11861

День матері

Конспект урока

Обществознание

Виховний захід на тему: День матері Мета. Закріплення в учнів навичок виразного читання віршованих творів та розвитку їхніх артистичних здібностей. Виховувати глибоку любов і повагу до матері – засновниці і продовжувачки роду людського чуйність і доброту до на

Украинкский

2013-04-14

111 KB

8 чел.

Виховний захід

на тему:

 День матері

Мета. Закріплення в учнів навичок виразного читання віршованих творів  та розвитку їхніх артистичних здібностей. Виховувати глибоку любов і повагу до матері – засновниці і продовжувачки роду людського, чуйність і доброту до найдорожчої у світі людини. Розвивати естетичний смак учнів.
Учасники: дві команди (по 10 дівчаток ), хлопці – група підтримки.
Журі: завуч, методист, дві мами, педагог-організатор.
Місце проведення: актова зала, прикрашена повітряними кульками та плакатами: Вернісаж «Це моя мама». Написи «Нумо дівчата!».

Хід виховного заходу

1.    Вступне слово.
Ведучий. Сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати наших найдорожчих у світі людей – своїх матусь і бабусь з Днем матері. Ми з любов’ю і вдячністю хочемо сказати: - Спасибі вам, дорогі наші матусі, за недоспані ночі, за ваші колискові пісні, за любов, тепло та ласку. Бажаємо всім вам завжди бути молодими, здоровими, веселими і щасливими. Нехай ваша доля завжди оберігає вас!
До свята треба приготувати та накрити святковий стіл, розважити гостей, поспівати і потанцювати, а потім все прибрати. От ми й подивимося, як із цим впораються наші майбутні господині. Журі дуже уважно спостерігатиме та оцінюватиме їхні вміння. Слово надається нашим дівчаткам.
(Під музику заходять дві команди в шикуються в центрі зали.)
Команда 1.
1 учениця. Матусю моя дорогенька,
        Це свято даруєм тобі.
        Яка ж бо ти гарна, рідненька,
        А очі які голубі!
2 учениця. Такі голубі, ніби небо,
        Мов проліска синього цвіт.
        Ніколи їм плакать не треба,
        Хай радість несуть і привіт!..
3 учениця. Від тебе – все!
        І хліб, і весен перший цвіт,
        І срібний обрій, і криниця чиста.
        І сонця жар, і мрій стрімкий потік,
        І за селом стежина серед жита.
4 учениця. Від тебе – все!
        Любов і радість, визнання,
        І доброта, і щедрість долі,
        На тебе я рівняюся щодня,
        Радію і милуюся тобою.
5 учениця. Спасибі вам, рідні мами,
        Що ви тут сьогодні з нами,
        До вас наше щире слово:
Усі разом. Матусі! Бабусі! Будьте  здорові!
6 учениця. Скільки в мами сонця, щирого тепла.
        Скільки в мами радості, щедрого добра.
        А в руках матусі праця без кінця.
        А в устах матусі слово мудреця.
7 учениця. Як нам не любити неньку дорогу?
        Ми перед  матусею вічно в боргу.
        У душі матусі почуттів глибінь.
        А в очах матусі неба голубінь.
Команда 2.
1 учениця. За все, що маю, дякую тобі.
        За все, що маю і що буду мати.
        Ночами сняться зорі голубі
        І вишні спілі на причілку хати.
        Я сонечко вплету в твої чудові коси,
        І небо прихилю, й зберу перлини-роси.
        Вінок сплету для милого чола,
        Аби лиш щасливою була.
2 учениця. Про що виспівує струмок?
        - Про літо золоте.
        Про що співає колосок?
        - Про те, що він росте.
        Про що виспівує земля?
        - Про неба синеву.
        Про кого ми співаємо?
        - Про маму дорогу.
(Діти виконують пісню «Мамине свято»(музика О. Зноско-Боровського, слова Т.Волгіної )).
3 учениця. Мама – досвітня пташинка
        Лиш засіріє, вже
        Ходить по хаті навшпиньки,
        Наче мій сон стереже.
        Мама – то сонечко рідне.
        Сонечко, хоч і земне, -
        Слово її заповітне.
        Гріє і живить мене.
4 учениця. Матусю, мамо,
        Люба наша ненько,
        Тобі на свято квіти ми несем.
        Ти наше сонце, матінко рідненька,
        Ти над усе для нас, ти над усе!
5 учениця. Нехай світанок травневим святом
        Як сад чудовий, пишно зацвіте.
        Хай сяє сонцем в серці
        Слово Мати  -
        Таке незгасне, вічне і святе!
6 учениця. Нехай хоч і в маленькім ділі,
        Та руки в нас уже умілі.
        Для вас, наші славні мами,
        Ростемо помічниками.
        І подарунки змайстрували
        Своїми власними руками.
(Звучить музика. Діти вручають своїм матусям в бабусям подарунки).
2.    Привітання команд.
Ведучий. Прошу представити команди. Команда 1.
Учасники. «Господині»!
Ведучий. Ваш девіз?
Учасники. Ми умілі, працьовиті,
        Для матусь ми – помічниці.
Ведучий. Команда 2.
Учасники. «Дзвіночки»!
Ведучий. Ваш девіз?
Учасники. Ми дівчаточка гарненькі,
        Як дзвіночки веселенькі.
Ведучий. Прошу команди привітати одна одну!
1 команда. Команді «Дзвіночки» привіт!
2 команда. Команді «Господині» привіт!
(Члени команд тиснуть один одному руки ).
(Журі оцінює девіз, назви, артистизм команд за 5-бальною шкалою).
3.    Конкурси.
(Під час проведення конкурсів звучить весела музика).
