11185

Технологічні процеси ручної і механічної обробки деталей виробів. ТВ-6, призначення та використання.

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема: Технологічні процеси ручної і механічної обробки деталей виробів. ТВ6 призначення та використання. Правила безпечної роботи на верстаті. Мета: ознайомити учнів з можливостями будовою та кінематичною схемою ТВ 6; виховувати бережливе ставлення до обладнання та і...

Украинкский

2013-04-05

52 KB

33 чел.

Тема: Технологічні процеси ручної і механічної обробки деталей виробів. ТВ-6, призначення та використання. Правила безпечної роботи на верстаті.

Мета: ознайомити учнів з можливостями, будовою та кінематичною схемою ТВ 6; виховувати бережливе ставлення до обладнання  та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

Обладнання:  плакати,  деталі верстата, зразки виробів.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

V. Практична робота

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. До яких груп машин належить токарний верстат з обробки деревини?

2. Яку машину називають технологічною?

3. Як здійснюється приведення в рух виконавчого (робочого) органу токарного верстата з обробки деревини та свердлильного верстата?

4. Що спільного та в чому відмінність свердлильного й токарного верстатів з обробки деревини?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1.  Токарно-гвинторізний верстат ТВ 6.

Створення досконалих токарних металорізальних верстатів розпочалось на початку XVIII ст.

У XIX ст. було сконструйовано верстати з механічним кріпленням та переміщенням різального інструмента.

На сучасних металообробних підприємствах використовують металорізальні верстати, які більшість або всі технологічні операції виконують автоматично, без затрати фізичної сили людини. Ці машини називають автоматами. За допомогою комп'ютерів вони можуть виконувати найрізноманітніші технологічні операції, запрограмовані людиною.

У шкільних навчальних майстернях можна виготовляти вироби з металу, що мають циліндричну, конічну, фасонну поверхню, поверхню з виступами, уступами та іншою геометричною формою поверхні на токарно-гвинторізному верстаті марки ТВ-6М.

Основними складальними одиницями (вузлами) токарно-гвинторізного верстата є: станина, передня бабка , задня бабка , супорт , коробка подач , клинопасова передача , гітарний механізм .

Станина - це основа верстата, на якій монтуються основні його вузли. Вона має дві напрямні: передня напрямна слугує для пересування каретки супорта, задня - для пересування задньої бабки.

Передня бабка кріпиться на лівій частині станини. У верстаті ТВ-6М передня бабка слугує і коробкою швидкостей. Передня бабка призначена для кріплення оброблюваної заготовки та надання їй обертального руху, зміни частоти обертання шпинделя (швидкості різання) та зміни напрямку обертання (реверс). Шпиндель передає обертальний рух заготовці, що обробляється, за допомогою трикулачкового патрона.

Гітарний механізм призначений для передачі обертального руху від коробки швидкостей до коробки подач.

Коробка подач отримує обертальний рух від коробки швидкостей через шестерні гітарного механізму і забезпечує по три швидкості подачі супорта через ходовий вал  та ходовий гвинт.

Супорт призначений для кріплення різця і надання йому руху подачі в потрібному напрямку.

За допомогою поворотної плити на супорті можна повертати і встановлювати верхні полозки під необхідним кутом до осі обертання заготовки, що дає змогу виточувати короткі конуси.

Задня бабка токарно-гвинторізного верстата має таке саме призначення, що і задня бабка токарного верстата СТД-120М. Вона підтримує довгі заготовки під час їх обробки, а в пінолю кріпляться необхідні різальні інструменти, які мають хвостовик з конусом Морзе.

Різцетримач  має форму паралелепіпеда з пазом по всьому периметру. Всередині різцетримача є отвір, через який проходить гвинт фіксатора 1. У верхній частині паза по його периметру розташовані болти з квадратними головками 4 для кріплення різців. У різцетримачі можна одночасно закріпити чотири різці. Завдяки цьому перестановка різців під час роботи не потребує багато часу. Для їх установлення необхідно повернути рукоятку фіксатора 3 проти годинникової стрілки і повернути різцетримач так, щоб потрібний різець став у робоче положення, і знову зафіксувати його рукояткою 3.

  1.  Кінематична схема.

На кінематичній схемі токарно-гвинторізного верстата вали і шестерні умовно розгорнуті в одній площині. Всі вали пронумеровані римськими цифрами в послідовності передачі обертального руху: вал електродвигуна - І, приводний вал коробки швидкостей - II, проміжний вал - III, вал з рухомими блоками зубчастих коліс - IV, шпиндель - V. Це дає змогу наочно простежити передачу обертального руху на шпиндель верстата, зміну частот обертання шпинделя (швидкість різання) за рахунок переміщення блоків зубчастих коліс на валу VI, передачу обертального руху на коробку подач.

