11145

Поняття, властивості і типи акцій. Процедура реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств

Реферат

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Поняття властивості і типи акцій. Процедура реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств У відповідністю з ч.1. ст. 3 ЗУ Про цінні папери та фондовий ринокrdquo; Акція цінний папір без установленого строку обігу що засвідчує пайову участь у статут...

Украинкский

2013-04-05

74.5 KB

23 чел.

Поняття , властивості і типи акцій. Процедура реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств

У відповідністю з ч.1. ст. 3 ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок” Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції є найбільш розповсюдженим цінним папером в Україні. Головною відмінною рисою акцій є те, що їх випуск може здійснювати тільки акціонерне товариство. Особливий статус акціонерного товариства багато в чому визначається особливостями формування статутного фонду. Статутний фонд акціонерного товариства формується за рахунок випуску і продажу акцій (на суму статутного фонду). Інші підприємства і господарчі товариства не мають права випускати акції. Законодавством України встановлені мінімальні вимоги до розміру статутного фонду акціонерних товариств – він повинен бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення акціонерного товариства.

Властивості акцій

1. Акція відноситься до категорії безстрокових цінних паперів, тобто є цінним папером без установленого терміну обігу. Звичайно акція існує стільки, скільки існує акціонерне товариство. Життєвий цикл акції може перерватися у випадку ліквідації чи реорганізації акціонерного товариства.

2. Акція є свідченням пайової участі в статутному фонді акціонерного товариства, яке її випустило.

3. Обмежена відповідальність – інвестор, що купив акцію, не відповідає по зобов'язаннях товариства в цілому. Тобто власник акції не може втратити більше, ніж він вклав в акцію.

4. Надає право власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів.

5. Підтверджує членство в акціонерному товаристві і надає право на участь в управлінні їм. Дане право реалізується через участь у загальних зборах акціонерів.

6. Неподільність – якщо акція належить кільком особам, то всі вони є єдиним власником акції.

7. Акції можуть дробитися і консолідуватися.

Види акцій

В Україні випускаються дві групи акцій: прості іменні і привілейовані іменні.

Всі акції умовно поділяють на два типи: звичайні та привілейовані акції.

Звичайні (прості) акції (common stocks) — це акції, які безпосередньо купує інвестор на ринку цінних паперів і надає інвестору право одного голосу на зборах акціонерів, право на участь у розподілі прибутків і активів емітента у випадку його ліквідації після привілейованих акцій, а також право па отримання частини прибутку фірми у вигляді дивідендів, розміри яких та форма виплати ніколи не фіксується і залежать від величини чистого прибутку фірми та відповідного рішення загальних зборів акціонерів.

Дивіденди на прості акції здебільшого виплачують у випадку отримання емітентом значного прибутку. Якщо ж емітент за результатами економічної діяльності одержав незначний прибуток, або його діяльність була збитковою, дивіденди на прості акції не виплачуються. Однак у практиці зарубіжних країн іноді трапляються випадки, коли дивіденди на прості акції за останній рік виплачують і тоді, коли діяльність фірми була збитковою. Відповідні кошти для цього беруть з невикористаного фонду прибутку емітента за попередні роки. Зазначимо, що в Україні така форма сплати дивідендів сьогодні не практикується.

Розмір дивідендів на прості акції коливається в широкому діапазоні і залежно від прибутку емітента може досягати 90 % номінальної вартості акції, а в окремих випадках, коли фірма процвітає і має великі прибутки, дивідендні виплати на одну акцію можуть у кілька разів перевищувати її номінальну вартість. Звичайні акції користуються великою популярністю на ринках цінних паперів.

Звичайні акції поділяють на іменні акції та акції на пред’явника.

Іменні акції (registered stocks, inscribed stocks) — це акції, дані про власника якої реєструють в книзі реєстрації емітента. Іменні акції повинні бути тільки паперовими, електронний носій іменних акцій сьогодні не практикується. Крім того, іменні акції не можна продавати на ринку цінних паперів.

