106

Теорія електричних та магнітних кіл

Другое

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Розрахунок вторинних параметрів та А-параметрів електричної лінії. Аналіз частотного електричного фільтра. Типовими вузлами тракту передачі є лінія зв‘язку, якою сигнал розповсюджується з пункту передачі до пункту прийому, і електричний фільтр.

Украинкский

2012-11-14

575 KB

71 чел.

Методичні вказівки розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри “Електротехніка і електричні машини”  02.10.2006 р., протокол №2.

Склали:

проф. М.М.Бабаєв,

доц. М.Г.Давиденко,

доц. В.С.Блиндюк

Рецензент:

доц. В.П.Мороз


ЗМІСТ

1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ……………………………..4

2 ЛІНІЯ ЗВ’ЗКУ ТА ФІЛЬТР ЯК ЕЛЕМЕНТИ ТРАКТУ

ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ ……………………………………………...5

3 ВИБІР ЧАСТОТ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ РОЗРАХУНКІВ ………...6

4 РОЗРАХУНОК ЧАСТОТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛІНІЇ

ЗВ'ЯЗКУ ……………………………………………………………7

4.1 Визначення величин первинних параметрів лінії ……………...7

4.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта

поширення лінії ……………………………………………………….7

4.3 Розрахунок А-параметрів лінії    ………………………………...8

5 РОЗРАХУНОК ФІЛЬТРА   ………………………………………..9

5.1 Вибір типу і схеми фільтра  ……………………………………….9

5.2 Розрахунок елементів фільтра  …………………………………..10

 5.2.1 Загальні рекомендації    ………………… ………………10

 5.2.2 Розрахунок фільтра нижніх частот   .…………………...10

 5.2.3 Розрахунок фільтра верхніх частот  …………………….12

 5.2.4 Розрахунок смугово-пропускаючого фільтра ………….13

5.3 Розрахунок  А-параметрів фільтра ……………………………..15

5.4 Розрахунок вхідного опору фільтра з урахуванням

навантаження  ……………………………………………………….16

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………….17

ДОДАТОК А.  Величини первинних параметрів

типових повітряних та кабельної лінії ………………………………19

ДОДАТОК Б. Варіанти вихiдних даних для розрахунку

елементів тракту на базі повітряної або кабельної лiнiї  …………..20


1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

У даній контрольній роботі студенти виконують два завдання:

1) розрахунок вторинних параметрів та А-параметрів електричної лінії;

2) розрахунок частотного електричного фільтра.

Завдання мають 100 варіантів. Кожен студент виконує контрольну роботу згідно з номером варіанта, отриманим від викладача, який веде з його групою практичні заняття з дисципліни «Теорія електричних і магнітних кіл».

Всі розрахунки необхідно супроводжувати пояснювальним текстом, проміжні обчислення слід опустити. Скорочення числових значень та їх перекреслення після підстановки у формулу неприпустимі.

Текст розрахунково-пояснювальної записки повинен з достатньою повнотою відображати зміст роботи, щоб у суті роботи можна було розібратися без участі автора. У той же час текст повинен бути досить лаконічним. Пояснення у записці слід подавати у безособовій формі (наприклад, «… у формулу треба підставити») або від  першої  особи  множини (наприклад, «... підставляємо у формулу...»).

Оформлення    контрольної   роботи    має відповідати вимогам ГОСТ 2.105–95  та  ДСТУ 3008–95. Як методичний посібник з оформлення роботи рекомендуємо використовувати брошуру [1].


2 ЛІНІЯ ЗВ’ЗКУ ТА ФІЛЬТР ЯК ЕЛЕМЕНТИ ТРАКТУ ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ

Системи зв’язку дуже відрізняються одна від одної за структурою, схемами та технічним виконанням блоків та вузлів, що входять до їх складу. Те ж саме можна сказати й про системи автоматики та телемеханіки. Але обов’язковим компонентом цих систем або їх складових частин є тракт передачі сигналу — сукупність пристроїв, що забезпечують проходження електричного сигналу від передавача до приймача. Абстрагуючись від конкретних схем вищезгаданих систем вказаний тракт майже завжди можна представити як каскадне (воно ж ланцюжкове) з‘єднання кількох лінійних чотириполюсників (ЧП), які відображають собою типові вузли тракту [2, с. 184]. Це дає можливість використати для розрахунку тракту добре опрацьований апарат теорії лінійних ЧП, який досить повно викладено у низці класичних підручників [3–8, 13].

