12079

Створення ER-діаграми для проектування БД

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Створення ERдіаграми для проектування БД з курсу: Проектування банків даних для компютерних систем проектування 1. Мета роботи Ознайомитися та оволодіти інструментом уніфікованого представлення даних моделлю сутністьзв’язок€ 2. Короткі теоретичні відо...

Украинкский

2013-04-24

80.5 KB

87 чел.

«Створення ER-діаграми для проектування БД»

з курсу: «Проектування банків даних для комп'ютерних систем проектування»

1. Мета роботи

Ознайомитися та оволодіти інструментом уніфікованого представлення даних - моделлю "сутність-зв’язок”

2. Короткі теоретичні відомості

Будь-який фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує певна множина зв'язків.

ER-діаграма предметної області представляється множиною сутностей, атрибутів та зв’язків. Елементи кожної з цих множин представляються вузлами графа для яких ми використовуємо спеціальні форми для визначення їхнього виду:

  •  Множина сутностей представляється  прямокутниками.
  •  Атрибути представляються овалами.
  •  Зв’язки представляються ромбами.

Приклад 1.1 На Рис.2.1 представлена ER-діаграма, яка зображає просту базу даних про працівників. Набори сутностей - це Працівник, Посада і Відділ.

Рис. 2.1 Діаграма “сутність-зв’язок” для бази даних працівників

Визначення 1.1 Сутність (entity) є безліччю множин реальних або абстрактних об'єктів (людей, подій, станів, ідей, предметів тощо), що володіють загальними атрибутами або характеристиками. Будь-який об'єкт системи може бути представлений лише однією сутністю, яка повинна бути унікально ідентифікована. При цьому ім'я сутності повинне відображати тип або клас об'єкту, а не його конкретний екземпляр (наприклад, МІСТО, а не ЛЬВІВ).

Визначення 1.2 Набір сутностей (entity set) - множина сутностей одного типу (володіють однаковими властивостями). Приклади: всі люди, підприємства, свята тощо. Набори сутностей не обов'язково повинні не перетинатися. Наприклад, сутність, що належить до набору ЧОЛОВІКИ, також належить набору ЛЮДИ.

Сутність фактично представляє з себе безліч атрибутів, які описують властивості всіх членів даного набору сутностей.

 Визначення 1.3 Кількість сутностей, які можна асоціювати через набір зв'язків з іншим сутностями, називають степінню зв'язку.

Розгляд степенів особливо корисно для бінарних зв'язків. Можуть існувати наступні степені бінарних зв'язків:

  •  один до одного (позначається 1:1). Це означає, що в такому зв'язку сутності з однією роллю завжди відповідає не більше однієї сутності з іншою роллю. У розглянутому прикладі це зв'язок "керує", оскільки у кожному відділі може бути лише один начальник, а співробітник може керувати лише в одному відділі. Даний факт представлений на Рис. 2.2, де прямокутники позначають сутності, а ромб - зв'язок. Оскільки степінь зв'язку для кожної сутності дорівнює 1, то вони з'єднуються однією лінією.

Рис. 2.2 Приклад графічної побудови зв’язку один-до-одного

Іншою важливою характеристикою зв'язку крім його степені є клас належності сутностей які до нього входять. Оскільки у кожному відділі обов'язково повинен бути керівник, то кожній сутності "ВІДДІЛ" неодмінно повинна відповідати сутність "СПІВРОБІТНИК". Проте, не кожний співробітник є керівником відділу, відповідно у даному зв'язку не кожна сутність "СПІВРОБІТНИК" має асоційовану з нею сутність "ВІДДІЛ".

Таким чином, говорять, що сутність "СПІВРОБІТНИК" має обов'язковий клас належності (цей факт є також вказівкою інтервалу кількості можливих входжень сутності у зв'язок, у даному випадку це 1,1), а сутність "ВІДДІЛ" має необов'язковий клас належності (0,1). Тепер даний зв'язок ми можемо описати як 0,1:1,1. Надалі клас належності бінарних зв'язків степені 1 будемо позначати наступним чином:

Рис. 2.3 Приклад позначення бінарних  зв’язків степені 1

  •  один до багатьох (1:n). У даному випадку сутності з однією роллю може відповідати будь-яка кількість сутностей з іншою роллю. Таким є  зв'язок ВІДДІЛ-СПІВРОБІТНИК. У кожному відділі може працювати довільна кількість співробітників, але співробітник може працювати лише в одному відділі. Графічно степінь зв'язку n відображається "деревоподібною” лінією, як це зроблено на Рис 2.4.

