1251

Будівництво дороги IІІ категорії Ново полтавка - Миколаївка в Миколаївської області

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Характеристика району розташування АБЗ. Вибір джерела постачання АБЗ сировинними матеріалами і транспортних засобів їх доставки. Вибір типів та розрахунок місткості складів сировинних матеріалів. Вибір змішувального обладнання на АБЗ. Заходи охорони праці і навколишнього середовища на АБЗ.

Украинкский

2013-01-06

755.54 KB

19 чел.

               Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

       Харківський національний автомобільно – дорожній університет

                Кафедра технології дорожньо – будівельних матеріалів

      КУРСОВА РОБОТА

 по дисциплініТехнологія виробництва будівельних матеріалів 

      

             ПРОЕКТ АБЗ

 

       Для будівництва дороги IІІ категорії Ново полтавка - Миколаївка

                    В Миколаївської області

        

                                                                                Виконав студент  гр. Д – 44 

       Шуршалов O.В.              

             

                                                                                Перевірила 

       Кондратьєва І.Г.  

 

2011

ЗМІСТ

Вступ. 1 Характеристика району розташування АБЗ 

2 Вибір джерела постачання АБЗ сировинними матеріалами і транспортних засобів їх доставки.

3 Визначення продуктивності заводу

4 Вибір типів та розрахунок місткості складів сировинних матеріалів

4.1. Склад щебеню і піску

4.2. Склад мінерального порошку

4.3. Бітумосховище 

5 Вибір змішувального обладнання на АБЗ

6 Розробка технології виробництва продукції АБЗ

7 Розробка схеми генерального плану АБЗ

8  Розрахунок енергопостачання АБЗ 

9 Контроль якості продукції на АБЗ 

10 Заходи охорони праці і навколишнього середовища на АБЗ

Список літератури


             ВСТУП

Ефективність і якість дорожнього будівництва багато в чому залежить від надійної та ритмічної роботи асфальтобетонних заводів. Для виконання задач по скороченню термінів будівництва, підвищення його якості і зниження собівартості необхідною умовою є забезпечення повного та ефективного використання усіх машин і обладнання, яке входить в склад асфальтобетонних заводів.

Асфальтобетонний завод – це змонтований комплекс технологічного, енергетичного та допоміжного обладнання, який призначений для виготовлення асфальтобетонних сумішей різного складу. Асфальтобетон є одним з найбільш розповсюдженим матеріалів для улаштування удосконалених дорожніх покриттів як міських, так і магістральних доріг.

 Виробництво асфальтобетонних сумішей – це один із процесів, які потребляють багато енергії. А від технічного стану всього парку машин , які входять в склад АБЗ, безпосередньо залежить витрата паливо-енергетичних ресурсів.

 Наявний досвід експлуатації асфальтобетонних покриттів показує що вони частиш виходять зі строю значно раніш терміну, який визначено зносом внаслідок виникнення різних деформацій і зруйнувань. Виникнення цих зруйнувань значно знижує термін служби покриттів і викликає збільшення витрат на ремонтні роботи.

 Аналіз цих випадків показує, що причини зруйнувань часто обумовлені різними порушеннями в підборі матеріалів, а також правилами проведення робіт як в стадії виготовлення асфальтобетону, так і в стадії улаштування покриття. Мета технології приготування асфальтобетону – це одержування матеріалу з такими властивостями, які були запроектовані. Поставлена мета досягається направленим структуроутворенням асфальтобетону. Добра взаємодія між кам’яним матеріалом та бітумом, які утворюють асфальтобетонну суміш, сприяють одержуванню моноліту із суміші.

  1.  Характеристика району розташування АБЗ

Миколаївська область розташована на півдні України. Територія області є рівниною, яка поступово знижується з півночі на південь до Чорного моря, висота 20 – 40 м. Велика частина території відноситься до Причорноморської низовини. Північ зайнятий відрогами правобережної Придніпровської піднесеності ( заввишки до 240 м), з сильно розчленованою мережею ярів, балок і долин. 

За геолого-кліматичними та промисловими умовами з урахуванням основних географічних чинників - клімату, ґрунтів, рельєфу місцевості, гідрогеології, рослинності, Миколаївська  область відноситься до Південного регіону. 

У відповідності до дорожньо-кліматичного районування регіон відноситься до     У-III дорожньо-кліматичної зони. У відповідності з кліматичними умовами Миколаївська область відноситься до степової зони. Ґрунти в регіоні представлені важкими суглинками та глинами.

Широкі простори між річками характеризуються тут наявністю обширних круглих понижень, які у весняний час заповнюють водою і утворюють часові озера. Клімат помірно континентальний. Літо печеня, легковажна, з частими «суховіями», середня температура найтеплішого місяця (липня) 27 ?С. Кількість діб з температурою вище +10°С – 185.

Зима малосніжна, порівняно нехолодна; середня температура найхолоднішого місяця ( січня) від – 4 до – 5 ?С. річна кількість опадів коливається від 300 – 350 мм на півдні до 450 мм на півночі. Максимум опадів літом, випадають переважно у вигляді злив. 

Кристалічні породи представлені гранітами в Миколаївській області. Кора вивітрювання кристалічних порід представлена жорствою та скелястими ґрунтами.

З кам'яних матеріалів найбільш поширені у південних областях України осадові породи, переважно вапняки. У Миколаївській області є граніти, гранітна жорства, з осадових порід - вапняки.

У степовій частині району осадові породи представлені детритусовими та оолітовими вапняками. Ці вапняки широко використовуються для розпилювання на стінові блоки, а також, як дорожньо-будівельні матеріали.

На заводах гумово-технічних виробів, взуттєвих об'єднаннях, шинних заводах у - значних кількостях є відходи вулканізованої гуми, гумової стружки, які після "переробки на гумову крихту можуть використовуватись як компонент для виготовлення асфальтобетону та органо-мінеральних сумішей.

Територію області перетинають залізничні лінії Одеса – Москва; лінії на Крим, Донбас і ін. Важливе значення має морський транспорт.

Повторюваність напрямку вітру по місяцях для побудови рози вітрів наведена в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - Повторюваність напрямку вітру по місяцях м. Баштанка

                               Напрямки

 Пн

ПнСх

 Сх

ПдСх

 Пд

 ПдЗ

   З

ПнЗ

Травень

13

17

15

10

11

14

10

10

Червень

18

17

11

8

9

12

10

15

Липень

20

16

7

4

6

12

15

20

Серпень

18

19

8

5

7

12

12

19

Середня

17,3

17,3

10,3

6,8

8,3

12,5

11,8

16,0

Довжина дороги IІІ категорії Новополтавка - Миколаївка  має протяжність 34,5.  км. АБЗ доцільно розташувати в передмісті  смт Новополтавка, який має залізничну станцію.

   2 ВИБІР ДЖЕРЕЛА ПОСТАЧАННЯ АБЗ СИРОВИННИМИ МАТЕРІАЛАМИ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ЇХ ДОСТАВКИ

 

 Вибираючи джерела постачання матеріалу, потрібно прагнути до мінімальних транспортних витрат. При виборі засобів доставки матеріалу вирішальним фактором є дальність транспортування. Якщо дальність перевезення матеріалу більше 150 км., то використовується залізничний транспорт, інакше перевагу віддають автомобілям – самоскидам. 

