11807

ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТУ (ПОЛЬОВИЙ МЕТОД)

Лабораторная работа

География, геология и геодезия

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТУ ПОЛЬОВИЙ МЕТОД Гранулометричним складом ґрунту називають відносну місткість в них частинок різної крупності. Гранулометричний склад ґрунту дозволяє визначати будівельні властивості ґрунту. Визначаю...

Украинкский

2013-04-11

66.5 KB

5 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТУ (ПОЛЬОВИЙ МЕТОД)

Гранулометричним складом ґрунту називають відносну місткість в них частинок різної крупності. Гранулометричний склад ґрунту дозволяє визначати будівельні властивості ґрунту.

Визначають гранулометричний склад поділом складових частинок ґрунту на окремі фракції.

Для гранулометричного аналізу використовується ґрунт порушеної структури.

Таблиця 1 – Фракції грунту

Найменування частинок

Діаметр, мм

Пісчані

2 – 0,05

Пилуваті

0,05 – 0,005

Глинисті

<0,005

За місткістю глинистих частинок ґрунт класифікують наступним чином (таблиця 2):

Таблиця 2 – Класифікація грунту по місткості глинистих часточок

Найменування грунту

Місткість глинистих частинок, %по вазі

Пісок

менше 3

Супісок

3 – 10

Суглинок

10  – 30

Глина

більше 30

В даній роботі потрібно поділити ґрунт на три указані фракції і встановити його назву.

Необхідне обладнання й матеріали:

Ґрунт (повітряно-сухий, порушеної структури) – до 50 г.

Градуйовані циліндри об’ємом 100 мл – 2 шт.

Розчин хлористого кальція (СаСl2   5 % - ний).

Колба з водою та чашка для зливу води.

Воронка, ложка, паличка для розмішування суспензії.

Хід роботи

  1.  Визначення місткості піщаних частинок (діаметр 2 – 0,05 мм).

Спосіб побудований на різній швидкості падіння частинок грунту в воді в залежності від їх крупності і складається в відмиванні глинистих і пилуватих частинок від піщаних.

  1.  Сухий ґрунт насипається ложкою в циліндр і по мірі заповнення ущільнюється постукуванням циліндра по долоні таким чином, щоб отриманий об’єм склав 10 см3.
  2.  Нахиливши циліндр і злегка стряхнувши ґрунт розрихлюємо і в циліндр наливають воду до поділки 50 – 60 см3.
  3.   Ґрунт за допомогою палички з гумовим наконечником ретельно розтирається і перемішується з водою до зникнення мазків глини по стінках циліндру. В циліндр доливається вода до 100 см3.
  4.  Отримана суспензія добре змучується паличкою з гумовою щіточкою, щіточку виймають, засікають час, і суспензія відстоюється 30 – 90 с, в залежності від складу грунта. За цей час пісчані часточки устигають осісти на дно. Через 90 секунд 2/3 обєму суспензії з пилуватими і глинистими часточками зливають (до поділки 30 – 35 см3).
  5.  Циліндр знову доливається до 100 см3 , суспензія змучується,  відстоюється 90 с і знову зливається 2/3 її об’єму і т. д. Цей процес потрібно повторювати майже до повного освітлення рідини.
  6.  Налити води, дати відстоятися піску і визначити його об’єм.

Результати досліду записуються в таблицю 3 гранулометричного складу грунту.

Таблиця 3 – Результати визначення місткості піщаної фракції

Початковий об’єм грунту, см3

Об’єм залишкового грунту, см3

Місткість пісчаної фракції, %

  1.  Визначення місткості глинистої фракції (діаметр частинок  менше 0,005 мм)

Спосіб заснований на властивості глинистих фракцій збільшуватися в об’ємі при їх зволоженні.

  1.  Сухий ґрунт, як і в попередньому досліді, насипається в циліндр і постукуванням по долоні ущільнюється до 10 см3.
  2.  Ґрунт розрихлюється і в циліндр наливається вода до поділки 50 – 60 см3. Далі ґрунт розтирається до зникнення мазків глини на стінках циліндру.
  3.  Для коагуляції та пришвидшення осідання всіх мінеральних видів глинистої фракції до отриманої суспензії добавляють 3 – 4 см3   5 %-ного розчину хлористого кальцію (СаСl2). Без реактиву збільшує свій об’єм тільки монтморилоніт.
  4.  Циліндр доливається водою до 100 см3 , суспензія змучується один раз і залишається для відстоювання на 1-2 доби або до наступного заняття. Циліндр закривається паперовим ковпачком, на якому вказується номер групи, прізвище студента і дата.
  5.  Після відстоювання (зазвичай на наступному занятті) визначається об’єм набухлого грунту. Так як в набухлому грунті маються пісок і пил (мул), то місткість глини у відсотках визначається домноженням відносного приросту обєму на емпіричний коефіцієнт К=22,7.

Результати визначення місткості глинистих фракцій заносяться в таблицю 4:

Таблиця 4 – Результати визначення місткості глинистих фракцій

Початковий об’єм ґрунту, см3 V1

Об’єм набухлого ґрунту, см3 V2

Приріст об’єму, см3

V2 - V1 

Відносний приріст об’єму,  

Місткість глинистих фракцій Q=Vok

  1.  Визначення місткості пилуватих фракцій (діаметр частинок 0,06 – 0,005 мм)

Місткість пилуватих частинок визначається відніманням об’єму глини і піску з першочергового об’єму всього грунту і заноситься в таблицю 5.

Таблиця 5 – Результати визначення гранулометричного складу грунту

Найменування фракції

Місткість

Глиниста

Пилувата

Піщана

Найменування грунту _______________________________(згідно табл. 2)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48914. Технико-экономическое обоснование инвестиционного проекта 1.01 MB
  Расчет себестоимости 1 тонны алюминия и всего объема увеличивается растворимость и потери алюминия. Количество технологического алюминия характеризуется уровнем металла в ванне. Уровень металла в силу высокой теплопроводности алюминия позволяет регулировать теплоотдачу электролизера: чем выше этот уровень тем больше тепла отводится через боковые поверхности электролизера.