12993

Авіаційні геоінформаційні комплекси

Книга

Информатика, кибернетика и программирование

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА навчальної дисципліни Авіаційні геоінформаційні комплекси ВСТУП Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ методів та засобів побудови авіаційних геоінформаційних комплексів. Головною задачею дисципліни Авіацій

Украинкский

2013-05-07

357 KB

3 чел.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

Авіаційні геоінформаційні комплекси

ВСТУП

Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ,  методів та засобів побудови авіаційних геоінформаційних комплексів.

Головною задачею дисципліни „Авіаційні геоінформаційні комплекси” (АГК) є вивчення сучасних методів та засобів побудови авіаційних геоінформаційних систем і технологій, які у реальному часі (РЧ) забезпечують відображення повітряної обстановки у вигляді динамічних сцен на картографічному фоні.

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є формування системи знань і умінь щодо загальної математичної підготовки, необхідної для вирішення інженерних, професійних і наукових задач на основі сучасних геоінформаційних технологій. Вивчення теоретичних основ, методів розрахунку та принципів побудови існуючих й перспективних авіаційних геоінформаційних комплексів.

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Головними задачами вивчення навчальної дисципліни є:

  •  вивчення особливостей побудови авіаційних геоінформаційних комплексів як об’єкта проектування;
  •  на основі системного підходу оволодіння знаннями з методів рішення наукових та інженерних задач, класифікації проблем та шляхів їх розв’язання;
  •  одержання знань про методи та засоби побудови авіаційних геоінформаційних комплексів;
  •  одержання знань про принципи, методи і технології моделювання повітряної обстановки в авіаційних геоінформаційних комплексах;
  •  одержання знань про алгоритмічні та програмно-апаратні методи організації динамічних сцен;
  •  знайомство з методами та засобами побудови баз картографічних даних;
  •  знайомство з методами та засобами оперативного введення даних, що накладаються на картографічний фон в авіаційних геоінформаційних комплексах;
  •  знайомство з задачами аналізу повітряної обстановки, який вимагає застосування пошуку в геометричній області;
  •  знайомство з сучасними діючими авіаційними геоінформаційними комплексами, які забезпечують у реальному часі представлення повітряної обстановки у вигляді динамічних зорових сцен;

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця 

На базі здобутих знань майбутні фахівці зможуть вільно орієнтуватися в області використання авіаційних геоінформаційних комплексів, вирішувати задачі проектування та експлуатації апаратури авіаційних геоінформаційних систем, розташування їх у просторі, розробки методик їх застосування та перевірок, зможуть ефективно експлуатувати відповідне авіаційне обладнання.

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

- особливості авіаційних геоінформаційних комплексів як об’єкта проектування;

- картографічні моделі місцевості та їх основні властивості;

- основні поняття, визначення та елементи географічної карти, а також методи роботи з картою;

- принципи та методи побудови баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах;

- принципи та методи побудови картографічних зрізів в авіаційних геоінформаційних комплексах;

- методи оцінки психофізіологічного та функціонального стану оператора в авіаційних геоінформаційних комплексах;

- принципи формування висновків і прийняття адекватних рішень за допомогою авіаційних геоінформаційних комплексах;

- алгоритмічні та програмно-апаратні методи побудови авіаційних геоінформаційних комплексів;

- загальні принципи побудови динамічних сцен, які відображають повітряну обстановку, та проведення їх аналізу.

Вміти:

- поставити і сформулювати задачу та вибрати метод її вирішення в авіаційних геоінформаційних комплексах;

- проводити вибір ефективних методів вводу картографічної інформації та поточних даних про об’єкти в авіаційних геоінформаційних комплексах;

- володіти методами накладання оперативної інформації та даних на картографічний фон в авіаційних геоінформаційних комплексах;

- володіти методами та засобами організації відображення повітряної обстановки у вигляді динамічних сцен на картографічному фоні у реальному часі;

-  програмувати елементи задач аналізу повітряної обстановки для авіаційних геоінформаційних комплексів;

       - вміти працювати на діючих макетах та тренажерах, які призначені для аеронавігаційного обслуговування;

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів 

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з п’яти навчальних модулів. Окремим п’ятим модулем є курсовий проект, що виконується у восьмому семестрі.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу модуля №1 „Авіаційні геоінформаційні комплексистудент повинен:

Знати:

  •  технічні й експлуатаційні характеристики авіаційних геоінформаційних комплексів;
  •  роль та місце авіаційних геоінформаційних комплексів в сучасних засобах керування повітряним рухом;
  •  особливості авіаційних геоінформаційних комплексів як об’єкту проектування;
  •  методи системного аналізу;
  •  основні поняття, визначення та елементи географічної карти, її види;
  •  методи роботи з картою;
  •  методи побудови картографічних моделей місцевості та їх основні властивості;
  •  базові принципи побудови авіаційних геоінформаційних комплексів;
  •  основні поняття та характеристику баз картографічних даних авіаційних геоінформаційних комплексів.

