1253

Дільниця виготовлення гачкових колекторів електродвигунів приводу підлоготерів

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Призначення та галузь застосування електродвигунів постійного струму малої потужності. Опис конструкції колектора електродвигуна малої потужності. Технічні умови на виготовлення колектора. Заходи по вдосконаленню діючого технологічного процесу. Нормування технологічного процесу виготовлення гачкового колектора.

Украинкский

2013-01-06

403.5 KB

15 чел.

1. Вступ.

Одним з головних напрямків забезпечення зниження трудомісткості і підвищення якості збірки колекторів є створення легко переналагоджуваних засобів механізації та автоматизації механообробних і збірних процесів.

Можливість для циклічного розв’язку задач в цьому напрямку в останній час розширюється в зв’язку зі створенням промислових роботів, маніпуляторів, верстатів-напівавтоматів і автоматів.

Головною відокремлюючою особливістю, яких є можливість до простої перебудови роботи шляхом її переналагодження, забезпечення системами керування на основі використання засобів обчислювальної техніки.

Використання в багато номенклатурних виробництвах різноманітних виробів, окремо колектора, засоби автоматизації та механізації обробки і збірки робіт за допомогою вітчизняних і закордонних досліджень, в теперішній час відокремлюються великим різноманіттям від окремих робочих місць і механізованих установок до складних гнучких виробничих систем.

Кінцевою метою використання засобів механізації та автоматизації виготовлення колектора є підвищення продуктивності праці і покращення її умов, забезпечення окупності витрат по створенню і використанню цих засобів.

В даному проекті розробляється дільниця виготовлення гачкових колекторів електродвигунів приводу підлоготерів.

2. Загальна частина.

2.1. Призначення та галузь застосування електродвигунів

постійного струму малої потужності.

Електродвигуни призначені для електропривода підлоготерів. Двигун призначен для поставок в Україну та на експорт.

Електродвигун повинен застосовуватись в нормальних кліматичних умовах зовнішнього середовища по ДЕСТ 15543-89 та ДЕСТ 15150-89 для кліматичних факторів зовнішніх умов УХЛ 4,3 та 0,42 на висоті над рівнем моря до 1000м, навколишнє середовище вибухобезпечне.

Колектор призначен для механічного перетворення змінного струму в постійних.

2.1.1. Опис конструкції колектора електродвигуна малої потужності

(рисунок 2.1. і 2.2.)

2.1.1.1. Колектор являє собою найбільш важкий і відповідальний вузол електричної машини. Це обумовлюється, по-перше, конструкцією кільця, яке складається з великої кількості мідних пластин, які чергуються з ізоляційними прокладками, по друге, складними геометричними формами спряження металевих та ізоляційних деталей, ще є силові явища, які виникають під впливом центр обіжних сил та температурних змін.

2.1.1.2. Колектор електродвигуна побутових приладів складається із заготівки, яка являє собою мідний циліндр з внутрішніми зубцями, кількість яких дорівнює кількості пластин колектора. Після цього заготівку закріпляють в прес-формі та заливають пластмасою. В пластмасовому корпусі формують отвір, яким колектор насаджують на поверхню вала.

Відокремлення пластин після пре совки відбувається шляхом обточки колектора. Вартість колектора з пресованою заготівкою пластин в 2,5 рази нижче, ніж вартість колектора таких же розмірів з профільних пластин за рахунок зменшення маси пластини.

Кожна пластина має закруглення у вигляді гачка для під єднання секції якоря.

2.1.1.3. Технічна характеристика.

- корисна потужність, Вт -90;

- фазна напруга, Вт – 220;

- частота обертання якоря об/хв, від 5000 до 12000;

- частота струму в мережі, Гц – 50;

- фазний струм, А – 0,5;

- коефіцієнт корисної дії, % - 45÷55;

- ступінь захисту згідно ДЕСТ 14254-80 ІР20;

- діаметр колектора, мм – 45.

2.2. Технічні умови на виготовлення колектора.

2.2.1. По ГС 160.800.942-82 „Колектори електричних машин на пластмасі”. Технічні вимоги. Методи випробувань. Правила прийоми головними вимогами є:

- по точності та стабільності форми робочої поверхні колектора (радіальне зміщення між поверхнями двох з’єднаних пластин в умовах експлуатації електричних машин не повинно перевищувати (мм) від 0,002 до 0,006);

- по паралельності колекторних пластин відносно вісі колектору (відхилення не повинно перевищувати товщину ізоляційної прокладки між пластинами (мм) від 0,8 до 1,0);

- по точності кроку колекторних пластин по полюсному діленню при кількості пластин не більш 60, сумарне відхилення кроку від розрахункової величини по робочій поверхні не повинно перевищувати від 0,1до 0,5мм товщин пластин в залежності від кількості пластин.

- для забезпечення гарної комутації биття колектора в завершеній електричній машині повинно бути не більш від 0,03 до 0,04мм. Якщо урахувати, що половина цього значення обумовлюється зазором підшипників, ексцентриситетом  підшипникових щитів, то на долю допустимого биття колектора залишається від 0,007 до 0,01мм.

- при розробці технологічних процесів виготовлення колекторів на пластмасовому корпусі необхідно забезпечити монолітність конструкції і властивість зберігати геометричну форму на протязі всього експлуатаційного періоду.

- Від виконання технічних вимог, які вимагаються до точності виготовлення колектору, залежать експлуатаційні характеристики та тривалість праці електричних машин, а також засоби його виготовлення і шляхи автоматизації процесів.

2.3. Визначення типу виробництва.

2.3.1. Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великім обсягом випуску виробів, безперервно виготовляємих на протязі тривалого часу, характерною ознакою масового виробництва є не тільки кількість випускаючих виробів, а і виконання на великій кількості робочих місць тільки однієї закріпленої за ними постійно повторюючи операцій.

Програму випуску у масовому виробництві обумовлює можливість вузької спеціалізації робочих місць та розміщення обладнання по ходу технологічного процесу у вигляді поточних ліній.

Тривалість операцій на всіх робочих місцях однакова і відповідає заданої продуктивності.

Такт на цих робочих місцях один і той же.

Масове виробництво має назву поточно-масове. Поточні лінії проектуються комплексними.

Коефіцієнт закріплення операцій Кз.о., визначається за формулою

Кз.о. =    (2.1)

де  О – кількість різноманітних операцій, шт..

Р – кількість робочих місць, виконуючих операції, шт..

Для масового виробництва Кз.о.=1, так як кількість операцій співпадає з кількістю робочих місць.

Таблиця 2.1.  Характеристика типу виробництва.

Тип виробництва

Річний об’єм випуску, шт

Великих машин

Середніх машин

Малих машин

Одиничне

Серійне

Масове

1-5

6-1000

6-1000

1-10

11-5000

більш ніж 5000

1-100

101-50000

більш ніж 50000

Таблиця 2.2. Визначення серійності виробництва.

Серійність виробництва

Кількість виробів у серії

Великі

Середні

Малі

Дрібносерійне

Середньосерійне

Багатосерійне

3-10

11-50

більш ніж 50

5-25

26-200

більш ніж 200

10-50

51-500

більш ніж 500

 

Вище викладені розрахунки дають можливість зробити висновок, що випуск колекторних машин малої потужності з річною програмою 500тис.штук за рік відноситься до масового виробництва.

2.4. Характеристика матеріалів колектора.

2.4.1. Заготівка колектора виготовляється з міді Д87ТУ231 БССР 008-85, або мідного порошку марки ППЛ1 шляхом пре совки на гідравлічному пресі при питомому тиску

4-5 т/м2, а потім спекається при 1000оС на протязі однієї години в атмосфері ощиюного водню, або дисоційованого аміаку в електричній печі.

Корпус виготовляється з пластмаси, марки ДСВ, або „Премікса” , який містить високі реологічні властивості. Пресова відбувається через вузьку  щілину (від 1 до 5мм) при високому тиску (близько 100МПа). В конструкції забезпечується однорідність матеріалу.

3. Технологічна частина.

3.1. Аналіз діючого технологічного процесу.

3.1.1. В колекторах електричних машин малої потужності широке розповсюдження отримало кріплення пластин пластмасою.  Колектори цього типу мають значно меншу трудомісткість та собівартість по порівнянню зі збірними за рахунок відсутності механічної обробки кріплячи деталей та пластин, а також зменшення матеріалів великої вартості.

