10836

РІДНА МОВА ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ 8 клас

Книга

Иностранные языки, филология и лингвистика

О.П. ГЛАЗОВА РІДНА МОВА ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ 8 клас Перший семестр 2003 Передмова Посібник уміщує детальні поурочні плани для навчання української мови восьмикласників. Планування здійснене у ві...

Украинкский

2013-04-02

1.17 MB

568 чел.

О.П.ГЛАЗОВА

РІДНА МОВА

ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

8 клас

Перший семестр

2003

Передмова

Посібник уміщує  детальні поурочні плани для навчання української мови восьмикласників. Планування здійснене у відповідності  до  сучасних  вимог. До кожного уроку сформульовано навчальну, розвивальну й виховну мету. Кожен урок структуровано відповідно до його мети і завдань. Посібник включає різні типи уроків, які охоплюють  усі сторони  навчально-виховного процесу – засвоєння знань, умінь та навичок, творче застосування їх на практиці,  узагальнення і систематизацію знань, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання. У кожному плані розкрито хід роботи, зафіксовано кожен з його етапів навчального процесу, конкретизовано  прийоми роботи, зміст питань і завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, форми перевірки й корекції знань та вмінь, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність пропонованих методів і прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності та віковим особливостям  учнів восьмого класу.

Посібник уміщує детальні плани уроків розвитку звязного мовлення. Основне завдання таких уроків - формування необхідних учням текстотворчих умінь на основі  засвоєних ними текстологічних знань. Умовно уроки розвитку зв’язного мовлення можна поділити на уроки засвоєння мовленнєвозавчих понять (спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення тощо) та уроки формування текстотворчих умінь у процесі роботи над усними й письмовими переказами, творами різних типових значень, стилів та жанрів і т.ін.

Посібник містить тестові завдання для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів, тексти для аудіювання та читання мовчки із тестовими завданнями до них для оцінювання навчальних досягнень  восьмикласників  за 12-бальною системою.

Кількість поданих у кожному плані уроку вправ, а також обсяг дидактичного матеріалу свідомо збільшено, що дасть можливість учителю вибрати вправи й завдання, тексти і речення, які відповідатимуть рівневі підготовленості й інтересам учнів кожного конкретного класу та умовам роботи  в школі.

Поурочні плани складено відповідно до програми  для середньої загальноосвітньої школи Рідна мова ( В.І.Новосьолова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, Я.І.Остаф, 2001 р.). Посібник передбачає навчання за підручником:  Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т., Остаф Я.І. Рідна мова:  підручник для 8 класу, -  К.: Освіта, 1998.

ЗМІСТ

Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу

4

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Розділи науки про мову та мовні одиниці

8

Лексичне і граматичне значення слова

11

Частини мови

16

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Головні і другорядні члени речення

20

Звязне мовлення. Повторення відомостей  про мовлення.

Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.  Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.  Навчальне читання мовчки

25

Односкладні прості речення

37

Означено-особові речення

42

Звязне мовлення. Особливості  будови  опису місцевості.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості

45

Неозначено-особові речення

53

Узагальнено-особові речення

57

Зв’язне мовлення. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень

59

Безособові речення

64

Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в  описах

69

Звязне мовлення. Стислий  письмовий  переказ  розповідного тексту,  що містить опис місцевості

73

Односкладні речення як частини складного речення

78

Повні і неповні речення

81

Тире в неповних реченнях

84

Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів

86

Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення)

88

Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Кома  між однорідними членами речення

91

Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів

95

Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів

98

Зв’язне мовлення. Особливості будови опису пам’яток історії та культури. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису памятки

102

Однорідні й неоднорідні означення

109                

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами

113

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами

116

Тематичне тестування (тема: Речення з однорідними членами) Контрольне читання мовчки

119

Звязне мовлення. Усний твір-опис памятки  історії та культури (за складним планом)

125

Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні

127

Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні

130

Звязне мовлення. Контрольний письмовий докладний  переказ художнього розповідного тексту  з елементами опису памятки  історії та культури

134

Вставні слова (словосполучення). Розділові знаки при вставних словах

139

Вставні речення. Розділові знаки при вставних  реченнях

142

Звязне мовлення. Контрольний письмовий  твір-опис памятки історії та культури

146

Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполу ченнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях

147

Складання діалогів із використанням звертання та вставних слів. Контрольне аудіювання

150

Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

154

Урок № 1

Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Мета: пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, як  гносеологічна,  комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й  естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця “Функції мови”, підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. У яких із них йдеться про мову, в яких – про мовлення? Як повязані мова та мовлення?

   Рідна мова – не полова, її за вітром не розвієш. Багато знай, та ще питай. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Розумну річ приємно й слухати. Рука там не зуміє, де язик не діє. Треба знати, що де казати. У нього наче будяк у роті. Слово не мни - думку борони.

Народна творчість.

Словник. Полова – вівдходи при обмолочуванні  зерна  хлібних злаків; перен. щось несуттєве, несерйозне, таке що не має цінності.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Виконання вправи 1 (І,ІІ).

* Опрацювання таблиці.

ФУНКЦІЇ МОВИ

1. КОМУНІКАТИВНА:

за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями;

Без слова не буває діла. Без мови не підійдеш і до корови. (Нар. творч.)

2. ПІЗНАВАЛЬНА:

передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього;

Через мову щиро і правдиво  одкриваєть ся нам білий світ. (Д.Білоус.)

3.ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ):

засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають.

Словом можна вряту вати, можна й убити.  Красне слово – золотий ключ.  Холодним словом серця не запалиш. (Нар.творч.)

4.МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА:

думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови;

І думка стала словом...  (М.Рильський.)

5.НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ):

за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву;

Слово усе називає, а думка за словом поспішає.  (Нар.творч.)

6. ВИРАЖАЛЬНА:

Через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності;

Слово – це не просто звуки невловимі. Слово – згусток думки... (П.Пе ребийніс.)

7. ЕМОЦІЙНА:

за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання;

У кожнім слові сяє іскра серця. (Д.Луцен ко.) Слово в мене, як річка у лузі, і леліє, і гріє, й тече. (А.Ма лишко.) Слово пече без вогню. (Нар.творч.)

8. ЕСТЕТИЧНА:

через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва;

На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита. (Д.Павличко.)

9. ОБЄДНУВАЛЬНА:

мова обєднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти.

І на землі немає більших втіх, ніж слово, що єднає нас  усіх. (О.Довгий.)

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати (прослухати).  Про яку функцію мови йдеться в кожному із речень?

І. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо, є і гнів, є і ласка. (Д.Білоус.) Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати. (В.Шефнер.) І вибухає слово, як тротил, як  атомом заряджена незримо клітина серця. (А.Малишко.) Росою мови змочую уста. (В.Гей.)

ІІ. Мова – своєрідний енергопровід від одного до іншого, від одного до багатьох. (П.Мовчан.) Ту невянучу слухали мову, що лунала, як ангельський спів. (Л.Вишеславський.) Буває слово, як полова, а суть думок така мізерна... І полетить за вітром слово, бо там відсутні справжні зерна. (Б.Дегтярьов.) Є слово – наче мед, як хміль і як потік, а є слова такі, що ломлять скелю дику. (А.Малишко.) Що є для мене на кожен день святом, що я люблю із дитинства? Щира і ніжна, вічна, крилата мова моя материнська! (Г.Шмицький.)

Словник. Тротил –  вибухова сполука, застосовувана  в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для підривних робіт.

* Диктант із коментуванням. Пояснити, яку мову ми вважаємо рідною. Яка роль рідної мови в  житті людини? Яким  документом закріплено статус української мови в Україні як державної? Про яку функцію мови йдеться в записаних реченнях?

А  мелодія рідної мови – найміцніша опора в житті. (В.Раєвський.) У ріднім слові прагне жить народ, і правда, і свобода! (Д.Павличко.) За життя своєї мови власним словом постою. (Д.Павличко.) Вдихаю все тепло своє у слово. (В.Гей.) Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту. (З Концепції мовної освіти в Україні.) Рідна мово, росту я крізь тебе, крізь родовища дум і краси. (П.Перебийніс.) В огнях душі відлити слово зумій, немовби ти – зброяр! (Р.Лубківський.) Слово злітає, як думка, високо, іноді ранить, як вістря, глибоко, іноді гасить пекучі жалі. Несть йому рівних на грішній землі. (Л.Ржегак.)

* Робота з підручником. Виконання вправи 3.

* Вільний диктант. Про які функції мови йдеться в  тексті?

      Для  більшості населення нашої держави українська мова є рідною, тобто мовою предків. У мові акумулювано багатющий життєвий досвід, невичерпні  скарби народної пісні і думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.

     Саме з допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної й світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам.

З Концепції мовної освіти в Україні

Словник. Акумулювати –  нагоромаджувати, збирати. Ідеал - найвища досконалість, взірець; найвища мета, до якої прагнуть люди. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю,  бадьорістю, вірою в краще майбутнє.

* Диктант із завданням. Диктовані прислівя записати, завершуючи їх.

Свій розум май, а людей однаково ... . Розумний батько й сина спитати ... .  Гостре словечко коле ... . Бджола жалить жалом, а чоловік... . На грубе слово – не зважай,  на улесливе - ... . Словом як шовком  вишиває, в ділом як шилом... . Великий рот у вола, а говорити ... .

Народна творчість.

Для довідок. Питай. Не соромиться. Сердечко. Словом. Не здавайся.  Шпигає. Не вміє.

* Навчальний диктант.

І. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...  (М.Рильський;  40 сл.)

ІІ. А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово “зелений”. Постає переді мною все зелене,  і я вже не сумніваюсь, що слово це зеленого кольору. Вимовляю слово “мама”. Ввижається мені добра усмішка, каре мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, мабуть, не повязується з її образом,  тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ.

А слово “осінь” жовте, бо восени дозрівають грушки й  яблука в саду,. Слово “пролісок” біле. Од нього пахне сніжком й весняною землею, перепрілим осіннім листям. Слово “зозуля” ніжно-зелене, мов пух на вербі.

Пролетіла над подвірям ворона, пронесла в дзьобі галузку, а я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово “ворона” – чорне, як і слово “земля”. (За Є.Гуцалом;  114 сл.)

* Підбиття підсумків уроку.

*Домашнє завдання. П.1, вправа 2.

Урок № 2

Тема: Розділи науки про мову та мовні одиниці.

Мета: повторити вивчене про мовні одиниці та розділи науки про мову; удосконалювати вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник, таблиця “Основні розділи науки про мову”.

Хід уроку

.

І. Перевірка домашнього завдання.

* Попереджувальний диктант. Про яку з функцій мови йдеться в кожному з речень? Які функції мови вам відомі? Які мовні одиниці ви знаєте?

І. Слово – клітина мислі. (П.Воронько.) Слово – фантастичний ключ самопізнання  людини, засіб  проникнення у її внутрішній світ, світ настроїв, почуттів, переживань, страждань і мрій. (М.Жулинський.)

ІІ. Слово – зброя.(М.Рильський.) І тепло золотисто-червоне випромінюють зерна-слова. (Р.Лубківський.) Мова – це не просто засіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична память... (О.Гончар.)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

* Робота біля дошки. Записати речення. В обох  реченнях підкреслити члени речення й назвати частини мови. Які розділи науки про мову вивчають члени речення й частини мови? Виділене слово записати фонетичною транскрипцією. Який розділ  науки про мову вивчає звуки людської мови? Правильну вимову слів? Розібрати це ж слово за будовою, визначити спосіб його творення. Які розділи науки про мову вивчають будову слова й способи словотворення? Визначити лексичне значення підкресленого слова. Який розділ науки про мову вивчає слово, його лексичне значення та вживання? Які ще розділи про мову ви знаєте? Які мовні одиниці вам відомі?

Від лагідних слів стихає гнів.  Слово чемне кожному приємне. 

Народна творчість.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Повторення ключових питань теми.

*Бесіда.

  •  Які мовні одиниці вам відомі?
  •  Що таке текст? Що є будівельним матеріалом для тексту?
  •  З чого вибудовується речення?
  •  У чому відмінність між реченням і словосполученням?
  •  Між словосполученням і словом?
  •  Який розділ науки про мову вивчають слово і його лексичне значення?
  •   Звуки людського мовлення? Знаки письма?
  •  Правила вимови слів? Правила написання?
  •  Словосполучення й речення?
  •  Правила вживання розділових знаків?

* Робота з підручником. Виконання  вправи 12 (ІІІ – колективне, ІІ – самостійне).

*Опрацювання таблиці.

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ НАУКИ ПРО МОВУ

Розділ науки про мову

Що вивчає розділ

Мовна одиниця

Фонетика

Орфоепія

Графіка

Орфографія

Лексикологія

Фразеологія

Будова слова

Словотвір

Морфологія

Синтаксис

Пунктуація

Стилістика

Звуки мовлення

Правила вимови

Знаки письма

Правила написання слів

Слова, їхнє значення і вживання

Стійкі сполучення слів (фразеологізми)

Значущі частини слова

Способи творення слів

Частини мови

Будова словосполучення й речення

Правили вживання розділових знаків

Стилі мовлення

Звуки мови і мовлення (фонема)

Звуки мови і мовлення

Графічні знаки (букви, розділові знаки).

Слово (лексема).

Корінь, префікс, суфікс, закінчення (морфеми).

Словосполучення й речення

_____________________

ІV. Виконання  вправ на матеріалі  повторення вивченого.

*Словниковий диктант. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вимовити їх відповідно до норм орфоепії. У яких із них кількість звуків не збігається з кількістю букв? Які розділи науки про мову вивчають звуки людського мовлення, правила вимови, знаки письма, правильне написання слів? В кожному слові визначити орфограму.

Придніпров’я, премилосердний, пред’явлення, прикордоння, прізвище, щоденник, щастя, джміль, під’яр’я, беззуб’я, розпещеність, розстелений, зцілення.

* Словниковий  диктант  за   аналогією. Замість кожного з диктованих слів записати інше слово з тією ж орфограмою. Зробити фонетичний розбір виділених слів (усно). Зробити словотвірний розбір підкреслених слів.

М’ятний, сузір’я, з’юрбитися, гедзь, зшити, зсадити, якісний, директор, ванна, коріння, осінній, незбагненний, височенний, прибережний..

* Пояснювальний диктант.  У виділених словах визначити орфограми. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення й назвати частини мови. Який розділ науки про мову вивчають  речення й словосполучення? Частини мови?

І. Заблудилась душа моя в синьому вересні. (М.Сингаївський.)  Земля в плодах по-вересневому така вже  щедра, гомінка! (П.Тичина.) І журавлів ключі у далі невідомі виводить в небеса той вересень-владар. (А.Малишко.)  Пожовклий натомлений вересень в турботі і радості добрій на плесах осінніх, як селезень, поквапно спливає  за обрій. (Д.Луценко.) Я хочу трохи осені, як свята. (Б.Чіп.)

ІІ. Залистопадило надворі. (Г.Калюжна.) Не минає мене листопад, нагортає на серце зажуру. (І.Ольховський.) Засурмив листопад у червоний мисливський ріг. Перелякане листя біжить вздовж притихлих доріг. (Р.Лубківський.) А це листопад чи новий Чінгісхан збирати іде черепи і червінці? (В.Марсюк.) На вітрі крижаному тремтить і завмирає кленовий листопад. (П.Перебийніс.) Спадає листя на сірий брук, неначе пута в дерев із рук. (Б.Чіп.) Осінній день, немов сварлива господиня, дощем холодним бубонить давно. (М.Стельмах.)

* Навчальний диктант. Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків? Зясувати стиль тексту. Який розділ науки про мову вивчає стилі мовлення? Які стилі мовлення вам відомі?

Змінилась суть людська й природа всіх речей. Лиш не змінився звук і слово, повне гарту, поставлене нести свою одвічну варту. Те слово вік живе в дубах і в сивих травах, у хлібі і в воді, у мислях нелукавих, добром напоєних, негордих повсякчас, так, як знайшов його і як зростив Тарас!

А.Малишко.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.2, вправа 24. 

Урок № 3

Тема: Лексичне і граматичне значення слова.

Мета: повторити  вивчене  про лексичне й граматичне значення слова; удосконалювати вміння визначати лексичне й граматичне значення слів, навички користуватися словниками; виховувати повагу й любов до рідної мови; розвивати спостережливість, логічне мислення, память.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

* Робота з підручником. Виконання  вправи 27 (І).

*Прочитати речення. Пояснити лексичне значення виділених слів  До якого словника слід звернутися в разі потреби? Якими частинами мови є виділені слова? Які граматичні категорії кожного з  цих  слів можна назвати?

І золотіла  левада колосом повним і ладом. (Л.Степовичка.) У небі вітер кучерявий колише теплую блакить. (М.Рильський.) А  я за обрій, сповнений грозою, хмарини слав житам навздогінці. (В.Боровий.) З крайнеба насувалася гроза. (Б.Степанюк.)

ІІ.  Повідомлення теми і  мети  уроку.

ІІІ.  Повторення ключових питань теми.

* Бесіда. 

  •  Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів? правильну вимову слів? будову слова? способи творення слів?  слова як частини мови? словниковий склад мови, значення слів та їх  вживання?
  •  У яких словниках витлумачується лексичне значення слів?
  •  Що таке лексичне значення слова?
  •  Що таке граматичне значення слова?

*Визначити лексичне й граматичне значення  самостійно дібраного слова.

ІV. Виконання  вправ на  матеріалі повторення вивченого.

* Прочитати. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Розповісти про пряме й переносне значення слова.

Калино, калино, гілля зелене! Ти простягаєш руку до мене. А кожна гілочка – то сопілочка, кожен листочок – зелен місточок через  негоди, через боління  від покоління до покоління. Ти покоління із поколінням в”яжеш незримо своїм корінням.

Р.Лубківський.

* Попереджувальний диктант.  У записаних реченнях вказати синоніми. Що таке синонімічний ряд? Пояснити  роль  синонімів  у  мовленні. Пояснити лексичне значення виділених слів, за потреби звернувшись до словника. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Визначити лексичне й граматичне значення  підкреслених слів.

І. Вийду в степ, подивлюся. Погляну широко. (М.Стельмах.) Ватра, вогнище, багаття! А вогонь один? Та ні! Різні назви, різні плаття, різні лики вогняні. (Д.Павличко.) Сплелись перевеслом стежини, орбіти й траси. (П.Перебийніс.) Дощі дощевні одшмагали хату, збатожили  на весь розмах плеча. (І.Драч.)

ІІ. Гармидер, галас, гам у гаї. (Т.Шевченко.) Сміялися всі до знесили, крик, галас, гармидер зчинили. (Олександр Олесь.) Жду ранку, крику, шуму, суєти. (Д.Павличко.)

ІІІ. Хуртовини, заметілі під місяць лютий налетіли. (Нар.творч.) Хуга, віхола, завія всіх прогнали по хатах,  хазяйнують по лісах. (С.Орленко.) Десь у вікна хуговиця била, зламане ховаючи крило. (М.Томенко.) Які ж хуртовини, хурделі, хуртечі впали на наші розгупані плечі! (І.Драч.)  

Словник. Перевесло – джгут  із скрученої соломи для перевязування снопів. Орбіта -  лінія руху одного небесного тіла або космічного корабля, апарата стосовно  іншого.

* Вибірковий диктант. Виписати синоніми, кожен утворений синонімічний ряд самостійно продовжити..

Утік від дощу, потрапив під зливу. Кожна робота варта твоєї праці. Де можна в лантух, там мішка не треба. Переливає з пустого в порожнє. Лови вітер решетом, коли сито в тебе мале. Клин клином вибивають, біду лихом виганяють. Що  там говорить, як балакати нічого!

Народна творчість.

* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені слова. Підкреслити антонімічні пари.

Коли хліб дорогий, смерть ... . Народу багато, а людей .... Як  узимку сонце  сміється, то вікна  ... . День хвалять ..., а вечір  уранці. Молодий рак ...  не переклешняє. Де хвіст вперед веде, там голова ... йде.

Народна творчість.

Для довідок.  Дешева.  Мало. Плачуть. Увечері. Старого. Позаду.

* Пояснювальний диктант.  Визначити в реченнях антоніми. У першому реченні визначити частини мови – самостійні й службові. У чому полягає різниця між ними?

І. Воля завжди від крові гірка, то лиш мрія про неї солодка. (В.Забаштанський.) Життя і смерть – єднання половинок. Вода і суша будуть і тоді, коли над нами зацвіте барвінок. (Д.Кремінь.) І сміх, і плач – з одного джерела. Вони бринять в однім акорді з глибин таємності Добра і Зла. (М.Вороний.) Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, бо світ скінченний і безкраїй він же. (М.Бажан.) Витьохкують і мертвому й живому ті соловї на канівській горі. (А.Малишко.) Сприймаю так, що жити на землі – це означає вийти на роботу і клопоти великі та малі не бачити як лихо і скорботу. (М.Руденко.) Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов динаміт? (Д.Павличко.) Спізнавши мову, плакали німії, і раб стрічав  надію в безнадії. (А.Малишко.)

ІІ. Мені легко, що вже аж трудно. (Л.Костенко.) Він бачив в малому велике, він брався не раз за мале. Без галасу, бучності й крику робив лиш хороше, не зле. Учися, мій сину, учися, трудитися треба уміть. За справу й малую берися, щоб діло велике зробить. (П.Усенко.)  Не бійся друга чесних помилок, а недруга обходь слова нещирі. (О.Довгий.) І те, що здається досягненням зовні,  недоліком внутрішнім часто стає. (Л.Первомайський.) Надмірне світло людям очі сліпить, у темряву їх душі загорта. Поважне робиться смішним, правдиве й тихе – голосним, і видиме стає незримим, зникає видиме, як дим. (Д.Павличко.)

* Прочитати, вказати вжиті в реченнях омоніми. Зясувати лексичне й граматичне значення слів, що  становлять омонімічні пари.

 Не краю серця я на половини – усім свій край  і славлю, і люблю. (М.Стельмах.) Впаду зорею у траву край материнського порога. (П.Перебийніс.)  Кличуть нас дороги незнайомі  в мандри вирушать на край землі. (М.Гурець.) Журавель край  поля стереже криницю. (В.Раєвський.)

* Прочитати речення. Чи можна сказати, що виділені слова становлять омонімічні пари? Свою думку обгрунтувати. Які слова є  омографами? омоформами?

А лебединий ключ передо мною, як парусами, крилами дзвенить. А ключ прозоро бє з-під косогору, і рине, і дробиться по піску. Ключ у дверях задзвенів. (З творів М.Рильського.) І дивиться, як скручений пітон, скрипковий ключ в лякливі очі слова. (Л.Костенко.) Клин на південь летить, ще до вирію вистачить сили. (В.Раєвський. ) Клин  вибивається   клином. (Нар.творч.) Найкраща доля  - дорога дорога, нічийна від нікуди в нікуди. (І.Павлюк.) Став,  здається, теж тут став й духа  наче аж затяв. (А.Казка.) Піду в степи, до батьківської хати, мене родак питає з борозни: “А хто ж карати буде за карати, поцуплені з державної казни? (В.Бровченко.)

Довідка. Омоніми –  слова, що однакові  за формою (звучанням та написанням), але мають різне значення. Омографи -  слова або форми одного слова, що однаково пишуться, але по-різному вимовляються.  Омоформи - слова або форми одного слова,  що збігаються в окремих  граматичних формах.

* Робота з підручником. Виконання вправи 30.

* Диктант із коментуванням.  Вказати вжиті в реченнях діалектні слова, застарілі слова й неологізми. Пояснити лексичне значення таких слів, за потреби звернувшись до словника.

Дар Прометея запалив нам ватру, приніс тепло і світло до оселі. (В.Раєвський.) Із древнього я роду, що знав косу і кріс. (П.Перебийніс.) За карпатським за високим плаєм кречети по заводях кричать. (А.Малишко.) І гомін Жовтих Вод  бринить за очеретом, тріпочуть бунчуки перед легким наметом. Полки і сотні ждуть, де зблисне булава, де загуде сурма  і схилиться трава. (А.Малишко.) Чужа душа сиділа одесную, в чужій душі усе було чуже. (Л.Костенко.) Коні чужі на чужу завертають дорогу. Є прапори, та забули про славу корогви. (М.Шевченко.) Заніколилось нині всім, я  успіхів бажаю їм. (В.Швець.) Під місяць вийде з вишень твоя хата, і лиш та сама місячна соната бетховенно й печально прозвучить. (О.Лукашенко.)

Словник. Кріс – діал. рушниця. Бунчук – іст. булава з металевою кулькою на кінці й прикрасою-китицею з кінського волосу,  застосовувалась як ознака влади гетьмана. Корогва – заст. прапор, стяг, знамено. Одесную – застар. праворуч.

* Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження, пояснити лексичне значення кожного, при потребі скориставшись словником.

Сахаюсь слів-чужинців. “Губернатор” це щось таке страшне, як “алігатор”. (Р.Лубківський.) О, хто ж казав, що скрізь ідилія? (М.Рильський.) Мене в житті також не тішив штиль, не падала з  висот небесна манна. (Д.Луценко.) Зійшлись два віруси малі і нумо вихвалятись хвацько, що все населення Землі змогло б від них інфікуваться. Ці два були ще ті одні – малі-малі, та одіозні: один – компютерний із них, а інший, бачите, грипозний. Мій друже, як ти б не волав, та Всесвіту скорить несила! Одного – Інтернет здолав, а іншого – вакцина вбила! (В.Могилюк.)

Словник. Ідилія – мирне, безтурботне життя. Штиль – безвітря або дуже слабкий вітер. Віруси – збудники інфекційних захворювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно малі розміри. Одіозний –  неприємний, небажаний; такий, що викликає негативне ставлення.  Вакцина – препарат, виготовлений з ослаблених чи вбитих мікроорганізмів чи вірусів, який застосовують для  запобігання інфекційним хворобам (створення імунітету) та лікування їх.

* Вільний диктант.

Коли говорити про збагачення лексики, то крім виписування з книжок і записування з уст є ще три допоміжні стежки.

Перша – це поширювати значення слова, давно вживаному слову надавати нового відтінку. Друга – вивчення всіх значень слова, відновлення його призабутого значення.  Третя стежка – неологізми. Кожна людина, сама того не знаючи, творить слова. Тим, власне, держиться, росте й цвіте мова людська.

За М.Рильським.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 31.

Уроки № 4, 5

Тема:  Частини мови.

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, диференціювати частини мови самостійні та службові, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення.

Тип уроків:  комбіновані уроки (повторення вивченого; узагальнення й систематизація вивченого).

Обладнання: таблиці “Частини мови”, “Загальна характеристика самос тійних частин мови”, підручник.

Хід уроків

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань теми.

*Опрацювання таблиці.

ЧАСТИНИ МОВИ

самостійні

службові

змінювані

незмінювані

незмінювані

незмінювана

відмінювані

дієвідмінювані

іменник

прикметник

числiвник

займенник

дієслово

прислівник

прийменник

сполучник

частка

вигук

*Бесіда..

  •  На якi групи подiляються  частини  мови?
  •  На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові?
  •  Назвати самостійні частини мови, навести приклади.
  •  Чому  в таблицi немає дiєприкметника  та дiєприслiвника?
  •  Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин мови.  
  •  Назвати кількість відомих вам частин мови.
  •  Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.

ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.

* Робота біля дошки.  Записати речення, визначити в кожному частини мови – самостійні й службові. Пояснити, як ви їх розрізняєте.

І. В небі кучерявою юрбою зграйка хмар осінніх поспіша. (Д.Луценко.) І здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ. (В.Симоненко.)

ІІ. Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б.Олійник.) У памяті неспаленим барвінком  зостанеться навік двадцятий вік. (П.Перебийніс.)

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Опрацювання   таблиці.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ

Частина мови

Що означає

Лексико-граматичні категорії

Граматичні категорії

Синтаксична роль

Іменник

предмет

Назва істоти, неістоти, назви власні та загальні, збірні

Рід, число, від мінок, відмі на, група

Підмет, імен на частина складеного присудка, додаток.

Прикметник

ознаку, прина лежність

Якісні,

відносні, присвійні

Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння

Означення, іменна части на складеного присудка

Числівник

Кількість,

порядок при лічбі

Кількісні (власне кіль кісні, дробо ві,збірні), порядкові

Рід, число, відмінок

Підмет, імен на частина складеного присудка, означення

Займенник

Вказує на пре дмет, ознаку, кількість, але не назває їх

Особові, зво ротний, вказів ні, питальні, відносні, прис війні, неозна чені,заперечні

Рід, число, відмінок

Підмет, додаток, означення

Дієслово

Означає дію або стан

Дія, рух, стан

Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність

Присудок

(найчастіше),

підмет,

додаток,

обставина

Прислівник

Ознаку дії, стану, ознаку ознаки

Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)

Немає

Обставина

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого.

* Попереджувальний диктант. Виділені слова розібрати як частини мови (усно).

Осінь на землю тихенько спускається, крилами-хмарами небо вкривається. (М.Рильський.) Осене, осене, житній дух! За шумними соснами тебе знайду! (М.Сингаївський.) Ходить осінь, і кущі ожини запалали знову, як вогні. (А.Малишко.) Переорала осінь всі стежки до літа. (І.Ольховський.) Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени. (Леся Українка.)  Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів. (Н.Поклад.) Осінні дерева – немов кораблі. У землю іржаві впялись якорі. (Р.Лубківський.) Ось учора в пять годин без сімнадцяти хвилин стрів я друга біля двору в трудову гарячу пору. (А.Малишко.)

* Пояснювальний диктант. Вказати в реченнях дієслова та їх особливі форми. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробити морфологічний розбір виділених слів (усно).

І. Сонячне проміння, просочуючись крізь листя, ставало золоте, сліпило і пянило. (З.Тулуб.) Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючи гіллю. (Л.Костенко.) Листя, кружляючи, пада. (Д.Луценко.) І сонце ясне, розганяючи хмари, читає їх, мов поетичні рядки. (А.Матвійчук.) Старої арії тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Пекли лютуючі морози, а я в снігах шукав мімози. (П.Палій.)

ІІ. Вируюча, палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) На вищі сходи сходячи, йдемо в глибінь історії.  До витоків доходячи, досліджуємо корені. (Д.Білоус.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А як ти будеш нам, історіє, платити сторінками зжовклими? (Н.Вапцаров.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.)

* Словниковий диктант. Виділені слова розібрати як частини мови.

Навічно, подекуди, згарячу, ліворуч, невтямки, впереміш, поодинці, навсправжки, ззаду, напереваги, взнаки, зрання, попідтинню.

* Розподільний диктант. Прислівники, що пишуться разом і через дефіс, записати в дві колонки. Виділені слова увести до самостійно складених речень (усно).

Мимоволі, пліч-о-пліч, надвоє, по-друге,  мимоїздом,   віч-на-віч,  босоніж, всього-на-всього, навскіс, повсякчас, по-козацьки, привселюдно, казна-коли, по-християнському, нашвидкуруч, десь-то,  деколи, ледве-ледве, анітелень, куди-небудь,  далеко-далеко, десь-інде, навперейми, хоч-не-хоч, як-не-як, аніскільки.

* Диктант з коментуванням. Скориставшись поданою нижче памяткою, зробити морфологічний розбір виділених слів. Якими частинами мови є підкреслені слова?

Лиш на полях Вітчизни пахнуть квіти! (Хосе Марті.) Я незнищенні барви цього краю в свою сумну Вітчизну забираю. (Я.Райніс.) У пісні, не в слові крикливім живе моя Батьківщина. (Я.Каспрович.) Уже минає двадцять перший вік. (Д.Кремінь.) Гей, дивись, там зірка пада! Ох, якби зловить її! (Я.Барт-Цішинський.)

ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ:

прийменника

сполучника

частки

1.Відношення, які виражає у сполученні з іншими словами.

2. З якою частиною мови сполучається.

3.Відмінок слова, з яким сполучається.

4.Непохідний чи похідний.

1.Простий, складний чи складений.

2.Сполучник сурядності чи підрядності.

3.Поєднує однорідні члени чи частини складного речення.

Розряд за значенням та роллю в реченні (формотворчі, модальні, заперечні).

* Навчальний диктант.

Пожовтіло листя на деревах. Ось із каштана впав  листок, гнаний донизу холодним переляком осені. Листок великий, лапатий, мокрий. А другий, одірвавшись, повиснув у повітрі, повільно перевернувся й знову висить. Що його тримає? Яка неприродна жага зеленої молодості?

У лісі стало вільніше. Оголившись, він похолоднішав і почорнів. Сонячні плями здригаються під ногами і, здається, шарудять. Вода у річечці з торфянистими берегами обважніла й стала якась нежива. Недавно була легка від синього неба, у собі відображеного. А це постаріла, а береги річки полисіли. Не вода котиться, а потік  вязкої журби, у якій, либонь, не здатна водитися риба.

У твоїй душі теж  легко опадає листя. Воно ледь-ледь зависає, не бажаючи стелитись унизу. (За Є. Гуцалом; 110 сл.)

VІ. Підведення підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 35.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Уроки № 6, 7

Тема:  Головні і другорядні члени речення.

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про члени речення; удосконалювати вміння визначати члени речення – головні й другорядні, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроків: комбіновані уроки (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Переписати, уставляючи пропущені літери. Пояснити вживання розділових знаків. Визначити, якою частиною мови є кожне зі слів.

Ми повинні дбати про зб..гачення нашої лексики, не л..ше заглядаюч.. в словники, а пр..слухаюч..сь до народу. (М.Рильський.) Куди і з чим, в яку ми йдемо еру, чи гордість роду нашого ж..ва, коли бруднять  озон..у атмосферу г..дотні, чорні викиди-слова? (В.Гей.)

Картка 2

Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень назвати частини мови – самостійні та службові.

Осінь гл..бокая знов серцю в..сною здалась. (М.Рильський.) Блак..тна осінь сяє в бер..гах, і пом..дори спіють, як пожари; буй-тури вітру мчат..ся на  лугах, рогами заплітаюч..ся в хмари. (А.Малишко.) Л..ше з-над хмар часом пр..лине прощання з літом журавлине. (П.Тичина.) Любо зустрітися з осін..ю в лузі. (М.Сигнаївський.) Осін..ій холодок над спраглою землею шатро гаптоване ш..роко розіпяв. (М.Рильський.)

Картка 3

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми.

Ліс, покритий  краплями блискучими, сміється. Над сріблом води лісової знімаючись, щиглик дзвенів. І світ стрепенувся, мов збуджений птах. Виводок качиний полощеться, забравшись у гущак. О! Дивися! Крижні, в повітрі блиснувши разком перловим, на озерце спустились польове!

З творів М.Рильського.

Картка 4

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми. Підкреслити дієприкметникові та дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки при них.

Голубіє з..мля, оповита прозорим серпанком. (О.Ольжич.) І сонячна злива золотить колоссям усіяну твердь. (В.Марсюк.) Повіяв легкий вітерець, струшуючи з  листу неопалі краплі. (Панас Мирний.) Гори сплять, повиті млою. (Олександр Олесь.) Сяйвом зір залиті сплять лани кругом. (В.Сосюра.) Щербатий місяць сяє у зеніті, сльозаві хмари беручи на глум. (Н.Петренко.)

* Попереджувальний диктант.  У кожному з речень визначити частини мови.

Зелений подих теплої пшениці доносить розшум Кобзаревих слів. (В.Симоненко.) У безжурнім небі над країною ходять зорі тисячу віків. А сьогодні гомонять з людиною, перейнявши звичаї людські. (М.Сингаївський.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення  ключових питань теми.

* Бесіда.

  •  Що становить граматичну основу речення?
  •  Які члени речення називаються головними?
  •  Які бувають присудки за будовою?  
  •  Який присудок називається складеним дієслівним? складеним іменним?
  •  Що таке дієслово-звязка?  Яка частина іменного присудка виражає його лексичне значення?
  •  Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком?  
  •  У яких випадках між підметом і присудком ставиться тире?
  •  Які члени речення належать до другорядних?  
  •  Який член речення називається означенням?
  •  Яке означення називається узгодженим? неузгодженим?
  •  Який член речення називається додатком?  обставиною?

ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Що становить граматичну основу речення? Вказати простий присудок та складені присудки. Що таке група підмета й група присудка? Назвати відомі вам другорядні члени речення, визначити їх у записаних реченнях.

Груди Дніпрові у праведнім гніві горять. Доки ж ми будем по власній землі чеберять? (М.Шевченко.) Я хотів би літати, як птах. (Д.Павличко.) Ні, дрібніти я не мушу! Я з низького вирву душу! (Б.Грінченко.) Був Славута  від бур величавим. (Л.Забашта.) Ми у борні були хоробрими. (Н.Вапцаров.)

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Опрацювання таблиці.

ТИПИ ПРИСУДКІВ

Простий присудок

Складений присудок

дієслівний

іменний

Чим виражається

Дієсловом

допоміжним дієсловом +

неозначена форма дієслова

дієсловом-зв’язкою + іменна частина

В степу вже літо розмовляло з верес нем. (Л.Костенко.)

Усміхались чорнобри вці карими очима. (Б.Олійник.)

Я перестаю боятися вітру. (Є.Гуцало.)

Ми не покинем працювать. (Б.Грінченко.)

День  був зітканий із жайворонкових пісень. (Є.Гуцало.)

Маленький хлопчик став дорослим. (Л.Костенко.)

VІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Прочитати. В кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати присудки прості й складені.

І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з яких  покосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примиря, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)

ІІ. Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обовязково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)

* Переписати, вставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання  тире.

І. А ж..ття – це поле несходиме. (Д.Білоус.) А край краси і правди – Україна. (А.Казка.) Дніпро – дорога срібна. (Л.Костенко.)  Я – українець, а не малорос. (В.Кочевський.) Справжня ганьба – це пл..кати раба. (М.Руденко.) І  Богдан, і Богун, і Довженко -  слави нашої гідні сторінки. (Д.Луценко.) А правда – піт т..рпкий, солоний. (А.Григоренко.) Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна! (М.Рильський.)

ІІ. Хліб і сонце – найцін..іше в світі. (Д.Луценко.) Мене без мого краю не впізнати. Г..рячий степ – мій батько. Тирса – мати. Чумацький  шлях – п..лок з моїх квіток. У битві не оступит..ся мій крок. (І.Гайворон.) Співоче поле – ось моя з..мля. (В.Кочевський.) Каменю один закон – л..жати. Вітрові один закон – л..тіть! (Є.Плужник.) Я – полтав..ць, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.)

Словник. Тирса – травяниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і  і зібраними в пухнасту волоть квітками; ковила волосиста.

* Робота з підручником.  Виконання вправи  42 (усно).

* Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.

І. А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)

ІІ. Немає краю без звичаю. Нема лісу без вовка. Хата з піску довго не стоїть. У саду гуляки не привязують собаки. У сімї рибалки голодна родина, в сімї шевця – роззута дитина. Борщ без каші – удівець, каша без борщу – вдова.

Народна творчість.

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити, чи є членами речення виділені слова і словосполучення? Чому? Пояснити вживання розділових знаків.

І. Згадалась, мамо, давня казка. (П.Перебийніс.) Тіш моє серце, любе джерельце. (В.Дворецька.) Це рідне і знайоме вам, їй-богу. (М.Сингаївський.)

ІІ. Де ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) Товариство моє! Станьмо тут повносило! (М.Хижняк.) Справді, все буде добре! (М.Шевченко.)

ІІІ. Веселись, життя! Дзвени, дорого! (М.Федунець.) Рано встав я до роботи, разом з ранком,  річ ясна. (М.Рильський.) Райдуго, насип мені дощу! (М.Сингаївський.) Але як, бува, не вистачає лиш єдиного слова, слівця... (П.Перебийніс.)

ІХ. Підбиття підсумків уроків.

Х. Домашнє завдання. П.4, вправа  39.

Уроки № 8, 9

Звязне мовлення

Повторення відомостей  про мовлення.

Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.

Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.

Навчальне читання мовчки

Мета: систематизувати й узагальнити знання про мовлення, види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання,  види читання; удосконалювати комунікативні вміння  (сприйняття-розуміння почутого та читання мовчки); розвивати логічне мислення, слухову й зорову пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Хід уроків

І.  Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Опрацювання таблиці “Види мовленнєвої діяльності”.

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форма мовлення

Види  мовленнєвої

діяльності

Сприйняття мовлення

Продукування мовлення

Усне мовлення

Слухання

Говоріння

Писемне мовлення

Читання

Письмо

ІІІ. Виконання вправ  на застосування узагальнених знань.

*Пояснювальний диктант. Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?

І. Губами говори, а руками роби. До чужого рота не приставиш ворота. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Книга для людини – віконце в світ. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. Слухачам вуха не болять. Красно говорить, а слухати нічого. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. Що за сила в пері й чорнилі?  Що записано пером, не витягнеш і волом. Так перо пише, як муха дише.

Народна творчість.

ІІ. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти. (Т.Шевченко.) Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст. (О.Гончар.) Життя без книги – хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина. (Д.Павличко.) На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. (Л.Костенко.)  Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В.Гриценко.) Cлово по слову – завели річ про мене. (Панас Мирний.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ1

Мова  реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність - це сукупність  психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на породження його в усній і письмовій формі. Оволодіння мовою відбувається  на функціонально-комунікативній основі, тобо в процесі мовленнєвої діяльності.

Мовленнєва діяльність включає чотири  види – аудіювання (слухання і розуміння), читання, говоріння і письмо. За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини,  розподіляється відповідно таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%,  читання – 6%,  письмо – 9%.

Аудіювання та читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо – продуктивними.

Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності складається з трьох етапів:  мотиваційного ( усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію, читаю?), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння)та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).

Таким чином, сприймання і розуміння  усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій вміння сприймати-розуміти  усне мовлення  необхідне у процесі виконання службових обов'язків.

Аудіювання не слід змішувати із слуханням. Слухання – це передусім акустичне  сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання  включає процес сприймання і розуміння  усного мовлення.

Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне  оформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати  інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно “згортати”, “спресовувати” зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі “смислові згустки”, “змістові матриці” спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів  можна удосконалювати тренуванням.

Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються  репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування  співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання.Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації.  У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі проведення  усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових) а також під час підготовки до творчих робіт.

 Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації). Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну  і розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно  працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись.

Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його уміння виділяти головне тощо.

Проте успішність  смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати.

Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого значення це набуває  із запровадженням  такої форми  підсумкової державної атестації з української мови, як переказ  із творчим завданням.

Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача  загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Детальне аудіювання передбачає  найповніше  докладне сприймання

змісту повідомлення, усвідомлюючи  смисл кожного з його елементів. Детальне  сприймання тексту часто вимагається тоді, коди проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам'ятати декілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.

Критичне аудіювання базується на глобальному і детальному, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди  чи незгоди з певним твердженням  критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу  тексту з  творчим завданням.

Види аудіювання можна показати за допомогою такої таблиці:

Глобальне

Детальне

Критичне

Усвідомлення загального змісту в повідомленні

Детальне (повне) усвідомлення всіх елементів повідомлення

Визначення власного ставлення до почутого

V. Виконання  вправ на закріплення  вивченого.

*Проведення навчального  аудіювання.

Інструктаж щодо проведення аудіювання.

Читання вчителем тексту. Виконання учнями тестових завдань.

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)

VІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Як і  процес аудіювання,  процес читання складається з  мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконавського (прийняття рішення на основі одержаної інформації з наступним говорінням або письмом).

Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) розпочинається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки.  Зорове та мислительне сприйняття  слова або частини речення випереджає їх “овзучення” у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогадки: що відбудеться далі, як розвиватимуться події?  Здогадка rрунтується на ключових словах, на поєднанні у реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті  ситауції, розуміння якої залежить передовсім  від життєвого досвіду  читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації).  Якщо здогадка не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу.

Щоб утримати в оперативній (короткотривалій) пам’яті  початок прочитаного висловлювання, той, хто читає, здійснює “згортання” текстової інформації – заміну  змісту  мікротекстів (частин тексту) на “смислові згустки” – стислі еквіваленти змісту (включається механізм еквівалентних замін). Такі “ядра змісту” у вигляді ключових слів, синонімічних слів і структур, тез, наочних образів та схем, які самі по собі є непередаваними, а тому їх  теж необхідно замінювати словами, утримуються та зберігаються у внутрішньому мовленні. Таке збереження  забезпечує розуміння і запамятовування сприйнятого при читанні. У цьому й полягає суть  процесу розуміння прочитаного.

Отже, розуміння прочитаного здійснюється  за допомогою дії механізму здогадки, механізму смислової орієнтації та механізму  еквівалентних замін. Здебільшого дія цих механізмів  відпрацьовується підсвідомо, проте формувати і удосконалювати ці механізми можна за допомогою спецальних вправ.  За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції.

У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми:            

               

                                 одержати знання

Читати, щоб              навчитися щось робити

                        одержати естетичну насолоду

Відповідно до цих комунікативних завдань  реалізуються і різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.  Види читання можна показати за допомогою таблиці1:

Види читання

Що потрібно усвідомити

Характер читання

Ознайомлювальне

Чи варто це  читати? Кому текст адресо вано? Який  зміст кожного з розділів  (абзаців) і  тексту в цілому?

Швидке перегортання сторінок, читання заголовків; перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотоції, змісту видання.

Вивчальне

Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, друго рядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?

Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації.

Вибіркове

Про що говориться в тексті? Яка інформа ція є корисною? У яких частинах (розді лах) тексту її вміще но?

Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації.

Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою ( журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту  зрозумівши найбільш важливі  положення видання,  читач має отримати  чітке уявлення про цінність та корисність  книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим,  аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання  учень  не просто сприймає інформацію, він зясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця у поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо  й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу  краще запамятати сприйняте,  підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу  тільки на необхідних йому  аспектах тексту. Такий вид читання  здебільшого застосовують  при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи іший вид читання – вивчальне  (поглиблене).

Останнім часом називають ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання:  швидкий перегляд  тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

Читач має навчитися свідомо вибирати  певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Проведення  навчального  читання  мовчки.

Інструктаж щодо проведення  читання мовчки.

Читання учнями  тексту  та виконання ними тестових завдань.

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

Х. Домашнє завдання.  Повторити п.п. 3, 4, вправа 45.

Текст  для навчального аудіювання

З Богом у душі

Немовля плакало, і від жалю бабі Тетяні ставало аж млосно. Подумки  вона лаяла свою старечу безпамятність: як-то можна було забути поставити молоко в холодильник? Скисло... Чим годувати маля в цей пізній вечір і вночі? Немовля вже начеб і не плакало, а протяжно стогнало, як доросла хвора людина.

Баба Тетяна пішла до сусідки Віти, наперед обпікаючись соромом, що доведеться вкотре вже канючити позичку. Злобливість сусідки нажила після того, як принесла дитинку з сирітського притулку. Сподівалася розтопити  обледеніле сусідчине серце – була надія, що  одинока  Віта всиновить дитя. Але не так склалося, як  гадалося...

Віта відчинила двері. Була усміхнена й захмеліла. За заставленим  пляшками кухонним столом  розсівся якийсь молодик у майці з цигаркою в зубах.

- Віточко, - баба Тетяна не знала, як і почати розмову в присутності незнайомця.

- Що, Григорівно, знову по гроші? – з Вітиного обличчя  враз сповзла посмішка. – Ти уявляєш (це до незнайомця), зовсім з глузду стара зїхала. Якась дурка викинула  свого байстрюка на смітник, у притулку його ледве виходили, так оце вона  притягнула те пискля, щоб мене ощасливити... Гадала, що я нюні розвішу: як свого по тюрмах пустила, то чужого усиновлю... Та ні, сита я по горло! Хочу вільно дихати!

- Віточко, дай  дві  гривні на молоко! В магазині в борг вже не дають... Я ж поверну! Візьми ось годинник.

- Годинник мені ні до чого. А гроші не позичу принципово. Хоч ні, гроші позичу, якщо  завтра  віднесете й віддасте підкидька до притулку.

- Так дитинчаті  ж  до завтра  ще  дожити треба. А крім молока, йому  нічого давати не можна...

- Доживе! Самі розповідали, що те байстря на смітнику кілька днів валялася.

- Без Бога ти в душі, Віто, - тамуючи клубок  у горлі, сказала  баба Тетяна.

- А в чиїй душі ваш Бог є? – репетувала їй услід сусідка. – Якби він був, чи дозволив би отій шльондрі викинути живу дитину в контейнер? Чи ж не зглянувся б над вами, дивлячись, як ви ото тягнете підкидька на свою копійчану пенсію? Як  щодня вибираєте, що купити:  пелюшки, підгузники  чи молоко?

Немовля так само тихо плакало. Баба  Тетяна узяла порожній кухоль, годинник  -  і знову з квартири. Остання надія на Мелентіївну та її козу. Статки в Мелентіївни теж благенькі, зате  вона  має  добре серце. Баба Тетяна  навколішки перед нею стане, але виблагає у борг  або виміняє на годинника хоч  склянку молока.

Можна не колисатися автобусом, а піти навпростець підтюпцем. Треба лише подолати пустир. Правда, ноги у сімдесят літ не такі вже й  прудкі, а  очі  підслупуваті:  у темряві майже нічого не бачать, зате ж  буде швидше!

