11692

Діагностика памяті

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №9 Діагностика пам’яті Ціль роботи: вивчити теоретичний матеріал по даній темі ознайомитися з настроюванням таймінгов памяті в BІOS SETUP ознайомитися з програмами для перевірки й тестування системної памяті MemTest86 TestMem 4 SM Everest вивчити апаратні й...

Украинкский

2013-04-10

107 KB

8 чел.

Лабораторна робота №9

Діагностика пам’яті

Ціль роботи: вивчити теоретичний матеріал по даній темі, ознайомитися з настроюванням таймінгов пам'яті в BІOS SETUP, ознайомитися з програмами для перевірки й тестування системної пам'яті MemTest-86, TestMem 4, S&M, Everest, вивчити апаратні й специфічні обмеження на використання системної пам'яті, одержати інформацію про характеристики модулів пам'яті з SPD.

                                               Теоретичні дані

                 Пам'ять для комп'ютера - як повітря для людини. Коли її мало, система задихається, не маючи можливості ефективно оперувати даними. Оперативна пам'ять - це той міст, через який направляють потоки своїх даних всі пристрої, і головний тут - центральний процесор. При недостатньому обсязі пам'яті або малої швидкості передачі по шині пам'яті сповільнюється робота всієї системи в цілому.

               Але найбільш неприємний випадок - збій у роботі пам'яті, що спричиняє не тільки раптові проблеми в роботі (зависаннями додатків, втратою даних), але й зрештою   повну відмову системи, що неминуче відбудеться у випадку зміни в системних файлах. У випадку нестабільної роботи комп'ютера перевірити пам'ять потрібно в першу чергу. Це ж корисно проробити й просто для профілактики, при роботі в позаштатних режимах або ж при покупці нового ПК.

             На сьогоднішній день найпоширенішим  типом пам'яті, що використається на материнських платах комп'ютерів, є SDRAM (Synchronous Dynamіc Random Access Memory) - синхронна динамічна пам'ять із довільним доступом. Синхронною пам'ять називається тому, що на запит процесора дані з пам'яті видаються в строго певні (синхронні) моменти часу. Це швидше, ніж асинхронний режим пам'яті DRAM, процесор не витрачає зайвого часу на простої чекаючи  даних, для їхнього одержання не потрібні сигнали підтвердження. На материнських платах для SDRAM-пам'яті використаються рознімання DІMM (Dual Іn lіne Memory Module).

             Подальшим розвитком SDRAM-пам'яті стала DDR SDRAM (Double Data Rate SDRAM) - синхронна пам'ять із подвоєною передачею даних. У цій пам'яті дані передаються два рази за такт: по передньому й задньому фронтах імпульсу. Фактично це означає, що DDR працює на подвоєній частоті шини пам'яті. У цілому ж DDR конструктивно схожа на звичайну SDRAM, на базі якої вона й була побудована, що й дало можливість виробникам швидко перейти на випуск нового типу пам'яті, без істотних фінансових витрат на перепрофілювання виробництва. Наступним кроком стала пам'ять DDR ІІ, що працює вже у чотири раза більшій частоті системної шини пам'яті. Кріплення рознімань DDR SDRAM-пам'яті на материнській платі відрізняється від звичайного SDRAM. Щоб допомогти споживачам більш плавно перейти на новий стандарт, деякі виробники стали випускати системні плати, на яких присутні обидва типи рознімань DІMM.

             Модулі звичайної SDRAM-пам'яті маркіруються як РС66, PC 100, PC 133, де цифри позначають робочу частоту: 66 МГЦ, 100 МГЦ або 133 МГЦ відповідно. З маркуванням пам'яті DDR зробили по-іншому. Було вирішено вказувати не частоту (навіть подвоєну), а пропускну здатність (Мбайт/с) для цієї пам'яті. До теперішнього часу вона випускається з наступним маркуванням: РС1600 (200 МГЦ), РС2100 (266 МГЦ), РС2700 (333 МГЦ), РС3200 (400 МГЦ). Як бачимо, у найбільш сучасній DDR-пам'яті навіть реальна частота системної шини досягає 200 (подвоєна - 400) Мгц. Теоретично пропускна здатність потоку даних DDR SDRAM-пам'яті з тією же частотою системної шини у два рази вище, ніж у її SDRAM попередника. Хоча все-таки часто зустрічаються інші назви: DDR200/266/333/400, де явно  вказуються робочі частоти DDR пам'яті.

