12719

ПОТОЧНЫЕ МЕТОДЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА

Лабораторная работа

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Лабораторная работа №2 по дисциплине Организация производства и менеджмент: ПОТОЧНЫЕ МЕТОДЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА Вариант №6 Расчет и построение стандартпланов работы однопредметных поточных линий. Задача 2.1. Определить длину сборочного конвейера ...

Русский

2013-05-03

194 KB

84 чел.

Лабораторная работа №2 по дисциплине

«Организация производства и менеджмент»:

ПОТОЧНЫЕ МЕТОДЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА 

Вариант №6

Расчет и построение стандарт-планов работы

однопредметных поточных линий.

Задача 2.1.

Определить длину сборочного конвейера и скорость его движения при следующих условиях: режим работы односменный, продолжительность смены 8 часов, шаг конвейера 2 м, регламентированные перерывы для отдыха в смену 30 мин. Сменная программа линии сборки и количество рабочих на линии приведены в таблице.

Показатель

Вариант№6

Сменная программа линии сборки, шт.

Число рабочих мест

200

15

Исходным моментом проектирования поточной линии является расчет такта r ее работы. Он определяется по формуле:

r = Fд / Nз

где Fд- действительный фонд времени линии за определенный период (месяц, сутки, смену) с учетом потерь на ремонт оборудования и регламентированных перерывов, мин.; N з- программа запуска за тот же период времени, шт.

При наличии остановок линии (перерывов) для отдыха рабочим такт линии (в мин./шт.) рассчитывают с учетом этих перерывов:

r= (Fд – f пер) / Nз

r = (480 мин. – 30 мин.) / 200 шт. = 2,25 мин./шт.

 Скорость движения ленты конвейера V (м/мин) рассчитывается соответственно такту поточной линии :

                                                        V = l0 / r 

где l0 – шаг конвейера, м.

V = 2 м / 2,25 мин./шт. =0,89 м/мин.

Для поддержания ритма работы на рабочих местах устанавливают рабочие зоны операций (станции). Зона представляет собой участок конвейера, на котором выполняется операция.

Длина рабочей зоны операции определяется по формуле:

li = l0 × ti / r = l0 Cp i

li = 2 м × 15 = 30 м

Длина всей рабочей части конвейера :

m        m

Lр =   li = l0 Cp i

1          1

где m – число операций, выполняемых на потоке.

Т.к m=1, то Lp = li

Lр =  30 м

Задача 2.2.

         На прямоточной линии механического цеха обрабатывается деталь. Требуется:

  1.  определить такт линии;
  2.  рассчитать потребное число рабочих мест по операциям, их загрузку;
  3.  построить план-график работы оборудования;
  4.  установить порядок обслуживания оборудования и работы рабочих;
  5.  рассчитать межоперационные оборотные заделы и построить эпюру (график) изменения заделом.

        Сменное задание 240 штук. Продолжительность смены 480 минут (плановыми перерывами пренебрегаем). Нормы времени по операциям приведены в таблице:

№ операции

Норма времени на операцию t, мин

1

2

3

4

5

6

4

7

1,0

3,0

1

2

Исходным моментом проектирования поточной линии является расчёт такта r её работы. Он определяется по формуле:

r = Fд / Nз =480/240=2                                              (2.1.)

где  Fд - действительный фонд времени линии за определённый период (месяц, сутки, смену) с учётом потерь на ремонт оборудования и регламентированных перерывов, мин.;

Nз - программа запуска за тот же период времени, шт.

При наличии остановок линии (перерывов) для отдыха рабочим такт линии (в мин./шт.) рассчитывают с учётом этих перерывов:


Число рабочих мест (расчётное) по операциям определяется по формуле:

Сpi = ti / r   (2.2)

Сp1 =4/2=2

 Сp2 =7/2=3,5

Сp3 =1/2=0,5

Сp4 =3/2=1,5

Сp5 =1/2=0,5

Сp6 =2/2=1

где ti – норма времени на комплексную операцию с учётом установки, транспортирования и снятия деталей, мин.

Принятое число рабочих мест СПРi определяется округлением расчетного количества до ближайшего целого числа. При этом учитывается, что на стадии проектирования линий допускается перегрузка в пределах 10-12% на каждое рабочее место.

Коэффициент загрузки рабочих мест   з определяется по формуле:

 з  = Ср / Спр                                           (2.3)

где Ср, Спр – соответственно расчётное и принятое число рабочих мест.

Для обеспечения бесперебойной работы ПЛ создают заделы. Для ППЛ- это технологические, транспортные, страховые, межоперационные оборотные заделы.

Расчёт  межоперационных оборотных заделов.

 , где Тф – период времени, когда количество работающего оборудования на  смежных операциях неизменно (время фазы).

Оборотный задел рассчитывается для каждой фазы, каждой пары смежных операций, различных по производительности.

Тф = 0,5*480=240 (мин.);   

 1-2 операции

 2-3 операции

 

3-4 операции

 4-5 операции

 5-6 операции

Задел (z) со знаком «плюс» означает, что за период Т задел возрастает до рассчитанного максимального значения. Задел со знаком «минус» означает, что для одновременной работы станков на смежных операциях в период T следует к началу периода создать задел необходимой величины, который за период Т будет убывать.


