11304

ОСНОВИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Лекція 9 ОСНОВИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ Програмна анотація Основні причини нещасних випадків Електричні травми їх види. Фактори що впливають на ступінь ураження людини електрострумом Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках Аналіз...

Украинкский

2013-04-07

521 KB

58 чел.

Лекція 9

ОСНОВИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

Програмна анотація

  1.  Основні причини нещасних випадків
  2.  Електричні травми, їх види. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
  3.  Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках

Аналіз нещасних випадків на виробництві свідчить, що електротравматизм складає близько 1% від їх загальної кількості, але серед нещасних випадків із смертельними наслідками електротравми складають до 40 %, посідаючи одне з перших місць, причому близько 90 % смертельних уражень електричним струмом трапляється в електроустановках напругою 127 - 380 В.

Основні причини нещасних випадків, що пов'язані з обслуговуванням електричних мереж і електроустановок:

  1.  допуск до роботи осіб, які не мають кваліфікаційної групи з електробезпеки;
  2.  допуск до роботи осіб, які не знають приміщень і зовнішніх установок за ступенем небезпеки ураження електрострумом;
  3.  робота на електроустановках і електроінструментом без заземлення, занулення, без перевірки опору ізоляції в мережах споживачів електроструму;
  4.  робота без зняття напруги, без засобів колективного та індивідуального захисту;
  5.  робота без наряду-допуску;
  6.  нерегулярне навчання та переатестація персоналу, який обслуговує електромережі та електроустановки;
  7.  допуск до роботи осіб без медичного огляду.

До нещасних випадків призводить також застосування в особливо небезпечних приміщеннях і приміщеннях підвищеної небезпеки напруг понад 42 В.

Особливості електротравматизму:

  1.  організм людини не наділений властивістю, за допомогою якої можна було б визначити наявність електроструму;
  2.  електротравма може виникнути без безпосереднього контакту зі струмопровідниками, частинами устаткування (ураження через електричну дугу, крокову напругу тощо); 
  3.  електричний струм, проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричиняє до ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зупинку дихання тощо).

Вплив електричного струму на організм людини

Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини, спричиняє до термічної, електролітичної та біологічної дії.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих дільниць тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку. 

Електричні травми, їх види

Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Електротравми умовно поділяють на місцеві та електричні удари.

Місцева електротравма — це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги.

Характерними видами місцевих електротравм є:

  1.  електричні опіки;
  2.  електричні знаки;
  3.  електрометалізація шкіри;
  4.  електроофтальмія;
  5.  механічні пошкодження.

Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.

Поверхневі — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом величиною більше 1 А.

Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозолі на поверхні шкіри в місці контакту із струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні і через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частками металу при його випаровуванні чи розбризкуванні під впливом електричного струму. Уражена ділянка — шорстка на дотик і має забарвлення, характерне для кольору металу, що попав до шкіри. Електрометалізація шкіри є безпечною (за винятком очей) і з часом зникає.

Електроофтальмія — запалення очей внаслідок дії великого потоку ультрафіолетових променів. 

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервова тканина, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричний удар — це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м'язів. Залежно від уражень ступінь негативної дії на організм цього явища може бути різним. У найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушень діяльності і навіть повної зупинки легенів та серця.

Електричні удари можуть бути таких видів:

  1.  удари, що призвели до судорожних скорочень м'язів без втрати свідомості;
  2.  удари, що призвели до судорожних скорочень м'язів ізвтратою свідомості але з роботою дихального органу і серця;
  3.  удари з втратою свідомості і порушенням діяльності органів дихання і серця;
  4.  удари, що викликали клінічну смерть.

Особа, яка надає долікарську допомогу, повинна визначити вид удару залежно від цього приймати рішення щодо надання першої допомоги.

Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом

Всі фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом, поділяються на дві групи:

О електричного характеру (напруга, величина струму, рід і частота струму, опір електричного ланцюга, заземлення, занулення);

О неелектричного характеру (індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалість дії струму); 

Ураження організму людини електричним струмом найчастіше залежить від:

О сили струму, що проходить через тіло людини;

О тривалості його дії;

О шляху проходження через тіло;

О індивідуальних особливостей організму людини;

О стану приміщення, в якому експлуатується електроустановка;

О площі контакту людини із струмоведучими частинами.

Неоднакова величина струму впливає по різному на організм людини.

Визначають такі порогові значення струму:

О пороговий відчутний струм;

О пороговий невідпускаючий струм;

 О пороговий фібриляційний струм.

Пороговий відчутний струм — найменше значення відчутного струму, який під час проходження через організм людини викликає почуття подразнення (0,6 - 1,5 мА при змінному струмі частотою 50 Гц та 5 - 7 мА — при постійному струмі).

Пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини непереборні судорожні скорочення м'язів руки,в якій затиснений провідник (10 -15 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 50 - 80 мА — при постійному струмі).

Пороговий фібриляційний струм — найменше значення електричного струму, що викликає під час проходження через організм людини фібриляцію серця (100 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА — при постійному струмі).

Різні тканини людини по різному проводять струм. Найбільший електричний опір має шкіра людини і особливо, верхня ороговіла її частина, в якій немає кровоносних судин.

На результат ураження тіла (травми) впливає як сила, так і шлях струму через тіло людини. Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через основні органи: серце, головний мозок, легені.

Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються такі петлі струму: права рука - ноги, рука -рука. За висновками лікарів, найбільш небезпечні петлі струму: голова - рука, голова - ноги, рука - рука. В ці петлі струму потрапляють основні органи людини, ураження яких призводить до тяжких наслідків. Індивідуальні і психологічні фізичні особливості людини значно впливають на результат ураження електрострумом.

Характер впливу струму однієї і тієї ж величини залежить від маси тіла людини, ї фізичного розвитку, віку, самопочуття.

Постійний струм біля 4-6 раз безпечніше змінного з частотою 50 Гц. Постійний струм у порівнянні зі змінним того ж значення, коли проходить через тіло людини, викликає слабкіші скорочення м'язів і менш несприятливі відчуття.

Але це справедливо тільки для напруги до 500 В. При більш високій напрузі постійний струм стає небезпечніше змінного з частотою 50 Гц.

Струм з частотою 500 кГц і більше з точки зору електричного удару вважається безпечним, але він може діяти вже як постійний струм, що викликає термічну дію.

Умовно безпечною є напруга у 12 В, але залежно від сили струму, опору організм у людини та інших індивідуальних особливостей, терміну дії, умов виробництва та навколишнього середовища напруга у 12 В може стати небезпечною. 


Основні випадки ураження струмом

                                

При однофазному дотиканні  в мережі з глухозаземленою нейтраллю струм, що проходить через тіло людини, піде по ланцюгу: фаза А -тіло людини - долівка (грунт) - заземлювач нейтралі - нейтрали (нульова точка джерела живлення).

                     За законом Ома

 

R - опір долівки;

Ro - опір заземлення нейтралі.

Рис.1 Однофазне дотикання в мережі з глухозаземленою нейтраллю

Якщо долівка струмопровідна, то Rд = 0.

иф = 220 В, Влюд~ 1000 Ом.

Враховуючи, що Ro « Rлюд, одержимо

                            

Таке дотикання вкрай небезпечне.

При однофазному дотиканні в мережі з нейтраллю, що ізольована, струм, який проходить через тіло людини, замкнеться по ланцюгу: фаза А - тіло людини - долівка (грунт) і далі повернеться до мережі (ланцюг струму обов'язково повинен фази В - фаза В - нейтраль(нульова точка) та ізоляція фази С - фаза С - нейтраль (нульова точка). Таким чином, у ланцюгу струму, що проходить через тіло людини, послідовно з ним також включені ізоляції фаз В і С.

Рис.2.Однофазне дотикання в мережі з нейтраллю, що ізольована.

