуглеводнів?

В якому агрегатному стані за нормальних умов знаходиться етилен? Чому?

IV. Пояснення нового матеріалу

Розповідь учителя

Хімічні властивості:

Реакція окиснення.

Окиснення алкенів за м’яких умов відбувається без розриву карбон-карбонового зв’язку, а в жорстких умовах – з розривом карбон-карбонового зв’язку.

Повне окиснення (горіння) етилену проходить до утворення вуглекислого газу і води:

C2H4 + 3O2 → 2CO2 + 2H2O

Не повне окиснення проходить до утворення оксиду карбону (II):

C2H4 + 2O2 → 2CO + 2H2O

Бесіда

Згадайте, як на минулому уроці ми добували етилен. Яка якісна реакція на ненасичені вуглеводні?

Демонстрація

Одержання етилену і знебарвлення розчинів калій перманганату і бромної води.

Етилен можна одержати із суміші етанолу і сульфатної кислоти.

Суміш етанолу, сульфотної кислоти, піску ( для рівномірного кипіння ) обережно нагрівають, попередньо закривши отвір пробірки пробкою з газовідвідною трубкою. Інший кінець газовідвідної трубки опускають у розчин калій перманганату або бромної води. Розчин знебарвлюється.

Розповідь учителя

Реакція гідрування

Реакція приєднання водню називається реакцією гідрування або гідрогенізації. Водень приєднується до вуглеців, які зв’язані подвійним зв’язком:

C2H4 + H2C2H6

Реакція галогенування

Реакція галогенування – це реакція взаємодії з галогенами. Атоми галогенів приєднуються за подвійним зв’язком. Наприклад:

C2H4 + Cl2  C2H4Cl2

Реакція з галогеноводнями

Реакція приєднання галогеноводнів до алкенів відбувається за правилом Марковнікова. Яке звучить так: атоми водню галогеноводнів приєднуються до найбільш гідрогенізованого атома вуглецю при подвійному зв’язку, тобто до атома вуглецю, який зв’язаний з більшою кількістю атомів водню.

C2H4 + HClC2H5Cl

Реакція полімеризації

Молекули етиленових вуглеводнів можуть сполучатись між собою з утворенням ланцюгових молекул. Наприклад, при підвищеній температурі і тиску, за наявності каталізатора в реакцію вступають тисячі молекул етилену за схемою:

CH2=CH2 + CH2=CH2 + CH2=CH2 + ... →

...―CH2CH2CH2CH2CH2CH2―...

При цьому розривається π-зв’язок за рахунок яких відбувається взаємодія  молекул етилену. Процес послідовного сполучення однакових молекул у більші за розміром молекули називається реакцією полімеризації. Продукт після полімеризації називається полімером. Вихідна речовина, що вступає в реакцію полімеризації, називається мономером. Скорочене рівняння:

n CH2=CH2 → (―CH2CH2―)n

n – ступінь полімеризації, який вказує скільки молекул мономеру вступило в реакцію;

(―CH2CH2―) ― елементарна ланка.

V. Закріплення й узагальнення знань

Завдання

Вуглеводень відноситься до гомологічного ряду етилену. Напишіть його структурну формулу, враховуючи, що 0,21 г вуглеводню здатні приєднати 0,80 г брому.

Як звільнити метан від домішки етилену? Напишіть рівняння реакцій.

