13004

Про необхідність і можливість застосування математичних методів та моделей в біотехнології. Загальні поняття про моделі й моделювання

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Лекция №1.1. Про необхідність і можливість застосування математичних методів та моделей в біотехнології. Загальні поняття про моделі й моделювання. План 1.Мета і задачі навчальної дисципліни. Зміст дисципліни. Рекомендована література. 2.Оптимізаційний характер зем...

Украинкский

2013-05-07

57 KB

2 чел.

Лекция №1.1.

Про необхідність і можливість застосування математичних методів та моделей в біотехнології. Загальні поняття про моделі й моделювання.

План

1.Мета і задачі навчальної дисципліни. Зміст дисципліни. Рекомендована література. 2.Оптимізаційний характер землевпорядних рішень.

3.Визначення моделі й моделювання, типи й властивості моделей, стадії моделювання. 4.Категорії загальних методів пізнання.

В умовах земельної реформи при переході до нових економічних відносин в агропромисловому комплексі істотно зростають обсяги землевпорядних робіт і пред'являються підвищені вимоги до їх якості.

В цьому зв'язку для обгрунтування й ухвалення землевпорядних рішень необхідно застосовувати математичний апарат, який заснований на широкому використанні математичних методів, моделюванні та ЕОМ.

Це вимагає глибокого вивчення студентами спеціальності 6.070900 „Біотехнологіня та кадастр” курсу «Математичні методи і моделі» та отримання практичних навиків розв’язання виробничих задач з утворення нових землеволодінь й землекористувань, організації раціонального використовування земель в господарствах, проведення землевпорядних робіт при реорганізації сільськогосподарських підприємств, введення платні за землю, здійснення природоохоронних заходів з використанням математичного апарату.

Необхідність вивчення вказаного курсу диктується також тим, що в даний час всі землевпорядні проектні організації і стаціонарна служба оснащені сучасною мікрокомп’ютерною технікою та потребують інженерні кадри, що добре розбираються в питаннях математичного моделювання і застосування математичних методів в землеустрої.

Метою навчальної дисципліни є вивчення математичних методів та моделей, які можуть застосовуватись у біотехнологіні та геоінформатиці.

Головною задачею дисципліни „Математичні методи та моделі” є набуття навичок програмного моделювання землевпорядних задач на основі математичних методів їх розв’язання.

Мета викладання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є формування системи знань і умінь щодо загальної математичної підготовки, необхідної для вирішення інженерних, професійних і наукових задач на основі сучасних інформаційних технологій, включаючи ГІС-технології; навчання методам використання математичного моделювання економічних процесів в галузях народного господарства та способам статистичної обробки землевпорядної й кадастрової інформації.

Завдання вивчення навчальної дисципліни

Головними задачами вивчення навчальної дисципліни є:

- набуття навиків розв’язання оптимізаційних задач з використанням методів лінійного програмування;

- оволодіння навиками розробки структури баз графічних та картографічних даних;

- застосування ЕОМ для програмного моделювання математичних методів розв’язання землевпорядних задач.

Основна та додаткова література

Основна література

3.1.1. Волков С.Н. Землеустройство. Экономико-математические методы и модели. – Т.4. – М.: Колос, 2001. – 696 с.

3.1.2. Полунин И.Ф. Математическое программирование в землеустройстве. – Минск: Высшая школа, 1979. – 294 с.

3.1.3. А.В. Катренко. Системний аналіз об‘єктів та процесів комп‘ютеризації: Навчальний посібник. – Львів: "Новий світ", 2003. – 424 с.

3.1.4. Ладанюк А.П. Основи системного аналізу: Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 176 с.

3.1.5. Ситнік В.Ф., Орленко Н.С. Імітаційне моделювання: Навчальний посібник. – К.:КНЕУ, 1998, - 232 с.