Опір ізоляції фази має активну та емкісну складові. Активний опір ізоляції Ri3 (RA, RB, Rc) характеризує

неідеальність ізоляції, ії здатність проводити струм, хоча і значно гірше, ніж метали. Ємкість фази Сф А, Св, Сс) відосно землі визначається геометричними розмірами уявного конденсатора, "пластинами" якого є фази і земля.

При RA = RB = RС = Ri3 та СА = CB= Сс = Сф повний опір  ізоляції фазного проводу відносно землі буде

               , де

=2; f - частота мережі (f = 50 Гц)

Струм, що проходить через тіло людини

;

Якщо ємкістю фаз Сф знехтувати, то , тоді

                                                           .

Звідси виходить, що величина струму через тіло людини залежить не тільки від опору людини, але і від опору ізоляції. 

Під час двухфазного дотикання незалежно від режиму нейтралі людина буде під лінійною напругою мережі U за законом Ома

                       

                       При U= 380В

                      ==0,38А=380тА

Двухфазне дотикання надзвичайно небезпечне.

Дотикання до корпусу електроустановки, в якій фаза (наприклад, фаза А) замкнулась на корпус, рівнозначно дотиканню до самої фази А. Тому аналіз і висновки для випадків однофазного дотикання, що розглянуті вище, однакові й випадку замикання на корпус.

У випадку замикання фази на землю (обрив і падіння фазного проводу на землю, замикання фази на корпус заземленого обладнання тощо) відбувається розтікання струму в землі (грунті). На поверхні землі з'являється величина якого залежить від величини стелектричний потенціал х, руму замикання на землю Із, питомого опору грунту р у зоні розтікання струму, відстані х від точки замикання А:

                                            

У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів, наприклад, на відстані кроку.

Напруга кроку — це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму на відстані кроку а, на яких одночасно стоїть людина: 

 

Зоною розтікання вважається зона землі, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути умовно прийнятий нулю. Uкр  може досягати небезпечних величин. Наприклад, при І3=500 А; р=100 Ом м; а = 0,8, х =10м

 

Рис.3. Дія напруги кроку

Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двух етапів: О звільнення потерпілого від дії струму; О надання йому першої допомоги.

При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи:

О вимикати напругу рубильником або вимикачем; О забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі вцілому.

Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає 

допомогу, повинна пам'ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба також стежити за тим, щоб не доторкнутись до струмоведучої частини і не опинитися під напругою. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом (рис.4).

Рис.4. Звільнення потерпілого від дії струму в  установках до 1000 В відкиданням проводу дошкою.

За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з дерев'яним сухим топорищем (рис.5).

Рис.5. Звільнення потерпілого від дії струму в установках до 1000 В перерубанням проводів.

Відтягувати потерпілого від струмоведучих частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого (Рис.6.).

Рис.6. Відокремлення потерпілого від струмоведучоі частини, що знаходиться під напругою до 1000 В.

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе. Можна, наприклад, надіти диелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину або стати на гумовий килимок, чи суху дошку або будь-який предмет, що не проводить електричний струм.

Під час звільнення потерпілого від струмоведучих частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізолюючими обценьками (Рис.7). При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги.

Рис.7. Звільнення потерпілого від дії струму в установках понад 1000 В відкиданням проводу Ізольованою штангою.

При звільненні потерпілого від дії електричного струму бажано при можливості діяти однією рукою.

Після звільнення від струмоведучих частин потерпілого треба винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все рівно не можна дозволяти підніматись. Коли людина знаходиться в стані непритомності, але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, облити обличчя водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, йому необхідно терміново розпочати робити штучне дихання або непрямий масаж серця. Школи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя.

Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, знаходилась в стані клінічної смерті, після вжитих заходів одужувала і поверталася до праці.

Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки.

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на три категорії.

