10926

Методи проектування (метод комбінування). Планування роботи з проектування та виготовлення виробу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Тема уроку: Методи проектування метод комбінування. Планування роботи з проектування та виготовлення виробу. Мета уроку: Формування умінь необхідних для роботи з технічною літературою з метою пошуку зразків виробів аналізу та копіювання їх а також виявлення найкр

Украинкский

2013-04-02

49.5 KB

154 чел.

Тема уроку: Методи проектування (метод комбінування).

Планування роботи з проектування та виготовлення виробу.

Мета уроку: Формування умінь необхідних для роботи з технічною літературою, з метою пошуку зразків виробів, аналізу та копіювання їх, а також виявлення найкращих ознак у кожній моделі. Розвивати в учнів уяву, мислення, вміння порівнювати та аналізувати. Виховувати відповідальність, основи культури праці.

Об'єкт навчальної праці: моделі виробів з листового металу.

Обладнання: креслярський інструмент, копіювальний папір.

Тип уроку: Формування практичних умінь і навичок.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина (1 хв.)

II. Мотивація навчально-трудової діяльності (7 хв.)

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.)

IV.  Повторення раніше вивченого матеріалу (6 хв.)

V. Практична робота (23 хв.)

VI. Заключна частина (6 хв.)

Хід уроку

І. Організаційна частина

-      Перевірка присутніх;

-      Призначення чергових.

II.   Мотивація навчально-трудової діяльності. На попередньому занятті ми з вами    вивчали   технологічну    машину   -   свердлильний   верстат,    ознайомилися    зі спеціалізованими виданнями, в яких містяться різні конструкції виробів, та приділили частину уроку на питання пошуку та аналізу виробів в цих спеціалізованих виданнях. Сьогодні ж ми спробуємо закріпити набуті знання на практиці, здійснивши пошук зразків виробів з тонколистового металу, проаналізувавши їх і  спроектувавши свою власну модель виробу. Практичні уміння, що набудете на сьогоднішньому занятті, ви зможете використовувати у повсякденному житі, адже уміння знаходити варіанти, а потім, їх проаналізувавши, створити власний найкращий варіант можна використовувати не лише під   час   проектування   виробів   з   тонколистового   металу,   а   й   виробів   з   інших конструкційних матеріалів  і  навіть під час проектування  власного  життя, будинку, квартири, кімнати тощо.

Далі вчитель демонструє зразки виробів з листового металу і просить учнів відповісти на запитання: Чи можна вдосконалити ці вироби та як це зробити? Якщо так, то для цього необхідно сформувати необхідні вміння і навички пошуку та аналізу відповідної інформації.

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

IV. Повторення раніше вивченого матеріалу

Методом бесіди учитель обговорює разом з дітьми наступні питання:

1. Які спеціалізовані видання ви знаєте, в яких містять зразки виробів?

2. Як необхідно здійснювати пошук та аналіз зразків виробів?

3. Які ви знаєте способи копіювання виробів з технічної літератури?

V. Практична робота 5.1 Вступний інструктаж

Вчитель ділить клас на групи по чотири — шість осіб. Кожній групі пропонується вибрати

з орієнтовного переліку об'єктів проектування виріб з тонколистового металу.

Завдання 1. Використовуючи інформаційні джерела (спеціалізовані видання), необхідно

знайти 3-5 варіантів конструкцій подібних виробів.

Завдання 2. Використовуючи способи копіювання графічної інформації, перенести в

робочі зошити зображення знайдених варіантів конструкцій.

Завдання 3. Необхідно при допомозі таблиць здійснити аналіз, кожного із знайдених

зразків і створити власну нову модель із використання найкращих ознак розглянутих

моделей.

Так у таблиці №1 необхідно зафіксувати, які вимоги ставляться до даної конструкції.

Охарактеризувати кожен варіант конструкції відповідно до поставлених вимог і напроти

кожної конструкції відмітити "+" задоволення цих вимог, знаком "-" - незадоволення.

(Вимог має буги не менше 5).

Таблиця №1

Конструкція повинна:

Конструкція №1

Конструкція №2

Конструкція №3

1

2

3

4

1. Зберігати свої початкові якості

2. Зручна у використанні

3. Мати естетичний і оригінальний вигляд

4. Бути простим у виготовленні

5. Мати найпростіші з'єднання

Вибір оптимального варіанту. Здійснюється шляхом вибору найкращих, найвдаліших сторін запропонованих конструкції при цьому формуючи свій оптимальний варіант. Для кращого розуміння здійснюємо у вигляді таблиці №2.

Таблиця №2

Вимоги до конструкції

Досягнення цілі

Шляхи досягнення цілі

1

2

3

1 Зберігати свої початкові якості

2. Зручна у використанні

3. Мати естетичний і оригінальний вигляд

4. Бути простим у виготовленні

5. Мати найпростіші з'єднання

5.2. Поточний інструктаж

-    слідкувати за дотримуванням вимог, що ставляться до проекту;

-    акцентувати увагу дітей на те, що важливо висловити ідею (проблему), а не давати оцінку;

-    звернути увагу дітей на те, що повторювати висловлену ідею можна лише тоді, коли до неї додається щось нове;

.- необхідно частіше підкреслювати, що правильність знайденого або запропонованого визначається, по-перше, кількістю пропонованих варіантів, по-друге, повнотою обгрунтування їх прийняття або заперечення, переконливістю аргументації.