Найближчі місця перебування запасів кам'яних матеріалів:

Вознесенське родовище граніту розташовано в 10 км. на північний схід від р. Вознесенськ по берегам р. Мертвовід (Вознесенський район Миколаївської обл.). Складається з Лівобережної і Правобережної ділянок.

Корисні копалини — граніти масивні грубозернисті. 

Физико-механічні властивості граніту: об'ємна вага — 2,092,64 г/см3; водопоглинання0,050,33%;  межа  міцності  при  стисненні1528 2175 кг/см2; коефіцієнт розм'якшення0,770,98; втрата міцності після 25 циклів заморожування — 412%.

Граніти придатні для виробництва  щебеня.

Фактичні запаси7201 тис. м3.

Дальність транспортування складає  225 км.

2) Трікратненське родовище граніту розташовано в 7 км на схід від залізничної ст. Трикратне (Вознесенський район Миколаївської обл.).  Здобич285 тис.м3

Корисні копалини — граніти свіжі і зачеплені вивітрюванням. 

Физико-механічні властивості гранітів: об'ємна вага2,502,70 г/см3; питома вага2,612,75 г/см3; пористість0,41,1%; межа міцності при стисненні, кг/см2; у сухому стані12181762, водонасиченому1065 1593, після 35-кратного заморожування12001360.

Граніти придатні для виробництва щебеня.

Фактичні запаси45217 тис. м3.

Дальність транспортування складає  211 км.

 Щебінь доставляють з Трікратненського родовища граніту по залізниці при дальності транспортування 211 км до складу АБЗ.

Пісок поставляє  кар’єр по здобичі природного піску, розташований в 6 км на південь від смт. Новополтавка. Доставка його на склад АБЗ буде здійснюватись автомобілями-самоскидами КамАЗ-6520  вантажопідйомністю 21т до складу АБЗ.

 Мінеральний порошок з Дніпродзержинської бази мінерального порошку (Дніпропетровска обл.) доставляють по залізниці на відстань 112 км.

Для поставки бітуму марки БНД 90/130  обираємо Херсонський нафтопереробний завод. Відстань транспортування складає 110 км по залізниці до бітумосховища АБЗ .

3. Визначення продуктивності заводу

Об’єм асфальтобетонної суміші, необхідний для будівництва дороги              і виробничих потреб визначається за формулою 

 Пзаг = L· B ·h· ρ·Kвб + Пдод ,     (3.1)

де     L –  довжина ділянки дороги, м.    

        В – ширина дорожнього одягу, м,

h – висота шару покриття, м;   

ρ – середня щільність асфальтобетону, т/м3  

Kвб – коефіцієнт, що враховує втрати асфальтобетонної суміші при     транспортуванні і здійсненні виробничих процесів Kвб = 1,05;   Пдод – додатковий об’єм асфальтобетонної суміші для потреб будівництва,     не  пов’язаних з будівництвом дороги (Пдод  =  20 – 30% від обсягу     матеріалу, що використовується для будівництва дороги). 

Об’єм  асфальтобетонної суміші типу А, необхідний для будівництва дороги ІІІ категорії довжиною 34,5 км, товщиною 8 см і виробничих потреб: 

  =  34500 · 7,0 · 0,08 · 2,4 · 1,05 + 9738 = 58424 т. 

Розрахункова кількість робочих днів:

                  Нр = Нк – (Нп – Нв ),      (3.2)

де Нк  - календарна тривалість виробництва;  

    Нп – кількість днів з осадками більше 5 мм (табл..1.16 [5]) ;

    Нв – кількість вихідних і святкових днів.

Нк  = 26.08 – 17.05 = 100 днів.

Нп = 1,2 + 3,4 + 2,4 + 2,0 = 9 днів;

Нв = 4 +8 + 10 + 6 = 28 днів.

 Нр = 100 – (9 + 28) = 63 дні.  

Добова продуктивність АБЗ при роботі в одну зміну:

       т             (3.3)

Годинна продуктивність АБЗ при роботі в одну зміну 

             т,        (3.4) де:   Тзм тривалість зміни, Тзм = 8 год;

      -  коефіцієнт використовування устаткування; = 0,8.  

Годинна продуктивність АБЗ менша, ніж 150 т, тому  = 1.

         Чорний щебінь доставляють на дорогу з притрасового складу. 

Склад асфальтобетонній суміші типу А:

Щебінь фр. 10-20 – 30 %;

Щебінь фр. 5-10 – 20 %;

Пісок – 42 %;

Мінеральний порошок – 8 %;

Бітум БНД 90/130 – 5,5 % (понад 100%).

Змінна потреба в щебені фр. 10-20 мм для асфальтобетонної суміші типу А з урахуванням вмісту бітуму в її складі

  = 264 т;   (4.3)

Змінна потреба в щебені фр. 5-10 мм для асфальтобетонної суміші типу А з урахуванням вмісту бітуму в її складі

  = 176 т;

Змінна потреба в піску для асфальтобетонної суміші типу А

        369 т.

 Змінна  потреба в мінеральному порошку для асфальтобетонної суміші 

типу А

         т.

Змінна потреба в бітумі для асфальтобетонної суміші    типу А

 Б = 928 · 0,055 = 51 т.


        4. Вибір типів та розрахунок місткості складів                        сировинних  матеріалів

  

                  4.1. Склад щебеню і піску

Кількість щебеню (піску) для забезпечення безупинної роботи АБЗ при випуску асфальтобетону (нормативний запас щебеню або піску):

        Qщ(п) = Пзм · m щ(п) ·  t · Кзм · Ку,     (4.1)

де t – кількість діб, на які розраховується нормативний запас щебеню або піску на  складі;

   m – вміст щебеню або піску в асфальтобетонній суміші у частках одиниці;

   Ку  - коефіцієнт утрат матеріалу (Ку  = 1,04)

 

                  m щ(п) = Щ(П) + П + МП + Б,               (4.2)

де Щ, П, МП, Б – кількість щебеню, піску, мінерального порошку і бітуму у      складі асфальтобетону.

 Змінна витрата кам’яних матеріалів на АБЗ для виробництва асфальтобетонної суміші  типу А.

  1.  щебінь фр. 10-20 мм  264 т;
  2.  щебінь фр. 5-10 мм  176 т;
  3.  пісок 369  т.

Нормативний запас щебеню фр. 10-20 мм на 10 діб при роботі в дві зміни  (4.1):

Qщ. = 264 · 10  · 1,04 = 2746 т. 

Нормативний запас щебеню фр. 5-10 на 10 діб  (4.1):

Qщ. = 176 · 10 · 1,04 = 1830 т. 

Нормативний запас піску на 7 діб:

                    Qп  = 369 ·  7 · 1,04 = 2686 т.

Об’єм щебеню (піску) на складі:

        .                (4.4)

Нормативний запас щебеню та піску за об’ємом:

       м3;

                 м3;

      м3.

           

Проводимо розрахунок розмірів складів відкритого типу.

Об’єм конусного складу щебеню та піску, м3 

         ,      (4.5)

де h – максимальна висота складу (hщ = 9 м; hп = 8 м);

      - кут природного укосу (щебеню  = 40?, піску  = 30?,).

  м3;

  м3.

Об’єм нормативного запасу щебеню та піску більше об’єму конусного складу. 

