11169

Сутність контролю над акціонерним товариством. Значна угода корпорації

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Сутність контролю над акціонерним товариством. Значна угода корпорації. Поняття контролю над діяльністю акціонерного товариства та контрольного пакета акцій у практиці корпоративного управління розглядаються як тотожні. У Законі України rdquo;Про оподаткування ...

Украинкский

2013-04-05

85.5 KB

11 чел.

Сутність контролю над акціонерним товариством. Значна угода корпорації.

Поняття контролю над діяльністю акціонерного товариства та контрольного пакета акцій у практиці корпоративного управління розглядаються як тотожні.

У Законі України ”Про оподаткування прибутку підприємств” під здійсненням контролю розуміється:

  •  володіння безпосередньо або через велике число пов'язаних  фізичних або юридичних осіб найбільшою часткою ( паєм, пакетом акцій) статутного капіталу підприємства;
  •  управління найбільшим числом голосів у керівному органі підприємства;
  •  володіння часткою (паєм, пакетом акцій) не менше 20% статутного капіталу підприємств.

Здійснення контролю над акціонерним товариством означає можливість особи або групи осіб впливати на рішення товариства. У зв’язку з цим доцільно зупинитися на частках власності, що і надають відповідні рівні контролю.  Існує кілька підходів до розуміння контролю. Світова економічна наука вважає класичним контрольним пакетом акцій 50% плюс 1 акція. Водночас існує багато прикладів, коли контрольний пакет становив значно меншу частку, іноді це може бути 7-9% за умови великої кількості акціонерів.

Законодавчо поняття контролю над товариством і його критерії в Україні поки не сформульовані. Практика функціонування акціонерних товариств свідчить про наявність контрольних пакетів різних ступенів, що наділяє акціонера певними засобами впливу на товариство - від можливості простого зриву загальних зборів акціонерів внаслідок недосягнення кворуму  до можливості одноосібно приймати кожне рішення від імені товариства.

Можливості акціонера впливати на рішення, прийняті товариством, і рівень захисту інтересів меншості наведені в  табл.1.

  ]

 

      Таблиця  1  

Здійснення контролю над товариством і захист  інтересів меншості

Кількість

акцій

Права (можливості)

акціонера

Результат

Від 1 акції до 10%

  •  брати участь у загальних зборах;
  •  голосувати пропорційно кількості акцій;
  •  вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерів;
  •  входити до складу органів управління товариством
  •  захист інтересів  меншості відсутній;
  •  дрібні акціонери не  мають реальної можливості впливати на рішення товариства;

захист інтересів можливий тільки через  звернення  до суду, тобто не корпоративними засобами, а цивільно-правовими

10 % +1

акція

  •   вносити зміни до порядку денного загальних зборів;
  •   разом із представниками ДКЦП та  ФР здійснювати контроль за реєстрацією акціонерів  для  участі  в  загальних зборах;
  •  вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів у будь - який час і по будь-якому приводу;
  •  захист інтересів меншості відсутній;
  •  дрібні акціонери мають можливість приймати певні рішення, що впливають на діяльність товариства

  •  вимагати проведення аудиторської перевірки  фінансово - господарської діяльності правління товариства

25 % + 1 акція

Тільки при згоді акціонера, який володіє таким пакетом акцій, загальні збори можуть ухвалювати рішення щодо наступних питань:

  •   внесення змін до статуту товариства;
  •  створення та ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв;
  •  ухвалення рішення про припинення діяльності товариства

Малий пакет, що може блокувати прийняття рішень

40%

Відсутність акціонера з таким пакетом на зборах не дає змоги досягти кворуму, тому блокує проведення загальних зборів акціонерів

Великий пакет, що може блокувати прийняття рішень

50 % + 1 акція

Пакет акцій, що дозволяє приймати на загальних зборах рішення  із всіх питань,

Контрольний пакет

однак цього пакета може бути недостатньо для:

  •  забезпечення кворуму загальних зборів;
  •  ухвалення рішення з питань :

  -  внесення змін до статуту товариства;

  - створення та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв;

 - про припинення діяльності товариства

60 % + 1 акція

Пакет дає змогу одноосібно забезпечити кворум, необхідний для проведення загальних зборів, але цього пакета не завжди достатньо, щоб ухвалити рішення з наступних питань:

внесення змін до статуту товариства;

Контрольний пакет

  •  створення та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв;
  •  про припинення діяльності товариства

75%+ 1 акція

Дозволяє одноосібно проводити загальні збори та ухвалювати рішення щодо будь-яких питань

Контрольний пакет.