Додаткова література

3.1.6. Задоров В.Б. Основи системного аналізу об‘єктів і процесів комп‘ютеризації (функціонально-технологічний підхід). Частина 1. Введення до проблематики системного аналізу організаційних антропогенних систем (на прикладі інформаційних технологій бізнес-систем): Конспект лекцій. – К.: КНУБА, 2000. – 95 с.

3.1.7. Андриишин М.В. Линейное программирование в землеустройстве. – Ч.2. – Львов, 1971. – 290 с.

3.1.8. Гайдаев П.А., Большаков В.Д. Теория математической обработки геодезических измерений. М.: «Недра», 1969, – 362 с.  

Информационное обеспечение моделирования

Информация – это все данные, являющиеся объектом сбора, хранения, обработки, передачи и преобразования.

Землеустроительная информация – это особый вид данных (сведений), которые характеризуют сущность землеустроительного процесса и используются для решения конкретных задач.

Информационное обеспечение землеустроительных задач заключается в следующем:

  1.  Получение исходной информации, осуществляется на основании детального изучения объекта проектирования (хозяйства).
  2.  Обработка информации, ее анализ и оценка. Производится в камеральных и полевых условиях. Информация приводится к виду, пригодному для дальнейшего использования.
  3.  Подготовка информации для решения землеустроительных задач. Определяются технолого-экономические коэффициенты по урожайности сельскохозяйственных культур, продуктивности животных, размерам затрат на производство продукции, объемы ресурсов, коэффициенты целевой функции.
  4.  Реализация (переработка) информации. Производится с использованием ЭВМ и экономико-математических методов. Завершается разработкой выходных документов, позволяющих принимать землеустроительные решения.

Процесс преобразования информации графически может быть представлен следующим образом:

Требования, предъявляемые к информации

Информация должна быть:

  1.  Достоверной.
  2.  Своевременной.
  3.  Полной.
  4.  Существенной
  5.  Информация должна быть представлена в виде, пригодном для дальнейшего использования.

Существуют следующие виды и источники информации:

  1.  Отчетная
  2.   Нормативная.
  3.  Планово-проектировочная.
  4.  Научная.
  5.  Корректирующая.

1. Отчетная информация - отражает обеспеченность объектов исследования земельными и производственными ресурсами и отражают результаты их хозяйственной деятельности.

Источниками отчетной информации являются:

  1.  Земельно-кадастровая книга.
  2.  Книга регистрации землепользования (землевладения).
  3.  Годовые отчеты.
  4.  Форма земельного учета.
  5.  Материалы инвентаризации земель.
  6.  Материалы бухгалтерского и экономического учета и отчетности.

Отчетная информация может быть использована для анализа сельскохозяйственного производства, выявления взаимосвязей организации производства и территории, построения производственных функций.

Основными методами получения отчетной информации и ее обработки являются статистические методы.

2. Нормативная информация – данные, содержащиеся в научно-технических и технологических документах.

Нормативная информация используется непосредственно для составления основной матрицы экономико-математической задачи и вычисления технико-экономических коэффициентов.

Источники нормативной информации:

  1.  Различного рода нормативные справочники.
  2.  Технологические карты возделывания культур.
  3.  Материалы полевых и хронометражных наблюдений.
  4.  Материалы различных экспериментов.

3. Планово-проектировочная информация - носит директивный характер и обязательна для учета при решении задач.

Источники планово-проектировочной информации:

  1.  Планы социального и экономического развития.
  2.  Задание на проектирование.
  3.  ТЭО – технико-экономическое обоснование.
  4.  ТЭР – технико-экономические расчеты.
  5.  Данные схем землеустройства, схем районных планировок, материалов землеустроительных обследований и т. д.
  6.  Материалы схем и проектов меж. и ВХЗ землеустройства.

4. Научная информация – данные научных исследований.

Источники научной информации:

  1.  Монографии.
  2.  Рекомендации.
  3.  Указания.
  4.  Научные отчеты, доклады.
  5.  Данные конференций.

Корректирующая информация – данные, полученные после решения задач, требуют нового решения задачи, либо ее корректировки. Источники информации – решения директивных органов.