Розраховуємо штабельний склад відкритого типу при його відсипанні за допомогою радіально – штабелюючого конвеєра РШК – 30 .

Розрахунок ведеться з умови, що нормативний кут повороту конвеєра при улаштуванні штабеля щебеню (піску) φ < 260?.

Максимально можливу висоту штабеля щебеню (піску) визначають за формулою

  , м      (4.6)

де α кут нахилу конвеєра, α = 18?С;

     - довжина конвеєра, = 30м.

Ширина штабелю щебеню 

  ,м.        (4.7)

Об’єм основної частини штабеля

    м3.                (4.8)

Довжина гребеня штабеля

      ,м.                  (4.9)

Загальна довжина складу щебеню (піску)

  ,м.                          (4.10)

Площа основи штабеля

           , м2.               (4.11)

Перевірка кута повороту конвеєра РШК-30

                       φ .                  (4.12)  Розраховуємо штабельний склад відкритого типу щебеню фр. 10-20 мм згідно формул  4.6 – 4.12.

 м;  

м;  

м3;  

м;  

м;

м2;

 φ 58,9?.

 Розраховуємо штабельний склад відкритого типу щебеню фр. 5-10 мм згідно формул  4.6 – 4.12.

 м;  

м;  

м3;  

м;  

м;

м2;

 φ 46,3?.

Розраховуємо штабельний склад піску відкритого типу згідно формул 4.3 – 4.9

При висоті штабелю піску 8 м, 

м;

   м3;

   м;

    м;

м2;

φ63?

Перевіряємо кут повороту конвеєра РШК-30

58,9? + 46,3? + 63? = 168,2? <  260?, тобто висота штабелів достатня.

Пісок постачається на підприємство автосамоскидами КамАЗ-6520  вантажопідйомністю 21т. 

Продуктивність автомобілів-самоскидів КамАЗ-6520  при транспортуванні піску на відстань 6 км

 ,              (4.1)

де  V    - об’єм кузова, м3;

      - тривалість зміни, год;

      Кв – коефіцієнт використання часу протягом зміни (0,7 - 0,8);

 L - дальність транспортування, км;

- швидкість завантаженого та порожнього автосамоскида, км/год;

      - час навантаження, год;

      - час вивантаження, маневрів, год (0,03 – 0,05)

     - вантажопідйомність транспортного засобу, т;

      - насипна щільність матеріалу, т/м3.       

                 т/зм.

Необхідна кількість автомобілів-самоскидів КамАЗ-6520   в зміну для постачання піску

                           

Продуктивність складу щебеню та піску по розвантаженню (прийманню одного автосамоскида КамАЗ-6520  вантажопідйомністю 21т, т/год.

.                 (4.14)

        т/год.

Продуктивність складу по видаванню матеріалів

       ,                 (4.15)

де  - кількість матеріалу, що видається зі складу протягом зміни, т

    К -  коефіцієнт нерівномірності видавання матеріалів (К = 1,2).

           т/год;

         т/год;  

 т/год.

                    39,6 + 26,4 + 55,4 = 121,4 т/год.

Достатньо одного радіально – штабелюючого конвеєра РШК – 30 з продуктивністю 380 т/год.

Технічна характеристика конвеєра РШК-30:

Довжина, м – 30;

Висота підйому, м – 10,53;

Ширина стрічки, мм – 900;

Кут нахилу конвеєра, град – 18;

Радіус рейкової колії, м – 14,35;

Швидкість пересування конвеєра по рейці, м/хв. – 21,5;

Потужність електродвигуна, кВт – 22;

Годинна продуктивність, т – 380;

Маса, т – 11,18;

Швидкість руху стрічки, м/с – 1,4;

              4.2. Склад мінерального порошку

Мінеральний порошок зберігається в складах силосного типу. На АБЗ мінеральний порошок доставляють по залізниці.

       Нормативний запас мінерального порошку на 7 діб при роботі в дві зміни

               Qмп  = 70,4  · 7 = 492,8 т.

Потрібна місткість ємностей для зберігання мінерального порошку

                   ,      (4.16)

де   - ступень заповнення ємності мінеральним порошком;

      - коефіцієнт втрат мінерального порошку під час транспортування і      розвантаження.

               = 553 т.

Використовуємо типовий автоматизований склад 409 – 29 – 63 з місткістю 720 т. Склад побудовано у вигляді 6 циліндричних силосів місткістю по 120 т кожен. Силосний склад мінерального порошку включає також два приміщення у вигляді металевих каркасів, обгороджених щитами. Одне з приміщень призначено для пульта управління і комплекту устаткування для очищення стислого повітря; в іншому розташовано устаткування для управління видачею мінерального порошку.

Мінеральний порошок видається з силосів за допомогою донних вивантажників типу ПДД-101, а потім прямує в пневмогвинтовий насос. У всіх силосах передбачені аераційні вільнообрушуюючи пристрої у вигляді аеродоріжок, а також сигналізатори рівня. Для очищення повітря, яке виходить з силосів при завантаженні, передбачені два рукавні фільтри типу ФР-10 з струшуючим пристроєм. Очищення стислого повітря від масла і вологи здійснюється за допомогою устаткування типу      СМЦ-612, яке серійно випускається промисловістю.

 Технічна характеристика складу мінерального порошку силосного типу  409 – 29 – 63:

 Діаметри силосів – 3 м;

Висота – 6,0 м;

Годинна продуктивність складу

  1.  по прийманню мінерального порошку – 38 т/год, 
  2.  по видаванню мінерального порошку – 30 т/год;  

Мінеральний порошок завантажується в агрегат мінерального порошку зі складу з допомогою пневматичної системи подавання порошку, до якої відносять пневматичний розвантажувач порошку ПДД-100, пневмогвинтовий насос ТА-14, пневмогвинтовий підіймач, аєрожолоби, струменевий насос.

З силосу мінеральний порошок подається в дозатор, після чого в необхідній кількості потрапляє в мішалку змішувача.

Показники ПДД-100 :

 -   подача – до 120 т/час;

-   діаметр вихідного патрубка, мм;

-  габаритні розміри, мм : 1395 х 780 х 1150.

 Показники ТА-14 (З - 991):

-  подача  36 т/час;

-  дальність подачі – 200 м, в т.ч. по вертикалі – 30 м;

-  діаметр матеріалопровода – 140 мм;

-  діаметр напірного шнека – 140 мм;

-  габарити, мм: 2830 х 520 х 660.

                            4.3. Бітумосховище

Бітум постачають на АБЗ по залізниці.

Органічні в’яжучі зберігаються на АБЗ в сховищах ямного типу. Бітумосховище по довжині поділяються на окремі секції. Стандартна місткість секцій складає 250, 500, 1000 т.

Нормативний запас бітуму на АБЗ при строку збереження 20 діб при роботі в дві зміни згідно формулі 4.1.

                      = 51 · 20 · 1,04 = 1061 т. 

Приймаємо бітумосховище з стандартною місткістю секцій Vб = 500 т. Кількість секцій – 3.

Бокові стінки секції вертикальні, за винятком однієї ( довгої) стінки, обернутої в напрямку розвантаження в’яжучого до бітумосховища.  Призначаємо глибину бітумосховища 4 м.       Визначаємо площу секції, м? ( по середній лінії)   

                ,              (4.16)     

де  - місткість секції бітумосховища, т, (щільність бітуму дорівнює  1000 кг/м?)

