11176

Контрольно-вимірювальний інструмент

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема 9: Контрольновимірювальний інструмент. Мета: виявити рівень теоретичних знань з розділу проектування виробів; ознайомити з контрольновимірювальними інструментами та навчити користуватися ними; первинний інструктаж з охорони праці під час виконання сл

Украинкский

2013-04-05

69.5 KB

35 чел.

Тема (9): Контрольно-вимірювальний інструмент. 

     Мета: виявити рівень теоретичних знань з розділу «проектування виробів»; ознайомити з контрольно-вимірювальними інструментами та навчити користуватися ними; первинний інструктаж з охорони праці під час виконання слюсарних робіт; виховувати бережливе ставлення до обладнання  та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

Об’єкти праці: зразки вимірювальних інструментів.

Хід та зміст заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Повторення вивченого мате ріалу (контрольні запитання для повторення)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

1. Які відомі тобі інструменти застосовують для вимірювання розмірів та розмічання заготовок?

2. Від чого залежить точність вимірювання розмірів та розмічання заготовок?

3. Який технологічний прийом називають контролем розмірів?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Правильність заданих на кресленні розмірів і форм деталей у процесі їх виготовлення перевіряють за допомогою вимірювання, яке здійснюють спеціальними вимірювальними засобами.

Розмічання – нанесення на заготовку точок і ліній, які показують контури поверхонь, що підлягають обробці, а також допоміжних ліній і центрів отворів майбутнього виробу.

Розмічання – одна з важливих і трудомістких операцій, від виконання якої багато в чому залежить не тільки якість виробу, а і витрачені матеріали.

Методи вимірювання характеризуються застосуваннями засобами вимірювання та прийомам використання їх.

Розрізняють методи вимірювання абсолютні, або безпосередні, коли визначають значення всієї вимірювальної величини безпосередньо за показами вимірювального засобу, і відносні, або порівняльні, що ґрунтуються на порівнянні вимірювальної величини з певною величиною – еталоном.

Вимірювальні засоби - це технічні пристрої для проведення вимірювань. До них належать уже відомі тобі інструменти: масштабна лінійка, рулетка, кутник, малка, транспортир, перевірна лінійка та ін.

Точність вимірювань залежить від правильного вибору вимірювального засобу та уміння користуватися ним. Для цього необхідно знати його технічні дані, які в техніці називають метрологічними показниками. До них належать: ціна та інтервал поділки, допустима похибка вимірювального засобу, межі вимірювань тощо.

Ціна поділки шкали - різниця значень одиниць вимірювання величин, що відповідають двом сусіднім рискам шкали. Інтервал поділки шкали - відстань між двома сусідніми її позначками. Допустима похибка вимірювального засобу - найбільша похибка, за якої можна користуватися вимірювальним засобом.

Межі вимірювань вимірювального засобу - найбільше і найменше значення величини, які можна ним виміряти.

Під точністю вимірювань розуміють якість вимірювань, тобто наближення їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини.

Найпоширенішим засобом для вимірювання, який використовують у шкільних майстернях, є штангенциркуль. У технічній літературі його скорочено записують ШЦ-І (мал. 33). Він призначений для вимірювання лінійних розмірів, зовнішнього і внутрішнього діаметрів, довжини, товщини, глибини тощо (мал. 34).

Штангенциркуль ШЦ-І застосовують для вимірювання розмірів у межах 0...125 мм з точністю вимірювання до 0,1 мм. Він складається із штанги 6 з масштабною лінійкою і двома нерухомими губками 1. По штанзі 6 переміщується рамка 4 з ноніусом 7 і двома рухомими губками 2. Коли губки зімкнуті, нульові поділки ноніуса й штанги збігаються.

Під час вимірювання рамку переміщують по штанзі, поки робочі поверхні губок щільно не торкатимуться деталі. Переконавшись, що губки інструмента розмістились без перекосів, гвинтом 3 закріплюють рухому рамку і читають показ розміру, що вимірюється. При цьому напрямок погляду має бути спрямований прямо (мал. 35, а). Неправильний погляд (мал. 35, б) призводить до зчитування неправильних розмірів.

Відлік цілих міліметрів виконують до нульового штриха ноніуса, а десяті частки міліметра визначають за штрихом ноніуса, який збігається зі штрихом штанги. Наприклад, нульовий штрих ноніуса пройшов 39-й штрих на штанзі і не дійшов до 40-го (мал. 36), а сьома поділка ноніуса збіглася з одним із штрихів штанги. Вимірюваний розмір буде 39 + 0,7 = 39,7 мм.

Для вимірювання зовнішніх розмірів користуються нижніми губками, а для вимірювання внутрішніх розмірів - верхніми. Глибину отворів, пазів або виступів вимірюють висувним глибиноміром 5, причому результат читають так само, як і при вимірюванні губками.

Для вимірювання розмірів з точністю до 0,05 мм на промислових підприємствах застосовують також штангенциркуль ШЦ-ІІ (мал. 37). Вимірювальний інструмент, який дає змогу здійснювати контроль розмірів з точністю від 0,001 до 0,01 мм, називається мікрометром (мал. 38). Про особливості їх будови та застосування ти дізнаєшся у старших класах.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Практична робота. Вправи на вимірювання штангенциркулем.

Виставити наступні розміри штангенциркулем: 10,1  99,9   0,8  110,0   1,4

Виміряти деталі та записати їх розміри в зошиті на ескізі.

V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.