Ведучий. Отже, уявіть, що вам необхідно накрити стіл. Найперше, що ви робите – готуєте страви. У вас обмаль часу. Готуємо салати та тушковану картоплю. Для салату потрібно нарізати овочі. А картоплю треба почистити. Ось зараз ми побачимо як наші дівчатка вміють готувати.
Перший конкурс: «Чищення картоплі, приготування салату».  
(По дві учасниці від команди).
Дівчаткам дають по 2 картоплини (варені), по 2 морквини та майонез. Необхідно почистити й нарізати овочі та заправити їх майонезом.
Виграє та команда, гравці якої швидше та краще почистять і наріжуть овочі та заправлять їх майонезом, час – дві хвилини.
Обладнання: 4 стільці, 4 тарілки, 8 варених картоплин, 8 морквин, 4 ножі, 4 порції майонезу, свисток, секундомір.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою).
Другий конкурс: «Ліплення вареників».
(По дві учасниці від команди).
На столах у кожної команди – тісто, начинка, борошно. Необхідно зліпити по п’ять вареників. Виграє та команда, гравці якої швидше та краще зліплять по п’ять вареників, протягом трьох хвилин.
Обладнання: 4 стільці, 4 тарілки, 1 кг тіста, поділеного на 4 порції, 4 порції начинки, 4 порції борошна, 4 чайні ложки, 4 дощечки, 4 качалки, свисток, секундомір.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою).
Ведучий. Отже, страви ви приготували. А щоб їх подати, необхідно сервірувати стіл.
Третій  конкурс: «Сервірування столу до обіду»
(По одній учасниці від команди).
Дівчатка за 3 хвилини мають сервірувати стіл (накрити скатертиною, поставити посуд, покласти столові прибори та серветки).  Виграє той, хто краще та швидше сервірує стіл.
Обладнання: 2 скатертини, по 2 набори столового посуду, столових приборів, серветок, секундомір та свисток.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
Ведучий. Святковий настрій створюють квіти.
Четвертий конкурс: «Складання букету».
(По одній учасниці від команди).
В учасниць є різні квіти, які необхідно скомпонувати в букет. Перемагає та школярка, котра швидше та краще оформить букет.
Обладнання: 2 набори квітів.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
Ведучий. Стіл накрили, гарно його прикрасили, святково вдягнулися і чекаємо гостей. Але лишенько, у вас відірвався ґудзик. Що робити? Ось-ось прийдуть гості.
П’ятий конкурс: «Пришивання ґудзика».
(По одній учасниці від команди).
Необхідно пришити ґудзик до тканини. Виграє той, хто швидше і краще зробить це.
Обладнання: 2 клапті тканини, 2 голки з ниткою, 2 гудзики, секундомір, свисток.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
(Поки журі оцінює конкурс, хлопці з групи підтримки танцюють танок).
Ведучий. Прийшли гості, сіли за стіл, пригостилися. А тепер можна їх розважити.
Шостий конкурс: «Конкурс пісні».
Кожна команда виконує пісню про маму.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
Сьомий конкурс: «Конкурс танців».
(По 2 пари від команди).
Звучить «Полька». Два хлопчики з групи підтримки кожної команди запрошують до танцю дівчаток. Оцінюється те, як хлопці запрошують дівчаток до танцю, як вони дякують дівчаткам після танцю.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
Восьмий конкурс: «Конкурс капітанів».
Для капітанів підготовлено чотири конверти з прислів’ями та два конверти з віршами. Розігрується черговість. Кожен з капітанів бере по черзі закритий конверт із завданням і відповідає. На обдумування дається по хвилині на прислів’я і по дві хвилини на вірш.
1.    Продовжити прислів’я.
•    Погане слово краще проковтнути, ніж …(промовити).
•    Більше думай, а менше …(говори).
•    Нема друга – шукай, а знайшов - …(бережи).
    Справжні друзі пізнаються в …(біді).
2.    Вставити пропущені слова у віршику.
Відшуміли поза гаєм
Щедрим колосом …(поля).
Називається … (врожаєм)
Те, що родить нам земля.
Хто в хустині червоненькій
Став у лісі між …(дубів)?
Може, дівчинка …(маленька)
Назбирать прийшла грибів?
Обладнання: 6 конвертів, секундомір, свисток.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
Дев’ятий конкурс: «Конкурс художників».
(По одній учасниці від команди).
Потрібно протягом трьох хвилин намалювати листівку до дня Матері. Оцінюється оригінальність та охайність.
Обладнання: 2 аркуші паперу для малювання, 2 набори олівців, секундомір, свисток.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
(Поки журі виставляє оцінки, хлопці з групи підтримки 2 команди танцюють танок).
Ведучий. Гості пішли. Господарям треба прибрати, помити посуд, випрати скатертину, серветки та рушники.
Підсумковий конкурс: «Розвісити білизну».
Білизну випрали, а тепер необхідно її розвісити. Хлопчики з групи підтримки натягують скакалки, а дівчата розвішують білизну (рушник, скатертину, серветки) і закріплюють прищепками. Виграє  той, хто швидше та охайніше розвісить білизну впоравшись за 2 хвилини.
Обладнання: 6 скакалок, 2 рушники, 2 скатертини, 6 серветок, секундомір, свисток.
(Журі оцінює конкурс за 5-бальною шкалою)
4. Підсумок.
Заключне слово ведучого. Журі підбиває загальний підсумок та оголошує переможців.
5. Нагородження учасників та переможців.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Хімічний факультет

