12459

ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННЯХ

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 Дослідження мікроклімату в приміщеннях Мета роботи: Ознайомлення з приладами контролю метеорологічних параметрів і засобами користування ними а також придбання навичок дослідження та оцінки стану мікроклімату в приміщенні. Для...

Украинкский

2013-04-27

377.5 KB

29 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Дослідження мікроклімату в приміщеннях

Мета роботи:   Ознайомлення з  приладами  контролю метеорологічних параметрів  і

засобами користування ними, а також придбання навичок дослідження та оцінки стану мікроклімату в приміщенні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

  1.  Придбати практичні навики використання I-d діаграми вологого повітря;
  2.  Визначити нормативні та фактично існуючі параметри мікроклімату досліджуваного приміщення.

2.1 Параметри мікроклімату

Мікроклімат приміщення визначається сполукою наступних основних метеорологічних параметрів:

  •  температура повітря tв;
  •  відносна вологість  φв;
  •  швидкість руху  Vв;
  •  барометричний тиск внутрішнього повітря  Рв;
  •  температура окремих нагрітих і охолоджених поверхонь в приміщенні  tп.

Діючі нормативи по мікроклімату [1] передбачають допустимі і оптимальні метеорологічні умови. Допустимі умови - це умови, котрі при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати швидко зникаючі зміни функціонального і теплового стану організму і напруження терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних можливостей. Може спостерігатися погіршення самопочуття і зниження працездатності.  Їх приймають для розрахунку систем вентиляції та опалення. Оптимальні умови мікроклімату – це такі умови, які при тривалій і систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження терморегуляції, створюють передумови для високого рівня працездатності. Їх приймають для розрахунку систем кондиціонування повітря. Слід відмітити, що [1] регламентує значення лише параметрів tв, φв та Vв, котрі для приміщень громадських та житлових споруд мають наступні значення:

Таблиця 2.1

Оптимальні і допустимі параметри внутрішнього повітря
суспільних та житл
ових споруд

Характеристика періоду року

Характеристика нормативів

tв, °С

φв,%

Vв,м/с

Холодний та перехідний (tн<+8°С)

допустимий

18-22

≤ 65

≤0,2

оптимальний

20-22

45-30

≤0,2

Теплий (tн≥+8°С)

допустимий

≤ 28

≤ 65

≤0,5

оптимальний

20-22

23-25

60-30

60-30

≤0,2

≤0,3

У тих випадках, коли наведені межі швидкості руху повітря, слід співвідносити більшу швидкість з більш високою температурою внутрішнього повітря, а меншу з більш низькою температурою.

Наведені вище нормативні значення метеорологічних параметрів оцінюють стан повітря в цілому по об'єму робочої або зони приміщення, що обслуговується. У різних місцях повітряного простору параметри повітря зазвичай неоднакові, тобто існують градієнти, що характеризують розподіл значень параметрів по об'єму. Нормативами допускаються перепади температури повітря не більше
1 °С/м по вертикалі і не більше 2 °С/м по горизонталі від зовнішньої стіни до вну
трішньої. Градієнт значень φв та Vв не нормується.

Комфортні умови в приміщенні  будуть забезпечені, якщо температура внутрішніх нагрітих поверхонь зовнішніх огорож (зазвичай стіни східної, південної, та західної орієнтації, а також покриття) не перевищує допустиме значення, обчислене за формулою:

     (2.1)

де – коефіцієнт опромінення (з елементарної площини поверхні людини на нагріту поверхню), можна прийняти 0,7.

Для охолоджених поверхонь

.      (2.2)

2.2 Опис приладів контролю мікроклімату

При вимірюванні температури повітря зазвичай використовують рідинні термометри, котрі бувають різноманітних типів та розмірів. Будь-який  з них має резервуар, капілярну трубку, шкалу та футляр.

