10871

Проблема прісної води

Реферат

Экология и защита окружающей среды

Це стало можливим завдяки впровадженню ресурсозберігальних, маловідходних і безвідходних технологічних процесів, завдяки зменшенню забруднення повітряного середовища й водойм. Охорона навколишнього середовища стала однією з найголовніших проблем.

Русский

2014-10-10

29.7 KB

12 чел.

Реферат

 На тему : «Проблема прісної води»

 

Проблема прісної води

  Основними характеристиками XX і початку XXI століть е інтенсивне зростання населення Землі й розвиток урбанізації. Виникли й продовжують виникати міста-гіганти, де населення перевищує 10 млн. чоловік. Постійний

розвиток промисловості, транспорту, енергетики, індустріалізація сільського господарства стали причиною того, що антропогенний вплив на навколишнє середовище набув глобального характеру.

  Однак почали вживатися й активні заходи з метою охорони навколишнього

середовища. Це стало можливим завдяки впровадженню ресурсозберігальних, маловідходних і безвідходних технологічних процесів, завдяки зменшенню забруднення повітряного середовища й водойм. Охорона навколишнього середовища стала однією з найголовніших проблем. Щоб її вирішити, залучені працівники багатьох спеціальностей, зокрема, ті, хто пов'язаний з господарською діяльністю в населених пунктах і на промислових підприємствах, що можуть стати джерелом забруднення повітряного й водного середовища. До водного середовища належать поверхневі й підземні води. Поверхневі води сконцентровані в основному у Світовому океані й містять1 млрд. 375 млн. кубічних кілометрів — близько 98 % усієї води на Землі.

  Поверхня океану (акваторія) займає 361 млн. квадратних кілометрів. Це приблизно в 2,4 рази більше за площу суші території, що займає 149 млн. квадратних кілометрів. Вода в океані солона, причому більша її частина (більше 1 млрд. кубічних кілометрів) має постійну солоність близько 3,5 % і температуру, яка приблизно дорівнює 3,7 °С Помітні розходження в солоності й температурі можна спостерігати тільки в поверхневому шарі води, а також в окраїнних особливо в Середземних морях. Вміст розчиненого кисню у воді значно знижується на глибині 50—60 метрів. Підземні води можуть бути солоними, солонуватими (меншої солоності) і прісними. Існуючі геотермальні води мають підвищену температуру (більше 30°С), Для виробничої діяльності людства і його господарсько-побутових потреб необхідна прісна вода, кількість якої складає всього 2,7 % загального обсягу води на Землі, причому дуже мала її частка (усього 0,36 %) знаходиться в легкодоступних місцях. Більшість прісної води міститься а снігах і прісноводних айсбергах, які розташовані в основному в районах      Південного полярного кола. Річний світовий річковий стік прісної води складає 37,3 тис. кубічних кілометрів. Крім того, може використовуватися частина підземних вод, що дорівнює 13 тис. кубічних кілометрів.

  Якщо неможливо дістати прісну воду, то використовують солону поверхневу або підземну воду, намагаючись її опріснити або гіперфільтрувати: під великим перепадом тисків пропускають воду через полімерні мембрани з мікроскопічними отворами, які затримують молекули

солі. Обидва ці процеси досить енергоємні, тому зараз учених зацікавила пропозиція, що припускає використовувати як джерело прісної води прісноводні айсберги (або їхні частини), які з цією метою о їхні частини), які з цією метою буксируватимуться по воді до берегів, які не мають прісної води, а потім організовуватиметься їх танення. За попередніми розрахунками, отримання прісної води буде приблизно вдвічі менш енергоємним у порівнянні з опрісненням і гіперфільтрацією. Важливою властивістю водного середовища є те, що через нього в основному передаються інфекційні захворювання (приблизно 80 % усіх захворювань).

  Утім, деякі з них, наприклад коклюш, вітрянка, туберкульоз, передаються

і через повітряне середовище. З метою боротьби з поширенням захворювань

через водне середовище Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ)

оголосила поточне десятиліття десятиліттям питної води.