Кафедра педагогіки

 Виховний захід

на тему:

ЯРІЙ, ДУШЕ! ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…

Сценарій літературного вечора, присвяченого В. Стусу

                            Склав:

студент групи ХМХ-32с

             Вахула А.Р.

Перевірила:

Ковальчук Л.О.

Львів – 2009

На сцені портрет В. Стуса, увінчаний українським рушником. Перед ним хліб і свіча, живі квіти. Фонограмою звучать пісні, романси на слова Василя Стуса. Протягом усього вечора демонструються кадри з документального фільму, слайди, фотографії.

Поступово згасає світло. Висвітлюється символічний "вівтар". 

Ведучий. Урізаючись гранітним профілем, він йшов на повний зріст. Вразливий і беззахисний. Під градом націлених очей, об'єктивів і магнітофонів.
Василь Стус — легендарна постать, якій вдавалося реалізувати свій талант за обставин, де інші "гаснуть", посилаючися на умови. Великий поет, який піднявся над малим часом. Це була людина найбільших чеснот, життєве кредо якої було: "Караюсь, мучусь, але не каюсь". Людина, яка говорила правду. І в пам'ять про нього дозвольте запалити свічу пам'яті.
Гортаю томик його віршів "Дорога болю". Чесного читача, який намагатиметься йти за ним слово в слово, як слід у слід, пектиме докір: де ти перебував тоді, коли тому боліло?
Може й правильно роблять колишні політичні в'язні: не подають руки тим, хто не зазнав такої ж долі. Багато їх було за ґратами, а світ заговорив про Василя. Чому? Бо він вище за інших підніс свою нескореність владі, що полювала на таланти. Справжній поет — це бунт душі. Таланти — наші духовні атланти.
Ярій, душе! Ярій, а не ридай,
У білій стужі сонце України.
А ти шукай червону тінь калини,
На чорних водах тінь її шукай,
Де жменька нас…
Ведучий. Суд на Василем іще попереду. Де ж набув він отой незрівнянний стоїцизм, почуття власної гідності, непоступливості й непокори?
На екрані демонструються кадри з документального фільму про Василя Стуса "Пресвітлої дороги свічка чорна".
Скупа розповідь про своє дитинство, юність, якоюсь мірою відповідають на всі запитання. У листі від 25 квітня 1970 року до сина Василь згадує, як він з самого дитинства (було йому менше року) уперше відчув себе самотнім: мама в полі, довкола нікого нема. Залишившись із бабусею в рідному селі Рахнівка, вивчив напам'ять "Отче наш".
Перша полотняна сорочка з кишенькою, перша свитка, у якій ходив до школи, перший біль — співчуття, коли на його очах сусід-татарин зарізав лошака.
"Я плакав — так було шкода", а коли сусід хотів нагодувати кониною, “ревма ревів, аби не присилував до такого гріха".
Це було першим випробуванням раннього стоїцизму. Пізніше, вже в мордовських таборах, він не раз оголошуватиме голодовку протесту проти нелюдського ставлення до в'язнів і, можливо, згадуватиме "гарного, молоденького" лошака, якому татарин на його очах перерізав горло.
Згадує Василь і смерть старшого брата Івана, який підірвався на міні, і помирання опухлого з голоду батька. Його незабутній світлий образ, певно, постав перед Стусом у карцері табору особливого режиму, коли оголосив суху голодовку до кінця.
Ми вже ніколи не дізнаємося, про що думав перед смертю в холодному карцері стражденний Василь, але можна припуститися, що його не раз навідували тіні забутих предків, — Сковороди, Шевченка, Довженка та багатьох інших поборників правди і свободи.
Демонструються уривки з документального фільму.
Читець. "Воля — найвище в світі, чого потребує людина, й Мойсей жорстоко карав слюнтяїв, які тужили за рабськими глечиками", — говорив Василь Стус.
…Сто чорних тіней довжаться, ростуть
і вже, як ліс соснової малечі,
устріч рушають. Вдатися до втечі,
Стежину власну, ніби дріт згорнуть?
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні —
Стояти. Тільки тут, у цьому полі,
Що наче льон, і власної неволі
Спізнати тут на рідній чужині.
Ведучий. Вересень у житті Стуса — роковий: 20 вересня 1965 року його відраховують із аспірантури інституту літератури, 7 вересня 1972 року Київський обласний суд розглядає його "кримінальну" справу, 29 вересня 1980 року Київський міський суд почав розгляд нової справи після другого його арешту, у вересні 1983 року йому забороняють пересилати свої вірші на волю, 4 вересня 1985 року — смерть.
