11156

Надання товариством інформації своїм акціонерам

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Надання товариством інформації своїм акціонерам Відповідно до діючого законодавства України існує кілька способів надання акціонерним товариством інформації своїм акціонерам: публікація в офіційних виданнях. Згідно із Законом України Про цінні папери

Украинкский

2013-04-05

83.5 KB

1 чел.

Надання товариством інформації своїм акціонерам

Відповідно до діючого законодавства України існує кілька способів надання акціонерним товариством  інформації своїм акціонерам:

  •   публікація в офіційних виданнях. Згідно із  Законом  України  « Про цінні папери й фондову біржу» акціонерне товариство зобов'язане не менше одного разу на рік інформувати громадськість про свій фінансово-господарський стан;
  •   інформувати своїх акціонерів про скликання  загальних зборів акціонерів. Згідно із Законом України « Про господарські товариства» акціонерне товариство повинне персонально повідомляти своїх акціонерів про проведення зборів, дату, місце проведення, порядок денний та деякі інші відомості;
  •   безпосереднє надання інформації за запитом акціонера. Згідно з чинним законодавством акціонер має право на одержання інформації про діяльність акціонерного товариства на вимогу акціонера. Йому повинні надавати для ознайомлення копії річних балансів, звітів про діяльність емітента, протоколи загальних зборів акціонерів, документи, пов'язані з порядком денним зборів та деякі інші матеріали.

За режимом доступу інформація про діяльність акціонерного товариства ділиться на дві групи:

  •  відкрита інформація, в  якій даються відомості  для відкритого поширення серед необмеженого кола осіб;
  •  інформація з обмеженим доступом. Така інформація ділиться на таємну й конфіденційну.

Відповідно до законодавства України  конфіденційну інформацію становлять відомості, що перебувають у володінні, користуванні або розпорядженні конкретної особи. Поширюється така інформація за бажанням конкретної особи або за встановленими правилами й при дотриманні певних умов.

Таємна інформація – це відомості, які становлять державну або іншу, передбачену законом, таємницю, а їхнє розголошення завдає шкоди конкретній особі, суспільству або державі.  Стосовно діяльності акціонерного  товариства деякі відомості про його виробничо-господарську діяльність можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

До комерційної таємниці товариства відноситься:

  •   інформація про виробництво, технологію, управління, фінанси та інші сфери діяльності товариства;
  •   інформація, розголошення якої може завдати шкоди інтересам товариства.

До такої інформації можна також віднести інформацію про платоспроможність підприємства, участь його керівництва в інших об'єднаннях, про сплату податків і т.п.

З метою законодавчого регулювання питання розкриття інформації Верховною Радою України прийнятий ряд законодавчих актів. Так, Закон України « Про інформацію» встановлює відповідальність за розголошення відомостей, які  становлять комерційну таємницю, і порядок охорони таких відомостей. Цим Законом установлюється адміністративна відповідальність за розголошення такої інформації. Крім того, акціонерним товариствам дане право за розголошення комерційної таємниці й конфіденційної інформації залучати посадових осіб до відповідальності, передбаченої внутрішніми нормативними документами.

Акціонерне товариство може встановлювати у своїх внутрішніх нормативних документах регламент одержання, поширення, використання й збереження  інформації (див. табл.1 ).

Таблиця 1

Внутрішні документи підприємства, що регламентують доступ, поширення та збереження  інформації

Внутрікорпоративний документ

Основні моменти, які регулюються

документом

Статут підприємства

Повинне бути зафіксоване право акціонерів на одержання інформації про товариство, обов'язок акціонерів і посадових осіб щодо  збереження інформації з обмеженим доступом

Продовження табл.1

Положення про посадових осіб товариства

У Положенні мають  бути перераховані:

  •  обов'язки посадових осіб;
  •  принципи поводження посадових осіб з питань,  пов'язаних з інформацією, що має обмежений доступ;
  •  підстави для залучення до відповідальності посадових осіб товариства за неналежне виконання своїх обов'язків;