Починаючи з вала VI, можна простежити зміну напрямку подачі, роботу гітарного механізму, передачу обертального руху на ходовий вал та ходовий гвинт за допомогою муфт, роботу фартуха супорта та зміну частот обертання ходового вала і ходового гвинта (швидкість механічної подачі) за рахунок переміщення блока зубчастих коліс на валу X.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Як передається головний рух від електродвигуна на шпиндель?

2. Як змінити швидкість різання?

3. Як передається рух від шпинделя на ходовий гвинт? Ходовий вал?

4. Як змінити швидкість механічної подачі?

5. Як змінити напрямок руху механічної подачі?

V. Практична робота

Вивчення будови ТВ 6М.  Органи керування. Перемикання передач. Вправи на вимірювання штангенциркулем.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

 Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32571. Общие сведения о ТСА. Основные понятия и определения 15.82 KB
  Основные понятия и определения Целью курса Технические средства автоматизации ТСА является изучение элементной базы систем автоматического управления технологическими процессами. Элемент устройство – конструктивно законченное техническое изделие предназначенное для выполнения определённых функций в системах автоматизации измерение передача сигнала хранение информации ее обработка выработка команд управления и т. Система автоматического управления САУ – совокупность технических устройств и программнотехнических средств...
32572. Тенденции развития ТСА 29.04 KB
  Увеличение функциональных возможностей ТСА: – в функции управлении от простейшего пуска останова и автоматического реверса к цикловому и числовому программному и адаптивному управлению; – в функции сигнализации от простейших лампочек до текстовых и графических дисплеев; – в функции диагностики от индикации обрыва цепи до программного тестирования всей системы автоматики; – в функции связи с другими системами от проводной связи до сетевых промышленных средств.
32573. Классификация ТСА по функциональному назначению в САУ 51.78 KB
  Классификация ТСА по функциональному назначению в САУ: СУ – система управления; ОУ – объект управления; КС – каналы связи; ЗУ – задающие устройства; УПИ – устройства переработки информации; УсПУ – усилительнопреобразовательные устройства; УОИ – устройства отображения информации; ИМ – исполнительные механизмы; РО – рабочие органы; КУ – контрольные устройства; Д – датчики; ВП – вторичные преобразователи.
32574. Основные принципы построения ТСА 15.47 KB
  Удовлетворение потребностей столь различных по качеству и сложности СУ в средствах автоматизации при их индивидуальной разработке и изготовлении сделало бы проблему автоматизации необозримой а номенклатуру приборов и устройств автоматики практически беспредельной. [24] В конце 50х годов в СССР была сформулирована проблема создания единой для всей страны Государственной Системы промышленных Приборов и средств автоматизации ГСП – представляющей рационально организованную совокупность приборов и устройств удовлетворяющих принципам типизации...
32575. Государственная система промышленных приборов и средств автоматизации (ГСП) 14.22 KB
  ГСП имеет единые параметры входных и выходных сигналов а также унифицированные габаритные присоединительные размеры. По принадлежности к ГСП приборы и устройства подразделяются на три группы: системные отвечающие всем без исключения требованиям ГСП; локального применения по назначению техническим и эксплуатационным характеристикам и конструктивным особенностям отвечающие требованиям ГСП но не предназначенные для совместной работы в системах автоматического контроля регулирования и управления с другими изделиями ГСП и не...
32577. Пять уровней управления современным предприятием 26.67 KB
  На уровне MES – Mnufcturing Execution Systems системы исполнения производством – задачи управления качеством продукции планирования и контроля последовательности операций технологического процесса управления производственными и людскими ресурсами в рамках технологического процесса технического обслуживания производственного оборудования. Эти два уровня относятся к задачам АСУП автоматизированным системам управления предприятием и технические средства с помощью которых эти задачи реализуются – это офисные персональные компьютеры ПК...
32578. Конструктивно-технологическая структура ГСП 33.99 KB
  Структура ГСП УКТС унифицированный комплекс технических средств – это совокупность разных типов технических изделий предназначенных для выполнения различных функций но построенных на основе одного принципа действия и имеющие одинаковые конструктивные элементы. АКТС агрегатный комплекс технических средств – это совокупность различных типов технических изделий и приборов взаимосвязанных между собой по функциональному назначению конструктивному исполнению виду питания уровню входных выходных сигналов...
32579. Система стандартов ГСП 38.12 KB
  Для примера рассмотрим более подробно информационную совместимость ТСА по уровням входных/выходных унифицированных сигналов, т.е. сигналов дистанционной передачи информации с унифицированными параметрами, обеспечивающими информационное сопряжение (интерфейс) между различными приборами, блоками и системами АСУ ТП