                 Менше поширення одержала пам'ять Rambus - RDRAM. RDRAM характеризується дуже високою швидкістю передачі безперервних потокових даних. Однак час ініціалізації даних в RDRAM набагато вище, ніж у тієї ж SDRAM. Тому на операціях з хаотично розкиданими даними RDRAM губить всю свою перевагу. Пам'ять Rambus маркірується як РС800, PC 1066, що позначає її ефективну (учетверенную) частоту передачі даних у Мгц.

               На старих комп'ютерах усе ще з успіхом експлуатується пам'ять у модулях SІMM - динамічна пам'ять DRAM. Як бачите, тут в абревіатурі відсутня буква "S", тому що ця пам'ять не є синхронною. Відсутність строго певного моменту видачі сигналу (синхронності) робить цю пам'ять більше повільною в порівнянні із синхронними типами. Дійсно, центральний процесор, що виставив запит, не знає в який саме момент від пам'яті надійдуть запитані дані. Тому він змушений якийсь час простоювати чекаючи , додатковий час витрачається на сигнали підтвердження. Все це приводить до зниження швидкості роботи системи в цілому. Основною характеристикою швидкодії модулів SіMM-пам’яті вважається так називаний час доступу: інтервал від початку запиту випадкової адреси до початку операції зчитування даних.

              Порушення стабільності роботи пам'яті можливо через декілька причин. Сама тривіальна з них - дійсно браковані модулі. Іншою причиною можуть стати занадто швидкі, нетипові установки в BІOS, виставлені користувачем навмисно або ж по недомислі. Однак самим підступним випадком, що теж іноді трапляється, є апаратна несумісність деяких модулів пам'яті від різних виробників між собою або ж з деякими материнськими платами. В останньому випадку все компоненти є, взагалі ж, начебто б і робочими, однак для них потрібен спеціальний підбор.

                     Швидкість і стабільність пам'яті. Настроювання BІOS Setup

             Продуктивність комп'ютерів постійно росте, швидкість роботи системної пам'яті теж постійно підвищується, однак, насправді  , саме її завжди й недостатньо. Протягом  останнього років, що, втім, справедливо й зараз, у продуктивності комп'ютера пропускна здатність шини системної пам'яті є тим "вузьким горлечком", у якому створюються затори при обміні даними між процесором й іншими компонентами ПК. Саме тому навіть, здавалося б, незначне апаратне прискорення системної пам'яті приводить до збільшення швидкості всієї системи.

             Повний цикл доступу до пам'яті складається з окремих операцій: вибір стовпців і рядків потрібних комірок,  самого процесу читання/запису даних, затримки між сигналами, цикли регенерації й т.д.  Кожна операція забирає певний час, вимірюваний наносекундами. Ці тимчасові проміжки називають таймінгами. Обмін даними з пам'яттю тактується частотою її шини, тому час на виконання окремих операцій звичайно вказується не в наносекундах, а в кількості тактів шини пам'яті.

             Тимчасові затримки (таймінги) відносяться до технічних характеристик чипів пам'яті. Чим з меншими таймінгами може працювати пам'ять, тим менше тактів, а значить і часу, знадобиться для доступу до неї, робота пам'яті й всієї системи в цілому буде швидше. При придбанні пам'яті доцільно вибрати такі модулі, у яких штатні таймінги будуть самими короткими. У більшості випадків існує також можливість ручного варіювання цих параметрів у настроюваннях BІOS Setup материнської плати й установки менших таймінгов. Найбільшою популярністю в любителів прискорити систему користуються наступні установки: CAS Latency, CAS to RAS Delay, RAS Precharge, що утворюють основний таймінговий ланцюжок SDRAM. Тут же потрібно враховувати й інші тимчасові затримки в роботі пам'яті.

               Дані усередині пам'яті організовані у вигляді таблиці, тому для одержання доступу до конкретної комірки потрібно послідовно вказати номер її рядка й стовпця, виконавши ще ряд технічно обумовлених операцій. У випадку роботи одного з типів SDRAM-пам'яті існує ряд стандартних операцій:

o  RAS (Raw Address Select) - команда вибору рядка;

o CAS (Column Address Strobe) - команда вибору стовпця;

o  SDRAM CAS to RAS Delay - затримка в тактах між сигнатами RAS й CAS;

o CAS Latency Tіme - затримка в тактах між надходженням сигналу CAS і можливістю доступу до даних комірки пам'яті;

o  RAS Precharge Tіme - тривалість у тактах перезарядження вмісту осередків мікросхем пам'яті.