Збірку колекторних пластин в кільце виконують на збірному диску. На торці диску у радіальному напрямку фрезеруються пази, в які при збірці розміщують ізоляційні прокладки. Кількість пазів у диску дорівнює кількості колекторних пластин.

На початку збірки колекторні пластини та колекторні прокладки піддаються колі бровці. При збірці на диск по черзі встановлюють пластини та ізоляційні прокладки. На пакет пластин зверху одягають плашки запресованого пристрою та накладають запресоване кільце. Зібраний комплект пластин в кільце піддається пресуванню у холодному стані на гідравлічному пресі. Зусилля пре совки обертають таким чином, щоб забезпечити необхідний тиск поміж пластинами з урахуванням падіння арочного розпору. На протязі пре совки пластмасового корпусу. В завантажувальний простір верхньої частини прес-форми завантажують другу підігріту таблетку. Опускають повзун донизу і виконують пресову колектора тиск при пресовці від 35 до 45 мПа.

Наступними операціями виготовлення колектора є: термообробка, зняття опресовочного кільця, розгортання отвору у втулки, обмотка робочої поверхні, розгін та контроль.

Існуючий технологічний процес виготовлення колектора не може забезпечувати масове виробництво електродвигунів із за важкої набірної конструкції пакета колектора, а також використання підігріву комплекту пластин і підігріву таблетки поза прес-форми.

Процес усадки та запічки ізоляційних прокладок відбувається при пресовці пластмасового корпуса, коли внаслідок арочного розпору та температури розширення поміж пластинами колектора створюється тиск приблизно 60мПа при температурі 140-180оС

Пресова колектору пластмасою у прес-формі відбувається наступним чином. Прес-форма нагрівається до температури від 130-190оС (для АГ-4), або від 170о до 180оС (для К6). До цієї температури повинні бути нагріті пакет колектора армуванні кільця.

Потім на нижній пуансон прес-форми надягають нагріту втулку колектора. У втулку вставляють центруючий конус та стягують болтом.

В нижній пресованій простір (поміж втулкою та матрицею)  закладають таблетку з пластмаси. Таблетка має форму кільця та попередньо нагрівається високочастотним нагрівом до температури 70оС для її пластичності та усунення з пластмаси летучих речовин. Потім беруть комплект пластин запресований в кільце і в його втулку встановлюють армуюче кільце. У такому вигляді кільце колектора розміщують в прес-формі. Повзун преса опускають донизу, при цьому прес-форма змикається, після чого її закріпляють шарнірними болтами з нижньою частиною прес-форми. Відпилюють клямку і повзун з верхньою плитою підіймається до гори.

3.2. Заходи по вдосконаленню діючого технологічного процесу.

3.2.1. В наслідок конструкторської документації, каталогів, патентів зарубіжних фірм і вітчизняної промисловості по обладнанню для виготовлення колектора електродвигунів малої потужності складно зробити висновок, що для організації виробництва колекторів електродвигунів потребується створення для ряду технологічних операцій спеціального технологічного обладнання і застосування серійного випускає мого обладнання.

Для забезпечення виробництва колекторів з об’ємом випуску 500000 штук на рік застосовуються наступні принципові технічні розв’язки по технології та обладнанню виготовлення гачкового високоточного колектора:

  •  розробка колектора з цільною заготівкою, отриманої холодним витисканням, або пресовою металопорошку;
  •  встрявання елементів нагріву таблетки пластмаси в корпусі прес-форми;
  •  оптимальне накопичення деталей на вході та виході, забезпечуючи зручність обслуговування комплексу виготовлення колектора;
  •  компонування агрегатів та механізмів повинно забезпечувати можливість використовувати її як автономно, так і в комплексі з автоматизованою лінією виготовлення заготівки.

При виготовленні колектора конструкції із детальної заготівки базами повинні бути торцева поверхня та зовнішній діаметр поверхні заготівки колектора.

3.3. Розробка технологічного процесу.

3.3.1. Розробка технологічного процесу в даному дипломному проекті виконується відповідно з ДЕСТ 4.301-83. Вид технологічного процесу залежить від прийнятого типу виробництва. В нашому випадку це масове виробництво. Розроблений технологічний процес виготовлення високоточних колекторів електродвигуна приводу насосів оформлюється комплектом документів за ДЕСТ 3.118-82 та ДЕСТ 3.1121-84.

Розроблений технологічний процес виготовлення колекторів на пластмасовому корпусі електродвигунів прикладається.

3.4. Нормування технологічного процесу виготовлення гачкового колектора.

3.4.1. Час виконання технологічного процесу у поточному виробництві визначається інтервалом часу, через який періодично відбувається випуск виробів тобто тактом випуску.

Такт випуску r (рік), поточної лінії визначається за формулою

r =    (3.1)

де  Фд – дійсний річний фонд часу Фд=3975 рік;

Nр – річна програма випуску колекторів, шт.

Кв – коефіцієнт використання обладнання.

Визначення трудомісткості Т, н/рік, на річну програму випуску.

Т = Nр*t,   (3.2)

де t – норма часу на одну технологічну операцію н/рік.

Данні розрахунку занесені в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.  Нормування технологічного процесу.

Найтування операції

Базова трудомісткість,

ч/год

Обсяг випуску, шт

Коефіцієнт переробки,

Кп

Трудомісткість

t

Т

005

Завантажувальна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

010

Пресувальна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

015

Вирубка гачків

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

020

Обезжирювання заготівки колектора

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

025

Опресувальна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

030

Термічна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

035

Відрізна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

040

Зачистна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

045

Фрезерна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

050

Токарна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

055

Гибочна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

060

Випробувальна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

065

Випробувальна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

070

Розвантажувальна

0,012

500000

1,0

0,00676

3380

Всього

0,168

0,095

3.5. Визначення розрядів робот за операціями.

3.5.1. Тарифно кваліфікаційний розряд залежить від складності операції, від виду устаткування та оснастки.

Відповідно тарифно-кваліфікаційного довідника для масового виробництва вибираємо розряд працюючих на комплексі виготовлення колекторів малої потужності – 3.

3.6. Аналіз конструкції колектора на технологічність.

3.6.1. Раціональні конструкції виробів, які забезпечують необхідні експлуатаційні вимоги, не можуть бути створені без урахування трудомісткості і матеріалоємності їх виготовлення.

Відповідність конструкцій виробів вимогам мінімальної трудомісткості і матеріалоємності визначить технологічність виробу.

Удосконалення в конструкції колектора електричних машин та технології їх збірки, у тому числі:

  •  змінити конструкцію колекторного кільця, виготовляє мого з багатьох колекторних пластин маючи форму поперечного „ластівчиного хвоста” на конструкцію з цільної заготівки з зубцями для схватування пластмаси.
  •  для автоматизації процесу скріплення секцій обмотки якоря з колектором,  передбачити на кінці  закруглення у вигляді гачків;
  •  застосовувати для між пластину ізоляцію пластмасу ПЕТ-Гр, або ДСВ;
  •  виключення впливу суб’єктивного фактору на точність колекторів у процесі їх виготовлення;
  •  виключення збірки комплекту колекторних пластин до кільця з послідуючою формовкою для зниження трудомісткості:
  •  замінити пластмасу АГ4 для виготовлення корпусу на ПЕТ – Гр., або ДСВ, мащу більш електрофізичні і механічні властивості;

При реалізації пропонуємих змін в конструкції колектора досягаються основні техніко-економічні переваги:

  •  зниження матеріалоємності колектора (за рахунок виключення, або зведення до мінімального використання мало використовуємо багато вартісної слюдопластової ізоляції, зменшення від 2 до 2,5 рази ваги та зменшення форми токоведучих мідних пластин до значень, забезпечуючи достатній запас по електропровідності та зносу, а також підвищення до 0,8 – 0,9 рівня використання початкових матеріалів).

Наряду з підвищенням економічності колекторів це дозволяє в 2-2,5 рази зменшити відривну центр обіжну силу колекторних пластин, підвищити надійність збереження форми робочої поверхні колектора в умовах експлуатації;

- підвищення точності виготовлення колекторів для покращення їх експлуатаційних характеристик та створення умов для автоматизованого виконання операцій виготовлення колектора електричних машин малої потужності, використовуємих в якості приводу в приладах побутової техніки.

3.7. Розробка нестандартного обладнання.

3.7.1. Опис конструкції оснастки.