Завдяки вічному круговоротові води Існують прісні водні ресурси. Як

результат випаровування з'являється гігантський обсяг води, що сягає 525 тис. км3 у рік. 86 % цієї кількості припадає на солоні води Світового океану і внутрішніх морів — Каспійського, Аральського й ін., інша частина випаровується на суші, причому половина — завдяки транспірації вологи рослинами. Щороку випаровується шар води завтовшки приблизно 1250 мм. Частина її знову випадає з опадами в океан, а частина переноситься вітрами на сушу і тут живить ріки й озера, льодовики і підземні води.

  Природний дистилятор харчується енергією Сонця і забирає приблизно 20 % цієї енергії. Ріки здавна вважалися джерелом прісної води. Однак у наш час вони стали переносниками відходів. Відходи на водозбірній території руслами рік стікають у моря й океани.

   Велика частина використаної річкової води повертається в ріки й водойми у вигляді стічних вод. Дотепер зростання очисних споруджень не відповідає зростанню споживання води. Навіть найдосконаліше очищення, включаючи біологічне, не гарантує, що зникнуть усі джерела забруднення. Підраховано, що всі розчинені неорганічні речовини і до 10 % органічних забруднюючих речовин залишаються в очищених стічних водах. Таку воду знову можна вживати тільки після багаторазового розведення чистою природною водою. І отут людині важливо знати співвідношення абсолютної кількості стічних вод, хоча б і очищених, і водного стоку рік. Підраховано, що на усі види водокористування витрачається 2200 км3 води на рік. Щоб розбавити стоки, використовується практично 20 % ресурсів прісної води світу. Учені підрахували, що щорічно на розведення стічних вод необхідно 30—35 тис км3 прісної води. Це призведе до того, що ресурси світового річкового стоку практично вичерпаються. 10 км3 річкової води стікаються в 1 км очищеної води. Хоча кількість прісної води не знижується, однак якість різко погіршується. Прісна вода тепер уже не годиться для вживання.

  Щоб зупинити катастрофічне зниження якості прісних вод, людина зобов'язана змінити спрямованість своїх дій. Слід якнайшвидше ізолювати природний водний цикл від антропогенного. Це припускає перехід на замкнуте водопостачання, на маловідходну або навіть безвідходну технологію, яка супроводжуватиметься різким зниженням обсягів споживання води й очищених вод.

  Запаси прісної води, як і раніше, великі. І все-таки не можна забувати, що в результаті нераціонального водокористування або забруднення вони можуть вичерпатися в кожному з районів світу. На жаль, кількість таких місць збільшується, при ньому охоплюються цілі географічні райони. 20 % міського і 75 % сільського населення світу не задовольняють свої потреби в прісній воді. Регіони відрізняються за обсягом споживаної ними води, на який сильно впливає рівень життя населення. Цей обсяг коливається від 3 до 700 л на добу на одну людину.

  Багато чого залежить і від економічного розвитку географічного району.

Відомо, що канадська промисловість використовує 84 % усього водозабору,

у той час як Індія тільки 1 %. Найбільш водоємними галузями промисловості є сталеливарна, хімічна, нафтохімічна, целюлозно-паперова й харчова. Вони споживають практично 70 % усієї води, що використовується в промислових виробництвах. Середня цифра споживаної промисловістю води складає близько 20 %. Основним споживачем води слід визнати сільське господарство. Воно використовує приблизно 70—80 % усієї прісної води. Зрошуване землеробство охоплює лише 15—17 % площі сільськогосподарських угідь, але дає половину всієї продукції. Близько 70 % бавовнику вирощується на полях завдяки зрошенню.

  Сумарний стік рік СНД за рік — близько 4720 км. Однак викликає стурбованість те, що водні ресурси розподілені вкрай нерівномірно. У найбільш густонаселених районах, де живе близько 80 % населення, добре розвинуті промисловість і сільське господарство, водні ресурси складають усього близько 20 %.

  У залежності від коливань клімату змінюється і стік рік. До того ж і людина сказала своє вагоме слово в цьому процесі.

  Через постійне забруднення в багатьох країнах значно скорочуються запаси прісних вод.