порядок залучення посадових осіб до відповідальності

Положення про інформацію в акціонерному товаристві

У Положенні мають бути зафіксовані:

  •  види інформації і її класифікація;

основні вимоги до оформлення запиту на надання відкритої інформації;

  •  порядок і строки розгляду запитів і порядок надання відкритої інформації;
  •  перелік відомостей, визнаних відкритими й закритими;
  •  відповідальність посадових осіб за ненадання або несвоєчасне надання інформації

Контракт із посадовою особою

У контракті повинні бути відображені обов'язки посадової особи по нерозголошенню інформації з обмеженим доступом

Чинним  законодавством  встановлено кримінальну й адміністративну відповідальність за розголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

Розкриття інформації про АТ завжди мало 2 аспекти. По-перше, доступ до інформації повинні мати акціонери АТ, які мають право звертатися до товариства з відповідним запитом. А по-друге, АТ зобов’язане публікувати регулярну та особливу інформацію про свою діяльність у порядку, передбаченому законодавством.

До набрання чинності Законом про АТ питання, пов’язані з наданням акціонеру інформації про АТ, були врегульовані пп. «г» ст. 10 Закону України від 19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства». Відповідно до старих правил на вимогу акціонера товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів акціонерів.

Згідно з роз’ясненням ДКЦПФР від 29.10.02 р. № 5 «Про порядок застосування пункту «г» статті 10 Закону України «Про господарські товариства», акціонери під час ознайомлення з документами про діяльність товариства відповідно до ст. 35 Закону України від 02.10.92 р. № 2657-XII «Про інформацію» мали право робити виписки з наданих їм для ознайомлення документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну плівку тощо.

Як бачимо, згідно зі старими правилами:

а) акціонери могли лише знайомитися з документами товариства та самостійно робити з них виписки; та

б) перелік документів, які надавалися акціонеру, був невеликим, а отримати будь-яку додаткову інформацію було досить складно.

Показовою у цьому випадку є чинна судова практика.

Так, у своєму рішенні від 14.12.05 р. ВСУ зазначив: «...враховуючи те, що чинним спеціальним законодавством і статутом ВАТ чітко визначений перелік документів товариства, які можуть бути надані його акціонерові для ознайомлення з метою реалізації передбачених законом прав, суд не мав законних підстав зобов’язувати ВАТ надати позивачці у письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій) документи про діяльність товариства, що є незаконним втручанням у його внутрішню господарську діяльність...».

Права акціонера на інформацію відповідно до Закону про АТ

Можливість акціонера отримувати інформацію про АТ розширена Законом про АТ безпрецедентно! У частині першій ст. 77 цього Закону наведено перелік документів, до яких АТ зобов’язане забезпечити доступ кожного акціонера. Це:

1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;

2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;

3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5)принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;

6) протоколи загальних зборів;

7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;

9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;

10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;

11) річна фінансова звітність;

12) документи бухгалтерського обліку;

13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

14)проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;

15)перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

16)особлива інформація про товариство згідно з вимогами законодавства;

17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Наведений список просто приголомшує! Діяльність АТ тепер буде не просто як на долоні…

Врегульовано і порядок доступу акціонерів до зазначеної інформації про діяльність АТ. Так, для цього акціонеру необхідно надіслати письмову вимогу на адресу товариства, після чого, протягом 10 днів з моменту надходження такої письмової вимоги корпоративний секретар, а у разі його відсутності - виконавчий орган АТ, зобов’язаний надати акціонеру засвідчені копії зазначених вище документів, за винятком документів бухгалтерського обліку. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на їх виготовлення, і витрат, пов’язаних з пересилкою документів поштою. Також хотілося б зазначити, що акціонери можуть не тільки отримати вказані у ст. 77 Закону про АТ документи, але й ознайомитися з ними у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час, за умови повідомлення виконавчого органу АТ не пізніше ніж за два робочих дні.