В даному дипломному проекті розроблена конструкція оснастки к автомату для фрезерування пазів в колекторі. Вона представляє собою пристрій, який складається з наступних основних деталей:

- плита;

- стійка;

- вал;

- фіксатор;

- колодка;

- стакан;

- стандартні вироби.

Оснастка установлюється на вал верстату. Верстат представляє собою фрезерний автомат, оснащений поворотним блоком, який забезпечує поворот оправки з колектором на необхідний кут в залежності від кількості колекторних пластин.

Блок зажиму пакету складається з пневмоциліндра і пінолі з обертаючим центром.

3.7.2. Спеціальне завдання експериментальної частини.

3.7.2.1. Перевірка на міцність та збереження стабільності профілю зовнішньої поверхні колектора при підвищених частотах обертання якоря.

В якості об’єкта дослідження були взяті колектора існуючий набірний колектор по конструкції (рисунок 3.1) та колектора в знов розробленої полегшеної конструкції (рис. 3.2).

В колекторах був оброблений внутрішній отвір.

Випробування колекторів відбувалось на розгінній установці згідно програмної методики. Усі колектори витримали іспит.

Після проведення випробувань партії колекторів були проточені по зовнішньому діаметру з биттям у межах 0,01мм та передані на іспит в динамічному режимі.   

Результати проведення порівнюючих випробувань обох типів колекторів в динаміці показали, що конструкції полегшеного колектора не менш стабільні; не підвергнуті різко подібному  підйому окремих пластин колектора. Перевірка методики розрахунком одного з колекторів дає можливість побачити, що розрахункові значення відповідають передбаченим.

Колектор нової конструкції виготовляється з дотриманням технології виготовлення мідного кільця та режимів запічка її пластмасою ДСВ-2-Р-2М ДЕСТ 17478-72.

3.7.2.2. Дослідження по заміні набірної конструкції колектора на колектор з покращеною технологією.

В існуючий конструкції колектора (рис.3.2) знаходиться 42 панелі на діаметрі 38,5м.

Конструктивний та технологічний аналіз показав, що в полегшеній конструкції на даному діаметрі можливо отримати необхідну кількість ламелей.

Цей конструктивний варіант розраховано на міцність. Виготовлені колектори згідно нової технології були випробувані на механічну міцність та дали задовольняючи результати.

Зібрані двигуни з новітньою конструкцією колектора поставлені на випробування для перевірки їх робото здатності. Випробування проводились за спеціальною методикою.

Результати випробувань дали позитивні результати.

3.7.2.3. Дослідження по розрізці колектора на ламелі.

Нова конструкція колектора відрізняється від існуючої тим, що колектор розрізається на ламелі. Ця операція с точки зору її механізації та автоматизації не створює труднощів і може бути виконана на зуборізних напівавтоматах або спеціальних автоматах, розроблених для цієї цілі, або з використанням протяжок на гідравлічних пресах (рис.3.3).

При розробці колектора на ламелі фрезою дискового типу, складність обробки міститься у тому, що при прорізі вузеньких пазів шириною від 0,5 до 0,6мм та глибиною в межах від 2 до 3мм з виходом на пластмасу, фреза працює у важких умовах. Фрези з бистроріжучого матеріалу, використовуємі у теперішній час на заводах, швидко притупляються. Однією фрезою прорізається не більш 50 колекторів. При масовому та серійному виробництві виникають великі витрати на виготовлення та заточення фрез.

Для розв’язання цієї проблеми необхідно було підібрати матеріал для фрези, або застосовувати розрізку колектора на панелі шляхом протягування.

Задачі розв’язуються двома шляхами:

  •  підбором та випробуванням ізносостійких матеріалів для фрез;
  •  розробка схем протягування та вибір допустимої конструкції.

Були виготовлені твердосплавні дискові фрези (рис.3) із сплавів ВК2; ВК6; К8;ВК15 та ВК20.

Розрізка проводилась на фрезерному верстаті при швидкості різання V=150мм/хв, подачі на зуб фрези V=0,02мм/зуб при повздовжній подачі V=150÷400мм/хв.

При обробці в різних випадках, приблизно від 10 до 30 колекторів, деякі фрези, не будучи нормально зношеними до стану затуплення, викришувались внаслідок чого виходили з строю, що привило до відносно витрату фрез.

Вскриття (порізка по торцю) оброблених колекторів (рис.2) після виключення їх  з операції фрезеровки показало, що ізлом зубців фрези відбувається у тому колекторі та на тому проході, де знаходяться внутрішні пороки спеченої пластмаси (неякісної запічки).

Додатково була виготовлена партія колекторів та продовжені випробування. Із випробувань п’яти марок сплавів фрез, визнаних вище, найкращі результати показали фрези зі сплаву ВК20.

В наслідок технологічного аналізу обробляємості вузьких та глибоких пазів колекторів електричних машин малої потужності, проведення дослідних досліджень розділення мідного кільця армованого склопластику, на панелі та техніко-економічного аналізу методів та процесів обробки колекторів отримано наступне:

- незважаючи на різницю фізико-механічних властивостей скло пластина ДСВ та міді марок М1, механічна обробка колекторів на загальному режимі різання можлива;

- можливо виконувати обробку пазів колекторів фрезеруванням. По баченому, можливим методам обробки пазів є протягування;

- пропонує мий матеріал ріжучої частини інструментів швидко ріжуча сталь Р6М5 та твердий сплав групи ВК. Для прорізаних фрез та секцій протяжок працюючих по скло пластину, доцільно використовувати в якості матеріалу твердий сплав ВК20, а для протяжних секцій, працюючих по міді – швидко ріжучу сталь Р6М5, або всю секцію протяжки виготовляти зі швидко ріжучої сталі Р6М5.

- найменше зношення зубців фрез із твердого сплаву досягається при геометричних параметрах – перший кут γ= 5о, задній кут α = 20о та допоміжний задній кут α1 = 1о30І – λо

- вид зношення монолітних твердосплавних фрез відколювання;

- однією з умов нормальної обробки пазів колекторів монолітними твердосплавними фрезами є виготовлення якісних заготовок (відсутність внутрішніх вад спикання, наявність яких призведе до поломки зубців фрез);

-  в якості критерію затуплення інструменту рекомендується приймати лінійний знос зубців фрез по заданій поверхні.

Величина допустимого значення:

h = 0,15мм

- використання методу планування досліду дозволило встановити залежність між стійкістю, швидкістю різання, подачею на зуб та механічними властивостями твердого сплаву в обмеженому факторному просторі. Залежність між стійкістю та вказаними параметрами має вигляд:

(3.1)

- режим різання монолітними твердосплавними фрезами з ВК20 при стійкості Т=650: швидкість різання V=150м/хв, подача на зуб інструменту

Sz = 0,002мм/зуб (Sмап = 400м/хв).

- швидкість швидко ріжучих фрез при швидкості різання V=63,5м/хв (при продуктивності, рівної продуктивності твердосплавних фрез у рівній подачі на зуб

Sz = 0,02мм/зуб в 10-15 разів менше стійкості фрез з ВК20.

При охолодженні фрез струменем повітря передбачається підвищення стійкості інструменту до 20 відсотків.

- при використанні методу протягування пазів колекторів бажано використовувати відкриту протяжку з розміченими по висоті блоками, така імовірність безвідмовності протягування при надійності 0,95 та роботі інструмента:

 - з 11 секундами – Р = 0,5687997;

 - з 17 секундами – Р = 0,4181198;

 - з 33 секундами – Р = 0,1840251.

3.7.2.4. Улаштування і принцип дії прес-форми.

3.7.2.4.1. Пресова колектора пластмасою в прес-формі відбувається наступним чином. Прес-форма  нагрівається до температури 130 – 150оС (для пластмаси ДСВ) з допомогою улаштування. До цієї ж температури нагрівається кільце колектору. Потім на нижній пуасон прес-форми надягають кільце колектора. У нижній пресованій простір (між кільцем та матрицею)  закладають таблетку із пластмаси.

Таблетка має форму циліндра. Нагрівається вона в прес формі до 70оС до надання їй пластичності та усування із пластмаси летучих речовин.

Повзун преса опускається донизу, при цьому прес-форма залишається, після чого її закріпляють шарнірними болтами з нижньою чистиною пре-форми.