Вміти:

- орієнтуватися в принципах побудови картографічних зрізів;

- володіти навиками проведення системного аналізу;

- володіти методами роботи з картою;

- володіти методами побудови картографічних моделей місцевості;

- орієнтуватися в принципах побудови авіаційних геоінформаційних комплесів;

- орієнтуватися в методах та засобах побудови баз картографічних даних.

 

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу модуля №2 „Особливості структур авіаційних геоінформаційних комплексів. Роль та місце людини-оператора в авіаційних геоінформаційних комплексах ” студент повинен:

          Знати:

  •  психологічні фактори та їх значення в авіаційних геоінформаційних комплексах;
  •  методи оцінки психологічного та функціонального стану оператора;
  •  засоби відображення інформації за різними фізичними принципами;
  •  методи та засоби оперативного введення-виведення алфавітно-цифрових та графічних даних;

Вміти:

  •  проводити оцінку психологічного та функціонального стану оператора;
  •  використовувати засоби відображення інформації за різними фізичними принципами;
  •  володіти сучасними методами та засобами оперативного вводу-виводу алфавітно-цифрових та графічних даних;
  •  використовувати сучасні інформаційні технології у сфері геопросторових даних.

 

1.5.3. У результаті засвоєння навчального матеріалу модуля №3 „Методи і засоби побудови баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів реального часу ” студент повинен:

Знати:

  •  роль та місце баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів;
  •  моделі та методи побудови баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів реального часу;
  •  структуру та принципи побудови баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах;
  •  перетворення систем координат та методи вибору проекції;
  •  формати зберігання картографічної інформації та алгоритми роботи програми-конвектора;
  •  об’єктно-орієнтований метод побудови структури системи управління базою картографічних даних авіаційних геоінформаційних комплексів;
  •  алгоритм візуалізації картографічної інформації;
  •  процедури прискорення процесу відображення на екранах аеронавігаційних систем  картографічної інформації в авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу;
  •  процедури взаємодії оператора з базами картографічних даних та картографічним фоном в авіаційних геоінформаційних комплексах.

Вміти:

  •  використовувати методи та засоби побудови баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів реального часу;
  •  проводити перетворення системи координат та вміти вибирати проек–ції;
  •  використовувати об’єктно-орієнтований метод побудови структури системи управління базою картографічних даних авіаційних геоінформаційних комплексів;
  •  застосовувати алгоритм візуалізації картографічної інформації
  •  застосовувати процедури прискорення процесу відображення на екранах аеронавігаційних систем  картографічної інформації в  авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу;

- застосовувати процедури прискорення процесу відображення на екранах аеронавігаційних систем  картографічної інформації в авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу.

1.5.4. У результаті засвоєння навчального матеріалу модуля №4 „Алгоритмічні та програмно-апаратні методи організації динамічних сцен” студент повинен:

Знати:

- методи розрахунку обчислювальних ресурсів для відображення динаміки одиничного символу на картографічному фоні;

- методи генерації складних символів об‘єктів, що рухаються, на картографічному фоні на екранах авіаційних геоінформаційних комплексів;

         - алгоритми, що забезпечують рух складного символу по довільній траєкторії;

- методи побудови динамічних сцен в режимі реального часу;

- матрично-функціональний метод обчислення  даних для відображення процесу переміщення символу на фоні карти;

 - програмно-апаратний метод відображення складних просторових переміщень;

-  методи аналізу повітряної обстановки в авіаційних геоінформаційних комплексах.

 Вміти:

  •  розраховувати обчислювальні ресурси для відображення динаміки одиничного символу на картографічному фоні;
  •  застосовувати методи генерації складних символів об‘єктів, що рухаються, на картографічному фоні;
  •  аналізувати повітряну обстановку;
  •  застосовувати методи переслідування-втікання в авіаційних геоінформаційних комплексах;
  •  вміти програмувати динамічні сцени для відображення їх на картографічному фоні.

