12914

Ми матір називаємо святою

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виховна година на тему: Ми матір називаємо святою Мета. Виховати в учнів почуття любові шани поваги до найріднішої людини для кожного з нас – МАТЕРІ. Обладнання. Плакати з прислівями віршами піснями та портретами. Викладач. Всі найсвятіші почуття проб...

Украинкский

2013-05-07

400 KB

14 чел.

Виховна година

на тему:

"Ми матір називаємо святою"

Мета. Виховати в  учнів почуття любові, шани, поваги до найріднішої людини для кожного з нас – МАТЕРІ.

Обладнання. Плакати з прислів'ями, віршами, піснями та портретами.


Викладач. Всі найсвятіші почуття, пробуджені в нас жінкою, велич якої не раз стверджували мислителі, поети, педагоги. Вся гордість світу від матерів! Без сонця не цвітуть квіти, без любові немає щастя, без жінки немає любові, без матері немає ні поета, ні героя!

Імення матері святилося, відколи на світі ця земля, названа Україною, і цей народ, що виборов собі в тяжких битвах власне ім'я українці. Ім'я матері, хранительки роду, сяяло завжди в духовності нашій.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом і печаль

Охватить душу, стане жаль

Мені її і зажурюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир нам бога принесла...

Тепер їй любо, любо жить.

Вона серед ночі встає,

І стереже добро своє,

І дожидає того світу,

Щоб знов на нього подивитись,

Наговоритись — це моє!

Моє! — І дивиться на нього,

І молиться за його Богу,

І йде на вулицю гулять,

Гордіша самої цариці,

Щоб людям, бачте, показать

Своє добро. — А подивіться!

Моє найкраще над всіма!

Т.Г. Шевченко

Учень. Як проникливо, ніжно описує Т.Г. Шевченко почуття, що переповнюють молоду матір! Скільки любові в очах матері, скільки радості й тривоги за майбутнє малюка. Невидимі хвилі відчуттів весь час виникають між матір'ю і немовлям. Саме мати може дати малюкові максимум тієї духовності, яка найлегше засвоюється. Три могутні виховні сили є у матері: любов, мудрість і вимогливість. Рідна Мати, рідна Україна — два крила любові, які несуть українську душу крізь віки і не в'януть у вічному польоті, коли Василь Симоненко каже своє заповітне:

Можна вибрать друга І по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

То безпомилково: ця Мати є й образом України.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(Звучить пісня В. Симоненка, муз. О. Білаша «Виростеш ти сину»).

Викладач. Є. в світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово — Мати.

Кожна людина і кожний народ мають свої святині. До них ми зараховуємо й пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила й виховала. Коротке це слово — мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Ціле її життя з серця б'є великим невичерпним джерелом безкорислива любов до своїх дітей. Ціле її життя — це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провин. З добра і любові створили Матір.

Мати — це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя, Матерів — мільйони, і кожна з них несе в серці любов. Матері — прекрасні, коли підносять дитину до грудей. І кожен скаже: «Найкраща мати — моя», бо безмежна її ніжність. Якби стільки доброти, скільки випромінює серце матері, зло згинуло б.

Пісня «Ой вийшов місяць із-за хмари».

Учениця. Материнство... Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками. У всіх народів, у всі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища. її мудрість поважали в сім'ї, в її розрадах знаходило спокій зранене й зболене синівське серце.

Ми звеличуємо святу материнську любов, натруджені мамині руки, які гладили нас по голівці, пригортали у холод і голод. О, святі материнські руки! (Звучить пісня «Пісня про сина Василя»).

Учень. У кожної людини є два береги від якого відпливає, і до якого має неодмінно пристати. І на довгій життєвій дорозі їй завжди світитиме далеким вогником, оповитим темним спогадом, отой найперший Берег Дитинства.

Батьківський поріг, розквітла калина під вікном рідної хати, рідна мова, околиця села, протоптана стежка до сусіда, лелечине гніздо на кручі, усміхнене віконце рідної домівки, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці — все це Берег Дитинства.

(Звучить пісня «Хата моя, біла хата». Муз. А. Пашкевича, слова Д.Луценка).