Ось такої пізньої пори, повертаючись із підробітків у притулку, і знайшла баба Тетяна оте викинуте грішницею янголя.  Скільки, пропрацювавши вік санітаркою по лікарнях,  переживала вона всіляких потрясінь, а такого не пригадує...

Два місяці медики те немовля  відігрівали, підтримували апаратами життєдіяльності... А коли виходили, баба Тетяна добилася-таки, щоб віддали їй малятко.

- Стояти! – опік ззаду хрипкий голос. – Закричиш – пришию! Що несемо? Що в руках?

- То кухлик, синочку. Візьми  ось  годинника...

- Стули писка! – загарчала  ще одна  чорна тінь, приступаючи  збоку. – Гроші давай!

Щось гостре вперлося у груди. Холодок жаху перейняв Тетянине тіло. Боячись  своєї погибелі, вона  ще більше жахалась думки  про повільну мученицьку смерть полишеного вдома маляти. Скільки ще проплаче воно в самотній квартирі? Скільки проживе?

- То кухлик, синочки. По молоко йду, дитя мале вигодовую. Якась бідолаха викинула після пологів на смітник...  Якщо вбєте мене, то мале загине від голоду, бо, крім мене, нікого в нього немає...

  •  Хто тобі сказав, що ми тебе вб’ємо? – хрипіла чорна тінь. – Йди своєю дорогою!
  •  Спасибі вам...
  •  Ну ти даєш... Спасибі...

Задубілими ногами баба Тетяна ступила вперед.

- Мамашо, стій! Візьми ось...

Здригнувшись, немов від блискавиці, баба Тетяна спинилась і тут же відчула в долоні якийсь папірець.

... Мелентіївна довго не відчиняла, все допитуючись хто та навіщо. Увійшовши в дім, баба Тетяна, розтиснувши перед нею кулака,  зронила лише одне слово: “Молока”.

- Що це ти годинник у гроші загорнула?  Чи такий цінний? О, та це в тебе великі гроші! – вигукнула Мелентіївна. – У мене, голубко, стільки здачі не буде!

- Нічого, - відповіла баба Тетяна. – Колись віддасте. Наливайте швидше.

- Слухай, чи ти не захворіла, бува? – жебоніла Мелентіївна. – Піт по тобі градом і тремтиш уся... Оце принесеш молочка, напоїш малого і сама гаряченького випий – з медом і маслом... Чуєш?

Баба Тетяна не чула. Вона думала про те, що  повертатися додому їй автобусом, а на це піде  півгодини. У вухах стояв тихенький плач янголяти... (За Д.Боярчуком; 705 сл.)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Пенсіонерці бабі Тетяні було

а) пятдесят сім років;

б) шістдесят років;

в) сімдесят років.

2. Узявши з притулку немовля, баба Тетяна сподівалася

а) на державну пенсію для догляду за  сиротою;

б) на те, що легко зуміє виростити дитину;

в) на те, що маля буде всиновлене одинокою сусідкою.

3. До притулку немовля принесла

а) його мати, відмовившись від дитини;

б) баба Тетяна, знайшовши дитину на пустирі;

в) двірник, який знайшов сироту на смітнику.

4. Дитинчаті було

а) близько року;

б) майже півроку;

в) трохи більше двох місяців.

5. Через пустир баба Тетяна вирушила через те, що

а)  пізно увечері не ходив автобус;

б) хотіла заощадити час, щоб швидше нагодувати дитину;

в) хотіла ще раз пройти повз місце, де знайшла дитину.

6. Подумки баба Тетяна називала дитину

а) підкидьком;

б) сиріткою;

в) янголям.

7. Фразеологізм  бути без Бога в душі означає

а) бути егоїстом, самозакоханою людиною;

б) бути  розумово неповноцінним;

в) не мати милосердя, співчуття.

8. На пустирі бабу Тетяну перестріло

а) двоє розбишак;

б) троє розбишак;

в) пятеро злочинців.

9. Єдина людина, що прийшла на допомогу бабі Тетяні з голодним

немовлям -

а) сусідка Віта;

б) Мелентіївна;

в) один із розбишак.

10. Слово милосердя  означає:

а) сентиментальність, розчуленість, сльозливість;

б) неспроможність заподіяти зло;

в) добре, співчутливе ставлення, поєднане з  бажанням допомогти.

11. Головна думка прослуханого тексту така:

а) не слід брати на себе відповідальність за долю іншої людини, не маючи  для цього матеріальних можливостей;

б) милосердя  має  бути  потребою  душі  кожної  нормальної людини;

в) держава зобовязана матеріально віддячувати виявлену громадянами доброчинність.

12. Опрацьований текст має ознаки такого стилю:

а) публіцистичного;

б) художнього;

в) розмовно-побутового.

Текст для навчального читання мовчки

Спиридон Спиридонович

Спиридона Спиридоновича Елеонора Мойсеївна знайшла у промерзлому брудному підїзді. Забившись між холодних облуплених батарей, він дивився так жалісно, що Елеонора Мойсеївна через той погляд аж перечепилася. Вона довго  роздивлялася Спиридона Спиридоновича і не знала, що робити.  Як від усіх бомжів, від нього кепсько пахло, але крізь бруд і нещасність  проступала благородна порода. Видно, Спиридона Спиридоновича дійсно спіткала велика біда.

Елеонора Мoйсеївна відчула в Спиридоні Спиридоновичі рідну душу, бо й сама останнім часом почувалася самотньою, покинутою усіма й нещасною. Раніше вона хоч підробляла уроками музики, але тепер її доконала хвороба. Елеонора Мойсеївна  удвох із сином Жекою перебивалися з хліба на воду на її мізерну пенсію.

Жека, втративши роботу, почав прикладатися до чарки. Цілими днями він або спав, або знервовано бахкав дверцятами порожнього холодильника.

Притягнувши Спиридона Спиридоновича додому, Елеонора Мойсеївна  нагодувала його соєвими сосисками, а потім, позичивши в сусідів шампуню  від бліх, викупала його в гарячій пінистій ванні.  Водяну екзекуцію Спиридон Спиридонович, як справжній інтелігент, витерпів мовчки, після чого, замотаний у стару сорочку покійного чоловіка Елеонори Мойсеївни,  заснув  у кріслі. Там його мало не розчавив хазяйчин син Жека. Розгледівши в ганчірї Спиридона Спиридоновича, він почав кричати:

- Зачем ти єво приволокла, етого бомжа? І так жрать нечево, а ана всякую тварь бездомную волокьот!

Гірку образу Спиридон Спиридонович витерпів мовчки, проте з цього дня між ним і Жекою розпочалася запекла війна. Жека влаштовував на Спиридона Спиридоновича справжнє полювання: ганяв його по квартирі, кидався чoбітьми й морив голодом.  Елеонора Мойсеївна  страждала, жаліла бідолашного Спиридона Спиридоновича й потайки підгодовувала його  лівером.

Серед побоїщ  ніхто й не помітив, як  тихо й несподівано Елеонора Мойсеївна відійшла у вічність.  Спиридон Спиридонович збагнув це першим. Вилізши зі свої криївки, він  сів у головах ніби сплячої Елеонори Мойсеївни і почав страшно й гірко ридати.  Несамовитий крик Спиридона налякав Жеку. Він кинувся до матері, але  вона була вже холодна. Спиридон кричав, Жека метався по квартирі, ошалілий від думки: за що поховати  матір?

Допомогли давні друзі матері по консерваторії, вони й похорон організували. Ніхто, крім Спиридона Спиридоновича, за покійною не плакав. Але  було досить і того страшного Спиридонового ридання. Він провів свою хазяйку до автобуса, а потому довго дивився, постогнуючи, як від болю, у той бік,  куди її повезли. Більше Жека Спиридона Спиридоновича не бачив...

Аж через рік  вони  зустрілися у промерзлому підвалі старого будинку.

На той час Жеку, який без матері зовсім пустився берега, круті хлопці споїли й примусили підписати угоду про “продаж” квартири. Коли Жека  підписав, його,  добре  відлупцювавши, викинули в підїзд. Жека подався у знайомий з дитинства підвал. Там його й надибав Спиридон.

Коли Жека відчув на своєму обличчі щось тепле,  він злякався, подумавши, що це пацюк. Але придивившись, упізнав сяючі зеленим фосфором котячі очі Спиридона Спиридоновича. Знетямившись від щастя зустрічі з близькою душею, Жека розцілував Спиридона в цупкі вуса, запхнув кота за пазуху, і вони заснули, зігріваючи одне одного. (За Г.Тарасюк; 460 сл.).

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Елеонора Мойсеївна знайшла Спиридона Спиридоновича

а) в  міському  парку;

б) під стіною будинку;

в) у промерзлому підїзді.

2. У Спиридоні Спиридоновичі жінка відчула рідну душу, тому що

а) їй сподобалася його незалежність;

б) почувалася самотньою, покинутою усіма;

в) сподівалася на взаємне співчуття.

3. За фахом пенсіонерка Елеонора Мойсеївна була

а) дитячим лікарем;

б) вчителькою мови і літератури;

в) вчителькою музики.

4. Підробляти вона більше не могла, тому що

а) її замучила хвороба;

б) її стомлювали діти;

в) хотіла нарешті відпочити.

5. Сімя Елеонори Мойсеївни складалася

а) з трьох чоловік: її,  чоловіка й сина;

б) з трьох чоловік: її,  чина й дочки;

в) з двох чоловік: її й сина.

6. Син Елеонори Мойсеївни

а) був студентом;

б) був музикантом;

в) був безробітним.

7. Спиридона Спиридоновича Жена обізвав

а) жебраком;

б) бомжем;

в) нахлібником.

8. Війну між Жекою й Спиридоном було перервано

а) хворобою Жеки;

б) хворобою Спиридона;

в) смертю Елеонори Мойсеївни.

9. Зрозумівши, що матір померла, Жека ошаленів від думки:

а) в її смерті винен тільки він;

б) за що поховати  матір;

в) як жити далі без матері.

10. Після похорону  Жека й Спиридон  зустрілися через

а) рік;

б) три роки;

в) пять років.

11. Зустрівшись, вони відчули одне в одному

а) ворога;

б) суперника;

в) рідну душу.

12. В основу  прочитаного тексту покладено такий тип мовлення:

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис.

Урок  № 10

Тема: Односкладні прості речення. 

Мета: пояснити особливості будови односкладних речень, ознайомити з їхньою класифікацією, формувати вміння розрізнати речення двоскладні й односкладні, визначати в односкладних  реченнях головний член у формі присудка або підмета, відрізняти поширені односкладні речення та непоширені; виховувати  патріотичні почуття, повагу до сили волі, незламності духу, розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця, підручник.

Хід уроку

.

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки.  Записати речення. В кожному з речень підкреслити головні й другорядні члени речення, визначити частини мови. Що становить граматичну основу речення?

І. У кожнім українці живе бунтар. (М.Самійленко.) А наша правда вічно житиме. (М.Вапцаров.) Я вірити зимі не хочу. (І.Ольховський.) Сонце почало пробиватися крізь туман. (Панас Мирний.) Майдан був виповнений  строкатою галасливою юрбою. (З.Тулуб.) Брати дзвінкоголосі, до мети, співаючи, я годен з вами йти. (Д.Павличко.) Хочу я дужим по світу пройти. (Б.Грінченко.)

ІІ. Кожний день ніс якусь новину. (М.Коцюбинський.) Усе на світі хочу знати я. (П.Перебийніс.) Але я про вітер вам мушу сказать. (Олександр Олесь.) Всім почали вільніше дихать груди. (Б.Грінченко.) Шлях був вільний і безпечний. (А.Кащенко.) Добріші люди стали і ніжніші. (Л.Забашта.) Я колір слову підбирати вчусь. (І.Ольховський.)

* Робота біля дошки. Виконання  чотирма-пятьма учнями індивідуальних завдань.

Картка 1

Переписати, уставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, вказати присудки прості й складені.

Там виплив я у море юних літ. Там бачив я  г..рячий труд і піт. Там першу радість і страждання перше довірл..во навчився я пр..ймать. (М.Рильський.) З орлами я не думаю дружити. Та я опрусь гниючому болоту. (І.Франко.) Зараз я спішу життя вітати. (М.Федунець.) Я хочу жити просто, без пр..крас. (Л.Забашта.)

Картка 2

Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, вказати присудки прості й складені.

Не зб..рається бандура пом..рати. Їй ніякі примхи моди не страшні. Понад усі скорботи світові л..ше у рідній пісні ми ж..ві. (П.Перебийніс.) М..нулося старе кобзарювання. Але нудне без пісні існування. Сліпці із нею зрячими були. Без неї зрячі – т..мнота остання. (Д.Павличко.)

Картка 3

Переписати, уставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, визначити тип присудка. Обгрунтувати вживання тире.

Емігрантом я не був ніколи. (М.Рильський.) Я – син тополь шумливих і см..рек. (Д.Луценко.) Дядько був до ро..мов охочий. (В.Симоненко.) Ніч була холодна, зоряна (З.Тулуб.) До моєї теплої з..млі  небо літом баб..ним пр..шите. (П.Перебийніс.)

Картка 4

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.

Поезія – це соловїне соло. Поезія – це вічне, віще слово. (А.Григоренко.) Поезія – меди на скибці буднів. (В.Моруга.) Поета діти – віршів сторінки. (Л.Забашта.) Слово – брила, слово – крила, диво. (Д.Білоус.) У поета душа – павутина. (А.Гризун.) Тіло моє – лиш одежа слова. (А.Малишко.) Якщо ти юний, все на світі – гра, на серце тіні не кладе жура. (П.Славейков.)

Картка 5

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання тире.

Зорі – очі весняної ночі!  Зорі – темряви погляди ясні! Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова. (Леся Українка.) Ніч – мрійна втома днини. День – вгору сходи смілі. (Л.Стафф.) Ми – автори  свого добра і зла. (Хосе Марті.) Моя доля – вітер серед поля. (І.Франко.) І в ворога учиться – добра штука. (Б.Грінченко.) Захотіти – досягти.  (Олександр Олесь.)

Картка 6

Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати  узгоджені й неузгоджені  означення.

Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав? (М.Рильський.) Заговорив шопенівський ноктюрн. (Л.Костенко.) Такий був ласкавий чужинець з русявим чубом! (Л.Костенко.) Сутулий чоловік з мішками під очима повільно опустивсь з риштовань, як з рамен. (Б.Олійник.) І дівчина у синій хустині усміхнулась мені крадькома. (В.Сосюра.) Прийшов купець з червоними очима. (Д.Павличко.)

Картка 7

Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати  узгоджені й неузгоджені  означення.

Назустріч ішли козацькі байдаки з однією щоглою. (З.Тулуб.) Собор Мазепин сяє, біліє. Батька Богдана могила мріє. (Т.Шевченко.) Тут виросли сини палкі Хмельницького й Мазепи. (І.Ірлявський.) Вітає Дніпро вас калиновим словом Тараса. (П.Перебийніс.)

ІІ. Активізація опорних знань.

* Опрацювання таблиці.

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ ТА  СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ

Прості

Складні

За будовою

Про щось задумалась земля у чарах супокою. (В.Сосюра.)

Блиснули вже коси, упали покоси, рядками снопи полягали. (Б.Грінченко.)

Двоскладні

Односкладні

За граматичною основою

Як тут пахне земля! (Л.Забашта.)

Колише рідна пісня нашу долю. (П.Перебийніс.)

І землю снігами покрило. (Б.Грінченко.)

Живу  не лише для  себе. (В.Симоненко.)

* Бесіда.

  •  У чому полягає різниця між реченням простим і складним? Навести приклади простих і складних речень.
  •  У чому полягає різниця між реченням двоскладним і односкладним? Навести приклади.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Назвати речення двоскладні й односкладні.

Я не хочу нудно скніти. (Б.Грінченко.) Наливайся земними силами! Вдосталь радощів зачерпни! (В.Симоненко.) Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюся неба. (Л.Забашта.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) В мені любові наче більше стало. (Д.Павличко.) Ходім! Я напою тебе Дніпром. Я нагодую очі твої степом. (Л.Костенко.) Зоря любистком пахне над Дніпром. (Б.Олійник.)

Словник. Скніти -  зазнавати душевної муки, знемагати від одноманітного й довгого виконання, здійснення чого-небудь; нидіти.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання  теоретичного матеріалу (с. 23-24). Опрацювання таблиці “Односкладні речення (с. 24).

V. Виконання вправ на  закріплення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання вправи 58 (усно).

* З-поміж заздалегідь записаних на дошці (спроектованих на дошку) речень переписати тільки односкладні речення. Підкреслити в кожному граматичну основу.

І. Підклавши руки під голову, до ранку дивлюся в склепіння свої душі. Там сходить сонце, слово і люди. Мене куплять і спродувать не раджу. А мені ж може, просто хочеться щастя. А темрява! Іду, не спотикаюсь. Мене спалить у вас немає змоги. Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває.

З творів Л.Костенко.

ІІ. Своєї кожен прагне вишини. Хочу я неба торкатись, як птиця. Зрубали яблуню стару в саду. В собі я свого батька впізнаю. Він мав натуру й зовнішність мою. Хробаків переступаю. Ворогу дивлюсь в лице! Шукай розради на своє страждання. Сорочки чистої замало у житті. Потрібно сонця!

З творів  Д.Павличка.

* Навчальний диктант.  Вказати односкладні речення.

Українцям дісталася плодюча й щедра земля. Проте родить не земля, а руки. Землю потрібно доглядати, як матір рідну. Як часом нелегко піднімати  степовий чорнозем! Як важко на чорній землі добувати білий хліб! Тому, мабуть,  мріялося людині  про прекрасні далекі землі...

Вирій. Так називали  омріяну  райську країну. Лежала вона нібито  далеко за обрієм, за синіми глибокими морями.  В цей рай земний щасливі птахи відлітали зимувати.  Першою поспішала туди зозуля, бо в неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік. Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги  дізнатися, скільки пролетіла за день.(За В.Супруненком; 100 сл.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, вправа  56.

Урок № 11

Тема: Означено-особові речення.

Мета: дати поняття про означено-особові речення, пояснити способи вираження присудка з означено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати патріотичні почуття, повагу до людської індивідуальності; розвивати увагу, логічне мислення, память.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні й односкладні.

І. Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювать серце своє. Вірю завжди в широчінь океанну серця  вразливого, серця людського.

З творів Л.Забашти.

ІІ. Тримаймось за руки на  крутих  сходах!.. Зчепились на смерть на землі моїй рабство  й свобода. (М.Самійленко.) Втомилось моє серце калатати. Терплю і мовчки прокладаю шлях. (Л.Костенко.) Зростай над себе чи згасай в імлі! (М.Доленго.) Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу, крізь дощ і сніг, дебати і дебюти. (Л.Костенко.)

Словник. Дебати –  обмін думками на зборах; дискусія. Перен. – суперечка.  Дебют – перший виступ актора на сцені; перша спроба на якомусь поприщі.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Чим виражено головний член кожного речення – підметом чи присудком?  Визначити особу, час спосіб дієслів-присудків.

І. Натомивши себе до знемоги, постою серед нив. (О.Довгий.) Зіграй мені осінній плач калини. (Л.Костенко.) Не дай своїм словам смаку полину. (О.Башкирова.) Не обізвись до мене згірклим словом. (Д.Павличко.) Люблю очей мовчання красномовне. (І.Ліберда.) Віддай людині крихітку себе. (Л.Костенко.) Прямо йди. І виростай стрункіше. Крізь весну і осінь переходь. (М.Доленго.) Уважним будь на темних перехрестях. (Д.Павличко.) Зумій в житті не загубитись. (М.Кубик.) Постань як є – не кращий і не гірш. І не шукай прихованого лазу. (Б.Олійник.)

ІІ. Самоутвердження так прагнемо і волі! (Н.Кошара.) Живемо в нащадках та ділах. (М.Доленго.) Не сумнівайся, ідучи з народом. (Д.Павличко.) Очисть свою засмічену свідомість, лахміття непотрібне позбирай і викинь геть. Отримаєш натомість свободу. (О.Кліпкова.) Не видумуйте муки і драми, не видавлюйте з себе сліз, правді в очі дивіться прямо, не  одводьте погляду вниз. Будьте схожі самі на себе, будьте чортом чи ангелом з неба... Тільки не будьте штучні й смішні. (В.Симоненко.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 26) і таблиці “Односкладні речення” (с.24).

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Довести, що записані речення є означено-особовими.

І. Давні свої звички занехаю, буду все робити безпомильно. (Р.Лубківський.) Не високо мудруй, але твердо держись. (І.Франко.) Зробися добрим, а не злим. (І.Кислиця.) Думаймо над життям! (А Ворфлик.) Переломим навпіл гіркий хліб мислі. (Л.Костенко.) Жадаю правди. Істині у вічі дивлюся прямо крізь віки смутні. (П.Перебийніс.) Працюй до самозабуття! (Л.Ржегак.) Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ. (М.Стельмах.) Виходжу в ніч. Іду назустріч долі. (Л.Костенко.) Піду блукать по всесвіту широкім, незваним гостем побуваю скрізь. (В.Симоненко.)

ІІ. Даймо ж на працю для України серце, і розум, і руки! (Б.Грінченко.) Вдар не в дзвін, а в серце дуже. (Олександр Олесь.) Іди і спопеляй байдужі душі, а сліпоту й холопство покляни. (В.Симоненко.) Слів де для пісні знайду? Буду згадувать серця пожари.(В.Сосюра.)

* Прочитати. Записати тільки означено-особові речення, підкреслити в кожному головний член, зясувати, дієсловом якої особи, якого часу й способу його виражено.

Не покину ніколи Вкраїну любить і молитись за неї – ніколи! (Б.Грінченко.) Тихо. Чути дихання калини.  Важко і святково в небесах. (І.Павлюк.) Зло до пня підкоси  мечами правди. (Б.Олійник.) Тоскно стане в дощову погоду. Під грудьми зненацька заболить. (М.Руденко.) Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л.Костенко.)

*  Робота з підручником. Виконання вправи 65 (усно).

* Пояснювальний диктант. Зясувати тип кожного  односкладного речення, свою думку обгрунтувати.

Буду словом і хлібом ділитись. Буду сонцем у серце дивитись. (М.Сингаївський.) Порожні засіки гарно налаштуєм. Ще й сусід своїм насущним хлібом нагодуєм. (П.Куліш.) Мерщій поділимося крихтою, знайдем надіям пелюшки. (С. Зінчук.) Озирнися, розберися у перебігу подій. (Б.Олійник.) Роздивися тверезо по світу! (В.Симоненко.) Вір у сили свої молодії. (Б.Грінченко.)  Навчись загоювати рани. (М.Доленго.) З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших... (Д.Павличко.) Не знищуймо себе в дрібній гризні! (В.Герасимчук.) Топімо ж у Дніпрі ненависть братню дику! (П.Куліш.) Поклади мені руку в руку, в очі глянувши, не моргай! (В.Симоненко.)

* Диктант із коментуванням. Визначити спосіб, час, особу дієслів-присудків у неозначено-особових реченнях.

І. Дивлюсь. Вслухаюсь.  Бачу.  Пізнаю  і перший порух, і чітку ритмічність. І душу переламую свою, щоб подив мій не перейшов у вічність. (О.Довгий.) Буду вчити мову птиць і гаю, вітру, зір, відбитих на морях. (І.Павлюк.) Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти. (П.Тичина.) За правду, за волю все зможу знести і жити, і вмерти без страху! (Б.Грінченко.) Вчись у тигра  рвати грати, в моря гори розмивати. (Олександр Олесь.) Лихом об землю, як шапкою, вдаримо. (Б.Олійник.)

ІІ. Землею рідною  живу  у  бурях, снах і наяву. (М.Стельмах.) Ненавиджу темне життєве болото. (П.Тичина.) Не шукай для душі уніформи, світ у серце сповна перелий. (П.Перебийніс.) Милуюсь обрисами хмарок. Плекаю свій маленький сад. (Л.Костенко.) Ніколи, як з огнем, з ідеями не грайся! (П.Тичина.) Шануй же юних літ добро. (Д.Луценко.) З дитинства поезії диво навчись безтурботно любить. (В.Брюсов.) А сокола у клітку не садіть! Безвихідність любовю не зовіть. (Л.Забашта.)

ІІІ. Не оскверни свій рідний дім, а будь господарем у нім. (Л.Ржегак.) Бережім, як зіницю, родинне тепло й добрим людям відчинені двері! (Н.Кошара.) Впаду зоре. У траву край материнського порога. (П.Перебийніс.) Хату обвий у зелені віти, поля обсій безграничну шир! (А.Малишко.) І зрозумійте до батьківщин усіх любов. (М.Доленго.) Не звикай  утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим. (І.Франко.) Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі. (П.Перебийніс.) Зорями лікуй мене і морем, допотопним зойком журавля. (І.Павлюк.) Щасливою чуюсь людиною. (Д.Білоус.) Часто страждаю сам  над собою.  Часто шукаю в собі двобою. (М.Сингаївський.)