Акції на пред’явника (bearer stocks) — це акції, купівлю-продаж яких проводять без реєстрації власника в книзі акціонерів емітента (фіксується лише кількість таких акцій). Такі акції продають на ринку цінних паперів, їхній номінал переважно вищий за номінал іменних акцій. Акції на пред’явника можуть випускати як у паперовій, так і в електронній формі. Однак варто зазначити, що акції на пред’явника не мають широкого розповсюдження. Хоча вони і ліквідніші, ніж іменні акції, проте можуть стати предметом різних махінацій і підробок. Акції на пред’явника випускають в невеликій кількості і малим номіналом. Такі акції переважно випускають нові малопотужні акціонерні товариства.

Іменні акції та акції на пред’явника випускають у випадках, коли акціонерне товариство закритого типу. Така форма випуску акцій обмежує їхній обіг на ринках цінних паперів і поряд із залученням додаткових коштів дає змогу обмежити зовнішній вплив на діяльність емітента.

Інколи трапляються випадки, коли емітент для заохочення своїх інвесторів та збільшення статутного фонду акціонерного товариства випускає додаткові акції на певну суму нерозподіленого прибутку. Номінал таких акцій дорівнює найменшому номіналу раніше випущених акцій. Випущені нові акції безкоштовно розподіляють між акціонерами пропорційно до кількості акцій, якими вони володіють. Такі акції називають преміальними. Загальна вартість преміальних акцій доповнює статутний фонд акціонерного товариства. Зрозуміло, що загальний відсоток володіння акціями для кожного акціонера залишається незмінним.

Зазначимо, що після розпаду колишнього СРСР у Росії виник ще один тип акцій «золоті акції». Це звичайні акції, які є у власності держави. «Золоті акції» надають право «вето» на загальних зборах акціонерів при вирішенні питань про реорганізацію та ліквідацію акціонерного товариства, участі акціонерного товариства в інших організаціях, зміни статуту та передачі майна акціонерного товариства. За допомогою цих акцій держава певним чином контролює дотримання чинного законодавства і відповідні правові норми в процесі приватизації державного майна в Росії.

За методом нарахування дивідендів розрізняють звичайні акції з сталими дивідендами, звичайні акції з сталим приростом дивідендів, звичайні акції з плаваючим приростом дивідендів.

Привілейовані акції (preferred stocks) — це акції, які не надають права голосу на загальних зборах акціонерів, якщо це не передбачено умовами випуску, але вони надають право власникові на отримання гарантованих дивідендів і беруть участь у розподілі прибутків та активів емітента при його ліквідації. Всі права власників привілейованих акцій задовольняються в першу чергу порівняно з правами власників звичайних акцій.

Дивідендні виплати за привілейованими акціями проводять завжди незалежно від прибутків емітента в поточному році. Іноді, якщо дохід на звичайні акції перевищує дохід на привілейовані акції, емітент може змінити розмір дивідендів на привілейовані акції.

Іноді власникам привілейованих акцій надається право голосу на загальних зборах акціонерів, зокрема можуть випускати привілейовані акції типу «одна акція — один голос», або «одна акція — кілька голосів».

Усі привілейовані акції умовно поділяють на декілька типів: комулятивні; такі, що беруть участь у прибутках акціонерного товариства; привілейовані акції з регульованим дивідендом; конвертовувані привілейовані акції; преміальні акції та інші.

Комулятивні привілейовані акції (cumulative preferred stocks) — це акції якими їхньому власнику гарантується нагромадження дивідендних виплат за правилом складних відсотків у випадку, коли емітент з тих чи інших причин не може виплатити їх у поточному році.

Зазначимо, що комулятивні привілейовані акції є найпоширеніші серед привілейованих акцій.

Привілейовані акції, які беруть участь у прибутках (використовують дуже рідко) — це акції, за якими передбачається, крім фіксованого дивідендного доходу, отримання додаткового доходу при розподілі прибутку емітента між акціонерами товариства. Крім того, власники таких акцій можуть мати окремі права голосу на загальних зборах акціонерів.

Привілейовані акції з регульованим дивідендом — це акції, дивіденди на які періодично (переважно щоквартально) регулюють залежно від рівня доходу емітента.

Конвертовувані привілейовані акції надають право інвестору замінити їх на певну кількість звичайних акцій того ж емітента за ринковими цінами.

Треба зазначити, що на західному ринку цінних паперів користуються спеціальною класифікацією акцій корпорацій, розрізняючи такі основні типи акцій.

