1303

Психологічні основи прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

Реферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Зміст і головні етапи прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій. Чинники, які впливають на процес прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій. Вимоги до прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій. Колегіальний підхід до прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій.

Украинкский

2013-01-06

83 KB

124 чел.

Міністерство освіти і науки України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра психології вищої школи

Реферат

Психологічні основи прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

Виконала:

ст.гр. 3ЕН-УНЗ-6 маг.

Шульга О.С.

Перевірив: проф., д.т.н.    Землянська О.В.

2009

Зміст

1. Зміст і головні етапи прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

2. Чинники, які впливають на процес прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

3. Вимоги до прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

4. Колегіальний підхід до прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

1. Зміст і головні етапи прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

Одним із психологічних компонентів процесу управління, а також складових психологічної готовності до управління, є вміння керівників освітніх організацій приймати управлінські рішення.

  Прийняття управлінського рішення, за нашим визначенням, — це вибір керівником оптимального, адекватного конкретній ситуації, способу розв'язання управлінської проблеми з кількох можливих варіантів, з його аргументацією як для себе, так і для оточуючих.

За визначенням провідних спеціалістів, процес прийняття управлінського рішення становлять такі головні етапи:

- виявлення та усвідомлення керівником суті проблеми;

- всебічний розгляд і аналіз можливих альтернатив, способів її розв'язання;

- вибір найдоцільнішого за певної ситуації способу розв'язання проблеми з його конкретною аргументацією.

Перший етап полягає у виявленні та усвідомленні керівником управлінської проблеми, чіткому формулюванні завдання, яке необхідно виконати. Наприклад, директор однієї зі шкіл на початку навчального року в процесі взаємодії з членами свого педагогічного колективу відчув деяке роздратування вчителів під час обговорення ділових питань, невдоволення розв'язанням конкретних проблем, скептичне ставлення до себе самого. У колективі почала створюватися негативна соціально-психологічної атмосфера. Проаналізувавши ситуацію, директор зрозумів, що причиною є відповідна поведінка дуже авторитетної у школі вчительки математики, невдоволеної розподілом навчальних годин, і, щоб "віддячити" директорові, вона почала проводити відповідну "роботу" з колегами. Отож, розв'язання проблеми полягало насамперед у "нейтралізації" негативного чинника.

Другий етап — це всебічний розгляд і аналіз можливих альтернатив, шляхів, способів розв'язання управлінської проблеми. Наприклад, за ситуації, описаної вище, директор може подумки "змоделювати" найрізноманітніші способи розв'язання цієї проблеми — від найбільш авторитарних (наказ про неетичну поведінку вчительки; звільнення її з роботи або клопотання про переведення до іншого педагогічного колективу тощо) до демократичних (зустріч з учителькою, з'ясування причин її невдоволення і внесення відповідних змін у розподіл навчальних годин; створення умов для задоволення потреб, пов'язаних із професійним удосконаленням учительки, допомога у вирішенні її сімейних проблем; організація широкого обговорення недоліків, які спостерігалися в роботі адміністрації та педагогічного колективу). Що більшу кількість можливих альтернатив знайдено, то багатше їх "смислове поле", то більша ймовірність ефективного розв'язання управлінської проблеми.

Третій етап характеризується вибором найдоцільнішого в певній конкретній ситуації способу розв'язання управлінської проблеми з аналізом та аргументацією (як для себе, так і для оточення) головних чинників, які зумовили саме такий вибір. Так, у наведеній вище ситуації керівник школи з усіх можливих способів розв'язання проблеми обрав такий: провести зустріч з учителькою, з'ясувати причини її поведінки, проаналізувати вимоги, які висуває вчителька, та, враховуючи можливості школи, максимально задовольнити їх. На вибір саме цього варіанта розв'язання проблеми вплинули такі чинники:

- професійна компетентність і творчі здібності вчительки;

- її високий авторитет серед учителів та учнів;

- орієнтація на забезпечення нормальних умов для праці кожного вчителя та створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі;

- демократичний стиль керівництва;

- адекватна самооцінка адміністрацією навчального закладу результатів своєї діяльності.

За інших обставин (низька професійна підготовка вчительки; неповага до неї з боку учнівського та педагогічного колективів; авторитарний стиль керівництва директора школи; завищена самооцінка своєї діяльності адміністрацією школи) рішення директора школи могло б бути прямо протилежним. Отже, важливою характеристикою третього етапу є вміння керівника всебічно проаналізувати чинники, які визначають зміст конкретної управлінської ситуації й на основі цього здійснити адекватний вибір.

