12079

Створення ER-діаграми для проектування БД

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Створення ERдіаграми для проектування БД з курсу: Проектування банків даних для компютерних систем проектування 1. Мета роботи Ознайомитися та оволодіти інструментом уніфікованого представлення даних моделлю сутністьзвязок€ 2. Короткі теоретичні відо...

Украинкский

2013-04-24

80.5 KB

97 чел.

«Створення ER-діаграми для проектування БД»

з курсу: «Проектування банків даних для комп'ютерних систем проектування»

1. Мета роботи

Ознайомитися та оволодіти інструментом уніфікованого представлення даних - моделлю "сутність-зв’язок”

2. Короткі теоретичні відомості

Будь-який фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує певна множина зв'язків.

ER-діаграма предметної області представляється множиною сутностей, атрибутів та зв’язків. Елементи кожної з цих множин представляються вузлами графа для яких ми використовуємо спеціальні форми для визначення їхнього виду:

  •  Множина сутностей представляється  прямокутниками.
  •  Атрибути представляються овалами.
  •  Зв’язки представляються ромбами.

Приклад 1.1 На Рис.2.1 представлена ER-діаграма, яка зображає просту базу даних про працівників. Набори сутностей - це Працівник, Посада і Відділ.

Рис. 2.1 Діаграма “сутність-зв’язок” для бази даних працівників

Визначення 1.1 Сутність (entity) є безліччю множин реальних або абстрактних об'єктів (людей, подій, станів, ідей, предметів тощо), що володіють загальними атрибутами або характеристиками. Будь-який об'єкт системи може бути представлений лише однією сутністю, яка повинна бути унікально ідентифікована. При цьому ім'я сутності повинне відображати тип або клас об'єкту, а не його конкретний екземпляр (наприклад, МІСТО, а не ЛЬВІВ).

Визначення 1.2 Набір сутностей (entity set) - множина сутностей одного типу (володіють однаковими властивостями). Приклади: всі люди, підприємства, свята тощо. Набори сутностей не обов'язково повинні не перетинатися. Наприклад, сутність, що належить до набору ЧОЛОВІКИ, також належить набору ЛЮДИ.

Сутність фактично представляє з себе безліч атрибутів, які описують властивості всіх членів даного набору сутностей.

 Визначення 1.3 Кількість сутностей, які можна асоціювати через набір зв'язків з іншим сутностями, називають степінню зв'язку.

Розгляд степенів особливо корисно для бінарних зв'язків. Можуть існувати наступні степені бінарних зв'язків:

  •  один до одного (позначається 1:1). Це означає, що в такому зв'язку сутності з однією роллю завжди відповідає не більше однієї сутності з іншою роллю. У розглянутому прикладі це зв'язок "керує", оскільки у кожному відділі може бути лише один начальник, а співробітник може керувати лише в одному відділі. Даний факт представлений на Рис. 2.2, де прямокутники позначають сутності, а ромб - зв'язок. Оскільки степінь зв'язку для кожної сутності дорівнює 1, то вони з'єднуються однією лінією.

Рис. 2.2 Приклад графічної побудови зв’язку один-до-одного

Іншою важливою характеристикою зв'язку крім його степені є клас належності сутностей які до нього входять. Оскільки у кожному відділі обов'язково повинен бути керівник, то кожній сутності "ВІДДІЛ" неодмінно повинна відповідати сутність "СПІВРОБІТНИК". Проте, не кожний співробітник є керівником відділу, відповідно у даному зв'язку не кожна сутність "СПІВРОБІТНИК" має асоційовану з нею сутність "ВІДДІЛ".

Таким чином, говорять, що сутність "СПІВРОБІТНИК" має обов'язковий клас належності (цей факт є також вказівкою інтервалу кількості можливих входжень сутності у зв'язок, у даному випадку це 1,1), а сутність "ВІДДІЛ" має необов'язковий клас належності (0,1). Тепер даний зв'язок ми можемо описати як 0,1:1,1. Надалі клас належності бінарних зв'язків степені 1 будемо позначати наступним чином:

Рис. 2.3 Приклад позначення бінарних  зв’язків степені 1

  •  один до багатьох (1:n). У даному випадку сутності з однією роллю може відповідати будь-яка кількість сутностей з іншою роллю. Таким є  зв'язок ВІДДІЛ-СПІВРОБІТНИК. У кожному відділі може працювати довільна кількість співробітників, але співробітник може працювати лише в одному відділі. Графічно степінь зв'язку n відображається "деревоподібною” лінією, як це зроблено на Рис 2.4.