Прихід Василя в цей немилосердний світ збігся із днем народження Ісуса Христа. І хоч батьки записали у метриці 8 січня 1938 року, доля все ж приготувала йому страсну путь на Голгофу кривавого ХХ століття.
"Хтось дати проставив мені, знаками омиті…". Воістину — Боже провидіння.
Слова Василя Мисика "Але що ж робити живій душі у цій державі смерті?", що взяті Стусом за епіграф до першого вірша з циклу "Костомаров у Саратові", можна вважати епіграфом до всього Стусового життя. Він ще на волі, ще не вполонила його тісна осоружна в'язниця, але передчуття її змушує шукати прикладів мужності серед велетнів духу — він подумки ніби піднімає Костомарова в його Саратовській тюрмі, намагаючись уявити, як то там йому ведеться.
Затемнення. Висвітлюється портрет В. Стуса.
Читець.
Ти весь — на бережечку самоти
Присмоктаний до туги, ніби равлик,
Від вибухлої злості занепалий
Не можеш межі болю осягти.
А світ весь втих, витух, відпалав,
Не вгамувавши вікової спраги.
Він висмоктав із тебе всю одвагу,
Лишив напризволяще і прокляв.
Ведучий. На початку 1971 року Стусові мало виповнитися 33 роки.
То ж не випадково саме тієї пори в нього народжується вірш "На Лисій горі догоряє багаття нічне…", часто потім цитований багатьма дослідниками життя та творчості поета. І коли згодом комендант засланницького гуртожитку в селищі Матросова Алла Баннікова, знайомлячись із Василем, попросила його прочитати якийсь із віршів, Василь Стус обрав саме цей.
Читець.
На Лисій горі догоряє багаття нічне
І листя осіннє на Лисій горі догоряє,
А я вже забув, де та Лиса гора, і не знаю,
Чи Лиса гора впізнала б мене…
Ведучий. У кожному рядку — повторюване підтвердження Лисої гори, яка виглядає нагадуванням про біблійне "лобне місце". Цілком можливо, що в Рахнівці (чи неподалік від неї) була своя Лиса гора. Це вірш-спогад, вірш-передчуття. Він — наче своєрідне продовження найпершого вірша "Веселий цвинтар".
"Цей став повісплений…", де є такі болючі рядки:
Читець.
…Крилато рветься з нього вороння
Майбутнього. Летить крилато лезо
На віття виголіне. Лине в просі
На утлу синь високогорлі сосни,
І на пропащу голову мою…
Ведучий. Останнім рядком Стус ніби передбачає страсну свою путь.
У художника Опанаса Заливахи — колишнього в'язня, а нині лауреата Шевченківської премії — є дивовижне полотно, на якому зображений білий баский кінь на тлі червоних маків, що вслали дорогу в без-кінечність. Не знаю, кому воно присвячене, але, здається — Василю Стусу та всім таким, як він.
Наприкінці шістдесятих він ще на волі, та незабаром яких пекельних мук доведеться зазнати не тільки його тілу, а й духу. Василь Стус продовжує документувати свій дов'язничий душевний біль у нових віршах, що складуть збірку "Веселий цвинтар".
Читець.
Мені здається, що живу не я,
а інший, хтось живе
за мене в світі в моїй подобі.
…Тільки перехожий
межі світів, ворушишся на споді
чужого існування. Сто ночей
попереду і сто ночей позаду,
а межи ними — лялечка німа.
Розпечена, аж біла з самоболю,
Як цятка пекла, лаконічний крик
усесвіту, маленький шротик сонця
…Ти ждеш іще народження для себе,
а смерть ввійшла у тебе вже давно.
Ведучий. Кожне Стусове слово "забезпечене" золотим запасом його сумління найвищої проби. Тут що не рядок — то правда. Це стогін душі, приречений жити "на рідній, не своїй землі…".
Читець.
Порідшала земна тужава твердь,
міський мурашник поточив планету,
Міліціонери, фізики, поети
Вигадливо майструють власну смерть.
Протухлий український материк
Росте, як гриб. Вже навіть немовлятко,
Й те обіцяє стати нашим катом
І порубати віковий поріг
Дідівським вимшілим патріотизмом,
Де зрідка тільки човгання чобіт
Нагадує: іще існує світ
Справіку заборонений, як схизма.
Цю твердь земна трухлявіє щодня,
А ми все визначаємось. До суті
Доходимо і, Господом забуті,
Вітчизни просимо, як подання.
