11163

Система розкриття інформації акціонерним товариством

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Система розкриття інформації акціонерним товариством Система корпоративного управління повинна забезпечувати своєчасне й точне розкриття інформації з усіх найважливіших питань що стосуються акціонерного товариства включаючи його фінансовий стан продуктивніст

Украинкский

2014-03-28

72.5 KB

0 чел.

Система розкриття інформації акціонерним товариством

Система корпоративного управління повинна забезпечувати своєчасне й точне розкриття інформації з усіх найважливіших питань, що стосуються акціонерного товариства, включаючи його фінансовий стан, продуктивність, власність та управління товариством. Суть даної теми відобразимо за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1

Принципи корпоративного управління

Положення чинного законодавства України

А

Важлива інформація, що підлягає розкриттю, включає інформацію про:

1. Результати фінансової та операційної діяль-ності товариства

1. У річному звіті повинні міститись такі дані про емітента:

а) інформація про результати господарювання за попередній рік;

б) підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) річний

баланс та довідка про фінансовий стан.1

Складовою частиною річного звіту емітента є “Баланс”,

“Звіт про фінансові результати”, “Звіт про рух грошових

коштів”, “Звіт про власний капітал”, примітки до цих звітів та “Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів”.

2. Інформація про фінансово-господарську діяльність, що

публікується емітентом у друкованих виданнях, включає такі основні показники його фінансово-господарської діяльності, як чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, чистий прибуток (збиток), необоротні активи, оборотні активи,

довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання (тис.грн), частка чистого прибутку, яка спрямована на виплату

дивідендів на привілейовані акції, кількість простих акцій (шт.); чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (грн.), дивіденди, нараховані на одну просту акцію (грн., загальна сума коштів, витрачених емітентом на викуп акцій протягом періоду (тис. грн.), кількість акцій, викуплених емітентом протягом періоду (шт.),сума коштів, витрачених емітентом на викуп облігацій протягом періоду (тис. грн.), сума сплачених відсотків за облігаціями (тис. грн.),кількість облігацій, викуплених емітентом протягом періоду (шт.).

3. Щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам,

вона повинна містити дані про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний період;

- валюту звітності та одиницю її виміру;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього

періоду;

- облікову політику підприємства та її зміни;

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними

коригування;

- переоцінку статей фінансових звітів;

У примітках до фінансової звітності розкривається така

інформація:

- облікова політика щодо визначення доходу,

- розподіл доходу по групах доходів:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції,

б) інші операційні доходи,

в) фінансові доходи,

г) інші доходи.

- сума доходу за бартерними контрактами в розподілі за

вказаними вище групами доходів,

- частка доходу за бартерними контрактами з пов’язаними сторонами.

2. Завдання товариства.

2. Розділ річного звіту емітента “Опис бізнесу” включає: плани щонайменше на рік про діяльність емітента (щодо

розширення виробництва, реконструкції, поліпшення

фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть

вплинути на діяльність емітента в майбутньому); опис політики емітента щодо досліджень та розробок, суму

витрат на дослідження та розробки за звітний рік

3. Володіння значними пакетами акцій та права голосу.

3. Розділ річного звіту емітента “Основні відомості про емітента” включає інформацію про осіб, що володіють 5 % та більше акцій емітента.

У примітках до “Звіту про власний капітал“ наводиться

інформація: перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють; кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%.

4. Членів спостережної ради та правління, а та-кож розмір їхньої вина-городи.

4. Розділ річного звіту емітента “Основні відомості про емітента” включає інформацію про: чисельність праців-ників та оплату їх праці (вказується загальна сума фонду оплати праці); інформація про посадових осіб емітента (вказується інформація про голову та членів виконавчого органу (правління), голову ревізійної комісії, голову та членів ради товариства (спостережної ради) та головного бухгалтера) 

5. Значущі фактори ризику, що можна спрогнозувати.

5. Розділ річного звіту емітента “Опис бізнесу” включає

інформацію про основні фактори (політичні, фінансово-

економічні, виробничо-технологічні, соціальні, економічні), що впливають на діяльність емітента.