* Навчальний диктант.  Вказати односкладні речення, визначити їх вид.

Є такий геніально простий спосіб, називається “на скок”.  Пливеш собі місячної ночі по озеру в плавнях, правиш човном  понад самим берегом. А щуки, як відомо, сплять хвостом до берега, мордою до глибини. Злегенька вдариш веслом... Риба сонна злякається сплеску та стриб із води. Сама вискакує та в човен! Іноді буває, за ніч стільки її навискакує,  дівати нікуди! Везеш додому, завдаєш кухаркам роботи! (За О.Гончаром;  62 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 6  (с. 26), вправа 63.

Урок № 12

Звязне мовлення

Особливості  будови  опису місцевості.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості

Мета: пояснити особливості будови опису місцевості, зокрема структуру речень такого опису; формувати вміння визначати описи місцевості в текстах та аналізувати їх; на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння виділити в переказуваному тексті опис місцевості й усно переказати його за складеним планом; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати увагу, спостережливість, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

*Прочитати заздалегідь записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Що в ньому описано? Де знаходиться описана місцевість? Навіщо, на вашу думку, складають опис місцевості? Які описи ви складали в попередніх класах?

Серед Сухої Діброви  зеленим оксамитовим килимом рокинулася широка галявина. Вузлуваті дуби обступили її пишною зеленою рамою. Лише в одному місці  розкривалася  галявина на Дніпро. Посередині земля трохи випинає  невеличким пагорком. Мабуть, це стародавня скіфська могила.

За З.Тулуб.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

Складовими частинами опису місцевості є опис місця (лісової галявини, поля, лугу, берега річки, вулиці тощо) та опис предметів (особливостей рельєфу, водойм, рослинності, будівель тощо), які на цьому місці розташовані.

“Даним” в реченнях опису місця є вказівки на місце розташування предметів: посередині, праворуч, віддалік, ближче до обрію та ін. “Новим” є назви предметів, що наявні на місцевості.

Наприклад:

         Д                                         Н

Посередині галявини росте береза.

           Д                          Н

Під березою ростуть  гриби.

В  реченнях  опису предметів “даним” є назви предметів та їх частин, “новим” є ознаки.

Наприклад:

     Д        Н         Н                Н

Береза висока, струнка, білокора.

    Д                   Н                                       Н

Гриби ще молоденькі, з  клейкими  брунатними капелюшками.

Таким, чином, речення опису місцевості складаються за такою схемою:

ДЕ? ------ ЩО? ------- і ЯКЕ ЦЕ ЩО?

Наприклад:

Посеред  галявини  росте  висока,  струнка, білокора  береза. Під нею – молоденькі, з клейкими брунатними капелюшками гриби.

Опис місцевості може бути складений у науковому, діловому та в художньому стилях.

Художні описи зазвичай  передають ставлення автора до описуваного. Інколи автор висловлює свою оцінку прямо, проте здебільшого  робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів.

Часто в описах місцевості наявні речення, що вказують на позицію спостерігача (Піднявшись на гору, він побачив...). Проте такі вказівки не є обовязковими.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Прочитати уривок. Чи можна вважати його фрагментом опису місцевості? У реченнях опису місця  визначити  “дане” й “нове”. Зясувати стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

А степ – як долоня. Лиш десь на краю

Підводивсь далекий горб.

Та камінь на ньому лежав якийсь,

Підставивши сонцю лоб.

Б.Олійник.

Словник. Фрагмент – частина, уривок.

* Прочитати. Які типи мовлення поєднано в уривку? Прочитати речення, що є описом місцевості, визначити в них “дане” й “нове”. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

Весь простір землі, зайнятої запорізькими козаками, мав переважно степовий характер. За  структурою самої поверхні, кліматом і рослинністю запорізький  степ  був далеко не однаковим.  Північна частина степу була гористіша й вища. Південна частина була  рівніша й більш нахилена  до берегів Чорного й Азовського морів. На північній окраїні степу  було багато глибоких балок. В південній частині степу балок було не так багато, вони були пологіші і з меншою рослинністю. Південна частина степу зазнавала страшної дії спеки, котра при тривалому бездощівї винищувала тут всю рослинність.  З цієї причини  південна окраїна  запорізьких степів, особливо  нинішня херсонська рівнина, мала назву “Дике поле”, “Пустополе”, “Чистополе”. Рятівними оазами тут були  лише нечисленні ріки та декотрі балки, на берегах  і схилах  яких  в сухе й безводне літо утримувалася лісова й травяниста рослинність.

За Д.Яворницьким.

Словник. Балка – яр з пологими схилами. Оаза (оазис) – родюче місце в пустелі або напівпустелі з  буйною рослинністю й прісною водою. 

*Прочитати уривки, довести що в основу кожного покладено саме опис місцевості.  Що такі описи допомагають  уявити й зрозуміти? Зясувати стиль кожного з уривків, свою думку обгрунтувати. В якому з уривків  подано відверто висловлену авторську оцінку місцевості? В якому оцінку висловлено опосередковано – через відповідним чином дібрані художні засоби?

І. Село було довге й здорове. Через усе село йшла широка вулиця. Вона  вся була обсаджена акаціями  Село було українське. Тут були люди з усіх українських губерній. Усе село було залите абрикосовими та черешневими садками і зеленіло, як гай. Поза хатами тяглися виноградники на всі боки, скільки можна було кинути оком. А там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза, розстелялось широке молоде листя тютюну, а там далі розстелявся широкий, рівний, як діл, степ, ввесь зелений, ввесь укритий то  виноградом, то пшеницею, то зеленою травою.  Край був багатий і пишний, як рай.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. Своїми обрисами село Медвин  було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, втиснутий стовбуром на схід. На заході переплетене  розгалуження вулиць з двох боків  ліпилося до лісів і губилося там  окремими вузликами хатин.  Чим далі село витягувалось  понад шляхами на схід, тим  більше воно звужувалось і вже від ставка  збігало двома  рядками осель. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами  до селянських садиб. Далі ж на захід ріку тіснило  безмір’я неозорих полів, воно підіймалося  хвилястим пагорбом на північному заході і обривалося біля чаїного крила  березового гаю, од якого  вже брало тяжкий  розмах чорнолісся. Воно було схоже на лук, натягнутий  проти  села, але замість стріли з того лука  вихоплювалась річечка; біля села вона виписувала примхливі петлі, на які нанизувались крихітні левадки, ставочки і копанки.

За М.Стельмахом.

ІІІ. Перед ними у долині розіслалося місто. Широкі вулиці, наче річки, поперерізували його і вздовж, і вшир, і впоперек. По вулицях сторожами виставились високі камяні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи вибіленими боками. Серед невеличких майданів тягнуться угору гострими шпилями церкви: кругом їх  лавою обступили крамниці... Наче комашня, снують-метушаться люди. Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт...

Призахідне сонце обсипає все те своїм червоним світлом, неначе кровю поливає...

Зробилося страшно... Місто здавалося  хижим звіром, що, притаївшись у ямі, роззявив свого кривавого рота з білими гострими зубами, наміряючись кинутись на них.

За Панасом Мирним.

*Прочитати уривок. Які художні засоби використав автор, щоб передати власне ставлення до описаного? Чи є в уривку прямо висловлена оцінка місцевості? Визначити стиль уривка.

Як ластівчине кубельце, притулилася сакля до скелі над морем. З одного боку – прямовисний стрімчак. З другого – безодня, прірва.  Ходять під нею зеленими горбами хвилі, дихають важко і бються об скелі. Глянути на них – туманіє  незвикла голова і потягне у смарагдову безодню. І тільки позаду саклі  милується зір  зеленим садком і городом, що східчасто здіймається вгору. Облямовує садок вузька доріжка.

За З.Тулуб.

V. Підготовка до роботи над  письмовим  вибірковим  переказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

ясування значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. Зясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану вибіркового  переказу тексту (фрагменту, що є описом місцевості).

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

* Усне переказування опису місцевості за складеним планом.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.  Вправа 69 (усно), підготуватися до усного опису рідної вулиці.

Тексти  розповідного характеру з елементами опису місцевості

для усного вибіркового переказу

1.Чортомлицька Січ

Козаки створили систему укріплень у пониззі Дніпра, за порогами, на дніпровських островах. Козацька фортеця, захована в плавнях,  густих заростях лози й очерету, була неприступна для ворогів. Підхід до неї утруднювали й пороги.

Козаки скористались традиціями зведення оборонних споруд часів Київської Русі, за якими важливу роль відігравали засіки. Засіками називали укріплення з дерев. Від слова “засіка” і дістала свою назву Запорізька Січ. Проте деякі дослідники вважають, що за основу назви правило слово “сікти”. Запорізькою називали Січ тому, що вона лежала за порогами.

Кілька разів змінювала Січ своє місцеперебування. Вважають, що спершу вона розташовувалася на острові Хортиці. Там у середині ХVІ ст. князь Дмитро Вишневецький спорудив укріплений замок. Певно, споруджуючи земляні укріплення, тут використали й систему засік. Із Хортиці козаки на чолі з Дмитром Вишневецьким-Байдою здійснювали сухопутні  походи.

Найдовшу історію мала Чортомлицька Січ, яка проіснувала 57 років. Свою назву Чортомлицька Січ  отримала від Чортомлицького мису, на якому була розташована. Січ була занована  1652 року  за кошового отамана Лутая.

З Чортомлицькою Січчю пов’язані життя й діяльність славетного кошового отамана Івана Сірка, котрий був пострахом турків, грозою польських шляхтичів, славою й гордістю запорізьких козаків. Іменем  Сірка часто  називали й саму Чортомлицьку Січ – “Січ кошового Сірка”.

Зберігся зроблений самими козаками опис зовнішнього вигляду Січі.  Зовні вона нагадувала місто-фортецю.

З лівого боку Січ омивала річка Чортомлик, з правого – Прогной. За фортецею протікала Скарбна. Урвисті береги цих трьох річок правили на природне укріплення. Його доповнювали тринадцятиметровий вал і рів.

З четвертого боку Січ виходила в поле. Тут вал мав бійниці й укріплювався частоколом із загострених і просмолених паль. З цього боку стояла ще велика оборонна башта, а перед нею було  спеціальне земляне укріплення з гарматами.

Таким чином, підійти до Січі можна було лише полем. З трьох інших  сторін була вода. Взимку запорожці на всіх річках навколо Січі  безперервно вирубували кригу. Вийти з Січі можна було  через вісім  вузьких проходів.

У центрі Січі був майдан з церквою Покрови Богородиці, навколо якої розташувалися 38 куренів. Це були своєрідні казарми, що мали вигляд  деревяних великих хат, вкритих очеретом або шкурами.

Тут-таки на майдані  стояли будинки  старшини  і військова пушкарня, де зберігалися  фортечні й польові гармати. За містом біля  порту височів так званий “Грецький дім”. Це було приміщення для іноземних  послів і купців, адже  Запорізька Січ вела жваву торгівлю.

Передмістя Січі було забудоване житлами та майстернями ремісників. Тут жили й працювали  козаки-зброярі, а також майстри  запорізьких бойових човнів.

Чортомлицьку Січ за наказом царя Петра І  було спалено й зруйновано, тому що значна частина її старшини й козацтва перейшла на бік гетьмана Івана Мазепи. Тоді запорожці пішли на південь і заснували Січ на річці Камянці. (За О.Апанович;  430 сл.)

  •  Пояснити лексичне значення слів  пороги (кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушує  спокійну течію ріки),  мис (частина суходолу, яка  гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку),  бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди), частокіл (огорожа, паркан з кілків),  казарма (спеціальна будівля для розміщення військових).
  •  Дібрати синоніми до слів  урвистий,  жвавий,  башта,  передмістя.
  •  Скласти план вибіркового переказу: опису Чортомлицької Січі (орієнтовний: 1. З лівого боку – Чортомлик, з правого – Прогной. 2. За фортецею – Скарбна. 3. Тринадцятиметровий вал і рів. 4. З четвертого боку – поле, вал з бійницями і частокіл. 5. Оборонна башта та земляне укріплення. 6. У центрі Січі – майдан з церквою й куренями. 7. На майдані – будинки старшини й пушкарня. 8. За містом – “Грецький дім”. 9. У передмісті – будинки й майстерні ремісників.)
  •  Усно переказати опис місцевості – Чортомлицької Січі.

2. На Каффу

Весь день простояли козацькі чайки на височині каффських берегів. Чорним маком розсипалися вони по хвилях в сліпучому блиску сонячних іскор. А коли сонце схилилось до заходу і стало море бузковим, як оправлений у золото аметист, почали козаки повільно підтягуватися до берегів.

Гетьман Сагайдачний не сходив з палуби і не випускав із рук зорової труби. За день він вивчив положисті гори навколо Каффи, що дивовижно нагадували житні хлібини, далеко висунутий у море мис, чорний кряж Кара-Дагу,  дрібні бухточки й затоки під кучерявою хмарою садів.

З північного заходу Каффу широкою блакитною затокою обмивало море. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. З півдня обступали  гори, а по той бік затоки – розкинувся  степ.

Каффа поділялася на три частини: фортецю, місто й передмістя.  Фортецю збудували  ще генуезці, оточивши її високими мурами з величезних кам’яних брил з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. Вежі були чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим  верхом  та кількома бійницями для гармат. Стіни між вежами також мали зубчастий карниз. Сухий рів оточував стіни не так для оборони, як щоб стікали в море гірські потоки після дощу. Місто було оточене такими ж мурами з вежами й брамами. Передмістя потопало в садах.

Каффа довгий час була генуезькою колонією. Року 1475 її сплюндрували турки, і з того часу вона втратила свій колишній блиск і розкіш.  Керував Каффою султанський намісник, баша, якому скорялося, крім Каффи, все південне узбережжя Криму. У Каффі було багато вірмен, греків, турків, євреїв, італійців та караїмів. Різномовна юрма заповняла порт, де пахтіло вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами.

Але головний товар тут були невільники. Звідси їх вивозили у всі порти Середземного моря, а потім гнали караванами до Персії, Індії та Аравії.

Густішали присмерки. Море хвилювалося  широкими рівними хвилями, важко й ритмічно гойдаючи козацькі байдаки.

Віддаючи накази, Сагайдачний продовжував час від часу поглядати в зорову трубу. Тихо занурювалися у воду весла. Навіть люльок не палили завзяті курці запорожці, щоб ворог не помітив  вогників. Все ближчав рокіт прибою.

Загін Сагайдачного тихо посувався в темряві, але, не дійшовши прибою, зупинився. За годину-дві стемніє, Каффа порине у глибокий сон, і тоді помчать байдаки до зубчастих мурів. Поведуть запорожців старі козаки, колишні  каффські  невільники.

Сагайдачний підведеться і скаже неголосно, але так, що почує його кожен козак: “Вперед, панове! На Каффу!” (За З.Тулуб; 367 сл.)

  •  Пояснити значення слів чайка (бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога), байдак (великий човен), мис (частина суходолу, яка  гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку),  кряж (пасмо невисоких гір, горбів; гірський хребет),  фортеця (укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням, запасами, призначений для тривалої оборони), генуезці (тут: мешканці седеньовічного міста-держави Генуї), карниз (виступ, що завершує горішню частину стіни),  колонія (тут: поселення переселенців з іншої країни).
  •  Дібати синоніми до слів вежа, брама, положистий,  юрма.
  •  Скласти план вибікового переказу - опису місцевості (орієнтовний: Як розташоване місто. 1. З північного заходу - море. 2. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. 3. З півдня - подібні до житніх хлібин гори. 4. По той бік затоки -  степ. ІІ. З яких частин складалося місто. ІІІ. Якою була фортеця. 1. Мури з з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. 2.Чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим  верхом  та бійницями вежі. 3. Стіни із зубчастим карнизом. 4. сухий рів навколо стін. ІV. Навколо міста – мури. V. Передмістя потопало в садах.)
  •  На дошці записати: широка блакитна затока; фортеця, місто й передмістя; мури з величезних камяних брил; кучерява  хмара садів.
  •  Усно переказати опис місцевості: місце розташування Каффи та  саме місто.

3. Панське дворище

Сонце піднялось височенько. Своїм огненним світлом воно обливало і широке поле, і хлопчика. Хлопчикова одежа -  убогі штанці, латана сорочка, з передраним козирком картуз – втрачали під сонячним світлом свою злиденність. І латки, і дірки  виглядали так  красиво, так мило, немов  були  намальовані вправним художником.

Хлопчик виліз на пагорб, навколо якого паслося з десяток овечат і двоє телят. До них малому пастушкові було байдуже. Івась виліз, щоб подивитись, де заховалися Грицько й  Василь, з котрими він ще до схід сонця  вигнав ту худібчину пастись. Щоб чимось згаяти час, хлопята надумали  гратись у піжмурки.

Івась шукав по бурянах, свистав, гукав. Аж ухоркавсь шукаючи, а досі нікого не знайшов. Забачивши в траві червоненьку комашину, хлопець присів до неї. Зразу Івась забув про жмурки.

-Ти граєшся, а не шукаєш! – почувся ззаду голос. То був Грицько. Обидва пішли шукати Василя. Він сховався десь у рові  або в буряні. Хлопці пішли вздовж рову.

Той рів був не так глибокий, як широкий.  Яма поросла  чорнобилем, шипшиною, хмелем. Від того, що сонце ніколи не заглядало у це місце, тут завжди було вогко й холодно.

Той рів навколо дворища наказав  викопати покійний князь. Сотні кріпаків місяців зо два рили сиру землю.У виритий рів спустили з озера воду.  Тоді кругом дворища наче річка текла, так облягав його водяний рів.  Тільки коло глухої залізної брами був перекинутий  залізний місток, та й той часто-густо приймався. Як фортеця, стояло те дворище у степу. Стіна грізно дивилася бійницями. З широких тих бійниць стирчали жерла гармат, з котрих  колись у великі свята стріляли.

Дворище займало десятин з десять землі. І ніхто не знав, як живуть там. Нікого князь до себе не приймав.

Як умер князь, з ним вмерло й дворище. Люди, що там жили, розбрелися. Широкий рів осипався, вода висохла. Тепер там, де човни плавали, лопушина розпустила листя. Стіна тріснула, бійниці  позападали, а гармати сховалися між руїнами. Браму іржа проїла, вона лежала долі,і ніхто її не піднімав. В роззявлені  завжди ворота було видно, як колись чистий двір заріс буряном, а сам палац опустився. Усе виглядало страшною руїною. Одна тільки каплиця, під котрою поховали пана, весело визирала  своєю круглою головою. На невеличкій баньці її блищав золотий хрестик. Та ще садок розрісся, мов ліс.

По той бік рову сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку. Дудка ревла-хрипіла. Василь дав дудку Івасеві. Той страх зрадів, коли дудка і в нього заграла. Він віддав дудку Грицькові. Той заходився вирізувати в ній дірочки. Після цього голос дудки не так деренчав, і грати стало зручніше. (За Панасом Мирним; 410 сл.)

  •  Пояснити значення слів дворище (тут: запустіла ділянка, на якійсь колись була садиба),  каплиця (невелика культова споруда без вівтаря для  релігійних відправ і молитов),  бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди).
  •  Дібрати синоніми до слів брама,  баня (купол),  руїни,  ухоркатись.
  •  *Скласти план  вибіркового переказу: сучасного вигляду дворища (орієнтовний: І. Дворище займало десятин з десять землі. ІІ. Широкий рів осипався, вода висохла. ІІІ. Стіна тріснула, бійниці позападали.ІV.Роз’їдена іржею брама. V. Завжди роззявлені ворота. VІ. Двір заріс, палац опустився. VІІ. Каплиця із золотим хрестом на баньці. VІІІ. Садок розрісся, мов ліс.)
  •  Усно переказати  складений за планом  опис місцевості.

Урок  № 13

Тема: Неозначено-особові речення.

Мета: дати поняття про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член неозначено-особового речення та  способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, память.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Диктант з коментуванням. Визначити, до якого типу односкладних речень належать речення. Свою думку обгрунтувати.

І. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайся  за  гору. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі! Не дивуйтеся, дівчата, на старі козачі щирі сльози.

З творів Т.Шевченка.

ІІ. Кружляй скоріше,  земна куле. (М.Доленго.) Будь нащадкам світлішим і кращим, світе наш! (М.Сингаївський.) Подивись мені у вічі, дорога моя людино! (П.Перебийніс.) На кожний виклик, совісте, іди! (Л.Костенко.)

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні?  На яку дію вказують присудки  в односкладних реченнях?  Чи стосується виражена  присудками дія конкретних осіб?

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.)

Козаки поховали Івана Сірка  на січовому цвинтарі у степу. (З підручн.)

Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)

Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки повязали... (Нар.творч.)

Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.)

Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

V. Виконання  вправ на закріплення  вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.

І.  Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.

Народна творчість.

ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О.Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т.Шевченко.)

* Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.

І. Вже не боронять волю булавою. (М.Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т.Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С.Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л.Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І.Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М.Федунець.) На те  - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М.Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С.Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю.Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А.Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В.Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечіря. (М.Сингаївський.)

ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т.Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А.Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назовуть його іменем заводський профілакторій. (О.Гончар.) От і все. Поховали  старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М.Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т.Шевченко.) “Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О.Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т.Шевченко.) Зламали калину, звязали в пучки. (Л.Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А.Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В.Сосюра.)

Словник. Утреня  - ранкова церкова  служба. Профілакторій -  медичний заклад, де проводяться  спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.

* Диктант із коментуванням. Зясувати тип кожного односкладного речення.

І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.

ІІ. За одного письменного  трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.

Народна творчість.

ІІІ. Сватати  дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість  на випадок відмови  зберегти  спробу  сватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб.  Відповідь нареченої була обовязковою та вирішальною.

На знак згоди сватів перевязували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідн.)

* Переписати записані заздалегідь на дошці (спроектовані на дошку) прислівя, завершивши їх.  Пояснити, чому чимала частина прислівїв є неозначено-особовими реченнями.

За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в ....  Вміючи, печуть хліб і  з ... .

Народна творчість.

Для довідок.  Злом.  Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.

*Диктант із завданням.  Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.

Здавна верба на Україні вважалася священним деревом.  Шостий  тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах осячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурювалася  хата  від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.

За М.Супруненком.

* Творча робота. Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:

  •  Як складають осінній букет
  •  Як пересаджують в більший вазон кімнатну  рослину
  •  Як переклеюють в кімнаті шпалери

* Навчальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні.

На вигоні палили вогнище.  Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й буряни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли  якесь дрантя, ганчіря.

Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали  солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі.  Навздогін йому сміялись.  

Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.

Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запамятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запамятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 30), вправа 74.

Урок № 14

Тема: Узагальнено-особові речення.

Мета: дати поняття про узагальнено-особові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член  узагальнено-особового речення та  способи вираження присудка з узагальнено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, память.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант.  Визначити тип кожного з односкладних речень.

У антисвіті зірочкою марю. В антинароді свій народ люблю. (Л.Костенко.) Душу зрадою не бентеж. (В.Симоненко.) Закільцювали птаха. Розумію. Зробили для науки. Але млію, немов на серце одягли обруч, в каталог занесли крилату мрію. (За Д.Павличком.) Тарасе, даруй мені силу вогню, навчи мене бути собою! Перед радісним кольором неба зупинись на дорозі крутій. (П.Перебийніс.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 31) і таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) прислівя. Визначити тип кожного з односкладних речень, свою думку обгрунтувати.

Спочатку задумайте, а тоді робіть. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Не працюватимеш, то й не матимеш. Без труда не чекай добра. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Не наловивши бджіл, не зїси меду. Коня з ложки не напоїш. Криком дуба не втнеш. Десять раз подумай, а  раз скажи.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи  78 (усно).

* Пояснювальний диктант. Зясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.

І. Із сотні голок сокири не склеїш. В гості збирайся, а вдома пообідати не забудь. Піску в снопи не вязатимеш, з піря фортеці не будуватимеш. Надією й терпінням усього досягнеш. Не почавши, думай, а почавши, роби. Думай звечора, а починай зранку. Наполегливістю гори здолаєш.

ІІ. Не припрягай воза перед конем. На чужім мотузку в колодязь не опускайся. Роботу пригортай, а лінь проганяй. Від своєї тіні не втечеш. З чужого злого вчися доброго свого.

Народна творчість.

