12719

ПОТОЧНЫЕ МЕТОДЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА

Лабораторная работа

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Лабораторная работа №2 по дисциплине Организация производства и менеджмент: ПОТОЧНЫЕ МЕТОДЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА Вариант №6 Расчет и построение стандартпланов работы однопредметных поточных линий. Задача 2.1. Определить длину сборочного конвейера ...

Русский

2013-05-03

194 KB

87 чел.

Лабораторная работа №2 по дисциплине

«Организация производства и менеджмент»:

ПОТОЧНЫЕ МЕТОДЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА 

Вариант №6

Расчет и построение стандарт-планов работы

однопредметных поточных линий.

Задача 2.1.

Определить длину сборочного конвейера и скорость его движения при следующих условиях: режим работы односменный, продолжительность смены 8 часов, шаг конвейера 2 м, регламентированные перерывы для отдыха в смену 30 мин. Сменная программа линии сборки и количество рабочих на линии приведены в таблице.

Показатель

Вариант№6

Сменная программа линии сборки, шт.

Число рабочих мест

200

15

Исходным моментом проектирования поточной линии является расчет такта r ее работы. Он определяется по формуле:

r = Fд / Nз

где Fд- действительный фонд времени линии за определенный период (месяц, сутки, смену) с учетом потерь на ремонт оборудования и регламентированных перерывов, мин.; N з- программа запуска за тот же период времени, шт.

При наличии остановок линии (перерывов) для отдыха рабочим такт линии (в мин./шт.) рассчитывают с учетом этих перерывов:

r= (Fд – f пер) / Nз

r = (480 мин. – 30 мин.) / 200 шт. = 2,25 мин./шт.

 Скорость движения ленты конвейера V (м/мин) рассчитывается соответственно такту поточной линии :

                                                        V = l0 / r 

где l0 – шаг конвейера, м.

V = 2 м / 2,25 мин./шт. =0,89 м/мин.

Для поддержания ритма работы на рабочих местах устанавливают рабочие зоны операций (станции). Зона представляет собой участок конвейера, на котором выполняется операция.

Длина рабочей зоны операции определяется по формуле:

li = l0 × ti / r = l0 Cp i

li = 2 м × 15 = 30 м

Длина всей рабочей части конвейера :

m        m

Lр =   li = l0 Cp i

1          1

где m – число операций, выполняемых на потоке.

Т.к m=1, то Lp = li

Lр =  30 м

Задача 2.2.

         На прямоточной линии механического цеха обрабатывается деталь. Требуется:

  1.  определить такт линии;
  2.  рассчитать потребное число рабочих мест по операциям, их загрузку;
  3.  построить план-график работы оборудования;
  4.  установить порядок обслуживания оборудования и работы рабочих;
  5.  рассчитать межоперационные оборотные заделы и построить эпюру (график) изменения заделом.

        Сменное задание 240 штук. Продолжительность смены 480 минут (плановыми перерывами пренебрегаем). Нормы времени по операциям приведены в таблице:

№ операции

Норма времени на операцию t, мин

1

2

3

4

5

6

4

7

1,0

3,0

1

2

Исходным моментом проектирования поточной линии является расчёт такта r её работы. Он определяется по формуле:

r = Fд / Nз =480/240=2                                              (2.1.)

где  Fд - действительный фонд времени линии за определённый период (месяц, сутки, смену) с учётом потерь на ремонт оборудования и регламентированных перерывов, мин.;

Nз - программа запуска за тот же период времени, шт.

При наличии остановок линии (перерывов) для отдыха рабочим такт линии (в мин./шт.) рассчитывают с учётом этих перерывов:


Число рабочих мест (расчётное) по операциям определяется по формуле:

Сpi = ti / r   (2.2)

Сp1 =4/2=2

 Сp2 =7/2=3,5

Сp3 =1/2=0,5

Сp4 =3/2=1,5

Сp5 =1/2=0,5

Сp6 =2/2=1

где ti – норма времени на комплексную операцию с учётом установки, транспортирования и снятия деталей, мин.

Принятое число рабочих мест СПРi определяется округлением расчетного количества до ближайшего целого числа. При этом учитывается, что на стадии проектирования линий допускается перегрузка в пределах 10-12% на каждое рабочее место.

Коэффициент загрузки рабочих мест   з определяется по формуле:

 з  = Ср / Спр                                           (2.3)

где Ср, Спр – соответственно расчётное и принятое число рабочих мест.

Для обеспечения бесперебойной работы ПЛ создают заделы. Для ППЛ- это технологические, транспортные, страховые, межоперационные оборотные заделы.

Расчёт  межоперационных оборотных заделов.

 , где Тф – период времени, когда количество работающего оборудования на  смежных операциях неизменно (время фазы).

Оборотный задел рассчитывается для каждой фазы, каждой пары смежных операций, различных по производительности.

Тф = 0,5*480=240 (мин.);   

 1-2 операции

 2-3 операции

 

3-4 операции

 4-5 операции

 5-6 операции

Задел (z) со знаком «плюс» означает, что за период Т задел возрастает до рассчитанного максимального значения. Задел со знаком «минус» означает, что для одновременной работы станков на смежных операциях в период T следует к началу периода создать задел необходимой величины, который за период Т будет убывать.


Рисунок 1. График работы оборудования, рабочих и эпюры заделов

№ опер.

t, мин

Ср

Спр

обор.

з

Исполнитель

Загруж-ть исполн-ля

График работы оборуд-я и рабочих в период комплектования

R=480мин.