Тема жіночності та материнства вічна і має глибокий моральний зміст. Ім'я матері святе для кожної людини. Перші поняття про щастя, добро і ласку пов'язані у нас із образом найдорожчої людини матері. Від матері ми дізнаємося про звичаї, традиції, особливості культури нашого народу. А ще навчаємося рідної мови.

Мово для пісень і колискових,.

Мово для молитви, для добра. ,

Материнська вистраждана мово

З уст коханих,

З болю, з-під пера,

Освіти і освяти собою

Всі шляхи Вкраїни, Днів поріг,

До якого хилишся вербою

І барвінком стелишся до ніг.

(«Материнська мова», В. Попадюк).

Щоб зрозуміти час і народ, треба читати твори видатних поетів: А. Малишка, В. Симоненка, М. Син-гаївського. З глибини люблячого синівського серця народився вірш А Малишка «Рідна мати моя», який завдяки композиторові П. Майбороді співає уся Україна.

(Звучить пісня «Рідна мати моя»).

Вірш М. Сингаївського «Чорнобивці», покладений на музику В. Верменичем, став популярною піснею.

(Звучить пісня «Чорнобривці»).

Викладач. Мати хранителька домашнього вогнища. Задовго до народження дитини і до останньої хвилини власного життя її серце сповнене турботою, тривогою і ніжністю до дитини — навіть дорослої, у якої давно свої діти і сім'я. Чи не тому матері не мають віку? Молода, в літах або зовсім старенька, мати все одно залишається найближчою людиною. Які прекрасні, піднесені рядки склав на її честь наш земляк Степан Пушик у вірші «Пісня про матір». Земля дочекалася і росту, і сонця, і світу.

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була.

З-за гір віє вітер, в степах повмирали морози,

Шумлять осокори і тихо зітхають гаї,

А мати старенька стоїть на високім порозі

Та й думає мати, як маються діти її.

А діти світами, а діти у веснах та в зимах.

Прийдуть і скажуть: «Нам двері, рідна матусю, отворіть».

І доти всі діти живуть по світах молодими,

Допоки чекають, допоки живі матері.

Земля молодіє від росту, від сонця, від світу.

Душа, мов калина, цвіте і росте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була.

М. Вороний написав легенду. Послухайте її.

Учениця. Дівчину вродливу юнак покохав,

Дорожче від неї у світі не мав.

І клявся, божився, що любить її

Над сонце, над місяць, над зорі ясні.

«Тебе я кохаю. За тебе умру... Віддам за кохання і неньку стару!» Та мила його не боялась гріха: Була, як гадюка, зрадлива, лиха. Всміхнулась лукаво і каже йому: «Не вірю, козаче, коханню твому... Як справді кохаєш, як вірний єси, Мені серце неньки живе принеси». Юнак, мов стерявся; не їв і не спав, Три дні і три ночі він десь пропадав, І стався опівночі лютий злочин: Мов кат, витяг серце у матері син. І знову до милої з серцем в руках Побіг, і скажений гонив його жах. Ось-ось добігає, не чуючи ніг, Та раптом спіткнувся і впав на поріг, І серденько неньчине кров 'ю стекло, І ніжно від жалю воно прорекло Востаннє озвалось до сина в ту мить: «Мій любий, ти впав... Чи тебе не болить?»

Ось така вона, Мама. Вимовляєш це рідне до болю слово — і перед тобою постає образ її, єдиної, найріднішої, наймудрішої, найсвятішої.

Найніжніші почуття, любов, шану віддаємо найріднішій, найдорожчій у світі — своїй матері. Лагідні, теплі руки відчували ми в світлу, безтурботну пору дитинства, а в зрілості мудре, чуле материнське слово.

І скільки б не було нам років п'ять чи п'ятдесят завжди потрібна мамина ласка, мамина увага, мамині руки. І чим більша твоя любов до матері, тим радісніше і світліше життя.

Мамо, бабусю, богині наші! Це ви навчили нас жити по закону любові й правди. Це ви не давали спіткнутися на життєвих дорогах, будили совість, берегли від ганьби. І ми стаємо на коліна (учні стають на коліна) перед любов'ю і добротою, перед мудрістю і мужністю вашою, дорогі наші. Цілуємо ваші мозолясті натруджені руки.

За все, що маю, дякую тобі.