ІІІ. На Дунай мандруй, а Україну в серці май! (А.Кащенко.) Хоча  лежачого не бють, то і полежать не дають ледачому. (Т.Шевченко.) Тут як не ступиш, то не втрапиш. (Л.Костенко.) Зразу й радості не вимовиш словами! (П.Тичина.) Серцю кохати, на жаль, не накажеш. (Д.Луценко.) Мене зміїним словом не обкрутиш. (П.Перебийніс.) Тільки підлості не обженеш і не обженеш своєї смерті. (Д.Павличко.) Знання без помилок ніде не купиш. (М.Доленго.) “З ким поведешся, того й наберешся”, - говорить народ. (З посібн.)

* Розкрити значення кожного із вжитих у прислівях фразеологізмів. Зясувати, до якого типу односкладних речень  подані прислівя належать.

Працюй до сьомого поту. Як не вмієш пекти хліба, то пектимеш раки. До нових віників памятатимеш.

Народна творчість.

* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного з них.

Ще до того, як люди навчилися вязати бика воловодом, то одне одного  вони вже  вязали словом. І не одного чи кількох співрозмовників, а цілі народи. Отже, наука людських взаємин, наука добору  доречного слова почала розвиватися  з появою самої мови.

Молодшим свої знання й уміння передавали показом і словом. Радили менше говорити, а більше слухати, бо ж  язик – один, а вух – двоє. Більше придивляйся та прислухайся до інших! Скажеш – не вернеш, відрубаєш – не приточиш. Коня кують уздою, а людину тримають словом.

Навчали обережності, обачливості у виборі друзів. З вовком до мяса не ставай, а од лежачого поли вріж та втікай.  Од лежачого жди свинячого.

Змалечку  привчали  добре вивчати свої можливості. Хто їх не розуміє, може уподібнитися ріці без русла. Навчали працелюбності й далекоглядності.  Умирати збираєшся, а на хліб ори! (З книги “Слово батьків – з усіх віків”;  128 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 31),  вправа 80.

Урок № 15

Зв’язне мовлення

Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень.

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі; виховувати увагу до довкілля, любов до природи й бажання зберігати її; розвивати спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

* Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків є описом місцевості. Для чого складаються  такі описи? У кількох реченнях описів вказати “дане” й “нове”.  Визначити стиль уривків. Свою думку обгрунтувати. В якому з уривків автор прямо висловлює оцінку побаченого? В якому робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів? Навести приклади.

І. Невеличка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку. Супроти неї, по другий бік балки, стояла крута гора, як стіна, вся зверху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.

Коло пасіки росли в балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові дуби з густим темним листом, ніби скелі.  Балка вилась попід горою й ховалась в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном і ліщиною.  То було померле село, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. За Печерським монастирем, на відстані пяти-шести верст за течією Дніпра, на правому високому  його березі темнів кошлатими деревами непрохідний ліс. Він то здіймався  зеленими схилами, наче висока стіна, то спускався мякими хвилями в широкі й глибокі улоговини й,  розширюючись, біг у далечінь сизим серпанком. Тут стояла стояла садиба, оточена господарськими будівлями й десятком хат.

Одноповерховий, досить довгий будинок, критий червоною черепицею, виглядав із зелені саду надзвичайно привабливо. З височини він привітно дивився на велику улоговину з блискотливим ставом, за яким  високою горою підіймався ліс. Краєвид був і  розгонистий, і привільний, і сповнений невимовного чару.

За М.Старицьким.

Словник. Балка – яр з пологими схилами.  Улоговина -  велике заглиблення у рельєфі  місцевості, западина  з пологими схилами. Садиба – житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом, городом, що  разом є  окремим господарством.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до роботи над твором.

* Пояснення вчителя.

Роботу над твором-описом місцевості слід розпочинати з осмислення та встановлення  меж  запропонованої (або самостійно обраної) теми. Так, якщо йдеться про твір-опис на тему “Моя вулиця”, потрібно поміркувати, що саме і в якій послідовності потрібно описати, щоб  відтворити виразну картину місцевості. Слід памятати, що йдеться саме про опис місцевості, а не розповідь, скажімо, про історію вулиці, походження її назви  або людей, які тут мешкають. Таким чином, тему буде розкрито тільки в тому разі, якщо основну частину тексту буде становити опис.

Визначивши межі теми, потрібно обмікувати головну думку майбутнього твору. Скажімо, якщо йдеться про рідну вулицю, головна думка може бути така: моя вулиця – моя маленька батьківщина, і немає за неї ріднішої.  

Наступним етапом підготовки до твору є добір робочих матеріалів. Якщо йдеться про опис на основі власних спостережень, потрібно, уважно роздивившись місцевість, визначити її особливості: де розташовано вулицю, від якої вулиці (площі, майдану) вона розпочинається, які вулиці поєднує тощо. Потім треба звернути увагу на рельєф вулиці, зясувати, яка вона -  рівна  чи  похила, пряма чи  звивиста. Особливу увагу потрібно звернути на забудову вулиці: які будинки й як на ній  розташовано, чи є біля будинків двори, сквери,  газони,  дитячі майданчики, як все  це опорядковано. Чи є на вулиці  будівлі  суспільного  користування (лікарня, поліклініка, аптека, магазини, кінотеатр, клуб, виставковий павільйон тощо), чи розміщено тут промислові підприємства (наприклад, фабрика), ділові установи. Можливо, котрась із будівель є пам’яткою історії і культури (що засвідчено текстом відповідної дошки), визначним  твором   архітектури, просто вишуканою й неординарною. Цікаво, якщо у котромусь будинку мешкав  історичний діяч, або представник вітчизняної чи зарубіжної культури.

Потрібно придивитися, які саме дерева та кущі ростуть на вулиці і як саме їх висаджено: вздовж  проїжджої частини, у сквері,  навколо газонів, попід будинками. Цікаво, якого віку дерева, чи зрубують старі, чи висаджують молоді, а також хаотично чи за певною системою висаджені на газонах чи клумбах квіти. Варто звернути увагу, чи давно заасфальтовано вулицю, наскільки придатною для автомобілів є проїжджа частина і, нарешті, як освітлюється вулиця вечорами.

Свої спостереження слід зафіксувати на чернетці у вигляді робочих записів. Традиційно робочі записи мають приблизно такий вигляд:

Розташування вулиці

Рельєф вулиці

Забудова вулиці

Вздовж Парку Перемоги, над автострадою, неподалік  від станції метро “Дарниця”

 Вулиця звивиста, плавно й рівномірно завертає праворуч, обривається, дійшовши до лісу.

Шістнадцятиповерхові будинки розташовані по один бік вулиці (на протилежному боці – парк).   

Біля кожного будинку – просторий двір,  двори не відокремлені один від одного, у “спільних” дворах два дитсадки,  біля під’їздів – по 2-4 лавки, попідвіконням у дворах – висаджені машканцями будинків  яблуні й вишні, саморобні клумби з чорнобривцями й півниками  і т. ін.

Дібравши робочі матеріали до твору, потрібно перейти до складання його плану.

Відомо, що текст має таку структуру: зачин (вступ), основна частина (виклад) та кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься у тексті, у основній частини розкривається тема тексту, кінцівка є логічним завершенням  викладеного. У творі-роздумі кінцівка має збігатися з висновками, що підсумовують аргументи на доказ або спростування тези.

Для тексту учнівського твору зачин, виклад і кінцівка є обовязковими. Структура учнівського твору  має бути відбита передовсім у його плані. Наприклад:

Твір-опис лісової галявини

І. (Вступ) На цю місцину ми натрапили осіннього недільного ранку.

ІІ. (Основна частина). Яким було це осіннє диво.

  1.  Всипаний золотом листя овал в обрамленні старих дубів.
  2.  Посередині галяви – струнка молода береза.
  3.  Ліворуч від берізки – багрянолиста калина.
  4.  Пожухла трава під килимом опалого листя.
  5.  Брунатні капелюшки грибів під березою.
  6.  Бездонне синє небо над лісом.

ІІІ. (Кінцівка). Хіба забути можна цю красу?

Як уже говорилося, складовими частинами опису місцевості є опис місця     та опис предметів, на цьому місці розташованих.

Для твору-опису місцевості  основну частину (виклад) тексту  має складати  власне опис.

Елементи розповіді (наприклад, про те, коли було забудовано вулицю, чиїм іменем чи на честь якої події її названо або ж  коли і за яких обставин автор твору вперше на цю вулицю потрапив) цілком доречно використати у зачині твору. Проте такою розповіддю, якою цікавою вона не була б, не слід захоплюватись, адже обсяг зачину не повинен перевершувати  1-3 речень

Елементи роздуму можна  застосувати у  кінцівці твору (Мені ця вулиця  видається найкращою (чому?), тому що...  Хрещатик – улюблена вулиця киян (чому?) через те, що... ) 

Складаючи текст твору, потрібно дотримуватися вимог вибраного (або запропонованого вчителем) стилю. Так, складаючи твір-опис місцевості в художньому стилі,  необхідно вживати слова не лише  впрямому, а й переносному значенні, застосовуючи такі художні засоби, як епітети, уособлення,  метафори. Текст твору виграє від доречного використання порівнянь. Слід памятати: саме за допомогою відповідним чином дібраних художніх засобів автор твору передає власне ставлення до того, про що йдеться у творі (в нашому випадку, до описуваної місцевості).

Головні вимоги до  учнівського  твору такі:  у складеному тексті має бути розкритою запропонована (чи вибрана) тема; має вільно “прочитуватись” головна думка твору;  покладений в основу тексту тип мовлення повинен відповідати  авторському задумові,  думки висловлені логічно, чітко, послідовно, грамотно; текст повинен відповідати стильовим вимогам.

* Перевірка наявності самостійно дібраних  робочих матеріалів до твору-опису  рідної  вулиці.

* Опрацювання таблиці.

Орієнтовний  план твору-опису місцевості (зразок)

І. За яких обставин я потрапив у цю місцину. Де вона (галявина в лісі, берег моря, вулиця міста тощо)

ІІ. Якою ця місцевість є.

  1.  Що найперше впадає  тут  у вічі.
  2.  Її  протяжність (розмір).
  3.  Рельєф (підвищення, впадини, водойми).
  4.  Забудова місцевості (якщо є).
  5.  Рослинність на місцевості (якщо є)

ІІІ.  Загальне враження (що подобається, а що, можливо, ні).

* Колективне складання за зразком щойно опрацьованого плану місцевості плану твору-опису рідної вулиці  за власними  спостереженнями .

План твору-опису рідної вулиці (зразок)

І.  На цій вулиці я народився (варіанти: Одна  з найстаровинніших вулиць міста. Звідси родом увесь мій рід. Чиїм іменем названо цю вулицю).

ІІ. Найкрасивіша в світі вулиця.

  1.  Де розташовано мою вулицю.
  2.  Одна з найбільших вулиць столиці. (варіант: Не вулиця – малесенький провулочок).
  3.  Забудова моєї вулиці (варіант: Тут будинки – наче лицарі сивенькі. Висотні будинки сягають  підхмар”я. Хатини визирають  із садків.)
  4.  Найцікавіший будинок.
  5.  А тут – людей завжди, як мурашок (торгівельний центр, універсам, спортивний комплекс).
  6.  Як засаджено вулицю (варіанти: Розкішні каштани, дуби і платани. Медвяні липи вздовж дороги. Моя вулиця – як дивовижний сад.)
  7.  Моя вулиця -   завжди чисто прибрана, гарно освітлена  вечорами.

ІІІ. Найрідніша й найкрасивіша (варіант: Якби ще більше тут порядку...).

* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів-описів  рідної вулиці.

ІV.  Робота над усним  твором-описом  рідної вулиці за колективно складеним планом з використанням  самостійно  дібраних робочих матеріалів.

* Прослухування  3-4 усних творів.

* Колективне обговорення  прослуханих усних творів.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.  Вправа 83.

Уроки № 16, 17

Тема:  Безособові речення

Мета: дати поняття про безособові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член безособового речення та  способи вираження присудка з безособових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до влучного й точного слова; розвивати логічне мислення, увагу, память.

Тип уроків: уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. У якій з колонок подано речення двоскладні, у якій – односкладні? Чим виражено присудок у односкладних реченнях?

...Вітер віє з поля на долину. (Т.Шевченко.)

І знову усе по-новому вчувається й сниться мені. (М.Стельмах.)

Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М.Рильський.)

День поволі вечоріє. (П.Перебийніс.)

Війнуло вільними вітрами. (А.Казка.)

І не сниться, й не лежиться... (Нар.творч..)

Кропом пахло в селі. (М.Сингаївський.)

Вечоріло в долині. (М.Сингаївський.)

ІІ. Повідомлення теми і  мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 35). Опрацювання таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

ІV.  Виконання вправ на  закріплення  вивченого.

* Прочитати. Визначити односкладні речення. Зясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.

Так гарно пахне спечена картопля! (Р.Лубківський.) Пахне печеними картоплями, хлібом, землею, корінням. (М.Сингаївський.) Довкола гуло, хвилювалось, несло, шаліло і пінилося  джерело. (Л.Первомайський.) Було,  та загуло і сниться перестало. (Л.Глібов.) День вечоріє. Небо зсутеніло. (А.Казка.) Вечоріє на віку... (П.Перебийніс.) Вже сутеніє. (Ю.Мушкетик.) Світає рано. Тихо світає. (О.Довгий.)

* Переписати, уставляючи пропущені букви і знімаючи риску. Визначити тип односкладних речень. Чим виражено головний член у кожному з речень?

Видно між ло..ками ополоник. За моє жито ще мене й побито. У малому горщ..ку швидше вар..ться. Зібрано комбайном не/гайно і охайно. Добрій пораді ціни не/має. Котові з в..дмедем не/гратись. Ле..ко за готовим хлібом спати. На одній сіножаті й вола напасено, й бузьком жаб наловлено. Науки за пл..чима не/носити. Ж..ття треба різ..бити з ділової дер..вини. Не/має діла без думки. Тямущому зайвих слів не/потрібно. За добру справу варто постояти.

Народна творчість.

*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, довести, що вони є безособовими.  

І. У повітрі свіжо пахло ранком. (М.Доленго.) Залило водою луки, залило. (В.Сосюра.) Заморосило осінь у сльозу. (Л.Костенко.) Листям сад замело. (І.Жиленко.) Всю ніч ревіло хижим звіром. (О.Ольжич.) А в лісі душно! (П.Тичина.) А в лісі, в лісі восени так любо ще, так мило. (Олександр Олесь.) Повітрям холодним дихати легко мені. (Б.Грінченко.) Видно неба синє дно. (В.Брюсов.) Синім холодом од трав віє. (В.Сосюра.) А в садах стільки слив уродило! (Л.Вишеславський.) Когось на пісню раптом потягло. (Б.Олійник.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) Несподівано вдарено в церковного дзвона. (Панас Мирний.) Стіл завалено паперами й картами. (З.Тулуб.) Так плакалось чомусь. (Н.Петренко.) І так гірко мені, і так терпко й тривожно! (П.Палій.) Струмками застеля дороги. (А.Малишко.) Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми. (В.Сосюра.) Так незаймано, тихо і чисто. (І.Доценко.) Підмерзало, застигало, склилось. (М.Рильський.) Замело, завіяло стежки. Закурило вихором по хаті. (А.Малишко.)

ІІ. І людей було багато по-святковому красивих. (М.Рильський.) У залі свіжо й людно. (П.Тичина.) На вулицях було порожньо. (Ю.Мушкетик.) Не спиться лікарю з чужого болю. (М.Сингаївський.) Хочеться дівчині всесвіт обняти. (Олександр Олесь.) Не кожному дано віддати іншим серця буйну зливу. (Л.Забашта.) Хіба ж не варто позмагатись? (М.Доленго.) А в кімнаті місячно і тихо. (М.Сингаївський.) У хаті не сиділося. Тягло у садок, на свіжу прохолоду. (Панас Мирний.) З лиману повіяло холодком. (І.Нечуй-Левицький.) До ночі визоріло. Йдеться на мороз. (Н.Петренко.) Сонячно. Усміхнено. Весняно. Так іще зробить багато дано! (Р.Лубківський.) Чому так затишно мені під жовтим соняхом заграви? (В.Марсюк.) І знову зашуміло над Подолом. (П.Тичина.) Шпурляло нас на гребені, штормило. (С.Шевченко.) Завихрило, затуманило білим кужелем століть. (А.Малишко.) Мріялось, гадалось, не забулось, сподівалось, ждалось... Не збулось! (О.Лукашенко.)

* Пояснювальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичну основу. З-поміж записаних  безособових речень вказати такі, що: 1) виражають стан природи або оточення; 2)  виражають  психічний або фізичний стан людини; 3) виражають певний процес.

І. З хатини видно Україну і всю Гетьманщину кругом. (Т.Шевченко.) Всім видно і за морем-океаном Софію з праправіку золоту і молоду Свободу над майданом. (Б.Степанюк.) Давно потрощено на кусні  кайдани, пута, канчуки. (Р.Лубківський.) Відгуло. Відбуло. Відшуміло. Світлодення у небі встає. (М.Сингаївський.) І так схотілось до Дніпра-Славути! (П.Тичина.) Можна втратити все, але мати Вітчизну. (П.Перебийніс.) Як мені даровано багато! (В.Симоненко.) Мені так радісно в цю мить. (Олександр Олесь.) Щось мутно мені на душі. (Б.Олійник.) Скільки перейдено і пережито в днях і ночах, між трудних доріг! (А.Малишко.) Як холодно мені, мій любий, стало. (А.Казка.) Нам поталанило іще на світі жити і бачити це небо, ліс і поле. (Н.Петренко.) Всіх, як вітром, підхопило, закрутило, завертіло, заревло і загуло й над степами, над лісами, аж під небом понесло! (В.Симоненко.)

ІІ. У сні угледіти б свій край і голос матері почути. (Олександр Олесь.) Мені не потрібно землі чужої. (Д.Павличко.) Нам треба голосу Тараса. (П.Тичина.) І пекло нас, і палило, і вялило,  мов стебло. (М.Рильський.) Треба за скривджених заступиться і розділити радощі з ними. (М.Сингаївський.) Важко дерево з корнем вирвати, друга давнього з серця вигнати. (І.Франко.) І так тихо, так сонно кругом. (В.Сосюра.) Хочеться зливи, хочеться грому. (М.Сингаївський.) Як молодість власну приємно відчути! Як важко розбіжні думки поєднати! (Л.Первомайський.) Зайнялось неземними огнями, поплило, затремтіло, заграло. (О.Ольжич.)

* Робота з підручником. Виконання вправ  89, 90 (усно).

* Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові. Пояснити, яким членом речення став підмет.

Зайвих не хочем  ми слів. Знов ковдра хмар затягує блакить. Кущ омитий чистою росою. Сміхом-жартом селе заметене.

Для довідки. Зайвих не треба нам слів. Знов ковдрою хмар затягує блакить. Кущ омито чистою росою. Сміхом-жартом село замело.

* Диктант із коментуванням. За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).

І. Нестерпно бути мертвим за життя. (І.Павлюк.) Їй-право, не страшно вмерти, а страшно мертвому жить. (В.Симоненко.) Сумними вітрами, снігами густими  далекі й темні шляхи замело. (Л.Первомайський.) Зайнялось неземними огнями, поплило, затремтіло, заграло. (О.Ольжич.) В добу вечірню тепло в пітьмі гаю. (А.Казка.) Поменшало багрянцю. Побільшало блакиті. (П.Перебийніс.) Запахло м’ятою, війнуло чебрецем і крильцями мелодій заіскрилось над озера замисленим лицем. (М.Бажан.) Раптом вибухом труснуло, димом небо спалахнуло й понесло навперевал аж на Княжий вал. (П.Тичина.) Танкісту видно через люк  весь грізний небокрай. (М.Бажан.) Тут пахне хлібом та ще потом трохи. (О.Довгий.) Нам прийшлось перестрибнуть рівчак за сливами. (П.Тичина.) Мріялось, гадалось, не забулось, сподівалось, ждалось... Не збулось! (О.Лукашенко.) Прихмарило. Пора вже пізня. (М.Самійленко.) Як тихо та любо було навкруги! (М.Вороний.)

ІІ. Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства  не  перемінить. (П.Тичина.) Інтелігентом так непросто бути. (В.Коротич.) І буде серцю тісно до нестями. (М.Стельмах.) Разом шукать нам дороги неходжені. (Л.Забашта.) У приміській взелененій алеї мені запахло полем і ріллею. (О.Довгий.) Чорнозем тоннами несло. (Л.Костенко.) В садах пилюкою сивіло. (І.Драч.) Нападало яблук червоних, пашистих на стежки моЇ, на дороги мої! (М.Стельмах.) Без чистоти творити трудно. Без творчості – нема життя. (П.Тичина.) Працюється як молодо! Співається як весело! Заквітчано, замаєно, заставлено, заклечано. За це життя чудеснеє та дорого заплачено... (Р.Лубківський.) Розкошами, красою віє над степом. (С.Васильченко.) Було так радісно кругом. (В.Сосюра.) Пахне печеним хлібом і сіном, в калюжах розмоченим, і румяним дитинством, неначе весною навроченим. (А.Малишко.)

* Переписати прислівя, завершуючи   їх.  

Людину можна взнати за її ... . Видно звіра по ... . Нема зерна без ... . З поганої трави не буде ...  .  

Народна творчість.

Для довідок. Роботою. Зубах (зайця по вухах). Полови. Доброго сіна.

* Навчальний диктант. Указати односкладні речення, зясувати їхній тип.

І. Буря знялася несподівано. Надвечірні бурі щоразу зриваються на Дніпрі зненацька. Із заходу, з-під хмари  погнало враз курявою. На півнеба закушпелило рудим.  Одразу і заводи, і Дніпро, й мости окутало  якоюсь тривогою, сутінню вітряною... Сповнене вдень блакиті небо тепер скаламутилось рудою завією тьми, вітру й тривоги.  Човни, як тріски, погнало по воді. Білокорі осокори на берегах закудлатились темно, віддалено. Туча розросталась. Навкруги посутеніло. Дніпро збурунився, моторка йшла  важко, збиваючи хвилі. Воду зривало вітром, кидало бризками в обличчя. Бурею пригнало їх  до берега. (За О.Гончаром; 81 сл.)

ІІ. Уночі потягло холодом. До ранку випав невеличкий сніжок. Зранку сніжок знов почав падати, все прибільшуючи.  Почало колесом світ крутити. До обіду таке схопилось! Світу білого не видно. Кругом хати наче у сто коней гасало, торохтіло оселею, жалібно співало в димарі.  Не вітер, а буря завіяла,  метучи цілі гори снігу по землі,  здіймаючи густу кашу в повітрі. Не стало видно ні неба, ні землі. Аж страшно, сумно стало!

По дворах понавертало такі кучугури, що страшно дивитись. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Вулиці забиті, заметені. Невеличкі гіллячки височенних верб  визирають з-під снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, а вітер куйовдить їхні голови. А на димарі повикручувало такі  кудлаті барани, навернуло таку кучугуру снігу! (За Панасом Мирним;  115 сл.)

ІІІ. Смеркало. З погрібника пахло мятою. Від хати несло духом матіол. Заплющивши вікна, хата спала глибоким сном.  Враз наче засяяло перед ним Надійчине обличчя. Примарилось, привиділось...

Іти додому було ще далеко. Жив не в цьому селі, а в сусідньому. Коли вийшов за околицю й озирнувся, село на горбах спало мирно, лагідно. Навіть не вірилось, що може бути така  гарна ніч.

Пшеничне поле слалось удалину, по ньому ходили якісь безшелесні тіні. Волошка то чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? Зірвав і, піднісши до очей, зрадів, що таки волошка. Раптом йому закортіло назбирати  цілий букет для Надійки.

Ніколи раніше не доводилось йому бачити  такої прекрасної ночі, чути такої тиші в полях, таких запахів землі та хліба. І добре йому було. Хотілося обізватися, покликати Надійку. Вірилось, що вона таки почує його. (За Є.Гуцалом; 130 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання.  П.  6, вправи 91, 92.

Уроки № 18, 19

Тема:  Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в  описах.

Мета: дати поняття про називні речення, пояснити, на яку дію вказує головний член називного речення та  способи вираження присудка з називних реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до точного й образного слова; розвивати логічне мислення, увагу, память.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладання: роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома  учнями.

Картка 1

Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Зясувати тип односкладних речень.

Світає. Тане морок в небосхилі. Світає. Тане сутінь на землі. (М.Сингаївський.) Так спокійно і прозоро в синім парку над Дніпром.  (В.Сосюра.) І забажалось тоді мені долі, долі пташок тих, пташиної волі. (Б.Грінченко.) Од згадок так сонячно й крилато. (В.Сосюра.) Заціпило мені од холоднечі. (П.Куліш.) Насіння вітерцем  далеко понесло. (Н.Кошара.)