Мінімальна довжина секції L приблизно дорівнює L = 15 м;

Середня ширина секції  

         (4.17)

Ширина секції з ухилом 1:1 по верху () і по низу () визначається :

                                                         (4.18)

,               (4.19)

де n – крутість ухилу (1:1);

   0,3 – відстань від поверхні бітуму до верху сховища, м

     м;           

м. 


5. Вибір змішувального обладнання на АБЗ

Годинна продуктивність АБЗ по випуску асфальтобетонної суміші складає 

118 т/год.

Для забезпечення неперервності роботи заводу під час профілактичних ремонтів і одночасної видачі різних типів асфальтобетонних сумішей доцільно взяти два асфальтозмішувача ДС-185 з продуктивністю 56 т/год та   Д-645-2 з продуктивністю 100 т/год

 Основний агрегат – асфальтозмішувач, в якому перемішують компоненти асфальтобетонної суміші. Сучасні асфальтозмішувачі уходять до складу асфальтозмішувального обладнання, котре включає агрегат живлення, сушильний агрегат, змішувальний агрегат, накопичувальний бункер – термос, ємності для бітуму, мінерального порошку та рідкого палива, нагрівально – перекачувальний агрегат для бітумосховища, кабіну управління та транспортні комунікації [4] .

Технічна характеристика комплекту обладнання для приготування асфальтобетонних сумішей ДС – 185 [4]

  1.  продуктивність номінальна при вологості піску і щебеню  - 56 т/год;
  2.  питома витрата палива для приготування однієї тони суміші  при роботі на рідкому паливі – 5,5 – 9,5 кг;
  3.  потужність електрообладнання – 215 кВт;
  4.  місткість бункеру агрегату живлення – 4 х 8 = 32 м3;
  5.  місткість бункеру готової суміші – 72,9 т;
  6.  місткість бункера агрегату мінерального порошку – 23 м3;
  7.  місткість цистерн для бітуму – 30 м3;  
  8.  тип дозаторів – вагові на тензодатчиках;
  9.  максимальна маса замісу – 730 кг;
  10.  тип пилеулавливащего пристрою – комбінований: сухий (циклони), мокрий     (скруберВентурі)

-    габаритні розміри 46,3 х 29,4 х 17,6 м;

  1.  маса конструктивна – 72 т;

Технічна характеристика комплекту обладнання для приготування асфальтобетонних сумішей Д-645-2

  1.  продуктивність - 100 т/год;
  2.  витрата палива  - 1070 кг/год;
  3.  установлена потужність електродвигунів – 390 кВт;
  4.  установлена потужність електронагрівачів – 160 кВт;
  5.  місткість агрегату живлення – 40 м3;   
  6.  кількість дозованих фракцій мінерального матеріалу – 4;
  7.   місткість витратного бункера агрегату мінерального порошку - 22 м3;

-    габаритні розміри 54 х 40 х 17 м;

  1.  маса – 177 т;
  2.  витрата електоєнергії на приготування 1 т асфальтобетонної суміші – 8,4 кВт;

-   витрата топлива на приготування 1 т асфальтобетонної суміші – 11,6 л.

Склад комплекту установки Д - 645-2:

Агрегат живлення Д-587А-1

Сумарний агрегат Д – 646-1А;

Бак для палива Д-595;

Змішувальний агрегат Д - 95;

Агрегат підігрівання бітуму в сховищі Д-592-2;

Агрегат зневоднювання і підігрівання бітуму до робочої температури Д - 649;

Витратна ємність готового бітуму    Д-594А;

Бункер готової асфальтобетонної суміші  ДС – 62;

Кабіна керування  ДС – 65.     

Основний агрегат – асфальтозмішувач, в якому перемішують компоненти асфальтобетонної суміші. Сучасні асфальтозмішувачі уходять до складу асфальтозмішувального обладнання, котре включає агрегат живлення, сушильний агрегат, змішувальний агрегат, накопичувальний бункер – термос, ємності для бітуму, мінерального порошку та рідкого палива, нагрівально – перекачувальний агрегат для бітумосховища, кабіну управління та транспортні комунікації [4] .

 До складу змішувального агрегату входять грохот, витратні бункери горячих матеріалів (щебінь і пісок), дозатори і змішувач. На грохотах щебінь і пісок розсіюються по фракціям. Вагові дозатори забезпечують ретельне дозування мінеральних матеріалів. Мішалка змішувача призначена для перемішування усіх компонентів, які входять до складу асфальтобетонних сумішей, і рівномірного розподілення бітуму по поверхні часточок мінерального матеріалу.

Агрегат змішувача ДС-185 має баштову блокову компоновку і складається з елеваторів, сортувального пристрою, дозаторів і змішувача.

Елеватори призначені для вертикального переміщення і подачі гарячих кам'яних матеріалів, мінерального порошку і пилу в сортувальний пристрій. Їх несучим органом служать ковши, а тяговим – ланцюги, на яких змонтовані ці ковши. Мінеральний порошок і пил подають у відсіки бункера вертикальним елеватором, у якого тягові ланцюги із закріпленими на них ковшами розділені перегородкою по всій висоті кожуха.

Сортувальні пристрої використовують для розділення просушених і нагрітих матеріалів на фракції і короткочасного зберігання їх в кількості, достатній для безперебійної роботи дозаторів і змішувача.

У агрегатах змішувачів застосовують двохвальні змішувачі примусового перемішування періодичної дії. Складові суміші завантажують окремими порціями, які подають в корпус змішувача тільки після вивантаження з нього приготованій перед цим порції сумішей. Робочий цикл змішувача складається з трьох операцій, що повторюються з певним інтервалом: завантаження, змішування і вивантаження змішай.

 Асфальтобетонні установки оснащені грохотом і бункером для збору негабариту, розташованими перед сушильним барабаном, а також бункером для збору негабариту і надлишків, встановленим на агрегаті змішувача. Надлишки і негабарити з обох бункерів вивантажуються безпосередньо в автомобілі – самоскиди.

 Лінія подавання бітуму складається з бітумосховища, бітумоплавильного агрегату, ємності для зберігання обезводненого і підігрітого до робочої температури бітуму. Сюди ж належить трубопроводи і бітумні насоси для транспортування бітуму на території АБЗ.      

Лінія подавання мінерального порошку має: склад мінерального порошку, агрегат мінерального порошку, який виконує роль витратного бункера, дозатор порошку и обладнання для транспортування мінерального порошку на території АБЗ між цими об’єктами.

 Агрегат живлення – для рівномірного подавання кам’яних матеріалів в сушарний барабан. Агрегат живлення забезпечує необхідну кількість в сумішах піску і різних фракцій щебеню. Для попереднього дозування мінеральних матеріалів, які надходять з бункерів, під бункерами агрегатів живлення розташовані живильники.

 Сушарні агрегати служать для просушування і нагрівання холодних матеріалів. Сушарні агрегати складаються з таких основних елементів: рами, сушарного барабана с завантажувальним и розвантажувальним пристроями, приводу і паливної системи. Для зберігання рідкого палива агрегати мають баки, що обігріваються.