Ведучий. Після Сковороди й Шевченка, після Симоненка й Довженка, після Драй-Хмари та Вишні, після тисячі патріотів — потоптаних, понівечених, знищених тоталітарною системою, Стус не зміг жити інакше — одверто став на бій з нею, свідомо, беззастережно, з відкритим забралом. Поряд із ним було багато сподвижників, але не кожен із них пройшов свій трудний шлях від початку й до кінця так, як зробив це Стус.
Ось "Пояснювальна записка", що Василь подав керівництву Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Написана вона одразу після акції протесту проти приховування тогочасних арештів української інтелігенції й датована 7 вересня 1965 року, третього дня після виступу в кінотеатрі "Україна".
На екрані висвітлюються рядки рукописного тексту. Голос за кадром озвучує їх.
"У суботу, 4 вересня, під час виступу автора фільму та його учасників, а потім після виступу Івана Дзюби, який не зміг сказати про групу арештів (його зіпхнули зі сцени, гукаючи, що людей не заарештовують), я виступив там також. Мене обурило брутальне поводження з Іваном Дзюбою…
Я говорив з обуренням про те, що підозріливо приховувані арешти викликають гнітючу атмосферу, яка створилася в Києві, особливо щодо молодих митців. Ці підозріливі арешти створюють ґрунт для страшних аналогій. Тінь кривавого 1933 року надто близька, щоб не можна було реагувати на будь-які подібні симптоми. Чисто психологічно, чисто громадянськи я не міг стриматись. Я вважаю, що в таких умовах мовчанка є злочином…".
Цей найперший документ Стусової непоступливості та громадської мужності Жулинський навів 10 вересня 1990 року у фільмі "Просвітлої дороги свічка чорна" виробництва студії "Галичина-фільм".
На екрані демонструються уривки з фільму "Просвітлої дороги свічка чорна".
Ведучий. Другим документом визначальної ваги було "Двоє слів читачеві" — передмова до збірки поезій "Зимові дерева". Ця збірка — цілісна й поетична.
Читець.
Не одлюби свою тривогу ранню,
Той край, де обрію хвиляста каламуть,
Де в надвечір'ї вітровії тчуть
Єдвабу сизь не віддані ваганню…
Ведучий. Світ закріпачуваного вісімнадцятого століття так і не полонив Сковороди. Світ жандармського дев'ятнадцятого ув'язнив на довгих десять літ Шевченка, а світ винищувального двадцятого не допускав його пророчого слова до спраглих людських душ. Він так і не випустив із своїх пазурів нескореного Стуса.
Читець.
Яка нестерпна рідна чужина,
Цей погар раю, храм, зазналий скверни!
Ти повернувся, але край — не верне
Йому за труну пітьма кам'яна.
Ведучий. Стус казав: головне для в'язня — уміти тримати голову, як би важко йому не було.
У листі від 3 грудня 1978 року до Олега Орача він писав із селища Матросова.
Висвітлюється портрет.
Читець. "Я, як роковий на розтерзання дикими звірами в римському цирку, оббреханий, зневажений, але гордо тримаю голову, аж їм кров із зубів".
Ведучий. Василь Стус і в таборах, і на засланні ніколи нікого з товаришів по неволі не повчав, як треба жити. Він робив це своїм прикладом. Але небагато було здатних повторити подвиг його мужності й непокори. Як мало було й тих, хто упродовж майже двох тисячоліть намагався повторити подвиг Ісуса Христа.
Шанований Стусом А. Камю писав: "Для Ніцше, як і для Толстого, Христос — не бунтар. Суть його вчення зводиться до тотальної згоди, де непротивлення злу". Стус не наслідував Христа — він став “на прю” з людиноненависницькою системою. У Ніцше є нищівний вислів: "Соціалізм — це не більше, ніж звиродніле християнство". А звиродніло воно через те, що дві тисячі років тому на волю було відпущено не пророка Ісуса, а злодія Варраву, та схоже, саме від нього й ведуть свій початок підступні й брехливі, нещадні й загребущі, злодійкуваті безбожники.
Читець.
Чи ти спізнав життєву путь свою
На цій безрадісній сумній роботі,
Де все людською мукою взялось?
Ти все стоїш в моїй тяжкій скорботі,
Твоїм нещастям серце пойнялось
Моє недужне. Ти ж за мене вдвоє
Нещасніший. Я сам. А ти лиш тінь.
Я є добро. А ти — труха і тлінь,
А спільне в нас — що в'язні ми обоє,
Дверей обабоки. Ти там, я — тут,
Нас порізнили Мури, як Статут.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Хімічний факультет

