1176

Характеристика оборотного капитала

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Оборотные производственные фонды, состоящие из производственных запасов (материалы, комплектующие, тара, запчасти), незавершенного производства, расходов будущих периодов и готовой продукции. Оборотные фонды, участвующие в сфере обращения. Они называются фондами обращения (денежные средства).

Русский

2013-01-06

53.5 KB

51 чел.

Характеристика оборотного капитала

Оборотный капитал (оборотные фонды) подразделяется на 2 группы:

  1.  Оборотные производственные фонды, состоящие из производственных запасов (материалы, комплектующие, тара, запчасти), незавершенного производства, расходов будущих периодов и готовой продукции.
  2.  Оборотные фонды, участвующие в сфере обращения. Они называются фондами обращения (денежные средства).

По источникам формирования оборотные средства подразделяются на собственные и заемные. Источниками собственных средств являются валовая прибыль, амортизационные отчисления.

К заемным средствам относится краткосрочный кредит банка, выданный на срок до одного года и используемый на текущие нужды предприятия.

Отличительной особенностью оборотного капитала является одноразовое использование его в производственном процессе, где они сразу переносят свою стоимость на себестоимость продукции.

Основными показателями, характеризующими эффективное использование оборотных капиталов являются:

  1.  Коэффициент оборачиваемость (Коб) – характеризует количество оборотов оборотных средств, начиная от приобретения материальных ценностей для выпуска продукции и заканчивая реализацией данной продукции. Определяется по формуле

ТДК всегда 360 дней,

Тоб – продолжительность одного оборота,

Соб – сумма оборотных средств,

В (Ср.пр.) – выручка (сумма реализованной продукции.

  1.  Оборотный показатель Коб называется Коэффициент закрепления оборотных средств (Кз).

  1.  Длительность (продолжительность) одного оборота (Тоб)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22970. Як працює мікропроцесор 1.86 MB
  Машинний цикл є процедура звернення процесора до памяті чи зовнішнього пристрою для запису читання або обробки інформації. Так наприклад двобайтова команда MVI B A9 тобто записати число А9 у регістр В виконується за два машинні цикли: Звернення до памяті за адресою що міститься у лічильнику команд. Память виставляє на ШД код команди MVI B = 06 H = 0000 0110 B. У другому машинному циклі цей другий байт видобувається з памяті і заноситься до робочого регістру В.
22971. Системний контролер.Керуючий пристрій. Мікропрогамування 2.88 MB
  Мікропрогамування Як вже йшлося вище слово стану видається мікропроцесором у першому такті кожного машинного циклу і триває тільки один такт. Тому слово стану повинно десь зберігатися напротязі усього циклу. Роль такого хранителя слова стану виконує спеціальний пристрій що є обовязковою частиною мікропроцесорної системи і має назву системного контролера. Другою функцією системного контролера є перетворення коду слова стану в керуючі сигнали котрі безпосередньо подаються вже на основну память або зовнішні пристрої і керують їх роботою.
22972. Системи числення, які застосовуються у мікропроцесорній техніці 713.5 KB
  Так наприклад число 371 може бути розкладено по степенях числа 10 таким чином: 371=3х1027х1011х100 = 300701 Двійкова система числення У електроннообчислювальній техніці зручніше користуватися двійковою системою числення в основі якої лежить число 2. Так наприклад число 1001 є 4 бітовим числом а розглянутий нами вище двійковий еквівалент числа 37110 тобто 101110011 девятибітовим числом. Для цього багаторозрядне двійкове число розбивається на тетради кожна з яких містить по чотири розряди двійкового числа.
22973. Мікропрцесори та малі електронно-обчислювальнні машини (ЕОМ) 1.85 MB
  Будова і принцип дії центральної частини малої ЕОМ Кожна мала електронно обчислювальна машина ЕОМ містить два блоки процесор і основну память рис. У блоці основної памяті зберігається оброблювана інформація і програми за якими вона обробляється. Процес розвязання будь якої задачі на ЕОМ складається з послідовності елементарних дій котрі може виконувати процесор а саме операції вибірки інформації з памяті або запису до неї арифметичні та логічні операції операції порівняння тощо. На кожному кроці обробки інформації процесор...
22974. Робота з зовнішніми пристроями. Паралельний інтерфейс. 6.59 MB
  Але зручніше скористатися спеціальною ВІС паралельним програмованим адаптером ППА типу КР580ВВ55А в міжнародних позначеннях 8255А. ППА спроможний обслуговувати 3 зовнішні пристрої через три свої порти АВ і С кожний по 8 розрядів. вибір кристалу =1 ППА відключений = 0 ППА задіяний. Комбінація що відповідає DРКС означає запис в РКС регістр керуючого слова інструкції про те що має робити ППА.
22975. Послідовний інтерфейс 3.66 MB
  Всі ці функції може виконувати спеціальна ВІС що входить до мікропроцесорного комплекту КР580 і має назву Універсальний Синхронно Асинхронний Програмований Прийомопередавач УСАПП типу КР580ВВ51. УСАПП типу КР580ВВ51 в значній мірі є автономним у своїй роботі. Все інше робить сам УСАПП. При видачі даних МП звертається до УСАПП як до зовнішнього пристрою.
22976. Організація пам’яті мікропроцесорної системи 11.06 MB
  Функції виводів цього ОЗП позначено на рис. R визначає напрямок руху інформації чи то запис до ОЗП чи то читання з нього. ОЗП типу КР541РУ2 Це статичний ОЗП на ТТЛ логіці.
22977. Мікропроцесор КР1810ВМ86 (8086) 6.05 MB
  Але у порівнянні з МП80 він має такі істотні відміни: при збереженні тієї ж nМОН технології була досягнута вища ступінь інтеграції і на кристалі 55 х 55 мм розташовано біля 30 тисяч транзисторів; зменшено інерційність логічних елементів і тактову частоту підвищено до 5 8 МГц; завдяки цьому продуктивність мікропроцесора збільшилась на порядок; розширено розрядність шини даних до 16 розрядів; розширено розрядність шини адреси до 20 розрядів таким чином забезпечено можливість адресувати память до 1 Мбайт; розширено у кілька разів...
22978. Переривання 5.91 MB
  Організація переривань Все починається з того що ЗП виставляє сигнал високого рівня логічну одиницю на вхід INT мікропроцесора. Ці дані будуть оброблятися мікропроцесором за підпрограмою обробки переривань яка повинна бути заздалегідь закладена у память мікропроцесора . Замість цього в лічильник команд заноситься адреса команди з якої починається підпрограма обробки переривань. Лише після цього стає можливим введення даних з ЗП і старт підпрограми обробки переривань цих даних.