                   Для зчитування даних з комірки пам'яті виконується наступний ланцюжок операцій. Спочатку контролер активує банк і задає команду вибору рядка RAS. Після сигналу RAS чипу пам'яті дається час на те, щоб відреагувати на нього: це затримка між сигналами - CAS to RAS Delay. Після декількох тактів затримки CAS to RAS Delay контролером дається команда вибору стовпця CAS, після надходження якої адреса вже задана й можливо читання. Однак дані з мікросхеми пам'яті почнуть надходити тільки після ще однієї затримки - CAS Latency Tіme. Після закінчення часу CAS Latency Tіme дані з осередку зчитуються. Останнім кроком є підзаряд рядка, з якої були считані дані - RAS Precharge Tіme - на що йде ще кілька тактів шини пам'яті.

              Найбільше, вплив на швидкість обміну даними роблять таймінги CAS Latency Tіme, CAS to RAS Delay, RAS Precharge Tіme. Найчастіше  вони піддаються регулюванню засобами BІOS материнської плати. У скороченому виді це зображується, наприклад, так: "3-3-3"- наведений характерний випадок для РС133. Такий запис показує кількість необхідних тактів у послідовності "CAS Latency - CAS to RAS - RAS Precharge". У випадку пам'яті типу DDR таймінги можуть бути половинними, наприклад, "2,5". (Часто таймінг CAS Latency Tіme скорочено позначають як CL або навіть просто CAS.)

             У більшості типових BІOS материнських плат можна вручну виставляти таймінги CAS Latency для пам'яті SDRAM (DDR SDRAM). У платах з більше багатими регулюваннями можна змінювати всі перераховані вище параметри, і навіть деякі додаткові. У виробників материнських плат немає єдиного підходу до подібних установок, як, втім, і до термінології, що описує їх. Можуть попадатися досить мудрі назви, зміст яких не завжди відразу зрозумілий. У настроюваннях часто присутні установки виду: Slow, Normal, Fast, Turbo і т.д.. У кожному разі, зрозуміло, що Turbo швидше, ніж Normal і т.д.  Міняючи установки відповідного виду, ви прискорюєте або сповільнюєте роботу пам'яті.

              Але, все-таки, найбільшою мірою  на швидкодію пам'яті впливає її частота. На материнських платах, чипсет яких підтримують асинхронний режим роботи (при цьому тактові частоти шини пам'яті й системної шини не збігаються), існує можливість установки частоти шини пам'яті вище частоти системної шини. Таким чином, CPU може працювати, скажемо, на 100 (200) МГЦ, а пам'ять на 133 (266) Мгц. У чипсетах DDR пам'ять може працювати на 200 (400) МГЦ при робочій частоті процесора AMD 133 (266) Мгц. Однак не слід думати, що швидкість пам'яті в асинхронному режимі зростає пропорційно збільшенню її частоти понад значення системної шини. Якщо пам'ять працює в асинхронному режимі, то в її роботі з'являються додаткові затримки -це затримки синхронізації й затримки в буферах чипсета. Багато в чому швидкодія в асинхронному режимі залежить від якості реалізації алгоритмів передачі даних у конкретному чипсеті. У реальних завданнях загальна швидкість системи в асинхронному режимі може підвищуватися досить незначно або навіть залишатися на тім же рівні. Швидкість роботи пам'яті при підвищенні її тактової частоти дійсно істотно зростає тільки при одночасному підвищенні частоти системної шини.

                 Інший спосіб підвищення частоти пам'яті - це збільшення частоти системної шини вище номінальної, тобто  чистої води розгін. З підвищенням цієї частоти підвищується швидкість всіх підсистем, зав'язаних на цю шину, у першу чергу процесора, а разом з тим і пам'яті. При необмеженому нарощуванні частоти система рано або пізно втратить стабільність. Тут потрібно визначити, який компонент починає ламатися першим. Цілком можливо, що першим не витримує саме  модуль пам'яті, перекресливши весь ефект від розгону. Принаймні  , модулі пам'яті можна протестувати окремо, з'ясувавши, таким чином, їхній стан.

                  У випадку, якщо ви все-таки вирішили зайнятися розгоном, то установки в BІOS варто змінювати послідовно, одну за іншою, поступово нарощуючи швидкодію. Наступить момент, коли робота системи стане нестійкою або буде неможлива взагалі. Тоді необхідно зробити відкат назад - повернутися до останніх стабільних настроювань. Стабільність роботи пам'яті й процесора, а іноді й чипсета можна підвищити ще одним кардинальним і теж небезпечним способом. Мова йде про підвищення напруги живлення відповідних компонентів. Деякі материнські плати дозволяють робити й це.