2.  Чинники, які впливають на процес прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

Чинники, що впливають на процес прийняття керівником управлінського рішення, можна об'єднати у дві основні групи: об'єктивні (або зовнішні) і суб'єктивні (або внутрішні).

Об'єктивні (або зовнішні) чинники — це ті, що пов'язані з управлінською ситуацією як такою й не залежать безпосередньо від самого керівника;

На процес прийняття управлінських рішень в освітніх організаціях впливає цілий ряд об'єктивних чинників, зумовлених:

- особливостями  розвитку  суспільства  в  даний   конкретний період;

- специфікою функціонування середньої освіти як соціальної сфери;

- управлінським статусом самого керівника та учасників управлінської взаємодії;

- типом керованого навчального закладу;

- змістом проблеми, яку необхідно розв'язати; умовами вирішення управлінської проблеми.

Проаналізуємо кожну з зазначених груп чинників.

Перша група — чинники, пов'язані з соціально-політичним та економічним розвитком суспільства в певний конкретний період, їхній вплив на процес прийняття управлінських рішень полягає в тому, що:

-  соціальні та політичні реформи, які відбуваються нині в нашій державі, зумовлюють лише початок становлення стабільних соціальних механізмів та законодавчої основи для вирішення більшості управлінських проблем у різних соціальних сферах, а це потребує від керівників постійного оновлення правових і економічних знань;

- низький  рівень  економічного  розвитку держави,   виражені інфляційні процеси мобілізують соціально-економічну активність управлінського   персоналу   в   пошуку   засобів   розв'язання   економічних проблем;

- підвищена стресогенність суспільства (спричинена соціально-економічною  нестабільністю)  зобов'язує  керівників  освітніх організацій  приймати такі управлінські рішення, які б  позитивно впливали на поведінку та діяльність людей, сприяли підвищенню їхньої активності.

Друга група — чинники, зумовлені особливостями функціонування системи освітніх організацій як певної соціальної галузі. Врахування цих чинників у процесі прийняття управлінських рішень може виявлятися так:

- складність і унікальність цілей, що стоять перед освітніми закладами (виховання, навчання та розвиток підростаючої особистості), а також несформованість психіки дітей (відсутність сталих психофізіологічних механізмів розвитку, підвищена емоційність тощо) потребують великої відповідальності керівників під час прийняття управлінських рішень;

-  складність та багатоаспектність об'єкту управління, що детально диференціюється за соціально-професійними, віковими та психологічними показниками, особливо на рівні батьків, швидкий ритм життя, притаманний зазвичай шкільним колективам, вимагають від керівників освітніх закладів динамізму й водночас виваженості у прийнятті управлінських рішень;

- низький статус системи середньої освіти в суспільстві потребує   від  керівників  у  процесі   прийняття   управлінських  рішень пошуку додаткових засобів як матеріального, так і морального стимулювання працівників для вирішення певних завдань.

Третя група — чинники, які стосуються управлінського статусу самого керівника й учасників управлінської взаємодії. Роль цієї групи чинників у процесі прийняття управлінського рішення може виявлятися в такий спосіб:

-  більш високий рівень управління (діапазон таких рівнів управління може простягатися від звичайної школи до Міністерства освіти і науки України), потребує від керівника прийняття більш відповідальних, значущих управлінських рішень, тому, наприклад, рішення, які приймає завідувач міського або районного відділу освіти за своєю вагомістю, соціальною значущістю перевищують рішення, які приймає директор школи, оскільки вони стосуються перспектив розвитку та особливостей функціонування освіти в цілому регіоні, а не в окремому навчальному закладі, і пов'язані з діяльністю та поведінкою десятків, сотень, а то й тисяч людей;

-  рівень управління керівних працівників, з якими безпосередньо взаємодіють ланки середньої освіти, теж визначає зміст і стиль прийняття управлінських рішень: виважені, продумані рішення, які надходять, зокрема, директорові школи із районного (міського) відділу (управління) освіти можуть стати основою для прийняття високоякісних управлінських рішень на рівні навчального закладу, і навпаки, некваліфіковані управлінські вказівки можуть спонукати директора школи до прямо протилежних рішень. Зрозуміло, що керівники середньої освіти, які орієнтуються на демократичний стиль управління, повинні враховувати пропозиції, думки, оцінки своїх працівників.