Інші акціонери позбавлені можливості впливати на рішення загальних зборів

В Україні правові засоби захисту інтересів меншості розвинуті недостатньо. Поріг, з якого починається захист, дуже високий - 10 % + 1 акція. За кордоном вже 1 % пакет акцій може наділяти акціонера певними засобами захисту та відповідного впливу на політику товариства.

Для набуття прав власності і, отже, контролю над уже діючим акціонерним товариством, як правило, застосовуються такі основні шляхи:

  •  додаткова емісія акцій. Збільшення загального числа акцій сприяє зменшенню  пакета акцій акціонерів, які не мають змоги придбати акції додаткової емісії;
  •  придбання акцій у власників з метою збільшення пакету цінних паперів;
  •  зміни власників внаслідок реального або фіктивного банкрутства акціонерного товариства.

     Процедури щодо збільшення статутного капіталу мають чітко визначену законодавчо-нормативну базу. Існує ряд обов’язкових вимог, які мають бути дотримані, щоб товариство могло змінювати статутний капітал.  

Так, акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Збільшення статутного капіталу здійснюється через випуск нових акцій, обмін облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. При цьому акціонери користуються переважним правом на придбання акцій додаткової емісії.  Крім того, при додатковому випуску вони мають право на кількість акцій, що відповідає їх частці у попередньому статутному капіталі.  Особливістю є те, що в голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції.

Також існують обмеження для акціонерних товариств щодо додаткового випуску акцій. Так, акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов’язаних з його господарською діяльністю. Зміни до статутного капіталу повинні затверджуватися кваліфікованою більшістю акціонерів на загальних зборах та ін.

Менш чітко регулюються зміни статутних капіталів у товариствах з обмеженою  відповідальністю. Одним з небагатьох дієвих чинників для досягнення заявленого розміру  статутного капіталу в ТОВ є заборона продажу часток засновників до сплати повного обсягу  внеску.  Крім того, збільшення або зменшення статутного капіталу потребує одноголосності учасників.

Іншим напрямком формування пакетів акцій є скупка їх у акціонерів. При цьому способі процес формування пакета цінних паперів досить розтягнутий у часі. Крім того, така купівля потребує додаткових витрат на послуги реєстратора, торговця цінними паперами, послуги банку та ін.

Третім напрямком  формування контрольних пакетів акцій є зміна власності внаслідок  реального чи фіктивного банкрутства підприємства.  Наприклад, надаються кредити акціонерам даного товариства або стороннім особам, які потім не повертаються і оголошуються безповоротними. Потім  кредитори ініціюють банкрутство, проводиться процедура, за якою хтось з цих кредиторів міг виступити санатором. Це дає змогу зміни власності в акціонерному товаристві на користь зацікавлених осіб. У цей час придбання контрольного пакета акцій товариства  регулюється лише нормами антимонопольного законодавства України. Але володіння однією особою контрольним пакетом акцій істотно зачіпає права інших акціонерів товариства - вони фактично втрачають свої повноваження з управління товариством.  

 Санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово – господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або часткова вимога кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу або зміну організаційно – правової та виробничої структури боржника. Їхні рішення не здатні мати який-небудь вплив на його політику.

Закордонне законодавство встановлює спеціальні норми, спрямовані на розкриття інформації про наявність в особи контрольного пакета акцій і регулюючий порядок придбання даного пакета. Мета подібного регулювання - захист інтересів інших акціонерів товариства. 

Поняття значної угоди корпорації

Акціонерне товариство є однією з найпоширеніших організаційно-правових форм господарських товариств як в Україні, так і в Росії. Відносна прозорість господарської діяльності акціонерних товариств і певна доступність даних про склад акціонерів роблять акціонерні товариства практично основною господарською одиницею в сучасному підприємницькому обігу.

Ось чому на практиці приділяють таку пильну увагу угодам акціонерних товариств, які називаються значними й мають свої особливості укладення.

Діяльність акціонерних товариств в Україні регулює закон “Про акціонерні товариства”.

Відповідно Закону, значною угодою вважається угода (в тому числі позика, кредит, застава, поручительство) або кілька взаємозалежних угод, пов’язаних із придбанням, відчуженням або можливістю відчуження товариством прямо або опосередковано майна, вартість якого складає 25 і більше відсотків балансової вартості активів товариства, визначеної за даними його бухгалтерської звітності на останню звітну дату. Виняток становлять угоди, укладені в процесі звичайної господарської діяльності товариства та угоди, пов’язані з розміщенням за допомогою підписки (реалізацією) звичайних акцій товариства, і угод, пов’язаних з розміщенням емісійних цінних паперів, конвертованих у звичайні акції товариства. Статут товариства може встановлювати й інші випадки, за яких на укладені товариством угоди поширюється передбачений Законом порядок схвалення значних угод.

