11184

Сталь як конструкційний матеріал. Сортовий прокат. Випрямляння металевих заготовок. Розмічальні роботи

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема уроку: Сталь як конструкційний матеріал. Сортовий прокат. Випрямляння металевих заготовок. Розмічальні роботи. Штангенциркуль. Різання слюсарною ножівкою. Мета: виявити рівень теоретичних знань з розділу проектування виробів; ознайомити з контрольновимірю...

Украинкский

2013-04-05

80.5 KB

175 чел.

Тема уроку:  Сталь як конструкційний матеріал. Сортовий прокат.

Випрямляння металевих заготовок. Розмічальні роботи.  Штангенциркуль. Різання слюсарною ножівкою. 

Мета: виявити рівень теоретичних знань з розділу «проектування виробів»; ознайомити з контрольно-вимірювальними інструментами та навчити користуватися ними; первинний інструктаж з охорони праці під час виконання слюсарних робіт; виховувати бережливе ставлення до обладнання  та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

Об’єкти праці: зразки вимірювальних інструментів.

Хід та зміст заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Повторення вивченого мате ріалу (контрольні запитання для повторення)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

1. Які відомі тобі інструменти застосовують для вимірювання розмірів та розмічання заготовок?

2. Від чого залежить точність вимірювання розмірів та розмічання заготовок?

3. Який технологічний прийом називають контролем розмірів?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Найпоширенішою у машинобудуванні е сталь. Сталь - це сплав заліза з карбоном. Вона містить 0,05-2,14 % карбону та інші домішки, такі як силіцій, манган, сульфур, фосфор тощо. Сталь має велику міцність, твердість, ковкість, в'язкість, добре обробляється різанням і зварюванням. Виготовляючи вироби зі сталі, можна застосовувати найрізноманітніші технології.

Властивості сталей значною мірою залежать від домішок у їхньому складі. Основною домішкою є карбон. Від його вмісту залежать механічні властивості сталі. Якщо збільшується вміст карбону, зростає міцність, твердість, опір деформуванню і зменшується пластичність сталі.

За хімічним складом конструкційні сталі поділяють на вуглецеві та леговані,

а за якістю - на сталі звичайної якості, якісні й високоякісні.

За призначенням виділяють сталі конструкційні, інструментальні та спеціального призначення.

Сталь звичайної якості має невисоку міцність. Використовують її для виготовлення порівняно невідповідальних деталей: заклепок, шайб, болтів, гайок, труб, будівельних конструкцій.

Конструкційні вуглецеві сталі звичайної якості маркують літерами Ст і порядковим номером від 0 до 7 залежно від хімічного складу і механічних властивостей. Основні марки вуглецевих сталей звичайної якості: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3, Ст4, Ст5, Ст6, Ст7.

Вуглецева якісна сталь міцніша від сталі звичайної якості. Використовують її для виготовлення деталей, до яких ставлять підвищені вимоги за механічними властивостями. Марки якісних вуглецевих сталей позначають двома цифрами: 08, 10, 15, 20, 45 і так далі до 65. Число вказує вміст карбону у сотих частинах відсотка. 20 – містить карбону приблизно 0,20 %, 45 -  0,45 % карбону.

До інструментальних сталей належать ті, що містять понад 0,65 % карбону. Інструментальні сталі за хімічним складом бувають вуглецеві, леговані.

Вуглецеві інструментальні сталі мають високу міцність, твердість після термічної обробки, теплостійкість при нагріванні металів до 200...250 °С і зносостійкість. Такі сталі застосовують для виготовлення свердел малого діаметра, розверток, мітчиків, плашок, зубил, напилків, полотен для ножівок, молотків та інших інструментів.

Вуглецеву інструментальну сталь маркують літерою і числом, яке вказує десяті частини відсотка карбону. Наприклад У8 – якісна інструментальна сталь, карбону приблизно 0,8%. Літера А наприкінці маркування вказує те, що сталь високоякісна. Літера Г наприкінці маркування вказує на підвищений вміст мангану (приблизно 1%). Основні марки карбонових інструментальних сталей такі: У7, У8, У8Г, У9 і так далі до У13. Сталь У10ГА – це високоякісна інструментальна сталь з підвищеним вмістом мангану.