Четверту групу становлять чинники, пов'язані з типом керованого навчального закладу. Вплив їх може виявлятися так:

-  управління школами нового типу (гімназіями, ліцеями) потребує прогресивніших управлінських рішень, з урахуванням останніх наукових досягнень, оскільки вищий соціальний статус гімназій та ліцеїв передбачає й більш вагомі науково-методичні підходи для організації навчально-виховного процесу;

- управління так званими змішаними типами шкіл (школами-гімназіями, школами-ліцеями), які перебувають у стані переходу від традиційної школи до школи нового типу, спонукає керівників до максимальної гнучкості, лабільності, продуманості, оскільки їхні рішення мають забезпечити оптимальну співпрацю в одному навчальному закладі педагогів та учнів, які працюють за різними програмами й належать до звичайних та "елітарних" класів.

До п'ятої групи належать чинники, що стосуються безпосередньо самої проблеми, яку необхідно розв'язати. З характеристик управлінської проблеми, що впливають на процес прийняття управлінського рішення, можна назвати такі:

складність і міра значущості проблеми (наприклад, підготовка заходів для проведення у школі фронтальної перевірки потребує від керівника набагато більшої відповідальності, ніж підготовка звичайної оперативної наради);

- новизна проблеми, наявність необхідної для її розв'язання інформації (наприклад, прийняття рішення про впровадження в гімназії навчального курсу з історії світової цивілізації потребує від директора знання додаткової інформації — ставлення дітей до такого курсу, хто з учителів міг би його викладати, де взяти (або як скласти) програми курсу, методичні посібники тощо);

-  ставлення до проблеми членів педагогічного колективу (проблема, до якої виявляє інтерес лише незначна частина співробітників, вирішуватиметься набагато повільніше, ніж та, у розв'язанні якої зацікавлений увесь колектив).

Шосту групу становлять чинники, які мають відношення до умов розв'язування управлінської проблеми. З-поміж них найважливішими є:

- матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності установи середньої освіти, високий рівень якого дозволяє керівникові приймати складні та відповідальні рішення (наприклад, рішення про впровадження комп'ютерних програм навчання можливе лише за наявності в школі комп'ютерного класу);

- час, який відведено на розв'язання проблеми (за дефіциту часу рішення приймаються оперативно, динамічно, зазвичай, з використанням авторитарних способів впливу, в нормальних умовах —виважено, з аналізом усіх можливих підходів до розв'язування проблеми, з орієнтацією на демократичні форми взаємодії);

- наявність (відсутність) управлінської команди в організації (за наявності такої команди як творчого, ініціативного ядра освітянської установи в колективі приймаються переважно більш відповідальні, значущі управлінські рішення);

- особливості педагогічного колективу, з яким взаємодіє керівник — рівень його компетентності, творчого потенціалу, характеристики соціально-психологічного клімату, ступінь довіри до керівника; соціально-фахові, вікові й статеві показники, психофізіологічний стан та рівень психічного здоров'я тощо (чим вищий рівень професійної підготовки колективу, його довіра до керівника, готовність до впровадження нових освітніх технологій, нових методів і форм навчання, чим кращий соціально-психологічний клімат в колективі і стан психічного здоров'я педагогів, тим більше підстав у керівника приймати рішення, які відзначаються більшою відповідальністю і стосуються складніших за змістом управлінських і навчально-виховних проблем).

Суб'єктивні чинники, що визначають особливості прийняття управлінських рішень керівниками установ середньої освіти, — це чинники, зумовлені індивідуально-психологічними характеристиками самого керівника (рівнем його підготовки, особливостями виконання діяльності, особистісними характеристиками тощо). За аналогією з характеристиками, які становлять особистісний компонент психологічної готовності (див. попередній розділ), ці чинники можна об'єднати в кілька основних груп щодо:

  1.  предмета діяльності;
  2.  особливостей виконання діяльності;
  3.  взаємодії з людьми, які беруть участь у процесі діяльності;
  4.  ставлення до самого себе;
  5.  окремо проаналізуємо кожну групу.

