10876

ДВП та фанера, їх використання в конструюванні обєктів технологічної діяльності

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема. Фанера та ДВП в конструюванні обєктів технологічної діяльності. Мета: ознайомити учнів з різними видами конструкційних матеріалів видами та породами дерев особливостями їх будови характерними ознаками способами заготівлі та одержання пиломатеріалів знач

Украинкский

2014-10-10

74.5 KB

97 чел.

Тема. Фанера та ДВП в конструюванні об’єктів технологічної діяльності.  

Мета: ознайомити учнів з різними видами конструкційних матеріалів, видами та породами дерев, особливостями їх будови, характерними ознаками, способами заготівлі та одержання пиломатеріалів, значенням деревини як конструкційного матеріалу для народного господарства країни;

            розкрити сутність таких характеристик конструкційних матеріалів, як твердість, жорсткість, пластичність; розвивати вміння визначати та враховувати механічні та технологічні властивості конструкційних матеріалів при виготовленні корисних речей;

виховувати почуття відповідальності та бережливого ставлення до навколишнього середовища.

Ключові поняття:  конструкційні матеріали, листяна порода, хвойна порода, корінь, стовбур, крона, ділова деревина, текстура.

Об'єкти практичної діяльності учнів: зразки різних порід деревини та інших конструкційних матеріалів.

Обладнання: стенд або комплекс зразків різних порід деревини, шпон, фанери, деревоволокнистих плит, інших конструкційних матеріалів (гума, метал, органічне скло, текстильні матеріали тощо); зразки учнівських і промислових виробів з деревини; кольорові таблиці з малюнками порід деревини та її текстури, лупи, інструкційні картки до лабораторних робіт.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів
ІІІ. Оголошення, подавання теми та очікуваних навчальних результатів

ІV. Вивчення нового навчального матеріалу

  1.  Ознайомлення учнів з деревиною як конструкційним матеріалом.
  2.  Ознайомлення учнів з властивостями деревини.

V. Лабораторно-практична робота «Розпізнавання конструкційних матеріалів за зовнішніми ознаками»

  1.  Інструктаж щодо проведення лабораторно-практичної роботи.
  2.  Виконання учнями лабораторно-практичної роботи.
  3.  Підбиття підсумків роботи.

VI. Лабораторно-практична робота «Визначення породи деревини за зовнішніми
ознаками»

  1.  Інструктаж щодо проведення лабораторно-практичної роботи.
  2.  Виконання учнями лабораторно-практичної роботи.
  3.  Підбиття підсумків роботи.

VII. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи
VIII. Домашнє завдання.

1. Конструкційний матеріал — матеріал або сировина (деревина, метал, тканина, шкіра, скло, пластмаса, гума, неткані матеріали тощо), із яких виготовляють вироби.

Спільними для всіх конструкційних матеріалів є механічні властивості, тобто здатність чинити опір проникненню в ці матеріали інших тіл. До таких властивостей належать міцність, твердість, пластичність.

Конструкційні матеріали характеризуються також технологічними властивостями. До них, наприклад, належать опірність розколюванню або згинанню, здатність проводити звук, тепло Й електричний струм. Механічні та технологічні властивості конструкційних матеріалів взаємопов'язані.

Дерево складається з трьох основних частин — коріння, стовбура та крони.

Найцінніша частина дерева — стовбур (рис. 13). Якщо розпиляти його поперек волокон, тобто зробити поперечний розріз, буде добре видно шарову будову деревини — багато кілець. Щороку на стовбурі утворюється одне річне кільце, тому, полічивши їх, можна визначити вік дерева.

Найбільше зовнішнє кільце — коро, її зовнішній корковий шар оберігає дерево від ушкоджень і несприятливих погодних умов,

При поздовжньому, розпилюванні стовбура точно посередині — радіальному розрізі — річні кільця мають вигляд смуг. Якщо ж розпиляти стовбур убік від серцевини — зробити тангентальний розріз — то отримаємо гарний малюнок, утворений річними кільцями. Він називається текстурою деревини.

2. Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру. За текстурою досить легко визначити породу дерева. Наприклад, у хвойних порід річні кільця на поперечному розрізі помітніші, ніж у листяних.

Породи деревини також різняться за механічними та технологічними властивостями. Однією з головних властивостей деревини є її міцність. Технологічні й механічні властивості деревини також пов'язані між собою. Наприклад, тверді породи деревини важче піддаються різанню, ніж м'які, волога-деревина може проводити електричний струм, а суха ні, тверді породи деревини краще проводять звук, ніж м'які, тощо. Механічні й технологічні властивості деревини обов'язково враховуються при виготовленні виробів. Наприклад, для виготовлення меблів застосовують деревину, яка має красивіший природний рисунок на розрізі й водночас високу міцність; музичні інструменти виготовляють із твердих порід деревини, яка добре проводить звук: скриньки, столове приладдя, різні прикраси краще виготовляти з м'яких порід деревини із красивим природним рисунком.

Міцність деревини при стисканні вздовж її волокон більша, ніж упоперек них, а розколюваність навпаки: краща вздовж волокон, ніж упоперек них. Цю властивість враховують при улаштуванні стояків, кроквин та інших елементів будівель.

3. Шпон — це тонкий (до 5 мм) лист деревини, який використовують для виготовлення фанери, оздоблення виробів, виготовлення сувенірів тощо.