Типовими вузлами тракту передачі є лінія зв‘язку, якою сигнал розповсюджується з пункту передачі до пункту прийому, і електричний фільтр, який встановлюють у пункті прийому для відокремлення сигналів певного частотного діапазону у багатоканальних системах зв‘язку, а також для подавлювання електричних завад. До виходу фільтра підмикають навантаження, яке у загальному випадку представляють у вигляді еквівалентного опору навантаження . Здавалося б, для подачі сигналу у навантаження тепер досить підімкнути до входу лінії зв‘язку передавач (генератор), а до її виходу  —  фільтр з навантаженням. Такий тракт, дійсно, буде працювати, але потужність сигналу у навантаженні буде, скоріш за усе, надто малою, бо досить ймовірно, що хвильовий опір  лінії зв‘язку, з одного боку, не дорівнює внутрішньому опорові генератора , а з другого боку - не дорівнює вхідному опорові навантаженого фільтра. Тобто лінія як чотириполюсник (ЧП) може виявитися неузгодженою ані на вході, ані на виході, що, як відомо з теорії ЧП, призведе до неприйнятно великого робочого згасання тракту. Тому між генератором та лінією, а також між лінією та фільтром треба встановити спеціальні узгоджуючі пристрої. Звичайно (за винятком радіопристроїв) це узгоджуючі трансформатори.

Таким чином, структурна схема тракту передачі набуває вигляду, що показаний на рис. 2.1.

УП1, УП2 – узгоджуючі пристрої;  Ф – фільтр.

Рисунок 2.1

Метою нашого подальшого розрахунку буде визначення низки частотних характеристик лінії зв’язку, а також розрахунок величин параметрів елементів фільтра і визначення його частотних характеристик.

3 ВИБІР ЧАСТОТ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ РОЗРАХУНКІВ

Кожна з частотних характеристик має бути розрахована  на п‘ятьох частотах, величини яких залежать від варіанту завдання (додаток Б). Рекомендуємо спочатку ознайомитися з додатком Б, після чого вибрати такі частоти для розрахунків:

1) якщо у тракт включено фільтр верхніх частот, то

   

2) якщо у тракт включено фільтр нижніх частот, то

    

3) якщо у тракт включено смугово-пропускаючий фільтр, то

 ;;

;   

Якщо частот більше ніж п‘ять, то рекомендуємо перші п‘ять вибрати так, як вказано вище, а інші рівномірно розташувати у проміжках між ними так, щоб жодна з них не співпала з або


4 РОЗРАХУНОК ЧАСТОТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛІНІЇ

ЗВ'ЯЗКУ

4.1 Визначення величин первинних параметрів лінії

У додатках А і Б наведені первинні параметри ліній зв‘язку деяких типів для декількох певних величин частот. Але частоти ,…,  , визначені у попередньому розділі, скоріше за все, не збігаються з цими величинами. Якщо частота, для якої визначаються первинні параметри, знаходиться між двома частотами, що задані у додатку А, то треба, строго кажучи, виконати інтерполяцію табличних даних (дивись, наприклад, книги [9, 10]), а якщо така частота знаходиться поза діапазонами частот, що задані у цих додатках, то треба виконати екстраполяцію табличних даних [10]. Найпростіший (але не строгий) прийом інтерполяції - просто нанести табличні дані на графік, а потім з‘єднати отримані точки плавною кривою, після чого дані для потрібних частот зчитуються з графіка. Для нестрогої екстраполяції достатньо плавно продовжити вказану криву до потрібної частоти і потім зчитати дані з графіка.

Графіки частотних залежностей первинних параметрів лінії (з урахуванням екстрапольованих точок) треба навести у розрахунково-пояснювальній записці.

4.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії

Для кожної  частоти  (і – номер за чергою) з вибраних раніше частот треба обчислити величину хвильового опору лінії    за відомою формулою [2]

= +,

де — величини первинних параметрів лінії на частоті .

Обчислені комплексні величини  треба представити у експоненціальній формі як = , де  — аргумент комплексної величини . По обчислених точках треба побудувати графіки залежностей та . Ці графіки мають бути включені до розрахунково-пояснювальної записки. Для контролю розрахунків радимо зіставити побудовані графіки з типовими графіками, наведеними, наприклад, у книзі [7] (для повітряних та кабельних ліній), у книзі [11] (для рейкових кіл), у книзі [2] (для ліній усіх типів).  

Наступний крок — обчислення коефіцієнта поширення лінії на кожній з вибраних частот за відомою формулою [2]

де  — величина коефіцієнта поширення на частоті .