Першу групу становлять чинники, пов'язані зі змістом управлінської діяльності керівника, це зокрема:

- рівень компетентності (наприклад, прийняття рішення про впровадження в школі нових, нетрадиційних методів навчання можливе за умови, якщо директор чи його заступник із навчально-виховної роботи або принаймні один із членів управлінської команди є досвідченим методистом і може бути експертом-консультантом з цього питання);

- творчий потенціал (чим вищий творчий потенціал керівника,тим вища ймовірність того, що він прийматиме оригінальні та нестандартні рішення);

- організаторські здібності (управлінські рішення прийматимуться своєчасно, будуть змістовними і зручними для виконання);

- ставлення керівника до проблеми, яку необхідно вирішити (наприклад, розв'язуючи проблему, безпосередньо пов'язану зі своєю службовою кар'єрою, керівник прийматиме рішення більш активно і динамічно, ніж тоді, коли йдеться про підвищення по службі когось іншого).

До другої групи належать чинники, які характеризують особливості виконання керівником управлінської діяльності:

- рівень домагань керівника — ступінь складності завдань, які керівник ставить перед собою та колективом, що очолює (чим вищий рівень домагань керівника, тим імовірніше, що він розв'язуватиме дедалі складніші управлінські проблеми);

- схильність керівника до ризику (чим виразніша ця риса характеру, тим імовірніше очікувати від керівника прийняття управлінських рішень щодо "неперевірених" проблем, які не мають апробованих способів розв'язування й не гарантують надійних позитивних результатів, однак надають додаткових шансів для оптимізації діяльності;

- готовність   керівника   брати   на   себе   відповідальність   за наслідки розв'язання тих чи інших проблем (високий рівень готовності сприяє активній участі керівника в аналізі та розв'язанні найрізноманітніших проблем життєдіяльності колективу, розумному делегуванні повноважень своїм працівникам, тоді, як низький рівень    готовності,    навпаки,    призводить    до    перекладання відповідальності на заступників та інших працівників);

- тип темпераменту керівника визначає активність, динаміку й тонус прийняття управлінських рішень ( наприклад, прийняття рішень холериком  характеризуватиметься  активністю,   ініціативністю,  динамічністю й водночас нестриманістю, емоційною неврівноваженістю, нестабільністю; натомість флегматик працюватиме повільніше, але стриманіше, більш врівноважено, й виважено);

- психофізіологічний стан керівника в момент прийняття ним управлінського   рішення   (наприклад,   стан  фізичної  перевтоми,емоційного роздратування керівника може зумовити невиваженість управлінських рішень, їх хибність).

Третя група — це чинники, які відображають особливості спілкування керівників з іншими учасниками управлінської взаємодії. До цієї групи належать такі:

- стиль керівництва управлінця (за демократичного стилю керівництва прийняття управлінських рішень характеризуватиметься колегіальністю, активністю, ініціативою працівників; за авторитарного — керівник самостійно прийматиме управлінське рішення без залучення працівників до їх обговорення та аналізу);

- ставлення керівника до окремих виконавців діяльності (наприклад, через негативне ставлення керівника школи до когось із учителів він може байдуже поставитися до проблеми, з якою до нього звернувся цей учитель);

- ступенем довіри керівника до підлеглих (чим вищий рівень довіри, тим більше керівник стимулює самостійність працівників у прийнятті рішень).

До четвертої групи належать чинники, пов'язані з саморегуляцією керівником своєї діяльності та поведінки:

- особливості самооцінки керівника (за адекватної самооцінки управлінські рішення характеризуватимуться виваженістю, продуманістю, стабільністю, сприятимуть організації ефективної діяльності колективу; за неадекватної (завищеної або заниженої) управлінські рішення дестабілізуватимуть колектив, сприятимуть виникненню в ньому знервованості, конфліктів тощо);

- самовладання  керівника  (за  високого  рівня  самовладання керівник здатний регулювати свої дії, врахувати похибки, адекватно реагувати на зауваження, змінюючи тактику розв'язання проблем, нейтралізувати негативні емоції, які виникають у конфліктних ситуаціях; низький рівень самовладання сприяє поглибленню негативного  емоційного  стану,  продовженню  жорсткого  виконання
раніше запрограмованих, хоч і не зовсім доцільних дій, роздратуванню з приводу критичних зауважень.

Сукупність індивідуально-психологічних характеристик визначає особистісний профіль прийняття керівником управлінських рішень, тобто найхарактерніші для нього способи, прийоми аналізу та розв'язування управлінських проблем.

У процесі прийняття управлінських рішень в конкретних управлінських ситуаціях простежується тісна взаємодія об'єктивних і суб'єктивних чинників.

