10941

Поняття про метали та їхні властивості

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема. Поняття про метали та їхні властивості. Мета: ознайомити учнів із металами їх призначенням та використанням; сформувати поняття про їхні основні властивості як конструкційних матеріалів уміння розпізнавати види металів характеризувати властивості металів м

Украинкский

2013-04-02

42.5 KB

47 чел.

Тема.  Поняття про метали та їхні властивості.

Мета: ознайомити учнів із металами, їх призначенням та використанням; сформувати поняття про їхні основні властивості як конструкційних матеріалів, уміння розпізнавати види металів, характеризувати властивості металів (міді, алюмінію, сталі); виховувати чіткість і акуратність під час виконання робіт.

Основні поняття:  чорний метал, кольоровий метал, сплав, механічні властивості, деформація, міцність, пружність, твердість, сплющення.

Обладнання:  слюсарний або комбінований верстак, правильна плита, молоток, кернер, слюсарна лінійка.

Структура уроку

Організаційний момент ………………………………………………………………………..………З хв

  1.  Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів…….………7 хв
  2.  Вивчення нового матеріалу …………………………………….10 хв
  3.  Властивості металів.
  4.  Види металів.
  5.  Листовий метал та дріт.

IV.Лабораторно-практична робота «Визначення видів листового металу

за їхніми механічними властивостями та зовнішніми ознаками»…………….17 хв

V.Закріплення нових знань і вмінь учнів …………………………………..…З хв

  1.  Підсумки уроку ……….………………….…………З хв
  2.  Домашнє завдання …………………….………………2 хв

ХІД УРОКУ

І.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Проблемне запитання.

Яка різниця між поняттями «метал», «сплав», «залізо», «сталь», «чавун»? У вигляді бесіди учитель з'ясовує рівень розуміння понять. При цьому, як правило, учні плутають деякі з наведених понять або ототожнюють їх.

III.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Властивості металів.

Зміна форми або розмірів предмета під дією докладених сил називається деформацією. Деформація є однією з механічних властивостей металів.

Прояв цієї властивості можна продемонструвати на прикладі механічної дії на предмети, виготовлені з матеріалів, що мають різні властивості. Для цього вчитель закріплює на штативі слюсарну лінійку й таких же розмірів зразки листових металів (алюмінію або міді). Підвісивши до лінійки та кожного зразка однакові важки, учитель звертає увагу учнів на величину відхилення одного з кінців кожного зразка від початкового положення.

— Чому сталева лінійка приймає попереднє положення, а інші зразки змінили своє попереднє положення?

Пружність — це здатність предмета відновлювати свою форму після припинення дії докладеної сили, тобто чинити їй опір.

У яких механізмах чи пристроях використовують пружини?

Із яких матеріалів їх виготовляють?

Учитель демонструє розтягання, стискування, скручування пружини.

Гнучкість (пластичність) — це властивість металу легко згинатися, змінювати свою форму під дією докладених сил.

Твердість це здатність матеріалу зберігати свою форму й розміри та протидіяти проникненню інструментів або інших предметів, тобто він важко піддається згинанню, різанню, стискуванню тощо. Чим твердіший матеріал, тим важче його обробляти, тобто матеріал більше протидіє інструменту ніж м'який.

(Учитель демонструє ці властивості на порівнянні зразків м'яких та твердих металів.)

Усі ці властивості належать до механічних. Фізичні властивості (блиск, колір, вага)вивчатимете на фізиці а хімічні властивості – на хімії.

2.   Види металів.

Розвиток сучасних технологій та виробництва значною мірою залежить від використання металів.

Метали міцні, піддаються ручній і механічній обробці, добре проводять тепло та електричний струм.

Чисті метали одержують із застосуванням обладнання високої вартості, тому й процес одержання таких металів має високу вартість. Але у виробництві для виготовлення різних деталей та механізмів необхідні матеріали з властивостями, яких не мають чисті метали. Тому на спеціальних підприємствах, наприклад плавильних, одержують сплави з наперед заданими властивостями. Сплави утворюються способом змішування двох або більше розплавлених металів чи металів з неметалами. Отримана речовина повинна мати металічні властивості. До найпоширеніших сплавів належать сталь і чавун (сплави заліза з вуглецем), бронза (сплав міді з оловом),  та дюралюміній (сплав алюмінію та міді).

Для виготовлення багатьох виробів використовують сталі. Вони поділяються  на конструкційні та інструментальні.  Ми будемо використовувати лише заготовки з конструкційні сталі.

Латунь — це сплав міді з цинком. Це найпоширеніший у природі легкий кольоровий метал. Основним його недоліком є невисока міцність. У техніці найчастіше використовують дюралюміній — сплав алюмінію з міддю, марганцем, магнієм та іншими речовинами.

3. Листовий метал та дріт.

Листовий метал одержують зі зливків сталі або кольорових металів на спеціальних машинах — прокатних станах.

На прокатних станах такі зливки, нагріті до високої температури, пропускають між циліндричними сталевими або чавунними валками, що обертаються в протилежних напрямах. Протиснутий між валками зливок стискується і набуває форми листа. Прокатування листового металу відбувається за кілька прийомів між валками з різною відстанню між поверхнями, від найбільшої до найменшої необхідної товщини. Листовий метал поділяється на два види: покрівельну листову сталь і жерсть. Покрівельна листова сталь завтовшки від 0,25 мм до 2 мм має чорний колір поверхні, тобто без захисного покриття, та оцинкована. Жерсть має товщину від 0,2 до 0,5 мм. Розрізняють чорну (без покриття) й білу (з обох боків покривається тонким шаром олова) жерсть. Покриття цинком і оловом запобігає корозії металу (іржавінню).

