12079

Створення ER-діаграми для проектування БД

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Створення ERдіаграми для проектування БД з курсу: Проектування банків даних для компютерних систем проектування 1. Мета роботи Ознайомитися та оволодіти інструментом уніфікованого представлення даних моделлю сутністьзвязок 2. Короткі теоретичні відо...

Украинкский

2013-04-24

80.5 KB

99 чел.

«Створення ER-діаграми для проектування БД»

з курсу: «Проектування банків даних для комп'ютерних систем проектування»

1. Мета роботи

Ознайомитися та оволодіти інструментом уніфікованого представлення даних - моделлю "сутність-зв’язок”

2. Короткі теоретичні відомості

Будь-який фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує певна множина зв'язків.

ER-діаграма предметної області представляється множиною сутностей, атрибутів та зв’язків. Елементи кожної з цих множин представляються вузлами графа для яких ми використовуємо спеціальні форми для визначення їхнього виду:

  •  Множина сутностей представляється  прямокутниками.
  •  Атрибути представляються овалами.
  •  Зв’язки представляються ромбами.

Приклад 1.1 На Рис.2.1 представлена ER-діаграма, яка зображає просту базу даних про працівників. Набори сутностей - це Працівник, Посада і Відділ.

Рис. 2.1 Діаграма “сутність-зв’язок” для бази даних працівників

Визначення 1.1 Сутність (entity) є безліччю множин реальних або абстрактних об'єктів (людей, подій, станів, ідей, предметів тощо), що володіють загальними атрибутами або характеристиками. Будь-який об'єкт системи може бути представлений лише однією сутністю, яка повинна бути унікально ідентифікована. При цьому ім'я сутності повинне відображати тип або клас об'єкту, а не його конкретний екземпляр (наприклад, МІСТО, а не ЛЬВІВ).

Визначення 1.2 Набір сутностей (entity set) - множина сутностей одного типу (володіють однаковими властивостями). Приклади: всі люди, підприємства, свята тощо. Набори сутностей не обов'язково повинні не перетинатися. Наприклад, сутність, що належить до набору ЧОЛОВІКИ, також належить набору ЛЮДИ.

Сутність фактично представляє з себе безліч атрибутів, які описують властивості всіх членів даного набору сутностей.

 Визначення 1.3 Кількість сутностей, які можна асоціювати через набір зв'язків з іншим сутностями, називають степінню зв'язку.

Розгляд степенів особливо корисно для бінарних зв'язків. Можуть існувати наступні степені бінарних зв'язків:

  •  один до одного (позначається 1:1). Це означає, що в такому зв'язку сутності з однією роллю завжди відповідає не більше однієї сутності з іншою роллю. У розглянутому прикладі це зв'язок "керує", оскільки у кожному відділі може бути лише один начальник, а співробітник може керувати лише в одному відділі. Даний факт представлений на Рис. 2.2, де прямокутники позначають сутності, а ромб - зв'язок. Оскільки степінь зв'язку для кожної сутності дорівнює 1, то вони з'єднуються однією лінією.

Рис. 2.2 Приклад графічної побудови зв’язку один-до-одного

Іншою важливою характеристикою зв'язку крім його степені є клас належності сутностей які до нього входять. Оскільки у кожному відділі обов'язково повинен бути керівник, то кожній сутності "ВІДДІЛ" неодмінно повинна відповідати сутність "СПІВРОБІТНИК". Проте, не кожний співробітник є керівником відділу, відповідно у даному зв'язку не кожна сутність "СПІВРОБІТНИК" має асоційовану з нею сутність "ВІДДІЛ".

Таким чином, говорять, що сутність "СПІВРОБІТНИК" має обов'язковий клас належності (цей факт є також вказівкою інтервалу кількості можливих входжень сутності у зв'язок, у даному випадку це 1,1), а сутність "ВІДДІЛ" має необов'язковий клас належності (0,1). Тепер даний зв'язок ми можемо описати як 0,1:1,1. Надалі клас належності бінарних зв'язків степені 1 будемо позначати наступним чином:

Рис. 2.3 Приклад позначення бінарних  зв’язків степені 1

  •  один до багатьох (1:n). У даному випадку сутності з однією роллю може відповідати будь-яка кількість сутностей з іншою роллю. Таким є  зв'язок ВІДДІЛ-СПІВРОБІТНИК. У кожному відділі може працювати довільна кількість співробітників, але співробітник може працювати лише в одному відділі. Графічно степінь зв'язку n відображається "деревоподібною” лінією, як це зроблено на Рис 2.4.

Рис. 2.4 Приклад графічної побудови зв’язку один-до-багатьох

Даний рисунок додатково ілюструє той факт, що між двома сутностями може бути визначено декілька наборів зв'язків.

Тут також необхідно враховувати клас належності сутностей. Кожний співробітник повинен працювати у якому-небудь відділі, але не обов’язково кожний відділ (наприклад, щойно сформований) повинен включати хоча б одного співробітника. Тому сутність "ВІДДІЛ" має обов'язковий, а сутність "СПІВРОБІТНИК" необов'язковий класи належності. Степінь зв’язку бінарних зв'язків степені n будемо позначати наступним чином:

Рис. 2.5 Приклад позначення бінарних  зв’язків степені n

  •  багато до одного (n:1). Цей зв'язок аналогічний відображенню 1:n. Припустимо, що представлення нами підприємство будує свою діяльність на підставі контрактів, що підприємство, яке ми розглядаємо, будує свою діяльність на основі контрактів, які укладаються із замовниками. Цей факт відображається у моделі "сутність-зв'язок (Рис.2.5) за допомогою зв'язку КОНТРАКТ-замовник, який об'єднує сутності КОНТРАКТ(НОМЕР, ТЕРМІН_ВИКОНАННЯ, СУМА) і ЗАМОВНИК(НАЗВА, АДРЕСА). Оскільки з одним замовником може бути укладено більше одного контракту, то зв'язок КОНТРАКТ-замовник між цими сутностями матиме степінь n:1.