У випадку відчуження або виникнення можливості відчуження майна з балансовою вартістю активів товариства зіставляється вартість такого майна, визначена за даними бухгалтерського обліку, а у випадку придбання майна – ціна його придбання. Для прийняття Радою директорів (наглядовою радою) товариства й загальними зборами акціонерів рішення про схвалення значної угоди ціну майна, що відчужується чи набувається (або послуг), визначає Рада директорів (наглядова рада) товариства відповідно до ринкової вартості майна.

Значна угода має бути схвалена Радою директорів (наглядовою радою) товариства або загальними зборами акціонерів.

Рішення про схвалення значної угоди, предметом якої є майно вартістю від 25 до 50% балансової вартості активів товариства, приймають усі члени Ради директорів (наглядової ради) товариства одноголосно, при цьому не враховуються голоси членів ради, які вибули з товариства. У випадку, якщо з питання про схвалення значної угоди одностайності Ради директорів (наглядової ради) товариства не досягнуто, за рішенням ради питання про схвалення значної угоди може бути винесено на вирішення загальних зборів акціонерів. У такому випадку рішення про схвалення значної угоди приймають загальні збори більшістю голосів акціонерів – власників акцій, які беруть участь у загальних зборах акціонерів.

Рішення про схвалення значної угоди, предметом якої є майно вартістю більш ніж 50% балансової вартості активів товариства, приймають загальні збори акціонерів більшістю в три чверті голосів акціонерів.

У рішенні про схвалення значної угоди має бути зазначена особа (особи), яка є її стороною (сторонами), ціна, предмет угоди та інші істотні умови.

Значна угода, укладена з порушенням вимог Закону, може бути визнана недійсною за позовом товариства або акціонера.

Положення про порядок укладення значної угоди не застосовуються до товариств, що складаються з одного акціонера, який одночасно виконує функції одноособового виконавчого органу.

Також слід враховувати позицію вищих судових інстанцій, викладену в п. 14 спільної постанови Пленумів “Про деякі питання застосування закону “Про акціонерні товариства”. Відповідно до її положень, при оцінці судом значних угод слід виходити з того, що укладення їх акціонерним товариством є можливим лише за наявності одностайного рішення Ради директорів (наглядової ради) – якщо вартість майна, що набувається чи відчужується за угодою, складає від 25 до 50% балансової вартості активів товариства на дату прийняття такого рішення, або за рішенням загальних зборів акціонерів – якщо вартість майна, що є предметом угоди, складає понад 50% балансової вартості активів товариства на дату ухвалення рішення про її укладення. На підставі рішення загальних зборів акціонерів укладаються також угоди, пов’язані з придбанням або відчуженням товариством майна вартістю від 25 до 50% балансової вартості активів товариства, якщо Рада директорів (наглядова рада) не досягла одностайності щодо укладення такої угоди й передала це питання на вирішення загальних зборів акціонерів. Сума (розмір) значної угоди визначається виходячи з вартості реально відчужуваного майна або майна, що набувається (майна, переданого в заставу, внесеного як внесок до статутного капіталу іншого товариства тощо), у співставленні з даними останнього затвердженого балансу товариства.

У випадку укладення значної угоди генеральним директором (директором) акціонерного товариства або вповноваженою ним особою за відсутності необхідного рішення Ради директорів (наглядової ради) або загальних зборів акціонерів така угода є недійсною. Однак суд може визнати її такою, що має юридичну силу і створює для товариства відповідні права та обов’язки, якщо при розгляді суперечки з’ясується, що Рада директорів (наглядова рада) або загальні збори акціонерів товариства згодом схвалили цю угоду.

Норми Закону, що визначають порядок укладення акціонерним товариством значних угод, не поширюються на угоди, укладені товариством у процесі здійснення звичайної господарської діяльності (пов’язані з придбанням сировини, матеріалів, реалізацією готової продукції тощо), незалежно від вартості майна, що набувається або відчужується за такою угодою.

Законом «Про акціонерні товариства» в українське законодавство про правочини введено два поняття: «угода із заінтересованістю» та «значна угода».

Поняття «угоди із заінтересованістю» в чинному законодавстві до прийняття закону «Про АТ» зустрічалось лише у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де в дефініціях зазначено, що «угоди, щодо яких є заінтересованість, - це угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів». Угода із заінтересованістю прямо стосується поняття «конфлікт інтересів», яке досить відомо у правозастосовній практиці, проте практики подекуди вкладають в нього різний зміст.