VI. Підсумки уроку.

VII. Повідомлення домашнього завдання

Вивчити §11.Виконати вправи: 27, 28, 30.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26875. Задний мозг 3.96 KB
  Задний мозг metencephalon состоит из мозжечка cerebellum и мозгового варолиева моста pons cerebri Varoli . Между ними остаётся глубокая щель верхушка шатра fastigium являющаяся дорсальным отделом четвертого мозгового желудочка. Построен из серого и белого мозгового вещества. Построен он из белого мозгового вещества по периферии и серого в виде ядер.
26876. Продолговатый мозг 4.44 KB
  От начала пирамид отходит VI пара отводящий черепномозговых нервов. От перекреста XII пара подъязычный; от боковой поверхности продолговатого мозга отходят: пары нервов лицевой слуховой языкоглоточный блуждающий и добавочный. На нём выступает лицевой холмик colliculus facialis где сосредоточены ядра отводящего и лицевого нервов. Позади лицевого холмика расположено поле подъязычного нерва area hypoglossi а латерапьнее от него находится серое крыло alia cinerea в котором лежат ядра...
26877. Желудочки головного мозга 5 KB
  Желудочки головного мозга. К желудочкам головного мозга относятся: Боковые желудочки ventriculi laterales telencephalon; Боковые желудочки головного мозга лат. ventriculi laterales полости в головном мозге содержащие ликвор наиболее крупные в желудочковой системе головного мозга. Третий желудочек ventriculus tertius diencephalon; Третий желудочек мозга ventriculus tertiusнаходится между зрительными буграми имеет кольцевидную форму так как в него прорастает промежуточная масса зрительных бугровmassa intermedia thalami.
26878. Оболочки и сосуды головного и спинного мозга 4.04 KB
  Оболочки и сосуды головного и спинного мозга Головной и спинной мозг окружен тремя мозговыми оболочками meninges. В области большого затылочного отверстия оболочки головного мозга переходят в оболочки спинного мозга. 4 показаны оболочки головного мозга. Твердая оболочка спинного мозга отделена от внутренней поверхности позвоночного канала от надкостницы позвоночного канала надоболочечным эпидуральным пространством.
26879. Общие закономерности строения и ветвления спинномозговых нервов 5.94 KB
  Спинномозговые нервы от спинного мозга отходят метамерно в соответствии с делением костной основы и подразделяются на шейные грудные поясничные крестцовые и хвостовые. Черепномозговые нервы отходят от продолговатого с XII по V пару и среднего мозга IV и III пары. Черепномозговые нервы отходят преимущественно одним корнем соответствующим дорсальному или вентральному корешку спинномозгового нерва. Строение Спинномозговые или спинальные нервы 31 пара берут начало в спинном мозге и выходят из него между соседними позвонками почти по...
26880. Грудные спинномозговые нервы. Плечевое сплетение 3.12 KB
  Грудные спинномозговые нервы. Основные нервы Дорсальный нерв лопатки тп. dorsalisscapulae Надлопаточный нерв п. suprascapularrs Подлопаточные нервы шї.
26881. Поясничные спинномозговые нервы. Поясничное сплетение 3.08 KB
  Только первые 2 4 поясничных нерва имеют белые соединительные ветви но все получаютсерые соединительные ветви и делятся на дорсальные и Вентральные ветви. Дорсальные ветви идут в разгибатели йоясницы и отдают латеральные кожные ветви в ягодичные краниальные нервы nn. Вентральные ветви образуют поясничное сплетение т plexuslumbales соединяющееся с крестцовым сплетением Подвздошноподчревный нерв п. genitofemoral і s 16 начинается от L III II и IV и отдает ветви в малую поясничную квадратную поясничную и брюшные мышцы и идет по...
26882. Крестцовые спинномозговые нервы. Крестцовое сплетение 2.6 KB
  Крестцовые спинномозговые нервы эти нервы делятся на передние и задние ветви при этом передние ветви выходят на тазовую поверхность крестца в полость таза задние на дорсальную его поверхность. Задние ветви в свою очередь делятся на внутренние и наружные. Внутренние ветви иннервируют нижние сегменты глубоких мышц спины и оканчиваются кожными ветвями в области крестца ближе к средней линии. Наружные ветви I III крестцовых спинномозговых нервов направляются книзу и имеют название средних кожных нервов ягодиц пп.
26883. Седалищный нерв 5.99 KB
  Седалищный нерв Седалищный нерв п. Он и ннервирует всю конечность за исключением некоторых ягодичных мышц сгибателей тазобедренного сустава и разгибателей коленного сустава. Проходит позади тазобедренного сустава и делится на большеберцовый и малоберцовый нервы идущие в области бедра вместе по медиальной поверхности двуглавой мышцы бедра почти до коленного сустава. Малоберцовый нерв п.