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Я сонечко вплету в твої чудові коси,

І небо прихилю, й зберу перлини-роси.

Вінок сплету для милого чола,

Аби лиш ти щасливою була.

Від тебе все:

І хліб, і весен перший цвіт,

І срібний обрій, і криниця чиста.

І серця жар, і мрій стрімкий потік,

І за селом стежина серед жита.

Від тебе все:

Любов і радість визнання,

І доброта, і щедрість долі.

На тебе я рівняюся щодня,

Радію і милуюся тобою.

Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами!

До вас наше гарне слово:

Матусі! Бабусі! Будьте здорові!

Конкурси

1. Народ скаже, як зав'яже.

Продовжити прислів'я:

Хліб-сіль їж, а ... (правду ріж).

Брехнею світ пройдеш, а ... (назад не вернешся).

Дружній череді ... (вовк не страшний).

Не святі ... (горшки ліплять).

І коваль, і швець, і кравець, і ... (на дуді грець).

Не вчи орла літати, а ... (соловейка співати).

Не вчи ученого ... (їсти хліба печеного).

Більше вір своїм очам, ніж ... (чужим речам).

Краще пізно, ніж ... (ніколи).

Молодець проти овець, а ... (проти молодця і сам вівця).

На тобі, небоже, що ... (мені не гоже).

Нарядилася, як пава, а ... (кричить, як ґава).

2. Пісня душа народу.

Які пісні подобаються вам і вашим батькам?

Які пісні ви хотіли б заспівати? Виконання народної пісні. Хто кого переспіває.

3. Конкурс «Хто краще знає свою маму?» Що найсмачніше готує мама?

Який колір любить мама?

Чи любить ваша мама танцювати, співати?

Чи колядуєте ви під час святої вечері?

Яка коляда є для вас найулюбленішою?

Як ви зі своєю сім'єю проводите ніч на Івана Купала?

Як ви проводите свято Петра й Павла. (В кінці звучить «Вальс»). 

Пісня про матір

Посіяла людям літа свої, літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити, 

Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.   

Куди це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.

Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.

Та я недалечко... де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без вас ми?..

Та ви що намислили, мамо?

-А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?

- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах, і золото в колосках.

- Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,

Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.

Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,

Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь. Не йдіть.

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,

Махнула рукою - злетіли увись рушники.    

 «Лишайтесь щасливі», -і стала замисленим полем

На цілу планету, на всі покоління й віки.    Б. Олійник


Свято довжиною в життя

Коли в умираючої матері Терези запитали,  чи були в неї вихідні або свята, воно відповіла:

- Так! У мене щодня свято!

В одного журналіста, що спостерігав щоденну метушню матері Терези й сестер її ордена Милосердя із прокаженими, хворими й умираючими, вирвалося: «Я б не зробив цього й за мільйон доларів».
«За мільйон і я б не зробила, - відповіла мати Тереза, - тільки безкоштовно! З любові до Христа!»

Люди часто бувають нерозумними, нелогічними й егоцентричними. 
Однак прощай їх. 

Якщо ти добрий, люди можуть обвинуватити тебе в егоїстичних і потайливих мотивах. 
Однак будь ласкавий.

Якщо ти доможешся успіху, то одержиш кілька помилкових друзів і кілька дійсних ворогів.

Однак домагайся успіху.

Якщо ти чесний і щирий, люди можуть обдурити тебе. 
Однак будь чесним і щирим.

Те, на будівлю чого ти витратив роки, хтось може зруйнувати за одну ніч. 
Однак будуй.

Якщо ти знайдеш щиросердечну рівновагу й щастя, до тебе будуть випробовувати ревнощі.

Однак будь щасливий.

Те добро, що ти зробив сьогодні, люди часто забудуть завтра.
Однак роби добро.

Віддавай миру найкраще, що в тебе є, і цього може ніколи не вистачати. 
Однак віддавай миру найкраще, що в тебе є.

Мати Тереза 

Мати Тереза (Агнеса Гонджа Бояджиу) народилася 26 серпня 1910 року в місті Скопи в родині албанського продавця зелені. Ще вчачись у школі, вона зрозуміла, що якимсь образом повинна присвятити своє життя Богові. И в 18 років Агнеса покинула затишний рідний дім і стала черницею місіонерського ордена «Лоретскі сестри». Своє послушництво вона початку в Індії - країні, відомою своєю неймовірною вбогістю й бідністю. І 16 років у повній відповідності з концепцією ордена Лорето вона вірою й правдою намагалася перемогти цю бідність й убогість, навчаючи бенгальських дівчинок історії й географії на їхній рідній мові.