Акції з «голубими корінцями» — акції наймогутніших економічно стабільних корпорацій з стабільними прибутками. Дивіденди на такі акції виплачують завжди. Вважається, що ці акції найменш ризикові.

Доходні акції — це акції різних комунальних підприємств (водо-, газо-, електропостачання). Ці підприємства працюють постійно, мають прогнозовані прибутки, рівень яких переважно більший від середнього по країні. Рівень дивідендів на акції таких підприємств також більший за середній по країні, тому на акції таких підприємств завжди є попит на ринку цінних паперів.

Акції зростання — це акції інших могутніх корпорацій, які мають стабільний дохід, вищий від середнього по країні. Хоча дивіденди за такими акціями не перевищують 35%, вони стабільні і завжди сплачуються вчасно.

Циклічні акції — акції корпорацій, середній дохід яких циклічно змінюється залежно від ситуації в економіці. В основному це акції корпорацій базових галузей економіки: важкої, машинобудівної, целюлозно-паперової промисловості та інших галузей економіки. Зрозуміло, що ці галузі економіки розвиваються циклічно залежно від зміни та впровадження нових технологій. Тому під час економічного зростання акції таких підприємств максимально розкуповують і ринкові ціни на них зростають, а в період економічного спаду навпаки.

Антициклічні акції — це акції корпорацій, ціна на які стабільна і в періоди спаду в економіці. Це досягається за рахунок створення корпораціями додаткових резервних фондів прибутку для захисту антициклічних акцій на період спаду в економіці.

Спекулятивні акції — акції молодих новостворених підприємств, які не можуть у конкретний момент оголосити більш-менш стабільний курс своїх акцій на ринку цінних паперів. Такі акції продають на спекулятивному позабіржовому ринку, вони дешеві і вкладання грошей у такі акції є надзвичайно ризиковою справою.

Зауважимо, що акціонер може володіти однією, кількома, або значною кількістю акцій одного емітента. В останніх двох випадках стверджують, що акціонер володіє пакетом акцій. Залежно від того, яка кількість акцій є у пакеті, розрізняють значний і контрольний пакет акцій. Чинне законодавство різних країн визначає граничну кількість акцій у таких пакетах, оскільки їхні власники можуть впливати або повнісю контролювати фінансову діяльність емітента.

Під значним пакетом (significant shareholding) акцій розуміють пакет, який містить більше 5% акцій одного емітента, хоча законодавство різних країн уточнюють цей показник. Зокрема, в США значним пакетом акцій вважається пакет, який містить 10%, 20%, 40% акцій одного емітента. В Європейському Союзі такими пакетами є пакети, що містять 5%, 10%, 25%,30% акцій одного емітента. Згідно з чинним законодавством, кожен акціонер, який проходить один з визначених порогів значного пакета, зобов’язаний повідомити про це емітента і спеціальні держанні комісії, які контролюють ринок цінних паперів.

Під контрольним пакетом (controlling shareholding) акцій розуміють пакет, на підставі якого акціонер має 50% + 1 голос на загальних зборах акціонерів. Такий акціонер може повністю контролювати роботу корпорації, впроваджуючи в життя будь-які свої рішення стосовно роботи акціонерного товариства. Чинне законодавство кожної країни може визначити граничні розміри контрольного пакета акцій. Власники контрольного пакета акцій обов’язково повинні повідомити про це емітента і відповідні фінансові органи.

Часто акціонер володіє пакетами акцій кількох емітентів. У цьому випадку говорять, що він володіє портфелем акцій. Однак портфелі, які складаються тільки з акцій, трапляються дуже рідко. Поширенішими є портфелі цінних паперів, які крім акцій містять ще й інші цінні папери.

Останнє зауваження — щодо термінології на ринках цінних паперів. У практиці зарубіжних ринків розрізняють випущені в обіг акції (shares) і акції, які призначені для випуску (stocks).

Якщо емітент вирішив випустити в обіг акції з певним статутним фондом, то він зобов’язаний повідомити про загальну кількість акцій відповідно до цього статутного фонду. Це і є призначені для випуску акції. Однак емітент не зобов’язаний реалізовувати зразу всі акції на ринку цінних паперів. Тоді ті акції, що фігурують на ринку — це випущені в обіг акції.