1.  Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2.  Приміщення з підвищеною небезпекою — це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом:

а)  волога (відносна вологість повітря тривало перевіщуе 75% або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний або атмосферний пил, що проникає до середини агрегатів, технологічного  обладнання,   осідає  на  дротах, струмопровідних   частинах   і   погіршує   умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);

б) струмопроводні поли (металеві, залізобетонні);

в) висока температура (+ 35 °С);

г)   можливість одночасного дотику працюючого до з'єднанних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку та до металевих корпусів електро обладнання — з іншого.

3.  Особливо небезпечні приміщення — це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом:

а) підвищена вологость (відносна вологість повітря близько

100%, стеля, підлога, стіни покриті вологою);

б)  хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);

в)  одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки (див.п.2).

Допуск до роботи з електрикою.

До електротехнічного персоналу відносяться особи, які зайняті на обслуговуванні та експлуатації електроустановок. їх умовно поділяють на такі групи:

  1.  адміністративно-технічний персонал (начальники служб, цехів, майстри);
  2.  оперативний персонал (черговий персонал, який безпосередньо обслуговує електроустановки);
  3.  ремонтний персонал (працівники ремонтно-налагоджувальних служб з обслуговування електроустановок);
  4.  ремонтно-оперативний персонал (особи, які оперативно обслуговують електроустановки, де немає чергового персоналу).

До роботи з електрикою допускаються особи відповідних кваліфікаційних груп з електробезпеки із оформленням наряду-допуску або розпорядженням, де визначаються:

  1.  допуск до роботи;
  2.  нагляд під час роботи;
  3.  оформлення перерви в роботі;
  4.  переведень на інші робочі місця і закінчення роботи.

Відповідальними за безпеку роботи є особи, які видають розпорядження або наряд-допуск.

Особи, які допускаються до роботи з електрикою, проходять медичний огляд при влаштуванні на роботу і періодично один раз на рік при обслуговуванні діючих електроустановок.

Наряд-допуск — це письмове розпорядження на роботу, в якому визначене місце роботи, час початку і закінчення роботи, склад бригади, особи, відповідальні за безпеку роботи. 

До роботи з електрикою не допускаються особи, молодші 18 років. Учні, студенти, які проходять виробничу практику або навчання і не досягли 18-річного віку, працюють з електрикою під постійним наглядом кваліфікованого працівника обмежений час, що визначений навчальним планом.

Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках

Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби:

  1.  захисне заземлення;
  2.  занулення;
  3.  вирівнювання потенціалів;
  4.  мала напруга;
  5.  захисне відімкнення;
  6.  ізоляція струмопроводів ;
  7.  огороджувальні пристрої;
  8.  попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки;
  9.  засоби захисту та запобіжні пристрої.

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення, (рис.8) чи занулення (рис.9).

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.

 

                  Рис.8. Заземлення.                                 Рис.9. Занулення.

Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим          захисним провідником металевих

струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швидке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережі.

Захисне заземлення і занулення виконують з метою:

  1.  забезпечення нормальних режимів роботи установки;
  2.  забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;
  3.  захисту електроустаткування від перенапруги; О захисту людей від статичної електрики.

Малу напругу (не більше 42 В) застосовують для живлення електроприймачів невеликої потужності: ручного електрофікованого інструменту, переносних ламп, ламп місцевого освітлення, сигналізації.

У приміщеннях без підвищеної і особливої небезпеки використовують переносні світильники з напругою 42 В, а  для роботи у приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли е небезпека дотику працюючого до металевих, добре заземлених частин, застосовують переносні світильники місцевого освітлення напругою 12 В. У приміщеннях, на робочих місцях, де за умовами безпеки праці, електро-приймачі не можуть живитися безпосередньо від мережі напругою до 1000 В, треба застосовувати розподільні або знижувальні трансформатори із вторинною напругою 42 В і нижче.

Захисне відімкнений — захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмоведучої частини, що знаходиться під струмом.