Щоб підвищити ті чи інші властивості вуглецевих інструментальних сталей, до їх складу вводять інші речовини – легуючі елементи: хром, вольфрам, молібден, ванадій, манган, Теплостійкість легованих інструментальних сталей досягає 250...З00 °С. Із цих сталей виготовляють свердла, мітчики, корпуси штампів і прес-форм.

До легованих сталей належать такі, у яких вміст Карбону не перевищує 0,65 % і які мають у своєму складі, крім звичайних домішок, спеціально введені легуючі елементи - Хром, Нікель, Молібден, Титан, Ванадій, Алюміній. Легуючі елементи змінюють як механічні, так і фізичні властивості сталі. Наприклад, Хром підвищує міцність, твердість, зносостійкість сталі, але зменшує її пластичність; Нікель підвищує міцність, твердість і опір корозії; Вольфрам підвищує твердість. Кожний з легуючих елементів надає сталі певних властивостей.

Вміст легуючих елементів у сталі позначають літерами російського алфавіту. Якщо легуючий елемент у сталі перевищує 1 %, то після її позначення ставиться цифра, що означає відсотковий вміст легуючого елемента у відсотках. Легуючі елементи позначають так: Хром - X, Нікель - Н, Молібден - М, Титан - Т, Вольфрам - В, Кобальт - К, Манган - Г, Силіцій - С, Ванадій - Ф, Алюміній - Ю.

Позначення марок легованих сталей складаються з чисел і відповідних літер. Двозначні числа, які стоять перед літерами, показують відсотковий уміст карбону у сотих частинах. Наприклад, сталь 38Х2МЮА – містить  близько 0,38 % карбону, близько 2 % Хрому; Молібдену і Алюмінію – близько  1% кожного. Літера А в кінці позначення марки означає підвищену якість цієї сталі.

Використовують леговані конструкційні сталі для виготовлення найважливіших деталей різних виробів.

Маркування інструментальної легованої сталі відрізняється від маркування конструкційної легованої сталі лише тим, що вміст Карбону позначають у десятих частинах відсотка (наприклад, сталь 9ХС містить 0,9 % Карбону). Якщо Карбону понад 1 %, у марці його не показують.

До швидкорізальних інструментальних сталей відносять ті, що містять вольфрам (6 -19% ), ванадій (1-4 %) та інші легуючі елементи. Завдяки легуючим елементам підвищуються стійкість сталей проти спрацьовування і теплостійкість до 600...650 °С. Виготовлені з них інструменти допускають можливість збільшити у 2-3 рази швидкість різання порівняно з інструментами з вуглецевих сталей. Серед швидкорізальних розрізняють вольфрамові сталі (Р9, Р18), вольфрамомолібденові (Р6МЗ, Р6М5), вольфрамованадієві (Р9Ф5, Р14Ф4), вольфрамокобальтові (Р9К5, Р9К10) та ін. Маркування: на початку ставиться літера Р, цифра після неї вказує на відсотковий вміст вольфраму. Решта літер і чисел мають те саме значення, що і в марках легованих сталей.

Правильність заданих на кресленні розмірів і форм деталей у процесі їх виготовлення перевіряють за допомогою вимірювання, яке здійснюють спеціальними вимірювальними засобами.

Вимірювальні засоби - це технічні пристрої для проведення вимірювань. До них належать уже відомі тобі інструменти: масштабна лінійка, рулетка, кутник, малка, транспортир, перевірна лінійка та ін.

Точність вимірювань залежить від правильного вибору вимірювального засобу та уміння користуватися ним. Для цього необхідно знати його технічні дані, які в техніці називають метрологічними показниками. До них належать: ціна та інтервал поділки, допустима похибка вимірювального засобу, межі вимірювань тощо.