Життя її була насичена й різноманітна – вона співала в церковному хорі й багато просунулася по офіційній частині, ставши директрисою однієї зі шкіл, де користувалася заслуженою повагою як учительського, так й учнівського колективу.

І раптом... 16 серпня 1948 року мати Тереза, що одержала дозвіл Рима стати вільною черницею, переодягшись у куплене на ринку дешеве сарі, покинула сестрину обитель. З п'ятьма рупіями в кишені вона зникла в нетрях Калькутти. Як каже про це легенда, вона зробила це по заклику Христа - випливати за Ним у нетрі, щоб служити Йому через найбідніших. І цьому заклику мати Тереза пішла без коливань.

У занедбаному будинку серед куп сміття вона заснувала школу для нікому не потрібних дітей – дітей зі сміттєвих ящиків, маленьких інвалідів і сиріт, що поклало початок системі дитячих притулків ордена Милосердя. Однак її подвижництво не замкнуло на вуличних дітях й організації шкіл. Вона взяла на себе місію допомагати вмираючої. Перша жінка, підібрана Матір'ю Терезою прямо на залитої помиями бруківки, була об'їдена пацюками й мурахами, але ще жива. Жодна лікарня не хотіла неї приймати, однак мати Тереза не відступила й заявила, що вона не кине нещасну, поки та не вмре. У Калькутті прямо на вулицях умирають сотні бідняків, і звістка про блаженну черницю, що скликала кудись вмираючих бездомних, досягла міської влади. Муніципалітет виділив їй порожній храм, присвячений індійській богині Розжарюй, і у величезному приміщенні, де ніколи втримувалася жертовна худоба, розмістилися вмираючі бідняки. Так виник «Будинок для вмираючих», де приреченого на смерть бідняка оточували любов'ю й турботою, щоб він міг дожити свої дні гідно. Торкнуті любов'ю матері Терези, сюди стікалися добродійники із усього миру, і вони вуж точно були впевнені, що їхні гроші підуть стражденним і незаможним.

Їй говорили: «Ви лікуєте не причину, а наслідок. Ви латаєте діри. Ваша праця тоне в океані проблем, які можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями на державному рівні». Вона не приймала таку критику й уважала, що надходить у повній відповідності з буквою й духом Писання, де Христос сказав: «Я жадав – і ви дали Мені це; жадав, і ви напоїли Мене; був мандрівником, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви одягли Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; у темниці був, і ви прийшли до Мене».
І тому, видужуючи в лікарні після чергового інфаркту, у своєму щоденнику, у здоровому розумі й твердій пам'яті, вона із упевненістю писала: «Що для мене Ісус? Ісус це...» І далі треба приголомшливий список:

«Слово, яке варто вимовити. Світло, любов, мир…Ісус — голодний, котрого потрібно нагодувати, що жадає…Бездомний. Хворий. Самотній! Небажаний! Прокажений! Жебрак! Сліпий! Каліка! Ув'язнений!» Й, що зовсім уже дивно, «Ісус – це людина із серцем, що зачерствіло, якому треба допомогти його зм'якшити».

Притулки, лікарні, лепрозорії були потім, але на початку свого шляху вона страждала від самітності, і перший час їй часто доводилося лягати спати голодною. Але вже через три роки, в 1949 році, як і покладено для великих починань, до неї приєдналися 12 послідовниць, в основному колишні її учениці, а в 1950 році орден Милосердя був визнаний Римом. 

Життя цих добровольців важка й одноманітна. Їхня власність - сарі, сандалії й худий матрац. Їхнє життя - це чудеса терпіння й витривалості, це нескінченний тренінг любові, що починається о 4 ранку з молитви Франциска Ассизького:

Господи, дай мені сили
Утішати, а не бути  утішаємим,
Розуміти, а не бути зрозумілим,
Любити, а не бути улюбленим...
Тому що, коли віддаємо, одержуємо ми
Й, прощаючи, знаходимо собі прощення.