  1.  У результаті виконання курсового проекту «Алгоритмічні та програмно-апаратні методи організації динамічних сцен»  студент повинен:

Знати:

  •  методи побудови бази картографічних даних авіаційних геоінформаційних комплексів, формати зберігання картографічної інформації;
  •  алгоритмічні та програмні методи побудови динамічних сцен у реальному часі;
  •  основи програмування в середовищі авіаційних геоінформаційних комплексах;

Вміти:

  •  користуватися алгоритмами, методами та засобами побудови топографічної карти на екрані відеотерміналу;
  •  володіти алгоритмічними та програмними методами побудови динамічних сцен в авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу;
  •  володіти методами побудови баз картографічних даних авіаційних геоінформаційних комплексів реального часу.

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

 

                                  . . .          . . .                     . . .           . . .

                                                     

Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.


2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

пор.

Назва теми

Обсяг навчальних  занять

(год.)

Усього

Лек-ції

Лабора-торні

СРС

ІР

1

2

3

4

5

6

7

7 семестр.

Модуль №1 „ Особливості структур авіаційних геоінформаційних комплексів ”.

1.1.

Вступ. Авіаційні геоінформаційні комплекси, їх місце в сучасних засобах керування повітряним рухом.

9

2

-

7

1.2.

Системний аналіз В.М. Глушкова як базовий принцип побудови авіаційних геоінформаційних комплексів.

9

4

2

3

1.3.

Методи проектування авіаційних геоінформаційних комплексів на основі інформаційно-структурного підходу.

9

4

2

3

1.4.

Принципи побудови систем відображення інформації в авіаційних геоінформаційних комплексах.

9

4

2

3

1.5.

Основні властивості картографічних моделей місцевості. Загальна характеристика географічної карти.

9

4

2

3

1.6.

Застосування топографічних карт при вивченні місцевості.

9

4

2

3

1.7.

Загальна характеристика баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах та картографічних зрізів.

10

4

2

4

1.8.

Значення психологічних факторів в авіаційних геоінформаційних комплексах. Роль і місце людини-оператора в авіаційних геоінформаційних комплексах.

10

4

2

4

1.9.

Засоби відображення інформації за їх фізичними принципами побудови та їх конструктивні особливості.

10

4

2

4

Модульна контрольна робота №1.

4

2

2

Усього за модулем №1.

88

34

18

36

Модуль №2 „ Методи і засоби побудови баз даних та динамічних сцен в авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу ”.

2.1.

Методи та засоби оперативного введення-виведення алфавітно-цифрових та графічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах.

10

4

2

4

2.2.

Методи та засоби побудови баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах.

10

4

2

4

2.3.

Формати зберігання картографічної інформації та алгоритм роботи програми-конвертора.

10

4

2

4

2.4.

Об’єктно-орієнтований підхід побудови структури управління базою картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах.

10

4

2

4

2.5.

Алгоритм візуалізації картографічної інформації.

10

4

1

5

2.6.

Процедури прискореного відображення на екранах авіаційних геоінформаційних комплексів картографічної інформації та процедури взаємодії оператора з картою.

10

4

1

5

2.7.

Алгоритмічні та програмно-апаратні методи організації динамічних сцен

12

6

2

4

2.8.

Методи аналізу повітряної обстановки в авіаційних геоінформаційних комплексах. Діючі інтерактивні геоінформаційні комплекси реального часу.

12

4

2

6

Модульна контрольна робота №2.

4

2

2

Усього за модулем №2.

88

34

16

38

Модуль №3 «Курсова робота».

3.1.

„Алгоритмічні та програмно-апаратні методи організації динамічних сцен”.

40

35

5

Усього за модулем №3.

40

35

5

Усього за 7 семестр.

216

68

34

109

5

Усього за навчальною дисципліною.

216

68

34

109

5

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

пор.

Назва теми

Обсяг навчальних  занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

7 семестр

Модуль №1 „ Особливості структур авіаційних геоінформаційних комплексів ”

1.1

Вступ. Поняття авіаційних геоінформаційних комплексів, їх місце в сучасних засобах керування повітряним рухом. Знайомство з реально діючими авіаційними геоінформаційними комплексами.

2

1

1.2.

Особливості  авіаційних геоінформаційних комплексів як об‘єкта проектування. Проблеми побудови АСУ на базі  ГІС-технологій. Огляд програмних продуктів, що застосовуються в авіаційних геоінформаційних комплексах.

2

1

1.3.

Системний аналіз В.М. Глушкова як базовий принцип побудови авіаційних геоінформаційних комплексів. Поняття системного аналізу. Етапи системного аналізу.

2

1

1.4.