Процедура реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств

Перше розміщення акцій товариства  є  виключно  закритим (приватним)   серед  засновників.  Рішення  про  розміщення  акцій приймається зборами засновників.

Реєстрація випуску акцій, звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій здійснюється  Державною  комісією  з цінних  паперів  та  фондового ринку (далі - реєструвальний орган).

Порядок створення товариства включає таку  послідовність дій:

1)  Прийняття зборами засновників товариства рішення про:

    а) намір створення акціонерного товариства;

    б) визначення   уповноваженої   особи    засновника  (прізвище,  ім'я та по батькові для фізичної особи; найменування,  код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номери телефонів /факсу/   для   юридичної   особи);

    в) розміщення акцій та  затвердження  протоколу  рішення  про розміщення акцій;

    г) укладання   договору   про   створення   товариства    (із зазначенням  розподілу  акцій,  що планується розмістити,  кожному засновнику товариства).

2) Подання   до  реєструвального  органу  заяви  та  всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій.

3) Реєстрація  реєструвальним  органом  випуску  акцій  і видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

   4) Присвоєння   акціям   міжнародного   ідентифікаційного номера.

   5)Укладення  з  депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором - про  ведення  реєстру  власників акцій.

   6) Виготовлення сертифікатів  акцій  (у  разі  розміщення акцій   у   документарній   формі)   або   оформлення  глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі).

   7) Закрите  (приватне)  розміщення  акцій.  Оплата  акцій кожним  із  засновників  відповідно  до  вимог  законодавства   та договору про створення товариства.

   8) Прийняття установчими зборами товариства рішення про:

    а) створення товариства та затвердження статуту;

    б) затвердження результатів закритого (приватного) розміщення

акцій.

   9) Державна реєстрація  товариства  в  органах  державної реєстрації.

   10) Подання  до  реєструвального  органу  заяви  та  всіх необхідних документів на реєстрацію звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

   11) Реєстрація    реєструвальним    органом   звіту   про результати  закритого  (приватного)  розміщення  акцій  і   видача свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

     Реєструвальний орган протягом 30  днів  після  отримання заяви  та  всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій здійснює реєстрацію випуску акцій або відмовляє в реєстрації.

Після реєстрації  випуску  акцій засновнику (засновникам) або уповноваженій особі засновника видається тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, яке є підставою для присвоєння акціям  міжнародного  ідентифікаційного номера,  укладання  з  депозитарієм  договору  про  обслуговування емісії акцій або з реєстратором - про  ведення  реєстру  власників іменних  акцій,  виготовлення сертифікатів акцій у разі розміщення акцій  у  документарній  формі  або  оформлення   та   депонування глобального сертифіката в разі розміщення акцій у бездокументарній формі.

Реєструвальний орган протягом 14 календарних днів  після отримання  заяви і всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого (приватного)  розміщення  акцій  здійснює реєстрацію  звіту  про результати розміщення акцій або відмовляє в його реєстрації.

    Зареєстрований звіт  про  результати  закритого  (приватного) розміщення  акцій  засвідчується  уповноваженою   на   це   особою реєструвального  органу  та  штампом  "ЗАРЕЄСТРОВАНО"  або написом "ЗАРЕЄСТРОВАНО" і печаткою реєструвального органу.

    Одночасно з  реєстрацією  звіту  про   результати   закритого (приватного)  розміщення  акцій товариству видається свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.

Відмова в реєстрації випуску акції складається у разі:

    а) невідповідності поданих документів вимогам законодавства;

    б) відсутності будь-якого з документів,  визначених вище.

Відмова  в  реєстрації  звіту  про  результати закритого (приватного) розміщення акцій складається у разі:

    а) порушення  вимог законодавства,  пов'язаного з розміщенням акцій;

    б) невідповідності поданих документів вимогам законодавства;

    в) прийняття уповноваженою особою реєструвального органу  або судом  рішення  про  зупинення  розміщення  цінних паперів,  яке є чинним   на   дату   реєстрації,    у    порядку,    передбаченому законодавством;

    г) відсутності будь-якого з документів,  визначених вище.