Обчислені комплексні величини треба представити у алгебраїчній формі як

= ,

де  — кілометричний коефіцієнт згасання лінії у неперах на кілометр (Нп/км);  — кілометричний коефіцієнт фази лінії у радіанах на кілометр (рад/км). По обчислених величинах треба побудувати графіки  та .

Ці графіки мають бути включені до розрахунково-пояснювальної записки. Для контролю розрахунків радимо зіставити побудовані графіки з типовими графіками, наведеними, наприклад, у книгах [4, 8] (для повітряних та кабельних ліній) та у книзі [2] (для ліній усіх типів).

Обчислені величини  треба внести до розрахунково-пояснювальної записки у вигляді таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

, кГц

, Ом

, рад

, Нп/км

, рад/км

4.3 Розрахунок А-параметрів лінії

Як відомо (див., наприклад [2, 7]), лінію, що має певну довжину , можна розглядати як чотириполюсник, А-параметри якого залежать від хвильового опору  і коефіцієнта поширення  наступним чином:

           (4.1)

Слід звернути увагу на те, що розрахунки згідно з формулами (4.1) потребують обчислення гіперболічних синуса та косинуса комплексного аргумента , тоді як інженерні калькулятори і більшість мов програмування мають як вбудовані функції лише гіперболічні синус та косинус дійсного аргумента. Тому раціонально використати формули

в яких добутки  та  є дійсними числами.

Обчислені комплексні величини А-параметрів треба представити у експоненціальній формі і внести до розрахунково-пояснювальної записки у вигляді таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

 

 

5 РОЗРАХУНОК ФІЛЬТРА

5.1 Вибір типу і схеми фільтра

У системах зв‘язку, автоматики i телемеханіки використовують фільтри, побудовані на різних елементних базах: LC-фільтри, пасивні і активні RC-фільтри, фільтри із застосуванням п‘єзорезонаторів, електромеханічні фільтри і т. ін. Зокрема, маючи на увазі LC-фільтри, відмітимо, що використовують як фільтри з простими схемами (наприклад, фільтри типів К та m), так і фільтри, виконані за вельми складними схемами, у подробиці класифікації та розрахунку яких ми не будемо тут вдаватися, однак відішлемо зацікавленого читача до початкової літератури з синтезу фільтрів [16, 17, 23, 24] і до відомих посібників з розрахунку складних LC-фільтрів [18–21].

При виборі типу і схеми фільтра слід вважати на те, у якому місці тракту він має працювати, а також чи передбачається його паралельна робота з іншими фільтрами і т. ін. [12, 15]. У даній курсовій роботі ситуація проста — фільтр, який треба розрахувати, є єдиним і його ввімкнено у кінці тракту безпосередньо перед навантаженням (рис. 2.1.). Для одержання навичок розрахунку тракту досить вибрати і розрахувати простий LC-фільтр типу К.

Вид фільтра (фільтр нижніх частот, фільтр верхніх частот або смугово-пропускаючий фільтр), а також вид його схеми (Т-подібна чи П-подібна) залежать від номера варіанта завдання і вказані у додатку Б.

5.2 Розрахунок елементів фільтра

5.2.1 Загальні рекомендації

У даній курсовій роботі треба обчислити величини ємностей та індуктивностей відповідно ідеальних конденсаторів та котушок, з яких складено фільтр, котрий Ви маєте розрахувати. Рекомендуємо використати метод розрахунку за характеристичними (власними) параметрами фільтра, який добре освітлений у лiтературі [2–4, 6, 12–14] та у курсі лекцій з ТЕМК і у найпростішому випадку полягає у розрахунку параметрів елементів фільтра тільки через задані опір навантаження та частоти зрізу.

Зміст даного підрозділу розрахунково-пояснювальної записки мають складати схема фільтра та детальний розрахунок параметрів його елементів.

5.2.2 Розрахунок фільтра нижніх частот

На рисунку 5.1 наведено електричні принципіальні схеми фільтра нижніх частот (ФНЧ) типу К (а – Т-подібна, б – П-подібна).

Рисунок 5.1

За заданими опором навантаження RH та частотою зрізу fCP   величини параметрів L та C  обчислюють за такими формулами [2]:

  ;

 ,

де  ср = 2 fCP  .

Характеристичний опір фільтра з Т-подібною схемою обчислюють за формулою

 ,

де   = RH  ;

     = / ср  -  нормована частота.