Корректирующая информация представляет собой новые сведения, получаемые при реализации экономико-математической модели, корректировки результатов решения, а также в ходе осуществления проектов землеустройства и авторского надзора. Наличие корректирующей информации требует внесения изменений либо во входные данные модели, либо в ее конечные результаты. Корректирующая информация может оказать существенное влияние на структуру модели и повлечь за собой ее изменения.

PAGE  1


ОO
бъект проектирования

бор исходной информации

Анализ обработка данных и оценка информации

Подготовка информации для проектирования и прогнозиро-вания, использования ресурсов

Входная информация

ЭВМ

Обработка с помощью математических методов и ЭВМ

Выходная информация

Дальнейшее применение для экономического обоснования проектных решений

Получение исходной информации


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84858. Позначення м’якості приголосних перед О знаком м’якшення (Ь). Перенос слів із Ь 68.5 KB
  Мета. Виробляти в учнів навички літературної вимови і правильного написання слів із м’якими приголосними звуками, які пом’якшує знак м’якшення; вчити позначати м’якість приголосних перед o та переносити слова зі знаком м’якшення; розвивати усне й писемне мовлення учнів...
84859. Уявлення про слова, які виражають ознаки предметів 44 KB
  Ознайомити учнів з лексичним значенням слів, які відповідають на питання який?, яка?, які? Формувати вміння ставити питання до слів; впізнавати предмет за його ознаками; засвоювати правопис нових слів; розвивати мовлення; виховувати любов до рідної мови.
84860. Письмовий твір на основі власних спостережень «Перші кроки весни» 42.5 KB
  Мета: Вчити дітей спостерігати за змінами в природі навесні, встановлювати причинно – наслідкові залежності між явищами живої і неживої природи, писати зв’язні висловлювання. озвивати вміння викладати свої думки, збагачувати словниковий запас учнів.
84861. Текст-опис весняної квітки 154 KB
  Мета: вчити учнів самостійно складати текст-опис за поданими запитаннями, малюнком та власними спостереженнями; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, спостережливість, мислення; виховувати бережне ставлення до природи.
84862. Закріплення та узагальнення знань про слова, які означають назви предметів 145 KB
  Повторити і поглибити знання учнів про слова, які є назвами предметів. Удосконалювати вміння розпізнавати їх серед інших слів, будувати з ними речення. Закріплювати навички написання слів з великої літери. Розширювати словниковий запас учнів, розвивати творчу уяву, навички діалогічного і монологічного мовлення.
84863. Позначення буквами я, ю, є, ї двох звуків. Спостереження за позначення сполучення йо 395.5 KB
  Мета уроку: закріпити знання учнів про букви я ю є ї; зосередити увагу на випадках коли вони позначають два звуки; вчити учнів на слух розрізняти слова в яких букви я ю є ї позначають два звуки; спостерігати за позначенням буквосполучення йо вчити правильно переносити слова з цим буквосполученням...
84864. Узагальнення знань про розповідні, питальні і спонукальні речення 59.5 KB
  Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про речення; закріпити навички правильного інтонування речень та вміння перебудовувати речення одного виду в речення іншого виду за метою висловлювання; формувати вміння переключатися з одного виду роботи на інший засередженно слухати вчителя...
84865. Слова, які означають назви предметів. Складання речень 59.5 KB
  Мета: ознайомити дітей зі словами, які означають назви предметів, розширити й поглибити знання учнів про слова – назви предметів, вчити розпізнавати ці слова у мовленні, складати з ними речення; розвивати вміння групувати слова, класифікувати предмети.
84866. Наголос. Наголошені й ненаголошені склади і звуки 47.5 KB
  Мета: Вчити вмінню розпізнавати наголошені і ненаголошені склади. Закріпити вміння учнів ділити слова на склади. Оголошення теми уроку Ми з вами сьогодні на уроці будемо вчитися виділяти наголошені і ненаголошені звуки та склади в словах а також повправляємось у визначенні наголосу слів.