Відкидають защілку і повзун з верхньою плитою підіймається доверху. Тиск при пресові 35 – 45МПа. Витримка під тиском на протязі 1 -2 хвилини на 1мм товщини пластмасового корпусу колектора. Верхня матриця та пуасон установлені на верхній плиті, яка кріпиться до повзуна преса. Нижня частина прес-форми приєднується до столу преса.

3.7.2.5. Улаштування та принцип дії поворотного столу.

3.7.2.5.1. Улаштування для автоматичного транспортування деталей містить станину, поворотну планшайбу з 8-ю позиціями, улаштованих спеціальними супутниками на які улаштовуються заготівка колектора.

Привод позиційного повороту супутника на  робочий позиції розміщене у середині під супутником на робочій позиції згідно з нею. В планшайбі в місцях установлення та позиціях супутника виконані пази концентрично вісі супутника по кількості пальців траверси, а кожному з супутників виконані гнізда для установлення кільця колектора.

Привод позиційного повороту містить зубчату передачу, яка складається з шестерні, установленій на штоці з  можливістю повздовжнього пересування відносно останнього та рейку, пов’язану з силовим пневмоциліндром.

Привод підйому супутника містить циліндр, з’єднаний з траверсою за допомогою штока.

На планшайбі установлені фіксатори супутників для зупинки на потрібній позиції з наступним їх відпусканням та переміщенням з позиції на позицію.

В приводі міститься блокируючий механізм, опускаючи через сергу та шток перед поверхом планшайби. В планшайбі для фіксації виконані отвори по кількості позицій планшайби, з якими взаємодіє шток.

Улаштування для транспортування колекторів працює наступним чином:

На супутнику поворотної планшайби розміщують заготівки колектора з точною їх фіксацією та наступною фіксацією.

На робочих позиціях навколо поворотного столу встроюються верстати-автомати для виконання операцій в співвідношенні з технологічним процесом виготовлення колектора.

При вмиканні привода позиційного повороту рейка переміщується поки її кінець не досягне упору станини.

При цьому стіл зі супутниками повертається на визначений кут та фіксується на робочій позиції, де відбувається по виконанню технологічних операцій в автоматичному режимі.

3.7.3. Пристрій та принцип дії штампа для витискування втулки.

3.7.3.1. Штам складається зі слідуючи вузлів та деталей:

 - плита верхня;

 - втулка;

 - пуансон утримувач;

 - пуасон;

 - притискачі;

 - плита нижня;

 - матриця;

 - стандартні вироби.

Штам для витискання втулки установлюється на прес-автомат. При автоматичному вмиканні преса шток опускається донизу і натискає на пуасон на якому одягнута спеціальна оправка, яка має форму пазів. Матриця служить для закріплення колекторної втулки в процесі штамповки, а також через неї усувається відводи меді в спеціальний контейнер.

3.8. Обґрунтування прийнятого варіанту технологічного процесу.

3.8.1. Технологічний процес виготовлення високоточних колекторів електродвигунів приводу побутових насосів частково запозичен з розробок НДІТ електромаш, Україна, а також з розробок фірми „Атіс”, Італія. Існування для виготовлення високоточного часткового колектора також позичено з розробок НДІТ електромаш. В даному дипломному проекті позичена конструкція штампа для витискання пазів в колекторній втулці, в якій були внесені удосконалення.

Цей штамп характеризується високою продуктивністю, та надійністю, гнучкістю та простатою технічних рішень.

Розроблений технологічний процес та устаткування дозволить забезпечити високі темпи росту обсягу виробництва, заміну монотонного ручного труда машинним, збільшення продуктивності праці, можливість виготовлення високоєкономічних виробів, збільшення ккд, зменшенням витрат дефіцитних недешевих матеріалів.  

4. Організаційна частина.

4.1. Розрахунок кількості обладнання та коефіцієнта завантаження.

4.1.1. У поточному виробництві розрахункова кількість обладнання та робочих місць Срі, шт., визначається для кожної технологічної операції

        (4.1)

де  Ті – норма штучно-калькуляційного часу на і-ой операції, рік.

r – такт випуску колекторів, рік

Коефіцієнт завантаження по операціям Rзі визначається за формулою

        (4.2)

де Спрі – приведена кількість обладнання, шт..

Коефіцієнт завантаження kз.ср., комплексу в цілому визначається за формулою

        (4.3)

де  m – кількість операцій, шт..

Данні розрахунку занесені в таблицю 4.1

Таблиця 4.1.  Розрахунок устаткування.

Найменування обладнання

Ті

Н/рік

Фд

рік

Срі

шт

Спр.і,

шт

Kзі

Автоматизований робототехнічний комплекс для виготовлення гачкових колекторів

005

Промисловий робот завантаження заготівок та матеріалів

3380

3975

0,85

1

0,85

010

Прес-автомат

3380

3975

0,85

1

0,85

015

Автомат вирубки гачків

3380

3975

0,85

1

0,85

020

Устаткування для обезжирення заготівок колекторів

3380

3975

0,85

1

0,85

025

Автомат опре совки колекторів

3380

3975

0,85

1

0,85

030

Електропіч

3380

3975

0,85

1

0,85

035

Автомат відрізки литників

3380

3975

0,85

1

0,85

040

Автомат зачистки облом на гачках колектора

3380

3975

0,85

1

0,85

045

Автомат обробки посадочного отвору

3380

3975

0,85

1

0,85

050

Токарний автомат

3380

3975

0,85

1

0,85

055

Автомат гнучкі гачків

3380

3975

0,85

1

0,85

060

Розгінна установка

3380

3975

0,85

1

0,85

065

Випробувальний стенд

3380

3975

0,85

1

0,85

070

Той же ПР що і при завантаженні виконує розвантаження готових колекторів

3380

3975

0,85

1

0,85

4.2. Розрахунок основних виробничих робітників

4.2.1. Кількість основних виробничих робітників R, чол.. визначається за формулою

де  Т – планова трудомісткість виробничої програми, н-рік;

Ф – ефективний річний фонд часу одного робітника

  рік Ф = 1860;

k – коефіцієнт переробки норми.

Дані розрахунку занесені в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2   Розрахунок кількості основних виробничих робітників

Найменування професії

Ф, рік

Ті, рік

Rр, чол..

КПР, чол..

Оператор

1860

3380

1,8

2

Інші категорії робітників визначаємо у проектному від числа виробничих у співвідношенні з таблицею.

4.2.2. Розрахунок допоміжних робітників, спеціалістів, керуючих робітників та службовців.

Таблиця 4.3.   Розрахунок останніх категорій працюючих

Найменування категорії працюючих

Процент від числа основних виробничих робітників, %

Rр, чол..

Rпр, чол..

Допоміжні робітники

30

0,6

1

Спеціалісти

12

0,24

1

Керуючі робітники

3

0,06

1

Службовці

6

0,12

1

Всього

4

4.3. Обґрунтування та розрахунок кількості транспортних засобів.

4.3.1. Для транспортування деталей колекторів, прес матеріалу та готових колекторів вибираємо візки згідно переліку засобів механізації для виконання транспортних, навантажувально-розвантажувальних та складальних робіт.

Обрана техніка з гідравлічним підйомом платформи передбачена для виконання навантажувально-розвантажувальних та ремонтних робіт, транспортування вантажів в складах та цехах.

Технічна характеристика візка:

  •  вантажопідйомність, кг – 50
  •  розмір платформи, мм*;
  •  довжина – 800;
  •  ширина – 630;
  •  висота – 250;

Підйом платформи гідравлічний.

Габаритні розміри теліжки, мм:

  •  довжина – 1350;
  •  ширина – 630;
  •  висота – 1400;
  •  маса, кг – 250;

Визначаємо кількість візків Стр.р.,шт. при транспортуванні вантажу за формулою

де Р – вантажопідйомність візка , кг;

 Z – середня кількість транспортних операцій на один виріб, шт.;

 Qрік – вага усіх виробів транспортуючих на протязі року, тобто річною програмою, кг;

 Кр – коефіцієнт, який враховує простої та ремонт;

  Кр = 0,97÷0,98;

 Fн – номінальний річний фонд часу роботи транспортної одиниці, час при двох змінної роботі;

 tтр.оп. – час витрачений на одну транспортну операцію з урахуванням завантаження, розвантаження та пробігу, год;

Приймаємо Стр.р = 1

На дільниці цеху виготовлення колекторів використовується один візок вантажопідйомністю 500кг. Ця ж теліжка використовується для переміщення вантажів на інших дільницях.