Характеристичний опір фільтра з П-подібною схемою обчислюють за формулою

 .

Власне згасання в смузі затримування ФНЧ типу К незалежно від вигляду схеми обчислюють за формулою

   

(одиницею вимірювання результату буде непер).

В смузі пропускання власне згасання тотожньо дорівнює нулю.

Власний коефіцієнт фази ФНЧ типу К незалежно від вигляду схеми обчислюють за формулами

Результати обчислення власних параметрів фільтра слід занести до таблиці, накресленої за зразком таблиці 5.1. Для всіх включених у цю таблицю величин слід побудувати графіки частотних залежностей (для Zx будують частотну залежність його модуля).

Таблиця 5.1

асф  , Нп

bсф  , рад

5.2.3 Розрахунок фільтра верхніх частот

На рисунку 5.2 наведено електричні принципіальні схеми фільтра верхніх частот (ФВЧ) типу К (а – Т-подібна, б – П-подібна).

Рисунок 5.2

За заданими опором навантаження RH та частотою зрізу fCP   величини параметрів L та C  обчислюють за такими формулами [2]:

    ;

  ,

де  ср = 2 fCP  .

Характеристичний опір фільтра з Т-подібною схемою обчислюють за формулою

  ,

де   = RH  ;

     = / ср  -  нормована частота.

Характеристичний опір фільтра з П-подібною схемою обчислюють за формулою

 .

Власне згасання в смузі затримування ФВЧ типу К незалежно від вигляду схеми обчислюють за формулою

(одиницею вимірювання буде непер).

В смузі пропускання власне згасання тотожньо дорівнює нулю.

Власний коефіцієнт фази ФВЧ типу К незалежно від вигляду схеми обчислюють за формулами

Результати обчислення власних параметрів фільтра слід занести до таблиці, накресленої за зразком таблиці 5.1. Для всіх включених у цю таблицю величин слід побудувати графіки частотних залежностей (для Zx будують частотну залежність його модуля).

5.2.4 Розрахунок смугово-пропускаючого фільтра

На рисунку 5.3 наведено електричні принципіальні схеми фільтра верхніх частот (СПФ) типу К (а – Т-подібна, б – П-подібна).

Рисунок 5.3

За заданими опором навантаження RH та частотами зрізу fCP1   та fCP2 величини параметрів L1 , L2   та C1 , C2 обчислюють за такими формулами [2]:

;

;

;

,

де     ср1 = 2 fCP1  ;

 ср2 = 2 fCP2  .

Характеристичний опір фільтра з Т-подібною схемою обчислюють за формулою

,

де    = RH  ;

 d =  0 /(ср2 - ср1 )  ;

  0 =   ;

  = / 0  - нормована частота.

Характеристичний опір фільтра з П-подібною схемою обчислюють за формулою

 .

Власне згасання СПФ типу К незалежно від вигляду схеми обчислюють за формулами

Власний коефіцієнт фази СПФ типу К незалежно від вигляду схеми обчислюють за формулами

Результати обчислення власних параметрів фільтра слід занести до таблиці, накресленої за зразком таблиці 5.1. Для всіх включених у цю таблицю величин слід побудувати графіки частотних залежностей (для Zx будують частотну залежність його модуля).

5.3 Розрахунок  А-параметрів фільтра

Після обчислення параметрів елементів фільтра стає можливим обчислити також його А-параметри на будь-якій частоті. Величини цих параметрів стануть у нагоді при розрахунку вхідного опору фільтра з урахуванням навантаження. Розглянемо узагальнені схеми симетричних Т- та П-подібного чотириполюсників (відповідно рис. 5.4 та рис. 5.5). Як

Рисунок 5.4 Рисунок 5.5

відомо з теорії чотириполюсників, величини А-параметрів симетричного

Т-подібного ЧП можна обчислити за такими формулами:

 

Величини А-параметрів симетричного П-подібного ЧП можна обчислити за такими формулами

Потрібні для розрахунку А-параметрів опори  і  визначаються схемою і величинами параметрів елементів фільтра, який розраховується. Результати розрахунку А-параметрів фільтра для усіх визначених у  розділі 3  частот треба звести у таблицю, форма якої повністю повторює форму табл. 4.2, при цьому величини А-параметрів як комплексні числа мають бути представлені в експоненціальній формі.

5.4 Розрахунок вхідного опору фільтра з урахуванням навантаження

Вхідний опір фільтра , до вторинних затискачів якого підключено   навантаження з еквівалентним опором ,  розраховують за відомою з теорії лінійних чотириполюсників формулою

.