Документи, які подаються засновником або уповноваженою особою засновника товариства для реєстрації випуску акцій:

    1)  Заява  про  реєстрацію випуску акцій

    2) Рішення про розміщення акцій,  що оформлено  протоколом, що містить відомості про:

    кількість засновників на дату проведення зборів;

    найменування товариства   та   його   місцезнаходження,    що визначено засновниками;

    запланований розмір статутного капіталу;

    заплановані мету та предмет його діяльності;

    загальну номінальну вартість акцій, що планується розмістити;

    тип та кількість акцій, що планується розмістити;

    номінальну вартість акцій;

    форму існування акцій;

    дату початку та дату закінчення розміщення акцій;

    строк та  порядок  оплати  акцій;

    строк повернення коштів при відмові від випуску акцій;

    права власників привілейованих акцій.

3) Договір про створення товариства  або  його  нотаріально засвідчена копія.

4) Рішення   засновника  щодо   визначення уповноваженої особи  засновника  (прізвище, ім'я  та  по  батькові  для фізичної особи;  найменування,  код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номери телефонів /факсу/ для юридичної особи),  якій надаються повноваження здійснювати дії, пов'язані із створенням товариства.

5) Висновок аудитора (аудиторської фірми) щодо спроможності засновника   -  юридичної  особи  сплатити  відповідні  внески  до статутного капіталу товариства.

6) Копія декларації про майновий стан  і  доходи,  завірена відповідним  податковим  органом,  за  останній рік,  що передував року,  в якому прийнято рішення про  намір  створення  товариства.

Реєстрація звіту про результати  закритого (приватного) розміщення акцій:

1) Не   пізніше   60  календарних  днів  з  дати  державної реєстрації товариства в органах  державної  реєстрації  товариство повинно  подати до реєструвального органу документи для реєстрації звіту про результати розміщення акцій.

2) Для   реєстрації   звіту   про   результати    закритого (приватного)  розміщення акцій товариство подає до реєструвального органу такі документи:

    а) заяву  про  реєстрацію  звіту  про  результати  розміщення акцій;

    б) рішення   установчих   зборів  щодо  затвердження  статуту товариства  із   зазначенням   кількості   та   відсотка   голосів засновників,  які  голосували  за  прийняття  такого  рішення,  що оформлено протоколом або випискою з протоколу  установчих  зборів;

    в) рішення  установчих  зборів  щодо затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій із  зазначенням  кількості та  відсотка  голосів  засновників,  які  голосували  за прийняття такого рішення,  що оформлено протоколом або випискою з  протоколу установчих зборів;

    г) звіт  про  результати  закритого  (приватного)  розміщення акцій;

    ґ) зареєстрований  в  органах  державної  реєстрації   статут товариства чи його нотаріально засвідчену копію;

    д) проміжну  фінансову  звітність  за  звітний   період,   що передував  кварталу,  у  якому  подаються документи для реєстрації звіту про результати закритого (приватного)  розміщення  акцій,  у складі  балансу  та  звіту  про  фінансові результати,  засвідчену підписами й печатками емітента та аудитора (аудиторської фірми), а також висновок аудитора (аудиторської фірми).

е) довідку,  засвідчену  підписом   керівника   та   печаткою товариства,  яка  свідчить  про  повну  оплату  акцій,  щодо  яких прийнято рішення про розміщення.

    є) копію   свідоцтва   про  державну  реєстрацію  товариства, засвідчену підписом керівника та  печаткою  товариства,  або  його нотаріально засвідчену копію;

    ж) копію  звіту  про  оцінку  майна  (акта   оцінки   майна), засвідчену   підписом   керівника   та  печаткою  товариства;

    з) у  разі  внесення до статутного капіталу товариства цінних паперів - копію документа, що підтверджує право власності на цінні папери  особи,  яка  вносить  такі  цінні папери в оплату за акції;

    и) у разі внесення до статутного капіталу товариства майнових прав інтелектуальної власності - копію документа, який підтверджує майнове  право  інтелектуальної власності;

    і) копію акта оцінки майна  (майнових  прав)  або  звіту  про оцінку  майна (майнових прав),  засвідченого підписом керівника та печаткою товариства;