Картка 2

Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Зясувати типи односкладних речень.

Люби ж..ття у боро..ьбі щоденній! (Л.Забашта.) В порожньому житті не/має втіхи. (Б.Грінченко.) Не/благайте у долі лиха. (В.Симоненко.) Не/можна зловити вогонь. (П.Перебийніс.)  З Тарасом нам в..сти не раз ро..мову, напамять вчить  могутній вірш його. Візьми свої тр..воги і йди вп..ред напер..кір біді. (Л.Забашта.)

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати подані в двох колонках речення.  Які з них є односкладними? У формі  присудка чи підмета виражено у цих реченнях головний член? Свою думку обгрунтувати.

Як діамантова сяйлива грань, ятріє сніг на булаві Богдана. (Д.Павличко.)

Бронзові очі Богдана. Радісний лет булави. (В.Сосюра.)

* Робота біля дошки.  Записати речення. Вказати з-поміж них односкладні, визначити у них граматичні основи.

     Пливе перон за сизими шибками. Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд... (Л.Костенко.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання  теоретичного матеріалу (с.37-38) і таблиці “Односкладні речення” (с.24).

 Виконання вправи 95 (усно).

*Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Вказати з-поміж них  речення односкладні. Свою думку обгрунтувати.

Безлуння. Роси. Очі аж не вірять. (М.Федунець.) Тетіїв. Ліс. Суниці і гриби. Недавній слід прудкого оленяти. Так хороше з тобою тут блукати! (О.Єрмолаєв.) Ультрамарин. Голубизна. Весна. Якась мана. Обман і чарування.  Неждано рання у жовтих котиках стоїть верба. (Н.Петренко.)

Словник. Ультрамарин -  мінеральний барвник синього кольору, який використовують для  виготовлення фарб, підсинювання білизни (“синька”); перен. - яскравий синій колір.

V. Виконання вправ  на  закріплення вивченого.

* Попереджувальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні. Визначити тип односкладних речень.

І. Зимовий сад. Холодні, голі віти. (В.Сосюра.) Безлюддя печальних кварталів. Духмяність тонка листопаду. (М.Бажан.) Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір. Курява сніжна стелиться од міріадів зір. (М.Рильський.) Стою на вулкані. Стою на межі. Пекельна робота. Робота душі. (П.Перебийніс.) Зимовий вечір. Тиша. Ми. (П.Тичина.) Пора кохання. Раз людині кожній вона дається, друзі, на віку. (Д.Луценко.) Сльози, сум розлуки... Час усе зборов. (В.Сосюра.) Зупинки. Аварії. Перон. Гучномовці. Зали чекання. Карти. Вагони-парії. Вагони-службовці. Вагони-аристократи. (Л.Костенко.)

ІІ. І немов здригнулась моря глибина. Мріють кипариси. Місяць. Тишина. (В.Сосюра.) Річка й покоси. Вранішні роси. Плине у гори туман. (В.Дворецька.)  Тиша. Мовчання. Безрух. Та й у цій тиші вродився жайворонок, його чистий спів. (Є.Гуцало.) Дитячих днів моїх ожина. Розквітла  в пісні знов вона... (В.Сосюра.) Осінь. Безсоння. Знервований крок курантів. Хмар нашорошеність. (Ю.Каплан.) Пожнивя. Пожив я. Спочинути час. (В.Марсюк.) Дотик блідої руки. Хвиля тепліні на мить. (П.Филипович.) Влада. Рада. Зрада. Слово не багнет. Але де та правда, серце не збагне. (П.Перебийніс.)

Словник. Парія -  людина, що належить до найнижчої касти “парайян” у  Південній Індії; перен. – пригноблена, безправна істота.   Аристократ  - представник превілейованої верстви суспільства, знатної меншості,  панівного класу.

* Робота з підручником. Виконання вправи  101.

* Пояснювальний диктант. За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір  вказаного вчителем односкладного речення (усно).

І. Хтось впявся в горло ворогу. Хтось впав. Залізний скрегіт. Гупання булав.  (М.Бажан.) Обернувся в  вулик табір... Крики. Ржання. Метушня. (Олександр Олесь.) Погоня... І постріл... І змилений круп... (Б.Олійник.) Козацькі могили. Висока трава. Земля нездоланна і горда. Вілунює в камені пам’ять жива  мойого народу і роду. Козацькі могили. Похилі хрести. Посічене часом каміння. Смеркає у світі. Над житом густим спливає зоря в безгомінні. (П.Перебийніс.) Хрест. Огорожа. Горбик зеленіє. (А.Казка.) Стоїть могила свіжа при дорозі. Будяк. Стерня. Пустоширокий степ. (Л.Костенко.) Сум. Безнадійність. Руїни. (Олександр Олесь.) Прибої хвиль, громади дальніх  гір, чаїний зойк, роздерті вітром тучі. (В.Сосюра.)

ІІ. І де цей Вагнер народився?  Міць! Яскравість! Глибина! (П.Тичина.) Ішов він неквапливою ходою, дивлячись просто вперед, виставивши сонцеві кулясте мудрецьке чоло. Патріарх! Король Лір! Пророк Ісайя! Син просто замилувався старим. (О.Гончар.) День одсяяв. Зустрічі. Розмови. (В.Сосюра.) Цифри. Люди. Гроші та години. Тонни зерна й вугілля. Ідеї. (М.Доленго.) Палата, як і всі. Фіранка біленька. Дві тумбочки. Двоє ліжок. (О.Гончар.) Бори. Діброви. Несходимі пущі. Очима  світять сови невсипущі. Поле, човен, млинок. Може, хтось нас із Марса розглядає в бінокль? (Л.Костенко.)

ІІІ. План! Наказ! Облога хліба! Штурм! Атака! Боротьба! Недарма стогнала скиба, кучерявилась сівба! (М.Рильський.) Схід сонця жданого. Світає! (Олександр Олесь.) Я – сам. Вікно. Сніги... (П.Тичина.) Синіє ваза. Стіл. Шахи. А ферзь одсунувся лихий. (М.Доленго.) Гори. Безмежна тиша. Мерехтливий лід. (Я.Райніс.) Провалля. Терни гострі. Розкошлані тумани. (Р.Лубківський.) Синя даль. Руді хребти. Тихий день палає... (Д.Луценко.) Тиша й спокій. В позолоті  сяє простору блакить. (П.Славейков.) Миколай. Ялинка. Дітвора. Щастя – все. А ще – коли напитись соку калинового Дніпра. (І.Павлюк.) Висота. Самота. Тихо. І асфальт більше пеклом не диха. (Ю.Бурковська.)

Словник. Патріарх – прабатько, глава роду; перен. стара поважна людина. Пророк – особа, що передбачає майбутнє, а також  навчає, спрямовує та втішає людей. Ісайя - один з найавторитетніших пророків з-поміж  авторів  Ветхого Заповіту. 

* Навчальний диктант.  Зясувати, який тип мовлення покладено в основу тексту. Яка роль називних реченнях у описах? Вказати називні речення.

Максим здивовано оглядався навколо. Незнайомий луг. Чагарник. Тиша. В долині пасся Орлик. Витерши обличчя росою, Максим підійшов до  коня. Закинувши  Орлику намочений у росі повід, пішов шукати копанки.

Невисокий горб. Кущі верболозу. Блиск води. Біля копанки грілася проти сонця невелика змія. Помітивши Максима, вона швидко майнула з горбка, пошелестіла в траву.

Копанка була глибоченька, кінь не міг дотягнутись до води. Максим став на коліна, зачерпнув води шапкою, підніс коневі. Напоївши Орлика, скочив у сідло. Незабаром доїхали до села. (За Ю.Мушкетиком;  78 сл.)

* Прочитати.  Що саме описано за допомогою називних речень? Яка роль називних речень у описах?

Літо. Спека. Безмежний степ. Блідо-жовта каламуть над обрієм. Сірий ковиль. (З.Тулуб.) Зайди в моє село. Куди тому едему! Ставок. Хрущі. Гаїв зеленограй. (Б.Олійник.) Зима. Стародавній замок. Печаль королівських лип. (Л.Костенко.) Веселенькі шпалери. Залізне ліжко. Фотографія. Образ Мадонни. (За М.Коцюбинським.) Листопад. Блідий сіренький день. Легкий морозець. Рідкі сніжинки кружляють у повітрі, ніби вагаючись, чи впасти додолу, чи ще покружляти над Дніпром. (З.Тулуб.) Чорний циліндр. Чорний фрак. Чорна палиця. Чорні очі. Забачивши його, панночки умлівали і, траплялося, непритомніли. (Ю.Мушкетик.)

Словник. Едем – за Біблією, земний рай, місцеперебування найперших людей до гріхопадіння; перен. – благодатний куточок Землі. Циліндр - високий твердий чоловічий капелюх циліндричної форми з невеликими твердими крисами.

* Творча робота. Використавши 4-5 називних речень, скласти й записати опис шкільного ганку (шкільного саду).

VІІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІІ. Домашнє завдання.  П.7, вправа 98 (І, ІІ).

Уроки № 20, 21

Звязне мовлення

Стислий  письмовий  переказ  розповідного тексту,

що містить опис місцевості

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння відмежовувати головне від другорядного, письмово переказувати з прослуханого тексту головне, опускаючи все другорядне, менш істотне; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати  поважливе ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.

Хід уроків

.

І. Повідомлення мети і завдань уроків.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

ясування значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. Зясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану прослуханого  тексту.

* Трансформація складеного плану на план стислого переказу.

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

ІV. Підбиття підсумків уроків.

V. Домашнє завдання. Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

Розповідні тексти з елементами опису місцевості

для стислого письмового переказу

1. Відважний полковник Богун

Навіть за часів Батия не бувало такого, як виробляв на Вкраїні шляхтич Чарнецький. По згарищах сіл та міст, вкритих непохованими тілами, бігали зграї собак та вовків,  над руїнами  літало гайвороння.

Вжахнувся  Іван Богун, почувши про таке. Не вважаючи на те, що мав тільки один полк у три тисячі козаків, він кинувся до замку Монастирище навперейми Чарнецькому.

У Монастирищі дуже зручно було оборонятися. З одного боку  місто захищали високі муровані стіни та башти напівзруйнованого замчища. З другого під кручею бігла річка. З третього боку підходило поле. Тут полковник  Богун відразу  наказав  робити окопи.

Довідавшись, що у Монастирищі засів Богун з одним тільки полком, Чарнецький дуже зрадів, що знищить нарешті проклятого українського бунтаря. Богун  вже добре дався узнаки полякам.

Ставши табором недалеко від Монастирища, Чарнецький кинув свої полки на козацькі окопи. Війська в нього було впятеро більше, ніж у Богуна, проте козаки дали полякам  гідну  відсіч.

Принада схопити славного козацького ватажка була занадто велика. Чарнецький  щодня почав водити своє військо на нові штурми, щоб дужче стомити козаків.

Два тижні тяглася облога Монастирища. Щоб надати козакам жвавості, Богун листом викликав Чарнецького на поєдинок.

Богун виїхав на коні за окопи. Козаки милувалися з молодечої вдачі свого полковника. Поляки теж почали виходити зі свого табору. Але Чарнецький не виїздив.

Чекаючи супротивника, Богун басував конем по полю. Раптом затрусилася земля од пострілів кількох десятків  польських  гармат. Богун разом із конем упав на землю. То Чарнецький наказав ударити на нього з гармат... Але не впала ще з неба Богунова зірка! Розірвало на шматки Богунового коня, а його самого не зачепило.

Люто кинулися козаки на ворогів, дорогою ціною віддаючи життя. Під стіни Монастирища Чарнецький пригнав всі до останнього свої полки. Скажений був цей штурм.

- Діти мої рідні! – гукав Богун до козаків. – Памятайте, що зараз ви захищаєте всю Україну від ката. Не погубіть же козацької слави!

Але козакам не треба було нагадувати про козацьку славу, бо вони самі цю славу творили. Сотня козаків у передніх окопах  вся полягла, не відступивши назад ні на крок. Люто билися козаки й по інших окопах.

Від пострілів ворожих гармат зайнявся замок. Козаки гасили пожежу й билися одночасно.

     Богун з тисячею козаків оббіг польське військо стороною, ускочив у ворожий табір та підпалив його. Після цього він вихопився і вдарив  на поляків ззаду. Вжахнулися вороги й кинулись урозтіч. Пораненого Чарнецького ледве встигли покласти на воза й повезли у Польщу. Більше трьох тисяч своїх поранених поляки лишили на волю козаків. Покинули вони й усе награбоване добро.

Усього під Монастирище Іван Богун вигубив вісім  тисяч поляків. Сам же втратив  лише кільша сот душ. (За А.Кащенком; 420 сл.)

  •  Пояснити лексичне значення слів штурм (рішуча атака фортеці, укріпленої позиції ворога), замчище розкрити значення фразеологізму добре датися взнаки.
  •  Дібрати синоніми до слів  згарище, башта, навперейми, принада, жвавість, басувати.
  •  Скласти план (орієнтовний: І. Безчинства шляхтича Чарнецького. ІІ. Навперейми  ворогові. ІІІ. У Монастирищі зручно було оборонятися. 1. Муровані стіни й руїни замчища з одного боку. 2. Річка з іншого боку. 3. З третього боку – поле. ІV. Намір Чарнецького знищити бунтаря. 1. Козаки дали ворогам відсіч. 2. Щоденні штурми поляків. 3. Два тижні тривала облога. V. Богун викликає Чарнецького на поєдинок. 1. Полковник виїхав за окопи. 2. Козаки милувалися героєм. 3. Підступність Чарнецького. 4. Не впала з неба Богунова зірка! VІ. Кривавий бій. 1. Звернення Богуна до козаків. 2. Козаки гинули не відступаючи. 3. Зайнявся замок. VІІ. Доблесть полковника. 1. Богун з тисячею козаків обійшов вороже військо. 2. Підпал польського табору. 3. Удар з тилу. 4. Втеча польського війська. VІІІ. Битву виграно.)
  •  Перебудувати складений  план на план стислого переказу (орієнтовний: І. Безчинства   шляхтича Чарнецького. І. Чим зручне Монастирище. 1. З одного боку – високі стіни й руїни замчища. 2. З іншого боку – річка. 3. З третього боку – поле. ІІІ. Двотижнева облога міста. ІV. Виклик на поєдинок. У. Підступність Чарнецького. V. Воєнна доблесть полковника. 1. Звернення до козаків. 2. Підпал польського табору. 3. Удар на ворогів  з тилу. VІ. Блискуча перемога.)
  •  Написати стислий переказ.

2. Болото

Повітря задзижчало від татарських стріл. З-за пагорба на козака  посунули ординці. Козак повернув до броду. Берегом теж сунула татарва. Ворогів було не менше сотні. Не можна було дозволити узяти себе в коло.

Розвернувши коня, Омелько помчав у степ. Озирнувшись побачив, що орда чорним поясом  розповзається з трьох сторін. Лише дорога до степового озера була йому  відкрита. Дорога погана, у вибоїнах, у баюрі. Береги озера поросли височенними очеретами.

Прихилившись до гриви, Омелько майже ліг на коня. А позаду, все ближче й ближче чувся  тупіт копит і  гортанні вигуки татар.

Одна за одною  дві стріли черконули по Омельковій шапці. Наступна  бритвою різонула по шабельному ременю. Шабелька заметлялася при боці на однім ремінці. Ще одна стріла впялася  в приклад мушкета.

Несподівано кінь  з усього розгону  завалився на землю. Омелько не встиг і зрозуміти, що сталося, як уже був на землі.  Хоч і була земля мяка, а так гепнувся, що аж джмелі загули в голові.

Звівшись на ноги, Омелько, кульгаючи, побіг до високого очерету. Тільки б добігти до води!

Земля позаду стугонить від копит, гортанні крики затоплюють простір. Вже не біжить Омелько, а бреде по коліна у болотяних водоростях, жаб та вюнів полохаючи, зганяючи вгору дрібне птаство.

Як почала вода підійматися вище пояса, висмикнув козак кривого турецького кинджала й вирізав найтовщу очеретину. Пробив  всі колінця, щосили продув, знову продув, аж голова запаморочилась.  Вгледівши три найвищі кущі очерету, побрів до них.

Тієї ж миті впав на нього тупіт сотень копит, свист і ревище людоловського табуна.

Омелько пірнув між трьома кущами очерету. Ревище  враз  стишилося. Затуливши правицею носа, козак затиснув  в устах очеретину. Лівицею вчепився у підводні стебла очерету. Мушкет за спиною тягнув на дно. Одяг, намокаючи, ставав все важчим.

Як же бридко лежати  у каламутній воді, як же важко через ту рурку дихати! Думав про татар і про пявок. Пявка – вона й є пявка, крові насмокчеться й відпаде. А татарва? Що вона робитиме?  В болото татари не полізуть, бо не вміють плавати. Проте  вони знають, що Омелько в очеретах. Що ж робитимуть? Підпалять очерет.

За якусь мить козак відчув, що починає дерти в горлі. Дим розривав легені, стискав горло, різким болем пронизував скроні. Не знати як, але очеретину не випускав.

Омелько почав читати усі молитви, які знав. Тільки б дочекатися, поки сонце сяде! Для татар ніч – найнебезпечніша. Не будуть вони біля спаленого болота  пильнувати одного козака.

Омелько відчув, що починає засинати. На голову наче хтось поклав теплий лантух. Отямився від того, що над ним розпливається світла пляма. Це був довгожданий місяць.

Козак звівся на задубілі ноги. Тільки тепер, коли очерет вигорів до самої води, стало видно, яке велике те болото. Татарви не було. Омелько поплентався до берега.

За пагорбом заіржав кінь. Козак перехрестився й свиснув.  Все ближче й ближче тупіт копит. На  тлі крайнеба вималювався обрис коня. Незважаючи на важенний мокрий одяг, мушкет і розбухлі пудові чоботи, Омелько  легкою пірїнкою  злетів  на  коня. Цмокнув губами, і кінь  пішов бадьорою риссю. (За Ю.Логвином; 475 сл.)

  •  Пояснити лексичне значення слів мушкет (ручна вогнепальна зброя з гнотовим затвором), скроня (бокова частина черепа  від  вуха до лоба), рись (швидка хода коня, середня між галопом і ступою); розкрити значення фразеологізму у голові джмелі загули.
  •  Дібрати синоніми до слів  баюра,  рурка (трубка),  лантух, крайнебо.
  •  Скласти план тексту (орієнтовний: І. Напад ординців. 1. Вороги сунули з-за пагорба. 2. Татарва була й на березі річки. 3. Ворогів було не менше сотні. ІІ. Козак повернув у степ. 1. Погоня. 2. Дорога до озерця. 3. Вибоїни й баюра. 4. Високі очерети на березі. ІІІ. Татарські стріли. ІV. Кінь завалився на землю. V. Тільки б добігти до води! VІ. Рурка з очеретини. VІІ. Козак пірнув між кущами очерету. 1. Затулив носа. 2. Затиснув очеретину. 3. Зброя й мокрий одяг тягнули на дно. VІІІ. Думав про пявок і про татар. ІХ. Підпалили очерет. Х. У чеканні ночі. ХІ. Вигоріле болото. ХІІ. Вірний кінь).
  •  Складений план перебудувати на план стислого переказу (орієнтовний: І. Погоня в степу. ІІ. Дорога до озерця. ІІІ. Кінь завалився на землю. ІV. У болоті. 1.Очеретина. 2. Між кущами очерету. 3.Зброя й мокрий одяг. 4. Горить очерет. 5. У чеканні ночі. ІV. Вигоріле болото. V. Вірний кінь).
  •  Написати стислий переказ.

Уроки № 22, 23

Тема: Односкладні речення як частини складного речення

Мета: звернути увагу на складні речення, частинами яких є односкладні прості речення, формувати вміння визначати в таких складних реченнях граматичні основи, визначати типи односкладних речень, що є їх частинами; виховувати  повагу до влучного слова; розвивати логічне мислення, увагу.

Тип уроків: уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного.

І. Сірий ранок. Тихо скрізь. Небо хмарою повито. (А.Казка.) Одне слово, летимо через Гімалаї. Сяйво снігів. Сліпучість небес. Чистота вічності. (О.Гончар.) Повсюди повно сонця і тіней. (М.Самійленко.)

ІІ. Гульня. Весільної співають. В дворі дівчата й парубки веселий танець починають. (Б.Грінченко.)

ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

* З кожної пари  простих   речень утворити складне речення.

.

  •  Хочу вірити знов у матусину казку. Під неї я в дитинстві засинав.
  •  Кожна попелюшка може перетворитися на принцесу. В це дуже хочеться вірити.
  •  Мені подобається пізньою осінню. Тоді спалахує природа прощальною красою.

ІІІ. Повідомлення  теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення  нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 25).

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

*Попереджувальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати частини складних речень, що є односкладними реченнями, зясувати їх тип.

І. Чорна ніч чорніла, не світало вранці. (Олександр Олесь.) Дивлюсь, як ніч надходить, як жито шелестить. (П.Тичина.) Збагну, як плаче на вітрах слізьми червоними калина. (П.Перебийніс.) Дідові-морозу і в морози жарко, він мені дарує теж вушанку шапку. (М.Сингаївський.) Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку... (Д.Луценко.) Терпко пахло дитинство, пахло степами, житнім хлібом, скрутою і злагодою великої родини в тісній хаті, щирістю та правдивістю. (Ю.Мушкетик.)

ІІ. В хаті  спокійно й затишно, вечір десь бродить в гаю. (Д.Луценко.) Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година. (Леся Українка.)  На вулиці серед хмар пилу жарко, зате в холодочку та в садочку саме добре. (Панас Мирний.) Не зчулися, як смерклося. (Т.Шевченко.) Не цвіте черемха, і пташок не чуть. (В.Сосюра.) Була зима, та пахло все ще осінню. (Т.Кобаль.) Так  яблуками  пахне у хатинці, як пахнуть хати тільки восени! (М.Бажан.) В хатах нам тісно, душить дах... (Олександр Олесь.)  Звечора, либонь, не ждалось, а на ранок – паморозь. (М.Сингаївський.) Видно в огні блискавиць: рифи лежать горілиць. (Л.Костенко.)

* Диктант із коментуванням. Зясувати типи односкладних речень, що є частинами складних  речень.

І. В садах пилюкою сивіло, списи кидало сонце з хмар. (І.Драч.) Сум гнітить, коли душі не весниться. (М.Самійленко.) Не їсться, не пється, і серце не бється, і очі не бачать, не чуть голови! (Т.Шевченко.) Хай ліпше  вб’є громом, ніж їстиме лихо. (Б.Грінченко.) Потім викосять трави, і піду я з вітрами. (М.Сингаївський.) Коли не хочуть мене розуміти, мені стає сумно. (А.Малишко.) Не наговоримось, а час летить потоком мимо нас. (Олександр Олесь.) Випивайте гіркотного трунку, щоб пізнати  солодкість медів. (Л.Забашта.) Та де ж таки це видано, щоб люди за журавлями відлітали вирій? (І.Жиленко.) Не вірю, що стануть прахом збудовані мною споруди. (Р.Лубківський.) Верба усохне, і спиляють грушу, зелене море зроблять із Дніпра. (Л.Костенко.) Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі. (Б.Олійник.) Хай в головах посадять кущ калини, щоб ми з одних джерел із віку в вік пили. (Л.Забашта.) Я люблю, як справляють обжинки. (М.Сингаївський.)

ІІ. Є держава вже, брате, і немає її. (Л.Степовичка.) Зберімось, порадьмось, що маєм робити. (П.Куліш.) І правді я дивлюсь в лице, життям  заплачено за це. (О.Лукашенко.) Віддайте мені мову, якою мій народ  мене благословив. (Л.Костенко.) Чи  все ж те розумом збагнути,  що дасться серцеві відчути? (М.Вороний.) Ділюся радістю, що світ існує. (С.Шевченко.)  Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задімах лелію. (Д.Павличко.) Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. (Л.Костенко.) Співають, сміються, а я не сміюсь. (Олександр Олесь.) Зрубали дуба задля того,  щоб сірника зробити з нього. (Б.Слюсар.) Катуй мене, я не зломлюсь ніколи! (М.Ракич.) Будь сівачем, і хай життя твоє  насущний хліб, а не кукіль дає. (Л.Забашта.) Шлях потужний праці й боротьби, кровю щедро все на нім полито, сіймо жито, сіймо, сіймо жито! (Л.Стафф.)

* Переписати речення, уставляючи пропущені літери.  У кожному з речень підкреслити члени речення.