Способи виготовлення дроту та листового металу мають спільні ознаки. Насамперед, в обох випадках використовують нагрітий до високої температури метал і, по-друге, їх отримують пропусканням між вальцями, що обертаються.

Дріт виготовляють на металопереробних підприємствах шляхом волочіння або прокатування. Волочіння — це спосіб обробки металів тиском, коли розпечену заготовку протягують крізь отвір. При цьому діаметр отвору менший за діаметр заготовки. Для надання дроту більш точних розмірів і гладкості під час протягування застосовують оправки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

У яких галузях промисловості застосовують метали?

Учитель узагальнює відповіді учнів і повідомляє, що властивості металів обов'язково враховуються під час проектування та конструювання виробів. Наприклад, слюсарні лінійки виготовляють зі сталі, яка має більшу твердість і пружність, ніж сталь, із якої виготовляють віконні кутники, а залізо рубанка має меншу твердість, ніж різальна частина свердла, тощо.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель оцінює результати практичної роботи та вміння колективної роботи, аналізує типові помилки.

VІІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.  Підготувати повідомлення про професії робітників, які виготовляють або обробляють метал.
  2.   Опрацювати конспект.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24363. Единство и различие науки и искусства 60 KB
  Он же положил начало тенденции рассматривать поэзию в качестве главной составляющей искусства. Белинский утверждал что наука живая современная наука сделалась пестуном искусства и без нее немощно вдохновение бессилен талант. Новый виток обсуждения взаимоотношений науки и искусства связан с огромными достижениями науки и искусства XX столетия.
24364. Наука и обыденное познание 52 KB
  Наряду с научным художественным философским существует обыденное сознание познание. Эксперты отмечают сложность четкой структуризации понятия обыденное знание. К обыденным знаниям относят: практические знания необходимые человеку для решения повседневных задач основанные на здравом смысле умения навыки социальный опыт; исторически первый способ идеального отражения в форме мифологического знания; обыденное массовое сознание в форме стихийного массового опыта и др.
24365. Наука и религия в современной культуре 62 KB
  Научное и религиозное познание Для целей нашего исследования представляет определенный интерес и сопоставление научного и религиозного познания. В общественном сознании россиян под влиянием атеистической критики религии сложилось представление о противоположности и даже несовместимости науки и религии религиозного и научного познания. В рамках данного раздела мы не имеем возможности исследовать все эти грани а сконцентрируем преимущественное внимание на сопоставлении специфики научного и религиозного познания. И именно эта специфичность...
24366. Роль науки в современном образовании и формировании личности 32.5 KB
  Образовательный процесс выступает в качестве исходной территории на которой происходит встреча индивида и науки подготовка его к жизнедеятельности в данном обществе и формирование зрелой личности. Образование необходимая ступень социализации личности. Образование подразумевает не только процесс передачи знания но и процесс окультурования личности самого учащихся.
24367. Основные функции науки в жизни общества (наука как мировоззрение, как производительная и социальная сила) 59 KB
  Культурная сущность науки влечет за собой ее этическую и ценностную наполненность. Результативная функция науки осуществляется из систему образования воспитания обучения и подключения членов общества к исследовательской деятельности и эпосу науки. Функций у науки много и с ее развитием их становится все больше и больше.
24368. Возникновение науки. Две стратегии порождения знаний: обобщение практического опыта и конструирование теоретических моделей 104 KB
  Такой например характер имели геометрические знания древних египтян. Однако по мере развития практики наряду с отмеченными способами познания формируется новый способ построения знания. При таком методе исходные идеальные объекты черпаются уже не из практики а заимствуются из ранее сложившихся систем знаний языка и применяются в качестве строительного материала при формировании нового знания. Таким образом в науке наряду с эмпирическими правилами и зависимостями которые знала и преднаука формируется особый тип знания теория...
24369. Античный этап развития науки: логика и математика 104 KB
  Первые европейские ученые и философы любители мудрости Фалес Анакасимен Анаксимандр Гераклит опираясь на факты и логику впервые мыслили вещи не фантастически а стремились к естественнонаучном безличному целостному описанию природы космоса мира. Осуществляя многочисленные наблюдения за поведением планет Солнца природных и общественных явлений используя также и мифологически воззрения от них полностью устраниться не удалось они пытались найти как общие законы изменения и устройства мира так и частные его характеристики....
24370. Наука средневековья. Роль христианской теологии в изменении созерцательной позиции ученого 114 KB
  Начало мира это сам Бог. В результате христианское учение постепенно стало приобретать форму рациональной теологии где определенное место отводилось вопросам познания устройства мира. Предельность конечность мира в пространстве включала геоцентризм Аристотеля и Птоломея и оттеняла космическую функцию Христа. Он как бы замещал исследование причинноследственных связей превращался в важнейший способ восприятия мира и выражения опыта развивал мышление позволяя превращать истины веры в зрительные образы.
24371. Формирование идеалов (математизированное и опытное, экспериментальное знание) науки Нового времени (Г. Галилей, Ф. Бэкон, Р. Декарт) 127 KB
  это время становления новой современной науки. Этому способствовали как внутренние изменения самой науки уже Коперник и Кеплер свою гелиоцентрическую картину мира обосновывают с помощью математического расчета. Давление воды на лопатку движение деталей насоса кузнечного молота шелкопрядильной машины включали в себя непрерывную цепь механических причин и следствий ставших основой механической картины мира классического идеала науки.