Методи проектування авіаційних геоінформаційних комплексів на основі інформаційно-структурного підходу. Проектування авіаційних геоінформаційних комплексів як складної людино-машинної системи. Етапи проектування авіаційних геоінформаційних комплексів. Оптимізація структури комплексу.

2

1

1.5.

Принципи побудови систем відображення інформації в авіаційних геоінформаційних комплексах. Місце і роль засобів відображення інформації в авіаційних геоінформаційних комплексах. Методи побудови систем відображення інформації. Приклад реалізації структур і компонентів системи відображення інформації (на прикладі системи „Унікон”). Знайомство комплексами оперативної взаємодії „Ромб” та „Мустанг”.

2

1

1.6.

Основні властивості картографічних моделей місцевості. Загальна характеристика географічної карти.  Методи представлення просторових об’єктів. Графічне представлення об’єктів та атрибутів даних. Растрові та векторні моделі.

2

1

1.7.

Основні поняття, визначення та елементи географічної карти. Розграфка та номенклатура топографічної карти. Рамки листа карти. Визначення географічних координат. Геодезична основа топографічних карт.

2

1

1.8.

Застосування топографічних карт при вивченні місцевості. Вивчення рельєфу місцевості по топографічні карті. Зображення соціально-економічних об’єктів.

2

1

1.9.

Роль та місце баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів.  Загальна характеристика баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах та картографічних зрізів.

2

1

1.10.

Значення психологічних факторів в авіаційних геоінформаційних комплексах та методи відображення зорових динамічних сцен в процесі управління польотами. Структура системи «людина-машина». Порівняльний аналіз можливостей людина та машини.

2

1

1.11.

Методи оцінки пропускної здатності оператора а авіаційних геоінформаціних комплексах. Характеристика зорового сприйняття людини. Антропометричні характеристики людини, її сенсорно-моторна реакція. Ергономічні вимоги, що ставляться до авіаційних геоінформаціних комплексів. Організація робочого місця оператора.

2

1

1.12.

Методи оцінки та корегування психофізіологічного і функціонального стану оператора в авіаційних геоінформаційних комплексах. Роль і місце людини-оператора в АГК. Метод визначення набору параметрів фізіологічного і функціонального стану. Методи оцінки контролю стану оператора. Додаткові засоби аналізу та корекції стану оператора.

2

1

1.13.

Засоби відображення інформації побудовані на базі електронно-променевої трубки та їх конструктивні особливості.

2

1

1.14.

Засоби відображення інформації побудовані на базі електролюмінісцентних перетворювачів та їх конструктивні особливості.

2

1

1.15.

Порівняльний аналіз засобів відображення інформації за різними фізичними принципами побудови та їх конструктивні особливості.

2

1

1.16.

Організація оперативного вводу зображень в авіаційні геоінформаційні комплекси реального часу.

2

1

1.17.

Градаційні характеристики високоякісних систем введення-виведення зображень.

2

1

Усього за модулем №1

34

17

Модуль №2 „ Методи і засоби побудови баз даних та динамічних сцен в авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу ”.

2.1.

Роль та місце баз даних  авіаційних геоінформаційних комплексів.

2

1

2.2.

Моделі та методи побудови баз даних реального часу. Обґрунтування доцільності побудови геоінформаційних систем реального часу, котрі включають систему супутникового позиціонування. Досвід використання ГІС реального часу країнами Північноатлантичного альянсу.  

2

1

2.3.

Структури та принципи побудови бази картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах. Аналіз архітектурних особливостей баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів.  

2

1

2.4.

Методи та засоби побудови баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах.

2

1

2.5.

Формати зберігання картографічної інформації та алгоритм роботи програми-конвектора.

2

1

2.6.

Об’єктно-орієнтований метод побудови структури управління базою картографічних даних авіаційних геоінформаційних даних.

2

1

2.7.

Алгоритм візуалізації картографічної інформації. Моделі, методи швидкого доступу та методики побудови продуктивних структур баз даних авіаційних геоінформаційних комплексів реального часу.

2

1

2.8.

Процедури прискореного відображення на екранах авіаційних геоінформаційних комплексів картографічної інформації та процедури взаємодії оператора з картою.

2

1

2.9.

Методи розрахунку обчислювальних ресурсів для відображення динаміки одиничного символу на картографічному фоні.  

2

1

2.10

Методи генерації складних символів об‘єктів, що рухаються на картографічному фоні на екранах авіаційних геоінформаційних комплексів. Загальна характеристика складних символів об’єктів, що рухаються на картографічному фоні.