Дуже гр..міло, та дощу не доч..калися. Пустий млин меле, а помолу нема. У лісі дрова рубають, а до с..ла тріски л..тять. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Коли дер..во падає, лісорубів стає б..гато. Коли є в мішку, знайд..ш і в горшку. Заховався в закапелку, а хвостика видно. Ніколи не знаєш, де пр..чаївся заєць. Ковалеві лихо, коли в кузні тихо. Коли є дрова, казанові не холодно. Ле..ко в оч..реті дудки робити, тільки треба вміти. Кому ле..ко на серці, тому весь світ усміха..ться.

Народна творчість.

* Навчальний диктант. Указати прості односкладні речення та речення складні, частиною яких є просте односкладне речення. 

І. А було так. В один з вихідних виїхали ми до озера. І мені засумувалося... Згадалося, як на Дніпрі розглядали ми камінь скелястий. На камені накарбовано по міді, що тут загинув  у бою з половцями  славний витязь Святослав Ігорович.  Коли пороги затоплювали, ми видобули ту мідну плиту й перенесли  на інше, на високе каміння.

“Пливи”, - наче штовхає мене хтось. І я поплив неквапом, економлячи сили. Підлітком я не раз Дніпро перепливав, завжди почуваючись на воді впевнено.

Вечоріло. Від своїх віддалившись, я більшу половину проплив, а до берега ще далеко. Мабуть, могутній дух  запорожця якого-небудь мене присоромив, бо добувся я таки берега! Темрява. Хащі якісь. Зате вдалині вогник проблискує! Починаю пробиратись на той людський світлячок полумя.

Не знаю, пришельцем з якої планети я тим рибалкам видався. Та дивились вони на мене не з ворожістю, а з бажанням розгадати мене і, можливо, допомогти. (За О.Гончаром; 140 сл.)

ІІ. Десь далеко обізвався грім. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, загуркотіло й покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі кидало колоддям, ламало, трощило, луною розкочувався гук  над хмарами по широких небесних просторах.

А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на привяле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ. Захлинаючись, ковтала воду суха земля. Пирскало й плюскотіло листя на деревах. Випяли лани  проти хмар широкі груди й заніміли. Сипте, хмари! До живого промочіть наше жагуче серце... Хмари й  сіяли дощ щедро, не жаліючи. (За С.Васильченком;  92 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання. Скласти й записати 5 складних речень, одна або обидві частини яких є односкладними  простими реченнями.

Урок  № 24

Тема: Повні і неповні речення.

Мета: дати поняття про неповні речення, пояснити вживання тире в неповних реченнях, формувати вміння розрізняти речення повні й неповні, встановлювати опущений у неповному реченні член речення, обгрунтовувати вживання простих неповних речень у складі складних речень та в діалогах, пояснювати вживання і невживання тире в неповних реченнях, правильно інтонувати неповні речення;  виховувати  повагу до образного слова;  розвивати увагу, уяву, логічне мислення, память.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. Відновити пропущене в кожному з речень слово. Яким членом речення це слово є?

І. В ремісника золота рука. Ремеслу всюди шана.  Шана не по батькові, а по розуму. З однієї ягоди мало вигоди. В нас роботи до самої суботи.

Народна творчість.

ІІ. Воля – сонце. Волі нам! Волі духові людському і робітницьким рукам! (Б.Грінченко.) Всьому своє місце в просторі й часі. (Л.Первомайський.) Несходимі світи – то від Бога. Світ безвиході – від Сатани. (А.Ворфлик.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 42-43) і таблиці  “Неповні речення” (с. 43).

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати речення повні й неповні. Чим, на вагу думку, зумовлене вживання неповних речень? Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

І. Три явори посадила сестра при долині... А дівчина заручена – червону калину. (Т.Шевченко.) На горі пишається калина. Під горою піснею – луна. (А.Камінчук.) Дощ укрив бульками став. Дощ – за комір, за рукав. (М.Рильський.) На горизонті – обрис корабля. Вода про щось одвічне розмовля. (Д.Шупта.)

ІІ. Я з династії хлібороба.  Наше хлібне коріння міцне. (П.Перебийніс.) Каменярам підкорюється камінь. А  хліборобам – просторінь землі. (М.Сингаївський.) Люди орють землю. Літа – душу. (М.Стельмах.)

Словник. Династія – кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного на троні за правом успадкування; перен. - кілька поколінь однієї родини, що передають  від батьків до дітей фах,  майстерність тощо.

* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати частини складних речень, що є неповними простими реченнями. Чого допомагає уникнути така будова складного речення? Пояснити вживання тире.

І. Небо дасть дощу, а земля -  зерна. На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб – до плуга. Гарний соловей голосом, а нива – колосом.

ІІ. Голий думає про одяг, голодний – про кашу. Умілий майстер голодним буває лише до обіду, а невмілий – до вечора. Залізо їсть іржа, а чоловіка – хвороба. Заєць від куща стрибає, а жаба – від зайця.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.  Вказати неповні речення. Пояснити вживання тире.

І.  В стороні моїй чудові сосни, клени і дуби. (М.Стельмах.) Над річкою в вуалі вже вербичка. (П.Тичина.) Веселка в літа на брові. (Л.Костенко.) Скрізь тишина безкрая. (В.Сосюра.) А зверху дощ, а зверху блиск! (П.Тичина.) У саду і жоржини, і рожі. (В.Сосюра.) Сад – в росі. (А.Казка.) Зима в душі. На всій землі зима. (П.Перебийніс.)

ІІ. Ноги – для дороги.  Усякому – своє щастя. Без гайки – ні трактора, ні косарки. Господар  у руках носить косу, а в шапці – голку. Клей – для паперу, голка – для нитки.

Народна творчість.

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

Плуги врізались в перелоги, а блискавиця в небеса. (М.Стельмах.) Із хмарини – теплий дощик. (Д.Павличко.) Ранок проснувся першим, а за ним – соловї. (М.Сингаївський.) Між білих яблунь – біла хата. (М.Сингаївський.) Осіннє золото степів – до небокраю. (В.Павловський.)

* Перебудувати речення з метою уникнення повторів слів. Перебудовані речення записати. Вказати прості неповні речення та прості неповні речення у складі складних речень.

Зимою бійся вовка, а влітку бійся мухи. Струмок загатити легше, ніж потім загатити річку. Медок солодок, а патока солодка й поготів. Влітку роблять сани, а взимку роблять віз.

За народною творчістю.

Довідка. Зимою бійся вовка, влітку – мухи. Струмок загатити легше, ніж потім – річку. Медок солодок, а патока – й  поготів. Влітку роблять сани, а взимку – віз.

* Прочитати. Вказати  речення односкладні та неповні. Пояснити різницю між ними.

І. Степ навкруги. В траві стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д.Павличко.) Лужок.  Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М.Стельмах.) Село. Дитинства дальні дні. За тином поле неозоре. (В.Сосюра.)  Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б.Олійник.) Заорано. Рілля  переді мною. (Д.Павличко.) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу – рота. (Р.Лубківський.)

ІІ. Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем. Попереду вожак. Витягнуті довгі шиї з гострими дзьобами. Відхилені ноги. Все тіло – поривання впреред. Дзьоби й груди  ріжуть повітря. Швидко й рівно пливе під ними спорожніла пожовкла земля.

З.Тулуб.

* Навчальний диктант.  Вказати неповні речення.

Сьогодні квіти – вияв приязні й поваги.  У давні ж часи вони мали  ритуальну значимість, яка  і зараз вгадується в  обрядах. Наприклад, весільні короваї прикрашають кетягами калини, горщечок з кашею на хрестинах -  квітучими травами й колоссям. Це тому, що калина здавна вважалася символом любові, щастя, багатства, краси, а пшеничне колосся – здоровя, добробуту.

Що ж ми  сьогодні  знаємо про символіку квітів і трав?  Передовсім нам відомі рослини-обереги. Полин і петрушка оберігають від  русалок, мята, любисток, татарське зілля –  від  всіляких  злих сил. Подарований букетик волошок говорить про ніжність, квітучий барвінок – про кохання,  листок папороті – про довір’я. Лілові фіалки засвідчують невтішне горе за померлим, фіалки ж інших кольорів -  радість і веселощі.

Отже, даруючи квіти,  треба знати, які й як підібрати до  певної нагоди. (За О.Ковальчуком; 120 сл.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправи  112 (усно),  116.

Уроки № 25, 26

Тема: Тире в неповних реченнях.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них  тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, вживати тире в неповних реченнях, обгрунтовувати вживання й невживання тире в неповних реченнях; виховувати повагу до образного влучного слова; розвивати  логічне мислення, память.

Тип уроків: уроки  закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Повідомлення  теми і  мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда. 

  •   Що називається реченням?
  •   Які бувають речення за будовою? Навести приклад простого і складного речення.
  •  Які бувають речення за складом граматичної основи? Навести приклад двоскладного й приклад односкладного речення.
  •  Які речення називаються повними? неповними? Навести приклади неповних речень.
  •  У яких випадках у неповних реченнях ставиться тире?

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення.  В кожному неповному реченні встановити опущений член речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Обгрунтувати вживання і невживання тире.

В нашій хаті наша правда й сила. (М.Рильський.) В ярмі тут нація. Народ в ярмі. (Б.Грінченко.) Срібно дзвонять наповнені чари. Та під вікнами вже – яничари. (С.Зінчук.) На вбогому – лати. На багачу – шати. Та не йди сорочки в дуки позичати. (Б.Грінченко.) В мові – воля героїв, прояв вільного духу. (Д.Білоус.)

* Пояснювальний диктант.

І. Співає хата. Пісня з нами. (П.Перебийніс.) Удень по ниві ходить чесная робота, а вечорами – піснею дівоча ласка. (М.Стельмах.) Батьківський край і рідня впошанівку. (М.Сингаївський.) Позаду стільки злив, спекот, завій! Наобіруч могили й пєдестали. (Б.Степанюк.) В обіймах з радістю журба. (Олександр Олесь.)

ІІ. Перший сніг – на поріг, на розбіжжя доріг. (М.Сингаївський.) А з шафи – пахощі кориці,  цитрини, кави,  давнини. (М.Рильський.) Може, з виду ти надто строга, а в душі – джерело тепла. (В.Симоненко.) Світ у злагоді щедріший. Дітям – ласка і дарунки. Кожній дівчинці – по стрічці, хлопцям – кожному по шаблі. Кожній казці – мир і згода. Кожній пісні – пружні крила. (М.Сингаївський.)

* Прочитати. Вказати речення односкладні і речення неповні.  Яке з речень є односкладним і неповним одночасно? Обгрунтувати вживання і невживання тире в неповних реченнях.

І. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. (П.Тичина.) Вечоріло. По хатах запалювали світло. По вулицях – ліхтарі. (Панас Мирний.) Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. (Т.Шевченко.) Багряні кручі рідної землі. А в небі -  хмар далекі кораблі. (В.Сосюра.)

ІІ. На пагорбі зеленім – хата. Криниця. Ясени. Автомобіль. Стіл на подвір’ї. Пісня – предків біль. Вишневоокі мальви – як дівчата. (Д.павличко.) Літо. Свято. В місті тиша. (Олександр Олесь.) Степ. Камяна баба. А їй на чоло орел. (М.Доленго.) Світає. В дорозі – тиждень. (М.Самійленко.)

* Диктант із коментуванням.

І. У небі -  золотий Чумацький Віз. (М.Рильський.) Небо рідне й чуже над покорою хат. (В.Сосюра.) Край поля – холодні, горді бронзово-темні дуби. (М.Рильський.) Над річкою стояв великий гай, зимою – затишок, а літом – божий рай. (Л.Глібов.) А навколо неба мирні шати, кетяги червоних горобин. (Д.Луценко.)

ІІ. Понад Россю вишники, в світлім домі  рушники. (П.Усенко.) В моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові. (Д.Павличко.) За обрієм велике місто. А тут – життя первинний зміст. (М.Доленго.) Погано, що порожні храми. Ще гірше – пустка у серцях. (С.Семенова.) В раю – хороший клімат, та в пеклі – товариство. (І.Мироненко.)

* Переписати,  розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

І. Дерево шанується плодами, а людина – своїми ділами. Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю. Від яблуні – яблуко, від сосни – шишка. Під злим круком – зле яйце. Надія в людини попереду, а гріх – позаду. Молодий – до праці, старий – до бесіди. Сам голий, а сорочка – за пазухою. Перо – про папір, а голка – про сорочку.

ІІ. Щастя у кожного -  під мозолями. Ліки – від хвороби, але не від долі. Вченому – світ ясний, невченому – примарні зорі. На дужому коні – на базар, на кульгавому – додому. На комара – з гарматою. Від нас до вас – перелаз. Розум піднімає до місяця, а майстерність – до неба. Пусти свиню до тину, то вона – в картоплю.

Народна творчість.

V. Підбиття підсумків уроків.

VІ. Домашнє завдання. Повторити п.8, вправа 114.

Урок № 27

Тема: Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них  тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, доречно вживати неповні речення в діалогах; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, уважне й поважливе ставлення до людей, чемність; розвивати  комунікативні навички, увагу, память, збагачувати словниковий запас етикетними формулами.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І.  Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома  учнями.

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки. Обгрунтувати вживання і невживання тире.  Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

А зорям – трильойони літ. (Л.Віценя.) Над Хрещатиком – тиші оливкова віть. (Б.Олійник.) Од каштанів тіні. (В.Сосюра.) Вгорі – ліси сріблясто-сині, внизу -  розлив молочних нив. (М.Бажан.) Тумани линуть вгору, вгору, а хмари – вниз. (П.Тичина.) Море суворе – до самого горизонту. Небо суворе – до самого сірого моря. (Ю.Каплан.) В долині персики цвітуть, а в горах знову сніг. (М.Рильський.) В листопадовім полумї - мости. (Р.Лубківський.)

Картка 2

Переписати речення в такій послідовності: 1) неповні речення; 2) речення з опущеним дієсловом-звязкою в іменному складеному присудку. Обгрунтувати вживання тире.

У землі  хліб – за сімома  трудами, сімома потами. Слюсар – холодний коваль. У кожному ділі – свої майстри.  Від насіння – плід, від плоду – насіння. З великого димаря – мало диму. Риба в  ріці –  ще не в руці. Коневі роса – краща вівса. Зелене жати – нічого не мати. По гіркім труді – солодкий обід. Трударю – пампушечки, а ледарю – соснові шишки.

Народна творчість.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Неповні речення” (с. 43).

* Бесіда.   

  •  Які речення називаються неповними?
  •  У чому різниця між неповними реченнями й реченнями односкладними?
  •  Які члени речення можуть пропускатися в неповному реченні?
  •  Яким чином ці члени речення можна встановити?
  •  Навести приклади неповних речень.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням. В кожному складному реченні підкреслити граматичні основи. Обгрунтувати вживання тире.

Наша генеалогія – вся в чорноземлі. (І.Драч.) Стежки селянам, морякам – моря, а гордим птахам неба сині шати. (С.Стриженюк.) А тиша – як в соборі з давно-давно загубленим ключем. (Л.Костенко.)

Словник. Генеалогія – родовід, історія роду.

* Прочитати речення, довести, що вони є складними. Пояснити вживання тире.

Красна осінь снопами, а зима – пирогами. Птах створений для літання, а людина – для праці. Птахи славляться піснями, а люди – ділами. Борися з труднощами  працею й розумом, а з небезпекою – досвідом. Рот має рукам дякувати, вони – голові. Розумний звинувачує в нещасті себе, дурний – інших. Місяць потрібний уночі, а розум – постійно. Птах  - у повітрі, риба – у воді, людина – в труді.  Не буде з швачки багачки, а з ткача – багача.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 113.

* Прочитати уривок за особами. Прочитати повторно, неповні речення замінюючи повними. Виграв чи втратив  діалог  від такої заміни?

  •  Тату, не кажіть “потилиця”, а  кажіть “затилок”
  •  Добре тебе, синку, в школі навчили! А як по-вечному буде  гній?
  •  Гноятус!
  •  А вила?
  •  Вилатус!
  •  От як гарно вивчився! Відтепер не чухатимеш  затилок, а братимеш вилатус, ними гноятус та вйо на возатус! Вчись та розуму не провчи!

Народна творчість.

* Скласти й розіграти з використанням неповних речень та етикетних формул, поданих у вправі 8,  діалоги, можливі за таких умов:

  •  після дворічної  розлуки зустрілися двоє колишніх однокласників, один з яких перевівся до художньої школи, інший – виїхав з батьками на постійне проживання до Канади (Австралії, Великої Британії);

  •  зустрілися відомий кіноактор (естрадний співак) та двоє його шанувальників-школярів, які мріють одержати автограф свого улюбленця й дізнатися про його дитячі й юнацькі захоплення;

  •  зістрілися відомий футболіст (хокеїст, боксер) та двоє його шанувальниць-школярок, які хочуть дізнатися його ставлення до жіночого футболу, жіночого боксу тощо.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Повторити п. 8., вправа 117.

 

Урок № 28

Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення)

Мета: зясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно тем “Односкладні речення. Неповні речення”; формувати вміння самостійної роботи, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці;  розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Обладнання: роздавальний матеріал.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки.  Виконання індивідуальних pавдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Подані речення записати в такій послідовності: односкладні речення; неповні речення. Пояснити відмінність між реченнями односкладними й неповними.

Роботи – до сьомої суботи. У всякого своя турбота і своя робота. Ведмедя ловлять не гусей пасти. У жирної вівці – одна дорога. Від курки – яйце, від яйця – курка. Втикаючи голку, шила не виймають. У ледаря Федорки прекрасні відговорки. Поставили козла город стерегти.  Часом і кусень – за добрий шмат. Вір баченому, а не почутому.

Народна творчість.

Картка 2

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх  вилучення). Обгрунтувати вживання тире.

У кожного часу – свої пісні. У Хоролі – всього доволі. Птах – у повітрі, риба – у воді, а людина – у труді. У лісі дуб – карбованець, а в столиці – по карбованцю спиця.  Соха – не плуг, тачка – не машина, пяниця – не людина. Чухайся віл з волом, кінь – з конем, а свиня – в тин, бо нема з ким.

Народна творчість.

Картка 3

Переписати, розставляючи  пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.

А блакить – без меж. (М.Рильський.) За листопадом – снігопад. За злотопадом – сріблопад.  (І.Павлюк.) Позаду – осінь. На отавах – роси. В холоднім сріблі – туга давніх днів. (А.Шевченко.) Дорога справжня – завжди лиш пряма. І тільки до добра – дорога справжня. (Б.Олійник.) Мені не легше, друже,  ніж тобі, та з нами у дорозі – однодумці. (М.Сингаївський.)

*Бесіда. 

  •  Яке  просте речення називається двоскладним? односкладним?
  •  Які види односкладних речень вам відомі?
  •  Якими дієслівними формами виражається головний член в означено-особових реченнях? неозначено-особових? узагальнено-особових? безособових?
  •  Навести приклади кожного з видів односкладних  речень з головним членом у формі присудка.
  •  Які речення називаються називними? Навести приклад.
  •  У чому полягає різниця між реченнями односкладними й неповними?
  •   Які члени речення можуть бути пропущені в неповних реченнях?
  •  Яких розділовий знак може  ставитися на місці пропущеного члена речення?
  •  Навести приклад неповного речення з тире на місці пропущеного члена речення. Як інтонується таке речення?

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІІ. Проведення тематичного контролю.

*Інструктаж щодо проведення тестування.

*Проведення тестування.

*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Повторити п. 5-8, вправа  121.

ТЕСТОВІ  ЗАВДАННЯ  ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

1. Речення, у яких граматична основа складається з одного  головного члена (підмета чи присудка), - це

а) непоширені речення;

б) неповні речення;

в) односкладні речення.

Скласти (пригадати) й  записати речення з одним головним членом (напр.: Після літа по малину не ходять. (Нар.творч.) Не завидуй багатому. (Т.Шевченко.) Знов молодо мені. (Б.Чіп.) Блакитом неба прагну оповитись. (Д.Павличко.)

2. Дійова особа граматично не виражається

а) в означено-особовому реченні;

б) в неозначено-особовому реченні;

в) у безособовому реченні.

Скласти (пригадати) й записати  односкладне речення з присудком, вираженим безособовою дієслівною формою на –но, -то (напр.:  Криво викроєно, зате міцно зшито. (Нар.творч.) Не димкою туманно-голубою, а контуром окреслено знання. (П.Тичина.) Вечірню сизу  даль узором срібним куто. (А.Малишко.) Назад загублено дорогу. (О.Кліпкова.) Тут вже тих рибок виловлено стільки! (І.Павлюк.)

3. Односкладне речення з одним головним членом – підметом - це

а) безособове речення;

б) називне речення;

в) неозначено-особове речення.

Скласти (пригадати) й записати односкладне речення з головним членом – підметом (напр.: Тротуари. Мокра ляпавиця. (М.Рильський.)

4. Неповне речення – це речення

а) з одним головним членом у ролі підмета;

б) з одним головним членом у ролі присудка;

в) у якому пропущено один або кілька членів, проте їх можна відтворити.

Скласти (пригадати) й записати неповне речення (напр.: У кожної пори – своя краса. (Д.Луценко.) Гніву б нам Кобзаря! Нам би духу Тараса! (М.Хижняк.)

5. Означено-особовим є таке речення:

а) А моє Полісся не любить не можна. (М.Сингаївський.);

б) Вклоняюсь кожному ліску з любовю й відданістю сина. (Д.Луценко.);

в) Вже не журно мені. (В.Сосюра.).

Скласти (пригадати) й записати означено-особове речення (напр.: Не знищуймо себе в дрібній гризні. (В.Герасимчук.) або безособове речення (напр.: Мій човен геть від берега несе. (О.ОЛір.)

6. Тире ставиться у такому неповному реченні:

а) А у мене в серці музика ясна. (В.Сосюра.);

б) Вся душа моя – з протиріч. (Л.Віценя.);

в) А навколо земля у зеленім  росистім  вінку. (Л.Забашта.)

Скласти (пригадати) й записати неповне речення, в якому на місці опущеного члена речення потрібно поставити тире (напр.: Пішов кіт спати. А миші – в танець. Перо – про папір, голка – про сорочку. (Нар.творч.) Золото родить рабів. Славословя – тиранів. (М.Самійленко.) На обрії – химерна поема гір. (М.Рильський.)

Урок  №29

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Кома  між однорідними членами речення.

Мета: дати поняття про однорідні члени речення як такі, що поєднуються між собою сурядним звязком, формувати вміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, розставляти коми в реченнях з однорідними членами, правильно інтонувати речення, ускладені однорідними членами; виховувати  повагу загальнолюд ських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, память.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Актуалізація опорних знань.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Визначити члени речення, що відповідають на одне й те питання й відносяться до одного члена речення. Дати визначення однорідним членам речення.

День розцвіта і тане. (В.Сосюра.) Міняться  білі хмаринки то сріблом, то злотом. (Леся Українка.) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М.Самійленко.) А калина соромлива і тремтить, і омліває. (Б.Грінченко.) Наморивсь і намучився я в чужині. Заболіло і серце, і рани мені. (М.Стельмах.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.52-53) і таблиці. “Однорідні члени речення” (с.54).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Зясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки  за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?

Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець.) Часи трощили все, місили. (І.Драч.) Має бути Справедливість, Щастя, Мир, Любов і Ласка. (Ю.Тувім.) Ми виросли із пісні, роботи і  війни. (П.Перебийніс.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання. (М.Стельмах.)  

* Переписати, вставляючи пропущені букви. Однорідні  члени речення підкреслити. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Вказати сполучники, що зєднують однорідні члени. Прочитати речення. Правильно їх інтонуючи.

І. Сонце, з..мля і вода – найперші годувальники. Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. З..мля потр..бує гарної погоди,  доброго насіння та працьовитого господаря. Час, т..рпіння і сумління пр..бирають з дороги каміння. Скажи, покажи та в рот положи. З однієї квітки робить бджола і мед, і отруту. І граб, і дуб від  малої сокири падають. С..дить Семен під кручею, ловить рибу онучею.

Народна творчість.

ІІ. І зливками ро..топленого сонця л..жать ц..трини, груші й в..ноград. (Л.Костенко.) Яблука і груші падають на землю, боки, спини бють. (Олександр Олесь.) Запах меду, трав і хвої серце збуджене пянить. (Д.Луценко.) Сині дзвоники, троянди, чорнобривці наслухали пов..чірні таємниці. (М.Сингаївський.) І смішно, ніжно, білосніжно жасмин танцює па-де-де. (І.Жиленко.) Паде додолу листя з д..ревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І.Франко.) Од пепінок, шафранів, од ренетів духмяність ллється по усій планеті. (О.Довгий.) Сьогодні з лісу я пр..ніс боровиків, маслят, лисичок, і краснюків, і печеричок, а ще в пр..дачу груш-кисличок. Здавалося, що возом віз. (М.Сингаївський.)