Психрометричні термометри виробляються зі вставною шкалою з молочного скла. Капілярна трубка в них заповнюється ртуттю. Діапазон вимірювання від -25 до +50°С. Ціна поділу шкали 0,2°С.

Температуру поверхонь вимірюють електротермометрами, принцип роботи яких заснований на властивостях чутливого елементу, виконаного з металу або напівпровідника, змінювати свій опір в залежності від температури. Чутливий елемент електротермометра розміщують в захисний герметичний чохол, з якого виводять спеціальний провід для під’єднання до приладу-вимірювача опору. Опір термометру вимірюють з допомогою потенціометра, електричного мосту, або логометру, шкали котрих градуйовані в показаннях температури.

Для вимірювання вологості повітря частіше за все використовують аспіраційні психрометри, навички роботи з якими студенти вже отримали при виконанні лабораторної рооти №1.

Для визначення температури та відносної вологості повітря у контрольованому місці простору необхідно виконати відлік показань сухого tс та tм мокрого термометрів психрометра. Значення tс характеризує температуру повітря  tв, тобто tс= tв, а значення φв знаходять по I-d діаграмі вологого повітря (рис. 2.1).

Для цього на вісі ординат знаходять спочатку значення температури tм , а потім місце перетину її ізотерми з кривою φ=100%. Після цього по прямій постійної ентальпії  піднімаються   похило  вгору  до  перетину  з    ізотермою,  що   відповідає

Рис. 2.1. I-d-діаграма вологого повітря


значе
нню tс. Місцеположення цієї точки між кривими φ=const визначає значення відносної вологості повітря φв.

Ця точка діаграми повністю характеризує тепловологісний стан повітря, тобто вона дозволяє визначити усі параметри його стану. Так, спускаючись вертикально вниз  від  цієї  точки  до  перетину  зі  шкалою вологовмісту, отримують вологовміст

повітря d. Точка перетину прямої  d =const для отриманого вологовмісту з прямою (кривою) парціальних тисків водяної пари дає значення парціального тиску водяної пари Рп.

Через те, що I-d діаграма складена для Р=const, то більш точне значення φв визначається за формулою:

,     (2.3)

де  та  - парціальний тиск пари в повітрі при повному її насиченні водною парою при температурі відповідно tм та tс, Па (приймаються з табл. 2.2).

А – психрометрична константа, що дорівнює 0,00066 ºС-1.

Атмосферний тиск вимірюють барометрами, які за принципом дії поділяються на ртутні, барометри-анероїди та пружинні барометри. Ртутні барометри є стаціонарними. Вони найбільш точні, надійні і їх використовують при проведенні наукових досліджень та перевірки барометрів-анероїдів.

В даній лабораторній роботі використовується вже відомий студентам барометр-анероїд.

Швидкість руху повітря в приміщені визначають крильчатим анемометром типу АСО-3 або електротермоанемометрами різних типів. Останні є дуже чутливими сучасними приладами, що дозволяє вимірювати рухливість повітря у межах від 0,15 до 5 м/с з точністю до 0,01 м/с.

В даній роботі використовується АСО-3, будова та правила роботи з яким описані у лабораторній роботі №1.