Ціна поділки шкали - різниця значень одиниць вимірювання величин, що відповідають двом сусіднім рискам шкали. Інтервал поділки шкали - відстань між двома сусідніми її позначками. Допустима похибка вимірювального засобу - найбільша похибка, за якої можна користуватися вимірювальним засобом.

Межі вимірювань вимірювального засобу - найбільше і найменше значення величини, які можна ним виміряти.

Під точністю вимірювань розуміють якість вимірювань, тобто наближення їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини.

Найпоширенішим засобом для вимірювання, який використовують у шкільних майстернях, є штангенциркуль. У технічній літературі його скорочено записують ШЦ-І (мал. 33). Він призначений для вимірювання лінійних розмірів, зовнішнього і внутрішнього діаметрів, довжини, товщини, глибини тощо (мал. 34).

Штангенциркуль ШЦ-І застосовують для вимірювання розмірів у межах 0...125 мм з точністю вимірювання до 0,1 мм. Він складається із штанги 6 з масштабною лінійкою і двома нерухомими губками 1. По штанзі 6 переміщується рамка 4 з ноніусом 7 і двома рухомими губками 2. Коли губки зімкнуті, нульові поділки ноніуса й штанги збігаються.

Під час вимірювання рамку переміщують по штанзі, поки робочі поверхні губок щільно не торкатимуться деталі. Переконавшись, що губки інструмента розмістились без перекосів, гвинтом 3 закріплюють рухому рамку і читають показ розміру, що вимірюється. При цьому напрямок погляду має бути спрямований прямо (мал. 35, а). Неправильний погляд (мал. 35, б) призводить до зчитування неправильних розмірів.

Відлік цілих міліметрів виконують до нульового штриха ноніуса, а десяті частки міліметра визначають за штрихом ноніуса, який збігається зі штрихом штанги. Наприклад, нульовий штрих ноніуса пройшов 39-й штрих на штанзі і не дійшов до 40-го (мал. 36), а сьома поділка ноніуса збіглася з одним із штрихів штанги. Вимірюваний розмір буде 39 + 0,7 = 39,7 мм.

Для вимірювання зовнішніх розмірів користуються нижніми губками, а для вимірювання внутрішніх розмірів - верхніми. Глибину отворів, пазів або виступів вимірюють висувним глибиноміром 5, причому результат читають так само, як і при вимірюванні губками.

Для вимірювання розмірів з точністю до 0,05 мм на промислових підприємствах застосовують також штангенциркуль ШЦ-ІІ (мал. 37). Вимірювальний інструмент, який дає змогу здійснювати контроль розмірів з точністю від 0,001 до 0,01 мм, називається мікрометром (мал. 38). Про особливості їх будови та застосування ти дізнаєшся у старших класах.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Практична робота. Вправи на вимірювання штангенциркулем.

Виставити наступні розміри штангенциркулем: 10,1  99,9   0,8  110,0   1,4

Виміряти деталі та записати їх розміри в зошиті на ескізі.