Струганий шпон отримують шляхом стругання деревини, а лущений — зрізування ножем з колоди, що обертається.

Фанера — шаруватий деревинний матеріал, одержуваний шляхом склеювання шарів лущеного шпону.

Деревоволокнисті плити (ДВП) — плити, відлиті з деревної маси із наступним гарячим пресуванням або сушінням. Деревна маса — волокниста маса, одержувана шляхом стирання деревини.

Деревостружкові плити (ДСП) — плити, виготовлені шляхом гарячого пресування деревної стружки, змішаної із синтетичними смолами (рис. 16).

ДВП та ДСП застосовують у будівництві, меблевій промисловості тощо.

Лабораторно-практична робота

Послідовність виконання роботи

  1.  Ознайомитися із запропонованими зразками матеріалів.
  2.  Визначити властивості кожного зразка і заповнити другий
    стовпчик таблиці.
  3.  Визначити назву матеріалу і заповнити третій стовпчик таблиці.
  4.  З'ясувати сферу застосування наданих конструктивних мате
    ріалів і заповнити четвертий стовпчик таблиці.
  5.  Сформулювати висновок: обґрунтувати вибір конструкційного матеріалу для виготовлення майбутнього виробу.

Таблиця «Конструкційні матеріали»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78863. Эволюция концепции науки в позитивизме 29.5 KB
  Эволюция концепции науки в позитивизме. Позитиви́зм философское учение и направление в методологии науки определяющее единственным источником истинного действительного знания эмпирические исследования и отрицающее познавательную ценность философского исследования. Сущность позитивистской концепции соотношения философии и науки отражается во фразе О. Эталоном научного знания для позитивизма является естествознание методы которого автоматически переносятся на другие науки в том числе социальногуманитарные.
78864. Проблемы развития науки в постпозитивизме 13.56 KB
  Проблемы развития науки в постпозитивизме. философии науки развивается течение постпозитивизма. Постпозитивисты Поппер Мун Лакатос Фейрабенб Полани подвергли критике позитивистский идеал факта введя в анализ науки историческое социологическое и культурологическое измерение. Постпозитивизм общее название используемое в философии науки для обозначения множества методологических концепций пришедших на смену тем которые были присущи методологии логического позитивизма.
78865. Специфика социально-гуманитарного познания 14.44 KB
  Предмет социального познания мир человека а не просто вещь как таковая. Все указанные и им подобные моменты входят в процесс социального исследования и неизбежно сказываются на содержании получаемых в этом процессе знаний. между объектом и субъектом социального познания стоят письменные источники хроники документы и т. Текстовая природа социального познания характерная его черта.
78866. Философия в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Философия в системе социально-гуманитарного знания. При изучении социально-культурных процессов и явлений общество культура человек в современной науке принято делать отличия социально-гуманитарного знания от естественного...
78867. Методы в социально-гуманитарных науках 13 KB
  Методы в социальногуманитарных науках. Разновидностью включенного наблюдения является этнометодология суть которой состоит в том чтобы результаты описания и наблюдения социальных явлений и событий дополнить идеей их понимания. В социальногуманитарных науках широко применяется сравнительный компаративистский метод опять же с учетом специфики их предмета. Так в психологии этот метод реализуется в двух вариантах: а Сопоставление различных групп по возрастам деятельности и другим параметрам метод поперечных срезов.
78868. Место проблемы человека в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Место проблемы человека в системе социальногуманитарного знания Построить социальную онтологию отвлекаясь от человеческих индивидов как субъектов социального процесса невозможно. Поэтому главное внимание социальная философия уделяет исследованию человека как предпосылки и субъекта социальноисторического процесса. Что такое человек Каковы его природа и сущность Каковы характерные особенности и направленность эволюции человека Все это суть проблемы философской антропологии учения о человеке исследующего своеобразие человеческого...
78869. Концепция социальной рациональности Макса Вебера 29 KB
  Концепция социальной рациональности Макса Вебера. Вебер внёс существенный вклад в такие области социального знания как общая социология методология социального познания политическая социология социология права социология религии экономическая социология теория капитализма. Свою концепцию Вебер называл понимающей социологией. Вебер в этом плане решительно расходится с Дюркгеймом полагая что реальным действующим лицом может быть не мифическое коллективное сознание государство или класс а конкретный индивид.
78870. Феноменологическая программа исследования знания 32.5 KB
  Феномен и логос учение о феноменах явлениях это обозначение философского движения появившегося в начале 20 века а также своеобразной практики осмысления пытающейся проникнуть к истокам человеческого опыта и познания. Ее отличительными чертами являются: нацеленность на вскрытие и приведение к непосредственной очевидности тех пластов нашего опыта которые в обыденной жизни остаются незримыми зачастую будучи основанием зримых; экспликация и истолкование смыслового содержания этого опыта и его сущностных структур; преимущественно...
78871. Герменевтический подход в социально-гуманитарном познании 29 KB
  Рикер понимает теорию операций понимания в их соотношении с интерпретацией текстов; слово герменевтика означает не что иное как последовательное осуществление интерпретации. Таким образом нужно установить соотношение между понятиями интерпретации и понимания. Цель понимания совершить переход от этого выражения к тому что является основной интенцией знака и выйти вовне через выражение. Согласно Дильтею виднейшему после Шлейермахера теоретику герменевтики операция понимания становится возможной благодаря способности которой наделено...