    ї)  оригінал  тимчасового  свідоцтва  про  реєстрацію випуску акцій.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28810. СССР в послевоенные годы. Была ли неизбежна «холодная война» 15.58 KB
  И тем не менее с точки зрения выяснения того когда и как она началась думается имеет существенное значение то какими виделись послевоенные отношения между США и СССР Рузвельту и какой линии он намеревался придерживаться в этом вопросе. В последовавшей затем беседе с советским послом президент особо подчеркнул что считает поддержание и развитие дружественных отношений между США и СССР абсолютно необходимыми и соответствующими интересам обеих стран. Вслед за этим вскоре после состоявшейся в ноябре 1943 года в Тегеране встречи руководителей...
28811. Почему «Хрущевское десятилетие» вошло в историю страны как «оттепель»? Укажите основные направления хрущевских реформ 14.42 KB
  Смерть Сталина устранение от власти Берии положило конец массовому террору в стране. Критика культа личности Сталина разбудила советское общество порождала веру надежду на изменение к лучшему.
28812. Эпоха «развитого социализма» 1965-1985. Почему все попытки модернизации социализма были неудачны 15.78 KB
  Почему все попытки модернизации социализма были неудачны 14 октября 1964 г. Брежнева не был эпохой застоя как утверждала перестроечная историография как не стал и не мог стать периодом официально провозглашенного развитого социализма. Эпоха развитого социализма – закономерный и неизбежный этап кризисного развития советской тоталитарной системы.
28813. СССР в 1985-1991. Каковы основные причины и цели политики «перестройки» 14.88 KB
  Развал СССР. Перестройка общее название совокупности политических и экономических перемен проводившихся в СССР в 1986 1991 годах. В ходе перестройки особенно со второй половины 1989 года после I Съезда народных депутатов СССР резко обострилось политическое противостояние сил выступающих за социалистический путь развития и партий движений связывающих будущее страны с организацией жизни на принципах капитализма а также по вопросам будущего облика Советского Союза взаимоотношений союзных и республиканских органов государственной...
28814. Распад СССР. Становление суверенной России 16.01 KB
  Представители русского населения в Верховном Совете СССР создали фракцию Союз отстаивая права русского населения в союзных республиках которое непременно пострадало бы и пострадало в случае распада СССР.Начавшееся потепление в отношениях с Западом шло лишь за счет уступок со стороны СССР в 1989 г. СССР терял статус великой державы.
28815. Дайте сравнительный анализ программам политических партий в России в начале 20в. 15.01 KB
  Умеренноконсервативноекрыл о возглавляла партия октябристов Союз 17 октября. названа в честь Манифеста 17 октября. Программные цели: дальнейшее развитие политических свобод дарованных Манифестом 17 октября идеал ограниченная конституционная монархия.
28816. Февральская революция и падение монархии. В чем сущность новой власти, возникшей в России после Февраля 15.2 KB
  В сложившейся обстановке правительство и сам царь проявили неспособность к быстрым и решительным действиям. Правительство было тесно связано с буржуазными общественными организациями возникшими в годы войны Всероссийский земский союз Городской союз Центральный военнопромышленный комитет. В своей Декларации Временное правительство объявило амнистию политическим заключённым гражданские свободы замену полиции народной милицией реформу местного самоуправления.
28817. Какие альтернативы открывались перед страной после Февральской революции? Почему они не были реализованы? В чем причины победы большевиков в октябре 1917г. 18.82 KB
  решающий перевес был на стороне Советов большевиков. Корнилов смог установить свою власть в стране; однородносоциалистическую если бы была выполнена резолюция II Съезда Советов о создании правительства из представителей всех социалистических партий; большевистсколеворадикальную с приходом к власти большевиков началась реализация этой модели общественного развития России. Нерешительные попытки Керенского избавиться от наиболее ненадёжных частей Петроградского гарнизона приводят только к тому что они дрейфуют влево и переходят на...
28818. Как происходило становление советской политической и социально-экономической системы? Деятельность большевистской партии и советского правительства в 1917-1920гг. 20.72 KB
  Власть и командные высоты в экономике крупная и средняя промышленность внешняя торговля финансовая системы транспорт оставались в руках большевиков которые не отказывались от конечной цели социализма шли к ней не прямым политики военного коммунизма а обходным путем с помощью товарноденежных отношений. Реальная политическая власть принадлежала Президиуму ВЦИК и Совету народных комиссаров СНК который присвоил себе не только исполнительную но и законодательную власть. Особое внимание уделялось формированию аппарата...