Бункери для зберігання готової суміші для зменшення втрат тепла покривають шаром теплоізоляції товщиною до 100 мм. Місткість бункерів розраховується таким чином, щоб забезпечити роботу змішувального агрегату протягом 30 хвилин, або на довший період часу. Суміш транспортується у бункери за допомогою скіпового підіймача у вигляді металевого ковша, який переміщується по напрямним, що прокладені від вивантажувального затвору змішувача до верхньої частини бункера готової суміші.


6. Розробка технології виробництва продукції АБЗ

Технологічну схему виробництва асфальтобетонних сумішей можна умовно розділити на три самостійні технологічні лінії, які збігаються біля змішувального агрегату: 

  1.  лінію подавання в змішувальний агрегат щебеню і піску;
  2.   лінію подавання в’яжучого;
  3.   лінію подавання мінерального порошку.  

Перші дві технологічні лінії передбачають операції обезводнювання і нагрівання до робочих температур щебеню, піску і в’яжучого, дозування цих компонентів і подавання в мішалку змішувального агрегату. Третя лінія складається із дозування мінерального порошку і подавання його в мішалку змішувача, де й відбувається переміщування усіх складових, обгортання мінеральних зерен плівкою органічного в’яжучого і потім вивантаження з мішалки змішувача готової асфальтобетонної суміші в транспортні засоби або в бункери для зберігання готової суміші.

Виробництво асфальтобетонних сумішей на заводах включає   такі операції :

  1.  розвантаження мінеральних матеріалів і подавання їх в склади;
  2.  попереднє дозування в агрегатах живлення піску, щебеню і їх переміщення в сушарний барабан;
  3.  нагрівання піску і щебеню в сушарному барабані до робочої температури (200?С) і їх транспортування в змішувальний агрегат;
  4.  розвантаження, зберігання і подавання в змішувальний агрегат мінерального порошку;
  5.  точне дозування усіх  мінеральних матеріалів і попереднє перемішування сухих мінеральних матеріалів в мішалці змішувального агрегату;
  6.  розвантаження і зберігання органічних в’яжучих, їх попереднє нагрівання і транспортування в бітумоплавильний агрегат для остаточної підготовки;

  1.  обезводнювання і нагрівання в’яжучих до робочої температури (≤ 160?С) в бітумоплавильних агрегатах;

-   транспортування в’яжучих до змішувального агрегату, їх дозування і  

    перемішування з мінеральними матеріалами;

-   видавання готової асфальтобетонної суміші до накопичувального бункеру,

   термосу або до транспортного засобу і контроль якості готової суміші. 

Холодний щебінь подається зі складу в бункер агрегату живлення. Із бункерів агрегату живлення холодний і вологий щебінь безперестанно подається з допомогою живильників в визначних пропорціях на збірний стрічковий конвеєр, розташований в нижній частині агрегату живлення. Зі збірного конвеєра матеріал надходить на похилий стрічковий конвеєр, який загружає холодні та вологі пісок та щебінь у барабан сушильного агрегату.  

В барабані пісок і щебінь висушують та підігрівають до робочої температури. Підігрів здійснюється внаслідок спалювання рідкого або газоподібного палива в топці сушильного агрегату. Гази й пил, які утворюються при спалюванні палива і просушки матеріалу, поступають у пиловловлювач, в якому пил осідає.

 Нагріті до робочої температури пісок та щебінь поступають із сушильного барабану на стрічковий конвеєр, який подає їх у сортувальний пристрій змішувального агрегату . Сортувальний пристрій розподіляє матеріали по фракції по розміру зерен і подає їх у бункери для гарячого матеріалу. Із цих бункерів відсів й щебінь різних вагових фракцій поступають у дозатор, а звідти – у змішувач.

 Мінеральний порошок надходить із агрегату мінерального порошку, в склад якого входить обладнання для зберігання і транспортування цього матеріалу. За допомогою дозатора, установленого на агрегаті мінерального порошку, забезпечується заданий склад порошку в суміші. Із дозатору порошок подається в змішувач шнеком.

 Бітум, розігрітий в сховищі до рідко текучого стану надається у нагрівач бітуму, всякому збезводнюється і нагрівається до робочої температури. До бітуму додається розріджувач та гранули полімеру. Бітум із нагрівача бітумопроводом надається до лопатевого змішувача, а потім після змішування, до змішувального агрегату, дозується і вводиться у змішувач.

Для отримання заданого  складу асфальтобетонної суміші необхідно правильно відміряти кількість кожного компоненту перед надходженням в змішувач, для цього застосовують дозатори. Погрішність вагових дозаторів на тензодатчиках – для мінерального порошку і бітуму – не більш ± 1,5 %, для піску і щебеня - не більш ± 3,0 %. Процес дозування, починаючи з подачі матеріалу в дозатор, зважування заданої дози і закінчуючи вивантаженням її в змішувач, відбувається автоматично. Оператор тільки стежить за роботою механізмів  і періодично контролює масу дози.

 Усі компоненти, які надавались у змішувач, перемішуються. Потім готова суміш вивантажується у автомобілі – самоскиди або прямує з допомог підіймача в бункер готової суміші.

 Керування асфальтозмішувальними установками здійснюється із кабіни .

 Отриманню потрібної структури і високої якості сприяють оптимальні режими в технології виробництва асфальтобетонної суміші.

 Температурні режими сушіння мінеральних матеріалів і нагріву бітуму установлені достатньо точно. При температурах 110-115 °С волога може бути повністю видалена із мінерального матеріалу в сушильному барабані. З метою прискорення сушіння і скорочення геометричних розмірів сушильного барабану без зменшення його виробничої потужності тепловий режим установлюється з таким розрахунком, щоб мінеральний матеріал підігріти до 170-180 °С. При змішуванні полімеру з бітумом температура повинна бути не менш 200 °С. При транспортуванні вгарячому елеваторі по бункерам температура знижується на 5-7 °С, але залишається достатньою для поєднання його в в’язким бітумом. Останній, після повного зневоднювання, на час подавання в змішувач, нагрівається до температури 150-170 °С в залежності від начальної в’язкості.

7. Розробка схеми генерального плану АБЗ

                       

Проектуємо форму промислового майданчика як прямокутник                    170 м х 100 м. Згідно рози вітрів склади легкозаймистих нафтопродуктів та горючих матеріалів розташовуємо з підвітряної сторони по відношенню до виробничих споруд. Споруди з виробничими процесами, в результаті яких в атмосферу виділяються дим, пил, розташовуємо з підвітряної сторони по відношенню до інших споруд. 

При влаштуванні відкритих складів матеріалів, що виділяють пил (щебінь, пісок) санітарні розриви слід приймати не менш 20 м. до виробничих приміщень, 25 м. – до побутових приміщень і не менш 50 до інших допоміжних будівель (адміністративних, медпунктів, їдалень та ін.).

Склад ємностей з горючою та легкозаймистою рідинами розміщаємо на більш низький частині території заводу відповідно до інших споруд.

 До водоводів, що є джерелом протипожежного водопостачання, а також до градирень та інших споруд, вода з яких може бути використана для 

гасіння пожеж, слід передбачити під’їзди з майданчиками для розвороту автомобілів. Протипожежні водойми обслуговують споруди та будівлі, що знаходяться в радіусі 200 м. 

Пожежні гідранти розташовуємо вздовж автомобільних доріг на відстані від кромки проїжджої частини не більше 2,5 м., але не ближче 5 м. до стін будівель. Відстань між гідрантами не повинна перевищувати 150 м. уздовж дороги .