Графики межоперационных

оборотных заделов

1

4

2

2

1

2

1

1

А

Б

100

100

 

 

2

7

3,5

4

1

2

3

4

1

1

1

0,5

В

Г

Д

Е

100

100

100

50

3

1

0,5

1

1

0,5

Ж

50

4

3

1,5

2

1

2

1

0,5

З

И

100

50

5

1

0,5

1

1

0,5

К

50

6

2

1

1

1

2

3

4

1

1

1

1

Л

М

Н

О

100

100

100

100


Задача 2.3.

Используя условия задачи 2.2. построить план-график работы оборудования, рассчитать межоперационные заделы и построить график их изменения с учетом периода комплектования. Установлено, что продукция на последующий участок будет подаваться через каждые 2 часа.

Расчёт  межоперационных оборотных заделов.

Тф = 0,5*120=60 (мин.);   

 1-2 операции

 2-3 операции

 

3-4 операции

 4-5 операции

 5-6 операции

Выводы: 

1) Для обеспечения непрерывной работы однопредметной прерывной поточной линии необходимо создавать межоперационные оборотные заделы.

2) Размеры оборотных заделов изменяются в зависимости от периода комплектования.

3) Вследствие недозагруженности станков на операции требуется совмещение работы рабочих, а следовательно, и необходимая квалификация этих рабочих.


Рисунок 2. График работы оборудования, рабочих и эпюры заделов

№ опер.

t, мин

Ср

Спр

обор.

з

Исполнитель

Загруж-ть исполн-ля

График работы оборуд-я и рабочих в период комплектования

R=120мин.

Графики межоперационных

оборотных заделов

1

4

2

2

1

2

1

1

А

Б

100

100

 

 

2

7

3,5

4

1

2

3

4

1

1

1

0,5

В

Г

Д

Е

100

100

100

50

3

1

0,5

1

1

0,5

Ж

50

4

3

1,5

2

1

2

1

0,5

З

И

100

50

5

1

0,5

1

1

0,5

К

50

6

2

1

1

1

2

3

4

1

1

1

1

Л

М

Н

О

100

100

100

100


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84525. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку 39.8 KB
  Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Механізм жовчоутворення та жовчовиділення: Утворення жовчі іде постійно але збільшується під час травлення під впливом складнорефлекторних механізмів які відносяться до 1ї фази жовчоутворення вигляд запах їжі звуки що супроводжують їду а також нейрогуморальних впливів які діють під час 2ї фази жовчоутворення та жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в дванадцятипалу кишку: Вихід жовчі з жовчного міхура та її рух по жовчовивідних шляхах зумовлений різницею тисків в...
84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.
84528. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція 50.42 KB
  Рух тонкої та товстої кишок принципово не відрізняються хоча рухи товстої кишки складніші так як в ній хімус знаходиться протягом більш тривалого часу. Саме в цих місцях виникають мязеві скорочення що рухаються вздовж кишки в дистальному напрямку. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.
84529. Фізіологічні механізми голоду та насичення 40.95 KB
  Голод фізіологічний стан зумовлений зниженням концентрації поживних речовин у крові спрямований на відновлення їх балансу в крові. Насичення сума процесів що змушує організм відмовитися від приймання їжі при підвищенні рівня поживних речовин в крові до певного рівня. Активність обох центрів регулюється рівнем поживних речовин в крові інформація про котрий надходить від периферичних та центральних рецепторів глікорецептори ліпорецептори.
84530. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність 43.29 KB
  Фактори які забезпечують рух крові по судинах його спрямованість та безперервність. СИСТЕМА КРОВООБІГУ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Нервові Гуморальні Серце Судини Хвилинний обєм крові ХОК який є адекватним потребам організму В залежності від потреби організму ХОК може змінюватися у дорослої людини від 5 л хв спокій до 30 л хв стан фізичного навантаження у добре тренованого спортсмена. Причиною руху крові по судинам та через камери серця є різниця градієнт тисків що створюється завдяки: нагнітальній насосній функції...
84531. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса 45.23 KB
  Ця здатність є у структурах серця побудованих з атипічних кардіоміоцитів а саме в стимульному комплексі провідній системі серця: Пазуховопередсердний вузол nodus sinutrilis; Передсердношлуночковий вузол nodus trioventriculris; Передсердношлуночковий пучок або пучок Гіса; Ніжки пучка Гіса права та ліва; Волокна Пуркіньє. Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Градієнт автоматії зменшення ступеня автоматії елементів провідної системи серця в напрямку від...
84532. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль 43.38 KB
  Така зміна стану каналів мембран АКМЦ веде до повільного зменшення мембранного потенціалу деполяризація мембрани. Частота з якою центр автоматії генерує ПД залежить від двох факторів: 1 величина порогового потенціалу; чим вона більша тим частота менша; в звичайних умовах під впливом механізмів регуляції частіше змінюється рівень мембранного потенціалу спокою зміна порогового потенціалу зміна частоти генерації імпульсів збудження водієм ритму зміна частоти серцевих скорочень; 2 швидкість повільної діастолічної деполяризації ПДД;...
84533. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю 42.64 KB
  Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю. Швидкість проведення збудження по структурах серця різна. Чинниками що впливають на швидкість проведення збудження по мязовим волокнам є: діаметр волокон амплітуда ПД величина порогу деполяризації швидкість розвитку піку ПД наявність нексусів між міокардіоцитами вони мають низький опір що сприяє швидкій передачі ПД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження. Причинами великої швидкості проведення збудження по провідній системі серця є: великий діаметр...