4.4. Розрахунок складальних приміщень.

4.4.1. Зібраний колектор повинен безпосередньо до дільниці збірки якоря необмотаного зберіганню на складі він не підлягає.

На автоматизованому комплексі збірки колектора передбачені спеціальний каток-накопичувач для подачі колектора на збірку якоря необмотаного. Передбачена також укладка колекторів в спеціальні піддони у вертикальному положенні та подачі їх в піддонах та дільницю збірки якоря необмотаного

При такій організації технології на дільниці виготовлення колектора необхідності в складських приміщення нема. Достатньо тільки передбачити на дільниці місто для розміщення піддонів, що дає економію по площинам, та затратам на організацію та будівництво складських приміщень.

4.5. Планування обладнання на дільниці та організація робочого місця.

4.5.1. Проектуема виробнича дільниця служить для розміщення обладнання автоматизованого технологічного комплексу для виготовлення гачкових колекторів електродвигунів малої потужності.

- ширина дільниці, 12000мм;

- довжина дільниці, 18000мм;

- крок колон, 6000мм;

- розмір колон, 500х500мм;

Автоматизоване поточне виготовлення характеризується наступними чинниками:

  •  виготовлений об’єкт передається на наступну операцію по закінченню попередньої;
  •  виготовлення автоматичне;
  •  робота усіх змінних та обслуговуючих поток дільниць виробництва є чіткою та злагодженою.

Висока якість робіт та необхідна продуктивність праці досягається  використанням транспортних систем, промислових роботів, автоматичного обладнання, вірною організацією труда.

Заготівки колекторів та прес матеріал до збірної дільниці постачається в спеціальній тарі зі складу.

4.5.2. Заготівки колекторів розміщуються на установку вирубки гачків колекторів вручну. Далі процес йде автоматично. Передача колектора на обладнання для утворення ізоляції колекторів обробки посадочного отвору та утворення панелей колектора, формовка, гибка, зачистка гачків колекторів та інше відбувається за допомогою промислового роботу.

Знежирення заготівки колектора, опре совка пластмасою відбувається на поворотному столі, навколо якого розміщено технологічне обладнання. Завершений колектор передається на збірку якоря необмотаного.

4.5.3. Організація робочого місця.

4.5.3.1. Організація робочого місця працівників суттєво впливає на продуктивність праці. Поняття організації робочого місця включає:

- вірна установка та зручна конструкція верстатів;

- добра організація робочого місця в кінцевому рахунку – внесла вагомий фактор у ділі підвищення якості колектора;

- зниження його собівартості;

- дотримання технологічної дисципліни.

В даному дипломному проекті використані механізовані стелажі для подачі колекторних втулок на комплекс виготовлення пачкового колектора.

На комплексі передбачені також для зберігання змінної оснастки. Для зберігання готового колектора використана стандартна пластмасова тара, в цій тарі виготовлений колектор, переміщується на наступні операції виготовлення якоря необмотаного.

4.6. Відомість обладнання.

Таблиця 4.4.  Відомість обладнання

№ поз.

Найменування обладнання

Кіль

кість

Тип

(модель)

Потужність, кВт

Габарити,

мм

одиниці

загальна

Автоматизована лінія виготовлення заготівки колектора:

1

Механізований рольганг

1

0,7

0,7

2

Правильно - подаючий пристій

1

0,5

0,5

3

Пристрій профілірування

1

1,1

1,1

4

Механізований укладальник

1

0,5

0,5

5

Подаючий пристрій

1

0,5

0,5

6

Прес-автомат

1

МАГ-12

7

Пульт керування

1

8

Робоче місце оператора

1

9

Штамп послідовної дії

1

10

Інструмент для гибки

1

11

Накоплювач деталей

1

12

Устаткування

1

ВТ-200

1,1

1,1

13

Вібробункер

1

0,5

0,5

14

Прес

1

КД2126К

5

5

15

Штамп двох позиційний

1

16

Пневмоздув

1

17

Накоплювач деталей (тара)

1

18

Робоче місце

1

19

Робоче місце

2

Автоматизований комплекс для виготовлення гачкових колекторів

20

Магазин колекторних заготівок

1

МКЗ-120

21

Пуль керування комплексом

1

22

Робот промисловий підвісний

1

РП1

0,25

0,25

23

Робото-технічний комплекс для видавлювання пазів для ламелей та вирубки гачкових колекторів

1

ВПВК-120

2,5

2,5

24

РТК для утворення корпусу метламельної ізоляції колекторів

1

ОИК-120

2,5

2,5

25

РТК для обробки посадочного отвору та вскриття ламелей колектора

1

ОПО-120

3,2

3,2

26

РТК для формування, гибки та зачистки гачків колектора

1

ФГЗ-120

2,8

2,8

27

РТК механічних та електричних випробувань колекторів

1

МЕИ-120

1,1

1,1

28

Магазин виготовлення колекторів

1

МВК-120

 

5. Стандартизація та уніфікація технологічного обладнання.

5.1. При виробництві колекторів використовуються матеріали та комплектуючи вироби, які випускаються промисловістю у відповідності з вимогами ДЕСТ та СТ. Однак використання цих типорозмірів та марок матеріалів, а також цієї номенклатури комплектуючих виробів, вказаних в ДЕСТ, настільки ускладненим було постачання матеріалів, їх збереження та видачу цехам, виготовлення та зберігання деталей, планування та облік роботи цехів, що практично не один завод не зміг би працювати, тому служби стандартизації заводу разом з іншими відділами та виробничими службами розробляють обмежувальні стандарти підприємства, які обмежують сортимент та марки використовуємих матеріалів.

Також виконуються стандарти підприємств, які вносять обмежуючі по використанню на заводі чистові поверхні деталей, посадок, зварних швів та інше. Крім того, уніфікують та нормалізують деталі випускаючих електричних машин та деталей продукції допоміжного виробництва.

Широка  уніфікація дозволяє розробляти типові та стандартні технологічні процеси для групи деталей з загальними конструктивними ознаками. Типізація технологічних процесів різко скорочує час на підготовку виробництва та освоєння деталей та вузлів в цехах, а також підвищує якість технологічних процесів.

Основним технологічним параметром уніфікації електричних машин є зовнішній  діаметр осердя статора, ротора, колектора.

При переході на інший діаметр, наприклад колектора відбувається зміна типажу обладнання, на якому виготовляється його виріб. В наслідок цього найбільш економічним, з точки зору виробництва, є випадок, коли на заводі виготовляються машини однієї висоти віссю обертання, або декількох близьких між собою, а також конструктивно подібні електричні машини у визначених діапазонах висот вісі обертання або потужності.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Цій розділ дипломного проекту має можливість створення безпечної і нешкідливої умови праці при реалізації пропонованої технології виготовлення колектора електродвигунів приводу підлоготерів.

6.1 Загальні питання охорони праці

6.1.1 Задачі в області охорони праці

Оскільки питання охорони праці є суттєво важливими для кожної людини, тому головні задачі охорони праці визначені в Конституції України. Окрема стаття 43 – закріплює право кожної людини на „безпечні та здорові умови праці, на забезпечення... у випадку повної, часткової або тимчасової недієздатності”.

Базовими принципами державної політики України у відповідності з законом „Про охорону праці” є пріоритетом життя і здоров’я працюючих над результатами виробничої діяльності підприємств, повна відповідальність власника за безпеку і без шкідливі умови праці.

Тим чином, становлення безпечних і без шкідливих розумів праці на дільниці виготовлення колектора є складовою частиною реалізації державної політики України. Увагу власника до конкретних питань забезпечення здоров’я і безпеки робітників підкріплені економічними стимулами, що закріплено в законах.

Задачею розділу охорони праці в даному дипломному проекті є розробка організаційних і технічних заходів, що забезпечують збереження життя і здоров’я персоналу, обслуговуючого технологічну дільницю по виготовленню колектора.

6.1.2 Скорочена характеристика технологічного процесу.

Роботи зв’язані з виготовленням колектора виконуються в будь який час року і можуть здійснюватися щогодинна. Для виконання цих робіт використовують спеціальні виробничі приміщення.

Основні операції, які необхідно виконувати – це виготування заготівки колектора, опре совка, запічка, фрезерування, токарна, випробувальна.