3. Вимоги до прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

Управлінські рішення мають відповідати певним вимогам і бути, по-перше, науково обґрунтованими, тобто використовувати закони та закономірності таких наук, як юриспруденція, теорія управління, економіка, педагогіка, психологія, враховувати останні наукові досягнення, ґрунтуватися на всебічному, міждисциплінарному аналізі певної проблеми. Відсутність такого підходу призводить до прийняття некваліфікованих рішень, зорієнтованих не на перспективу, а на застарілі підходи до розв'язування управлінських проблем.

По-друге, управлінські рішення слід приймати своєчасно, тобто тоді, коли цього потребує конкретна проблема. Затримка прийняття управлінського рішення може негативно позначитися на результативності діяльності, породжуючи відчуття невдоволення в учасників управлінської взаємодії, втрату додаткових можливостей для оптимізації діяльності.

По-третє, управлінські рішення мають бути чітко сформульованими, тобто мають стисло і зрозуміло відображати зміст проблеми і способи її розв'язання, називати конкретних осіб, відповідальних за ті чи інші напрямки та види діяльності, термін, протягом якого проблему треба вирішити. Нечіткі формулювання призводять до неадекватного розуміння сутності завдання, перекладання відповідальності з одного працівника на іншого, до порушення терміну виконання тощо.

По-четверте, управлінські рішення мають бути реальними для виконання, тобто враховувати наявність умов для розв'язування тих чи інших проблем (фінансово-матеріальна база, науково-технічні можливості, людські ресурси, час для виконання тощо). Відсутність адекватного аналізу необхідних умов для реалізації рішення може спровокувати стресову ситуацію в колективі, психофізіологічні перевантаження працівників.

По-п'яте, управлінські рішення повинні обов'язково передбачати механізм контролю виконання (звіти адміністрації та конкретних осіб на засіданнях педагогічних і шкільних рад, атестаційних комісій, проведення фронтальних перевірок, відвідування уроків тощо), оскільки сам факт прийняття рішення ще не гарантує обов'язкового його виконання, а відсутність контролю за недостатньої саморегуляції працівників не забезпечуватиме регламентованої та своєчасної діяльності.

4. Колегіальний підхід до прийняття управлінських рішень керівниками освітніх організацій

Поряд з індивідуальними рішеннями досить часто управлінські рішення приймаються колегіальне. Значущість колегіальних форм прийняття управлінських рішень особливо зростає в умовах складності соціальних та професійних завдань, соціально-економічної проблеми в країні, відсутності чіткої законодавчої бази, матеріально-фінансових ресурсів.

Конкретними організаційними формами взаємодії управлінської команди та інших членів педагогічних колективів можуть бути:

- оперативна нарада адміністрації навчального закладу;

- засідання педагогічної ради, ради школи (гімназії, ліцею);

- збори колективу тощо.

Формами колегіального генерування управлінською командою нових ідей можуть стати такі нерегламентовані форми взаємодії, як:

- "мозковий штурм";

- "брейн-стормінг";

-  ділові ігри та ін.

Використання керівниками середньої освіти колегіальних форм прийняття управлінських рішень передбачає врахування ними як певних можливостей, так і додаткових труднощів, що можуть виникати при цьому.

Так, додатковими можливостями, що позитивно впливають на колегіальні форми прийняття управлінських рішень, є:

- зростання інтелектуального, творчого потенціалу учасників взаємодії;

- підвищення ймовірності розкриття нових аспектів, ракурсів аналізу проблеми та альтернативних способів її розв'язання;

- забезпечення більшої виваженості у прийнятті рішень;

- активізація ініціативи працівників;

- зростання відповідальності працівників за виконання рішення.

До додаткових труднощів, які виникають у процесі використання колегіальних форм, належать:

- ускладнення   організаційної  роботи   (пошук   відповідного приміщення, погодження часу зустрічі, складання плану наради тощо);

потреба у додатковій підготовці керівника для чіткого викладення своєї позиції;

- необхідність прогнозування можливих суперечок між учасниками взаємодії під час обговорення найгостріших питань;

- потреба у попередній підготовці проекту колегіального рішення та обмірковуванні процедури його обговорення;

- необхідність підготовки керівника до ділового спілкування в умовах конфліктних ситуацій, оскільки ймовірність таких ситуацій за колегіальних способів прийняття управлінських рішень значно зростає.