У даній контрольній роботі опір навантаження  чисто активний, тому у останній формулі слід покласти . Величину  треба обчислити на кожній з частот, визначених в розділі 3; результати розрахунку слід звести у табл. 5.2, при цьому величини  як комплексні числа мають бути представлені у експоненціальній формі.

Таблиця 5.2

 

За даними таблиць 5.1 та 5.2 треба побудувати у одних координатних осях графіки залежностей  та  і включити їх до розрахунково-пояснювальної записки. Звертаємо Вашу увагу на те, що, як відомо з теорії фільтрів типу К, величина  на частоті (частотах) зрізу або дорівнює нулю, або спрямовується до нескінченості, відповідно до того, чи виконаний фільтр за Т- або за П-подібною схемою.

У розрахунково-пояснювальній записці слід також пояснити причини розбіжностей між частотними залежностями вхідного опору фільтра з урахуванням навантаження та характеристичного опору цього фільтра.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Коновалов Є.В., Козар Л.М. Студентська навчальна звітність. Текстова частина (пояснювальна записка). Загальні вимоги до побудови, викладення та оформлення. – Харків: УкрДАЗТ, 2005. – 38 с.

2. Каллер М.Я., Соболев Ю.В., Богданов А.Г.  Теория линей-ных электрических цепей железнодорожной  автоматики, телемеханики и связи. - М.: Транспорт, 1987. - 336 с.

3. Кощеев И.А. Основы теории электрической связи. - М.: Связьиздат, 1954. - 372 с.

4. Атабеков Г.И. Основы теории цепей.-М.: Энергия, 1969.- 424с.

5. Теория линейных электрических цепей / Б.П.Афанасьев, О.Е.Гольдин, И.Г.Кляцкин, Г.Я.Пинес. - М.:Высшая школа, 1973.-530 с.

6. Зернов Н.В., Карпов В.Г. Теория радиотехнических цепей.- Л.: Энергия, 1972. - 816 с.

7. Основы теории цепей /Г.В.Зевеке, П.А.Ионкин, А.В.Нетушил, С.В.Страхов. - М.: Энергия, 1965, 1975, 1989 г.г. издания.

8. Лосев А.К. Теория линейных электрических цепей. - М.: Высшая школа, 1987. - 512 с.

9. Фильчаков П.Ф. Справочник по высшей математике. - Киев: Наукова думка, 1972. - 744 с.

10. Маликов В.Т., Кветный Р.Н. Вычислительные методы и применение ЭВМ - Киев: Выща школа, 1989. - 214 с.

11. Путевая блокировка и авторегулировка /Под ред. проф. Н.Ф.Котляренко. - М.: Транспорт, 1983. - 408 с.

12. Босый Н.Д. Электрические фильтры. - Киев: Гостехиздат УССР, 1959.- 616 с.

13. Жуховицкий Б.Я., Негневицкий И.Б. Теоретические основы

электротехники: В 3-х частях. Часть 2. - Четырехполюсники, длинные линии, нелинейные цепи. - М.-Л.: Энергия, 1965. - 240 с.

14. Каллер М.Я. Теория линейных электрических цепей. - М.: Транспорт, 1978. - 352 с.

15. Многоканальная связь на железнодорожном транспорте. / В.Л.Тюрин, Д.В.Дьяков, В.П.Глушко и др.; Под ред. В.Л. Тюрина. - М.: Транспорт, 1992. - 432 с. (придатне і видання 1980 р.)

16. Белецкий А.Ф. Теория линейных электрических цепей. - М.: Радио и связь, 1986. - 544 с. (придатне і видання 1967 р.)

17. Толстов Ю.Г. Теория линейных электрических цепей. - М.: Высшая школа, 1978. - 280с.

18. Альбац М.Е. Справочник по расчету фильтров и линий задержки. - М.-Л.: Госэнергоиздат, 1963. - 200 с.

19. Пшесмыцкий О. Проектирование электрических  лестничных фильтров. - М.:  Связь, 1968. - 520 с.

20. Ханзел Г. Справочник по расчету фильтров. - М.: Сов. радио, 1974. - 288 с.

21. Христиан Э., Эйземан Е. Таблицы и графики по расчету фильтров. - М.: Связь, 1975. - 408 с.

22. Цыкин Г.С. Трансформаторы низкой частоты. Теория, расчет и конструирование. - М.: Связьиздат, 1950. - 418 с.