Кафедра педагогіки

 Виховний захід

на тему:

“ Свято Першої Пречисти… ”

                            Склав:

студент групи ХМХ-31с

             Макогон С.В.

Перевірила:

Вовк М.В.

Львів – 2009

Свято Першої Пречисти…
При розробці сценарію свята використані етнографічні дослідження учасників фольклорного гуртка ЗОШ №3 м. Кролевець. 

( На сцені – кущ калини, видніються краєвиди лугу, виходять дівчата з піснею
« В лісочку гуляла …» ), пісня стихає…

1 дів. – Ой, як тут гарно !

2 дів. - Дівчата, а ось ще кущ калини

( Дівчата йдуть, співаючи пісню…)

3 дів. - Яка вона пишна та красива!

4 дів. - Калина, мати кажуть, це символ дівочого кохання, свідок дівочих радощів і смутків

5 дів. - А мені бабуся говорила, що коли приходить Перша Пречиста – то одягла природа намисто

6 дів. - Ще кажуть «Ой у лузі калина з ягодками, наче тая мати з діточками»

7 дів. - Сідайте дівчата коло криниці, щоб старости сідали у світлиці

- І тому треба ламати калину і говорить такі слова : « Поможи мені, калино, бути в парі з
милим»

( Одна дівчина звертається до калини : « Поможи мені, калино, бути завжди в парі з милим»

- А коли нарвем калини, то треба віддать матері, а вона заховає її під іконами

- Ще треба заховать її під стріхою, щоб знали що в хаті є дівка на виданні і можна засилать
сватів
- Дівчата, візьміть зламану гілку калини і кожна з”їжте по 2 ягоди примовляючи : « Поможи
мені, калино, бути в парі з милим…»

( Нарвавши калини, дівчата збігалися в гурт, обмальовували одна одну ягодами і говорили : «Щоб ти, Галю, була красна, як калина». Прикрашали коси і вінки ягодами, і співали пісню: « Віночки плела …»

( Хлопці виходять на галявину і дивляться на дівчат крадькома )

1-го хл. А що, хлопці, ідіть сюди, я дівчат побачив

2-го хл. Де вони ?

- А он в лузі, коло хатини

- Які ж вони гарні та чарівні, і сумні
- Хлопці, давайте їх порадуєм чимось

- Миколо, що твоя Маруся любить найбільше?

- Мене, любить

- А твоя Семен ?

- Моя Галя любить найбільше ніжні слова про кохання та гарну пісню

- Давайте й ми заспіваєм, дівчат порадуєм і привітаєм

- Заспівуй Миколо, а ми допоможем

Звучить пісня « Ой вийду я на долину»
« Як поїхав за Дунай…»

( Хлопці, співаючи, приходять до дівчат )

Хл. - Здорові були, дівчата !