Рис. 2.4 Приклад графічної побудови зв’язку один-до-багатьох

Даний рисунок додатково ілюструє той факт, що між двома сутностями може бути визначено декілька наборів зв'язків.

Тут також необхідно враховувати клас належності сутностей. Кожний співробітник повинен працювати у якому-небудь відділі, але не обов’язково кожний відділ (наприклад, щойно сформований) повинен включати хоча б одного співробітника. Тому сутність "ВІДДІЛ" має обов'язковий, а сутність "СПІВРОБІТНИК" необов'язковий класи належності. Степінь зв’язку бінарних зв'язків степені n будемо позначати наступним чином:

Рис. 2.5 Приклад позначення бінарних  зв’язків степені n

  •  багато до одного (n:1). Цей зв'язок аналогічний відображенню 1:n. Припустимо, що представлення нами підприємство будує свою діяльність на підставі контрактів, що підприємство, яке ми розглядаємо, будує свою діяльність на основі контрактів, які укладаються із замовниками. Цей факт відображається у моделі "сутність-зв'язок (Рис.2.5) за допомогою зв'язку КОНТРАКТ-замовник, який об'єднує сутності КОНТРАКТ(НОМЕР, ТЕРМІН_ВИКОНАННЯ, СУМА) і ЗАМОВНИК(НАЗВА, АДРЕСА). Оскільки з одним замовником може бути укладено більше одного контракту, то зв'язок КОНТРАКТ-замовник між цими сутностями матиме степінь n:1.

Рис. 2.5 Приклад графічної побудови зв’язку багато-до-одного

У даному випадку, по представлення очевидних міркуваннях (кожний контракт укладений представлення конкретним замовником, а кожний замовник має хоча б один контракт, інакше він не був би таким), кожне представлення має обов'язковий клас приналежності.

  •  багато до багатьох (n:n). У цьому випадку кожне з асоційованих сутностей може бути представлена будь-якою кількістю екземплярів. Нехай на підприємстві для виконання кожного контракту створюється робоча група, у яку входять співробітники різних відділів. Оскільки кожний співробітник може входити в кілька (у тому числі і в жодну) робочих груп, а кожна група повинна включати не менше одного співробітника, то зв'язок між сутностями СПІВРОБІТНИК і РОБОЧА_ГРУПА має степінь n:n (Рис.2.6.).

Рис. 2.6 Приклад графічної побудови зв’язку багато -до-багатьох

3. Завдання

Накреслити ER-діаграму і скласти відношення для баз даних (БД) «Авіакомпанія».

Авіакомпанія обслуговує пасажирів, інформація про пасажирів містить: ім’я, адресу, № телефону; Інформація про рейси містить: № рейсу, час вильоту, аеропорт вильоту, аеропорт призначення, час прибуття; Інформація про персонал містить: ім’я, адресу, заробітню плату, табельний №; Окремо міститься інформація про пілотів, інформація містить те саме що і персонал, крім того льотний стаж, типи літаків на яких літав пілот. Інформація про літаки містить модель літака, фірму-виробник, порядковий номер літака, час експлуатації, останній час техогляду, недоліки при техогляді, наступний термін техогляду.