  Стічні води промислових підприємств забруднюють прісні водойми. Це ж стосується і населених пунктів, які теж забруднюють воду. У результаті цього забруднення повністю змінюються фізичні властивості води (підвищується температура, зменшується прозорість, з'являються забарвлення, присмаки, запахи). Виникають плаваючі речовини, що знаходяться на поверхні води; на дні осідає осад. Склад води повністю змінюється: збільшується вміст органічних і неорганічних речовин з'являються токсичні речовини, зменшується вміст кисню, змінюється активна реакція" середовища й ін. Також відбуваються зміни в якісному й кількісному бактеріальному складі, виникають хвороботворні бактерії Така вода непридатна для пиття. Вона навіть не годиться для технічних потреб, звичайно ж, рибогосподарських цілей. Загальні умови скидання стічних вод будь-якої категорії в поверхневі водойми обумовлюються їхньою народногосподарською значимістю й характером водокористування. Після скидання стічних вод можливим є незначне погіршення якості води у водоймах, але це не повинно помітно позначатися на можливості подальшого використання водойми як джерела водопостачання, для культурних спортивних заходів, рибогосподарських цілей.

  За виконанням умов скидання виробничих стічних вод у водойми зобов'язані стежити санітарно-епідеміологічні станції і басейнові управління.

Існують нормативи якості води у водоймах. Відомо два види водокористування. До першого належать ділянки водойм, що використовуються як джерело для централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До другого виду відносять ділянки водойм, які використовуються для купання, спорту і відпочинку населення, а також ті водойми, що розташовані в межах населених пунктів. Тільки органи державного санітарного нагляду мають право зараховувати водойми до різних видів водокористування з огляду на перспективи їх використання.

  Нормативи якості води поширюються на створи, розташовані на проточних

водоймах на 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування.

  Непроточні водойми мають такі створи на 1 км в обидва боки від пункту

водокористування.

  Зараз приділяється багато уваги питанням запобігання й усунення забруднення прибережних районів морів. Нормативи якості морської води, які повинні забезпечуватися при скиданні стічних вод, стосуються не тільки районів водокористування у відведених межах, але й створів на відстані 300 м убік від цих меж. Вміст шкідливих речовин у морі повинен відповідати нормам ГДК, що встановлені за санітарно-токсикологічними, загально санітарними і органолептичними лімітними показниками шкідливості.

Море на цьому етапі не є виключно джерелом водопостачання.

  Воно також розглядається як лікувально-оздоровчий, культурно-побутовий

фактор.

Забруднюючі речовини, що стікаються в ріки, озера, водоймища й моря,

порушують сталу рівновагу водних екологічних систем. Водні джерела, завдяки природним процесам, які у них протікають, можуть іноді частково або навіть повністю відновити чистоту води. Однак це загрожує появою вторинних продуктів розпаду забруднень, які дуже негативно впливають на якість води.

  Самоочищенням води називається сукупність взаємозалежних гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, що призводять до відновлення первісного стану водного об'єкта.