V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20990. Цифрові рекурсивні фільтри 81.21 KB
  КРЕМЕНЧУК 2011 Мета: одержання практичних навичок із синтезу рекурсивних фільтрів Завдання Визначити параметри рекурсивного фільтра відповідно до варіанту навести передавальну функцію фільтра комплексну та у zзображеннях рівняння сигналу на виході фільтра та побудувати частотні характеристики фільтра. Розрахунок РЦФ в пакеті Mathcad Вихідні дані Визначення нормованих цифрових частот: Визначення порядку фільтра Фільтр 21 порядку розрахувати важко тому візьмемо фільтр 4 порядку Визначення передавальної функції цифрового...
20991. Цифрові нерекурсивні фільтри 154.13 KB
  КРЕМЕНЧУК 2011 Мета: набуття практичних навичок із синтезу нерекурсивних фільтрів низької та високої частоти смугового та режекторного фільтрів. Порядок виконання роботи Реалізація фільтру низьких частот: Реалізація фільтру високих частот: Реалізація смугового фільтру: Реалізація режекторного фільтру: Висновок: На даній практичній роботі були здобуті практичні навички із синтезу нерекурсивних фільтрів низької та високої частоти смугового та режекторного фільтрів.
20992. Розробка цифрових нерекурсивних та рекурсивних фільтрів в LabVIEW 146.2 KB
  Розміщуємо на блокдіаграмі експрес ВП DFD. Classical Filter Design Functions → Addons → Digital Filter Design → Filter Design → DFD Classical Filter Design Функції → Додаткові → Проектування цифрових фільтрів → Проектування фільтрів → DFD Класична розробка фільтрів. Рисунок 1 Конфігурація FIR ФНЧ Розміщуємо на блокдіаграмі експрес ВП DFD Filter Analysis Аналіз фільтру Functions → Addons → Digital Filter Design → Filter Analysis → DFI Filter Analysis Функції → Додаткові → Проектування цифрових фільтрів → Аналіз фільтрів →...
20993. Дослідження загальної процедури цифрових фільтрів в LabVIEW 240.66 KB
  розміщуємо три горизонтальні повзункові регулятори Horizontal Pointer Slid' Controls → Express → Numeric Control → Horizontal Pointer Slide Елементи керування → Експрес → Цифровий контроль → Горизонтальний повзунковий регулятор для налаштування частоти сигналів; три графіки осцилограми Waveform Graph для відображення вхідного і відфільтрованого сигналів у часовому і спектральному зображенні. На закладці Scale Шкала змінюємо максимальне значення шкали частоти Найквіста на 4000 Гц у всіх трьох елементах і на закладці Data Range Діапазон...
20994. Синтез цифрових фільтрів в MatLab 418.96 KB
  Баттерворда Режекторний Фільтр: Рисунок 1.1 АЧХ Рисунок 1.2 ФЧХ Рисунок 1.3 АФЧХ Рисунок 1.
20995. Дослідження характеристик цифрових фільтрів у програмі MatLab 297.85 KB
  Для перетворення сигналу з аналогової форми в дискретну застосовуємо блок АЦП. Для графічного відображення результатів роботи застосовуємо блоки Signal Processing Blockset signal Processing Sinks time Scope для відображення часової залежності сигналів та Signal Processing Blockset signal Processing Sinks spectrum Scope для відображення спектру сигналу. Для фільтрації в пакеті Sptool виконуємо наступні дії: В полі Signals виділяємо назву необхідного сигналу Signnoise. Натискуємо кнопку Apply після натиснення якої з'являється діалогове...
20996. Дослідження схем диференційних підсилювачів 268.5 KB
  Подаємо на входи диференційного підсилювача гармонійні сигнали різної амплітуди Uвх1= 2 В Uвх1= 15 В з частотою f = 1 кГц рис.1: Рисунок 1 Сигнали на входах диференційного підсилювача UBИX=54 В .2 зображено два сигнали сигнал з постійною амплітудою є вхідним. Подаємо на входи гармонійні сигнали різної частоти: рис.
20997. Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів 492 KB
  Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу. Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів. На вході інтегратора задаємо частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц: визначаємо форму вихідного сигналу: переконуємося що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги: Uвх=0.85 В На вході інтегратора задаємо частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з...
20998. Ознайомлення з лабораторним комплексом 181 KB
  До складу стенда входять наступні функціональні схеми: підсилювач з інвертуванням вхідного сигналу Inv Amplifier; підсилювач без інвертування вхідного сигналу NonInv Amplifier; суматор з інвертуванням вхідного сигналу Inv Summing Amplifie; суматор без інвертування вхідного сигналу NonInv Summing Amplifier; диференційний підсилювач Difference Amplifier; інструментальний підсилювач Instrumentation Amplifier; інтегратор Integrator; диференціатор Differentiator; фільтр низьких частот Low Pass Active Filter; ...