Рис. 2.5 Приклад графічної побудови зв’язку багато-до-одного

У даному випадку, по представлення очевидних міркуваннях (кожний контракт укладений представлення конкретним замовником, а кожний замовник має хоча б один контракт, інакше він не був би таким), кожне представлення має обов'язковий клас приналежності.

  •  багато до багатьох (n:n). У цьому випадку кожне з асоційованих сутностей може бути представлена будь-якою кількістю екземплярів. Нехай на підприємстві для виконання кожного контракту створюється робоча група, у яку входять співробітники різних відділів. Оскільки кожний співробітник може входити в кілька (у тому числі і в жодну) робочих груп, а кожна група повинна включати не менше одного співробітника, то зв'язок між сутностями СПІВРОБІТНИК і РОБОЧА_ГРУПА має степінь n:n (Рис.2.6.).

Рис. 2.6 Приклад графічної побудови зв’язку багато -до-багатьох

3. Завдання

Накреслити ER-діаграму і скласти відношення для баз даних (БД) «Авіакомпанія».

Авіакомпанія обслуговує пасажирів, інформація про пасажирів містить: ім’я, адресу, № телефону; Інформація про рейси містить: № рейсу, час вильоту, аеропорт вильоту, аеропорт призначення, час прибуття; Інформація про персонал містить: ім’я, адресу, заробітню плату, табельний №; Окремо міститься інформація про пілотів, інформація містить те саме що і персонал, крім того льотний стаж, типи літаків на яких літав пілот. Інформація про літаки містить модель літака, фірму-виробник, порядковий номер літака, час експлуатації, останній час техогляду, недоліки при техогляді, наступний термін техогляду.


4. Результат виконання


5. Висновок

На цій лабораторній роботі я ознайомився та оволодів інструментом уніфікованого представлення даних – моделлю «сутність-зв’язок». Також накреслив і склав відношення для баз даних «Авіакомпанія».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78657. Налоговое бремя экономики и его измерение 31.5 KB
  Проблема тяжести налогового бремени волнует различных агентов хозяйственной деятельности: государство как субъект управления хозяйственной деятельностью на своей территории и перераспределения доходов от нее в виде налогов в пользу прочих элементов государственной и социальной жизнедеятельности; организации и предприятия как объекты управляющего воздействия государства и субъекты собственно предпринимательской деятельности обеспечивающие формирование источника предпринимательского дохода и соответственно налогооблагаемой базы; ...
78658. Налоговая политика: сущность, содержание и механизмы реализации 26.5 KB
  Налоговая политика: сущность содержание и механизмы реализации. Налоговая политика комплекс правовых действий органов власти и управления определяющий целенаправленное применение налоговых законов. Налоговая политика является частью финансовой политики. Экономическая обоснованная налоговая политика преследует цель оптимизировать централизацию средств через налоговую систему.
78659. Инвестиции - источники формирования и объекты вложений (инвестирования) 32 KB
  Инвестиции источники формирования и объекты вложений инвестирования. Инвестиции от лат. Выделяют также производственные инвестиции направляемые на новое строительство реконструкцию расширение и техническое перевооружение действующих предприятий и интеллектуальные вкладываемые в создание интеллектуального духовного продукта; контролирующие прямые инвестиции обеспечивающие владение более чем 50 голосующих акций другой компании и неконтролирующие обеспечивающие владение менее чем 50 голосующих акций другой компании. В зависимости...
78660. Принцип построения транспортной сети России 104 KB
  Транспортной система России: положение и общая характеристика. Транспортная система России: общее строение. Железнодорожный транспорт. Трубопроводный транспорт. Водный транспорт. Морской транспорт. Внутренний водный транспорт. Автомобильный транспорт. Воздушный транспорт. Электронный транспорт...
78661. Рентабельность. Виды и методика расчета ее уровня 31.5 KB
  Рентабельность. РЕНТАБЕЛЬНОСТЬ от нем. Количественно рентабельность исчисляется как частное от деления прибыли на затраты расход ресурсов обеспечивающих получение прибыли. Рентабельность продукции определяется как отношение прибыли от ее реализации к себестоимости.
78663. Корпоративное управление как важнейший фактор экономического роста 39 KB
  Надлежащий режим корпоративного управления способствует эффективному использованию корпорацией своего капитала подотчетности органов ее управления как самой компании так и ее акционерам. В результате формирования такой структуры акционерного капитала утвердилась ориентация крупных акционеров не на повышение доходов по акциям компании не на рост ее капитализации а на сохранение существующих взаимоотношений с предприятием. В самом общем виде общепризнанные международные принципы корпоративного управления сводятся к следующему: структура...
78664. Анализ кадрового потенциала организации 29 KB
  Анализ кадрового потенциала организации. Для комплексной оценки кадрового потенциала используются три группы взаимодополняющих оценок: стоимостные; количественные; качественные. Стоимостные оценки базируются на возникшей в 60е годы нашего столетия теории кадрового капитала одним из ярких представителей которой является американский ученый Р. Для всесторонней оценки кадрового потенциала на кризисном предприятии проводится так называемый кадровый аудит.
78665. Оценка методов лечения коров с острым серозным маститом 649.5 KB
  В комплексе специальных противомаститных мероприятий особое значение приобретает ранняя диагностика и профилактика заболеваний молочной железы, своевременное и эффективное лечение коров, восстановление физиологической функции пораженных долей вымени и сохранение высокой продуктивности коров в последующую лактацию.