2

1

2.11

Організація процесу переміщення складного символу літака на екрані відеотерміналу. Принципи організації динаміки складного символу літака.

2

1

2.12

Аналітичний опис динаміки складного відеосимволу. Алгоритми, що забезпечують рух складного символу по довільній траєкторії.

2

1

2.13

Методи побудови динамічних сцен в режимі реального часу.

2

1

2.14

Матрично-функціональний метод обчислення  даних для відображення процесу переміщення символу на фоні карти.

2

1

2.15

Програмно-апаратний метод відображення складних просторових переміщень.

2

1

2.16

Методи аналізу повітряної обстановки в авіаційних геоінформаційних комплексах.

2

1

2.17

Діючі інтерактивні геоінформаційні комплекси реального часу.

2

1

Усього за модулем №2

34

17

Усього за 7 семестр

68

34

Усього за навчальною дисципліною

68

34

 

         

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

пор.

Назва теми

Обсяг навчальних  занять (год.)

Л.з.

СРС

1

2

3

4

7 семестр

Модуль №1 „ Особливості структур авіаційних геоінформаційних комплексів ”

1.1.

Особливості  авіаційних геоінформаційних комплексів як об‘єкта проектування. Огляд програмних продуктів, що застосовуються в авіаційних геоінформаційних комплексах.

4

4

1.2.

Принципи побудови систем відображення інформації в авіаційних геоінформаційних комплексах.

2

3

1.3.

Основні властивості картографічних моделей місцевості. Загальна характеристика географічної карти.  

2

2

1.4.

Загальна характеристика баз картографічних даних в авіаційних геоінформаційних комплексах та картографічних зрізів.

2

2

1.5.

Засоби відображення інформації побудовані на базі електронно-променевої трубки та їх конструктивні особливості.

2

2

1.6.

Засоби відображення інформації побудовані на базі електролюмінісцентних перетворювачів та їх конструктивні особливості.

2

2

1.7.

Організація оперативного вводу зображень в авіаційні геоінформаційні комплекси реального часу.

2

2

1.8.

Модульна контрольна робота №1

2

2

Усього за модулем №1

18

19

Модуль №2 „ Методи і засоби побудови баз даних та динамічних сцен в авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу ”.

2.1.

Моделі та методи побудови баз даних реального часу.

2

4

2.2.

Формати зберігання картографічної інформації.

2

2

2.3.

Алгоритм візуалізації картографічної інформації.

2

3

2.4.

Специфіка афінних перетворень при побудові динамічних сцен

2

2

2.5.

Методи розрахунку обчислювальних ресурсів для відображення динаміки одиничного символу на картографічному фоні.  

2

4

2.6.

Організація процесу переміщення складного символу літака на екрані відеотерміналу.

4

4

2.7.

Модульна контрольна робота №2

2

2

Усього за модулем №2

16

21

Усього за 7 семестр

34

30

Усього за навчальною дисципліною

34

30

2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи

тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)