Таблиця 2.2

Парціальний тиск водяної пари, Па

0 ºС

0,0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

0

610,6

614,6

619,9

623,9

629,3

633,3

638,6

642,6

647,9

651,9

1

657,3

661,3

666,6

670,6

675,9

681,3

685,3

690,6

695,9

701,3

2

705,3

710,6

715,9

721,3

726,6

731,9

737,3

742,6

881,2

753,3

3

758,6

763,9

769,3

774,6

779,9

785,3

790,6

795,9

802,6

807,9

4

813,3

818,6

825,3

830,6

835,9

842,6

850,6

855,9

861,2

866,6

5

871,9

878,6

885,2

890,6

897,2

903,9

909,2

915,9

922,6

929,2

6

934,6

939,9

947,9

954,6

961,2

967,9

974,6

981,2

987,9

994,6

7

1001,2

1009,2

1015,9

1022,6

1029,2

1037,2

1043,9

1050,6

1058,6

1065,2

8

1073,2

1079,9

1087,9

1094,6

1102,6

1109,2

1117,2

1125,2

1131,9

1139,9

9

1147,9

1155,9

1163,9

1171,9

1179,9

1187,9

1195,9

1203,9

1211,9

1219,9

10

1227,9

1235,9

1243,9

1253,2

1261,2

1269,2

1278,5

1286,5

1294,5

1303,9

11

1311,9

1321,2

1330,5

1338,5

1347,9

1357,2

1365,2

1374,5

1383,9

1393,2

12

1402,5

1411,9

1421,2

1430,5

1439,9

1449,2

1458,5

1467,9

1478,5

1487,9

13

1497,2

1507,8

1517,2

1526,5

1537,2

1546,5

1557,2

1567,8

1577,2

1587,8

14

1598,5

1609,2

1618,5

1629,2

1639,8

1650,5

1661,2

1671,8

1682,5

1694,5

15

1705,2

1715,8

1726,5

1738,5

1749,2

1761,2

1771,8

1783,8

1794,5

1806,5

16

1817,2

1829,2

1841,1

1853,1

1865,1

1877,1

1889,1

1901,1

1913,1

1925,1

17

1937,1

1949,1

1962,5

1974,5

1986,5

1999,8

2011,8

2025,1

2037,1

2050,5

18

2063,8

2075,8

2089,1

2102,5

2115,8

2129,1

2142,5

2155,8

2169,1

2182,4

19

2197,1

2210,4

2225,1

2238,4

2251,8

2266,4

2281,1

2294,4

2309,1

2323,8

20

2338,4

2353,1

2366,4

2381,1

2395,8

2411,8

2426,4

2441,1

2455,8

2471,8

21

2486,4

2502,4

2517,1

2533,1

2547,7

2563,7

2579,7

2595,7

2611,7

2627,7

22

2643,7

2659,7

2675,7

2690,4

2709,1

2719,7

2742,4

2758,4

2775,7

2791,7

23

2809,1

2826,4

2842,4

2859,7

2877,0

2894,4

2913,0

2930,4

2947,7

2965,0

24

2983,7

3001,0

3019,7

3038,4

3055,7

3074,4

3093,0

3111,7

3130,4

3149,0

25

3167,7

3186,3

3205,0

3223,7

3243,7

3262,3

3282,3

3301,0

3321,0

3341,0

26

3361,0

3381,0

3401,0

3421,0

3441,0

3461,0

3482,3

3502,3

3523,6

3543,6

27

3565,0

3586,3

3607,6

3641,0

3649,0

3671,6

3693,0

3714,3

3735,6

3758,3

28

3779,6

3801,0

3823,6

3833,0

3868,9

3890,3

3912,9

3936,9

3959,6

3982,3

29

4004,9

4028,9

4051,6

4075,6

4099,6

4122,3

4146,3

4171,6

4194,2

4218,2

30

4242,2

4267,6

4291,6

4316,9

4340,9

4366,2

4390,2

4415,6

4440,9

4466,2

2.3 Порядок виконання та оформлення роботи

  1.  Визначається призначення приміщення та нормативні значення параметрів tв, φв, Vв.
  2.  Викреслюється план приміщення, на якому наносять найбільш характерні точки у зовнішніх (не менше 2-х) та протилежних внутрішніх стін для проведення вимірів параметрів повітря.
  3.  З допомогою психрометра та анемометра вимірюють відповідно tс, tм та Vв в намічених точках на висоті 0,1; 1,5 та 2м від підлоги.
  4.  Вимірюють барометром-анероїдом тиск, єдиний для всього приміщення.
  5.  Вимірюють електротермометром температури поверхонь в намічених точках.
  6.  Результати вимірів заносять в таблиці 2.3 та 2.4, які мають наступний вигляд:

