12437

Створення діаграми станів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота № 5. Тема: Створення діаграми станів. Мета роботи: отримати навички побудови діаграм станів. Завдання: розробити діаграму станів для класу що описаний у прикладі виконання роботи та одного з раніше розроблених класів або прецедентів. Зміс...

Украинкский

2013-04-27

34.5 KB

9 чел.

Лабораторна робота № 5.

Тема: Створення діаграми станів.

Мета роботи: отримати навички побудови діаграм станів.

Завдання: розробити діаграму станів для класу, що описаний у прикладі виконання роботи, та  одного з раніше розроблених класів або прецедентів.

Зміст звіту: діаграма станів і опис станів у вигляді таблиці:

Стан

Опис стану

Приклад виконання роботи.

Діаграми станів застосовуються, як правило, для моделювання поведінки класів, прецедентів або системи в цілому.

Складемо діаграму станів для класу Order (Замовлення), оскільки в нашій моделі він найбільш часто буде міняти свій стан. Замовлення може знаходиться в декількох станах:

  •  при створенні замовлення він переходить в стан Ініціалізація, в якому виконуються деякі попередні дії;
  •  після завершення ініціалізації замовлення переходить в стан Відкрито, в якому до замовлення додаються нові пункти. Вихід з цього стану можливий або у разі скасування замовлення, або в разі заповнення всіх необхідних пунктів замовлення;
  •  якщо заповнені всі необхідні пункти замовлення, то він переходить в стан Закрито, в якому відбувається виписка рахунку. Вихід з цього стану відбудеться тільки після того, як рахунок буде виписаний;
  •  якщо замовлення скасовано, то зі стану Відкритий він переходить в стан Скасовано. При виході з цього стану відбувається видалення всіх пунктів замовлення.

Першим станом на діаграмі станів є початковий стан. При виконанні події "замовлення створене" замовлення переходить в стан Ініціалізація. При вході в цей стан виконується вхідна дія "Зберегти дату замовлення". Основна дія, яка буде виконуватися протягом усього часу, поки замовлення буде знаходиться в цьому стані, це "Внести інформацію про клієнта". Перехід з цього стану в стан Відкрито відбудеться тільки при виконанні сторожової умови "ініціалізація завершена".

У стані Відкрито є вихідна дія і перехід в себе. Перехід в себе означає, що подія ініціює перехід, відбувається вихід із поточного стану, виконується деяка дія, після чого відбувається повернення в початковий стан. Оскільки при переході в себе відбувається вихід зі стану і повторний вхід в нього ж, то виконується дія, асоційована з переходом, і, крім того, дія при вході в стан. У стані Відкрито до замовлення додаються нові пункти, причому їх можна додати тільки в тому випадку, якщо є незаповнені пункти. Для показу цього ми використовували перехід в себе "Додавання пункту замовлення" з сторожовою умовою "заповнені не всі пункти замовлення". Вихід з цього стану відбудеться в двох випадках - або коли виконається сторожова умова "заповнені всі позиції замовлення" (при цьому замовлення перейде в стан Закрито), або коли настане подія "замовлення відмінено" (при цьому замовлення перейде в стан Скасовано). При виході зі стану виконається дія виходу "*OrderItem.Create( )" (створення пункту замовлення). Символ "*" вказує на те, що ця дія виконається багато разів (по числу доданих пунктів в замовлення).

У стані Закрито присутня тільки внутрішня дія - «Виписати рахунок». У цей стан замовлення переходить зі стану Відкрито тільки при виконанні сторожової умови "заповнені всі позиції замовлення". Вихід з цього стану і перехід в кінцевий стан відбудеться при настанні події "рахунок виписаний".