При виконанні цих операцій використовують слідуючи обладнання:

  •  піч, фрезерний автомат;
  •  конвеєр, маніпулятор;
  •  стенди для контролю і випробування колекторів;

Дільниця автоматизована, оскільки виробництво є масовим.

Технологічне обладнання обслуговують слідуючи категорії робітників:

  •  терміст;
  •  фрезерувальник;
  •  токар;
  •  контролери;
  •  допоміжні робочі;
  •  оператори.

6.1.3 Аналіз умов роботи на технологічної дільниці по виготовленню колектора.

На основі аналізу умов праці при виконанні перелічених у пункті 6.1.2. операції, у відповідності з ДЕСТ 12.0.003-74 встановлено, шкідливі виробничі фактори.

6.1.3.1 Фізично небезпечні і шкідливі виробничі фактори.

Рухаючи частини технологічного устаткування, заготівки і матеріали, які рухаються – усі верстати технологічної дільниці.

Підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони – обмоточні, позоізолювальні, бандажувальні, просочувальні роботи.

Підвищена температура поверхні обладнання – сушіння просочувального лаку.

Підвищена напруга в електричної мережі – випробувальні роботи.

6.1.3.2 Хімічно – небезпечні і шкідливі виробничі фактори.

Сенсебілюючі дії, які діють як алергени – це складаючи скло матеріалів, ізоляції, лаків. Це речовини які можуть попасти до організму людини через легені (дихальні шляхи), шлунковий тракт, шкіру.

6.1.3.3 Психофізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори.

Фізичне перевантаження при порушенні режиму праці і відпочинку, нервового – психологічному перенапруженні, при утомі аналізаторів, незадоволеної організації праці.


6.2 Техніка безпеки при обслуговуванні технологічної лінії, особливості виробничої санітарії

6.2.1 Вимоги виробничої санітарії.

6.2.1.1 Виробничі приміщення повинні бути висотою не менш 3,2м для забезпечення освітленості і вивітрювання. Віконні прорізи – відповідно

„СН і П 11-9-79”. Освітленість робочої зони штучним джерелом повинна задовольняти потребам тих же будівельних норм для роботи розряду ІІ.

Для групи верстатів особливо вадливим є правильне розташування обладнання у відповідності з технологією виробництва і додержання норм відстані від колон і між верстатів.

Повітря робочої зони повинен відповідати санітарно гігієнічним вимогам „ДЕСТ 12.1.005 – 88” для легень фізичних робіт (категорії 1), мете реологічні умови повинні відповідати потребам „СН 245 – 71”.

Виморочне приміщення обладнано водопостачанням і каналізацією. Для забезпечення можливості виконання гігієни праці необхідні побутові приміщення в достатній кількості.

6.2.2 Роль автоматизації в забезпеченні охорони праці на дільниці.

6.2.2.1 За умовою дипломного проекту розглядається технологія масового виробництва (300000шт. за рік).

Тому основним засобом безпеки персоналу є автоматизація операцій.

Використання автоматизованого обладнання дозволяє виключити справу багатьох факторів у робочому режимі його експлуатації.

Обслуговування здійснюється кваліфікованими робітниками з використанням додаткових заходів техніки безпеки.

6.2.3 Технічні заходи і засоби безпеки.

6.2.3.1 Всі електричні установки повинні бути виконані у відповідності вимогам ПУЕ.

Нормально не струмоведучі металічні елементи повинні бути заземлені, а при необхідних випадках і занулені у відповідності з ДЕСТ 12.1.030 – 81.

Рухомі частини виробничого обладнання повинні мати спеціальні огородження або кожух для запобігання захоплення одягу персоналу.

Безпеку роботи і обслуговування обладнання підвищує система блокування, яка закладена в його конструкції.

Для знищення пилу і газів у приміщенні установлюють витяжну вентиляцію загальної дії. Для попередження дії лаків і їх складових через шкіру і дихаючі шляхи, просочування здійснюється в спеціальних пристроях з боковим відсмоктуванням для знищення газів.

6.2.4 Організація заходів безпеки.

6.2.4.1 До обслуговування стенду для контролю і випробування статорів допускають громадян не молодше 18 років, які вивчили принципи дії електричного струму на схему стенду, пройшли вивчення та інструктаж безпеки методу роботи на обладнанні напругою 1000В з послідуючою перевіркою знань у вигляді іспиту з присвоєнням кваліфікації групи по техніки безпеки не нижче V і видачею посвідчення для роботи з електроустановками вище 1000В.

При експлуатації всього електричного обладнання, дільниці необхідно сурово додержуватися ПТЕ і ПБ ЕЕС.

Під час роботи автоматизованої лінії недозволено проводити прибирання біля механізмів, які рухаються, вимірювати розміри деталів або вузлів, установлювати або заміняти обладнання, чистити або змазувати устаткування комплексу.

При виконанні технологічних операцій створюється безпека захоплення одягу рухомими частинами механізмів.

У зв’язку з цим одяг робочих на автоматизованих лініях повинен бути прилягаючим, волосся збирають під головний убор. Робота в рукавицях або з забинтованими пальцями заборонено.


6.3 Пожежна безпека.

6.3.1 Пожежна безпека технологічної дільниці по виготовленню колектора забезпечується системами попередження пожежі і системою протипожежної безпеки.

6.3.2 Аналіз пожежної безпеки дільниці.

6.3.2.1 Пожежні причини створення пожежі зводяться к слідую чому:

- порушення технологічного процесу;

- несправність електричних ланцюгів і обладнання;

- недодержання режиму протипожежної безпеки при роботі з пальними матеріалами;

- безпечними факторами, які будуть діяти при пожежі у відповідності з ДЕСТ 12.1.004.91 є відкритий вогонь і іскра, підвищена температура повітря та устаткування, дим, пошкодження будівель і установок.

6.3.3 Протипожежні заходи.

6.3.3.1 Для попередження пожежі на дільниці служить комплекс заходів.

Правильний вибір електрообладнання і зберігання його в справному стані, захист будівель від розрядів блискавки. Температура нагріву поверхні обладнання піддержується на рівні нижче припустимого.

З метою попередження теплового і хімічного самозапалення горючої суміші, вона повинна зберігатися в спеціальних приміщеннях, у відповідності з вимогами ДЕСТ 12.10.04.91.

Також виконується періодичне прибирання території дільниці від сміття. На території дільниці заборонено палити. У приміщенні передбачена можливість забезпечення своєчасного сповіщення людей і сигналізація про пожежу. У приміщенні передбачені засоби евакуації людей при пожежі (зовнішні пожежні сходи), також передбачена система знищення диму. Для тушіння пожежі передбачені протипожежні водопроводи і пожежні крани.

В наявності пальних газів при випробуванні колекторів необхідно мати вуглекислотні вогнегасники ОУ-8, УП-2М.

Висновок:

Пропонована технологія виготовлення колекторів двигунів електричних машин серії КД є безпечною і нешкідливою у відповідності з вимогами нормативної документації.

7. Економічна частина.

7.1. Розрахунок річного фонду заробітної плати основних виробничих робітників.

Розрахунок проводимо за слідуючи ми формулами:

Форічн. = Фоосн. + Фодод.,   (7.1)

де  Форічн – фонд річної заробітної плати робітників, грн..

 Фоосн – фонд основної заробітної плати робітників, грн..

  Фодод – фонд додаткової заробітної плати робітників, грн..

Фодод = Фоосн*%дод   (7.2)

    100

Фоосн = Фопр + Фод.     (7.3)

Фод.= Фопр*%д    (7.4)

100

де %дод. – відсоток доплат в даному виробничому підрозділі.   

Фопр = tшт*Сгод * Вр    (7.5)

де  tшт – норма часу на один виріб, Н-год;

 Сгод – годинна тарифна ставка робітника третього розряду, грн.;

 Вр – річний обсяг випуску, шт..

Визначаємо середньомісячну заробітну плату одного робітника

ЗПсер.міс = Фріч     (7.6)

          К*12

де ЗПсер.міс. – середньомісячна зарплата одного робітника, грн..;

 К – кількість основних робітників, чол..;

Всі розрахунки зводимо у таблицю 7.1.

Таблиця 7.1. Розрахунок річного фонду оплати праці основних виробничих робітників.

Показники

Одиниці виміру

Розрахункові величини

Трудомісткість одиниці виробу всього

Н-год

0,095

Середньогодична тарифна ставка

грн.