6. Важливі питання, які пов’язані з працівни-ками та іншими зацікав-леними особами

6. Розділ річного звіту емітента “Основні відомості про

емітента” включає інформацію про: чисельність працівників та оплату їх праці; володіння посадовими особами емітента акціями емітента; юридичних осіб, послугами яких користується емітент (інформація про реєстратора, зберігача, депозитарій, торговців цінними

паперами, з якими укладено договори про розміщення випусків цінних паперів, юридичних осіб, уповноважених емітентом продавати (купувати) його цінні папери, юридичних осіб, уповноважених емітентом виплачувати дохід за його цінними паперами, аудиторів (аудиторські фірми), які надають аудиторські послуги емітенту, юридичних осіб, які надають юридичні послуги емітенту, юридичних осіб, які надають страхові послуги емітенту).

7.Структуру й політику управління товариством.

7. Розділ річного звіту емітента “Опис бізнесу” включає

інформацію про: організаційну структуру емітента; дочірні підприємства, філії, представництва із зазначенням

найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив

розвитку; зміни в організаційній структурі; опис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій).

Б

Інформацію необхідно готувати, перевіряти та розкривати відповідно до високих стандартів якості бухгалтерського

обліку, розкриття фіна-нсової й нефінансової інформації та аудиту.

Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і

складання фінансової звітності визначаються націона- льними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність мають

грунтуватися на таких основних принципах:

- обачність;

- повне висвітлення;

- автономність;

- послідовність;

- безперервність;

- нарахування та відповідність доходів і витрат;

- превалювання сутності над формою;

- історична (фактична) собівартість;

- єдиний грошовий вимірник;

- періодичність.

Інформація, яка подається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її

користувачами.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну

інформацію, бути достовірною та надавати можливість

користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди та звіти різних підприємств.

В

Задля забезпечення належної підготовки та надання фінансової звітності, варто щороку проводити аудиторські

перевірки з викорис-танням незалежного аудитора, який дає зов-нішню та обєктивну оцінку цієї звітності.

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній,

підприємств, кооперативів, товариств.

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціо-нерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посеред-ників;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Г

Канали розповсюдження інформації повинні

Передбачати рівноправ-ний, своєчасний та неповязаний із

надмірними витратами доступ користувачів до необхідної інформації

Емітент зобов'язаний не менше одного разу на рік

інформувати громадськість про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності. Річний

звіт публікується не пізніше дев'яти місяців року, наступного за звітним.

Публікація річного звіту здійснюється емітентом в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної

таємниці, крім випадків, перебачених законодавством.


Література:

  1.   Закон України “ Про цінні папери та фондову біржу“ від 18 червня 1991 року № 1201-XII.
  2.  Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 червня 1998 року № 72 (в редакції, затвердженої рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 січня 2000 року № 3).
  3.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “ Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
  4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід “, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, п.25.
  5.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал“, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
  6.  Закон України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 6 липня 1999 року № 966-XIV.
  7.  Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року № 3125-XII.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих мязів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних мязів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...
31613. СПАДКОВІСТЬ І ПАТОЛОГІЯ 85.5 KB
  Першу групу складають власне спадкові хвороби у яких етіологічну роль відіграє зміна спадкових структур роль середовища полягає лише в модифікації проявів захворювання. У цю групу входять: генні і хромосомні хвороби. □ Друга група екогенетична спадкові хвороби обумовлені патологічною мутацією однак для їх прояву необхідний специфічний вплив середовища. Основним етіологічним фактором у їх виникненні є несприятливий вплив середовища але реалізація дії фактора залежить від індивідуальної генетично детермінованої схильності організму у...
31614. УШКОДЖЕННЯ КЛІТИНИ 80 KB
  2 У залежності від ступеня порушень внутрішньоклітинного гомеостазу розрізняють: а зворотні зникають після припинення дії ушкоджуючого фактора б незворотні ведуть до загибелі клітини. 3 В залежності від періоду життєвого циклу клітини: а мітотичне і б інтерфазне. Насильницьке виникає у разі дії на здорову клітину фізичних хімічних і біологічних факторів інтенсивність яких перевищує порогові подразнення до яких клітина адаптувалася Цитопатичне виникає внаслідок первинного порушення захиснопристосувальних...
31615. АНЕМІЇ 83.5 KB
  Механічний гемоліз виникає внаслідок механічного руйнування еритроцитів при роздавлюванні еритроцитів у судинах стопи маршовий гемоліз. Окисний гемоліз розвивається унаслідок вільнорадикального окислювання ліпідів і білків плазматичної мембрани еритроцитів коли збільшується проникність еритроцитарної мембрани що надалі веде до реалізації осмотичного механізму гемолізу. Детергентний гемоліз звязаний з розчиненням ліпідних компонентів мембрани еритроцитів речовинамидетергентами.