Під «угодою із заінтересованістю» закон «Про АТ» розуміє угоду, яка укладається акціонерним товариством із третьою особою, якщо в цій угоді має свій особистий інтерес якась посадова особа або акціонер цього акціонерного товариства.

Поняття ж «значної угоди» може бути певним чином співвіднесено зі статтею 41 Закону України «Про господарські товариства», де до кола повноважень загальних зборів товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. На практиці ж складається наступна ситуація: якщо товариство перепише собі до статуту це повноваження у тому вигляді, в якому воно закріплено в законі, тобто «затвердження угоди, укладеної…», то це означатиме, що загальні збори фактично не мають повноважень щодо контролю за укладанням угод. Якщо угода вже укладена та вже виконується, відсутність її затвердження загальними зборами не створюватиме ніяких правових наслідків. Однак у законі «Про АТ» встановлено межі, до яких можуть укладатися угоди за рішенням відповідних органів товариства. Якщо ринкова вартість майна або послуг, які є предметом угоди, становлять до десяти відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, то рішення про її укладення приймається виконавчим органом цього товариства. Якщо мова йде про товари або послуги вартістю до 25 відсотків активів, то рішення приймається наглядовою радою, а якщо до 50 відсотків – то загальними зборами. Причому якщо ця вартість перевищує 50 відсотків, то загальні збори приймають рішення не менше ніж трьома чвертями від загальної кількості голосів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10133. Образ науки в философии позитивизма 50 KB
  Образ науки в философии позитивизма. В ХIХ в. О.Конт Дж. Милль Г.Спенсер разрабатывают позитивистскую концепцию науки. Позитивистский образ науки характеризуют: а представление о науке как эталоне познания радикальный сциентизм, б идея строгости и точности нау...
10134. Образ науки в философии неопозитивизма 38 KB
  Образ науки в философии неопозитивизма Следующая важная веха в формировании науковедения связана с неопозитивизмом в п.о. с деятельностью Венского Главой кружка был Морис Шлик входили в него Отто Нейрат Курт Гёдель Карл Гемпель Филипп Франк Альфред Айер Рудоль
10135. Русская философия о науке 43.5 KB
  Русская философия о науке. Особенность российского науковедения образуют три возобновляющиеся идеи. 1 Наука в России воспринималась как извне пришедшее в культуру иностранное нововведение. Она была завезена в Россию Петром 1. Сомнение в органичности науки в росси...
10136. Сущность и соотношение интернализма и экстернализма как теоретических моделей развития науки 36 KB
  Сущность и соотношение интернализма и экстернализма как теоретических моделей развития науки ЭКСТЕРНАЛИЗМ его сторонники считают что основными факторами определяющими рост знания являются социальные экономические технические и культурные причины и пот
10137. Направления и уровни экстерналистского анализа науки 29.5 KB
  Направления и уровни экстерналистского анализа науки. Экстернализм рассматривает науку как часть культуры своего времени и признает что на ее содержание существенно влияют негносеологические факторы: экономика политика религия мораль искусство психология ли
10138. Сущность и соотношение кумулятивизма и антикумулятивизма как теоретически моделей развития науки 38 KB
  Сущность и соотношение кумулятивизма и антикумулятивизма как теоретически моделей развития науки. Проще всего представить развитие науки как рост знаний: наука на каждом историческом этапе приобретает некоторое количество сведений откладывает их в свою копилку на...
10139. Формирование некумулятивной теоретической модели развития науки: К.Поппер, Т.Кун, И.Лакатос 42.5 KB
  Формирование некумулятивной теоретической модели развития науки: К.Поппер Т.Кун И.Лакатос. Некумулятивная модель развития науки сформировалась в середине ХХ в. Койре один из авторов стоящих у ее истоков, другие Г.Башляр К. Поппер Т. Кун И. Лакатос Дж. Холтон.
10140. Наука как вид познания. Понятия вненаучного знания 38 KB
  Наука как вид познания. Понятия вненаучного знания. Наука как познавательная деятельность. Как и другие способы познания наука возникает из практической деятельности людей. Она является непосредственным продолжением обыденного стихийно-эмпирического познания в х...
10141. Особенности научного знания. Основные подходы к проблеме критериев научности в современной философии наук 36.5 KB
  Особенности научного знания. Основные подходы к проблеме критериев научности в современной философии наук Проблема отличия науки от других форм познавательной деятельности это проблема демаркации т.е. поиск критериев разграничения научного и ненаучного знаний....