Закон про АТ не просто гарантує надання інформації акціонерам, але і визначає осіб, відповідальних за таке надання. Ними є або корпоративний секретар товариства, або (за його відсутності) виконавчий орган АТ. Тому в товаристві із значною кількістю акціонерів наявність посади корпоративного секретаря є життєво необхідною.

Введення Законом про АТ зазначеної посади - це важливий крок у розвитку корпоративної культури українських АТ, особливо, в світлі змін, яких зазнало законодавство про відповідальність на фондовому ринку. Так, Законом № 801 було внесено зміни до Закону України від 30.10.96 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон про держрегулювання ринку ЦП), зокрема ст. 11 цього Закону було викладено у новій редакції, згідно з якою Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - нмдг).

При цьомуКримінальний кодекс України було доповнено ст. 2322, згідно з якою ненадання службовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, якщо це заподіяло інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) матеріальну шкоду в значному розмірі, карається штрафом від 500 до 1000 нмдг або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У контексті питання про відповідальність хотілося б навести приклад з судової практики Російської Федерації. Нагадаємо, що Закон про акціонерні товариства РФ діє давно, так само як і принципи транспарентності* при розкритті інформації на вимогу акціонера.

Наводимо цю практику з тієї причини, що ідеологічно концепції судової системи України та Російської Федерації досить близькі, й, можливо, досвід наших північних колег буде адаптовано до українських реалій. Так, у постанові Федерального Арбітражного Суду Північно-західного округу від 24.02.04 р. у справі № А 21-5465/03-С2 при розгляді касаційної скарги було вказано, що «... відповідно до пункту 2 статті 91 Федерального Закону «Про акціонерні товариства» суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині надання йому копій статуту товариства... щоквартальних звітів емітента та інших документів, що містять інформацію, яка підлягає публікації або розкриттю іншим способом. Касаційна інстанція не може погодитися з доводом подавця скарги у тому, що суд першої інстанції не досліджував питання про наявність або відсутність у відповідача документів, вимога у наданні копій яких заявлена позивачем. Відповідно до пункту 1 статті 65 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації кожна зі сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, відповідач повинен був довести неможливість надання ним позивачу документів, зберігати які він зобов’язаний через пункт 1 статті 89 Федерального закону «Про акціонерні товариства...».

Висновок наступний: незалежно від раніше встановлених законодавством строків зберігання документів, інших обставин, документи, які АТ зобов’язане надавати акціонеру на його вимогу, повинні зберігатися товариством. При цьому АТ зобов’язане забезпечувати доступ акціонерів до зазначених документів або ж доводити у суді, що надання документів, наявність яких через законодавство про АТ є обов’язковою, неможливе з об’єктивних причин.

Звертаємо увагу на те, що публічне АТ зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет,на якій розміщується інформація, що підлягає публікації відповідно до законодавства, а також інформація, визначена пп. 1 - 3, 5, 6, 10, 11, 13 - 16 частини першої ст. 77 Закону про АТ. Нагадаємо, що згідно з п. 8 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.06 р. № 1591 (далі - Положення), емітент при оприлюдненні інформації на сторінці в мережі Інтернет забезпечує вільний доступ до такої інформації, а також повідомляє на вимогу зацікавлених осіб адреси сторінок в мережі Інтернет, на яких вона оприлюднюється.

Отже, як тільки АТ приведуть свої статутні документи у відповідність з новим Законом про АТ і, обравши організаційно-правову форму - публічне АТ, вони будуть зобов’язані додатково до наявних форм регулярної звітності публікувати інформацію, підготовлену згідно з вимогами МСБО. Залишається тільки почекати, коли ДКЦПФР затвердить порядок розкриття регулярної інформації за міжнародними стандартами, оскільки поки що такого положення не існує.