Захисне відімкнення використовується у тих випадках, коли інші захисні заходи (заземлення, занулення) ненадійні, іх важко здійснити (в умовах вічної мерзлоти), багато коштують або у випадках, коли до безпеки обслуговування пред'являються підвищенні вимоги (в шахтах, кар'єрах), а також у пересувних електроустановках. Найбільше розповсюдження устрої захисного відімкнення знайшли в мережах до 1000 В. Захисне відімкнення обов'язкове для ручних електроінструментів.

Основні вимоги, яким повинні відповідати устрої захисного відімкнення: висока чутливість, малий час відімкнення, селективність дії, здатність здійснювати самоконтроль справності, надійність.

Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується також подвійна ізоляція — електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції. Робоча ізоляція — ізоляція струмоведучих частин електроустановки. Додаткова ізоляція найбільш просто

здійснюється виготовленням корпусу з ізоляційного матеріалу (електропобутові прилади).

Огороджувальні переносні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин і запобігання помилкових операцій з комутаційною апаратурою. До них належать ізоляційні накладки, ковпаки, переносні заземлення (заземлювачі) та плакати, переносні щити, клітки.

Часто використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпеку.

Огороджувальні пристрої використовуються як суцільні, так і сітчасті. Суцільні Огороджувальні пристрої у вигляді кожухів та кришок використовують в електроустановках напругою до 1000 В. Сітчасті Огороджувальні пристрої використовують в електроустановках напругою до 1000 В та вище.

Блокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмоведучих частинах, що огороджуються. Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини електроустановки під час проникнення до них без зняття напруги. За принципом дії блокування поділяють на механічне, електричне та електромагнітне. Електричне блокування здійснює розрив мережі контактами, що встановлені на дверях огороджувальних пристроїв, кришках і дверцятах кожухів. Механічне блокування використовують в електричних апаратах (рубильниках, автоматах). В апаратурі автоматики, обчислювальних машинах використовують блочні схеми: коли блок видаляється зі свого місця, штепсельний роз'єм розмикається.

Запобіжні надписи, плакати та пристрої призначені для привернення уваги працюючих до

безпосередньої небезпеки, наказу й дозволу певних дій з метою забезпечення безпеки, а також одержання необхідної інформації. Всі знаки безпеки встановлюють у місцях, перебування в яких пов'язано з можливою небезпекою для працюючих, а також на виробничому устаткуванні, що є джерелом такої небезпеки.

Запобіжні надписи, плакати поділяються на чотири групи: попереджуючі, забороняючі, дозволяючі, нагадуючі.

Попереджуючі знаки призначені для попередження працюючих про підвищену небезпеку. Вивішують такі знаки у вигляді плакатів, на захисних засобах, на переносних щитах. Зміст надписів: "Стій — висока наруга", "Не залазь — уб'є", тощо.

Забороняючі знаки призначені для заборони певних дій. Зміст надписів — "Не включати — працюють люди" тощо. Вивішують їх на рубильниках, ключах управління тощо.

Наказуючі знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки під час виконання конкретних вимог безпеки праці (наприклад, обов'язкове застосування спеціальних засобів індивідуального захисту працюючих, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки праці), вимог пожежної безпеки і для показу евакуаційних шляхів.

Показуючі знаки служать для показу місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, складів, майстерень, вогнегасників тощо.

Електрозахисні засоби призначені для захисту персоналу, що обслуговує електроустановки. За призначенням електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (діелектричні рукавиці, боти, калоші, інструмент з ізолюючими ручками тощо), огороджувальні (переносні огородження, заземлення тощо) та запобіжні (пояси, захисні окуляри тощо). Ізолювальні засоби під час експлуатації періодично випробують.

При експлуатації для запобігання виникненню електротравматизму використовують спеціальні засоби індивідуального захисту, які поділяються на основні і додаткові.

До основних засобів відносяться:

  1.  боти, калоші, килимки, ізольовані підставки;
  2.  переносні безпечні світильники напругою 12 - 42 В,
  3.  знижувальні трансформатори, захисні пристрої,
  4.  знаки безпеки,
  5.  захисне заземлення.