 Ширину воріт для залізничних в’їздів приймаємо 5 м., відстань від осі залізничної колії до будівель і споруд повинна бути не менш 3,1 м.; до окремих бункерів, естакад, навантажувальних споруд – 2,45 м.; до огорож, повітряних ліній, повітряних трубопроводів – 3,1 м.

 Вздовж зовнішніх стін будівель влаштовуємо відмотки шириною 300 мм. з ухилом 30-40  у напрямку від стін будівель. 

Зелені насадження зосереджуємо в районі побутових приміщень, заводоуправління та майданчиків відпочинку. Відстань між деревами в ряду приймаємо 5 м., від будівель до зелених насаджень – 5-10 м.

 Майданчики для відпочинку робітників розташовують з навітряної сторони по відношенню до джерел викидів шкідливих речовин. Перед адміністративно-побутовим корпусом, майстернями та іншими будівлями, що потребують захисту від пилу, шуму, утворюємо смугу зелених насаджень не менш 5 м.

 Ухили поверхні площадки приймаємо в середньому 10-12 %. Рівень підлоги першого поверху будівель вищий за планувальний рівень землі не менш на 150 мм. 

Техніко-економічні показники генерального плану АБЗ характеризують якість проекту генплану:

- площа території –1,7 га

- площа забудови – 0,78 га

- щільність забудови 46,8 %

- площа тротуарів – 0,038 га

- площа вимощення – 0,29 га

- протяжність доріг – 0,426 км

- протяжність огорожі – 0,54 км

- типи покриттів автомобільних доріг – дрібнозернистий асфальтобетон

- площа покриттів автомобільних доріг – 0,45 га

- коефіцієнт використання території (відношення площі всіх будівель і  споруд до загальної площі території підприємства в огорожі) – 0,73

8. Розрахунок енергопостачання АБЗ

Для випускання продукції підприємство споживає велику кількість електроенергії: від 2 до 4 кВт на 1 м3 виробів 

Потрібна кількість електроенергії, кВт

  ,       (8.1)

де Ку –      коефіцієнт втрат потужності (Ку = 0,8)

     – сумарна потужність силових установок обраного обладнання, кВт;

    cos φ – коефіцієнт потужності силових споживачів (cos φ = 0,75);

     – потужність зовнішнього  освітлення , кВт;

     – потужність внутрішнього освітлення, кВт.

 Потужність для освітлення: 

  1.  на освітлення території біля змішувачів на ліхтар втрата становить до 2 Вт/м2;
  2.  для проходів і проїздів – до 3 Вт/м2;
  3.  на решті території АБЗ  - 0,5 Вт/м2.

Для випускання продукції підприємство споживає велику кількість електроенергії: від 2 до 4 кВт на 1 м3 виробів 

Потрібна кількість електроенергії, кВт

  ,       (8.1)

де Ку –      коефіцієнт втрат потужності (Ку = 0,8)

     – сумарна потужність силових установок обраного обладнання, кВт;

    cos φ – коефіцієнт потужності силових споживачів (cos φ = 0,75);

     – потужність зовнішнього  освітлення , кВт;

     – потужність внутрішнього освітлення, кВт.

 Потужність для освітлення: 

  1.  на освітлення території біля змішувачів на ліхтар втрата становить до 2 Вт/м2;
  2.  для проходів і проїздів – до 3 Вт/м2;
  3.  на решті території АБЗ  - 0,5 Вт/м2.

Площа території заводу 

 Sповн. = 170 х 100 = 1700   м2.

Площа території, яку займають комплект асфальтозмішувального обладнання ДС – 185 та Д-645-2:

марки  Д-645-2  S1 =  54 х 40  = 2160 м2.

марки  ДС-185   S2 =  46,3 х 29,4= 1361,2 м2.

Площа проїздів і проходів

             м2.

Площа решти території АБЗ

 S4 = 17000 - (2160 + 1361 + 1761) = 11718 м2.

Потужність зовнішнього освітлення території заводу

Р = (2160+1361) · 2 + 1761 · 3 +   11718 · 0,5 = 7042 + 5283 + 5859 = 18,184 кВт.

Потрібна потужність внутрішнього освітлення

                  ,       (8.2)

де Е – нормативна освітленість, звичайно Е = 10 лк;

   S освітлювальна площа, м2;

   Кз – коефіцієнт, що враховує зниження освітленості через забруднення ламп і     освітлювальної арматури;

   Есер – середня питома горизонтальна освітленість при рівномірному розміщенні світильників по площі, Вт/м2.

  3,62 кВт

Потрібна кількість електроенергії для забезпечення роботи АБЗ за (8.1)

        942,6 кВт.

 Підключення до діючих електромереж можливо, якщо потужність їх достатня і є згода територіальних управлінь енергомережі. Доцільно улаштування тимчасових ліній електропередач. 

Упорядження водопостачання залежить від загальної потреби виробничого підприємства у воді, котру витрачають на виробничо – технологічні нужди, для санітарних потреб і на створення запасів для протипожежних заходів.

Кількість води, потрібної на одну зміну, л

Q = Q1 + Q2 + Q3 + Q4,       (8.3)

де Q1, Q2 , Q3 , Q4  - витрати води відповідна на господарсько – питні, побутові,   виробничі і протипожежні потреби.

 Змінна потреба води на господарсько – питні потреби, л

            Q1 = n · P · Кн,                 (8.4)

де n – змінна норма потреби у воді на господарсько – питні потреби на одного

  працівника (n = 25 л);

    P – кількість працівників на заводі, чол.;

    Кн – коефіцієнт нерівномірності водоспоживання, Кн = 3.

                Q1 = 22 · 25 · 3 = 1650 л;

На побутові потреби, л

  Q2 = m1 р1  + n р2 ,       (8.5)

де m – кількість кранів;

   р1, р2  - змінна витрата води відповідно на один кран і на одну сушку душу;

   n – кількість душових сіток.

 Q2 = 5 · 200 + 6 · 375 = 3250 л.

 Витрата води на виробничі потреби, л

  Q3 = V1 + V2 + V3 + V4 ,       (8.6)

де V1, V2, V3, V4  - витрати води відповідно на промивку щебеня, поливання території заводу, приготування емульсій, миття автомобілів.

 Витрата води на виробничі потреби приблизно дорівнює витраті води на поливання території ( Р = 2,5 л/м2)

 Q3 = V2 = 100 · 170 · 2,5 = 42500 л.

 Змінна витрата води на протипожежні потреби при площі підприємства     1,87 га, нормативній витрати води 5л/с і тривалості гасіння пожежі 3 год.

  Q4 = 3 · 3600 · 5 = 54 000 

 Q = 1650 + 3250 + 42500 + 54000 = 101,4 тис. л.

 Розрахункова витрата води, л/с

            ,                  (8.7)

де  К1 – коефіцієнт нерівномірності водоспоживання протягом зміни          (К1 = 1,1 ...1,6);

     К2 – коефіцієнт, що враховує витікання води (К2 = 1,16 ...1,25);

          = 5,1 л/с

 

 9. КОНтроль якості продукції на АБЗ 

             

 

При виробництві асфальтобетону технічний контроль здійснюють на різних стадіях технологічного процесу. Залежно від цього розрізняють контроль вхідной, операційний і приймальний (вихідний).