23. Шебес М.Р., Каблукова М.В. Задачник по теории линейных электрических цепей. - М.: Высшая школа, 1990. - 544 с.

  1.  Агасьян М.В., Мартиненко О.Г.  Основи  електрорадіотехніч-них кіл. - К.: Вища школа, 1993. - 488 с.


ДОДАТОК  А

Величини первинних параметрів типових повітряних та кабельної лінії

Таблиця  А.1.

Вид лінії та

Частота, кГц

параметри

2

5

10

20

40

Активний

Кабельна лінія

32.1

33.25

34.55

37.7

44.9

опір  R0, Ом/км

Повітряна

стальна

68.4

96.4

134.2

187.7

255

Повітряна мідна

3.02

3.72

4.98

6.74

9.1

Індуктив-

Кабельна

лінія

0.824

0.824

0.823

0.821

0.815

ність,

L0,

Повітряна стальна

6.5

5.0

3.86

3.2

2.8

мГн/км

Повітряна мідна

1.936

1.934

1.920

1.881

1.868

Провідність

Кабельна

лінія

1.5

4.1

9.0

20.8

51.5

ізоляції

G0,

Повітряна стальна

1.0

1.75

3.0

5.5

11.5

мкСм/км

Повітряна мідна

1.0

1.75

3.0

5.5

11.5

Ємність

Кабельна

лінія

26.5

С0,

Повітряна стальна

6

нФ/км

Повітряна мідна

6

ДОДАТОК Б

Варіанти вихiдних даних для розрахунку елементів тракту на базі повітряної або кабельної лiнiї  *)

Таблиця Б.1

N

Вид

Довжина

Вид

Опiр

Fср1,

Fср2,

Опiр

вар.