Форма

контролю

№ тижня

проведення

контролю

1

2

3

4

5

7 семестр

1

Опрацювання матеріалу лекції №1.1

1

ПК

1

2

Опрацювання матеріалу лекції №1.2

1

ПК

1

3

Опрацювання матеріалу лекції №1.3

1

ПК

2

4

Опрацювання матеріалу лекції №1.4

1

ПК

2

5

Підготовка до лабораторного заняття №1.1

4

ПДЗ

1,2

6

Опрацювання матеріалу лекції №1.5

1

ПК

3

7

Опрацювання матеріалу лекції №1.6

1

ПК

3

8

Підготовка до лабораторного заняття №1.2

3

ПДЗ

3

9

Опрацювання матеріалу лекції №1.7

1

ПК

4

10

Опрацювання матеріалу лекції №1.8

1

ПК

4

11

Підготовка до лабораторного заняття №1.3

2

ПДЗ

4

12

Опрацювання матеріалу лекції №1.9

1

ПК

5

13

Опрацювання матеріалу лекції №1.10

1

ПК

5

14

Підготовка до лабораторного заняття №1.4

2

ПДЗ

5

15

Опрацювання матеріалу лекції №1.11

1

ПК

6

16

Опрацювання матеріалу лекції №1.12

1

ПК

6

17

Підготовка до лабораторного заняття №1.5

2

ПДЗ

6

18

Опрацювання матеріалу лекції №1.13

1

ПК

7

19

Опрацювання матеріалу лекції №1.14

1

ПК

7

20

Підготовка до лабораторного заняття №1.6

2

ПДЗ

7

21

Опрацювання матеріалу лекції №1.15

1

ПК

8

22

Опрацювання матеріалу лекції №1.16

1

ПК

8

23

Підготовка до лабораторного заняття №1.7

2

ПДЗ

8

24

Опрацювання матеріалу лекції №1.17

1

ПК

9

25

Підготовка до модульної контрольної роботи №1

2

МК

9

36

26

Опрацювання матеріалу лекції №2.1

1

ПК

9

27

Опрацювання матеріалу лекції №2.2

1

ПК

10

28

Підготовка до лабораторного заняття №2.1

4

ПДЗ

10

29

Опрацювання матеріалу лекції №2.3

1

ПК

10

30

Опрацювання матеріалу лекції №2.4

1

ПК

11

31

Підготовка до лабораторного заняття №2.2

2

ПДЗ

11

32

Опрацювання матеріалу лекції №2.5

1

ПК

11

33

Опрацювання матеріалу лекції №2.6

1

ПК

12

34

Підготовка до лабораторного заняття №2.3

3

ПДЗ

12

35

Опрацювання матеріалу лекції №2.7

1

ПК

12

36

Опрацювання матеріалу лекції №2.8

1

ПК

13

37

Підготовка до лабораторного заняття №2.4

2

ПДЗ

13

38

Опрацювання матеріалу лекції №2.9

1

ПК

13

39

Опрацювання матеріалу лекції №2.10

1

ПК

14

40

Підготовка до лабораторного заняття №2.5

4

ПДЗ

14

41

Опрацювання матеріалу лекції №2.11

1

ПК

14

42

Опрацювання матеріалу лекції №2.12

1

ПК

15

43

Опрацювання матеріалу лекції №2.13

1

ПК

15

44

Опрацювання матеріалу лекції №2.14

1

ПК

16

45

Підготовка до лабораторного заняття №2.6

4

ПДЗ

15

46

Опрацювання матеріалу лекції №2.15

1

ПК

16

47

Опрацювання матеріалу лекції №2.16

1

ПК

17

48

Опрацювання матеріалу лекції №2.17

1

ПК

17

49

Підготовка до модульної контрольної роботи №2

2

МК

17

50

Виконання курсової роботи

35

МК

18

73

Усього за 7 семестр

109

2.2.3.1 Курсова робота

Курсова робота з дисципліни виконується у сьомому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних і практических знань та вмінь студента в області авіаційних геоінформаційних комплексах реального часу і є складовою модуля №2.

Конкретна мета курсової роботи міститься у засвоєнні основ побудови інтерактивних геоінформаційних навігаційних комплексів реального часу, набуття навичок розробки та програмування цих комплексів.

Виконання, оформлення та захист курсової роботи здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій по виконанню курсової роботи.

Час, потрібний для виконання курсової роботи – до 35 годин самостійної роботи.

3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Основна та додаткова література

Основна література

1. Гилой В. Интерактивная машинная графика: Структуры данных, алго-ритмы, языки. Пер. с англ. - М.: Мир, 1981.- 384 с.

2. Фоли Дж., вэн Дэм А.. Основы интерактивной машинной графики: В 2-х книгах. Пер. с англ. - М.: Мир, 1985. - Кн. I - 368 с., Кн.II - 368 с.

3. Очин Е.Ф. Вычислительные системы обработки изображений.- Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1989.- 136  с.

5. Лепетюк Б.Д. Методологічні  аспекти цифрового картографування // Вісник геодезії та картографії.- 2000.- № 2.- С.28-32.

6. Условные знаки для топографических карт масштабов 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.- М.: Недра, 1989.-286 c.

7. Картография с основами топографии / Г.Ю. Грюнберг, Н.А. Лапкина, Н.В. Малахов, Е.С. Фельдман / Под ред. Г.Ю. Грюнберга.- М.:  Просвещение, 1991.- 368 с.

8. Васюхин М.И. Исследование и выбор рациональных способов организации движения сложного символа на фоне статического изображения // Методы и средства повышения эффективности систем управления.- К.: ИК АН УССР, 1987.- С. 64-69.

9. Б.Гоффман-Веленгоф, Г.Ліхтенегер, Д. Коллінз. Глобальна система визначення місцеположення (GPS). Теорія і практика : Пер. з англ. третього вид. / під. ред. Я.С. Яцківа.-К.: Наук. думка, 1995. –  380 с.

10. Васюхин М.И.  Методология построения интерактивных геоинформационных комплексов оперативного взаимодействия // Проблемы математических машин и систем.- 2001.- № 3.