Дів. - Дай, Боже, здоров”я і вам, хлопці

Дів. - Прийшла Перша Пречиста – несе хлопців нечиста
Хл. - Дівчата, чи ви нам не раді ?

Хл. - Поспіваємо, потанцюємо, а там дивись і до сватання діло дойде

Дів. - Коли так, то будем разом веселиться, співать, танцювать і, звичайно, не журиться.
Грайте музики.

(Звучить пісня, «Ой ти, дівчино, горда та пишна…» )

Дів. - Дівчата, нема саду без оріха, лісу без калини
Не мала я в цьому році веселої днини
- Нема цвіту на всім світі, як на калинонці,
- Нема хлопців до вподоби, як у нашому Кролевці

Хл. - Послухайте, хлопці, у лузі калина, так рясно цвіте,
Під тою калиною мене мила жде

Хл. - Про це ось і в пісні співається
( Співають пісню «Ой вийду я на долину» )

Дів. - Та годі вже вам співать.
Я танцювать хочу. Грайте музики.

( Хлопці і дівчата танцюють приспівуючи…)

Хл. - Дівчата, щоб ви без нас робили ?

Дів. - Подумаєш, не той козак, що на коні, а той, що під конем

Хл. - Колиб не Опанас, не було б тут і нас

Дів. - Ану станьте всі в кружок, хто хоче бути Панасом ?

Хл. - Я ( йому зав”язують очі )

- Панасе, Панасе !
На чому стоїш ?
- На камені
- Що продаєш ?
- Квас
- Лови курей, та не нас

( Всі грають в « Панаса» )

Дів. - Дівчата, чи не пора нам додому ?


Дів. - Пора, мати вже ждуть мене, бо треба калину їй віддать. Вона знає, що треба з нею ро-
бить сьогодні, 28 серпня, на свято Першої Пречисти

Хл. - А на прощання – пісня про кохання

( Співають пісню « Як соловей в гаю…» )

Хл. - Ходімте, дівчата, ми вас проведем до хати і до матері

( Дівчата і хлопці виходять, співаючи пісню…)

( Дівчина віддає калину матері )

Дів.- Мамо, ось і калина

Мати - Будь, дочко, від Пречистої на все життя красною, як калина та чистою, як сльоза.
Ати, калино, будь готовою, на коровай, на квітки весільні та хрестинні, на здоров”я
людям, на добро нашому двору.
Іди, дочко, до дівчат, веселіться на свято, а я піду до хати і підвішу калину до ікон,
а остачу під стріху, бо і в нашій оселі є дівка на виданні, щоб і до нас приходили сва-
ти, бо прийшла Пречиста - то принесе сватів нечиста…
 

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Хімічний факультет

Кафедра педагогіки

 Виховний захід

на тему:

Святкова кав’ярня

(до Дня вчителя)

                            Склав:

студент групи ХМХ-33с

             Саварин І.В.

Перевірила:

Ковальчук Л.О.

Львів – 2009

Шановні гості, щиро вітаємо вас у нашій “Святковій кав’ярні” у цей особливий осінній день, День учителя. 

Учителю! Вклоняємось доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом, як серце, золотим.

Учителю! Ти – наче нездоланність,
Крізь все просієш іскру доброти,
Щоб засвітить у серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.

Шановні наші, любі вчителі,
Досвідчені і зовсім молоді!
Дозвольте свято розпочати,
Дозвольте слова попрохати.

Ми, шановні, думали, гадали,
Як почати свята цього мить.
Щоб хвилини ці запам’ятали,
Пісня хай нам зараз продзвенить.

Дует бандуристів
Сценка “новые Комсомольские бабки”

Наші красуні, вам низький уклін
За ваші пильні і ласкаві очі,
За цей казковий неповторний часу клин,
Недоспані в турботах Ваші ночі.

Виступ 11-А.
Муз. п’єса. Гітара. Попель Саша.
“Две звезды” (Голик Ю., Матусевич Л.)

Любі наші вчителі,
Ви вмієте бути терплячими і дужими,
І вмієте так учнів любить,
Що навіть кремінь, до всього байдужий,
Зажоче ожити і людям співать.

Ваше слово – мудрість України,
Прачя Ваша – доля трударя.
Кетяган червоної калини
Вам за це вклоняється земля.
Вас із святом наші малюки
Привітають залюбки,
Побажають щиро Вам,
Найріднішим вчителям...

Виступ учнів 4 класу (Цюх В. І.)

Учетелі матаматики, фізики, економіки, інформатики,
Ви такі у нас точні, красиві, ласкаві, спритні, кмітливі.