Таблиця 2.3

Таблиця заміряних і розрахованих параметрів повітря

№ точки за пла-ном

Висо-та від під-логи, м

Темпера-тура, °С

Рв, Па

, Па

, Па

φв,%

Рп, Па

d, г/кг

I, кДж/кг

Vв, м/с

tс

tм

По

I-d діаг-рамі

За формул. (2.3)

1

0,1

1,5

2,0

2

0,1

1,5

2,0

3

0,1

1,5

2,0

4

0,1

1,5

2,0

Сер. по об'єму

Таблиця 2.4

Таблиця температур внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій

№ точки на поверхні

1

2

3

4

Сер.

Найменування огородження

tп, °С

  1.  Для кожної з точок на плані приміщення будують (у зручному для відображення масштабі) графіки розподілення значень tс, φв, Vв  в залежності від висоти h від підлоги.
  2.  За формулою

°С/м,

де Δt – різниця температур у суміжних точках, °С,

   Δl – відстань між цими точками, м,

обчислюють градієнти температури між досліджуваними точками простору по двох вертикалях (біля зовнішньої  та протилежної внутрішньої стіни) та на 3-х рівнях між них.

10. За формулою (2.1) або (2.2) визначають    та роблять загальний висновок про мікроклімат приміщення, порівнюючи його з нормативними показниками.

Контрольні запитання

  1.  Перерахуйте параметри, що характеризують тепловологісний стан повітря.
  2.  Що називають абсолютною та відносною вологістю повітря?
  3.  Що таке вологовміст та вологоємність вологого повітря?
  4.  Як можна визначити відносну вологість повітря без  I-d діаграми?
  5.  Як визначити по  I-d діаграмі параметри тепловологісного стану повітря, якщо є показання психрометру?
  6.  Як на зміну відносної вологості повітря впливає зміна його температури, вологовмісту та ентальпії?
  7.  Від яких показників залежить мікроклімат в приміщенні та які з них нормуються?
  8.  Як визначити градієнт температури повітря по вертикалі та горизонталі об’єму  приміщення?
  9.  Чому для теплого та холодного періоду року встановлені різні норми параметрів мікроклімату?
  10.   Які параметри мікроклімату називають допустимими та оптимальними?
  11.   Від чого залежать норми мікроклімату?
  12.   Якими приладами та як вимірюють рухливість повітря?
  13.   Якими приладами та як вимірюють температуру та вологість повітря?
  14.   Що таке парціальний тиск водяної пари? Від чого він залежить у вологому повітрі?
  15.   Від чого залежить парціальний тиск водяної пари, насичуючої вологе повітря?

Список літератури

  1.  СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.
  2.  Вентиляция. Экспериментальные исследования / В.П. Корбут, А.Я. Ткачук: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1992. – 208с.
  3.  Наладка и регулирование систем вентиляции и кондиционирования воздуха: Справ. пособие / Б.А. Журавлев, Г.Я. Загальский, П.А. Овчинников и др.: Под ред. Б.А. Журавлева. – М.: Стройиздат, 1980. – 448с.
  4.  Наладка и эксплуатация систем вентиляции и кондиционирования воздуха: Крат. справ / П.М. Енин, Д.М. Критман, Ю.Д. Критман и др. – К.: Будівельник, 1984. – 88с.
  5.  Агафонов Е.П. Наладка систем промышленной вентиляции. Учебник для техникумов. М., Стройиздат, 1978. – 136с.
  6.  Измерение параметров пылегазовых потоков в черной металлургии. Велецкий Р.К., Григина Н.Н. М., Металлургия, 1979. – 80с.
  7.  Мурин Г.А. Теплотехнические измерения: Учебник для техникумов. – М.: Энергия, 1979. – 424с.


Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №2 з дисципліни «Вентил
яція» на тему: «Дослідження мікроклімату в приміщеннях» для студентів спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання і вентиляція» усіх форм навчання.