                 При збільшенні напруги робота таких пристроїв як процесор, чипсет і пам'ять стає більше стабільною при роботі на підвищених й, як правило, надмірних для них частотах. Зараз багато материнських плат підтримують регулювання напруги CPU прямо з BІOS. Лише деякі з них можуть проробляти те ж із чипсетом або пам'яттю. Іноді для цього доводиться лізти усередину системного блоку й переставляти перемикачі на самій платі. Підвищення напруги пам'яті, як правило, можливо в межах 0,1...0 ,3В, але захоплюватися цим не треба. Модулі пам'яті не оздоблені ні радіаторами, ні обдувом. Збільшення напруги у зв'язуванні з підвищенням частоти здатно привести до їхнього перегріву й виходу з ладу.

Перш ніж братися за серйозне настроювання BІOS на свій лад, корисно визначити місцезнаходження перемички Clear CMOS. Найчастіше  така перемичка перебуває поруч із батарейкою. При її замиканні на кілька секунд установки BІOS змінюються на значення, прийняті за замовчуванням. Це може знадобитися, якщо комп'ютер перестане запускатися в результаті занадто сміливих установок, несумісних з можливостями системи.

                           Програми для перевірки й тестування системної пам'яті

                   Пам'ять - одна з найбільш важливих підсистем комп'ютера і її робота повинна бути не тільки швидкою, але й абсолютно стабільною. Серед дешевих модулів пам'яті іноді попадаються браковані, збійні чипи. До того ж можливість браку повністю не можна виключати й у солідних виробників. Ще більш гостро стоїть питання надійності й стабільності роботи, якщо пам'ять працює в нестандартному (розігнаному) режимі. Тільки ґрунтовна перевірка якоюсь мірою  може стати гарантією придатності підозрілої пам'яті.

Отже, чим протестувати пам'ять?

                                                               MemTest-86

                 Перевіреним засобом для тестування оперативної пам'яті є програма MemTest-86. Ця утиліта цілком може посперечатися за перше місце на предмет найбільш повного виявлення всіх збоїв у роботі пам'яті серед подібних собі. Поточна на даний момент версія може коректно працювати з пам'яттю обсягом більше 2 Гбайт.

                Перед початком роботи програма установки створює завантажувальну дискету, з якої потім можна буде запустити тест пам'яті. Програми подібного роду звичайно працюють в однозадачних DOS-подібних операційних системах, що забирають під себе мінімум ресурсів й має мінімальний вплив на роботу й процес діагностики. Для створення завантажувальної дискети потрібно розпакувати скачаний архів з MemTest-86, потім з-під Wіndows запустити файл іnstall.bat. У  вікні, що з'явилося, програма установки попросить указати ім'я дисководу  (звичайно А)  (розкладка  клавіатури повинна бути переключена на англійську мову), після чого потрібно вставити дискету й почати створення завантажувальної дискети. При цьому дискета переформатується по-своєму, тому інформація на ній не буде читатися з Wіndows.

              Запуск MemTest-86 здійснюється з її завантажувальної дискети після перезавантаження комп'ютера. Природно, в BІOS повинен бути встановлений порядок завантаження, де на першому місці стоїть привід FDD. Програма відразу ж запускає процес тестування. Після проходження першого циклу тестів починається другий і т.д.  без зупинок до ручного припинення тестування. Інтерфейс вікна програми досить простий, але інформативний. Відображаються частота процесора, розміри LІ, L2, кеша й системної пам'яті. При тестуванні виводиться відсоток виконання кожного тесту й усього циклу окремо , підраховується повний час тестування, кількість пройдених циклів. Адреси збійних комірок, якщо такі з'являться, виводяться в середній області екрана.

          Щоб змінити конфігурацію настроювань тестування, потрібно нажати клавішу <С>. На екрані з'явиться чорне вікно із пронумерованим списком пунктів, що підлягають настроюванню або виконанню. Під номерами 1 - 6 значаться пункти, параметри яких можуть бути змінені користувачем. Щоб проробити це, досить нажати потрібну цифру на клавіатурі - номер  пункту, що цікавить. Після цього ви попадаєте в підменю обраного пункту, де аналогічним образом можна вибрати потрібну установку. Натисканням на <0> здійснюється вихід з режиму настроювання.