Те, що починалося як орден з 12 чоловік, зараз нараховує 300000 співробітників, які трудяться у вісімдесяти країнах миру, управляючи там дитячими будинками, клініками для лікування СНІДу, лепрозоріями...

В 1997 році матері Терезі була присуджена Нобелівська премія й, приймаючи цю нагороду в ім'я «небажаних, нелюбимих і необласканих», вона була одягнена в те ж сарі, що було на ній у день підстави ордена.

А кошти, які повинні були бути витрачені на банкет, вона попросила передати «моїм людям».
Полем її діяльності були гарячі крапки планети: Північна Ірландія, Південна Африка, Ліван і т.д. В 1982 році під час облоги Бейрута мати Тереза переконала армію ізраїльтян і палестинських партизанів припинити перестрілку, щоб дати їй час вивезти 37 дітей, закритих у фронтовому госпіталі.
Вона називала себе олівцем у руках Бога, а її думки й висловлення можна знайти не тільки в численних виданнях, але й у папці меню індійського ресторанчика, так само як і на стіні заснованого нею притулку для вмираючих від СНІДу:

Життя — це шанс, не впусти його.
Життя — це краса, дивуйся йому.
Життя — це мрія, здійсни її.
Життя — це борг, виконай його.
Життя — це гра, так грай!
Життя — це любов, так люби.
Життя — це таємниця, розгадай її.
Життя — це трагедія, витримай її.
Життя — це пригода, зважся на неї.
Життя — це життя, урятуй його!
Життя — це щастя, створи його сам.
Жити варто. Не знищуй своє Життя!
 


Використана   література

  1.  Дніпрова хвиля: Хрестоматія нововведених творів до шк. програм/За ред.. П.П. Кононенка. – К., Освіта – СП "УПТК", 1992.

  1.  Українська Радянська література: Хрестоматія для 10 кл. – К. "Радянська школа", 1996

  1.  Журнал "Позакласна година". – Київ. 2006

  1.  http://www.foru.ru/article.63.html 

PAGE   \* MERGEFORMAT 1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63377. Методология исследования и методы экономического познания. Необходимость рационального экономического познания. Обыденное и научное экономическое мышление 94.5 KB
  Методология исследования и методы экономического познания. Необходимость рационального экономического познания. Методология исследования и методы экономического познания. Необходимость рационального экономического познания.
63379. Информатика в школе 107 KB
  Цели и задачи школьного курса информатики. Базовый повышенный курсы информатики: содержание структура методические особенности. История становления школьной информатики.
63380. Системный принцип при управлении процессами разработки и эксплуатации нефтяных месторождений 240 KB
  Если рассматривается эксплуатация группы взаимовлияющих скважин то судить об эффективности того или иного мероприятия способа варианта необходимо по суммарному эффекту по всей группе который может оказаться даже отрицательным несмотря...
63381. Цветные сканеры 82.5 KB
  В настоящее время существует несколько технологий для получения цветных сканируемых изображений. Один из наиболее общих принципов работы цветного сканера заключается в следующем. Сканируемое изображение освещается уже не белым цветом...
63382. Старажытныя цывілізацыі. Этнагенез беларускага народа 64 KB
  Пры правядзенні археалагічных даследванняў легка заўважыць, як рэшткі жыццядзейнасці чалавека розняцца ў залежнасці ад тэрыторыі і часу. Больш таго, рэчавы матырыял, знойдзены археолагамі стварае на кожнай тэрыторыі свой аб’яднаны культурны комплекс з аднолькавымі і ўзаемасвязанымі...
63383. Организм и условия его обитания. Экологические факторы и их классификация. Лимитирующие факторы 197 KB
  Живые организмы используют энергию окружающей их среды для поддержания и усиления своей высокой упорядоченности. Живые организмы активно реагируют на состояние окружающей среды и происходящие в ней изменения.
63385. ОРГАНИЗАЦИОННО-ТЕХНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ СОЗДАНИЯ БД 431 KB
  Информационные системы созданные на основе БД характеризуется следующими особенностями: большое количество функций процессов атрибутов данных и сложные взаимосвязи между ними; наличие подсистем имеющих свои задачи и цели функционирования...