Укладачі: Голишев Олександр Маркович,

      Голишев Андрій Олександрович,

                        Герасимчук Олександр Володимирович.

                

Реєстрац.  №_____________

Підписано до друку                                                2008  р.

Формат                                            А 5       

Обсяг                                                     стор.

Тираж                                          100                прим.

Видавничий центр КТУ,

вул. XXII партз’їзду, 11,

       м. Кривий Ріг


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10353. Методы организации и осуществления учебно-познавательной деятельности учащихся. Словесные, наглядные, практические методы, педагогические требования к ним 71 KB
  Методы организации и осуществления учебнопо-знавательной деятельности учащихся. Словесные наглядные практические методы педагогические требования к ним. Техника общения коммуникативные ошибки в деятельности учителя. Метод обучения способ совместной деятельност...
10354. Сущность, функции, методы и средства контроля и самоконтроля в обучении. Теория П.Я. Гальперина о поэтапном формировании умственных действий 69.5 KB
  Сущность функции методы и средства контроля и самоконтроля в обучении. Теория П.Я. Гальперина о поэтапном формировании умственных действий. Учет и оценка знаний умений и навыков школьников. Технология организации нетрадиционных форм контроля: педагогический мониторин
10355. Понятие о средствах обучения, типология и функции средств обучения. Психологическое обоснование выбора учителем средств обучения 36 KB
  Понятие о средствах обучения типология и функции средств обучения. Психологическое обоснование выбора учителем средств обучения. Средство обучения это материальный или идеальный объект который использован учителем и учащимися для усвоения новых знаний. Основ
10356. Индивидуальная, групповая, фронтальная формы организации обучения предмету, условия их оптимального сочетания 37.5 KB
  Индивидуальная групповая фронтальная формы организации обучения предмету условия их оптимального сочетания. Психологические основы создания гомогенных и гетерогенных групп. Технология организации групповой работы на уроках. Индивидуальная ФОО предполагает чт
10357. Типология и структура урока. Различные формы проведения урока в современной школе 36.5 KB
  Типология и структура урока. Различные формы проведения урока в современной школе. Проектирование урока по предмету как педагогическая задача. Технология подготовки и проведения урока. Существует несколько подходов к классификации уроков каждый из которых отличает...
10358. Дополнительное образование в условиях современной школы. Внеурочная деятельность учителя по предмету, ее цели, задачи, функции, основные формы и виды 39.5 KB
  Дополнительное образование в условиях современной школы. Внеурочная деятельность учителя по предмету ее цели задачи функции основные формы и виды. Учреждения дополнительного образования. Развитие интересов и способностей ученика в процессе дополнительного образова
10359. Младший школьник, его психологические особенности. Специфика познавательных процессов и формирования личности в младшем школьном возрасте 40 KB
  Младший школьник его психологические особенности. Специфика познавательных процессов и формирования личности в младшем школьном возрасте. Младший школьник от 6 - 7 до 10 - 11 лет. Главной чертой является то что дошкольник становится школьником: меняется его социально
10360. Психология подростка. Особенности организации учебно-воспитательной работы с подростками. Основные факторы зоны развития в подростковом возрасте 33.5 KB
  Психология подростка. Особенности организации учебновоспитательной работы с подростками. Основные факторы зоны развития в подростковом возрасте. Взаимоотношение подростков со сверстниками и взрослыми. Психология подростка. Особенности подросткового возраста: ин
10361. Старший школьник, его физиология и психология. Особенности организации учебно-воспитательной работы со старшими школьниками. Развитие самосознания в раннем юношеском возрасте 41 KB
  Старший школьник его физиология и психология. Особенности организации учебновоспитательной работы со старшими школьниками. Развитие самосознания в раннем юношеском возрасте. Становление мировоззрения личностное и профессиональное самоопределение. Старшеклассн