11. Васюхин М.И., Креденцар С.М., Пономарев А.А., Смолий В.В. Проблемы построения  динамических сцен, выводимых на экран геоинформационных комплексов реального времени // Вестник ХГТУ.- 2006.- № 1.- С.11-16.

12. Васюхин М.И. Основы интерактивных навигационно-управляющих геоинформационных систем: Монография / М.И.Васюхин.- К.: Лира-К, 2006.- 536 с.

Додаткова література

1. Глушков В.М. Введение в АСУ.- К.: Техника, 1974.- 319 с.

2. Роджерс Д.. Алгоритмические основы машинной графики: Пер. с англ. - М. : Мир, 1989.- 512 с.

4. Павлидис Т.. Алгоритмы машинной графики и обработки изображений: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1986.- 400 с.

5. Кошкарев А.В., Каракин В.П. Региональные геоинформационные сис-темы.- М.: Наука, 1987.- 126 с.

6. Исследования по общей теории систем / Под ред.А.А.Макарова.- М.: Прогресс, 1969.- 519 с.

7. Ходаков В.Е. Синтез структур систем информирования // Специальные методы идентификации, проектирования и живучесть систем управления: Учеб.пособие.- К.: Выща шк., 1990.- 446 с.

8. Салищев К.А. Картоведение. - М.: МГУ, 1982.- 406 с.

9. Тормышев Ю.И. Технические средства машинной графики.- Минск: Наука и техника, 1987.-192 с.

10. Шлезингер М.И. Математические средства распознавания изображений. – К.: Наукова думка, 1988. – 198с.

11. Маначинский А. Информационное оружие: Мифы и реальность //  «Посредник» .- 1997.- №5 (494).

12. Месарович М., Такахара И. Общая теория систем: Математические основы. /пер. с англ. Наппельбаума, под ред. С.В.Емельянова. – М.: Мир, 1978.- 311с.

13. Боченко Г.А., Васюхин М.И. Совершенствование средств генерации и преобразования динамической символьной видеоинформации с помощью микропроцессорной техники // Механизация и автоматизация управления.- 1985.  - № 1. - С.50-51.


4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1. Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.  

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за четвертий та п’ятий семестри) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

7 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Мах

кількість

балів

Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

5

Виконання та захист лабораторної роботи №2.1

5

Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

5

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

5

Виконання та захист лабораторної роботи №1.3

5

Виконання та захист лабораторної роботи №2.3

5

Виконання та захист лабораторної роботи №1.4

5

Виконання та захист лабораторної роботи №2.4

5

Виконання та захист лабораторної роботи №1.5

5

Виконання та захист лабораторної роботи №2.5

5

Виконання та захист лабораторної роботи №1.6

5

Виконання та захист лабораторної роботи №2.6

5

Виконання та захист лабораторної роботи №1.7

5

Виконання модульної контрольної роботи №1

5

Виконання модульної контрольної роботи №2

5

Усього за модулем №1

40

Усього за

модулем №2

35

Виконання та захист курсової роботи

13

Семестровий диференційований залік

12

Усього за 7 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою

Виконання

та захист

лабораторної роботи

Виконання

модульної

контрольної

роботи

5

5

Відмінно

4

4

Добре

3

3

Задовільно

менше 3

менше 3

Незадовільно

4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.4. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.5. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.6. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Оцінка за національною шкалою

36-40

32-35

12-13

Відмінно

30-35

27-31

10-11

Добре

24-29

21-26

7-9

Задовільно

менше 24

менше 21

менше 7

Незадовільно

4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.  

4.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює семи (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.11. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

4.2.13. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового диференційованого заліку та екзамену з дисципліни, який здійснюється в письмовій формі.

4.2.14. Семестровий диференційований залік (екзамен) здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.15. Якщо студент під час семестрового диференційованого заліку (екзамену) отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку (табл. 4.5), то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується.

У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий диференційований залік в установленому порядку.

Таблиця 4.4      Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою

Відповідність семестрового диференційованого заліку та екзамену рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

79-88

Відмінно

11-12

Відмінно

66-78

Добре

8-10

Добре

53-65

Задовільно

6-7

Задовільно

менше 53

Незадовільно

менше 6

Незадовільно

4.2.16. При повторному складанні семестрового диференційованого заліку максимальна величина семестрової рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 9 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.5.

4.2.17. Сума підсумкової семестрової модульної та диференційованої рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).