Ці засоби надійно ізолюють та витримують напругу мережі, обладнання, дають можливість до них доторкатися і працювати. До додаткових засобів захисту належать: діелектричні килимки, доріжки, захисні окуляри, спеціальні рукавиці, захисні каски, пристрої тощо.

Для електробезпеки потрібно застосовувати ізолюючі прилади та засоби захисту: покажчики напруги до 1000 В, покажчики напруги понад 1000 В, вимірювачі опору, ізолюючі штанги, кліщі, ізолюючи підставки, інструмент з ізольованими ручками.

Покажчики напруги використовуються для перевірки наявності чи відсутності напруги в мережі або струмопровідних частинах.

Ізолююча штанга, кліщі застосовуються під час звільнення потерпілого від струмопровідних частин, що перебувають під напругою понад 1000 В. Електровимірювальні кліщі застосовують в електроустановках закритого типу і у відкритому при сухій погоді для вимірювання величини струму.

Ізолююча підставка є додатковим засобом захисту, що ізолює працюючого, який знаходиться під будь-якою напругою, під час операцій зі штангою, кліщами.

Захист від статичної електрики. Накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час користування одягом із штучного волокна, вовни, шовку, взуттям з підошвами, що не проводять електричного струму, виконання робіт з речовинами — діелектриками та шліфувальною шкуркою.

Дія статичної електрики для людини безпечна, бо сила струму дуже мала, але:

  1.  розряд енергії відбувається у вигляді помірного і сильного уколу або поштовху;
  2.  вплив зарядів може призвести до тяжких нещасних випадків   внаслідок  рефлексного  руху   поблизу незахищених та рухомих частин, перебування на висоті; О іскрові розряди можуть спричинити спалах або вибух горючих речовин;
  3.  вибухи при перевезенні рідин у незаземлених цистернах тощо.

Заходи щодо захисту від статичної електрики:

  1.  заземлення технологічного устаткування, трубопроводів, апаратів;
  2.  застосування загального і місцевого зволоження повітря в небезпечних приміщеннях робочої зони, якщо це допустимо за умовами виробництва;
  3.  використання струмопровідної підлоги, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичних рукавичок;
  4.  іонізація повітря, застосування індукційних або тканинних нейтралізаторів, паст.

Захист споруд і будівель від блискавки. Відсутність блискавкозахисту будинків і споруд сприяє виникненню пожеж. Згідно з протипожежними нормами і правилами будинки, споруди обладнуються системами блискавкозахисту.

Коли розробляються плани будівництва промислових підприємств, сільськогосподарських

майданчиків за протипопежними нормами і правилами їх поділяють на зони: виробничу, складську, підсобну, приоб'єктну. Це здійснюється з урахуванням пожежонебезпечності, Технологічних зв'язків, санітарно-гігієнічних вимог, евакуації на випадок пожежі.

Блискавкозахист — це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від згорання, вибухів.

Одним з основних заходів захисту від блискавки є побудова громовідводів. Влаштовані над спорудами вони сприймають розряди блискавки на себе. Громовідвід утворює зону захисту — простір, всередині якого не виникають блискавки.

Правила поведінки під час грози. Гроза може застати людину на виробництві, вдома, в лісі, в полі, тому необхідно знати правила поведінки під час грози.

На виробництві всі будинки, споруди, лінії електропередач, радіо, зв'язку оснащені пристроями блискавкозахисту. Тому працюючим не потрібно застосовувати які-небудь спеціальні засоби блискавкозахисту, а необхідно вжити застережливих заходів: вимкнути непотрібне освітлення та радіомовлення тощо.

Території вулиць, тротуарів, скверів, як правило, захищені громовідводами. Вони розташовуються на трубах котелень, стовпах електропередач, вишках тощо. При перебуванні на вулиці під час грози не можна шукати укриття біля металевих опор, електропередач чи біля тих стовпів, на яких є громовідводи, під високими деревами тощо. В селищах, містах на всіх високих спорудах ставляться відводи. Тому, якщо ви під час грози знаходитесь вдома, слід вжити тільки застережливих заходів: вимкнути освітлення, радіоприлади, прикрити кватирки і двері.