Хай радість Вам життя дарує,
Щоб насміхались Ви весь час,
Хай мрії Ваші всі здійсняця
Сьогодні, завтра, повсякчас.

10 кл. Пісня у виконанні Матусевич Л. “Школа”

Тихо вечір догорає,
Сплять у синяві зірки,
Наша вчителька читає
Твори учнів від руки.

Все навколо постихало,
Другий сон пливе кругом,
І лиш вчитель англомовний
Щось схилився над столом.

Перші півні заспівали
Вже світанок жевріти став,
А учитель наш, філолог,
Ще і досі не лягав.

Так, важка ваша праця,
Але й прекрасна в той же час,
Та знаєм – все здійснити вдасться,
Низький уклін Вам всім від нас.

Виступ 9-х класів.
Пісня “Осінь”

Без природничих наук
Ніяк нам не прожити,
Тож хімію та біологію
Ми обіцяєм вчити.

Історія та географія
Відкриває нам світи,
І цим допомагає
Впевнено по життю іти.

Усі знання одержані важливі –
Вони згодаться потім на Землі.
За те, що добрі Ви до нас і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі.

За ласку Вашу, чуйність і турбту,
За те, що підняли нас на крилі,
За повсякденну, кропітку роботу
Спасибі, дорогі учителі.

Виступ від учнів 8-х класів.
Муз.п’єса. Баян.

Талантами повниться наша школа.
Але про це не дізналися б ми ніколи,
Якби не вчителі фізкультури, малювання, музики , праці,
Ніколи б не знали ми удачі.

Нам школи іншої не треба,
Не треба інших вчителів, хай спів наш лине аж до неба
Для наших любих вчителів.

Пісня у виконання Манько В.
“Одинокий лист”

Вчителю належить у житті
Вдаль вести майбутнє України,
Першому незвідані путі
Відкривать для розуму дитини.

Тож спасибі, славні вчителі,
За роботу тяжку і незмірну.
Ви початок всього на землі,
Тож приймайте дяку праці гідну.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10479. Місце елементів-металів у періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва та особливості будови їх атомів 57.5 KB
  Тема: Місце елементівметалів у періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва та особливості будови їх атомів. Металічний хімічний зв’язок. Загальні фізичні властивості металів. Навчальна мета: спираючись на знання періодичного закону та типи хімічних зв’яз...
10480. Насичені вуглеводні. Номенклатура 201 KB
  Дата: Тема: Урок залік з теми Насичені вуглеводні. Номенклатура.€ Тип уроку: урок застосування знань умінь та навичок. Навчальна мета: Конкретизувати та поглибити знання учнів з теми Насичені вуглеводніâ€. Навчити учнів застосовувати загальні зако...
10481. Семінар з теми Ненасичені вуглеводні етиленового ряду 177 KB
  Дата: Тема: Семінар з теми Ненасичені вуглеводні етиленового ряду Навчальна мета: Конкретизувати та поглибити знання учнів з теми Ненасичені вуглеводні етиленового рядуâ€; Навчити учнів застосовувати загальні закономірності для пояснення властивосте
10482. Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули, електронна та структурна формули, sp2-гібридизація електронів, σ- та π-звязки 63 KB
  Тема: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули електронна та структурна формули sp2гібридизація електронів σ та πзв’язки. Навчальна мета: сформувати поняття про новий гомологічний ряд – алкени; ознайомити з новим видом гі...
10483. Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули, електронні та структурні формули, кратні звязки 64.5 KB
  Тема: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули електронні та структурні формули кратні зв’язки. Гомологи етилену. Ізомерія карбонового скелету і положення кратного зв’язку. Номенклатура алкенів. Мета: навчальна: сформуват...
10484. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори 56 KB
  Тема: Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори. Навчальна мета: розглянути основні лабораторні способи добування кисню дати уявлення про реакцію розкладу каталізатор. Виховна мета: виховувати в учнів самостійність вміння виконува
10485. Оксисен. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості 53 KB
  Тема: Оксисен. Кисень склад його молекули фізичні властивості. Мета: навчальна: повторити класифікацію речовин за складом. Ознайомити з хімічним елементом Оксигеном. Вивчити склад фізичні властивості способи добування і збирання фізіологічну дію кисню. Сформувати
10486. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Поняття про періоди і групи. Структура періодичної системи 54.5 KB
  Тема: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Поняття про періоди і групи. Структура періодичної системи. Мета: навчальна: сформувати знання про структуру періодичної системи малі та великі періоди групи елементів та поділ їх на підгрупи: головні та по