У стан Скасовано замовлення переходить зі стану Відкрито при настанні події "замовлення скасовано". При виході з нього виконується дія виходу "Зберегти дату скасування". При переході з цього стану в кінцевий виконується дія "* OderItem.Delete ( )" (видалення пункту замовлення). Тут також стоїть "*", оскільки ця дія буде виконуватися багато разів.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45138. Александр I 116.5 KB
  В целом деятельность Комитета разделялась на три направления: важные межведомственные вопросы государственного управления; одиозные вопросы которые формально находились в пределах ведения одного министерства но за которых министры не хотели брать на себя персональную ответственность и стремились переложить её на коллегию; мелочные вопросы список которых сформировался достаточно случайным образом прежде всего в результате уклонения отдельных министерств от принятия на себя решения данных задач; данная группа вопросов всегда была...
45139. Институты и механизмы власти в период правления Николая первого 20.51 KB
  Второе отделение было образовано с целью приведения в порядок российского законодательства систематизации законов Российской империи. со времени Уложения а затем из этого огромного собрания законодательного материала составил систематический свод действующих в стране законов. Такой способ работы был указан самим императором не желавшим сочинения новых законов. Отпечатали два издания: Полное Собрание Законов Российской Империи и Свод Законов Российской Империи.
45140. Реформы государственного управления при Александре II 6.43 KB
  Реформа муниципального управления при Александре II Земская реформа После крестьянского Положения в ряду административных реформ одно из важнейших мест занимает без всякого сомнения Положение о губернских и уездных земских учреждениях которое было издано 1 января 1864 года. Городская реформа 16 июня 1870 года было издано Городовое положение по которому в 509 из 1130 городах вводилось выборное самоуправление городские думы избираемые на четыре года. Военная и судебная реформы при Александре II Судебная реформа В числе реформ одно из...
45141. Политическая модель Александра 3. Внутренняя и внешняя политика Александра III Миротворца. Период лавирования 14.18 KB
  Политическая модель Александра 3 Внутренняя и внешняя политика Александра III Миротворца Период лавирования Есть мнение что в 18791881 годах в России сложилась революционная ситуация. народовольцами Александра II коренным образом повлияло на дальнейшую внутреннюю политику самодержавия. Приход к власти Александра обозначил новый поворот от либерального реформизма к реакции. Александр III считавший реформы Александра II слишком либеральными начал эпоху контрреформ.
45142. Политическая модель Александра III 13.58 KB
  Политическая модель Александра III. Период лавирования:Приход к власти Александра обозначил новый поворот от либерального реформизма к реакции.Александр III считавший реформы Александра II слишком либеральными начал эпоху контрреформ. Внешняя политика Александра III Миротворца В области внешней политики период царствования Александра III характеризуется почти полным отсутствием войн: только небольшие боевые действия в Туркмении на этом завершилось присоединение Средней Азии к России.
45143. Национальный вопрос в государственном управлении России 19- начале 20 вв 13.87 KB
  Национальный вопрос в государственном управлении России 19 начале 20 вв. На окраинах России под влиянием развития капитализма формировались национальная буржуазия и интеллигенция происходил рост национального самосознания. Хищническая эксплуатация окраин бедность и бесправие живущих там народов вызывали массовую эмиграцию из России и развитие национального движения. В целом для внутриполитической системы России в начале XX в.
45144. Свяще́нный сино́д Ру́сской правосла́вной це́ркви 19.74 KB
  По упразднении Петром I 1701 год патриаршего управления церковью с 1721 года вплоть до августа 1917 года номинально существовал до 1 14 февраля 1918 года учреждённый им Святейший Правительствующий Синод был высшим государственным органом церковноадминистративной власти в Российской империи заменявшим собой патриарха в части общецерковных функций и внешних сношений а также соборы всех епископов поместной церкви. Учреждение и функции 16 октября 1700 года скончался патриарх Адриан. В течение 1720 года проходило подписание Регламента...
45146. Думская монархия 15.57 KB
  Всего было 4 созыва Государственной думы. Новой основой законодательной компетенции Государственной думы стал п. установивший как незыблемое правило чтобы никакой закон не мог восприять силу без одобрения Государственной думы. 86 Основных законов Российской империи в редакции 23 апреля 1906: Никакой новый закон не может последовать без одобрения Государственного совета и Государственной думы и восприять силу без утверждения Государя Императора.