1,44

Річний обсяг випуску

шт

500000

Фонд прямої зарплати

грн.

68400

Відсоток доплат до прямої зарплати

%

20

Фонд доплат до прямої зарплати

грн.

13680

Фонд основної зарплати

грн.

82080

Відсоток додаткової зарплати

%

15

Фонд додаткової зарплати

грн.

12312

Річний фонд оплати праці

грн.

94392

Середньомісячна зарплата

грн..

437

7.1.1. Розрахунок річного фонду зарплати допоміжних робітників.

Допоміжні робітники на дільниці знаходяться на погодинній оплаті по тарифним розрядам. Умови праці важкі.

Фпрічн. = Фпосн +  Фпдод.   (7.7)

Фпдод = Фпосн*%дод    (7.8)

    100

де %дод. – відсоток додаткової ЗП.

Фпосн. = Фппр.+ Фпд.   (7.9)

Фпосн = Фпосн  · %д   (7.10)

де  %д – відсоток доплат до річного фонду.

Фппр.= Кп· Теф.· Сгод.  (7.11)

де  Кп – кількість допоміжних робітників, чол.;

Теф – ефективний річний фонд часу одного робітника, год (Теф=1860год)

Сгод – годинна тарифна ставка відповідного розряду по тарифній ставці для погодинних робітників, грн..

Всі розрахунки зводимо у таблицю 7.2.

Таблиця 7.2  Розрахунок річного фонду ЗП допоміжних робітників

Професія

Кіль

кість робіт

ників Кп

Роз

рад

Годин

на тари

фна став

ка грн./год

Річ

ний фонд часу Теф

Фонд прямої ЗП Фппр.

Фонд доплат Фпп

Фонд основ

ної ЗП

Фпосн.

Фонд додат

кової ЗП Фпрічн.

Річний фонд ЗП Фпрічн.

Наладчик

1

3

1,44

1860

2678,4

535,68

3214,08

482,11

3696,19

Середньомісячна ЗП одного допоміжного робітника ЗПсер.м, визначається за формулою

ЗПпсер.міс. = Фпрічн   (7.12)

    Кп*12

де Кп – кількість допоміжних робітників, чол..

7.1.2. Розрахунок річного фонду зарплати, керівників, спеціалістів та службовців.

Зарплата цих категорій робітників визначається за штатним розкладом виходячи із посадових окладів за місяць.

Фіріч. = Фіосн.+ Фідод.  (7.13)

де  Фіріч – річний фонд зарплати 1-ї категорії робітників, грн..

Фідод. = Фосн*%дод    (7.14)

   100

де %дод. – встановлений відсоток додаткової зарплати

Фіосн. = Кі · ЗПіміс ·12  (7.15)

де  Кі – кількість персоналу 1-ї категорії, чол.;

ЗПіміс – місячна зарплата (оклад) за штатним розкладом, грн..

Всі розрахунки річного фонду зарплати керівників, спеціалістів та службовців приводимо в таблиці 7.3. Посадові оклади відповідають окладам за штатним розкладом дільниці.

Таблиця 7.3. Розрахунок фонду зарплати, керівників, спеціалістів та службовців.

Категорія

Посада

Кіль

кість

Кі

Міся

чний оклад, грн..

ЗПіміс

Річний фонд осно

вної ЗП Фіріч

Додаткова зарпл.

Загальний річний фонд зарплати,

Фіріч

%

Фідод.

грн..

керівники

майстер

1

300

3600

15

540

4140

спеціалісти

технолог

1

210

2520

15

378

2898

службовці

табельниця

1

170

2040

15

306

2346

Всього

3

8160

15

1224

9384

Річний фонд зарплати всього промислового виробничого персоналу зводимо в таблицю 7.4.

Таблиця 7.4.  Річний фонд ЗП всього промислового виробничого персоналу.

Категорія

Кількість

Фонд основної ЗП, грн..

Фонд додаткової ЗП, грн..

Загальний річний фонд ЗП, грн..

Основні робітники

2

82080

12312

94392

Допоміжні робітники

1

3214,08

482,11

3696,19

Керівники

1

3600

540

4140

Спеціалісти

1

2520

378

2898

Службовці

1

2040

306

2346

Всього

6

93454,08

14018,11

107472,19

7.2. Розрахунок собівартості продукції по базовому та проектному варіантах технологічного процесу.

7.2.1. Основна зарплата виробничих робітників складається із прямої ЗП та доплат

ЗПосн = ЗПпр + Д,  (7.16)

де  ЗПосн – основна зарплата виробничих робітників, грн..

ЗПпр – пряма зарплата, грн.

Д – доплата до годинної ЗП, грн.

Д=ЗПпр * %д     (7.17)

   100

де  %д – встановлений відсоток доплат

ЗПпр =ΣРвід   (7.18)

де  Рвід – відрядна розцінка однієї операції, грн..

в – кількість операцій

Рвідр = Сгод · tшт,   (7.19)

де · tшт – норма часу на одиницю роботи, н/год.

Основну заробітну плату виробничих робітників зводимо у таблицю 7.5

Таблиця 7.5.  Розрахунок основної зарплати

робітники

Штучна норма часу, н/год

Середньогодична тарифна ставка

Середня розцінка, грн

Базовий

Проектний

Базовий

Проектний

Базовий

Проектний

Неверстаники

0,168

0,095

1,44

1,44

0,24

0,14

Всього ЗПпр

0,24

0,14

Доплата (20)

0,048

0,028

Всього ЗПосн

0,288

0,168

7.2.2. Додаткова зарплата виробничих робітників

Додаткову зарплату розраховуємо, виходячі із встановленого відсотку від основної

ЗПдод =ЗПос *%дод    (7.20)

   100

де  ЗПдод – додаткова зарплата, грн..

ЗПосн – основна зарплата, грн..

%дод – встановлений відсоток додаткової зарплати

7.2.3. Відрахування на соціальні заходи

Відрахування на соціальні заходи складають 37,5% від основної і додаткової зарплати

ЗПвідр =(ЗПосн+ЗПдод)*%сз     (7.21)

   100

7.2.4. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

Вутр = ЗПосн*%утр   (7.22)

   100

де  Вутр – витрати на утримання обладнання, грн.

%утр – встановлений на підприємстві відсоток утримання обладнання.

7.2.5. Загально виробничі витрати

Взаг.вир. = ЗПосн*%заг.вир.     (7.23)

   100

де  %заг.вир – встановлений відсоток загально виробничих витрат

7.2.6. Загальногосподарські витрати

Взаг.гос.= ЗПосн*%заг.вир. (7.24)

100

де  %заг.гос – встановлений відсоток загальногосподарських витрат

Сума відрахувань цих статей складає виробничу собівартість виробу.

С = ЗПосн + ЗПдод + ЗПвідр + Вутр + Взаг.вир + Взаг.гос.  (7.25)

7.2.7. Повна собівартість виробу

Спов = Свир + Пв,   (7.26)

де  Спов – повна собівартість виробу;

Пв – поза виробничі витрати

7.2.8. Поза виробничі витрати

ПВ = Свир · %пв,  (7.27)

де  · %пв – встановлений відсоток поза виробничих витрат

Всі розрахунки зводимо у таблицю 7.6

Таблиця 7.6.   Розрахунок собівартості виробу

Статті витрат

Витрати

Базовий

Проектуємий

Основна зарплата виробничих робітників

0,288

0,168

Додаткова зарплата

0,043

0,025

Відрахування на соціальні заходи

0,124

0,07

Витрати на утримання і експлуатацію виробу

0,3

0,18

Загально виробничі витрати

0,46

0,27

Загальногосподарські витрати

0,44

0,26

Всього виробнича собівартість

1,655

0,973

Поза виробничі витрати

0,033

0,018

Всього повна собівартість

1,69

0,99

З розрахунків видно, що зниження трудомісткості призвело до зменшення основної зарплати і всіх витрат. В результаті цього собівартість одного виробу зменшилась.

7.3. Розрахунок економічної ефективності проектує мого технологічного процесу.

7.3.1. Зниження трудомісткості в %

ВВТ=  Тб - Тпр  *100     (7.28)

      Тб

де Тб, Тпр – трудомісткість одного виробу відповідно базового і проектного технологічного процеса, н/год;

ВТрік = (Тбпр) Вр   (7.29)

де  ВТріч. – зниження трудомісткості річного випуску, н/рік

ВР – річний обсяг випуску, шт.

