122

Завдання для контрольної роботи по курсу Основи системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. I. В теоретичній частині потрібно дати розгорнуту відповідь на одне з наступних питань відповідно варіанту. II. В практичній частині необхідно розв’язати наступні задачі.

Украинкский

2012-11-14

235.5 KB

22 чел.

Завдання для контрольної роботи по курсу «Основи системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації»

(Заочна форма навчання)

Варіант завдання обирається згідно останньої цифри залікової книжки.

Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної та практичної.

I. В теоретичній частині потрібно дати розгорнуту відповідь на одне з наступних питань відповідно варіанту.

Варіант 1. Розвиток системних уявлень та необхідність виникнення системного підходу.

  •  Історія розвитку системних уявлень.
  •  Основні напрямки системних досліджень.
  •  Передумови виникнення системного підходу.

Варіант 2. Основні  поняття системного аналізу.

  •  Принципи системного підходу.
  •  Поняття системи, навколишнього середовища, мети.
  •  Декомпозиція. Поняття елементу, функції, структури.
  •  Поняття стану і процесу.

Варіант 3. Класифікація та властивості систем.

  •  Класифікація за призначенням, взаємодією з зовнішнім середовищем, походженням, видом елементів, способом організації.
  •  Складні та великі системи.
  •  Способи керування системами та реалізація ними своїх функцій.
  •  Властивості та характерні особливості складних систем.

Варіант 4. Системний аналіз і моделювання.

  •  Наукове пізнання та моделювання.
  •  Зв’язок між системою та моделлю.
  •  Функції моделей систем.
  •  Класифікація моделей систем.

Варіант 5. Системно-методологічні аспекти моделювання.

  •  Дослідження систем за допомогою аксіоматичного підходу.
  •  Метод “чорної скрині”.
  •  Проблеми оптимізації в системному аналізі та моделюванні.
  •  Імітаційне моделювання.

Варіант 6. Аналіз і синтез в системних дослідженнях.

  •  Аналітичний та синтетичний підходи до дослідження складних систем.
  •  Повнота моделі. Декомпозиція і агрегування.
  •  Системні особливості моделей інформаційних систем та систем прийняття рішень.

Варіант 7. Особливості методологій системного аналізу.

  •  Послідовність “методологія-метод-нотація-засіб”.
  •  Етапи системного розв’язання проблем.
  •  Послідовність етапів і робіт системного аналізу.

Варіант 8. Системне планування, стратегія, тактика та аналіз дій.

  •  Формальне, інкрементне та системна планування.
  •  Стратегічне планування
  •  Особливості прямого та оберненого процесів системного планування.
  •  Методи знаходження бажаних сценаріїв.

Варіант 9. Методи системного аналізу. Метод аналізу ієрархій.

  •  Ієрархічне представлення складної проблеми.
  •  Локальні пріоритети та методи їх отримання.
  •  Оцінювання послідовності тверджень експерта.
  •  Алгоритм синтезу пріоритетів.

Варіант 10. Методи системного аналізу. Розширення методів аналізу ієрархій.

  •  Динамічні переваги та пріоритети.
  •  Врахування тверджень декількох експертів.
  •  Порівняння об’єктів зі стандартами.
  •  Порівняння об’єктів методом копіювання.
  •  Багатокритеріальний вибір на ієрархіях з різним числом і складом критеріїв оцінювання альтернатив.

II. В практичній частині необхідно розв’язати наступні задачі.

1. Тема: Прийняття рішень в умовах невизначеності.

Згідно варіанту розглянути платіжну матрицю (матрицю доходів). Ймовірності станів системи не визначені. Прийняти рішення за наступними критеріями:

а) Лапласа;

б) Максиміна;

в) Севіджа;

г) Гурвіца.

Варіанти матриці доходів.

Варіант

1

=0.3

15

10

0

-6

17

3

14

8

9

2

1

5

14

20

-3

7

19

10

2

0

2

=0.2

5

4

0

-6

7

-3

6

3

-9

12

10

8

17

20

-3

12

-9

21

-2

0

3

=0.4

51

-10

-10

-7

17

-3

14

9

14

27

16

6

-14

26

-3

-7

20

15

9

-10

4

=0.5

10

31

0

-6

-17

-23

14

-8

9

22

19

25

34

-20

-3

37

18

10

22

-30

5

=0.6

-15

10

-10

26

17

32

24

-8

-9

2

10

-5

14

20

-3

27

-19

10

-2

10

6

=0.7

21

-10

20

-6

17

-3

14

38

-15

12

12

-5

15

20

-3

-7

19

-16

-3

11

7

=0.8

15

10

-23

-6

17

-3

-14

8

9

2

1

5

-14

20

-3

7

-19

14

1

32

8

=0.2

22

9

-20

14

-17

-3

14

-8

12

29

-3

-6

14

21

-3

7

19

10

2

-30

9

=0.3

21

-10

-3

6

17

12

14

-8

9

40

-31

5

15

20

-33

-8

19

10

4

2

10

=0.3

15

10

2

-6

19

3

15

9

9

2

1

7

14

23

-3

7

20

10

3

-10

2. Тема: Імітаційне моделювання. Обчислення площі заданої фігури за методом Монте-Карло.