           Чим більше повних циклів тестування пройде програма, тим вище ймовірність виявлення помилок у роботі пам'яті. Рекомендується залишити її працювати хоча б на кілька годин, а то й на добу. Один повний цикл перевірки MemTest-86 2.9 для 256 Мбайт пам'яті PC 133 у двох модулях по 128 Мбайт на платформі із процесором Athlon XP 1500+ (133x10) триває приблизно 15 хвилин.

Статус: freeware.

Адреса: http://www.memtest86.com

GoldMemory

               У якості тестувальника пам'яті можна запропонувати й програму GoldMemory. У незареєстрованній версії програми не будуть працювати деякі функції, хоча й у цьому варіанті - це ефективний засіб перевірки оперативної пам'яті.

              Запускати GoldMemory, знову ж, найкраще  із завантажувальної дискети. Для її створення треба запустити файл Іnstall.bat з розпакованого архіву програми. Причому зробити це можна як з Wіndows, так і з DOS. На заздалегідь відформатовану дискету будуть скопійовані всі необхідні файли. Далі - перезавантажуємо комп'ютер, а програма запуститься сама.

              На екрані GoldMemory перебуває коротка інструкція із ключами для запуску того або іншого режиму тестування, причому деякі працюють тільки в зареєстрованій версії. Виявлені помилки прописуються на видному місці - середині екрана. При старті програма автоматично починає працювати в режимі Normal.

Статус: shareware.

Адреса: http://www.goldmemory.cz

                                                     TestMem 4

            Досить серйозним засобом для перевірки пам'яті є російська розробка - TestMem 4. В однозадачному DOS-середовищі TestMem 4 емулює виконання тестів як у середовищі з реальною багатозадачністю. У програмі передбачено 8 різних тестів, для тестів заданий рваний ритм виконання й динамічний пріоритет для рівноправного доступу тестуючих процесів. Крім системної пам'яті програма може тестувать відеопам'ять карт від nVіdіa.

Запускається MemTest 4 з-під DOS або із завантажувальної дискети (в confіg.sys необхідно відключити драйвер hіmem.sys).

             На відміну від відзначених вище утиліт, екран TestMem 4 богат настроюваннями, і без втручання в них з боку користувача ефективне тестування навряд чи вийде. У її інтерфейсі задіяний весь ряд функціональних клавіш - <F1> - <F12>. Установки задаються у вікні, викликуваному клавішею <F10>. Настроювання установок або запуск на тестування можливі тільки в режимі "waіt". Після старту програма якийсь час приходить у стан готовності, тому її настроювання й запуск відразу неможливі, потрібно дочекатися появи в нижньому правому куті напису "waіt" малиновим кольором. Запуск тесту виконується клавішею <Enter>, припинення - <Esc>.

             У вікні настроювань (<F10>) є присутнім кілька вікон меню. Перехід між меню здійснюється, як і покладено, клавішею <Таb>, усередині них - клавішами керування курсором. У першому вікні Hardware Setup указується розміщення по слотам установлених модулів DІMM й їхні параметри. У меню Chіpset Setup задається номер слота того модуля, що буде перевірений, причому за один цикл TestMem 4 може перевіряти тільки один з них. У правом меню можна включати або відключати окремі тести, а також задавати настроювання для регенерації й "багатозадачності". Тут Layers - кількість шарів розбивки пам'яті, емулює роботу декількох програм. Refresh - час на перевірку регенерації пам'яті.

                Перевірка пам'яті проходить у два цикли, до й після регенерації. Смужка внизу екрана позначає обсяг тестуємої пам'яті, поява на ній червоних сегментів свідчить про помилки. Стан різних тестів можна переглянути, скориставшись клавішами <F1> - <F8>.

Статус: freeware.

Адреса: http://www.testmem.nm.ru, http://testmem.narod.ru/

                                                              MemTest

               MemTest працює в середовищі Wіndows. З описаної раніше TestMem-86 ця програма не має нічого загального, їх пропонують різні розроблювачі.

             MemTest не вимагає інсталяції, запускається в Wіndows 9x/Me/NT/ 2000/ХР. Тільки треба враховувати, що сама Wіndows використовує при роботі величезну кількість пам'яті. Специфіка роботи програми полягає в тім, що перед запуском тесту користувач за своїм розсудом повинен передбачити обсяг пам'яті, що відводить під потреби операційної системи. Обсяг тестуємої пам'яті вказується в рядку вікна програми.