4. Результат виконання


5. Висновок

На цій лабораторній роботі я ознайомився та оволодів інструментом уніфікованого представлення даних – моделлю «сутність-зв’язок». Також накреслив і склав відношення для баз даних «Авіакомпанія».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27961. Соотношение внешней и внутренней деятельности 20.64 KB
  Соотношение внешней и внутренней деятельности. Интериоризацией называют как известно переход в результате которого внешние по своей форме процессы с внешними же вещественными предметами преобразуются в процессы протекающие в умственном плане в плане сознания; при этом они подвергаются специфической трансформации обобщаются вербализуются сокращаются и главное становятся способными к дальнейшему развитию которое переходит границы возможностей...
27962. Этапы развития психики в филогенезе: сенсорная психика, перцептивная психика, стадия интеллекта 26.14 KB
  Этапы развития психики в филогенезе: сенсорная психика перцептивная психика стадия интеллекта. Проблема возникновения психики в эволюции. С самого начала существует устойчивая связь психики ребёнка и психики матери.
27963. Функции и эмпирические характеристики сознания 344.54 KB
  Роль референтной группы в процессе социализации на различных онтогенетических этапах становления личности. Роль референтной группы в процессе социализации на различных онтогенетических этапах становления личности. Данная группа стандарт система отсчета для оценки себя и других служит ориентиром на разных этапах социализации ребёнка. В начале 70х годов ролевая концепция социализации функциональный подход которую отстаивают и активно развивают представители так называемой гуманитарной педагогики : Р.
27964. Системный подход к решению психофизиологической проблемы 26.99 KB
  идеи о функциональном единстве мозга и его связи с поведением и психикой начали возникать более 100 лет назад. В конце прошлого века в основном в русле клинической неврологии стали высказываться идеи о единстве функционирования частей мозга и связи этого единства с умственными возможностями человека. Он стойко придерживался взгляда что в коре мозга нет такого поля которое бы не принимало участия в осуществлении интеллектуальных функций [2]. Микросистемы сопоставимы с отдельными структурными образованиями мозга.
27965. Краткая история проблемы мозговой локализации психических функций 26.04 KB
  Краткая история проблемы мозговой локализации психических функций. Центральная проблема нейропсихологии проблема локализации высших психических функций связана с решением вопроса о том какова мозговая география различных психических функций и как исследуя нарушения психических функций при повреждениях мозга установить их причину и локализацию в головном мозге. Такое определение позволяет сформулировать центральные вопросы нейропсихологии: 1 теоретический в соответствии с какими принципами и как размещаются в мозге человека...
27966. Рефлекс и реактивное поведение. Трехфакторная модель «значимого другого»: основные положения и методическое обеспечение 22.96 KB
  Важно чтобы мозг животного был свободен от других видов деятельности то есть его не должна отвлекать какаято посторонняя потребность и находиться на определенном уровне возбуждения На фоне различных видов тороможения или отвлекающих факторов обучение происходит медленно или не происходит вовсе. Кооперация необходимый элемент совместной деятельности порожденный ее особой природой. Леонтьев называл две основные черты совместной деятельности: разделение единого процесса деятельности между участниками; изменение деятельности...
27967. Предметный образ и его семантическая многоуровневость 84.99 KB
  Поскольку состояние контактного взаимодействия анализатора с раздражителем непосредственно заключающее в себе ввиду своей двусторонности основу предметного изображения имеет место именно в осязании и прежде всего в тактильных ощущениях постольку простейший предметный образ формируется как рефлекторный эффект деятельности кожномеханического анализатора. На высших уровнях осязательной репрезентации состояние взаимодействия рецептора с раздражителем осуществляется и поддерживается на основе активной деятельности руки как специфического...
27968. Психофизическая зависимость и психофизическая функция 40.9 KB
  Типы и способы межличностоной и межгрупповой коммуникации. Типы и способы межличностоной и межгрупповой коммуникации. Когда говорят о коммуникации в узком смысле слова то прежде всего имеют в виду тот факт что в ходе совместной деятельности люди обмениваются между собой различными представлениями идеями интересами настроениями чувствами установками и пр. Все это можно рассматривать как информацию и тогда сам процесс коммуникации может быть понят как процесс обмена информацией.
27969. Восприятие пространства и удаленности; монокулярные и бинокулярные признаки глубины 30.95 KB
  Восприятие пространства и удаленности; монокулярные и бинокулярные признаки глубины Чувственное отражение субъективный познавательный процесс и результат этого процесса где объективное познание выступает в виде чувственной формы а именно в виде ощущений восприятий и представлений компоненты чувственного отражения. Восприятие 1 субъективный образ предмета явления или процесса непосредственно воздействующего на анализатор или систему анализаторов перцептивный образ или образ восприятия 2 процесс формирования образа предмета или...