В роботі необхідно зобразити задану фігуру.

Описати програмну реалізацію чисельних експериментів.

Навести таблицю чисельних результатів статистичних експериментів.

Побудувати графіки поведінки математичного сподівання та дисперсії оцінки площі фігури в залежності від кількості випробувань.

Зробити висновок про необхідну кількість випробувань для отримання стаціонарного значення оцінки площі фігури.

Варіант 1.

Варіант 2.

Варіант 3.

Варіант 4.

Варіант 5.

Варіант 6.

 

Варіант 7.

Варіант 8.

Варіант 9.

Варіант 10.

3. Тема: Матричні ігри.

Для заданої у варіанті індивідуального завдання матриці виграшу гравця А розв’язати гру графічним методом. За результатами розв’язку побудувати імітаційний експеримент по грі. Оцінити поведінку математичного сподівання та дисперсії середнього виграшу за гру в залежності від кількості випробувань гри.

Навести таблиці випробувань та графіки поведінки математичного сподівання та дисперсії середнього виграшу за гру. Зробити висновок про необхідну кількість випробувань для отримання стаціонарного значення середнього виграшу за гру.

Варіант №1.

В

А

-3

4

2

-1

-5

6

-1

3

Варіант №2.

В

А

7

-1

-3

4

5

-2

2

-3

Варіант №3.

В

А

-3

5

4

-1

-2

2

-1

3

Варіант №4.

В

А

-1

4

2

-1

4

-3

-1

2

Варіант №5.

В

А

-1

4

2

-3

4

-6

-1

3

Варіант №6.

В

А

3

-2

-1

1

4

-4

-1

3

Варіант №7.

В

А

-2

7

4

-1

2

-5

-1

3

Варіант №8.

В

А

-1

2

2

-1

-2

4

-1

3

Варіант №9.

В

А

3

-2

-4

1

5

-2

-1

3

Варіант №10.

В

А

-5

4

2

-1

3

-6

-1

3

Тема 4. Календарне планування.

Розрахувати календарний графік та розрахунок подати у вигляді таблиці:

Таблиця для розрахунку календарного графіку.

(i,j)

Ранні характеристики

Пізні характеристики

1.2

1.3

1.5

2.3

2.4

2.5

2.6

3.7

4.6

5.7

5.9

6.7

6.9

7.8

7.9

Таблиця тривалостей операцій для кожного варіанту.

Операція

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1.2

3

4

2

1

2

2

3

3

3

3

1.3

5

3

5

5

5

4

6

4

3

4

1.5

4

4

4

6

5

4

4

4

4

2

2.3

0

2

0

2

0

5

5

5

0

2

2.4

1

1

1

1

6

1

3

2

1

5

2.5

3

3

3

4

3

3

3

3

3

6

2.6

2

4

2

1

2

6

2

4

4

3

3.7

1

1

6

5

1

1

2

1

1

0

4.6

5

1

5

5

8

7

5

4

5

4

5.7

0

3

0

1

3

1

4

1

4

3

5.9

2

2

6

2

2

2

1

2

2

2

6.7

3

4

3

4

4

1

3

4

3

3

6.9

3

6

2

2

2

3

2

2

3

4

7.8

5

3

4

5

3

2

5

2

2

1

8.9

1

1

2

6

1

1

1

1

1

4

Література:

  1.  А.В. Катренко, Системний аналіз об’єктів та процесів комп’ютеризації: Навч. Посібник. – Львів: “Новий світ – 2000”, 2003 – 424 c.
  2.  Васильев В.В., Кузьмук В.В. Сети Петри, параллельные алгоритмы и моделирование в мультипроцессорных системах. К.: Наукова думка, 1990.
  3.  Месарович М., Такахара И. Общая теория систем: Математические основы.М.: Мир, 1973.
  4.  Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа. М.: Наука, 1981.
  5.  Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. М.: Радио и связь, 1993.
  6.  Спицнадель В.Н. Основы системного анализа. М.: Бизнес-пресса, 2000.
  7.   Шарапов О.Д., Терехов Л.Л., Сіднєв С.П. Системний аналіз. К.: Вища школа, 1993.