Рис. 2.4 Приклад графічної побудови зв’язку один-до-багатьох

Даний рисунок додатково ілюструє той факт, що між двома сутностями може бути визначено декілька наборів зв'язків.

Тут також необхідно враховувати клас належності сутностей. Кожний співробітник повинен працювати у якому-небудь відділі, але не обов’язково кожний відділ (наприклад, щойно сформований) повинен включати хоча б одного співробітника. Тому сутність "ВІДДІЛ" має обов'язковий, а сутність "СПІВРОБІТНИК" необов'язковий класи належності. Степінь зв’язку бінарних зв'язків степені n будемо позначати наступним чином:

Рис. 2.5 Приклад позначення бінарних  зв’язків степені n

  •  багато до одного (n:1). Цей зв'язок аналогічний відображенню 1:n. Припустимо, що представлення нами підприємство будує свою діяльність на підставі контрактів, що підприємство, яке ми розглядаємо, будує свою діяльність на основі контрактів, які укладаються із замовниками. Цей факт відображається у моделі "сутність-зв'язок (Рис.2.5) за допомогою зв'язку КОНТРАКТ-замовник, який об'єднує сутності КОНТРАКТ(НОМЕР, ТЕРМІН_ВИКОНАННЯ, СУМА) і ЗАМОВНИК(НАЗВА, АДРЕСА). Оскільки з одним замовником може бути укладено більше одного контракту, то зв'язок КОНТРАКТ-замовник між цими сутностями матиме степінь n:1.

Рис. 2.5 Приклад графічної побудови зв’язку багато-до-одного

У даному випадку, по представлення очевидних міркуваннях (кожний контракт укладений представлення конкретним замовником, а кожний замовник має хоча б один контракт, інакше він не був би таким), кожне представлення має обов'язковий клас приналежності.

  •  багато до багатьох (n:n). У цьому випадку кожне з асоційованих сутностей може бути представлена будь-якою кількістю екземплярів. Нехай на підприємстві для виконання кожного контракту створюється робоча група, у яку входять співробітники різних відділів. Оскільки кожний співробітник може входити в кілька (у тому числі і в жодну) робочих груп, а кожна група повинна включати не менше одного співробітника, то зв'язок між сутностями СПІВРОБІТНИК і РОБОЧА_ГРУПА має степінь n:n (Рис.2.6.).

Рис. 2.6 Приклад графічної побудови зв’язку багато -до-багатьох

3. Завдання

Накреслити ER-діаграму і скласти відношення для баз даних (БД) «Авіакомпанія».

Авіакомпанія обслуговує пасажирів, інформація про пасажирів містить: ім’я, адресу, № телефону; Інформація про рейси містить: № рейсу, час вильоту, аеропорт вильоту, аеропорт призначення, час прибуття; Інформація про персонал містить: ім’я, адресу, заробітню плату, табельний №; Окремо міститься інформація про пілотів, інформація містить те саме що і персонал, крім того льотний стаж, типи літаків на яких літав пілот. Інформація про літаки містить модель літака, фірму-виробник, порядковий номер літака, час експлуатації, останній час техогляду, недоліки при техогляді, наступний термін техогляду.