4.2.18. Студент має право не складати диференційованого заліку і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без диференційованого заліку, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань і отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку.
У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий диференційований залік.
4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати семестровий диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та мінімальної диференційований рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).
Наприклад, якщо студент має підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку 71 бал, що відповідає оцінці “Добре” за національною шкалою, то до 71 бала викладач повинен додати 9 балів. Тоді підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента буде дорівнювати 80 балам, що відповідає оцінці “Добре” за національною шкалою та оцінці “С” за шкалою ECTS (табл. 4.6).
Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно

FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F

Незадовільно

(з обов’язковим  повторним курсом)

4.2.20. У випадку відсутності студента на семестровому диференційованому заліку, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “ Диференційований рейтингова оцінка” заліково-екзаменаційної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.21. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.22. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.23. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78875. Жизнь как кактегория наук об обществе и культуре 13.83 KB
  Для Дильтея философия это рефлексия жизни на самое себя а переживание чувство жизни жизненный опыт жизненное отношение обозначают внутреннее восприятие нашей души самодостоверность внутреннего опыта единственный прочный и неприкосновенный фундамент. Он руководствовался главным принципом познать жизнь из нее самой и стремился представить мышление и познание как внутренне присущие жизни полагая что в ней самой формируются объективные структуры и связи с помощью которых осуществляется ее саморефлексия. Не менее значимым...
78876. Проблема истины в социально-гуманитарных науках 13.21 KB
  Проблема истины в социально-гуманитарных науках. При рассмотрении проблемы истины важно уяснить специфику ее классической неклассической и пост-неклассической трактовки а также особенности современного понимания ряда частных вопросов: ситуативность и объективный характер истин социально-гуманитарных наук; их взаимосвязь с социальной реальностью; экзистенциально-антропологический подход к истине в гуманитарном знании. Классическая концепция во-первых понимает под истиной соответствие наших знаний объекту; во-вторых предполагает возможность...
78877. Соц философия и ее методологическое значение для соц-гум наук 13.38 KB
  Соц философия и ее методологическое значение для соцгум наук Социальная философия составная часть любой философской системы важнейшая философская дисциплина которая оказывала огромное влияние на эволюцию общественного сознания и социальной практики на всех этапах исторического развития общества. Значение социальной философии как общей методологии познания общественных явлений определяется следующими тремя основными функциями: вопервых социальная философия ориентирует познание с субъектной стороны то есть ценностей потребностей целей...
78878. Природа ценности и их роль в социально-гуманитарных науках 14.19 KB
  Риккертом теория ценностей которого включает ряд моментов значимых для понимания ценностей в науках о культуре и историческом знании. Философ исходит из того что ценности это самостоятельное царство соответственно мир состоит не из субъектов и объектов но из действительности как изначальной целостности человеческой жизни и ценностей. Признание самостоятельного мира ценностей это метафорически выраженное стремление понять утвердить объективную внесубъектную природу ценностей способ выражения его независимости от обыденной...
78879. Предмет философии науки. Исследование общих закономерностей по производству, проверке и обоснованию научного знания на разных этапах развития общества 41 KB
  Что такое наука Чем отличается научное знание от мифа и религиозных представлений В чем ценность науки Как она развивается Какими методами пользуются ученые Попытки найти ответы на эти и другие вопросы связанные с пониманием науки как особой сферы человеческой деятельности привели к возникновению в рамках аналитической философии особого направления философии науки которая сформировалась в XX в. на стыке трех областей: самой науки ее истории и философии. Трудно указать тот момент когда возникает философия науки как особая сфера...
78880. Проблема генезиса науки и способы классификации основных этапов ее эволюции 29.5 KB
  Проблема генезиса науки и способы классификации основных этапов ее эволюции В античности и средние века в основном имело место философское познание мира. В античный и средневековый периоды существовали лишь элементы предпосылки науки но не сама наука в собственном смысле слова которая возникает только в Новое время. Онито и образуют первоначальное целое единой науки как таковой науки вообще в отличие от философии. В понимании генезиса возникновения науки в истории и философии науки сложились два противоположных подхода.
78881. Донаучное знание и его особенности 27.5 KB
  Донаучное знание и его особенности Вненаучное знание не является чьейто выдумкой или фикцией. Вненаучное знание разрозненное несистематическое знание которое находится в противоречии с существующей картиной мира. Одна из форм вненаучного знания это донаучное знание. Донаучное знание выступающее прототипом предпосылочной базой научного.
78882. Рождение античной науки 55.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...
78883. Наука в условиях европейского Средневековья 28.5 KB
  Большое значение для развития науки имело открытие университетов. Другой предпосылкой будущего расцвета науки послужило развитие техники. Наступала новая эпоха в развитии цивилизации и науки. Однако в сфере науки не было совершено прорыва.