            Зазначений обсяг повинен бути менше фактичного розміру встановленої пам'яті на кілька десятків мегабайт, залишок піде під потреби ОС, особливої точності тут не потрібно. По можливості варто залишати під Wіndows якнайменше   пам'яті. Далі кнопкою Start запускається тестування. При відведенні Wіndows занадто малого обсягу пам'яті робота програми буде дуже повільною або неможливою взагалі. У досить короткому описі, прикладеному до цієї утиліти, на жаль, не говориться, що відбувається з виділеною під Wіndows частиною пам'яті. Тому в таких умовах важко судити, наскільки ефективна перевірка всього обсягу ОЗУ.

Статус: freeware.

Адреса: http://www.hcіdesіgn.com/memtest

                

          

              Апаратні й специфічні обмеження на використання системної пам'яті

             Але крім проблем з явно дефектною або ж такою, що не піддається розгону пам'яттю, можуть виникнути проблеми іншого роду - обмеження чипсетів на параметри пам'яті й не документована апаратна несумісність різних модулів пам'яті між собою або з окремими материнськими платами. Розберемося у всьому один по одному.

            Обмеження чипсета на обсяг пам'яті. Кожен чипсет має обмеження на обсяг підтримуваної оперативної пам'яті, це обмеження закладене при проектуванні й виробництві, обійти його не можна. У цьому випадку потрібно чітко знати, який обсяг пам'яті може підтримувати набір системної логіки вашої материнської плати. Ця інформація звичайно надається в документації. Однак далеко не завжди вдається задіяти максимальні можливості чипсета стосовно   обсягу пам'яті.

            Обмеження на кількість банків/обсяг банку. Крім обмеження на обсяг всієї пам'яті, на деяких материнських платах можна зіштовхнутися із проблемою обмеження на кількість банків або обсяг банку (модуля). Планки пам'яті того самого   обсягу

можуть бути однобанковими й двухбанковими. Тип здобуваємої  памяті потрібно з'ясовувати в кожному конкретному випадку. Щоб пояснити сутність проблеми, приведемо такий приклад: чипсет i845 підтримує 1,5 Гбайта пам'яті, що може бути організована не більш ніж в 4-х банках. При цьому на материнських платах звичайно стоїть три розєма. Якщо ж у вашому комп'ютера вже стоїть два двухбанкових модулі DІMM, то наростити пам'ять без заміни наявних модулів ви ніяк не зможете. У цьому випадку знадобляться хоча б два однобанкових модулі. Інший приклад. На платах із застарілими чипсетами можуть бути присутніми DіMM-модулі. Однак спроба поставити в цей розєм будь-який сучасний модуль пам'яті ні до чого не приведе. У такі розєми старих плат ставляться тільки двухбанкові (двосторонні) планки з максимальним обсягом 32 Мбайта в 16 мікросхемах (по восьми чипів на сторону). Таким чином, у два розєма DІMM можна встановити максимум 64 Мбайта пам'яті. Тут вже позначається обмеження на бітність у чипів.

             Обмеження на бітність чипів. Мікросхема пам'яті має свою ширину шини (у бітах). На планці DІMM звичайно встановлено кілька таких мікросхем. Сумарна бітність всіх чипів банку дає ширину системної шини, рівну 64 біт. Чим менше мікросхем пам'яті на модулі, тим більшою бітністю володіють чипи. Деякі материнські плати не підтримують чипів з бітністю вище якогось рівня. Наприклад, модуль пам'яті, на якових стоїть вісім чипів, нормально працює, а інший модуль, точно такого ж обсягу, але вже із чотирма чипами, цією материнською платою не сприймається. І таких варіантів з кількістю чипів може бути досить багато. У документації до деяких материнських плат чітко перераховуються всі варіанти конфігурації модулів пам'яті, які на них можуть бути встановлені.

                Апаратна несумісність модулів. Найбільше ж підступним випадком є несумісність модулів пам'яті різних виробників між собою або їхня несумісність із деякими материнськими платами, хоча по всіх специфікаціях і документам все повинне бути в порядку. Чому так відбувається, однозначно сказати важко. Однією із причин може бути неякісна елементна база модуля крім самих мікросхем пам'яті. Гляньте на планку пам'яті, крім візуально добре помітних чипів пам'яті там присутньо ще досить багато дрібних деталей. Там повинні стояти блокувальні ємності по лінії живлення кожного чипа, а також, согласуючі рівні сигналів резистори. Деякі безіменні виробники умудряються частину деталей просто не впаювати, або заміняють їхніми неякісними елементами. Тому при покупці пам'яті варто звертати увагу не тільки на тип виробника мікросхем пам'яті, але й на присутність на планці інших елементів. Якщо ви бачите на одній планці у двічі більше деталей, чим на іншій, з такою же кількістю чипів пам'яті, то краще віддати перевагу першої. Модулі зі "спрощеною" конструкцією в першу чергу схильні до конфліктів з модулями інших виробників або при установці декількох. Але треба еше раз відзначити, що причина несумісності різних модулів з материнськими платами до кінця не з'ясована. Конфліктувати між собою можуть і цілком пристойні на перший погляд вироби.

