13002

Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

ЛЕКЦІЯ 9 1.1: Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм. Під програмуванням розуміють представлення в деякій символічній формі певного алгоритму. В якості символічної форми може використовуватися будьяка мова спілкування спеціально створена штучна...

Украинкский

2013-05-07

42.5 KB

6 чел.

ЛЕКЦІЯ 9

1.1: Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм.

Під програмуванням розуміють представлення в деякій символічній формі певного  алгоритму. В якості символічної форми може використовуватися будь-яка мова спілкування, спеціально створена штучна мова, набір графічних знаків.

Алгоритмом прийнято вважати деяку послідовність команд, виконання яких в певному порядку дає очікуваний результат. Таким чином програмування і розробка алгоритму тісно пов’язані, оскільки самі алгоритми можуть бути записані мовою програмування. Поняття алгоритму не є строго визначеним.

Розробка програм вимагає детального аналізу як алгоритму так і самої програми, адже деколи послідовність команд може давати некоректний результат, тому виділяють певні ключові етапи забезпечення, на кожному етапі виконуються певні етапи, що дозволяє усунути різні недоліки.

1.2: Етапи розробки прикладних програм.

Постановка задачі. На цьому етапі замовник формулює проблему і вимоги до очікуваного результату. Тут можливі непорозуміння, оскільки „замовник” і „виконавець-програміст” є спеціалістами у своїх предметних областях.

Опис математичної моделі. Реальне явище або процес замінюється певним математичним співвідношенням, при цьому допускаються певні спрощення в математичній моделі.

Розв’язання математичної моделі. Якщо математичні співвідношення допускають точні розв’язки , то нема потреби використовувати наближені методи. Якщо ж модель є достатньо складною, то використовується якийсь із наближених чисельних методів.

Побудова алгоритму розв’язку. Часто одну і ту ж задачу можна розв’язати різними способами. Отримавши різні алгоритми, звичайно обирається найефективніший з них. В якості критерію ефективності вибирається час виконання, точність отриманого результату, використанням системних ресурсів. Оскільки час роботи суттєво залежить від машини, на якій реалізується алгоритм, то швидкодію алгоритму прийнято в кількості так званих „важких” операцій. Під „важкими” розуміють ті операції, на які процесор затрачає більше часу та ресурсів. Для математичних задач – операції  множення, ділення та звернення до функції, для задач обробки структур даних – операція порівняння, для задач системного програмування процесора – операція пересилки даних.

Якщо не вдається точно порахувати кількість важких операцій, то проводиться їхня оцінка. Тобто вибирається деяка функціональна оцінка алгоритму, яка визначає складність алгоритму в залежності від розміру задачі.

Крім оцінки ефективності алгоритму встановлюють такі властивості, як стійкість та коректність, а для алгоритмів послідовних наближень ще й збіжність.

Під стійким алгоритмом розуміють такий алгоритм, який при значній змінні вхідних даних незначно змінює результат.

Під коректним алгоритмом розуміють такий алгоритм, який дає єдиний стійкий розв’язок за скінчену кількість кроків. Остання умова означає, що він не повинен зациклюватися.

Проаналізувавши всі параметри, вибирається найбільш ефективний.

В будь-якому випадку алгоритм повинен будуватися без орієнтації на якусь конкретну мову програмування.

Програмна реалізація алгоритму. Вибір мови програмування здійснюється з двох основних міркувань:

а) можливостями мови;

б) наявність матеріальних ресурсів та апаратних засобів.

При програмуванні проводиться верифікація програм та їх оптимізація. Це ніби продовження аналізу ефективності алгоритму та покращення за рахунок можливостей певної мови програмування.

Під верифікацією  розуміється правильності програми.

Документування програми.  При передачі П.З. замовнику, складається додатковий файл коментарів та пояснень. Такі пояснення в окремому файлі використовуються, якщо програма передається у вигляді виконуваного чи командного файлу, тобто тоді, коли текст програми не є об’єктом передачі. Якщо ж передбачається передача тексту програми, то в цьому випадку бажане включення коментарів у програмі, що полегшують розуміння її замовником.

1.3. Структурне програмування. Основні структурні     елементи алгоритмів.

При розробці великих програмних систем виникає проблема контролю за виконанням всього проекту. Одним із способів вирішення принципів цієї проблеми є принцип „розділяй і володарюй”. Він передбачає розбиття основної задачі на деякі під задачі, які більш-менш незалежні. Кожен з компонентів теж може поділятися на під задачі. При цьому зрозуміло, що алгоритм розв’язку теж розділяється на під алгоритми. Такий поділ значно полегшує розробку і від лагодження певних частин.

Такий поділ – структурна декомпозиція, а програмування за цим принципом – структурним. Структурне програмування – дедуктивне (від складного до простого).

В структурному програмування більшість програм можна представити як послідовність викликів окремих найбільш загальних підпрограм.

Кожна з таких підпрограм в свою чергу має аналогічну будову, тобто теж складається з викликів інших підпрограм. Такий поділ може

продовжуватися до рівня елементарних операторів мови програмування, тому виникає питання: які основні структурні елементи можна виділити в алгоритмів і програм. Для побудови основних елементів алгоритму використовують три базових елементи.

 - об’єднуюча частина. Це точка алгоритму, в якій нічого не виконується. Це лише вхід чи вихід з окремого блоку алгоритму.

  -  функціональна вершина. Відповідає окремій дії алгоритму.    Виклик підпрограм, елементарний оператор мови.

    - предикатна вершина. Точка розгалуження в алгоритмі, яка здійснює передачу управління на певний під алгоритм при певній умові.