лінії

лiнiї,

км

фільтра

наванта

ження,

Ом

кГц

кГц

генера-

тора, Ом

1

2

3

4

5

6

7

8

1

ст

50

НЧ,П

380

-

2

250

2

мд

270

НЧ,Т

390

-

3

255

3

кб

2.5

НЧ,П

400

-

4

260

4

ст

49

ВЧ,Т

410

5

-

265

5

мд

280

ВЧ,П

420

6

-

270

6

кб

2.6

ВЧ,Т

430

7

-

275

7

ст

49

СПФ,П

440

2

5

280

8

мд

290

СПФ,Т

450

3

6

290

9

кб

2.7

СПФ,П

460

4

7

295

10

ст

48

НЧ,Т

470

-

8

300

11

мд

300

НЧ,П

480

-

9

305

12

кб

2.6

НЧ,Т

490

-

10

310

13

ст

47

ВЧ,П

500

8

315

14

мд

310

ВЧ,Т

510

9

-

320

15

кб

2.5

ВЧ,П

520

10

-

325

16

ст

46

СПФ,Т

530

6

8

330

17

мд

320

СПФ,П

540

7

9

335

18

кб

2.4

СПФ,Т

550

8

10

340

19

ст

45

НЧ,П

560

-

11

345

20

мд

330

НЧ,Т

570

-

12

350

21

кб

2.3

НЧ,П

580

-

13

355

22

ст

44

ВЧ,Т

590

14

-

360

23

мд

340

ВЧ,П

600

15

-

365

24

кб

2.2

ВЧ,Т

610

16

-

370

25

ст

43

СПФ,П

620

11

14

375

26

мд

350

СПФ,Т

630

12

15

380

27

кб

2.1

СПФ,П

640

13

16

385

28

ст

42

НЧ,Т

650

-

17

390

29

мд

360

НЧ,П

660

-

18

400

30

кб

2.0

НЧ,Т

670

-

19

405

31

ст

41

ВЧ,П

680

17

-

410

Продовження таблиці Б.1

1

2

3

4

5

6

7

8

32

мд

370

ВЧ,Т

690

18

-

415

33

кб

1.9

ВЧ,П

700

19

-

420

34

ст

40

СПФ,Т

710

17

20

425

35

мд

380

СПФ,П

720

18

21

430

36

кб

1.8

СПФ,Т

730

19

22

435

37

ст

39

НЧ,П

740

-

20

440

38

мд

390

НЧ,Т

750

-

21

445

39

кб

1.7

НЧ,П

760

-

22

450

40

ст

38

ВЧ,Т

770

20

-

455

41

мд

400

ВЧ,П

780

21

-

460

42

кб

1.8

ВЧ,Т

790

22

-

465

43

ст

37

СПФ,П

800

20

23

470

44

мд

410

СПФ,Т

810

21

24

475

45

кб

1.6

СПФ,П

820

22

25

480

46

ст

36

НЧ,Т

830

-

23

485

47

мд

420

НЧ,П

840

-

24

490

48

кб

1.5

НЧ,Т

850

-

25

495

49

ст

35

ВЧ,П

860

23

-

500

50

мд

430

ВЧ,Т

870

24

-

505

51

кб

2.6

ВЧ,П

380

25

-

510

52

ст

34

СПФ,Т

390

23

26

515

53

мд

260

СПФ,П

400

24

27

520

54

кб

2.7

СПФ,Т

410

25

28

525

55

ст

33

НЧ,П

420

-

26

530

56

мд

250

НЧ,Т

430

-

27

535

57

кб

2.8

НЧ,П

440

-

28

540

58

ст

32

ВЧ,Т

450

26

-

545

59

мд

240

ВЧ,П

460

27

-

550

60

кб

2.9

ВЧ,Т

470

28

-

555

61

ст

31

СПФ,П

480

26

29

560

62

мд

230

СПФ,Т

490

27

30

565

63

кб

3.0

СПФ,П

500

28

31

570

64

ст

30

НЧ,Т

510

-

29

575

65

мд

220

НЧ,П

520

-

30

580

66

кб

3.1

НЧ,Т

530

-

31

585

67

ст

29

ВЧ,П

540

29

-

590

68

мд

210

ВЧ,Т

550

30

-

595

69

кб

3.2

ВЧ,П

560

31

-

600

Продовження таблиці Б.1

1

2

3

4

5

6

7

8

70

ст

28

СПФ,Т

570

29

32

605

71

мд

200

СПФ,П

580

30

33

610

72

кб

3.3

СПФ,Т

590

31

34

615

73

ст

27

НЧ,П

600

-

32

620

74

мд

190

НЧ,Т

610

-

33

625

75

кб

3.4,

НЧ,П

620

-

34

630

76

ст

26

ВЧ,Т

630

32

-

635

77

мд

180

ВЧ,П

640

33

-

640

78

кб

3.5

ВЧ,Т

650

34

-

645

79

ст

25

СПФ,П

660

33

35

650

80

мд

170

СПФ,Т

670

34

36

655

81

кб

3.6

СПФ,П

680

35

37

660

82

ст

24

НЧ,Т

690

-

35

665

83

мд

160

НЧ,П

700

-

36

670

84

кб

3.7

НЧ,Т

710

-

37

675

85

ст

23

ВЧ,П

720

35

-

680

86

мд

150

ВЧ,Т

730

36

-

685

87

кб

3.8

ВЧ,П

740

37

-

690

88

ст

22

СПФ,Т

750

35

38

695

89

мд

140

СПФ,П

760

36

39

700

90

кб

3.9

СПФ,Т

770

37

40

705

91

ст

21

НЧ,П

780

-

38

710

92

мд

130

НЧ,Т

790

-

39

715

93

кб

4.0

НЧ,П

800

-

40

720

94

ст

20

ВЧ,Т

810

38

-

725

95

мд

120

ВЧ,П

820

39

-

730

96

кб

4.1

ВЧ,Т

830

40

-

735

97

ст

19

СПФ,П

840

35

39

740

98

мд

110

СПФ,Т

850

36

40

745

99

кб

4.2

СПФ,П

860

38

40

750

100

ст

18

НЧ,Т

870

-

25

755

*) Прийнятi скорочення:  ст - повiтряна лiнiя з стальними проводами; мд - повiтряна лiнiя з бiметалiчними проводами; кб - кабельна лiнiя.

Позначки  “П”  та  “Т”  у графi “Вид фiльтра” означають необхiднiсть розрахунку фiльтра вiдповiдно з П- або Т-подiбною схемою.