Якщо гроза застигла людину в лісі, то слід пам'ятати про те, що не можна шукати укриття під високими деревами, на пагорбах, поблизу ліній радіо- та електропередач.

Під час грози в полі людина повинна шукати сховище в низовинній місцевості, не можна наближатись до дерев, стовпів, техніки, що стоять окремо.

PAGE  12


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46142. Математика Древнего Египта 237.31 KB
  Действие над натуральными числами и дробями. Красные числа. При записи числа иероглифы единицы десятка сотни и т. Кроме обозначений целых чисел египтяне имели также специальные обозначения для дробей вида и дроби ; дроби обозначались специальными иероглифами а основные дроби вида обозначались знаком числа n над которым ставился знак рот “частьâ€: .
46143. Позакласна робота з математики у молодших класах 464.02 KB
  В позакласній роботі з математики з молодшими учнями велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких допомагає розвитку окремих операцій на мислення або засвоєнню рахівних прийомів, навиків в швидкості рахунку та інше. Цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласної роботи підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого вивчення
46144. ПРОГРАММИРОВАНИЕ. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ 543 KB
  Другой пример алгоритма – поиск минимального числа х в последовательности из n чисел 12 . Процесс продолжается до тех пор пока не будут просмотрены все n чисел. ниже диапазон представления чисел в машине. Для представления команд в виде чисел необходимо иметь две кодирующие таблицы.
46145. Компьютерные информационные технологии в финансовом менеджменте 50.45 KB
  Информатизация – это интенсивный процесс производства получения и использования информации в целях управления предприятием бизнеспроцессом и другими структурами. ИТ – процессы преобразования переработки и передачи информации для получения нужного результата. Это требует в условиях возрастающих объемах информации перехода к работе со знаниями интеллектуализация. База данных – взаимосвязанная совокупность файлов обеспечивающая эффективность работы с большими объемами информации.
46146. Особенности развития личности одаренного ребенка и его проблемы социализации 299.57 KB
  Понятие и определение одаренности у детей Сложности психического развития одаренных детей. Особенность адаптации одаренных детей Реальный уровень способностей одаренных детей не понимается окружающими и нормальный для такого ребенка процесс развития рассматривается как аномальная неприспособленность к жизни в обществе.
46147. Бизнес-план. Компьютерный клуб «Chicago» 337.5 KB
  В случае стабильного получения запланированной прибыли уже через несколько лет он будет иметь возможность открыть свои филиалы в любом районом центре Актюбинской области. Как давно вы увлекаетесь компьютерными играми меньше года от 1 до 3 лет более 3х лет 11. Ваш возраст от 6 до 16 лет от 16 до 25 лет от 25 и старше В анкетировании приняло участи 50 человек. Результаты анкетирования 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1 нет от 3 до 5 высокий уровень до 2 часов с 14 до 19 от 10 до 30 минут просто поиграть ction развлечение меньше...
46148. Учебник «Гидрология и гидротехнические сооружения» 2.96 MB
  Последние десятилетия характеризуются интенсивным развитием промышленности и сельского хозяйства ростом городов и населенных пунктов что повлекло за собой резкое увеличение потребления воды с ее забором из различных поверхностных природных источников: морей рек водохранилищ и озер а также из подземных источников. 16 км3 воды в 20 .25 раза больше воды требуется атомной электростанции. км3 воды.
46150. Первые математические теории в Древней Греции 212.45 KB
  В это время ученые пришли к мысли к которой возвращались затем не раз что математика является универсальным языком для выражения законов природы что все есть число. Проходит немного времени и начинается исследование законов самой логики что находит блестящее завершение в системе Аристотеля. В этой школе впервые была высказана гипотеза что земля имеет форму цилиндра и весит посередине вселенной Анаксиманур. Ионийцы...