4. Результат виконання


5. Висновок

На цій лабораторній роботі я ознайомився та оволодів інструментом уніфікованого представлення даних – моделлю «сутність-зв’язок». Також накреслив і склав відношення для баз даних «Авіакомпанія».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21938. Розв’язання інженерних задач по топографічним картам та планам 324.5 KB
  Це і читання карти визначення координат висот дирекцій них кутів та ін. Визначення меж водозбірної площі Водозбірною площею називають поверхню землі з якої за умовами рельєфу збирається поверхнева вода в даний водостік річку логовину яр і т. Визначення меж водозбірної площі 22. Визначення площ Вимірювання площ ділянок місцевості виконується по топографічним картам та планам – графічним аналітичним та механічним способами.
21939. Оцінювання точності геодезичних вимірювань 207.5 KB
  Сукупність що впливають на результати вимірів називають комплексом умов: 1 об’єкт; 2 суб’єкт; 3 прилад; 4 метод; 5 зовнішнє середовище. При порушенні комплексу умов результати вимірів називають нерівноточними. Результати вимірів розглядають з точки зору кількісних та якісних характеристик. Математична обробка результатів вимірів дає можливість отримати як кількісні так і якісні характеристики.
21940. Вимірювання кутів 2.34 MB
  2: вертикальна вісь обертання теодоліта ZZ; вісь візування зорової труби VV; вісь обертання зорової труби НН; вісь циліндричного рівня LL; площина горизонтального кутовимірного круга ГК; площину вертикального кутовимірного круга ВК. П – з прямим зображенням зорової труби; М – маркшейдерське виконання; А – з автоколімаційним окуляром. 1 – зорова труба; 230 – вертикальний круг; 329 – колонки труби; 426 – горизонтальний круг; 522 – підставка теодоліта; 623 – підйомний гвинт; 724 – платформа; 8 – становий гвинт; 9 –...
21941. Загальні відомості. Системи координат в геодезії 130.5 KB
  Геодезія вивчає фігуру і розміри Землі зображення її поверхні на планах і картах виконання вимірювань необхідних для розв’язання різноманітних задач народного господарства та оборони країни. Розв’язання надзвичайно складних завдань привело до поділу геодезії на: Вищу геодезію – яка вивчає фігуру і розміри Землі її гравітаційне поле визначення координат точок земної поверхні. Супутникову геодезію – яка розглядає методи розв’язання геодезичних задач за допомогою штучних супутників Землі. Фотограмметрію і дистанційне зондування Землі –...
21942. Топографічні карти та плани 5.78 MB
  Топографічні карти та плани На попередній лекції ми розглянули геодезію як науку про Землю. Масштаби топографічних карт і планів Масштабом топографічної карти або плану називають відношення довжини лінії на карті плані до відповідної горизонтальної довжини цієї лінії на місцевості.5 де М – число яке показує ступінь зменшення ліній місцевості на карті плані і навпаки – ступінь збільшення ліній карти плану на місцевості тобто: на карті 2.7 Чим менший знаменник М чисельного...
21943. ОПОРНІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ 2.87 MB
  Для зменшення впливу похибок вимірювань на точність визначення координат пунктів геодезичної мережі її створюють €œвід загального до часткового€. За цим принципом в Україні геодезична мережа поділяється на: державну геодезичну мережу; мережі згущення; знімальні мережі. Планові геодезичні мережі створюють способами: Астрономічний спосіб – полягає в визначені широти  довготи  кожного пункту та астрономічного азимута напрямів ліній геодезичної мережі за спостереженнями небесних світил.
21944. Топографічні знімання 9.53 MB
  Топографічні знімання Ми розглянули які виміри виконуються в геодезії як оцінити кількісні та якісні характеристики вимірів. Види знімань місцевості Процес виконання геодезичних вимірів для складання карт і планів місцевості називається зніманням. Якщо при зніманні визначають взаємне розміщення предметів та контурів місцевості то його називають горизонтальним або контурним зніманням. Знімання ситуації та рельєфу місцевості називають топографічним.
21945. ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ ЛІНІЙ 1.36 MB
  Методи та прилади лінійних вимірювань Залежно від наявності приладів вимог точності умов місцевості лінії вимірюють способами: а прямим або безпосереднім способом за допомогою мірних стрічок рулеток підвісних мірних проволок та інших лінійних приладів; б непрямим або посереднім способом за допомогою ниткових віддалемірів та електрооптичних приладів світло та радіовіддалемірів геометричних побудов фігур на місцевості. Між закріпленими на місцевості точками А і В в створі лінії послідовно укладають мірний прилад. Створ лінії утворює...
21946. ВИМІРЮВАННЯ ПЕРЕВИЩЕНЬ 3.47 MB
  Види нівелювання Перевищенням називають різницю висот точок земної поверхні або будівельних конструкцій. Нівелювання – вид геодезичних робіт для вимірювання перевищень між точками земної поверхні або споруд. За методами розрізняють такі види нівелювання [1]: Геометричне – використовується принцип горизонтальності візирного променя зорової труби. В інженернобудівельній справі переважно використовуються: геометричне тригонометричне та гідростатичне нівелювання.