В завдання виробничого контролю входять:

-   вхідний контроль - контроль якості матеріалів, що поступили на АБЗ;

- операційний контроль – контроль виконання технологічних процесів, здійснюваних під час виконання  певних операцій відповідно до встановлених режимів;

-  вихідний контроль -  контроль якості продукції, відповідність її стандартам і технічним умовам.

 Якість матеріалів оцінюють у процесі вхідного контролю шляхом перевірки паспортів, зовнішнього огляду, а також відбирання проб матеріалів з наступним їх випробуванням у лабораторії відповідно до стандартів.

 Контроль якості мінеральних матеріалів для виготовлення асфальтобетону заключає в собі визначення фізіко-механічних властивостей щебеню, піску, мінерального порошку і бітуму.

 Якість щебеня оцінюють з допомогою наступних показників, які визначають в будівельний лабораторії: (згідно з  вимогами ДСТУ Б В.2.7-71 і                        ДСТУ Б В.2.7-72)

- визначення об’ємної ваги та об’ємної насипної ваги;

- визначення пустотності;

- визначення вологості та водопоглинання;

- склад по фракціям;

- межа міцності при стисканні щебеню в водонасиченому стані;

- знос у полочному барабані;

- міцність при дробуванні у циліндрі;

- морозостійкість;

- вміст пилюватих та глинистих часток;

- кількість голчатих та лещадних зерен;

- зміст зерен слабких порід.

 При контролі якості піску (згідно з ДСТУ Б В.2.7-32-95)   визначають:

- питому вагу (зважують з точністю до 0,01 г.);

- об’ємну насипну вагу;

- визначення зернового складу і модуля крупності;

- зміст повного залишку на ситі 0,63;

- зміст пилюватих, глинистих і мулованих частин, які визначаються відмучуванням;

- визначення змісту органічних домішок (колориметрична проба);

- визначення питомої поверхні піску. 

Якість мінерального порошку в кожній новій партії оцінюють по показникам властивостей, нормованих ДСТУ Б.В.2.7.121-2003. При контролі 1 раз в 3-5 днів визначають зерновий склад, вологість мінерального порошку, гідрофобність, бітумоємність, середню щільність та ін.

 При контролі якості бітуму визначають глибину проникнення голки при 25 °С (в’язкого бітуму), та при 0 °С визначають мінімальну температуру розм’якшення за кільцем і кулею, мінімальну розтяжність в сантиметрах при температурі 25 °С; максимальну температуру крихкості; мінімальну температуру спалахування, а також визначають максимальний вміст водорозчинних сполук, %

 Контроль дозування мінеральних матеріалів і бітуму  включає:

- перевірку роботи дозованих пристроїв (не рідше 1 разу в місяць) і точність зважування матеріалів

- перевірку зернового складу мінеральної частини асфальтобетонної суміші після екстрагирування бітуму.

 Контроль температурного режиму виготовлення бітуму і асфальтобетонних сумішей проводиться систематично через кожні 2-3 години. Температуру бітуму слід контролювати з допомог термопар, або термометром в пробі бітуму, відібраної черпаком місткістю 2-4 л. Температуру асфальтобетонних сумішей контролюють з допомогою термометра безпосередньо після випуску суміші із змішувача в кузові кожного автомобіля-самоскида.

 Якість готової асфальтобетонної суміші перевіряють шляхом відбору 1-2 проб в зміну для кожного виду суміші із яких формують зразки. Для виготовлення пробної асфальтобетонної суміші треба взяти складові матеріали для виготовлення трьох зразків вагою не менш 2 кг. для кожного варіанту суміші з різним змістом бітуму. Виготовляють 9 зразків в циліндричних стальних формах з відношенням діаметру зразку к його висоті, рівним 1.

 Три зразка випробують для визначення міцності на стиснення при температурі 20±1 °С, три зразка при температурі 50±1 °С, три зразки для послідовного визначення об’ємної ваги, водонасичення, набухання і межі міцності на стиснення в водонасиченому стані при температурі 20±1 °С. Додатково визначають межі міцності на стиснення при температурі 0 °С, водостійкість та морозостійкість.

Асфальтобетон щільний дрібнозернистий повинен відповідати наступним вимогам згідно з ДСТУ Б В.2.7 – 119 – 2003:

1. Пористість, % до об'єму мінерального складу асфальтобетону 18 – 22;

2. Залишкова пористість, % до об'єму 2 – 5;

3. Водонасичення,  %  до  об'єму асфальтобетону : 1,5 -  3,0;

4. Максимальний ступінь набухання, % до об'єм - 0,5;

5. Мінімальна межа міцності на стиснення, МПа, при температурі 

+ 20 °С – 2,4

+ 50 °С – 1;

6. Максимальна межа міцності на стиснення, МПа, при температурі  0 °С – 12;

7. Мінімальний коефіцієнт водостійкості після 15 діб: 0,9;

8. Коефіцієнт водостійкості при тривалому водонасиченні: 0,85.

Пористий асфальтобетон повинен відповідати наступним вимогам згідно з ДСТУ Б В.2.7 – 119 – 2003:

1. Пористість, % до об'єму мінерального складу асфальтобетону не більше 23;

2. Водонасичення,  %  до  об'єму асфальтобетону : не більше 10;

3. Максимальний ступінь набухання, % до об'єм - 0,5;

4. Мінімальна межа міцності на стиснення, МПа, при температурі 

+ 20 °С – 1,8

5. Коефіцієнт водостійкості не менш: 0,7;

6. Коефіцієнт тривалої водостійкості не менш: 0,6;


             10. Заходи охорони праці і навколишнього                                середовища на АБЗ.                 

Адміністрація, на основі правил безпеки, розробляє інструкції з техніки безпеки, які вивішуються в стаціонарних робочих місцях та видаються на руки робітникам. На усіх небезпечних об’єктах робіт і робочих місцях вивішують плакати та застережні написи з техніки безпеки. Робочі місця повинні бути підготовлені з дотриманням усіх вимог правил техніки безпеки, встановлених для виконання робіт. 

До роботи на АБЗ допускаються особи не молодше 18 років, що обізнані з правилами техніки безпеки на АБЗ, мають посвідчення на право управління відповідними машинами [8].        

Персонал, який обслуговує машини і обладнання АБЗ, повинен бути забезпечений спецодягом : комбінезонами з щільної тканини, брезентовими рукавицями, шкіряним взуттям.         Бітумосховище повинно бути огороджене парканом висотою не менше 1м. На огорожі повинен бути напис Вхід заборонено. Розташовується бітумосховище з урахуванням пануючих вітрів. Відокремлювати, заміняти ділянки бітумопрроводів можна тільки після відключення магістралі [7].  Забороняється знімати грати на бункерах агрегату живлення, спускатися в бункер під час роботи агрегату, прибирати матеріл з – під елеватора, знаходячись під його ланцюгом, підігрівати факелом витратні баки з паливом, кидати запалений факел на землю поблизу паливної установки. Перед включенням транспортерів обовязково подавать звуковой сигнал. При запалюванні форсунок завжди дотримуватися правила : спочатку відкривати вентиль  подавання стисненого повітря або пари, а потім поступово відкривати вентиль подачі рідкого палива.     