  У стічних водах більшості промислових підприємств містяться забруднюючі речовини, тому їхній спуск у міську водовідвідну мережу не рекомендується. Усі стічні води, що випускаються у водовідвідну мережу, не повинні порушувати роботу мереж і споруд. Керівники підприємств зобов'язані стежити за тим, щоб води не руйнували матеріал труб і елементи очисних споруд. Також води не можуть містити більше 500 мг/л завислих  спливаючих речовин. Вони не повинні містити речовини, здатні засмічувати мережі або відкладатися на стінках труб; містити горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші; містити шкідливі речовини, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод або скиданню у водойму Не рекомендується температура, вища за 40 °С.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26599. СПОСОБЫ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ МОЛОКА БОЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ. КОНТРОЛЬ ЗА ЭФФЕКТИВНОСТЬЮ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ 2.24 KB
  СПОСОБЫ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ МОЛОКА БОЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ. Высокотемпературная обработка молока проводится с целью его обеззараживания от патогенных микроорганизмов продления срока хранения и обеспечения технологических свойств при переработке в молочные продукты. Чаще применяют пастеризацию нагревание молока до температуры не выше 100 С с выдержкой или без нее при этом инактивируют вегетативные формы бактерий. Пастеризация может быть длительной молоко нагревают до температуры 63 65С и выдерживают 30 мин кратковременной нагревание до...
26600. СПОСОБЫ ОГЛУШЕНИЯ УБОЙНЫХ ЖИВОТНЫХ, ИХ СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА 12.88 KB
  СПОСОБЫ ОГЛУШЕНИЯ УБОЙНЫХ ЖИВОТНЫХ ИХ СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА. 2 способа: с оглушением и без оглушения. Животных других видов убивают без оглушения. К кольцу привязывают животное за рога чтобы в момент оглушения оно не отскочило назад.
26601. СТАНДАРТНАЯ СОРТИРОВКА ТУШ ПО УПИТАННОСТИ 15.96 KB
  Говядину взрослого скота молодняка а также баранину и козлятину подразделяют на 1ю и 2ю категории. Говядина 1й категории должна иметь как минимум удовлетворительное развитие мускулатуры; остистые отростки позвонков седалищные бугры и маклоки не должны резко выступать жировые отложения должны быть заметны в виде небольших участков на шее лопатках бедрах в тазовой полости и в области паха; слои подкожного жира от 8го ребра к седалищным буграм могут иметь значительные просветы. Говядина 2й категории характеризуется менее...
26602. СУЩНОСТЬ «ЗАГАРА» МЯСА. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ «ЗАГАРЕ». ЗАГАР 2.3 KB
  СУЩНОСТЬ ЗАГАРА МЯСА. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ЗАГАРЕ. Это особый вид порчи мяса в первые сутки после убоя животного. Наблюдают его при недостаточно интенсивном охлаждении парного мяса а также при слабой аэрации если туши в парном состоянии плотно укладывают или тесно подвешивают одна к другой в душных помещениях при температуре выше 1520 С.
26603. СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЙ «УСЛОВНО ГОДНОЕ МЯСО», «МЯСО ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ» 878 Bytes
  СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЙ УСЛОВНО ГОДНОЕ МЯСО МЯСО ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ. Мясо вынужденно убитых животных – мясо от больных животных лишенных жизни ввиду нецелесообразности или неэффективности дальнейшего лечения с целью недопущения падежа. Условногодное мясо мясо использование которого для пищевых целей допускается после обеззараживания.
26604. СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ПОСОЛКИ И ГИГИЕНА ПОСОЛКИ МЯСА. ЗНАЧЕНИЕ И СУЩНОСТЬ ПОСОЛА 6.28 KB
  СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ПОСОЛКИ И ГИГИЕНА ПОСОЛКИ МЯСА. Посол мяса один из самых древних ранее широко распространенных и доступных методов консервирования. В связи с развитием холодильной техники использованием высоких температур для консервирования мяса и мясопродуктов развитием колбасного производства посол уступил первое место этим методам консервирования. Однако и сейчас в сельской местности в личном хозяйстве он находит и будет находить применение как самостоятельный метод консервирования мяса н мясопродуктов.
26605. СХЕМА ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА ОБСЕМЕНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЯМИ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ 1.54 KB
  СХЕМА ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА ОБСЕМЕНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЯМИ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ. Схема бактериологического исследования мяса и мясопродуктов по ГОСТ 2123775.
26606. ТЕХНОЛОГИЯ УБОЯ КРС И ПЕРВИЧНАЯ ПЕРЕРАБОТКА ТУШ. ОГЛУШЕНИЕ. 22.62 KB
  ТЕХНОЛОГИЯ УБОЯ КРС И ПЕРВИЧНАЯ ПЕРЕРАБОТКА ТУШ. Чтобы предотвратить загрязнение туш и крови содержимым преджелудков на пищевод животным перед их обескровливанием накладывают лигатуру. Во избежание попадания крови от больных животных емкости нумеруют соответствующими номерами туш от которых собрана кровь. После этого полый нож извлекают из туши.
26607. ТЕХНОЛОГИЯ УБОЯ СВИНЕЙ И ПЕРВИЧНАЯ ПЕРЕРАБОТКА ТУШ. УБОЙ. ОГЛУШЕНИЕ 22.1 KB
  При сборе крови только для технических целей обычным боенским ножом производят глубокий разрез тканей в месте соединения шеи с грудной частью туши и направляя лезвие ножа вверх перерезают кровеносные сосуды у правого предсердия. Зачистка этих участков приводит к потерям массы туши и снижению ее товарного вида. Как указано выше свиные туши обрабатывают со съемкой шкур со съемкой крупонов и со шпаркой туш без съемки шкур. На конвейере вручную кольцеобразно подрезают гузенки снимают шкуру с бедер голяшек и паховой части от туш самцов...