При допомозі цих трьох елементів можна побудувати будь-яку конструкцію алгоритму, а отже і весь алгоритм.

Зрозуміло, що такий стиль програмування можна реалізувати в засобах структурних мов програмування. Їх особливістю є те, що програми мають строго визначену структуру. Основні частини програми, які відповідають за окремі алгоритми, за своєю будовою подібні до головної програми, тобто мають таку ж структуру.

До структурних мов програмування відносять Pascal, C++,Delphi. В цих мовах основною компонентою є програми, процедури або функції. Це є ніби програма, яка виконує окрему частину алгоритму. Структурні мови зручні тим, що на основі них можна будувати модулі, бібліотеки зовнішніх програм, які використовуються декількома програмами одночасно.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85302. Актуальные задачи сохранения и развития традиций народной художественной культуры 34.69 KB
  Программа этнохудожественного образования подрастающего поколения Определенную роль в системе возрождения народных традиций играют нучные исследования в сфере НХК которые проводятся на базе: НИИ Искусствознания НИИ Культурологии Этнологии; Российский институт культурного и природного наследия; Государственный Российский дом НХТ Государственный республиканкий центр русского фольклора С их помощью создается целостная многоуровневая система выявления и учета фольклорных процессов. С целью развития традиций НХК систематически проводятся:...
85303. Философские основы сущности и структуры народного художественного сознания 41.29 KB
  В Древней Греции впервые в истории появляется мысль о том что вся совокупность наших знаний может быть упорядочена что из всего огромного разнообразия знаний и сведений можно выделить знания наиболее общего характера наиболее важные достоверные и очевидные – ldquo;началаrdquo; ldquo;принципыrdquo; ldquo;аксиомыrdquo; из которых затем можно последовательно шаг за шагом вывести и прочно обосновать все остальные знания так что каждое из них займет своё место в единой системе в упорядоченном и обозримом целом. Согласно же Платону...
85304. Народная художественная культура как основа современного мирового культурного пространства 55.64 KB
  А что знает об этом современный житель России Какими представляет он себе своих предков какой видит культуру России прошлых веков и тысячелетийС уходом XX века и наступлением следующего столетия ученые вновь заговорили о кризисе и даже исчезновении культуры. Проблема состояния культуры соотношения ее структурных элементов выделения ее лидирующих компонентов приобретает особое значение в глобализирующемся мире где превалирует массовая культура постиндустриального общества. В настоящее время актуальным становится практическое решение...
85305. Образы древней мифологии 40.97 KB
  Греки довольно рано перешли к антропоморфизму создав своих богов по образу и подобию людей при этом наделив их непременными и непреходящими качествами красотой умением принимать любой образ и самое главное бессмертием. Человеческая жизнь неизбежно кончалась смертью боги же были бессмертны и не знали границ в выполнении своих желаний но все равно выше богов была судьба Мойры предопределение изменить которое не мог никто из них. Таким образом греки даже в участи бессмертных богов усматривали их сходство с судьбами...
85306. Основные мифологические циклы: классификация 36.49 KB
  К древнейшим и самым примитивным мифов принадлежали мифы о животных (или зооморфные) и зооантропоморфных мифы. Элементарные из них представляют собой наивное объяснение отдельных признаков животных. Глубоко архаические мифы - о происхождении животных от людей или мифологические представления о том, что люди были когда-то животными.
85307. Системы исходных понятий народной художественной культуры 37.16 KB
  Основными понятиями являются – культура ценности традиция этническая культура. Ценности – первым кто ввел это понятие в научный оборот был польский психолог В. Для большинства исследователей понятие ценности сродни понятию установка. Клакхон – ценностиэто осознанное или неосознанное характерное для индивида или группы индивидов представления о желаемом которое определяет выбор целей с учетом возможных последствий.
85308. Календарные праздники и обряды: структура, функции, художественные элементы 35.95 KB
  Основные зимние праздники приходились на январь. Дети девушки и парни под Рождество ходили по домам колядовать Колядовали и в Новый год. Молодежь наряжалась стариками и старухами цыганами гусарами; мазали лица сажей надевали вывороченные наизнанку шубы и ходили по деревне подшучивая над всеми разыгрывая сценки веселясь. Ходили друг к другу в гости обильно угощались блинами оладьями пирогами была и выпивка.
85309. Календарные праздники и обряды на Руси; их связь с зимним и летним солнцеворотами; весенним и осенним равноденствием; с циклами сельскохозяйственных работ; с языческими и христианскими основами веры 35 KB
  Важнейшие на Руси языческие обряды и праздники были слиты с земледельческим трудом с жизнью природы а значит с мифологическими олицетворениями природных сил. Первыми еще в глубокой древности возникли праздники связанные с земледельческим календарем предков восточных славян. Начинаясь в декабре когда солнце поворачивается на лето предвещая скорое пробуждение кормилицы материземли от зимнего сна и заканчиваясь осенью с завершением уборки урожая праздники составляли целостный календарный цикл.
85310. Система церковных праздников 35.79 KB
  Среди двунадесятых праздников три подвижных: Вход Господень в Иерусалим за неделю до Пасхи Вербное воскресенье Вознесение Господне Вознесение в 40й день по Пасхе и день Святой Троицы Пятидесятница Троица в 50й день по Пасхе. Неподвижные великие праздники: Крещение Господне Богоявление Водокрещи Иордань 619 января; Сретение Господне Сретение 215 февраля; Благовещение Пресвятой Богородицы Благовещенье 25 марта 7 апреля; Преображение Господне второй Спас Спас на горе средний Спас Спас яблочный 619...