5.3 Заключний інструктаж

-    замалювати на дошці спроектовані учнями об'єкти проектування;

-    вибрати   через   голосування   найкращий   та   найбільш   значимий   об'єкт,   який необхідний в повсякденному використанні.

-    зробити підсумок про те, що будь-який технологічний об'єкт створений людиною не існує за для „розваг", а розв'язує чітко визначені конструкторами задачі (проблеми).

VI. Підсумок уроку

6.1  Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1. Що ми робили на уроці?

2. Що нового він дізнався на уроці?

3.  Чи досягли очікуваних результатів? Що саме вдалося зробити?

6.2 Підбиття підсумків:

-          виставлення оцінок за роботу на уроці;

—         домашнє завдання:  продовжити пошук інформації в підручниках, журналах,   альбомах   для   того,   щоб   запропонувати   інші   варіанти   об'єктів технологічної діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82532. Особенности памяти у детей с задержкой психического развития (ЗПР) 25.5 KB
  У детей с психофизическим инфантилизмом наблюдаются: уменьшение объема и скорости запоминания; неумение рационально организовать и контролировать свою работу; преобладание зрительной памяти над слуховой; У детей с ЗПР соматогенного генеза отмечается недоразвитие кратковременной памяти проявляющееся в снижении скорости запоминания в медленном нарастании продуктивности запоминания снижении объема памяти. У детей с ЗПР церебральноорганического генеза наблюдаются разнообразные нарушения памяти: повышенная тормозимость следов под...
82534. Особенности памяти у детей с нарушениями слуха 36 KB
  Образный материал глухие школьники непосредственно запоминают более успешнее чем слышащие так как у них зрительный опыт богаче. Но в то же время можно встретить в литературе данные что в дошкольном возрасте глухие хуже запоминают места расположения предметов в младшем школьном возрасте путают места расположения предметов сходных по изображению или реальному функциональному назначению. Глухие школьники младших классов применяют вспомогательные средства для запоминания. При запоминании ряда сходных предметов глухие плохо умеют...
82535. Особенности памяти у детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата 33 KB
  При обследовании и лечении детей с ДЦП в возрасте от года до 15 лет выявлено что недостаточность ВПФ по типу психического недоразвития и ЗПР отмечена в среднем в 407 случаев. Анализ особенностей памяти у детей с диплегической формой ДЦП показал что ребята лучше запоминали смысловые структуры чем изолированные цифры и слова. При гиперкинетической форме ДЦП у детей выявлены трудности запоминания в слухоречевой модальности.
82536. Особенности памяти у детей с нарушениями интеллекта 28.5 KB
  Замский умственно отсталые дети усваивают новое очень медленно быстро забывают воспринятое не умеют вовремя воспользоваться приобретёнными знаниями и умениями на практике. Ослабление активного внутреннего торможения обусловливающее недостаточную концентрированность очагов возбуждения делает воспроизведение учебного материала многими умственно отсталыми детьми крайне неточным. Чаще всего физиологической основой забывчивости умственно отсталых детей является не угасание условных связей как при обычном забывании а временное внешнее...
82537. Особенности памяти у детей с нарушениями речи 40 KB
  Наиболее специфична следовательно значима для развития речи слуховая память. Без моторной памяти невозможно освоение экспрессивной речи устной и письменной. Зрительная память необходима для освоения письменной речи а также для связи между первой и второй сигнальной системами.
82538. Мышление, его виды и мыслительные операции 35 KB
  В зависимости от характера деятельности и ее конечных целей доминирует тот или иной вид мышления. Однако по степени своей сложности по требованиям которые они предъявляют к интеллектуальным и другим способностям человека все виды мышления не уступают друг другу. Виды мышления: Нагляднодейственное мышление представляет собой совокупность способов и процесс решения практических задач в условиях зрительного наблюдения за ситуацией и выполнения действий с представленными в ней предметами. Необходимые для мышления образы представлены в...
82539. Особенности мышления у детей с нарушениями речи 30 KB
  Одним из самых трудных является вопрос о первичности речи и мышления об оценке структуры мышления у лиц с речевыми расстройствами. Практика и экспериментальные исследования показывают что мышление страдает в наибольшей степени при системных нарушениях речи алалии препятствующей его развитию и афазии затрудняющей его проявление. Важное практическое значение имеют достаточно часто встречающиеся особенно в последнее время сочетания расстройств речи и мышления.
82540. Особенности мышления у детей с ДЦП 32.5 KB
  Зачастую нагляднообразное и словеснологическое мышление начинает развиваться практически без фундамента нагляднодейственного мышления. Недостаточность нагляднодейственного мышления приводит к недостаточности в формировании других более сложных форм мыслительной деятельности. Нагляднообразное мышление обычно формируется на основе нагляднодейственного мышления и чувственного опыта ощущения и восприятие.