21


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77004. Содержание постановлений и определений, принятых по результатам рассмотрения дела об административном правонарушении 27.61 KB
  Содержание постановлений и определений принятых по результатам рассмотрения дела об административном правонарушении. По результатам рассмотрения дела об административном правонарушении может быть вынесено постановление. В постановлении по делу об административном правонарушении должны быть указаны: должность фамилия имя отчество судьи должностного лица наименование и состав коллегиального органа вынесших постановление; дата и место рассмотрения дела; сведения о лице в отношении которого рассмотрено дело; обстоятельства...
77005. Обжалование и опротестование постановления по делу об административном правонарушении. Порядок и сроки обжалования (опротестования). Виды принимаемых решений 27.86 KB
  Обжалование и опротестование постановления по делу об административном правонарушении. Пересмотр постановлений и решений по делам об административных правонарушениях Правом на обжалование постановлений по административному делу обладают: лицо в отношении которого ведется административное дело; потерпевший; законный представитель физического лица; законный представитель юридического лица; защитник и представитель Постановление по делу об административном правонарушении может быть обжаловано: вынесенное судьей – в вышестоящий суд;...
77006. Порядок вступления в силу вынесенного постановления. Основные положения исполнения постановления по делу об административном правонарушении 27.28 KB
  Основные положения исполнения постановления по делу об административном правонарушении. На стадии исполнения завершается производство исполняются принятые по делам постановления решения осуществляется карательное воздействие. Поэтому на стадии исполнения появляется много новых участников производства действуют особые принципы специфичны и содержание деятельности субъектов власти и статус наказанного. Отношения возникающие на стадии исполнения постановлений о привлечении виновных юридических и физических лиц к административной...
77007. Особенности исполнения отдельных видов административных наказаний 27.01 KB
  Постановление о назначении административного наказания в виде предупреждения исполняется судьей органом должностным лицом вынесшими постановление путем вручения или направления копии постановления Исполнение постановления о наложении административного штрафа. Административный штраф должен быть уплачен лицом привлеченным к административной ответственности не позднее тридцати дней со дня вступления постановления о наложении административного штрафа в законную силу либо со дня истечения срока отсрочки или срока рассрочки. Сумма...
77008. Отсрочка и рассрочка исполнения постановления по делу об административном правонарушении Случаи прекращения исполнения постановления о назначении административного наказания 26.04 KB
  Отсрочка и рассрочка исполнения постановления по делу об административном правонарушении Случаи прекращения исполнения постановления о назначении административного наказания. При наличии обстоятельств вследствие которых исполнение постановления о назначении административного наказания в виде административного ареста лишения специального права или в виде административного штрафа невозможно в установленные сроки судья орган должностное лицо вынесшие постановление могут отсрочить исполнение постановления на срок до одного месяца....
77009. Законность и дисциплина в сфере государственного управления: понятие, сущность. Виды способов обеспечения законности и дисциплины в управленческой деятельности 27.02 KB
  Виды контрольной деятельности: 1 по субъектам: –контроль осуществляемый Счетной палатой Федерального Собрания РФ; –контроль Министерства по налогам и сборам РФ; –контроль Министерства финансов РФ; –судебный контроль; 2 по методам: –контроль документов издаваемых участниками управленческой деятельности; –проверка непосредственно самой деятельности; 3 по времени осуществления: – предварительные проверки осуществляемые до реализации субъектов административных правоотношений своих прав и обязанностей; –текущие проверки в процессе...
77010. Контроль в государственном управлении: понятие, содержание, виды 29.15 KB
  Сущность контроля за деятельностью органов исполнительной власти заключается в том что уполномоченные на то государственные органы законодательной исполнительной судебной власти и общественные организации используя организационноправовые способы и средства выясняют не допущены ли в деятельности подконтрольных органов исполнительной власти и их должностных лиц какиелибо нарушения законности и если таковые имеются то своевременно их устраняют восстанавливают нарушенные при этом права привлекают виновных к ответственности принимают...
77011. Административный надзор как способ обеспечения законности: понятие, правовые основы, органы осуществляющие, их правовое положение 28.37 KB
  Административный надзор как способ обеспечения законности: понятие правовые основы органы осуществляющие их правовое положение. Административный надзор как способ обеспечения законности представляет собой особый вид государственной деятельности специально уполномоченных органов исполнительной власти и их должностных лиц направленный на строгое и точное исполнение органами исполнительной власти коммерческими и некоммерческими организациями а также гражданами общеобязательных правил имеющих важное значение для общества и...
77012. Надзор прокуратуры за законностью в процессе осуществления исполнительной власти (государственного управления): понятие, сущность 30.34 KB
  Прокуратура наделена комплексом полномочий позволяющих прокурорам своевременно реагировать на нарушения законности в управлении принимать меры по устранению причин и условий ее нарушения восстанавливать нарушенные права привлекать к ответственности виновных лиц. Проверки исполнения законов законности издаваемых поднадзорными объектами правовых актов нарушения прав и свобод граждан осуществляются прокуратурой на основании поступивших в нее сообщений заявлений жалоб сведений о фактах нарушения законности. В целях обеспечения законности...