Словник. Па-де-де – одна з музично-танцювальних форм у балеті;  танець двох виконавців.

*Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, вказати серед них непоширені й поширені. Записані речення прочитати, правильно їх  інтонуючи.

І. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари  летять в розгойдані світи. (М.Стельмах.) Крізь хмару  зірка із срібла то вирине, мигне, послуха, то заховається... (П.Тичина.)  Ніч була хоч і зоряна, та темна. (Панас Мирний.) На Дніпрі, Ятрані і Дунаю білі роси вишила гроза. (А.Малишко.) Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась, дівчина наче, цвіла, червоніла і не могла одірватись од сонця! (Олександр Олесь.) Мені потрібні зорі, шум борів, полин і м’ята, подих матіоли. (Р.Лубківський.) Я зріднився, мій краю, і серцем, словом з тобою. (М.Сингаївський.)

ІІ. Пишними рядами виступають  отамани, сотники з панами і гетьмани. Прийшли, сіли коло мене і про Україну  розмовляють,  розказують. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Понад ставом вітер віє, лози нагинає.  

З творів Т.Шевченка.

* Робота з підручником. Виконання вправи 141.

* Диктант із коментуванням. Однорідні члени речення підкреслити.

І. Слово цвіте, проситься, прагне в балади. (М.Сингаївський.) Вродлива пісня розсипає бризки, гойдає неба золоті колиски. (А.Малишко.) Блукала рідна пісня за курганами, за синіми байраками, лугами. (П.Перебийніс.) Про юність пісня, про любов, про три верби луна. (Л.Дмитерко.)

ІІ. Як ти душу мою розтривожив, козаче! Ніби кобза, вона то радіє, то плаче. (А.Кацнельсон.) А тим часом запорозьку зброю старий виніс із комори, дивиться, радіє, приміряє... (Т.Шевченко.) Сміюсь я, жартую, співаю, не скаржусь на долю зовсім. (Олександр Олесь.) Я зріднився, мій краю, і серцем, і словом з тобою. (М.Сингаївський.)

* Творча робота. Написати невеликий твір-роздум  “За що люблю пісні землі своєї” (обсяг – 6-7 речень), уживши кілька рядів  однорідних членів речення.

* Навчальний диктант.

І. Усе пішло у повторний цвіт. Тільки цвіт цей не весняний, а осінній.  Кольори багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві.  Полумям цих кольорів позаймались дерева, кущі, буряни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, димлять і чадять десь у лісовій гущавині.  Кожне дерево творить своє окремішнє багаття, а загалом вони творять спільне, багатоманітне.

День – сонячний та прозорий.  Немає краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця,  смолоскипам дерев на просторах землі,  кривавим спалахам калини по байраках, замисленій течії води в більших і малих струмках. Немає краю білому, заупокійному, елегійному  летінню павутинок бабиного літа. (За Є.Гуцалом;  90  сл.)

ІІ. З того місця так видно усюди. Змією біжить-вється дорога з гори в долину, круто повертає  то на один бік, то на другий.  По сторонах того шляху послалися лани чорні, жовті, зелені, упираються краями в шлях...

Сонце, сідаючи, косими парусами обдає ті лани. Горять вони всякими кольорами, миготять зверху золотим блиском, тонуть краями в сизій  долині блакитного  небосхилу. А легенькі тіні простяглися вподовж того квітучого килима, стиха пересовуються з місця на місце. Чудова навдивовижу картина! Дзвінка жайворонкова пісня  колише потомлену думками душу...(За Панасом Мирним; 82 сл.)

Словник. Елегійний – меланхолійний, задумливий, сумний.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 9, вправа  143.

Уроки  30-32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами речення, формувати вміння ставити коми між однорідними членами, звязаними сполучниками єднальними, протиставними та розділовими; правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських  моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, удосконалювати навички роботи з таблицею.

Тип уроків: уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант.  Однорідні члени речення підкреслити.

І. Хай звільняється серце чуле  од туману, брехні і пут. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках,  як блискавиці. (В.Симоненко.) На столі лежали розкрита Біблія, і риба на блюді, і хліб. (П.Тичина.) Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б.Олійник.) Сяють камінням книги коштовні, мармури сиві, мури церковні. (В.Осадчий.)

ІІ. Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися, закричали, знялись і полинули, тільки піря на спогад покинули. (О.Орач.) На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним, веселим криком. (Олександр Олесь.) До хмар оцих під небом нахололим, до цих дерев, до рідної землі, немов глухим вузлом, прощальним колом привязуються журні журавлі. (В.Моруга.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Бесіда. 

  •  Якими сполучниками можуть зєднуватися однорідні члени речення?
  •  На які групи поділяються сполучники сурядності?
  •  Який сполучник сурядності може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним? Навести приклади.

* Опрацювання таблиці.

СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ

Єднальні

Протиставні

Розділові

і; та; ні...ні; не тільки, а й;  не тільки, але й; як..., так і

а, але, та, проте, зате, однак

або, чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то

Когось учи і сам учись. Від малої сокири як гарб, так і дуб падає. Жовтень не любить ні колеса, ні полоза. (Нар.творч.)

Кує не молот, а коваль.

Вийшли женці в поле жати, та забули серпи взяти.

Голка мала, проте колюча. (Нар.творч.)

У шевця черевики чи то підметки гублять, чи  то каші просять. Мисливець уцілить або в сучок, або в білку. (Нар.творч.)

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному ряди однорідних членів. Зясувати, до якої групи належать сполучники, якими зєдано однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Пшениця і вдячність родять лише на доброму грунті. Родить не земля, а руки. Жито любить не тільки воду, а й гарну погоду. Не буває  без гайки ні трактора, ні косарки. Їхав  то вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву. Вода мяка, проте  камінь пробиває. Кішка ловить миші для  свого прожитку, а не для хазяйського вжитку.

Народна творчість.

ІІ. Пшениця, жито на добрім сіялись лану. (Т.Шевченко.) Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Він був косар. (О.Довженко.)  Не гай то був, а цілий ліс співучий! (Р.Кудлик.) Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г.Фалькович.) Співає чи сміється очерет? (М.Доленго.) Проміння сонця, мов прудка форель, то блисне, то зника в глибинах плеса. (Д.Луценко.) Устане ясне сонце, і зайде, і знов устане. (Панас Мирний.) Я кличу вас у відчаї не гнуться, а вибухати, як нові сонця! (В.Симоненко.)

ІІ. Чи сніг там, чи дощ ото сіє? (Б.Грінченко.) Чи то снігами дибилась дорога, чи то травою слалася в теплі? (Д.Луценко.) Розмова хоч відверта, та не щира. (Л.Золотоноша.) Знаю я дощів грайливу мову, шум полів і плюскіт ручаїв. (М.Гурець.) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л.Костенко.) Вітер віє, віє, мліє, навіває злотні мрії, то замовкне, то заграє, то всміхнеться, то зітхне, то біжить над море синє, то на гори тихо лине.  (Олександр Олесь.)

* Робота з підручником. Виконання вправ 163, 165 (усно).

* Диктант із коментуванням.

І. Пташечка знялась, а не літає. Серце зайнялось, а не горить. (М.Шевченко.) Небо у криках ясних журавлиних людям віщує і радість, і сміх. (А.Малишко.) Журавлі несуть комусь нове життя, імя і слово. (Р.Лубківський.) Прокидається Україна, будить жайворонків своїх. (М.Сингаївський.) Прибережні бабки чи приснули, чи спяніли в хащах полину. (М.Самійленко.) Лунко перегукувались журавлі,  дикі качки і чорногузи, потужно й швидко  мчали на північ, назустріч кризі й вітрові. (З.Тулуб.) Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, й жовті, й сизопері птиці у рідні гнізда, на свої криниці. (А.Малишко.)

ІІ. І бідність, і багатство не дають спати. (М.Стельмах.) Кобзарю! Ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти. (П.Куліш.) А на серці легко, але й гірко. (М.Шевченко.) Не із очей зринає людський зір, а із душі. (П.Славейков.) Зігрілася душа, розмерзлась, ожила. (Л.Костенко.) Я глибоко в душі любов таю й ненависть. (П.Куліш.) Спадає сніг повільно й терпеливо. Біліють крила ниви і душі. (Д.Павличко.) Росте з землі душа, пшениця і спориш, залізо й дерево, Стопчатів і Париж. (Д.Павличко.) Селяни знають, а не королі, що є енциклопедія Землі. (С.Стриженюк.)

ІІІ. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. (М.Доленго.) Проростали верби чи тополі у барханах срібної імли. (П.Перебийніс.) І світиться в мені тепло землі моєї, її зоря, і хліб, і вранішня роса. (Р.Лубківський.)  І гречка біла пролива меди на борозни, на хати, на сади. (А.Малишко.)

*Переписати прислівя, завершуючи їх. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

Розумний – не хитрий, а ... . Розум приходить не тільки з роками, а й з ...  . Розумний чоловік і на скелі житиме, а молоко ... .  Розум розуму – не завада, а ... .

Народна  творчість.

Для довідок. Мудрий. Шипами. Питиме. Відрада.

* Навчальний диктант.

Ми не найкращі, але й не гірші за інших. Матері у спадок нам передають не чваньковитість, не пиху й захланність, а почуття честі, гідності й волелюбства.  Це ж чогось варто!

Професор Яворницький  видовбував з небуття самий дух козацької республіки, затоптаної невігласами А нам якраз і дорогий  отой дух вільності, патріотизму, що жив і широко, і  весело. За цим  якраз ми і зголодніли. Може, цього вітаміну тобі й бракує, козацький нащадку!  А то подивись на себе, хирляве дитя віку, до чого дійшов ти на голоднім пайку песимізму! Твій пращур сокола бив на лету, нежить його не валила з ніг.А мова яка була! “Я, пане кошовий, горло своє ставлю, коли від правди й товариства відступлюсь, відмовлюсь!” Отаким штилем розмовляли  твої хортицькі попередники, твої предки. Криця в людях була. Ну, в нас вона, звичайно, теж є... (За О.Гончаром; 135 сл.)

Словник. Захланність – жадібність, ненажерливість. Песимізм – світовідчут тя, пройняте зневірою в майбутньому, відчаєм.

VІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання. П.10, вправа 164.

Уроки  31, 32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, уміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, ставити коми між однорідними членами, правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати  повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, уміння виконувати такі  мисленнєві дії, як аналіз, порівняння, виведення висновків за аналогією.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

Воля, освіта, рівність, братерство збудять ізнов Україну! (Б.Грінченко.) Все здолаєм, все ми зможем, тьму прокляту переможем! (П.Тичина.) Станьмо вкупі за Вкраїну, биймось, биймось до загину! (Б.Грінченко.) Так доки будем людом ми безгласним, перед чужинцем гнутись і німіти, ні поринать, ні плавати не вміти? (П.Тичина.) А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш одвічні  труднощі дороги. (В.Герасимчук.)

Картка  2

Переписати,  уставляючи пропущені букви і  розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

У майбуття ростуть д..рева й люди. (В.Коротич.) Сплять ліси, поля, кр..ниці, шепіт ручая. (А.Малишко.) Дорога то збігала на гору, то стрімко спадала вниз, пірнала  під віття, слалась чер..з гребельки. (Ю.Мушкетик.) Свіжа зел..нь ро..гойдалась, ро..гулялась, попл..ла. Все ож..ває, міниться, тр..мтить, бруньками пружно тягнеться в блакить. (А.Малишко.) У цвіту яблуневім х..тались сади після бур, після гроз, після років біди. (В.Сосюра.)

Картка 3

Переписати, підкреслити однорідні члени речення. В першому реченні підкреслити всі члени речення.

І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на вишневий цвіт. (О.Довгий.) Над селом, над полем, над борами райдуга біжить, яе зайченя. (М.Сингаївський.) По воді стрімку кардіограми пишуть щуки, жаби й окунці. (М.Гурець.) На тиху ніч, на вечір золотий у синє небо висипали зорі. (О.Довгий.) І переходить надвечіря у вечір, в північ, в ніч глуху. (Л.Дмитерко.) Маска ховає обличчя, але не ховає очей. (І.Павлюк.)  

* Пояснювальний диктант. Визначити ряди однорідних членів речення.

Глід, Шипшина й Терен дикий вмить без галасу і крику всю поляну оточили, нашорошили голки. (В.Симоненко.) Ой, гірка моя калина! Візьму ягоду я в губи від простуди, від огуди, від нудьги, від переляку. (П.Перебийніс.) В поле, до ріки йду не гуляти – слухать стежку, хвилю, колоски. (М.Федунець.)

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.

  •  Які члени речення називаються однорідними?
  •  Який зв’язок -  сурядності чи підрядності – існує між однорідними членами речення?
  •  Які члени речення можуть бути однорідними?
  •  Як поєднуються між собою однорідні члени речення?  
  •  Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?
  •   Якими сполучниками поєднуються однорідні члени речнння?
  •  На які групи поділяються сполучники сурядності?
  •  Чи завжди ставиться кома  перед протиставними сполучниками, які зєднують однорідні члени? Назвати протиставні сполучники.
  •  У якому випадку не ставиться кома перед єднальним сполучником, який зєднує однорідні члени?
  •  У якому випадку ставляться коми перед єднальними сполучниками?  Навести приклади.
  •  Чи ставиться кома перед другою частиною розділового сполучника, який зєднує однрідні члени речення? Навести приклади.

ІІІ. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням.

І. І Шевченко, і Пушкін, і думний Шекспір у симфонію людства вплели голоси. (А.Малишко.) Колись в сонетах Данте і Петрарка, Шекспір і Спенсер  красоту співали. (І.Франко.) Ти маєш і Шевченка, й Українку. Вони ж за тебе муки прийняли. (В.Гей.) Чи не приходять розмовлять із нами Леся Українка, і Коцюбинський, і Франко? (М.Рильський.) Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло. (В.Симоненко.) Прийдіть, мої брати й мої діди, опришки, запорожці, галайди, Залізняки, і Гонти, й Морозенки! (Д.Павличко.) А в нас ні Муромця, ані Тараса, ні оборонців, ні вождів, ні Спаса! (М.Шевченко.)  

ІІ. Високо вгорі сліпучо зблискують крилами голуби. Хтось їх ганяє,  підіймає обережно над собором, над валуванням заводських димів. У понадхмарї, у чистих висотах  добувають розумні птахи  собі свіжого повітря ковток. Вони то згаснуть, то знову виринуть у тій  буро-оранжевій повені і, мов рибки, трепещуть у ній, набираючи висоту. То зникнуть у хмарі, то знову сріблясто затріпочуться, зблиснуть, мов іскринки... Ось вони розтанули, зникли, а по якійсь хвилі знов засріблилися, мов біле листячко, розвіяне вітром у буро-червоній хмарі. Вперто підіймаються вони над собором і його наче витягують за собою, тягнуть у небо  разом з його банями і шпилями.

За О.Гончаром.

ІІІ. До свободи треба дорости розумом і світлими думками. (А.Матвійчук.) А це знамено запорожців, а чи заграва зацвіла? (В.Марсюк.) Я пристав до борців, що не знають вороття у минуле, назад. Їм у щасті чи в тузі безкраїй душі полумям волі горять. (І.Ірлявський.) А ці тупцюють дрібно та борзенько. Хіба Нечай, Богун чи Морозенко оце б такий  човгикали фокстрот? (Л.Костенко.) Наклеп, злоба, підлість, гнів і пиха – все тимчасовість. (Д.Павличко.) Сійте розумне, безсмертне і людяне. (М.Некрасов.)

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

В Шевченковім залізнім слові, під грізним  Гоголя пером, нам хвилі гомонять дніпрові, гаї й лани понад Дніпром. (М.Рильський.) Шевченка  рядочки і Пушкіна вольнії строки, Некрасова муза і Лесі крилаті слова у серці лишаться на всі неозначені строки. (Л.Забашта.)  Море лягло, завмерло, притулило заворожену пащу до берегів і жадібно пє красу скель. (М.Коцюбинський.)

* Навчальний диктант.

І. Наближаюсь до чорногузів, що ходять по мілкому.  Ось один птах подивився на мене і, задерши дзьоба, хутенько чи то перебігає, чи то  перескакує на безпечніше місце.  А решта й не дивляться в мій бік, граційно переступають  тонкими ногами поміж лепехи та осоки, вишукують здобич.

Чорногузи дуже  великі, поважні й пихаті. Я кидаюсь вперед, щось кричу войовниче. На мою превелику радість, птахи  один за одним  важко злітають догори і, далеко повитягавши тонкі шиї, летять. Але чомусь не зринають догори, а низько перелітають над ставом і зникають за вербами на протилежному березі.

Мені стає шкода, що розлякав їх. Може, повернуться знову? На лугах – найулюбленіше їхнє місце. Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи просто так походити серед лепехи й рогози. (За Є.Гуцалом;  120 сл.)

ІІ. Хто не був на городі, придивіться. Гляньте на гарбузиння, на ряди голованів-соняшників, на картоплю, на буряки. Усім цим добром натопкана свята земелька.

Між городиною жартівлива рука бризнула квітками. Тут і королевий цвіт, і кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка. Все це гордовите панство топчеться поміж капустою, по грядках квасолі, лізе на тин, зазирає у маленьке віконце, просить: “Чи не продали б ви, хазяєчко, хоч клуночок картоплі?” (За С.Васильченком; 70 сл.)

ІІІ. Страшне у скіфів дійство похоронне! Ольвійський грек, бувало, похолоне. Спочатку возять мертвого царя, щоб сорок днів усі за ним ридали. Рабиня, як зацьковане звіря, тремтить, чекає, що її придавлять. Царя везуть, одягнутого в плис, у захололій капсулі із воску. Селера і товчений кипарис зробили з нього мумію заморську.  І їде цар з рабами і скарбами. Царя везуть вози і шарабани. За ним ідуть на той світ, бо він цар, наплакавшись у ті сороковини, коханка, кухар, навіть новинкар, що буде й там розказувать новини.  Підземний світ, і тлін, і німота. В жертовних чашах ритуальний трунок. Та на цареві зброя золота, і меч, і щит, і бойовий рихтунок. Аж потім вже подвижники і вчені  взялись вивчать кургани височенні. От розкопають ями та карєри та й доберуться в царські інтерєри. І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами. (За Л.Костенко;  145 сл.)

Словник. Скіфи – народ, що у УІІ ст. до н.е. прийшов у  Північне Причорноморя з Азії. Плис -  груба бавовняна ворсиста тканина; бавовняний бархат. Капсула – оболонка, герметично закрите  вмістище. Рихтунок – спорядження.

V. Підбиття підсумків уроків.

VІ. Домашнє завдання.  Поворити  п. 10, вправа 167.

Урок  № 33

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису пам’яток історії та культури.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису памятки

Мета: пояснити особливості будови опису пам’яток історії й культури; формувати  вміння визрізняти опис пам’ятки в тексті й усно переказувати його зі збереженням стильових вимог вихідного зразка; розвивати логічне й образне мислення, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. Вказати опис місцевості. Чи можна вважати, що в уривку подано ще один опис – опис  давньої гравюри?  Чи є ця гравюра памяткою історії й культури?  Як ви розумієте вираз “памятка історії та культури”?

Загальний вигляд Чортомлицької Січі показано на одній вельми цікавій гравюрі.

Вона виконана відомим гравером ХVІІ століття Інокентієм Щирським на полотні завдовжки  в 12 і завширшки  в 7,5 четвертей. Лицевий бік гравюри весь списаний ликами, розділеними на шість рядів.  В першому ряду зображена Богоматір, у другому – світлий князь Володимир: під ним – двоголовий орел. Обабіч Богоматері й Володимира – 12 фігур різних святих. У третьому ряду зображено місто  Київ, в четвертому зліва – намальовано будинок, у якому сидять запорожці поруч із турками чи татарами на спільній раді, посередині – група козаків, які списами розміряють землю, а з правого боку – Запорозька Січ з клубами диму над нею.  Січ оточена високим валом, на котрому стоять три гармати на колесах, за валом видніють шість куренів, серед яких височить маленька триглава церковця.  

Нижче зображення Січі  йде останній ряд постатей -  чотирьох  візантійських імператорів  та двох російських царів – Івана й Петра. Думка, вкладена  майстром у гравюру, очевидна – він показав головні моменти  в історії Київської Русі у зв’язку з історією запорізьких козаків і зобразив сучасне йому  царське двовладдя в Росії, підкріпивши його прикладом Візантійської імперії.

За Д.Яворницьким.

Словник. Гравюра –  зображення, що є відбитком  з малюнка, виконаного  гравіюванням на дошці (друкарській формі). Четверть - старовинна міра довжини, що дорівнює  четвертій частині аршина (17,775 см).

* Прочитати (прослухати), зясувати стиль  кожного  з  висловлювань.  Назвати відомі вам памятки історії та культури.

1. Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь обєктів культурної спадщини.

Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу  цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Памятка – обєкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих памяток України.

Із  Закону України “Про охорону

культурної спадщини”

від 8 червня 2000 р.

2. ПАМЯТКА -  1. Предмет, що служить нагадуванням про  кого-, що-небудь // Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т.ін.. 2. Предмет матеріальної культури минулого. П. історична -  залишок минулого, що є обєктом вивчення історичної науки.

З тлумачного словника.

Словник. Антропологія – наука про походження й розвиток людини, утворення рас.  Археологія –  галузь історичної науки, що вивчає  історичне минуле людського суспільства на основі  речових пам’яток (місць поселення, поховання, решток житла, предметів побуту, знарядь праці, зброї тощо). Естетика –  наука про прекрасне і його роль в житті суспільства.  Етнографія –  галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки. Автентичність – дійсність, справжність

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

Пам’ятка – це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся. Пам’ятки існують рухомі (твори станкового живопису й скульптури, ювелірні вироби, предмети побуту: меблі, обяг, посуд тощо)  та нерухомі, тобто постійно  закріплені за одним місцем:  будівлі,  твори монументального мистецтва (настінний розпис, мозаїка, пам’ятники).  

У реченнях  опису  памятки (предмета) “даним” є назва предмета чи його частин, “новим” – ознаки предмета.

Якщо пам’ятка  історії й культури є  архітектурним комплексом (ансамблем), її опис є органічним поєднанням опису окремих будівель (церкви, каплиці, дзвіниці, трапезної, муру, брами тощо) та опису місцевості, ці споруди розташовані.

ІV. Виконання  вправ на  закріплення вивченого.

*  Прочитати. Чи можна вважати уривок поєднанням розповіді про памятку з описом памятки історії й культури? Прочитати фрагмент-розповідь про історію  памятки та фрагмент-опис памятки. Вказати фрагмент, що становить собою оцінку памятки. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

Траянову колону  встановлено 113 року нашої ери  в Римі  Вона увічнювала могутнього імператора й проведену ним  на початку ІІ століття нашої ери воєнну кампанію проти Дакії – країни, що обіймала територію між Дунаєм і Прутом, загрожуючи  римським володінням на південь від Дунаю. Рим мав виплачувати дакам  щорічну данину. Внаслідок згаданої кампанії, відомої у світовій історії як Траянові війни, Дакію було підкорено, і кордони могутньої Римської імперії сягнули далеко на північний схід.

Первісно колону  було увінчано  бронзовим орлом. Згодом орла було замінено статуєю Траяна, а в ХV столітті – статуєю Апостола Петра. Колона суцільно вкрита скульптурними рельєфами. Усього рельєфів 155. На них представлено найважливіші  події військових походів Траяна 101-102  та 105-106 років.  

Рельєфи виконані надзвичайно майстерно. Колона справляє враження урочистої величі.

З журналу.

Словник. Рельєф – опукле скульптурне зображення  на площині.

* Прочитати. Зясувати пожднані в уривку типи мовлення. У реченнях опису памятки вказати “дане” й “нове”. Зясувати стиль уривка.

Бунчук -  проста, помальована начорно палиця завдовжки  чотири з половиною аршини. На її верхньому кінці насаджено мідну кулю. Під кулею вставлено волосся з кінського хвоста з чотирма чи шістьма косами поверх волосся.

Бунчук – клейнод, що належав кошовому отаманові, хоч носив його бунчужний, він же бунчуковий товариш, який  під час походу тримав його над головою кошового.

За Д.Яворницьким.

Словник. Аршин – давня міра довжини (0,711 м). Клейнод - вйськова ознака, символ влади, що надавався козацькій старшині відповідно до посади.

V. Підготовка до роботи над  письмовим  вибірковим  переказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

ясування значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. Зясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану вибіркового  переказу тексту (фрагменту, що є описом  памятки історії та культури).

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

* Усне переказування опису  памятки  за складеним планом.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.   Дібрати  робочі  матеріали  до твору-опису названої вчителем пам