4

6

7

8

9

2

1

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30820. Доступ к общим данным 17.87 KB
  Доступ к общим данным Строки являются записями а столбцы полями таблицы базы данных. Класс tdtset обеспечивает возможность редактирования набора данных а также предоставляет средства для перемещения навигации по записям. Этот класс инкапсулирует в себе функциональные возможности borlnd dtbse engine bde процессора баз данных фирмы borlnd. Класс tbdedtset имеет класспотомок tdbdtset в котором определены дополнительные свойства и методы обеспечивающие возможность связывания набора данных с физическими таблицами базы данных.
30821. Структура BDE 46.29 KB
  Структура BDE Архитектура и функции BDE BDE представляет собой набор динамических библиотек которые умеют передавать запросы на получение или модификацию данных из приложения в нужную базу данных и возвращать результат обработки. В составе BDE поставляются стандартные драйверы обеспечивающие доступ к СУБД Prdox dBSE FoxPro и текстовым файлам. Структура процессора баз данных BDE Доступ к данным серверов SQL обеспечивает отдельная система драйверов SQL Links. Помимо этого в BDE имеется очень простой механизм подключения любых драйверов...
30822. Модели организации данных в БД 30.78 KB
  Модели организации данных в БД Организация баз данных физическая и логическая Организация БД Организация данных базыопределяется видом модели данных которую поддерживает конкретная СУБД. Модель данных это методпринцип логической организации данных реализуемый в СУБД. Организация данныхв базе характеризуется двумя уровнями логическим и физическим. Логическаяорганизация БД определяется типом структур данных и видоммодели данных которая поддерживается СУБД.
30823. Реляционная модель базы 14.12 KB
  Реляционная модель базы Реляционная модель ориентирована на организацию данных в виде двумерных таблиц. Каждая реляционная таблица представляет собой двумерный массив и обладает следующими свойствами: все столбцы в таблице однородные имеют одинаковый тип; каждый столбец имеет уникальное имя; одинаковые строки в таблице отсутствуют; порядок следования строк и столбцов может быть произвольным. В реляционной модели данных объекты и взаимосвязи между ними представляются с помощью таблиц. Каждая таблица представляет один объект и состоит из...
30824. Виды связей в БД 16.81 KB
  При этом таблица Книги будет содержать ссылки на записи таблицы Издатели . В большинстве случаев сопоставляются первичный ключ одной таблицы содержащий для каждой из строк уникальный идентификатор и внешний ключ другой таблицы. При такой связи каждой строке таблицы А может соответствовать множество строк таблицы Б однако каждой строке таблицы Б может соответствовать только одна строка таблицы А. Связи многие ко многим При установлении связи многие ко многим каждой строке таблицы А может соответствовать множество строк таблицы Б и наоборот.
30825. Типы СУБД 13.67 KB
  Централизованная база данных хранится в памяти одной вычислительной системы. Такой способ использования баз данных часто применяют в локальных сетях ПК. Распределенная база данных состоит из нескольких возможно пересекающихся или даже дублирующих друг друга частей хранимых в различных ЭВМ вычислительной сети.
30826. Классификация СУБД по архитектуре (одно-, двух-, трехзвенные) 43.7 KB
  По своей архитектуре СУБД делятся на одно двух и трехзвенные В однозвенной архитектуре используется единственное звено клиент обеспечивающее необходимую логику управления данными и их визуализацию. В двухзвенной архитектуре значительную часть логики управления данными берет на себя сервер БД в то время как клиент в основном занят отображением данных в удобном для пользователя виде.
30827. Физиологические свойства сердечной мышцы 33.5 KB
  Абсолютная рефрактерность 027 сек полная невозбудимость. Относительная рефрактерность 003 сек способность возбуждаться в ответ на сверхпороговый раздражитель. Исходя из того что продолжительность этих двух фаз в сумме составляет 03 сек можно рассчитать максимально возможную частоту сердечных сокращений 60 сек. : 03 сек.
30828. Сердце, его гемодинамические функции 60.5 KB
  Изотонические сокращения это такие сокращения когда напряжение тонус мышц не изменяется изо равные а меняется только длина сокращения мышечное волокно укорачивается. Ауксотонические смешанные сокращения это сокращения в которых присутствуют оба компонента. Фазы мышечного сокращения: Латентный период это время от нанесения раздражения до появления видимого ответа. Фаза сокращения выражается в укорочении мышцы или в изменении напряжения либо и в том и в другом.