Отже, колегіальні способи прийняття управлінських рішень так само, як і індивідуальні, мають свої позитивні та негативні аспекти, тому відповідно до ситуативного підходу їх доцільно застосовувати з урахуванням змісту й особливостей конкретної управлінської ситуації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39030. Базовые технологии доступа к БД в Borland C++ Builder 159 KB
  Указания к выполнению лабораторной работы Процессор баз данных Borlnd Dtbse Engine не единственный механизм организации доступа к данным в БДприложениях. Важным примером таких разработок является технология ODBC которая на сегодняшний день стала фактическим отраслевым стандартом работы с базами данных из клиентских приложений. Аббревиатура ODBC расшифровывается как Open DtBse Connectivity что можно перевести как открытая система связи с базами данных. В системе взаимодействия приложений с базами данных посредством ODBC принято...
39031. Базовые технологии доступа к БД в Borland C++ Builder. Лабораторная работа 125.5 KB
  Указания к выполнению лабораторной работы Ранее уже говорилось что наборы данных представляют собой группы записей переданных из базы данных в приложения для просмотра и редактирования. Каждый набор данных инкапсулирован в специальном компоненте доступа к данным. Основные свойства и методы базового класса наборов данных TDtSet уже были рассмотрены нами ранее.
39032. Современные технологии доступа к БД 117 KB
  Технология ODBC все еще признается в качестве отраслевого стандарта доступа к базам данных однако также не развивается поэтому разработчики программного обеспечения все чаще обращают свое внимание на современные и возможно более эффективные технологии. С конца 90ых годов и до настоящего времени фирма Microsoft пытается создать универсальную платформу доступа к разнородным хранилищам данных для семейства своих операционных систем Windows. Источниками данных в данном случае могут являться не только SQLсервера Баз Данных но и иные...
39033. Технологии разработки распределенных информационных систем 121.5 KB
  Получить представление о компонентной объектной модели COM. Развитием трехуровневой архитектуры является так называемая многоуровневая nуровневая организация вычислений Multitier computing когда информационная система состоит из большого количества удаленных друг от друга объектов серверов каждый из которых может предоставлять другим объектам клиентам разнообразные информационные услуги. В настоящее время наиболее популярны следующие технологии организации распределенных информационных систем: Технология COM и ее развитие...
39034. Разработка технического задания на разработку ИС 77.5 KB
  Техническое задание ТЗ это завершающий предпроектную стадию документ который содержит цели и обоснование проектирования а также определяет основные требования к ИС и исходные данные необходимые при разработке. В настоящее время при составлении технического задания обычно руководствуются требованиями следующих ГОСТов: 34.60289 Техническое задание на создание автоматизированной системы описывает состав и содержание ТЗ которые распространяются на автоматизированную информационную систему в целом в том числе: общесистемные...
39035. Базовые технологии доступа к БД в Borland C++ Builder и их принципы 156 KB
  Указания к выполнению лабораторной работы Современные информационные системы не могут существовать без Баз Данных. По этой причине современные средства разработки приложений должны обеспечивать программиста средствами которые бы: Обеспечивали универсальный механизм доступа к базам данных построенных с использованием различных СУБД; Обеспечивали приемлемый уровень эффективности; Позволяли быстро разрабатывать полнофункциональные приложения для работы с БД любого размера. В Borlnd C Builder предлагается большое количество компонентов...
39036. Использование Borland C++ Builder в качестве средства быстрой разработки приложений 46 KB
  Компоненты для изучения: BitBtn StringGrid вкладка dditionl DteTimePicker вкладка Win32. Компоненты для изучения: StringGrid вкладка dditionl PgeControl вкладка Win32 Timer вкладка System. Компоненты для изучения: ColorBox вкладка dditionl RichEdit вкладка Win32 Timer вкладка System. Компоненты для изучения: MskEdit вкладка dditionl PgeControl вкладка Win32 Timer вкладка System.
39037. Разработка многооконных приложений с использованием Borland C++ Builder 88.5 KB
  Для добавления новой формы в проект приложения необходимо вызвать команду File New Form главного меню или нажать соответствующую кнопку на панели инструментов. Для каждой формы приложения вызывается метод CreteForm создать форму объекта приложения ppliction. Главная форма автоматически отображается на экране при запуске приложения в то время как остальные формы которые иногда называют вторичными будут созданы но останутся невидимыми для пользователя до тех пор пока не будут явно...
39038. Количество информации. Мера Хартли и мера Шеннона 80.5 KB
  Рассмотрение предложенных способов измерения количества информации удобно начать с примера. Тем не менее только на основе априорной информации мы не можем точно сказать какое именно число очков выпало в результате конкретного подбрасывания. С поступлением новой информации о результате подбрасывания эта неопределенность может уменьшаться.