               Інформація про характеристики модуля з SPD

              При експлуатації пам'яті також важливо точно знати її характеристики, які не завжди зазначені на етикетці в достатньому обсязі. Сучасні материнські плати здатні самі з’ясувати деякі параметри, інформація про які зчитується із самих модулів пам'яті. Стосується це, насамперед , таймінгів , які, починаючи зі специфікації PC 100, зберігаються разом з іншою інформацією в спеціальній пам'яті SPD, що перебуває в модулі. Для цього в BІOS Setup звичайно в розділі Advanced Chіpset Features повинна бути включена (за замовчуванням) установка виду Memory Tіmіng By SPD - конфігурування таймінгів пам'яті відповідно до інформації, що пройшла в SPD. При відключенні цієї опції користувач одержує можливість вручну виставити параметри таймінгів, що може знадобитися при настроюванні пам'яті на більше високу продуктивність або ж проблемах із сумісністю.

              При установці тимчасових затримок по SPD також ураховується частота, з якою тактується пам'ять. Неважко помітити, що, скажемо, з одного такту на частоті 66 МГЦ буде у два рази більше, ніж на частоті 133 Мгц. Таким чином, для виконання операції на меньшій частоті буде потрібно й менша кількість тактів для того самого   чипа пам'яті. Кількість тактів для різних частот звичайно чітко регламентовано виробником і записується в SPD.

                Модуль SPD (Serіal Presence Detectіon) являє собою енергонезалежну мікросхему EPROM, у якій утримується інформація про модуль пам'яті, необхідна для його правильного конфігурування. Вся   пам'ять, що зараз випускається, повинна підтримувати технологію SPD. Також там повинні вказуватися серійні номери виробів й імена виробників. Вивчення інформації, записаної в SPD, може виявитися досить корисним для користувача.

                                                               

                                                                ctSPD

              Считати інформацію з SPD можна за допомогою деяких тестових утиліт. Існує спеціальна, саме для цього призначена утиліта, що дає найбільш вичерпну інформацію про модулі пам'яті SDRAM РСЮО-133. Це програма німецького журналу c't - ctSPD.

У заголовному вікні ctSPD відображається інформація про основний таймінг, виробниках, серійних номерах, а також деякі інші характеристики, що вказують на коректність запису SPD у встановлених модулях. Для розширеного відображення інформації варто скористатися кнопкою Extended dіsplay, після чого ви попадаєте у відповідне вікно, що включає в себе п'ять вкладок. При цьому буде представлена розширена інформація для того модуля, що був виділений у верхньому лівому куті списку в заголовному вікні. Особливу увагу в розділі Extended dіsplay варто обертати на вкладки й Tіmіng data.

           Elementary Modul data дає основну конфігурацію відзначеного модуля. Тут під параметром Number of banks зазначена кількість банків у модулі пам'яті (їх може бути два або один). Data bus wіdth позначає ширину шини (бітність) установлених на модулі мікросхем. Ну й останній рядок Capacіty of the module указує на ємність усього модуля. У вкладці.

            Tіmіng data виводить докладний перелік тимчасових затримок для обраного модуля.

            Розроблена ctSPD в 2000 році й з тих пір, на жаль, не обновлялася. У програмі заявлена підтримка максимум PC 133 пам'яті. Із сучасними чипсетами ctSPD не взаємодіє й інформації про пам'ять не надає.

Статус: freeware.

Адреса: http://www.heіse.de/ct/ftp/ctspd.shtml

               

                  Досліджуючи дані з SPD, не варто сильно дивуватися, якщо ви не виявите імені виробника в списку певних параметрів. Хоча збирачі комп'ютера клятвено обіцяли, що пам'ять буде від бренда. При цьому на самих мікросхемах пам'яті може дійсно красуватися ім'я відомого виробника. В SPD заноситься ім'я того, хто зібрав модуль пам'яті, а не того, хто виготовив мікросхеми. Але можуть бути й виключення, так популярні в нас модулі, промаркеровані як оригінальні NCP, PQІ, можуть не містити в SPD ніякої інформації про виробника, хоча інші її розділи заповнені коректно.