У питаннях щодо розкриття товариством регулярної та особливої інформації Законом про АТ не привнесено жодних кардинальних нововведень.

У той же час, приймаючи Закон № 801, законодавцем внесено зміни до ст. 11 Закону про держрегулювання ринку ЦП. Серед іншого, зазначену статтю доповнено пп. 5 - 7, відповідно до якого ДКЦПФР застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за:

- неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до 1000 нмдг. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від 1000 до 5000 нмдг;

- нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів - у розмірі до 1000 нмдг. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від 1000 до 5000 нмдг;

- неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до ДКЦПФР - у розмірі до 1000 нмдг. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від 1000 до 5000 нмдг.

Крім цього, було внесено зміни до КУпАП, а саме, зазначений Кодекс було доповнено ст. 16311, яка передбачає відповідальність за:

- несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку;

- нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку;

- розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку.

Отже, після набрання чинності Законом про АТ для учасників ринку стартує нова ера, ознаменована цілим рядом нововведень в галузі розкриття інформації, як регулярної та особливої, так і інформації, що надається за запитами акціонерів. Найбільш значним проривом, який неоднозначно оцінюють керівники юридичних департаментів багатьох АТ, є змінапорядку доступу акціонерів до інформації та документів АТ, а також вимоги до обсягу документів, зберігання та надання яких за запитом акціонерів є обов’язковим.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27605. Массовые беспорядки (ст. 212 УК), понятие и виды этого преступления, отличие от хулиганства (ст. 213 УК) 33 KB
  Объект – общественная безопасность сопротивление представителям власти способное причинить вред здоровью и собственности большого числа людей. Объективная сторона: Массовые беспорядки это совершаемое большой группой людей толпой посягательство на общественную безопасность сопровождающееся насилием над людьми погромами поджогами уничтожением имущества применением огнестрельного оружия взрывчатых веществ или взрывных устройств оказанием вооруженного сопротивления представителям власти. Во время массовых беспорядков нарушается...
27606. Освобождение от наказания и его виды. Условно- досрочное освобождение от отбывания наказания, его основания и условия 34 KB
  Условно досрочное освобождение от отбывания наказания его основания и условия. Под освобождением от наказания следует понимать выраженное в акте суда амнистии помилования освобождение лица осужденного за совершение преступления приговором суда от назначения либо полного или частичного отбывания назначенного судом наказания по основаниям предусмотренным уголовным законом если будет признано что необходимость в применении дальнейшем применении уголовного наказания отсутствует. Освобождение от наказания как и освобождение от уголовной...
27608. Таможенное дело и таможенная политика Республики Беларусь 256 KB
  Таможенное право - одна из универсальных отраслей права, которое регулирует отношения в сфере внешнеэкономической деятельности. Таможенное регулирование занимает принципиальное положение в обеспечении экономической безопасности государства.
27610. Назначение более мягкого наказания, чем предусмотрено за данное преступление. Назначение наказания при вердикте присяжных о снисхождении 30.5 KB
  Назначение более мягкого наказания чем предусмотрено за данное преступление. Назначение наказания при вердикте присяжных о снисхождении. 64 УК РФ назначение более мягкого наказания чем предусмотрено соответствующей статьей Особенной части УК РФ возможно при наличии исключительных обстоятельств существенно уменьшающих степень общественной опасности совершенного лицом преступления либо при активном содействии участника группового преступления раскрытию этого преступления. Правила назначения более мягкого наказания чем предусмотрено...
27612. Назначение наказания за неоконченное преступление, за преступление, совершенное в соучастии и при рецидиве преступлений 30 KB
  Назначение наказания за неоконченное преступление ст. 66 УК Назначение наказания различается в зависимости от стадии на которой было прервано общественно опасное деяние. За приготовление к преступлению срок или размер наказания не может превышать половины максимального срока или размера наиболее строгого вида наказания предусмотренного соответствующей статьей Особенной части Уголовного кодекса за неоконченное преступление.