АБЗ повинен бути обладнаний засобами пожежегасіння: резервуарами, пожежними рукавами, вогнегасниками, мотопомпами і т. ін. Повинен бути забезпечений підїзд до протипожежних водоймищ, до будівель і споруд заводу.  При розрідженні бітуму застосовують заходи проти його спалахування: роботу виконують тільки вдень під керівництвом досвідченого працівника, на відстані не менш 30 – 50 м від інших установок. Додають розріджувач тільки через шланг, кінець якого опущено в бітум. Бітумний дозатор по масі повинен бути завжди щільно зачинене кришкою, яка запобігає від розбризкування гарячого бітуму.         

Після закінчення роботи асфальтобетонного заводу пульт керування, пускові пристрої треба відключити та замкнути, щоб виключити можливість пуску змішувача стороннім особам [8].

Слід влаштовувати блисковідводи на території заводу, здійснити заземлення машин і т.д. Блисковозахист від прямих ударів блискавки в наземні об’єкти здійснюється з допомогою спеціальних пристроїв, які називають блискавковідводом. Найбільш поширені типи блискавкоприймачів: стержневі та тросові.

 Асфальтобетонні заводи  - це пилові та димні об’єкти, на яких має забезпечуватися достатнє очищення відхідних газів, що утворюються під час згорання рідкого палива. Такі підприємства потрібно розташувати не на цінних угіддях, а в ярах, кар’єрах і на косогір них ділянках з урахуванням рельєфу, рози вітрів, гідрологічних та інших факторів, щоб уникнути шкідливих дій на навколишнє середовище. Ефективне вирішення цієї проблеми – це переведення технологічних процесів на електричний режим або газифікація підприємств.

 Для захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів АБЗ необхідно озеленяти територію заводу і, насамперед, забезпечити нормальну роботу пилоочисних споруд.          


                             СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ                     

1. Ткачук Ю.П., Космин А.В., Пушкаренко А.С. и др. Проектирование производственных предприятий дорожного строительства.- Киев: УМКВО, 1991.- 147 с.

2. Дубовин Е.Н., Колкер И.Я., Старостин Ю.В. и др. Проектирование производственных предприятий дорожного строительства.- М.: Высшая школа, 1975.- 351 с.

3. Ткачук Ю.П., Космин А.В., Свіріденко. Технологічні розрахунки виробничих підприємств дорожнього будівництва. – Харків: ХНАДУ, 2008 – 179 с.

4. Беспалов Н.А., Шелюбский Б.В. Дорожно-строительные машины и оборудование. Справочник. -К.:Будівельник, 1980.- 184 с.

5. Зинченко В.Н., Жданюк В.К.. Климатические характеристики районов строительства автомобильных дорог. Раздаточный материал. – Харьков: ХАДИ, 2007 – 30 с.

6. ДСТУ БА.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) Правила виконання робочих креслень генеральних планів.-К.: Держстандарт України, 1995.- 40 с.

7. Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования (СНиП ІІ-89-80).-М.: Стройиздат, 1981.- 32 с.

8. Сиденко В.М., Любченко В.А. Охрана труда в дорожном строительстве.- Київ.: Вища школа, 1980.- 270 с.

9. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліниВиробнича база будівництва – Харьков: ХНАДУ, 2005 23 с.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84024. Новые тенденции в развитии современной теории менеджмента 17.06 KB
  Интеграционные процессы как во внутренней среде так и во внешней во внешней среде интеграция бывает вертикальная холдинг и горизонтальная ФПГ ассоциация объединение.
84025. Вклад Д. Макгрегора в развитие идей поведенческой школы менеджмента 24.84 KB
  Макгрегора в развитие идей поведенческой школы менеджмента В начале 50х годов МакГрегор впервые сформулировал свои идеи об управлении которые в 1960 году были опубликованы в его главном труде TheHumnSideofEnterprise Человеческая сторона предприятия. МакГрегор утверждал что существует два вида менеджмента персонала первый из которых основывается на теории X а второй на теории Y. К сожалению отмечает МакГрегор в условиях современного индустриального общества интеллектуальный потенциал человека используется не полностью....
84026. Вклад П. Друкера в развитие мировой управленческой мысли 23.5 KB
  Друкера в развитие мировой управленческой мысли Живя и работая в Лондоне Питер Друкер выпускает свои первые книги 1939 и 1942 гг. Идеи высказанные Друкером в данных работах заинтересовали одного из руководителей Дженерал Моторс который пригласил его провести исследование высшего управленческого звена компании и основных принципов его функционирования. На основе данного исследования и опыта работы в консалтинговых проектах выполнявшихся им для других крупных корпораций Дженерал Электрик Сиарс Робак Друкер выпустил еще две работы:...
84027. Паркинсон С.Н. и его теоретические мировоззрения 24.1 KB
  Обратное этому утверждение гласит, что: «самым занятым является тот человек, который имеет свободное время». Причины разрастания работы заключаются в желании чиновников «множить число подчиненных, а не соперников» и «создавать работу друг для друга»
84028. Советская школа управления- теоретические взгляды Н.К. Гастева 21.38 KB
  Гастева В основе педагогической доктрины Гастева идея социального инженеризма воплотилась в установочном методе ЦИТа который Гастев расценивал как основу реформы всей системы обучения и воспитания общепедагогический метод формирования человеческих способностей. Гастев выдвинул идею алгоритмизации и программирования обучения и воспитания. Особым элементом системы ЦИТа были поэтапный контроль и экспертиза качества обучения. Для организации обучения создавались установочные цехи.
84029. Вклад А.А. Богданова в развитие советской школы управления 22.91 KB
  Богданова в развитие советской школы управления Сформулированная и разработанная А. Богдановым Тектология явилась одной из первых концепций общего учения об организации. Богданов отмечал взаимосвязь организации с внешней средой. Богданов высказал идею о необходимости системного подхода к изучению организационной науки дал характеристику системы и ее элементов показав что организационное целое оказывается больше простой суммы его частей.
84030. Отечественная школа управления и теоретические воззрения О. А. Ерманского 20.09 KB
  Дав определение рациональной организации как теории наилучшего оптимального использования всех видов энергии и всех факторов производства он высказал убеждение что предметом этой теории являются три основных принципа закона: 1 принцип положительного подбора; 2 закон организационной суммы; 3 принцип оптимума. Помимо этих основополагающих по мнению Ерманского принципов теория должна формулировать частные принципы практической рационализации производства и управления. Главным принципом является принцип оптимума который он назвал...
84031. Характерные черты и недостатки советской системы управления 23.39 KB
  Хаотический характер капиталовложений в свою очередь приводит к нерациональной структуре основных фондов. Низкаярентабельость капиталовложений постепенно приводит к разорению экономики страны Принципиальная неопределенность будущего делает невозможным планирование инноваций. Техника и технология часто развиваются на основе копирования идей из стран с рыночной экономикой что в свою очередь приводит к перманентному технологическому отставанию Централизация стратегических решений приводит к централизации рисков. В случае ошибочного выбора...
84032. Характеристика российской теории и практики управления 23 KB
  После революции 1917г. в стране стала формироваться плановая экономика. Позже были созданы институты по формиров. системы организации труда на предприятии. Появились институты по разработке НОТ (науч. орг. труда). Система управления была реформирована в 1965г. в результате первое время показатели деятельности предприятий значительно улучшились. В нач. 1970х произошло ухудшение всех показателей, снижение реальных доходов населения по причинам...