7.3.2. Умовне вивільнення численності робітників

Кв = Тб - Тпр    (7.30)

        Теф  Кн

де  Теф – корисний час роботи одного робітника, год;

Кн – середньорічний коефіцієнт виконання норм.

7.3.3. Економія річного фонду зарплати і відрахувань на соціальні заходи

Еф.рік = Кв · ЗПсер.м. ·12· 1,375  (7.31)

де  Еф.рік – економія фонду зарплати за рік, грн..

ЗПсер.м – середньомісячна зарплата одного робітника, грн.

Кв – умовне вивільнення численності робітників, чол.

7.3.4. Умовна річна економія і річний економічний ефект.

Еум = (СповзСпов.пр) ВР    (7.32)

Ер = (Спов.Б – Спов.пр) ВР – Ен ·ΔΚ,  (7.33)

де Ер – річний економічний ефект, грн.;

Ен – нормальний коефіцієнт ефективності основних фондів

Ен = 0,15

ΔΚ – зміна вартості основних фондів

7.4. Техніко економічні показники і висновки

Для отримання повної уяви про дільницю, яку ми проектуємо, слід мати ряд даних, що характеризують економічну сторону роботи дільниці.

Таблиця 7.7 Техніко економічні показники дільниці.

Назва показника

Одиниці виміру

Величина показника

Абсолютні показники:

річний обсяг випуску виробів

шт.

500000

повна собівартість виробу

грн.

0,99

кількість обладнання

шт.

13

численність робітників

чол.

4

в тому числі основних виробничих робітників

чол.

6

річний фонд зарплати

грн.

107472,19

Показники економічної ефективності:

економія трудовитрат

н/год

36500

зниження трудомісткості

%

44

численність умовно вивільних робітників

чол.

16

економія річного фонду ЗП

грн.

115,368

умовна річна економія

грн.

350000

річний економічний ефект

грн

320000

Література

  1.  Антонов М.В. Герасимова А.С. «Технология производства электрических машин» М. «Энергоиздат», 1982г.
  2.  Зимин В.И., Коплан М.Я. и др. «обмотки электрических машин», Л. «Энергия». 1975г.
  3.  Клопов Б.К. «Обмотчик электрических машин», М. «Высшая школа», 1987г.
  4.  Осьмаков А.А. «Технология и оборудование производства электрических машин», М. «Высшая школа», 1980г.
  5.  Антонов М.В. «Технология массового производства электрических машин», М. 1984г.
  6.  Лобова Е.Л., Мартынов В.Г. и др. «Единая система технологической документации» Издательство стандартов, 1992г.
  7.  Стандарт предприятия, НИИТ электромаш «Специальные технологические процессы изготовления электрических машин»
  8.  Калинкин В.С., Корельская Н.Г. Курсовое и дипломное проектирование по технологии электромашиностроения, 1976г.
  9.  Юдин Б.Я. Охранатруда в машиностроении М. Машиностроение 1976г.
  10.  Правила устройства электроустановок (ПУЭ) М. Энергия 1987
  11.  СИ245-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий.
  12.  СИ и П 2.01.02-85 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

ЗМІСТ

1. Вступ.           4

2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.        

2.1. Призначення та галузь застосування електродвигунів

постійного струму малої потужності.       5

2.2. Технічні умови на виготовлення колектора.      8

2.3. Визначення типу виробництва.       9

2.4. Характеристика матеріалів колектора.      10

3. ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

3.1. Аналіз діючого технологічного процесу.      11

3.2. Заходи по вдосконаленню діючого технологічного процесу.   12

3.3. Розробка технологічного процесу.       13

3.4. Нормування технологічного процесу виготовлення гачкового

колектора.           13

3.5. Визначення розрядів робіт по операціям.      21

3.6. Аналіз конструкції колектора на технологічність.     21

3.7. Розробка нестандартного обладнання.      22

3.8. Обґрунтовування прийнятого варіанту технологічного процесу.   30

4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

4.1. Розрахунок кількості обладнання та коефіцієнта завантаження.   31

4.2. Розрахунок основних виробничих робітників.     33

4.3. Обґрунтовування та розрахунок кількості транспортних засобів.   34

4.4. Розрахунок складальних приміщень.       35

4.5. Планування обладнання на дільниці та організація робочого місця.  35

4.6.

4.7. Відомість обладнання.         37

5.Стандартизація та уніфікація технологічного обладнання.    39

6. ОХОРОНА ПРАЦІ.

6.1. Загальні питання охорони праці.       40

6.2. Техніка безпеки при обслуговуванні технологічної лінії,

особливості виробничої санітарії.        42

6.3. Пожежна безпека.         43

7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.

7.1. Розрахунок річного фонду заробітної плати основних

виробничих робітників.         45

7.2. Розрахунок собівартості продукції по базовому та проектному

варіантах технологічного процесу.       48

7.3. Розрахунок економічної ефективності проектуємого

технологічного процесу.         51

7.4. Техніко-економічні показники і висновки.      52

Література           53


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64463. МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БРОНХОАЛЬВЕОЛЯРНОГО ЗАХИСНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ТЕРМІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ОПІКАХ ШКІРИ 142 KB
  Встановлено що БАЗК є ендогенною поверхневоактивною речовиною що у своєму складі містить як клітинні так і позаклітинні компоненти системи місцевого імунітету легень і може використовуватися в якості замісної терапії.
64464. Крени фундаментів з кільцевою формою підошви на водонасиченому ґрунтовому шарі кінцевої товщини 343 KB
  В практиці будівництва споруд з високо розташованим центром ваги та значними моментними навантаженнями значне поширення одержали фундаменти з кільцевою формою підошви.
64465. ІЗОМЕРНИЙ СКЛАД ЖИРНИХ КИСЛОТ ВМІСТУ РУБЦЯ І МОЛОКА КОРІВ ЗА РІЗНОГО ВУГЛЕВОДНОГО І ЛІПІДНОГО СКЛАДУ РАЦІОНУ 217.5 KB
  Для збільшення молочної продуктивності корів до складу їх раціонів вводять концентровані корми та жирові добавки, які впливають на жирність молока і його жирнокислотний склад, а відповідно і на харчову цінність молочного жиру.
64466. ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ НЕБАЖАНОЇ ВАГІТНОСТІ В УКРАЇНІ 1.33 MB
  Разом з тим за рівнем материнської смертності абортів та їх ранніх і віддалених ускладнень обсягами використання засобів попередження небажаної вагітності Україна значно поступається не тільки країнам Західної Європи та США але й країнам Східної Європи...
64467. Індуктивні методи та алгоритми самоорганізації моделей даних на основі карт Кохонена 916.5 KB
  Із розвитком і поширенням обчислювальної техніки в різних галузях діяльності людини об'єми даних які зберігаються у файлах та базах даних збільшуються високими темпами.
64468. ПРОДУКТИВНІСТЬ РОЗЛУСНОЇ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГУСТОТИ РОСЛИН І МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ 516.47 KB
  Мета роботи –встановити оптимальні параметри передзбиральної густоти стояння рослин основного обробітку ґрунту і рівня мінерального живлення для нових гібридів розлусної кукурудзи в умовах північної підзони Степу України.
64469. Врожайність і якість насіння сої при поєднанні хімічних і агротехнічних прийомів боротьби з бур’янами в східній частині Лісостепу України 271.5 KB
  У теперішній час на посівах сої використовується ряд високоефективних гербіцидів для боротьби з однорічними видами бур'янів. Проте вплив їх на забур’яненість посівів ріст розвиток формування азотфіксуючих бульбочок врожайність...
64470. Автоматичне антипомпажне регулювання відцентрового нагнітача дотискувальної компресорної станції 607 KB
  Для того щоб мережа підземного зберігання природного газу забезпечувала високу надійність функціонування єдиної системи газопостачання необхідно забезпечити стійку роботу компресорів ДКС ПСГ при змінах динамічного опору в колекторі...
64471. Наукова, педагогічна та громадська діяльність професора А.Є. Зайкевича (друга половина ХІХ століття – 1931 р.) 200 KB
  Одним із важливих завдань історика науки і техніки є вивчення місця й ролі непересічної особи, вченого у вітчизняній історії, його впливу на розвиток наукової думки, формування нових перспективних напрямків досліджень, використання їх прикладних аспектів у виробництві.