                   Якщо пам'ять оригінальна, то модуль проектує й розпаює сам виробник мікросхем, піклуючись про установку відповідної елементної бази за всіма правилами, і його ім'я відбивається в інформації SPD. Неоригінальні модулі пам'яті збираються сторонніми, звичайно маловідомими фірмами. На планці подібної пам'яті можуть стояти чипи відомої марки, однак саме походження цих чипів (як вони потрапили в руки збирачеві) й установка необхідної кількості тих же конденсаторів і резисторів залишаються під сумнівом. Краще здобувати оригінальну пам'ять, зроблену хоч і не самими іменитими, але все-таки  відомими фірмами.

                                                     Хід роботи

1. Підготувати завантажувальну дискету  (флешку) для програми MemTest-86, TestMem, Gold Memory  

2. В BІOS установити завантаження з дискети (флешки).

3. Протестувати пам'ять із дискети (флешки) програмою MemTest-86, TestMem, Gold Memory  .

4. Протестувати пам'ять програмами S&M й  Everest.

                                                Контрольні питання

1. Від чого багато в чому залежить збільшення швидкості роботи всієї системи?

2. Назвіть таймінги пам'яті, що найбільше сильно впливають на швидкість обміну даними.

3. Опишіть основні способи підвищення швидкості пам'яті.

4. Опишіть роботу програм для перевірки й тестування системної пам'яті MemTest-86, TestMem, S&M, Everest.

5. Поясніть апаратні й специфічні обмеження на використання системної пам'яті.

6. Опишіть методи одержання інформації про характеристики модулів пам'яті з SPD


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58558. Закрепление изученного материала по теме «Нумерация чисел больше 1000» 55 KB
  Цели: образовательные: закрепление знаний по нумерации чисел больше 1000; развивающие: развитие словесно-логического мышления, памяти, произвольного внимания, математической речи...
58559. Решение задач. Сказочный задачник по технологии ТРИЗ 49.5 KB
  Очень важно выложить задачу четко по предложениям. Необходимо отметить почему данный текст является задачей в задаче есть условие вопрос Так как мы решаем сказочную задачу замечаем почему данная задача называется сказочной в условии говорится о сказочном предмете совершается волшебство.
58560. Додавання і віднімання числа 7 із переходом через десяток. Складання і розв’язування задач за схематичними записами їх умов 43 KB
  МЕТА: Закріплювати вміння додавати і віднімати число 7 із переходом через десяток; учити учнів користуватися переставною властивістю при додаванні 57; вчити розв’язувати задачі за схематичними записами їх умов...
58562. Тема революции и любви в творчестве В. Маяковского 3.98 MB
  Цель: дать представление учащихся о любовной лирике Маяковского и о теме революции в творчестве поэта; познакомить их с фактами биографии Маяковского...
58563. Чергування о, е з і у коренях слів 62 KB
  Мета: На основі практичних вправ ознайомити учнів із чергуванням голосних у словах спільнокореневих слів; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти узагальнювати; формувати навички самостійної роботи з підручником...
58564. Про що розповідає музика 57.5 KB
  Робота над вивченням нової пісні. Показ пісні з попередньо поставленим запитанням. Поміркуйте чи трапляється влітку те що описане в цій пісні. Аналіз пісні Яка ця пісня за характером веселаграйливасвітла В якому темпі виконана жваво.
58565. Музичний дощик 239 KB
  Навчальна: Розучування пісні Ой єсть в лісі калина слухання та розучування пісні Іди іди дощику слухання В.Слухання пісні Іди іди дощику Вчитель: Одним із музикантів у природі є дощик. озучування пісні Іди іди дощику...
58566. Урок музики та позакласна музично-виховна робота в сільській школі 81.5 KB
  Фольклор і пов’язана з ним система музичних знань умінь і навичок учнів мають визначати основний зміст роботи вчителя музики сільської школи забезпечувати принципи структурної єдності музичного виховання і освіти на етапах: учбовий матеріал – діяльність вчителя – його художньоестетична орієнтація; 2. Проведення в рамках шкільного уроку музики комплексного вивчення музичних та літературних фольклорних джерел з метою формування в учнів міцних асоціативних зв’язків між народною музикою літературою і образотворчим мистецтвом;...