Рисунок 1. График работы оборудования, рабочих и эпюры заделов

№ опер.

t, мин

Ср

Спр

обор.

з

Исполнитель

Загруж-ть исполн-ля

График работы оборуд-я и рабочих в период комплектования

R=480мин.

Графики межоперационных

оборотных заделов

1

4

2

2

1

2

1

1

А

Б

100

100

 

 

2

7

3,5

4

1

2

3

4

1

1

1

0,5

В

Г

Д

Е

100

100

100

50

3

1

0,5

1

1

0,5

Ж

50

4

3

1,5

2

1

2

1

0,5

З

И

100

50

5

1

0,5

1

1

0,5

К

50

6

2

1

1

1

2

3

4

1

1

1

1

Л

М

Н

О

100

100

100

100


Задача 2.3.

Используя условия задачи 2.2. построить план-график работы оборудования, рассчитать межоперационные заделы и построить график их изменения с учетом периода комплектования. Установлено, что продукция на последующий участок будет подаваться через каждые 2 часа.

Расчёт  межоперационных оборотных заделов.

Тф = 0,5*120=60 (мин.);   

 1-2 операции

 2-3 операции

 

3-4 операции

 4-5 операции

 5-6 операции

Выводы: 

1) Для обеспечения непрерывной работы однопредметной прерывной поточной линии необходимо создавать межоперационные оборотные заделы.

2) Размеры оборотных заделов изменяются в зависимости от периода комплектования.

3) Вследствие недозагруженности станков на операции требуется совмещение работы рабочих, а следовательно, и необходимая квалификация этих рабочих.


Рисунок 2. График работы оборудования, рабочих и эпюры заделов

№ опер.

t, мин

Ср

Спр

обор.

з

Исполнитель

Загруж-ть исполн-ля

График работы оборуд-я и рабочих в период комплектования

R=120мин.

Графики межоперационных

оборотных заделов

1

4

2

2

1

2

1

1

А

Б

100

100

 

 

2

7

3,5

4

1

2

3

4

1

1

1

0,5

В

Г

Д

Е

100

100

100

50

3

1

0,5

1

1

0,5

Ж

50

4

3

1,5

2

1

2

1

0,5

З

И

100

50

5

1

0,5

1

1

0,5

К

50

6

2

1

1

1

2

3

4

1

1

1

1

Л

М

Н

О

100

100

100

100


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22989. Віртуальна пам’ять. Мікропроцесор 80286 4.24 MB
  Мікропроцесор 80286 Як добре відомо процесор може безпосередньо працювати лише з тією інформацією яка записана в його оперативній пам’яті. Однак об’єм оперативної пам’яті у сучасних ЕОМ порівняно невеликий і часто виявляється недостатнім для розв’язання більшменш складних задач. Віртуальна організація пам’яті дає користувачеві практично необмежений об’єм пам’яті.
22990. Артикуляційна база мови 33 KB
  Робота органів мовлення тобто сукупність їх порухів при вимові певного звука називається артикуляцією від лат. excursio вибігання вилазка або приступ початковий рух органів мовлення підготовка органів мовлення до вимови звука. culmen вершина або витримка поло' ження органів мовлення в момент вимовляння звуків. recursio повернення або відступ повернення органів мовлення у вихідне положення.
22991. Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин 36 KB
  Мовленнєвий апарат І порожнина рота; II глотка фаринкс; III порожнина носа; IV гортань; 1 трахея; 2 голосова зв'язка; 3 неправдива голосова зв'язка; 4 щитовидний хрящ; 5 персневидний хрящ; 6 під'язикова кістка; 7 надгортанник; 8 язик; 9 тверде піднебіння; 10 м'яке піднебіння. Верхній поверх надставна порожнина її ще називають надставною трубою до якої належать порожнини глотки фаринкс рота і носа. Коли м'яке піднебіння опущене порожнина рота змикається з порожниною носа і частина повітря проходить...
22992. Акустичний аспект вивчення звукової будови мови 30.5 KB
  Акустичний аспект вивчення звукової будови мови Акустика розрізняє в звуках силу висоту довготу і тембр. Сила звука залежить від амплітуди розмаху коливання: чим більша амплітуда тим звук сильніший. Так скажімо що сильніше ударити по струні то більшою буде й амплітуда коливання і відповідно сила звука. Висота звука залежить від частоти коливань за одиницю часу: чим більша частота коливань тим вищий звук.
22993. Типологія наголосу в мовознавстві 38 KB
  Типологія наголосу в мовознавстві Наголос виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів. Залежно від того з якою сегментною одиницею функціонально співвідноситься наголос розрізняють словесний тактовий фразовий логічний і емфатичний наголос. Словесний наголос буває динамічним музикальним і кількісним. Динамічний силовий експіраторний наголос виділення вимова одного із складів слова такту більшою силою тобто сильнішим видихом струменя повітря.
22994. Інтонація, основні складники, функції 32 KB
  Інтонація основні складники функції Інтонація рух зміна динаміка тну що супроводжує висловлювання ритмікомелодійний малюнокмовлення. Інтонація складається з мелодики інтенсивності пауз темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення від гр. pausa припинення перерва у звучанні зупинка в потоці мовлення.
22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.