120

Системний аналіз - Календарне планування. Розрахунок мережевої моделі

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Розрахунок мережевої моделі дозволяє визначити критичні та некритичні операції. Операція критична, якщо затримка початку її виконання або збільшення тривалості приводить до збільшення тривалості програми в цілому. В противному випадку – некритична операція, характеризується тим, що різниця в часі між пізнім закінченням і раннім початком більша ніж тривалість операції. Виникає резерв часу, який може бути використаний з точки зору оптимізації ресурсів.

Украинкский

2012-11-17

56.5 KB

6 чел.

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра ПЗОТ

Група

Лабораторна робота № 6

„Календарне планування”

Виконав:               

Перевірила:       

Житомир

2006


Розрахунок
мережевої моделі дозволяє визначити критичні та некритичні операції. Операція критична, якщо затримка початку її виконання або збільшення тривалості приводить до збільшення тривалості програми в цілому. В противному випадку – некритична операція, характеризується тим, що різниця в часі між пізнім закінченням і раннім початком більша ніж тривалість операції. Виникає резерв часу, який може бути використаний з точки зору оптимізації ресурсів.

Розрахунок ранніх термінів настання подій:

ESj ,  j = 1,...,n

ES1 = 0 – дія початкової події програми.

ESj =  {ESi + Dij}

E – множина дуг орграфу, який є мереженим графіком.

Dij – тривалість операції.

ESearly start (ранній початок).

Ранній термін настання останньої події в мережі визначає тривалість програми в цілому.

Розрахунок пізніх термінів настання подій (LC):

LCj , j = 1,…,n

LCn = ESn – для останньої події мережі (N = n).

LCi = {LCj - Dij}

Критичними наз. операції, зміна тривалості яких або затримка їх початку впливають на тривалість програмив цілому. Шлях, який сполучає першу і останню подію нашої мережі та складається з критичних (лише) операцій, наз. критичним шляхом.

Умови критичної операції.

Операція (i,j) – критична, якщо:

  1.  Ранній термін: ESi = LCi ;
  2.  ESj = LCj ;
  3.  ESj – Esi = LCj – LCi = Dij ; 

Визначення резервів часу для виконання операцій.

Вільний резерв:

FFij = ESjESiDij = ESj – (ESi + Dij) = ESjEcij.

Повний резерв:

TFij = LCjESiDij = LCjDijESi =  LSijESi.

            TFij  FFij , завжди для б.-я. (i,j).

Розрахувати мережеву модель:

I

j

Dij

ESi

ECij

LSij

LCj

TFij

FFij

1

2

3

0

3

9

12

9

0

1

3

5

0

5

10

15

10

0

1

5

4

0

4

12

16

12

2

2

3

0

3

3

10

10

7

2

2

4

1

3

4

9

10

6

0

2

5

3

3

6

12

15

9

0

2

6

2

3

5

9

11

6

4

3

7

2

5

7

10

12

5

5

4

6

5

4

9

9

12

3

0

5

7

0

6

6

12

12

6

6

5

9

2

6

8

16

18

10

10

6

7

3

9

12

9

12

0

0

6

9

3

9

12

15

18

6

6

7

8

5

12

17

12

17

0

0

8

9

1

17

18

17

18

0

0


1

3

5

4

7

6

9

6

8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41436. EЛEMEHTИ ГOЛOBHOЇ ПIДГPУПИ Vlll ГPУПИ (IHEPTHI ГAЗИ) 325 KB
  Toмy Kr Xe i Rn yтвopюють cпoлyки в якиx виявляють cтyпeнi oкиcнeння: 2 XeF2 4 XeF4 6 XeО3 XeF6 XeOF4 B3XeO6 8 N4XeO66H2O i пoвoдять ceбe як нeмeтли. Teмпepтyp плвлeння XeF2 cтнoвить 140C. Пiд чc нгpiвння кceнoнy з фтopoм з тмocфepнoгo тиcкy yтвopюєтьcя здeбiлыuoгo XeF4 тeмпepтyp плвлeння 135 C в pзi ндлишкy фтоpy i з тиcкy 6 MП XeF6 тeмпepтyp плвлeння 49 C. Bci фтopиди кceнoнy eнepгiйнo гiдpoлiзyють y вoдi пpoцec cyпpoвoджyютьcя диcпpoпopцioнyвнням: Гiдpoлiз XeF4 y киcлoмy cepeдoвищi вiдбyвєтьcя з cxeмoю в...
41437. Apceн, cтибiй, бicмут. Дoбувaння і влacтивocтi apceну, cтибiю, бicмуту 608 KB
  Hайбiльшe знчeння як cиpoвин для дoбyвння pceнy мє FesS pceнoпipит. Дo 800C мoлeкyли pceнy щo пepeбyвють y гзoпoдiбнoмy cтнi з cклдoм вiдпoвiдють фopмyлi s4 з вищoї тeмпepтypи s2. Meтлiчнi мoдифiкцiї пpocтиx peчoвин pceнy cтибiю i бicмyтy мють шpyвтy бyдoвy кpиcтлiв. Kpиcтлiчнi фтки pceнy нближютьcя дo мoлeкyляpниx бicмyтy дo мeтлiчниx.
41438. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО БУДОВУ АТОМА 1.93 MB
  Ocкiльки атoм yцiлoмy eлeктpoнeйтpльний тo cyмpний зpяд eлeктpoнiв пoвинeн дopiвнювти зpядy ядp. У 107гo eлeмeнт з пoзитивним зpядoм ядp щo дopiвнює 107 y пoлi ядp oбepтютьcя 107 eлeктpoнiв. Tк нпpиклд для тoм xлopy н чcткy eлeктpoнiв пpипдe 1 183717 = 0009 близькo 003 мcи тoм xлopy. Mcoю eлeктpoнiв пopiвнянo з мcoю ядp мoжн пpктичнo знexтyвти.
41439. ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ЕЛЕМЕНТІВ МЕНДЕЛЄЄВА 153.5 KB
  Характеристика властивостей елементів по періодичній системі. В середині минулого століття хімікам було відомо близько 60 елементів. Проте вся багатогранність хімічних перетворень елементів не може бути зведена до двох типів ознак металічності і неметалічності.
41440. ЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДИЧНОГО ЗАКОНУ ТА ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ 45 KB
  Пepioдичний зкoн i пepioдичн cиcтeм eлeмeнтiв Д. Iз зpocтнням пpoтoнниx чиceл бo тoмниx мc eлeмeнтiв вiдбyвютьcя якicнi змiни пepexiд вiд oднoгo eлeмeнт дo iншoгo. Tк збiльшeння пpoтoннoгo чиcл н oдиницю в pзi пepexoдy вiд Гiдpoгeнy дo Гeлiю зyмoвлює pзючy вiдмiннicть циx двox eлeмeнтiв з xiмiчними влcтивocтями. Пepioдичний зкoн i пepioдичн cиcтeм eлeмeнтiв яcкpвo iлюcтpyють ткoж iнший зкoн дiлeктики зкoн єднocтi i бopoтьби пpoтилeжнocтeй.
41441. ВАЛЕНТНІСТЬ ТА СТУПІНЬ ОКИСЛЕННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ БУДОВИ АТОМА 299 KB
  Для xpктepиcтики cтнy тoм в cпoлyцi викopиcтoвyють фopмльнe пoняття cтyпiнь oкиcлeння. Cтyпiнь oкиcлeння пoзнчєтьcя pбcькoю цифpoю iз знкoм бo пepeд нeю над cимвoлoм eлeмeнт нпpиклд І23S32. Для визнчeння cтyпeня oкиcлeння eлeмeнт в cпoлyцi cлiд знти ткi пpвил: 1.Cтyпiнь oкиcлeння oднoтoмнoгo ioн дopiвнює йoгo зpядy.
41442. КИСЛОТИ, ОСНОВИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ, ОДЕРЖАННЯ І ВЛАСТИВОСТІ 567 KB
  Дo бiнpниx cпoлyк нлeжть oкcиди глoгeнiди нiтpиди кpбiди гiдpиди тoщo дo тpинpниx HNOз NOH тoщo. Hйвжливiшими клcми нeopгнiчниx cпoлyк з фyнкцioнльними oзнкми є oкcиди киcлoти ocнoви мфoтepнi гiдpoкcиди coлi. З xiмiчними влcтивocтями oкcиди пoдiляють н coлeтвopнi i нecoлeтвopнi. Coлemвopнi цe ткi oкcиди якi в pзi пepeбiгy пeвниx xiмiчниx peкцiй здтнi yтвopювти coлi.
41443. СОЛІ, ВИДИ СОЛЕЙ, ВЛАСТИВОСТІ, НОМЕНКЛАТУРА 1.66 MB
  Coлi мoжн poзглядти як пpoдyкти пoвнoгo бo чcткoвoro змiщeння томiв Гiдpoгeнy y киcлoтx н тoми мeтлiв бo як пpoдyкти пoвнoгo чи чcткoвoгo змiщeння гiдpoкcильниx гpyп в ocнoвx н киcлoтнi злишки. 3 тoчки зopy тeopiї eлeктpoлiтичнoї диcoцiцiї coлi цe peчoвини якi пiд чc диcoцiцiї poзпдютьcя н ктioни мeтлiв т нioни киcлoтниx злишкiв: N3PO4  3N PO43 Poзpiзняють ткi типи coлeй: нopмльнi бo cepeднi киcлi ocновнi пoдвiйнi змiшнi т кoмплeкcнi. Hopмльнi coлi цe пpoдyкти пoвнoгo змiщeння томiв Гiдpoгeнy н тoми мeтлy в мoлeкyлx киcлoт...
41444. ХІМІЧНА РІВНОВАГА ТА УМОВИ ЇЇ ЗМІЩЕННЯ 630 KB
  Xiмiчн кiнeтик вивчє як гoмoгeннi тк i reтepoгeннi peкцiї. Гoмoгeннuмu нзивютьcя peкцiї щo вiдбyвютьcя в oднopiднoмy cepeдoвищi гoмoгeннiй cиcтeмi нпpиклд в гзoпoдiбнiй cyмiшi бo в piдкoмy poзчинi. Гemepoгeнними нзивютьcя peкцiї щo вiдбyвютьcя в нeoднopiднoмy cepeдoвищi гeтepoгeннiй cиcтeмi мiж peчoвинми якi пepeбyвють y piзниx фзx твepдiй i piдкiй гзoпoдiбнiй i piдкiй тoщo. У згльнoмy poзyмiннi швидкicть peкцiї вiдпoвiдє чиcлy eлeмeнтpниx ктiв взємoдiї щo вiдбyвютьcя з oдиницю чcy: для гoмoгeнниx peкцiй в oдиницi oб'ємy дпя...